Рішення № 140156221, 29.09.2026, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

29 вересня 2026 року м. Рівне№460/12278/26Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді С.М. Дуляницька за участю секретаря судового засідання Т.Р. Саванчук та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Грицай І.О.,

відповідача: представник Курилас В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 доРівненської митниці про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови, -В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Рівненської митниці (далі - відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Рівненської митниці про коригування митної вартості товарів №UA204020/2026/000003/2 від 07.01.2026.

- визнати протиправною та скасувати картку відмови Рівненської митниці у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204020/2026/000013.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що з метою митного оформлення ввезених товарів позивачем подано до митного органу митну декларацію, в якій визначено митну вартість товарів за основним методом - ціною договору (контракту). На підтвердження заявленої митної вартості товару позивачем було надано митному органу документи, що відповідають переліку, визначеному у статті 53 Митного кодексу України (далі - МК України). Позивач вважає, що вказані документи чітко ідентифікують оцінюваний товар та містять достовірні дані про числові показники складових митної вартості. Однак, на думку позивача, митний орган безпідставно не погодився із заявленою митною вартістю товарів та безпідставно прийняв рішення про наявність підстав для коригування митної вартості із застосування резервного методу. Окрім того зауважує, що відповідачем в оскаржуваних рішеннях не наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, не визначено інформацію, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості, та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом. Просив позов задовольнити повністю.

Відзив на позовну заяву обґрунтований тим, що відповідно до положень пункту 2 частини 2 статті 52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару зобов`язані подавати органу доходів і зборів (митниці) достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Вказує, що декларантом не надано повного переліку додаткових документів, витребуваних митним органом на підставі частини 3 статті 53 МК України, а документи, надані декларантом на підставі частини 2 статті 53 МК України в якості підтвердження числових значень складових задекларованої митної вартості товарів, містять розбіжності та не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості. Водночас відповідач вважає, що документи, які надавались позивачем додатково, не можуть бути взяті до уваги як документи, що підтверджують заявлені декларантом числові значення складових митної вартості. Відтак, у митного органу відсутні підстави для визнання митної вартості оцінюваних товарів, заявленої декларантом за основним методом. З огляду на вказане, вважає позовні вимоги безпідставними та такими що не підлягають задоволенню.

Ухвалою суду від 13.07.2026 позовну заяву було залишено без руху.

Ухвалою від 24.07.2026 позовну заяву прийнято до розгляду. Відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі. Призначено підготовче засідання на 04.08.2026.

Протокольною ухвалою від 04.08.2026 закрито підготовче засідання та призначено справу до розгляду по суті на 15.09.2026.

В судовому засіданні 15.09.2026 суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення та у зв`язку зі складністю справи відклав ухвалення та проголошення судового рішення до 29.09.2026.

Розглянувши заяви по суті справи, заслухавши пояснення представників сторін та третіх осіб, дослідивши подані до суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

В ході розгляду справи суд встановив, що між позивачем Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та турецькою компанією BELLA MALZEMECILIK. SAN. VE TIC LTD.STI укладено Контракт №Bel10082025 від 10.08.2025 (далі - Контракт).

Відповідно до п.1.1 Контракту продавець поставляє товар на умовах згідно Інкотермс 2020.

У п.1.2. Контракту встановлено, що продавець продає, а покупець купує товар, ціна, загальна вартість, маркування, упаковка, країна призначення, умови та час доставки та оплати визначаються цим Контрактом.

Товари контракту - це кухонні набори меблів, що складаються з обіднього столу та стільців, ціна та кількість яких зазначені у рахунках-фактурах, що є частиною контракту (п.1.3 Контракту).

Відповідно до пунктів 2.1-2.3 Контракту кількість поставленого за даним контрактом товару визначається в інвойсі. Для поставки товару покупець надсилає продавцеві замовлення факсом або електронною поштою із зазначенням товару та кількості. Продавець повинен підтвердити замовлення та скласти проформа-рахунок-фактуру.

