Рішення № 140155451, 29.09.2026, Любашівський районний суд Одеської області

Справа № 507/1597/26

Провадження № 2/507/902/2026

Номер рядка звіту 40

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" вересня 2026 р. селище Любашівка

Любашівський районний суд Одеської області у складі :

головуючого судді Дюдюна О.В.,

при секретарі судового засідання - Демовській Д.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Любашівка Подільського району Одеської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ :

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 03.11.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», та ОСОБА_1 , за допомогою веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів, які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1621-2869.

Відповідно до умов кредитного договору відповідачу було надано кредит для задоволення особистих потреб у розмірі 14 400 грн., строк кредитування 300 днів, базовий період 14 днів, комісія за видачу кредиту 20,00 % від суми кредиту, знижена процентна ставка 0,90 % в день, стандартна процентна ставка 1,00 % в день.

Додатковою угодою № 1 від 09.11.2025 року до договору про відкриття кредитної лінії № 1621-2869 від 03.11.2025 року, кредитодавець та позичальник домовилися про надання додаткових коштів у кредит у сумі 1 500 грн.

Відповідач, всупереч умовам кредитного договору, порушив його умови та не повернув у повному обсязі кредит кредитодавцю, а також не виконав у повному обсязі інші свої грошові зобов`язання за кредитним договором.

Станом на 02.06.2026 року загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором становить 59 880 грн., а саме: заборгованість за кредитом 15 900 грн.; заборгованість за нарахованими процентами 33 150 грн.; заборгованість за процентами річних на підставі статті 625 ЦК України 7 950 грн.; заборгованість за комісією 2 880 грн.

Враховуючи викладене, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 59 880 грн., а також понесені судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2 662,40 грн.

Представник позивача надав до суду заяву про підтримання позовних вимог, про розгляд справи у його відсутність, не заперечував щодо заочного розгляду справи.

Відповідач - ОСОБА_1 про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, за зареєстрованим місцем проживання відповідно до ст.128 ЦПК України.

Відповідно до поштової довідки відповідач особисто отримав судову повістку, що підтверджується його підписом в ній.

Також відповідач повідомлений про розгляд справи через надсилання електронного листа на його електронну адресу та повідомлення у додаток "Вайбер", що підтверджується довідками.

З огляду на вказане, відповідач вважається таким, що повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання належним чином.

Відповідач в судове засідання на розгляд справи не з`явився, причини неявки не повідомив, заяву до суду про розгляд справи без його участі не надав. У встановлений ухвалою суду строк відзив відповідно до вимог ст. 178 Цивільного процесуального кодексу України і всі докази, що підтверджують заперечення проти позову, не надіслано, зустрічний позов не пред`явлено.

В матеріалах справи наявне клопотання відповідача від 24.08.2026 року, згідно якого останній просив суд перенести розгляд справи для врегулювання мирним шляхом (а.с.20).

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 03 серпня 2026 року, прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження по справі та постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження із викликом сторін (а.с. 14).

Згідно з частиною 3 статті 211 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності, а тому судом ухвалено про розгляд справи у відсутність сторін.

У зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності з вимогами частини 2 статті 247 ЦПК України, не здійснювалося.

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що 03.11.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», та ОСОБА_1 , за допомогою веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів, які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1621-2869.

Відповідно до умов кредитного договору відповідачу було надано кредит для задоволення особистих потреб у розмірі 14 400 грн., строк кредитування 300 днів, базовий період 14 днів, комісія за видачу кредиту 20,00 % від суми кредиту, знижена процентна ставка 0,90 % в день, стандартна процентна ставка 1,00 % в день.

Додатковою угодою № 1 від 09.11.2025 року до договору про відкриття кредитної лінії № 1621-2869 від 03.11.2025 року кредитодавець та позичальник домовилися про надання додаткових коштів у кредит у сумі 1 500 грн.

