Рішення № 140156314, 29.09.2026, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

29 вересня 2026 року м. Рівне№460/9827/26

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Борискіна С.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "РАЙТ ВЕСТ" доРівненської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, -

В С Т А Н О В И В:

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "РАЙТ ВЕСТ" (далі - ТОВ "РАЙТ ВЕСТ", Позивач) до Рівненської митниці (далі - Відповідач), в якому позивач просить суд про визнання протиправним та скасування Рішення про коригування митної вартості №UA204130/2026/000025/2 від 13.05.2026.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 12.05.2026 року декларантом ТОВ "РАЙТ ВЕСТ" до Рівненської митниці була подана митна декларація №26UA204130009029U4 на товар: «Навантажувач телескопічний марки MANITOU, модель MLT845-120H, ідентифікаційний номер (номер рами) НОМЕР_1 , рік виготовлення 2012, бувший у використанні» із заявленою митною вартістю за ціною договору в сумі 18500,00 Євро. Для підтвердження заявленої митної вартості товару до митниці разом з митною декларацією декларантом Позивача були подані документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості: зовнішньо економічний контракт з додатками, рахунок-фактуру, платіжну інструкцію в іноземній валюті про оплату товару, експортну митну декларацію, автотранспортну накладну CMR, документи, що підтверджують транспортні витрати, а саме договір-заявку на перевезення, рахунок на оплату та довідку про транспортні витрати, експертну довідку тощо. У процесі здійснення процедури митного контролю та оформлення, 12.05.2026 року посадовою особою митниці було пред`явлено вимогу про надання додаткових документів, мотивуючи вимогу виявленими у поданих документах розбіжностями. Наступним повідомленням декларанта повідомлено про неможливість визнання заявленої митної вартості через наявність цінової інформації, відмінної від заявленої. Декларант вважав, що до первинного комплекту документів ним були долучені всі передбачені Митним кодексом України документи, інші у декларанта були відсутні, про що митний орган було проінформовано листом. Митниця не погодилась із задекларованою митною вартістю товарів та 13.05.2026 митним органом прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UA204130/2026/000025/2 та винесено Картку відмови у митному оформленні товарів №UA204130/2026/000176. Позивач не погоджується з Рішенням про коригування митної вартості товарів №UA204130/2026/000025/2, вважає їх безпідставними, необґрунтованими та такими, що суперечать вимогами чинного законодавства, просить скасувати.

Ухвалою суду від 08.06.2026 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач адміністративний позов не визнав з підстав, викладених у відзиві на позов. Поянив, що надані до митного оформлення документи містили неточності та невідповідності, а на вимогу надати додаткові документи декларантом не були надані додаткові документи. Також покликався на наявність у митниці цінової інформації про митну вартість товарів, митне оформлення яких було проведене за митною декларацією від 14.04.2025 №25UA408040002749U5 із рівнем вартості вищим, аніж було заявлено до митного оформлення. Із врахуванням цих обставин посадовою особою митниці було оформлено картку відмови у митному оформленні та скориговано митну вартість із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно положень статті 64 МКУ до рівня, наявного у ціновій базі даних. Вважає відмову у митному оформленні та коригування митної вартості законними, обґрунтованими та такими, що не порушують законних прав, свобод та інтересів позивача.

Ухвалою суду 17.06.2026 відмовлено у задоволенні клопотання Рівненської митниці про розгляд в судовому засіданні з викликом сторін адміністративної справи №460/9827/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РАЙТ ВЕСТ" до Рівненської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів.

Оскільки розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, то відповідно до ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та подані сторонами письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, судом встановлено наступне.

19 січня 2026 року між польською фірмою «MOTOAGRI JAROSLAW PUCHAIDA» (як Продавцем) та ТОВ «РАЙТ ВЕСТ» як Покупцем, було укладено зовнішньоекономічний контракт №RW-076 далі Контракт). Предметом Контракту згідно розділу «Предмет контракту» зазначено, що Продавець зобов`язується поставити, а Покупець - прийняти і оплатити згідно інвойсів автомобілі легкові нові та бувші у використанні, сідельні тягачі нові та бувші у використанні, причепи, напівпричепи нові та бувші у використанні, спеціальну будівельну техніку нову та бувшу у використанні, спеціальну сільськогосподарську техніку нову та бувшу у використанні, мотоцикли, квадроцикли та іншу мототехніку техніку нову та бувшу у використанні (далі Товар). Загальна вартість цього контракту становить 100 000,00 (сто тисяч) євро/дол.США/польських злотих/швейцарських франків/фунтів стерлінгів. Ціни на товар будуть зазначені в інвойсі (та/або проформі-інвойсі) для відповідної поставки та встановлюються в євро/дол.США/польських злотих/швейцарських франків/фунтів стерлінгів. Умови поставки товару DAP-Рівне згідно з міжнародними правилами тлумачення товарних термінів «Інкотермс-2020». Додатковою угодою №2 від 28.01.2026 умовами поставки визначено EXW WILKOLAZ. Розділом 3 Контракту визначено, що Покупець оплачує вартість Товару шляхом післяоплати. В рамках даного Договору Продавцем було поставлено Покупцеві товар: «Навантажувач телескопічний марки MANITOU, модель MLT845-120H, ідентифікаційний номер (номер рами) 762395, рік виготовлення 2012, бувший у використанні» із заявленою митною вартістю за ціною договору в сумі 18500,00 Євро.