За змістом пунктів 4.1.-4.4. Контракту умови поставки товару - EXW TURKEY KAYSERI згідно Інкотермс 2020. Перевезення здійснюється вантажним автомобілем за рахунок покупця. Завантаження товару у вантажний автомобіль відбувається за рахунок продавця. Продавець зобов`язаний передати товар компанії перевізнику протягом 30 днів з дати передоплати. Продавець повинен надіслати покупцеві повідомлення про дату готовності товару до відвантаження.

Згідно з п.4.5. продавець повинен надіслати протягом 3 робочих днів після відправлення список наступних документів факсом або електронною поштою: оригінал/копія рахунку-фактури, пакувального листа, товарно-транспортну накладну, специфікацію.

Завантаження товару у вантажний автомобіль відбувається за рахунок продавця (п.4.6. Контракту).

В пунктах 5.1.-5.5. Контракту сторони узгодили, що ціна товару вказується в інвойсі. В ціну товару входить вартість упаковки, маркування і витрати на тару. Валюта контракту: долар США. Загальна сума контракту: 200 000 доларів США.

Порядок розрахунків за товар передбачений в п. 6.1. Контракту. За вказаним пунктом оплата здійснюється 100% в доларах США банківським переказом на рахунок продавця згідно попереднього рахунку-фактури, до готовності товару.

10.11.2025 покупцем сформовано замовлення на поставку товару, яке продавець погодив та 26.12.2025 надіслав покупцю попередній рахунок (проформу інвойс №20250000000455) на загальну суму замовлення 19740,00 доларів США.

Покупець 24.12.2025 оплатив 100% вартості товару, визначеної в проформа-інвойсі №20250000000455 на суму 19740,00 доларів США, що підтверджується копією платіжної інструкції в іноземній валюті N(MUR) 16 від 26.12.2025. Призначення платежу: передоплата за кухонні набори меблів на підставі контракту №BEL10082025 від 10.08.2025 та інвойсу №BLL20250000000455від 26.12.2025.

26.12.2025 продавцем складено комерційний інвойс (commercial invoice) на поставку товару на загальну суму 21 325,00 доларів США.

Також комерційний інвойс (commercial invoice) №BLL2025000000127 від 26.12.2025 містить посилання на Контракт №Bel10082025 від 10.08.2025, відомості про те, що оплата за товар здійснена відповідно до проформи інвойс від 26.12.2025.

Поставка товару здійснювалась відповідно до договору №UA3/2022 від 10.11.2023 на перевезення вантажів автомобільним транспортом від 07.02.2022, укладеного між Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 як замовником та Helen Tasimacilik San. Ve Tic. LTD. STI. як перевізником. Поставку товару на територію України здійснено вантажним автомобілем згідно транспортної заявки №HLN2025-061 від 20.12.2025 та міжнародної товаротранспортної накладної №710470 від 27.12.2025. Відповідно до рахунку-фактури №HL22025000000016 від 27.12.2025 вартість перевезення товару з міста Кейсері (Туреччина) до кордону України (пункт пропуску Порубне) складає 3050,00 доларів США. З пункту пропуску Мирогоща Перша Дубенського району - 1450,00 доларів США.

06.01.2026 з метою митного оформлення та випуску у вільний обіг зазначеного товару уповноваженим декларантом позивача ФОП ОСОБА_2 до Рівненської митниці подано митну декларацію №26UA204020000165U1. Вказана декларація була подана разом з пакетом супровідних документів, визначених у графі 44 декларації.

Для визначення митної вартості товару обрано перший метод за ціною контракту. При розрахунку митної вартості до ціни, що була фактично сплачена додано витрати на транспортування товару до місця ввезення на митну територію України: 19740,00 доларів США (ціна товару) + 3050,00 доларів США (вартість перевезення до кордону України) х 42,2942 (курс USD щодо гривні) = 861657,79 грн. (митна вартість).

