Рішення № 140156328, 29.09.2026, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

29 вересня 2026 року м. Рівне№460/14870/26

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Комшелюк Т.О., розглянувши за правилами письмового провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій, -В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - відповідач), в якому просить суд: 1) визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненські області протиправним та скасувати рішення про відмову у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 за вислугу років без обмеження граничного розміру на підставі довідки Офісу Генерального прокурора від 07.05.2026 №21-389зп про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку розміру пенсії; 2) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненські області здійснити ОСОБА_1 , перерахунок пенсії за вислугу років, на підставі довідки Офісу Генерального прокурора від 07.05.2026 №21-389зп, із розрахунку 90% місячної заробітної плати (грошового забезпечення) (103611,08 грн. х 90% = 93249,97 грн.), без обмеження граничного розміру пенсії та виплатити різницю в розмірі пенсії за минулий час з 07.05.2026, з урахуванням раніше проведених виплат; 3) допустити до негайного виконання рішення суду в частині зобов`язання Головного управління пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити перерахунок та виплати мені пенсії за вислугу років у межах суми стягнення за один місяць та виплатити різницю суми між нарахованою після перерахунку та фактично отриманою пенсією разово та однією сумою; 4) відповідно до ст. 382 КАС України встановити судовий контроль за виконанням рішення. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Рівненській області. Позивач вважає, що має право на перерахунок пенсії на підставі довідки Офісу Генерального прокурора від 07.05.2026 №21-389зп про розмір заробітної плати за відповідною (прирівняною) посадою, без обмеження максимальним розміром. Однак відповідач відмовив йому у здійсненні відповідного перерахунку пенсії без обмеження максимальним розміром пенсії. З огляду на це позивач звернувся до суду та просить суд позов задовольнити повністю.

Ухвалою суду від 10.08.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні).

Відповідач до суду відзив на позовну заяву не подав.

Дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд виходить з наступного.

Обставини, встановлені судом:

ОСОБА_1 з 19.02.2009 перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в місті Києві, а з 16.05.2025 у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Рівненській області та отримує пенсію відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-ХІІ (в редакції від 12.07.2011) в розмірі 90 % середнього заробітку.

Офісом Генерального прокурора Позивачу видано довідку від 07.05.2026 №21-389зп про розмір грошового забезпечення за нормами чинними станом на 01.08.2025 за відповідною (прирівняною) посадою старшого слідчого в ОВС, яка прирівнюється до посади прокурора.

Позивач звернувся до відповідача щодо перерахунку основного розміру його пенсії на підставі довідки Офісу Генерального прокурора від 07.05.2026 №21-389зп.

Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області надало відповідь, відповідно до якої вказано, що враховуючи Рішення Конституційного суду України від 13.12.2019 №7 (ІІ) та від 26.03.2020 №6-р/2020, з 07.05.2024 (за минулий час, але не більше як за 12 місяців) проведено перерахунок пенсії на підставі довідки Офісу Генерального прокурора від 02.03.2023 №21-46зп. Вказує, що резолютивна частина судових рішень, вказаних у зверненні позивача, не містить будь-яких зобов`язань щодо проведення подальших перерахунків. Також відсутні підстави для перерахунку пенсії у розмірі 90% заробітної плати.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Частиною другою статті 64 Основного Закону України встановлено, що в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.

Відповідно до статті 3 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ (далі Указ № 64/2022), у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 - 34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України Про правовий режим воєнного стану.

Отже, у період дії в Україні воєнного стану, введеного Указом № 64/2022, не обмежені конституційні права і свободи людини і громадянина, які встановлені статтею 46 Конституції України.