Згідно рахунку-фактури №11/2026 від 30.03.2026 та експортної митної декларації MRN №26PL301010001AEBB5 від 07.05.2026 товар був відправлений Продавцем Покупцеві. Виставлений Покупцеві рахунок-проформа на оплату товару №11/2026 від 30.03.2026 був оплачений згідно приписів розділу 3 Контракту за платіжною інструкцією в іноземній валюті №296 від 22.04.2026.

При прибутті в України декларантом, з метою митного оформлення товару за ціною договору, до митної декларації були долучені: зовнішньо економічний контракт №RW-076 від 19.01.2026 з додатками, рахунок-фактура №11/2026 від 30.03.2026, платіжну інструкцію в іноземній валюті №296 від 22.04.2026, експортну митну декларацію MRN №26PL301010001AEBB5 від 07.05.2026, автотранспортну накладну CMR №840402 від 05.05.2026, документи, що підтверджують транспортні витрати, а саме договір-заявку на перевезення №20 від 04.05.2026, рахунок на оплату №20 від 11.05.2026 та довідку про транспортні витрати №20 від 11.05.2025 та експертну довідку №2605-170 SA від 06.05.2026.

Водночас, посадовою особою митниці було пред`явлено вимогу про надання додаткових документів, мотивуючи вимогу виявленими у поданих документах розбіжностями, які на думку митного органу, могли свідчити про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неповних відомостей стосовно умов придбання товару, в тому числі і стосовно числових значень додаткових витрат.

Зважаючи на той факт, що до первинного комплекту документів декларантом були долучені всі передбачені Митним кодексом України документи, а додаткові документи у декларанта були відсутні, про це було проінформовано митний орган.

Відповідно, 13.05.2026 митним органом прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UA204130/2026/000025/2 та винесено Картку відмови у митному оформленні товарів №UA204130/2026/000176. Згідно приписів статті 55 МКУ, за митною декларацією №26UA204130009125U5 від 14.05.2026 року товар випущений у вільний обіг.

Надаючи правову оцінку обставинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке.

Порівнявши вимоги митного органу із наявними у справі документами, суд зазначає наступне.

Щодо вимоги №1: «Відповідно до п. 3.1 контракту від 19.01.2026 NORW-076, покупець оплачує вартість Товару шляхом післяоплати. Однак пунктами 4.3 та 6.4 контракту від 19.01.2026 №RW-076 та рахунку-фактурі від 30.03.202 №11/ 2026 передбачено оплату за товар на умовах передоплати» - суд вважає, що відповідачем не обґрунтовано, яким чином факт повної оплати транспортного засобу може піддавати сумніву його дійсну вартість. У матеріалах справи наявна платіжна інструкція в іноземній валюті №296 від 22.04.2026, відповідно до якої товар оплачений у повному обсязі, відповідно до такої підстави коригування митної вартості суд ставиться критично.

Щодо вимоги №2: «Інформація щодо зазначених гр.20 МД умов поставки EXW WILKOLAZ (PL) не кореспондується з відомостями наявними п. 4.2, Контракту від 19.01.2026 NORW-076 DAP-Rivne» - судом досліджено зміст Додаткової угоди до контракту №2 від 28.01.2026, якою умовами поставки визначено EXW WILKOLAZ. Надання такої додаткової угоди підтверджено змістом графи 44 митної декларації, відповідно таке твердження відповідача не відповідає дійсності.

За пунктом 3 вимоги: «Не надано до митного оформлення «Договір на виконання транспортних послуг № 8 від 29.10.2025р. між ФОП « ОСОБА_1 » та ТзОВ «Райт Вест» - суд зазначає, що надання такого договору не передбачено Митним кодексом України як обов`язковий документ. До позовної заяви позивачем долучено договір-заявку №20 від 04.05.2026, рахунок на оплату №20 від 11.05.2026 та довідку про транспортні витрати №20 від 11.05.2025, всі відомості у яких повністю співпадають між собою, жодних розбіжностей у таких документах судом не встановлено.