За результатами розгляду декларації митний орган надіслав декларанту електронне повідомлення про необхідність надання додаткових документів на підтвердження митної вартості товарів 7dc08094-0260-4689-9c53-7e59439f8bf6.

07.01.2026 на підставі вимоги митного органу про надання додаткових документів, позивачем були надана відповідь з письмовими поясненнями щодо заявлених до митного оформлення товарів, у яких декларант заперечив наявність розбіжностей в документах, поданих до митного оформлення, та надав детальне пояснення їх застосування.

Відповідачем за результатами опрацювання поданої МД та документів винесена картка відмови у прийнятті митної декларації №UA204020/2026/000013 та прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UA204020/2026/000003/2 від 07.01.2026, яким митну вартість товару визначено за резервним методом.

У графі 33 рішення №UA204020/2026/000003/2 від 07.01.2026, митний орган зазначив, що митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за рівнем, визначеним декларантом, оскільки:

І. При проведенні у відповідності до положень статті 54 МКУ контролю правильності визначення декларантом митної вартості товарів заявлених до митного оформлення за митною декларацією №26UA204020000165U1 встановлено наступне:

- згідно інвойсу від 26.12.2025 № BLL2025000000127, умови поставки EXW KAYSERI (TR). Термін EXW означає, що продавець виконав свої зобов`язання щодо поставки, коли він надасть товар у розпорядження покупця на площах свого підприємства чи в іншому названому місці (наприклад: на заводі, фабриці, складі і т.п.). Продавець не відповідає за навантаження товару на транспортний засіб, а також за митне очищення товару для експорту. Термін покладає мінімальні обов`язки на продавця, і покупець повинен нести всі витрати і ризики у зв`язку з перевезенням товару від підприємства продавця до місця призначення. Проте, у рахунку-фактурі від 27.12.2025 № HL22025000000016 відсутні відомості щодо вартості навантаження, що свідчить про недотримання частини 10 статті 58 МКУ.

- не може бути взято до уваги копію митної декларації країни відправлення від 26.12.2025 №25060600EX00042396 як документ, що підтверджує заявлену митну вартість оцінюваного товару, оскільки не містить відміток митниці, якою здійснювався випуск оцінюваного товару на експорт.

- також у митній декларації країни відправлення від 26.12.2025 №25060600EX00042396 зазначені документи TPS-E-Fatura від 26.12.2025 2524316011088604614337/1, TPS-Kripto Numarasi від 26.12.2025/25153097211086078146714/1, який до митного оформлення не надано.

- в наданій до митного оформлення специфікації виробника товару від 26.12.2025 №б/н відсутні повне найменування товару, моделі, ціна та умови продажу, при цьому специфікація видана та підписана суб`єктом ЗЕД «BELLA MALZEMECILIK». Разом з тим виробником товару в електронному інвойсі митної декларації заявлено «TASKALE MOBILYA DIS TICARET LIMITED SIRKETI». Дані відомості не кореспондуються між собою.

- відповідно до п.2.2. Контракту від 10.08.2025 № Bel10082025, згідно з яким покупець надсилає продавцеві замовлення факсом або електронною поштою із зазначенням товару та кількості, однак в наданому до митного оформлення замовленні товару від 10.11.2025 № замовлення б/н відсутня інформація про продавця та адресата замовлення, а також повна назва товару.

- в інвойсі від 26.12.2025 № BLL2025000000127 зазначено документ - проформа інвойс від 07.07.2025 № 20250000000399, який до митного оформлення не надано.

ІІ. Відповідно до статті 64 Митного кодексу України, Рівненська митниця володіє інформацією щодо митної вартості товарів (схожого за фізичними характеристиками, якістю, країною виробництва), митне оформлення яких здійснено за митними деклараціями: Товар №1 - МД від 16.12.2025 № 25UA500580010018U8 4,42 дол. США/кг. Товар №2 - МД від 22.12.2025 № 25UA400040030028U9 4,42 дол. США/кг.