Умови пенсійного забезпечення відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників до 15 липня 2015 року визначалися Законом України Про прокуратуру №1789-ХІІ від 05.11.1991

Згідно з частинами 1, 2 статті 50-1 Закону України Про прокуратуру №1789-ХІІ від 05.11.1991 (чинного на час призначення позивачу пенсії) прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку. Розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за класні чини, вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за останні 24 календарні місяці роботи, яка дає право на даний вид пенсії, підряд перед зверненням за пенсією або за будь-які 60 календарних місяців такої роботи підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв протягом цього періоду на даній роботі.

Відповідно до частини дванадцятої статті 50-1 Закону України Про прокуратуру №1789-ХІІ від 05.11.1991, обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Частиною сімнадцятою статті 50-1 Закону України Про прокуратуру №1789-ХІІ від 05.11.1991 було передбачено, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Станом на час призначення пенсії позивачу порядок та підстави для перерахунку пенсії прокурорів були визначені у частинах дванадцятій та сімнадцятій статті 50-1 Закону України Про прокуратуру №1789-ХІІ від 05.11.1991.

В подальшому, Законом України Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи №3668-VІ від 08.07.2011, до статті 50-1 Закону України Про прокуратуру №1789-ХІІ від 05.11.1991 було внесено нову норму, згідно з якою, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Цим же Законом зменшено максимальний розмір при призначенні пенсії до 80 відсотків місячного заробітку.

Разом з тим, положення статті 50-1 Закону України Про прокуратуру №1789-ХІІ від 05.11.1991 щодо підстав та порядку перерахунку пенсій прокурорам змін у зв`язку з прийняттям Закону №3668-VI від 08.07.2011 не зазнали. Відбулась лише зміна порядкового номеру частин статті, що регламентували вказаний порядок та підстави.

Так, згідно з частинами тринадцятою та вісімнадцятою статті 50-1 Закону України Про прокуратуру №1789-ХІІ від 05.11.1991 (в редакції Закону №3668-VI від 08.07.2011) обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсій. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий період може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Надалі, Законом України Про внесення змін та визначення такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України №76-VIII від 28.12.2014 до статті 50-1 Закону України Про прокуратуру №1789-ХІІ від 05.11.1991 внесено зміни, зокрема, частину вісімнадцяту вказаної статті викладено у наступній редакції: Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

Крім того, Законом України №213-VII від 02.03.2015 знову внесено зміни до статті 50-1 Закону України Про прокуратуру №1789-ХІІ від 05.11.1991, а саме в частину п`ятнадцяту, згідно якої визначено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Також, пунктом 5 Прикінцевих положень Закону №213-VII було передбачено, що у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України, зокрема, Закону України Про прокуратуру.

Суд зазначає, що нова редакція статті 50-1 Закону України Про прокуратуру №1789-ХІІ звузила і обмежила зміст та обсяг прав пенсіонерів з числа працівників прокуратури, яким пенсія призначена до набрання чинності новою редакцією.

14.10.2014 прийнято новий Закон України Про прокуратуру №1697-VII, який набрав чинності з 15.07.2015.

Водночас з 15.07.2015 втратив чинність Закон України Про прокуратуру №1789-ХІІ від 05.11.1991, крім пункту 8 частини першої статті 15, частини четвертої статті 16, абзацу першого частини другої статті 46-2, статті 47, частини першої статті 49, частини п`ятої статті 50, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, частини третьої статті 51-2, статті 53 щодо класних чинів.

Частина двадцята статті 86 Закону №1697-VІІ (в первинній редакції) мала такий текст: Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки.

Отже, первісна редакція частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VІІ та частина сімнадцята (з 01.10.2011 - вісімнадцята) статті 50-1 Закону №1789-ХІІ містили аналогічні за змістом положення щодо підстав та порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених працівникам прокуратури.

Розділ XII Прикінцеві положення Закону №1697-VІІ щодо набрання ним чинності (в розрізі конкретних статей закону) неодноразово змінювався, переважна більшість статей (у т.ч. стаття 86) цього Закону набрали чинності з 15 липня 2015 року.