Встановлено, що договір про відкриття кредитної лінії, правила відкриття кредитної лінії та додаток №2 до договору про відкриття кредитної лінії, підписані відповідачем електронним підписом, за допомогою одноразового ідентифікатора "А5802".

Паспорт споживчого кредиту та додаток до паспорту споживчого кредиту, підписані відповідачем електронним підписом, за допомогою одноразового ідентифікатора "А6170".

Додаткова угода від 09.11.2025 року та додаток до додаткової угоди від 09.11.2025 р., підписані відповідачем електронним підписом, за допомогою одноразового ідентифікатора "А4132".

Згідно з довідкою про перерахування суми кредиту № 1621-2869 від 03.11.2025 року, кредитні кошти надавалися відповідачу частинами шляхом їх перерахування через платіжну систему EasyPay на платіжний засіб відповідача.

Так, 03.11.2025 року здійснено первинну видачу кредитних коштів у розмірі 14 400 грн., платіж № 1702790940, через платіжну систему EasyPay на платіжний засіб відповідача (card_mask 4441110135). 09.11.2025 року здійснено додаткову видачу кредитних коштів у розмірі 1 500 грн., платіж № 1705885314, через платіжну систему EasyPay на платіжний засіб відповідача (card_mask 4441110135).

Таким чином, загальна сума фактично наданих відповідачу кредитних коштів за договором № 1621-2869 від 03.11.2025 року становить 15 900 грн.

Згідно розрахунку позивача, за договором № 1621-2869 від 03.11.2025 року, заборгованість відповідача складає 59 880 грн., з яких: заборгованість за кредитом 15 900 грн.; заборгованість за нарахованими процентами 33 150 грн.; заборгованість за процентами річних на підставі статті 625 ЦК України 7 950 грн.; заборгованість за комісією 2 880 грн.

Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (статті 610, 611 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію»(далі - Закон).

У статті 3 Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За змістом частин 3, 4, 6 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до частини 12 статті 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно статті 1056 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до статті 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (частина перша статті 1048 ЦК України).

З огляду на викладені норми права, у позичальника виникає зобов`язання повернути кредитодавцю позику (кредит) в порядку, на умовах та в строк, що передбачені кредитним договором та сплатити проценти за користування кредитними коштами.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Згідно з положеннями статті 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом частин другої, третьої статті 89 ЦПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що 03.11.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», та ОСОБА_1 , за допомогою веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів, які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1621-2869.

Відповідно до умов кредитного договору відповідачу було надано кредит для задоволення особистих потреб у розмірі 14 400 грн., строк кредитування 300 днів, базовий період 14 днів, комісія за видачу кредиту 20,00 % від суми кредиту, знижена процентна ставка 0,90 % в день, стандартна процентна ставка 1,00 % в день.

Додатковою угодою № 1 від 09.11.2025 року до договору про відкриття кредитної лінії № 1621-2869 від 03.11.2025 року кредитодавець та позичальник домовилися про надання додаткових коштів у кредит у сумі 1 500 грн.

Встановлено, що договір про відкриття кредитної лінії, правила відкриття кредитної лінії та додаток №2 до договору про відкриття кредитної лінії, підписані відповідачем електронним підписом, за допомогою одноразового ідентифікатора "А5802".

Паспорт споживчого кредиту та додаток до паспорту споживчого кредиту, підписані відповідачем електронним підписом, за допомогою одноразового ідентифікатора "А6170".

Додаткова угода від 09.11.2025 року та додаток до додаткової угоди від 09.11.2025 р., підписані відповідачем електронним підписом, за допомогою одноразового ідентифікатора "А4132".

Згідно з довідкою про перерахування суми кредиту № 1621-2869 від 03.11.2025 року, кредитні кошти надавалися відповідачу частинами шляхом їх перерахування через платіжну систему EasyPay на платіжний засіб відповідача.