III. Заявлена декларантом митна вартість може бути визнана митницею за умови надання додаткових документів згідно з переліком: 1) висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; 2) виписку з бухгалтерської документації продавця; 3) копію митної декларації країни відправлення з відмітками митної адміністрації країни відправлення; 4) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 5) документи TPS-E-Fatura від 26.12.2025 2524316011088604614337/1, TPSKripto Numarasi від 26.12.2025 6) документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а саме щодо понесених витрат на навантаження.

ІV. За результатом проведеної відповідно до положень частини 4 статті 57 Митного кодексу України процедури консультації з декларантом та у зв`язку із відсутністю у декларанта та митниці прийнятної до застосування (згідно положень глави 9 Митного Митного кодексу України) інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (статі 59-61 Митного кодексу України), достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару для обчислення митної вартості за методом на основі віднімання вартості (стаття 62 Митного кодексу України), інформації щодо складових вартості товарів наданої виробником для обчислення митної вартості за методом на основі додавання вартості (стаття 63 Митного кодексу України), що унеможливлює визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 Митного кодексу України, митну вартість товару скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно положень статті 64 Митного кодексу України. Митну вартість товару визначено на підставі інформації щодо митної вартості товару (з такими ж фізичними характеристиками, якістю, країною виробництва), митне оформлення яких здійснено за митними деклараціями: Товар №1 МД від 16.12.2025 № 25UA500580010018U8 4,42 дол. США/кг. Товар №2 МД від 22.12.2025 № 25UA400040030028U9 4,42 дол. США/кг. Числове значення митної вартості товару №1 у валюті рахунку становить 56752,8 дол. США (4,42 дол.США/кг * 12840кг), що з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення у національній валюті України становить 2407499,17824 грн. (56752,8 дол.США * 42,4208 UAH/ USD). Числове значення митної вартості товару №2 у валюті рахунку становить 5657,6 дол. США (4,42 дол.США/кг * 1280кг), що з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення у національній валюті України становить 239999,91808 грн. (5657,6 дол.США * 42,4208 UAH/ USD).

Коригування митної вартості товару зумовило донарахування позивачу митних платежів з податку на додану вартість на суму 338481,04 грн.

Не погоджуючись із такими рішеннями відповідача, позивач звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Згідно із частиною першою статті 7 Митного кодексу України (далі - МК України) встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.

Митний контроль це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (пункт 24 частини 1 статті 4 МК України).

Відповідно частини 1 статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно з частиною 1 статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Відповідно до частини 1 статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно зі статтею 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Частинами першою-другою статті 53 МК України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Зокрема, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 статті 53 МК України встановлено, що в разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення;8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

В силу вимог частини 5 статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

У свою чергу, відповідно до частини 1 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно з частиною 2 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Частиною 3 статті 54 МК України передбачено, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною 6 статті 54 МК України визначено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Частиною 1 статті 55 МК України встановлено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

При цьому частиною 1 статті 57 МК України закріплено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

В силу вимог частини другої-третьої статті 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією (частина четверта статті 57 Митного кодексу України).

Таким чином, до виключних повноважень органу доходів і зборів належить здійснення контролю за правильністю визначення декларантом митної вартості імпортованих товарів, яке полягає у перевірці числового значення та методу визначення заявленої митної вартості.

Разом з тим, з урахуванням положень частини 3 статті 318 МК України, яка встановлює, що митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, реалізація зазначених повноважень повинна відбуватись із обмеженим втручанням у процедуру самостійного визначення декларантом митної вартості імпортованих товарів, котрому повинна передувати наявність в органу доходів і зборів обґрунтованих сумнiвiв у правильності визначення заявленої митної вартості товарів.

Відповідно до частини 4 статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Згідно з частиною п`ятою цієї статті ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Частиною 10 статті 58 МК України передбачено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

Частиною 11 статті 58 МК України встановлено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті.