1 січня 2015 року набрав чинності Закон України Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України №76-VIII від 28.12.2014, яким, з-поміж іншого, внесено такі зміни: частину двадцяту статті 86 Закону України Про прокуратуру №1697-VІІ від 14.10.2014 (набрала чинності 15.07.2015) викладено у такій редакції: 20. Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

Разом з тим, Кабінет Міністрів України впродовж 2015-2019 років не визначив ні умов, ні порядку перерахунку пенсій працівникам прокуратури, що призвело до того, що в цей період часу жодному пенсіонеру, який отримував пенсію відповідно до Закону України Про прокуратуру, перерахунок пенсії проведено не було.

У грудні 2019 року Конституційний Суд України за результатами розгляду справи №3-209/2018 (2413/18, 2807/19) ухвалив рішення від 13.12.2019 №7-р(II)/2019, яким положення частини двадцятої статті 86 Закону України Про прокуратуру №1697-VII від 14.10.2014 зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).

Також Конституційний Суд України встановив такий порядок виконання рішення №7-р(II)/2019:

частина двадцята статті 86 Закону України Про прокуратуру №1697-VII від 14.10.2014 зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;

частина двадцята статті 86 Закону України Про прокуратуру №1697-VII від 14.10.2014 підлягає застосуванню в первинній редакції: 20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки.

Зазначене рішення Конституційного Суду України стало підставою для звернення пенсіонерів, які отримують пенсію відповідно до Закону України Про прокуратуру, за отриманням актуальних довідок про заробітну плату та згодом до органів Пенсійного фонду України із заявами про перерахунок пенсії.

У рішенні Верховного Суду від 14.09.2020 за результатами розгляду зразкової справи №560/2120/20 (висновки якого відповідно до статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України враховуються судом) вказано, що твердження Пенсійного органу про той факт, що для реалізації пенсіонерами права на перерахунок пенсії, визначеного статтею 86 Закону №1697-VІІ (у редакції, що діє з 13.12.2019), обов`язковою умовою є прийняття урядом нової постанови про підвищення заробітної плати прокурорським працівникам, є хибним з огляду на те, що на момент прийняття Конституційним Судом України зазначеного рішення вже існувала суттєва різниця в оплаті праці діючих працівників прокуратури та розмірі заробітних плат, з яких розраховані пенсії прокурорських пенсіонерів., і така нерівність має усуватись Пенсійним Фондом України шляхом беззастережного (відносно дати ухвалення рішення про збільшення заробітку діючих працівників прокуратури) задоволення заяв пенсіонерів про перерахунок пенсії, поданих після 13.12.2019.

Таким чином відповідач зобов`язаний здійснити перерахунок пенсії позивачу, але оскільки частина вісімнадцята статті 50-1 Закону №1789-ХІІ (в редакції, що діяла на момент призначення пенсії та визначала умовою перерахунку пенсії за вислугу років працівника прокуратури збільшення заробітної плати за посадою, з якої ця особа звільнялася на пенсію) з 01.01.2015 є нечинною, то при здійсненні перерахунку розміру пенсії, наразі слід керуватись діючим законодавством, зокрема частиною двадцятою статті 86 Закону №1697-VII в первинній редакції, дію якої відновлено Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р(II)/2019.

При цьому, частина двадцята статті 86 Закону України Про прокуратуру №1697-VII від 14.10.2014 в чинній з 13.12.2019 редакції, тобто в первинній редакції, не встановлює жодного відсоткового значення, яке має застосовуватись при перерахунку пенсії. Буквальний зміст цієї правової норми свідчить лише на користь того, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються при підвищенні заробітної плати відповідним працівникам, які проходять службу в органах і установах прокуратури.

Відповідно до цього, відсоткове значення, яке застосовується при перерахунку пенсії повинно відповідати тому, на яке пенсіонер органів прокуратури вже набув право.