Щодо вимоги №4: «В копії експортної декларації країни відправлення від 07.05.2026 №26PL301010001AAUB4 зазначена статистична вартість товару (78455,00), однак не зазначено, в якій валюті. Слід зауважити, що дана цифра (статистична вартість) не кореспондується із вартістю товару, що зазначена в рахунку-фактурі від 30.03.2026 №11/2026. Також експортна декларація відсутня в базі даних митних декларацій (www.ec.europa.eu) та відсутні відмітки митних органів країни відправлення, що, в свою чергу, не може підтверджувати факт експорту оцінюваного товару саме на підставі такої митної декларації» - судом досліджено зміст вимоги та встановлено, що вказане твердження дійсно не стосується спірної поставки, відповідно суд погоджується із доводами позивача, що його ймовірно було скопійовано з іншої вимоги, оскільки такий документ як «копія експортної декларації країни відправлення від 07.05.2026 №26PL301010001AAUB4» у даному комплекті відсутній. До митної декларації №26UA204130009029U4 долучена експортна митна декларація MRN №26PL301010001AEBB5 від 07.05.2026, що підтверджується змістом графи 44 декларації та Карткою відмови, яка заповнена посадовою особою митниці.

Таким чином, суд вважає, що сумніви митного органу щодо повноти включення складових митної вартості та розбіжностей спростовані первинно поданими до митного оформлення документами, а єдиною підставою для коригування митної вартості стала наявність у митного органу цінової інформації про вартість товару, оформленого за митною декларацією від 14.04.2025 №25UA408040002749U5. Така митна декларація до матеріалів справи відповідачем не долучена, відповідно суд позбавлений можливості встановити, чи була така декларація коректною для порівняння зі спірною поставкою, а також чи не була вона оформлена згідно приписів статті 55 Митного кодексу України, а в подальшому оскаржена у судовому порядку та скасована.

Судом також досліджено вимоги митного органу №172116 від 12.05.2026 (згенеровано о 19:33:45 год.) та №172117 від 12.05.2026 (згенеровано о 19:34:00 год.) і встановлено, що вони дійсно були згенеровані із різницею менше ніж одну хвилину (15 секунд) після формування первинних вимог та до можливості подання декларантом будь-яких додаткових документів, що свідчить про формальний характер вимоги та начебто «сумнівів» у дійсній вартості товару.

Дослідивши матеріали справи суд критично ставиться до тверджень відповідача про наявність таких розбіжностей, які могли вплинути на рівень митної вартості, та доходить висновку, що посадовою особою митниці не виконано обов`язку із перевірки формування митної вартості імпортованого товару, не виявлено ознак підробки документів або відсутності у них відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни. Митний орган покликався лише на наявність неточностей, які були спростовані наданими декларантом документами та матеріалами справи.

Суд вважає, що надані позивачем документи не ставлять під сумнів числові значення складових митної вартості, зазначених ним у митній декларації та не свідчать про те, що у документах декларанта є розбіжності, які не дозволяють встановити вартість товару за основним методом. Більш того, самі по собі припущення відповідача про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей не є достатніми для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом.

За висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 12 квітня 2023 року у справі № 826/7411/15, однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без роз`яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості. Ненаведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів обставин, про які зазначено вище, свідчить про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний, методу визначення митної вартості оцінюваного товару.

Отже, відповідачем не доведено наявності обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за першим методом, оскільки усі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості товарів надано, що, своєю чергою, свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого позивачем товару.

Дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку, що єдиною фактичною підставою для здійснення коригування митної вартості лишається наявність у митниці цінової інформації, відмінної від заявленої декларантом. Суд вважає, що посадовою особою митниці не виконано обов`язку із перевірки формування митної вартості імпортованого товару, не виявлено ознак підробки документів або відсутності у них відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни.

У своїй сукупності, за досліджених обставин, суд ставиться критично до об`єктивності та правомірності коригування митним органом митної вартості за спірною поставкою.

Статтею 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Пунктом 2 частини 2 статті 52 МК України встановлено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Частиною 1 статті 53 МК України передбачено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів визначений у частині другій статті 53 МК України.

Відповідно до частини першої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Частиною 3 статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Однозначно трактує цю норму і Вищий адміністративний суд України, яким зазначено, що орган доходів і зборів має право вимагати надання додаткових підтверджень лише у випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, у них наявні ознаки підробки або вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни. Це пов`язано з тим, що такі вади не дозволяють органу доходів і зборів здійснити визначений законом мінімум митних формальностей.