Частиною 9 статті 58 МК України визначено, що розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, які підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

В силу вимог частини 2 статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

З аналізу наведених вище норм права слідує, що обов`язок доведення митної ціни товару лежить на імпортерові. Але при цьому, митний орган може витребувати додаткові документи лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тобто імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. При цьому в розумінні вищенаведених статей, сумніви митниці є обґрунтованими тоді, коли: надані декларантом документи містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари або наявні ознаки підробки.

Так, наведені норми законодавства зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Не зазначення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 29 січня 2019 року у справі №815/6827/17.

Спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару та надання відповідачу необхідних документів для підтвердження заявленої митної вартості. При цьому позиція митного органу полягає у тому, що подані до митного контролю та оформлення документи не містили усіх даних (наявність неточностей) необхідних для визначення митної вартості, у зв`язку із чим від декларанта витребовувалися додаткові документи, та оскільки декларантом не надано необхідних документів для підтвердження заявленої митної вартості, митну вартість товару визначено відповідачем за резервним методом на підставі цінової інформації наявної в митниці по розмитненню подібного товару.

У спірному рішенні відповідач вказує, що згідно інвойсу від 26.12.2025 № BLL2025000000127, умови поставки EXW KAYSERI (TR). Термін EXW означає, що продавець виконав свої зобов`язання щодо поставки, коли він надасть товар у розпорядження покупця на площах свого підприємства чи в іншому названому місці (наприклад: на заводі, фабриці, складі і т.п.). Продавець не відповідає за навантаження товару на транспортний засіб, а також за митне очищення товару для експорту. Термін покладає мінімальні обов`язки на продавця, і покупець повинен нести всі витрати і ризики у зв`язку з перевезенням товару від підприємства продавця до місця призначення. Проте, у рахунку фактурі від 27.12.2025 № HL22025000000016 відсутні відомості щодо вартості навантаження, що свідчить про недотримання частини 10 статті 58 МК України.

З цього приводу слід зауважити, що у пункті 4.1. Контракту від 10.08.2025 №Bel10082025 сторони передбачили умови поставки EXW Turkey Kayseri згідно з Інкотермс 2020. Умови поставки зазначені у рахунку-фактурі. Дата доставки: дата видачі відвантажувальних документів.

Згідно з Інкотермс-2020 постачання на умовах EXW означає, що товар і всі ризики, пов`язані з ним, переходять до покупця у момент самовивозу зі складу продавця або іншого обумовленого місця. З цієї миті зобов`язання продавця за постачанням вважаються виконаними. Вантаж вважається поставленим продавцем під час його передачі покупцю на території продавця або в іншому визначеному місці (наприклад, на фабриці, на заводі, складі тощо), і це визначене місце може бути або може не бути приміщенням продавця.

Відповідно до умов поставки EXW (франко-завод) продавець здійснює поставку в момент, коли він надає товари у розпорядження покупця на території продавця або в іншому в названому місці (згідно з укладеним контрактом місто Кайсері).

У свою чергу, імпортер (покупець) повинен укласти договір з перевізниками товару і оплатити перевезення від підприємства-продавця до пункту призначення, включаючи навантаження, виконати і сплатити митні процедури, а також податки і збори, сплатити товар продавцеві за ціною виробника.

Відповідно до пункту 4.6. Контракту від 10.08.2025 №Bel10082025 завантаження товару у вантажний автомобіль відбувається за рахунок продавця, тоді як перевезення оплачується покупцем, що передбачено пунктом 4.2 Контракту.

Крім того, у пункті 5.2. Контракту від 10.08.2025 №Bel10082025 сторони визначили, що ціна не може бути змінена після підтвердження замовлення. В ціну товару входить вартість упаковки, маркування і витрати на тару, а також витрати на завантаження у вантажний транспорт.

Тобто, за умовами Контракту від 10.08.2025 №Bel10082025 сторони хоча і визначили умови поставки товару EXW Turkey Kayseri, водночас продавець взяв на себе відповідні зобов`язання щодо завантаження товару у вантажний транспорт за власний рахунок.