З огляду на те, що позивачу ще в 2009 році призначено пенсію за вислугу років за Законом України Про прокуратуру в розмірі 90% від заробітної плати, то зменшення такого значення до 60 % при здійсненні йому перерахунку на підставі поданої ним довідки, є абсолютно неправомірним.

Застосування при цьому, органом ПФУ частини другої статті 86 Закону України Про прокуратуру №1697-VII від 14.10.2014, є недоречним, позаяк дана правова норма регулює виключно порядок призначення пенсії, але аж ніяк не порядок її перерахунку.

Так, за змістом цієї частини пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.

Оскільки пенсія позивачу призначена ще в 2009 році, то зазначена вище норма, що набула чинності з 25.04.2015, аж ніяк не може на нього поширюватися, тим більше що вона погіршує становище особи, яка отримує відповідний вид пенсії.

При цьому, суд наголошує, що згідно зі статтею 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

А згідно із статтею 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи

Оскільки в даному випадку перерахунок пенсії позивачу пов`язаний з переглядом розміру вже призначеної йому пенсії, то при визначенні розміру не може поширюватися законодавство, яке прийняте після призначення вказаної пенсії, крім випадків покращення становища позивача.

Що стосується покликання відповідача на частину п`ятнадцяту статті 86 Закону України Про прокуратуру №1697-VII від 14.10.2014, в частині обмеження під час здійснення позивачу перерахунку його пенсії на підставі довідки Рівненської обласної прокуратури від 06.03.2026 №21-48, то суд зауважує на такому.

Абзац шостий частини п`ятнадцятої вказаної статті дійсно передбачає, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність.

Але, разом з тим, як вже було зазначено судом вище, пенсія позивачу була призначена ще в 2009 році за нормами Закону України Про прокуратуру №1789-ХІІ від 05.11.1991, якими не було встановлено жодного обмеження щодо її граничного розміру. Відповідно до цього поширення на позивача відповідних норм Закону України Про прокуратуру №1697-VII від 14.10.2014, в частині обмеження граничного розміру пенсії буде прямо суперечити статті 22 Конституції України, яка прямо забороняє звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, в тому числі і гарантованого статтею 46 Конституції України права на соціальний захист, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів.

У постанові Верховного Суду від 29.04.2020 (справа № 490/5366/16-а) колегія суддів зазначила, що оскільки перерахунок пенсії пов`язаний з переглядом розміру вже призначеної пенсії, при визначенні розміру не може поширюватися законодавство, яке прийняте після призначення вказаної пенсії, крім випадків покращення становища позивача.

Також суд зауважує на тому, що за правилами частин першої-другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Принцип верховенства права охоплює не лише змістовний аспект (правового відношення між людиною і державою на засадах визнання людини вищою соціальною цінністю), але й процедурний аспект, який базується на вимогах відповідності правотворчої та правозастосовної практики певним стандартам, як-от: заборона зворотної дії закону, вимога ясності та несуперечності закону; вимога щодо однакового застосування закону; застосування покарання виключно на підставі закону та інше.

Пенсія як гарантована щомісячна грошова виплата та вид соціального забезпечення є джерелом існування, доходом та власністю (матеріальним інтересом, захищеним статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Суханов та Ільченко проти України зазначено, що зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності.

Відповідно до пунктів 21, 24 рішення у справі Федоренко проти України Європейський Суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції сформулював правову позицію про те, що право власності може бути існуючим майном або виправданими очікуваннями щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи законними сподіваннями отримання права власності.

Громадяни мають бути впевненими у своїх законних очікуваннях, а також в тому, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано. Тобто, набуте право не може бути скасоване чи звужене (правові позиції Конституційного Суду України в рішеннях від 22.09.2005 №5-рп/2005, від 29.06.2010 № 17-рп/2010, від 22.12.2010 №23-рп/2010, від 11.10.2011 №10-рп/2011).