Так, 03.11.2025 року здійснено первинну видачу кредитних коштів у розмірі 14 400 грн., платіж № 1702790940, через платіжну систему EasyPay на платіжний засіб відповідача (card_mask 4441110135). 09.11.2025 року здійснено додаткову видачу кредитних коштів у розмірі 1 500 грн., платіж № 1705885314, через платіжну систему EasyPay на платіжний засіб відповідача (card_mask 4441110135).

Аналізуючи наведені обставини та досліджені докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позивачем належними та допустимими доказами доведено факт отримання відповідачем кредитних коштів, а також наявність передбачених кредитним договором правових підстав для нарахування процентів за користування кредитом, розмір яких відповідає умовам договору та відповідачем у встановленому порядку не спростовано.

Згідно розрахунку позивача, за договором № 1621-2869 від 03.11.2025 року, заборгованість відповідача за комісією складає 2 880 грн., заборгованість за процентами річних на підставі статті 625 ЦК України 7 950 грн.

За змістом частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням принципів справедливості, добросовісності та розумності на позичальника не може бути покладено обов`язок сплачувати платежі за послуги, які ним фактично не замовлялися та які не є самостійною послугою для споживача.

Послугою з надання споживчого кредиту є діяльність фінансової установи з надання споживачу грошових коштів на умовах договору. Водночас надання кредиту є безпосереднім обов`язком кредитодавця за кредитним договором відповідно до статті 1054 ЦК України, тому виконання такого обов`язку не може обумовлюватися додатковою оплатою з боку позичальника у вигляді окремої комісії за надання кредиту.

Надання фінансового інструменту, перерахування кредитних коштів, супроводження кредитного договору та моніторинг заборгованості є діями, які кредитодавець здійснює в межах виконання власних договірних обов`язків та у власних інтересах, а тому такі дії не можуть розглядатися як окремі послуги, що підлягають оплаті позичальником.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 09.12.2019 року у справі № 524/5152/15.

Судом встановлено, що умовами договору № 1621-2869 від 03.11.2025 року передбачено сплату комісії, розмір якої складає 2 880 грн.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості по комісії у розмірі 2 880 грн. задоволенню не підлягають.

Судом також встановлено, що позивачем нараховано відповідачу проценти річних відповідно до статті 625 ЦК України у розмірі 7 950 грн.

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем, позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. При цьому неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, нараховані починаючи з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання зобов`язань за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем.

Отже, вимоги позивача в частині стягнення процентів річних, нарахованих відповідно до статті 625 ЦК України, у розмірі 7 950 грн. задоволенню не підлягають.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. З відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за договором № 1621-2869 від 03.11.2025 року у розмірі 49 050 грн., з яких: 15 900 грн. заборгованість за кредитом та 33 150 грн. заборгованість за процентами за користування кредитом.

У задоволенні позовних вимог у частині стягнення заборгованості по комісії у розмірі 2 880 грн. та процентів річних, нарахованих відповідно до статті 625 ЦК України, у розмірі 7 950 грн. слід відмовити.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Згідно з частиною 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем сплачено судовий збір за подачу позовної заяви в розмірі 2662 грн. 40 коп., що підтверджується платіжною інструкцією №57149 .

Позовні вимоги позивача задоволені частково в сумі 49 050 грн., а тому на користь позивача з відповідача підлягає стягненню судовий збір у сумі 2 180 грн. 87 коп. (2662 грн. 40 коп. * 49 050 грн. / 59 880 грн.).

Підстави для негайного виконання рішення відсутні.

Заходи забезпечення позову по даній цивільній справі не застосовувалися.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 133, 141, 258-259, 265, 268, 280-284,354 ЦПК України, ст. ст. 525-526, 554, 625, 1049-1050, 1054-1055 ЦК України , суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства із обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії № 1621-2869 від 03.11.2025 року в сумі 49 050 грн. та сплачений судовий збір у сумі 2 180 грн. 87 коп.

В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення набирає чинності після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», адреса місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, 26, офіс 407, м.Київ, 01133, код ЄДРПОУ 38548598.

Відповідач: ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ), зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Суддя: Дюдюн О.В.