З матеріалів справи суд встановив, що поставка товару здійснювалась відповідно до Контракту № UA3/2022 на перевезення вантажів автомобільним транспортом від 07.02.2022, який укладений ФОП ОСОБА_1 з компанією Helen Tasimacilik San. Ve Tic. Ltd..

Відповідно до рахунку-фактури №HL22025000000016 від 27.12.2025 вартість перевезення товару з міста Кейсері (Туреччина) до кордону України (пункт пропуску Порубне) складає 3050,00 доларів США. З пункту пропуску Мирогоща Перша Дубенського району - 1450,00 доларів США.

Отже, дослідивши наявні в матеріалах справи докази суд зазначає, що у позивача був відсутній обов`язок вказувати інформацію щодо вартості завантаження у рахунку-фактурі № №HL22025000000016 від 27.12.2025, оскільки такі витрати вже включено в ціну товару, що підтверджується пунктом 5.2 Контракту від 10.08.2025 №Bel10082025.

А відтак, доводи відповідача щодо відсутності відомостей про вартість завантаження у рахунку-фактурі №HL22025000000016 від 27.12.2025 є необґрунтованим та суд такі відхиляє як безпідставні.

Щодо доводів митного органу про те, що митна декларація країни відправлення від 26.12.2025 №25060600EX00042396 не містить жодних відміток митниці відправлення, суд зауважує, що митна декларація країни відправлення в розумінні частини другої статті 53 Митного кодексу України не є документом, який підтверджує митну вартість товарів, натомість відповідно до частини шостої статті 53 Митного кодексу України її декларант може подати за власним бажанням.

Митна декларація країни відправлення у даному випадку підтверджує проходження товару (вантажем) митного оформлення в країні відправлення, однак ніяк не може підтверджувати чи спростовувати числове значення заявленої митної вартості товару.

Отже, суд приходить до висновку, що зазначений аргумент митного органу не є розбіжністю в поданих документах та не впливає на визначену декларантом митну вартість.

Щодо зауваження митного органу про те, що у митній декларації країни відправлення від 26.12.2025 №25060600EX00042396 зазначені документи TPS-E-Fatura від 26.12.2025, TPS-Kripto Numarasi від 26.12.2025, який до митного оформлення не надано, суд зазначає наступне.

TPS-E-Fatura від 26.12.2025 - це номер електронного документу, що в електронній митній базі Туреччини формується як внутрішній, при проведенні митних процедур в країні відправлення, оскільки формується у TPS (розшифровується як TEK PENCERE SISTEM), що в перекладі система єдиного вікна.

Запис TPS-E-Fatura від 26.12.2025 свідчить лише про те, що товари відповідних позицій внесені в єдину систему електронного декларування країн Європейської економічної зони. Дані записи в митній декларації країни експортера є всього лише кодами реєстрації даних товарів в системі митного декларування та не існують в паперовому вигляді.

Е-фатура є витягом з електронного реєстру, відомості з електронної системи передаються у експортну декларацію, що повністю виключає можливість його підробки.

Номер документу формує електронна державна система, що відповідає ID документу, зазначеному в експортній декларації.

У зв`язку з цим, суд вказує, що вищевказаний документ не може надаватися покупцеві і, відповідно, декларантом при митному оформленні митному органу України.

Аналізуючи доводи митного органу про те, що в специфікації виробника товару від 10.11.2025 №б/н відсутні повне найменування товару, моделі, ціна та умови продажу, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що специфікація виробника товару від 26.12.2025 до Контракту № Bel01082025 містить інформацію щодо переліку замовлено товару (асортимент товару, кількість), видана та підписана суб`єктом продавцем товару BELLA MALZEMECILIK. SAN. VE TIC LTD.

Суд наголошує, що специфікація виробника товару не є обов`язковим документом, що передбачений частиною другою статті 53 Митного кодексу України, який має подати декларант під час митного оформлення товару, та не є документом, що підтверджує вартість імпортованого товару.