Якщо ж декларантом надані всі документи, необхідні для визначення вартості товару за першим методом, а також, якщо зауваження митного органу (щодо наявності розбіжностей, неточностей у документах) не стосуються числових значень вартості товару, то вимога про надання додаткових документів, відмова у прийнятті декларації, застосування іншого методу визначення митної вартості є безпідставними. До подібних висновків прийшов ВАСУ у своїх постановах від 20.06.2017 року по справі №814/2068/15, від 12.07.2017 року - по справі №815/6984/15, від 05.04.2017 року - по справі №804/1642/15.

Крім того, у Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13 березня 2017 р. за №2 «Про Довідку щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13 березня 2012 року») вказано, що факт того, що рівень задекларованої митної вартості товару значно нижчий за рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, сам собою не може бути підставою для витребування додаткових документів; цей факт є лише підставою для поглибленої перевірки повноти та достовірності документів. І лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МКУ, є підставою для витребування додаткових документів.

Суд вважає, що для митного оформлення митної декларації від 12.05.2026 року №26UA204130009029U4 декларантом були надані всі документи, які дозволяли точно і однозначно встановити вартість, яка була сплачена за товар, що імпортується.

Таким чином, дослідивши матеріали справи та докази, надані стороною позивача та відповідача у їх сукупності, суд дійшов висновку, що рішення про неможливість визнання заявленої митної вартості товарів за митною декларацією від 12.05.2026 року №26UA204130009029U4 і коригування митної вартості за шостим (резервним) методом є безпідставним та протиправним.

Підсумовуючи вищенаведене в його сукупності, суд констатує, що усі зауваження відповідача з приводу наявності у нього сумнівів у правильності визначення позивачем митної вартості та з приводу не підтвердження позивачем числових значень складових митної вартості є безпідставними та надуманими.

Суд наголошує, що в частині третій статті 53 МК України передбачені чіткі підстави для наявності у митного органу права вимагати надання додаткових документів, які повинні бути зазначені в графі 33 рішення про коригування митної вартості відповідно до частини другої статті 55 МК України.

Разом з тим, обґрунтованість наведених митним органом у графах 33 усіх оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товару причин для витребування додаткових документів у позивача та, відповідно, наявності сумніву в правильності визначення останнім митної вартості товару не підтвердилася в ході розгляду справи, у зв`язку з чим суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Згідно з приписами частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень у конкретних спірних правовідносинах, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Приписами частини першої та третьої статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до частини третьої - восьмої статті 137 КАС України, спеціаліст, перекладач, експерт отримують винагороду за виконані роботи (надані послуги), пов`язані із справою, якщо це не входить до їхніх службових обов`язків.

У випадках, коли сума витрат на оплату робіт (послуг) спеціаліста, перекладача, експерта або проведення експертизи повністю не була сплачена учасниками справи попередньо (авансом), суд стягує ці суми на користь спеціаліста, перекладача, експерта чи експертної установи зі сторони, визначеної судом відповідно до правил про розподіл судових витрат, встановлених цим Кодексом.

Розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Розмір витрат на оплату робіт (послуг) залученого стороною спеціаліста, перекладача чи експерта має бути спів мірним із складністю відповідної роботи (послуг), її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт (надання послуг). Склад та розмір витрат, пов`язаних із залученням перекладача, входить до предмета доказування у справі.

На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані документи, що свідчать про оплату витрат, пов`язаних із залученням перекладача, оформлені у встановленому законом порядку. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на залучення перекладача, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Послуги із офіційного перекладу долучених до справи документів з англійської та польської мови на українську мову, були надані позивачу ПП «Бюро перекладів «АДВАНС». На підтвердження отриманих послуг, суду надано рахунок №67-26 від 04.06.2026 року за перекладацькі послуги, всього на суму 1400,00 грн; платіжну інструкцію №8815566950.1 від 05.06.2026 на суму 1400,00 грн. із призначенням платежу: «Оплата за послуги письмового перекладу згідно рахунку №67-26 від 04.06.2026 без ПДВ».

Сплачена позивачем сума судового збору в розмірі 3328,00 грн. грн. відповідно до платіжної інструкції №881556951.1 від 05.06.2026, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи, підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Рівненської митниці про коригування митної вартості товарів №UA204130/2026/000025/2 від 13.05.2026.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РАЙТ ВЕСТ" за рахунок бюджетних асигнувань Рівненської митниці судові витрати на переклад документів в сумі 1400,00 грн. (одна тисяча чотириста грн. 00 коп.) та судовий збір у розмірі 3328,00 (три тисячі триста двадцять вісім грн. 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 29 вересня 2026 року

Учасники справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "РАЙТ ВЕСТ" (вул. Кавказька, 9А, офіс 108,м. Рівне,Рівненський р-н, Рівненська обл.,33013, ЄДРПОУ/РНОКПП 45951685)

Відповідач - Рівненська митниця (вул. Соборна, буд. 104,м. Рівне,Рівненська обл.,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 43958370)

Суддя С.А. Борискін