З огляду на наведене, позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача здійснити перерахунок пенсії за вислугу років, на підставі довідки Офісу Генерального прокурора від 07.05.2026 №21-389зп, із розрахунку 90% місячної заробітної плати (грошового забезпечення, без обмеження граничного розміру пенсії, з урахуванням раніше проведених виплат, підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання виплатити різницю в розмірі пенсії за минулий місяць, суд зауважує, що позивач не підтвердив наявність у нього порушеного права в частині позовних вимог щодо зобов`язання відповідача здійснити виплату різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають, як передчасні.

У прохальній частині позовної заяви позивач також просить допустити до негайного виконання рішення суду за цим позовом.

За приписами частини першої статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються рішення суду про: 1) присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць; 2) присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; 3) поновлення на посаді у відносинах публічної служби; 4) припинення повноважень посадової особи у разі порушення нею вимог щодо несумісності; 5) уточнення списку виборців; 6) усунення перешкод та заборону втручання у здійснення свободи мирних зібрань; 7) включення фізичних осіб, юридичних осіб та організацій до переліку осіб, пов`язаних з провадженням терористичної діяльності або стосовно яких застосовано міжнародні санкції, виключення фізичних осіб, юридичних осіб та організацій з такого переліку та надання доступу до активів, що пов`язані з тероризмом та його фінансуванням, розповсюдженням зброї масового знищення та його фінансуванням.

Частиною другою статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд, який ухвалив рішення, за заявою учасників справи або з власної ініціативи може ухвалою в порядку письмового провадження або зазначаючи про це в рішенні звернути до негайного виконання рішення у разі стягнення всієї суми боргу під час присудження платежів, визначених пунктами 1 і 2 частини першої цієї статті.

Отож, оскільки у справі не застосовано спосіб захисту порушеного права у вигляді стягнення, вказані норми застосуванню не підлягають.

Враховуючи наведене, суд не вбачає можливості для звернення рішення суду до негайного виконання.

Щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення, то суд вказує наступне.

Відповідно до частини першоїстатті 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Отже, встановити судовий контроль за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд першої чи апеляційної інстанції може під час прийняття постанови у справі. Тобто, питання щодо зобов`язання відповідача подати такий звіт вирішується судом під час постановлення судового рішення.

Таким чином, встановлення строку на подачу звіту про виконання судового рішення є правом суду, який ухвалив судове рішення, а не його обов`язком.

В даному ж випадку, суд не вбачає підстав для встановлення судового контролю за виконанням зазначеного рішення, наголошуючи при цьому, що, відповідно до частин другої, третьої статті14, статті370 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Таким чином позовну заяву слід задовольнити частково.

Частиною першою статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини першої статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами першою, другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач як суб`єкт владних повноважень в ході розгляду справи частково довів правомірність своєї поведінки в спірних правовідносинах.

Натомість, доводи та аргументи позивача, якими він обґрунтовував позовні вимоги, знайшли часткове підтвердження за наслідками розгляду справи по суті, а тому позовну заяву належить задовольнити частково.

За правилами частини третьої статті 139 КАС України, відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

З огляду на вказане, сума судового збору в розмірі 665,60грн підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно до задоволених вимог.

Керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненські області та скасувати рішення про відмову у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 за вислугу років без обмеження граничного розміру на підставі довідки Офісу Генерального прокурора від 07.05.2026 №21-389зп про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку розміру пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненські області здійснити з 07.05.2026 ОСОБА_1 перерахунок пенсії за вислугу років, на підставі довідки Офісу Генерального прокурора від 07.05.2026 №21-389зп, із розрахунку 90% грошового забезпечення, без обмеження граничного розміру пенсії, з урахуванням раніше проведених виплат.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області судовий збір у сумі 665,60грн (шістсот шістдесят п`ять гривень, 60 коп).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 29 вересня 2026 року

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_1 )

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Олександра Борисенка, буд. 7, м. Рівне, Рівненська обл., 33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 21084076)

Суддя Т.О. Комшелюк