Специфікація є документом довільної форми, чинне законодавство не встановлює вимог до форми специфікацій, тому митниця не може посилатись на неповноту чи обмеженість її відомостей, обґрунтовуючи свої сумніви.

Щодо доводів відповідача про те, що виробником в електронному інвойсі митної декларації заявлено TASKALE MOBILYA DIS TICARET LIMITED SIRKETI, що документально не підтверджено, суд зазначає наступне.

Матеріалами справи підтверджується, що експортером товару є турецька компанія BELLA MALZEMECILIK. SAN. VE TIC LTD, що вбачається зі змісту Контракту від 10.08.2025 №Bel01082025, рахунку-фактури №HL22025000000016 від 27.12.2025, комерційного інвойсу від 226.12.2025, пакувального листа від 26.12.2025, банківського платіжного документу (MUR)16 від 26.12.2025, специфікації виробника товару від 26.12.2025.

Суд погоджується з доводами представника позивача про те, що положеннями Порядку заповнення митних декларацій за формою єдиного адміністративного документа, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №651 від 30.05.2020, не встановлено, що експортер (сторона ЗЕД-контракту) та виробник товарів, що декларуються, мають співпадати.

З огляду на зазначене, доводи митниці стосовно відмінностей у відомостях щодо виробника та постачальника є безпідставними та такими, що не впливають на числові показники заявленої митної вартості.

Щодо доводів митного органу про те, що в наданому до митного оформлення замовленні товару від 10.11.2025 №б/н відсутня інформація про продавця та адресата замовлення, а також повна назва товару, суд зазначає таке.

Судом встановлено, що Контракт №Bel01082025 не містить вимог щодо способу заповнення замовлення покупцем, відповідно замовлення від 10.11.2025 № б/н складено покупцем в довільній формі.

Крім того, замовлення покупця не передбачене частиною 2 ст. 53 Митного кодексу України, як документ, що підтверджує митну вартість. Отже, зазначена митним органом підстава жодним чином не впливає на ціну заявленого товару.

Щодо зауважень про те, що в інвойсі від 26.12.2025 №BLL2025000000126 зазначено документ-проформа інвойс від 17.12.2025 №20250000000422, який не надано до митного оформлення суд зазначає, що у рахунку-фактурі №BLL2025000000127 від 26.12.2025, а також у відповідному пакувальному листі було допущено технічну помилку щодо дати рахунку-фактури №BLL2025000000127 від 26.12.2025, а саме, помилково вказано, що оплата за товар здійснена згідно з попереднім рахунком-фактурою №BLL2025000000399 від 07.07.2025. Однак, правильними є такі відомості: оплата за товар здійснена згідно з попереднім рахунком-фактурою №BLL2025000000127 від 26.12.2025, що було підтверджено Компанією BELLA MALZEMECILIK SAN. VE TIC LTD. STI. в листі від 06.01.2026.

Підсумовуючи вищенаведене в його сукупності суд констатує, що усі зауваження відповідача з приводу наявності у нього сумнівів у правильності визначення позивачем митної вартості та з приводу не підтвердження позивачем числових значень складових митної вартості є безпідставними та такими, що не спростовують повноту інформації наданої позивачем на підтвердження заявленної митної вартості товарів, представлених для митного оформлення.

Крім того, положення статті 53 МК України не містять вимог щодо додаткового підтвердження ціни товару, вказаної у документах, які самі по собі вже підтверджують митну вартість товару.

Правові висновки аналогічного змісту викладені Верховним Судом у постанові від 20.02.2018 у справі № 809/1884/16, від 19.02.2025 у справі № 1.380.2019.002530, які є обов`язковими для врахування судами в силу вимог частини 5 статті 242 КАС України.

Суд наголошує, що в ч.3 ст.53 Митного кодексу України передбачено чіткі підстави для наявності у митного органу права вимагати надання додаткових документів, які повинні бути зазначені в графі 33 рішення про коригування митної вартості відповідно до ч.2 ст.55 Митного кодексу України.

Тому, наявність саме обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У зв`язку з вказаним, саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.

Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постановах від 23.07.2019 у справі №1140/3242/18, від 26.06.2024 у справі №1.380.2019.002240, від 27.02.2025 у справі №300/784/24, які відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України враховується судом при ухваленні рішення у даній справі.

На переконання суду, відповідач не довів, що заявлені декларантом відомості про митну вартість товару є неповними та/або недостовірними, не вказав на документи, зазначені у ч.2 ст.53 Митного кодексу України, і які подав позивач як декларант при митному оформленні товару, в яких з них наявні розбіжності, ознаки підробки або які не містять всіх відомостей на підтвердження числових значень складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена позивачем за товар, всупереч імперативної вимоги закону.

Отже, відповідно до наявних у справі доказів досліджених судом, відповідач взагалі не мав передбачених ч.3 ст.53 Митного кодексу України підстав для витребування у позивача додаткових документів.

Крім того, ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

У графі 33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів №UA204020/2026/000003/2 від 07.01.2026 відповідачем зазначено, що цінова інформація щодо вартості аналогічного товару згідно з базами даних ЄАІС Держмитслужби є іншою, ніж зазначена позивачем у митній декларації. Наведене призвело до виникнення у митного органу сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та наявності обґрунтованих підстав вважати, що декларантом заявлено неповні відомості щодо складових митної вартості товарів.

Поряд із тим, судом враховано, що текст спірного рішення про коригування митної вартості не містить інформації про будь-які характеристики ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, обсяги партій, умов поставки, комерційних умов тощо. У свою чергу, не доведення ознак подібності товарів та умов імпорту не дозволяє прирівнювати показники митної вартості таких товарів. Посилання у рішеннях про коригування митної вартості лише на номери митних декларацій, як на джерела цінової інформації, не свідчить про належне обґрунтування митним органом можливості визначення митної вартості за резервним методом.

Такі міркування суду узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 25.05.2021 у справі № 520/10386/2020 та від 12.01.2022 у справі № 520/11061/2020.

Так, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію, яка використовувалася митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 18.08.2021 у справі №160/4944/19, від 17.01.2022 у справі №520/2000/19, від 16.01.2025 у справі №160/939/24, які є обов`язковими для врахування судами в силу вимог ч.5 ст.242 КАС України.

Також, Верховний Суд у своїх постановах від 25.02.2020 у справі №260/718/19 та від 27.04.2020 у справі №140/804/19, від 28.04.2023 у справі №200/9362/20-а, від 27.02.2025 у справі №300/784/24 наголошував, що різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

За результатами розгляду справи, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено існування обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом розрахунку митної вартості товару у митних деклараціях, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару не встановлено.

Відповідно до ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд зауважує, що в ході розгляду справи відповідач не довів правомірності прийнятого ним рішення у спірних правовідносинах. Натомість, доводи позивача обґрунтовані, підтверджені належними та допустимими доказами, а факт наявності у позивача порушеного права знайшов своє підтвердження.

Таким чином, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є такими, що не відповідають встановленим у ч. 2 ст. 2 КАС України критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, а тому підлягають скасуванню як протиправні, як наслідок, позов слід задовольнити повністю.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судом встановлено, що позивачем сплачено судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 2707,84 грн.

З огляду на те, що позовну заяву задоволено в повному обсязі, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Рівненської митниці сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2707,84 грн.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Рівненської митниці про визнання протиправними та скасування картки відмови, рішення про коригування митної вартості товарів- задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Рівненської митниці про коригування митної вартості товарів №UA204020/2026/000003/2 від 07.01.2026.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови Рівненської митниці у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204020/2026/000013.

Стягнути на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 за рахунок бюджетних асигнувань Рівненської митниці судовий збір у розмірі 2707,84 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасники справи:

Позивач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач - Рівненська митниця (вул. Соборна, буд. 104,м. Рівне,Рівненська обл.,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 43958370)

Повний текст рішення складений 29 вересня 2026 року

Суддя С.М. Дуляницька