Ухвала суду № 140155160, 08.09.2026, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/42421/25

Провадження № 1-кс/947/12775/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.09.2026 року місто Одеса

Слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваної ОСОБА_4 , її захисника адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу в рамках кримінального провадження №12020160250000233 від 16.04.2020 року та клопотання захисника про зміну запобіжного заходу в рамках кримінального провадження №12020160250000233 від 16.04.2020 року відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку с. Маяки Біляївського району Одеської області, громадянку України, з середньою освітою, неодруженої, має на утриманні неповнолітню дитину, генерального директора Комунального некомерційного підприємства «Маяківський центр первинної медико-санітарної допомоги» місце проживання якої зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судиму,

якій повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 191, ч.1 ст.209, ч.2 ст.209 КК України, -,

ВСТАНОВИВ:

До Київського районного суду м. Одеси надійшло клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу з застави на тримання під вартою в рамках кримінального провадження №12020160250000233 від 16.04.2020 року відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Обставини кримінального правопорушення викладені прокурором письмово в клопотанні.

Процесуальний керівник звертається з клопотанням про зміну запобіжного заходу, обґрунтовуючи його тим, що ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 22.07.2026 року, відносно підозрюваної ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» строком до 29.08.2026 з визначенням розміру застави у розмірі 300 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 998 400 гривень, та покладено обов`язки на останню, у разі внесення застави, а саме:

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора;

- повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні;

- не пізніше чотирьох днів з дати внесення застави здати на зберігання до ГУ ДМС України в Одеській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Так, 23.07.2026 підозрювана ОСОБА_4 була звільнена з-під варти під заставу в сумі 998 400 гривень.

Разом з тим, наразі встановлено факт ухилення підозрюваною ОСОБА_4 від виконання покладених на неї процесуальних обов`язків. Остання не здала на зберігання до ГУ ДМС України в Одеській області свій паспорт громадянина України для виїзду за кордон.

Крім того, підозрювана ОСОБА_4 , будучи належним чином повідомленою про її права та обов`язки, як підозрюваної, які передбачені ст.42 КПК України, ухиляється від явки по повістці про виклик до прокурора. Вище у даному клопотанні наведені обставини виклику та неприбуття підозрюваної ОСОБА_4 до прокурора. ОСОБА_4 нехтує її обов`язком, передбаченим п. 1 ч. 7 ст. 42 КПК України.

Прокурор зазначає, що неявка підозрюваної ОСОБА_4 за повісткою для проведення за участі останньої слідчих та процесуальних дій є порушенням покладених на підозрювану процесуальних обов`язків і тягне за собою лише одне затягування строків досудового розслідування, що в свою чергу ставить під загрозу виконання завдання кримінальному провадженні.

Таким чином, прокурор вказує на те, що після застосування діючого запобіжного заходу стосовно ОСОБА_4 , збільшився обсяг та зміст повідомленої їй підозри, що у сукупності з тяжкістю інкримінованих злочинів, у вчиненні яких вона підозрюється, їх специфікою, ролі підозрюваної у протиправній діяльності, без якого функціонування злочинної схеми було б неможливе, тяжкістю покарання, що загрожує у разі визнання її винуватою, у співставленні з існуючими ризиками, є достатньою підставою для застосування відносно підозрюваної запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваною ОСОБА_4 обов`язків, передбачених КПК України у розмірі 750 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 2 496 000 гривень.

Сума застави в розмірі 300 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 998 400 гривень не була для ОСОБА_4 , значною, з огляду на її майновий стан, індивідуальні обставини та «професійне середовище».

Зазначає, що попередній розмір визначеної ОСОБА_4 застави у сумі 998 400 грн. було сплачено відразу, що додатково підтверджує необхідність врахування фактору можливості внесення застави у ще більшому розмірі, яка буде достатньою для забезпечення дієвості кримінального провадження.

Разом з тим, застава визначена ухвалою слідчого судді від 21.08.2026 що складає 2 496 000 (два мільйона чотириста дев`яносто шість тисяч) гривень, враховуючи внесену 22.07.2026 року заставу в розмірі 998 400 (дев`ятсот дев`яносто вісім тисяч чотириста) гривень у кримінальному провадженні №12020160250000233, що була сплачена на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 22.07.2026 року, справа №947/42421/25, провадження №1-кс/947/9342/26 наразі не сплачена ОСОБА_4 .

Крім того, прокурор посилається на ризики передбачені п.п.1,3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України, які на даний час не зменшились, посилаючись на наступне.

Так, з метою перевірки виконання підозрюваною ОСОБА_4 покладених на неї процесуальних обов`язків, 29.07.2026 до ГУ ДМС України в Одеській області прокурором направлено запит за вих. №12/1-3248ВИХ-26.

Відповідно до листа ГУ ДМС України в Одеській області від 04.08.2026 за № 5100.4.3-8447/51.1-26 підозрювана ОСОБА_4 паспорт громадянина України для виїзду за кордон до ГУ ДМС України в Одеській області, згідно ухвали слідчого судді Київського районного суду від 22.07.2026 по справі №947/42421/25, не здавала на зберігання.

Викладене свідчить лише про одне, що підозрювана ОСОБА_4 має намір покинуту територію України задля уникнення відповідальності за інкриміновані їй кримінальні правопорушення.

Наявність у підозрюваної ОСОБА_4 її паспорту громадянина України для виїзду за кордон надає останній можливість у будь який час безперешкодно покинути територію України.

Крім того, підозрювана може вчиняти незаконний вплив на свідків з огляду на своє соціальне становище та коло спілкування.

Так, ОСОБА_4 не будучи обмеженою у вільному спілкуванні з іншими особами з приводу обставин, викладених у повідомленні їй про підозру у цьому кримінальному провадженні, може здійснювати на них вплив, з метою їх спонукання до ненадання показів, перекручування або спотворення обставин, які їм достовірно відомі, для того щоб вона змогла уникнути кримінальної відповідальності.

Свідками у даному кримінальному провадженні є мешканці с. Маяки Одеського району Одеської області, анкетні дані яких стали відомі ОСОБА_4 у зв`язку з врученням даного клопотання, а тому перебуваючи на свободі остання має підстави, мотив та можливість впливати на вказаних свідків задля зміни або перекручення ними показань, що в свою чергу негативно вплине на хід досудового розслідування та подальшого судового розгляду.

Крім того підозрювана може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки станом на теперішній час органом досудового розслідування не встановлено всіх осіб, які можуть бути причетні до вчинення зазначених кримінальних правопорушень, а отже, перебуваючи не під вартою, підозрювана матиме можливість підтримувати зв`язок із такими особами,

Також, підозрювана ОСОБА_4 , перебуваючи не під вартою, може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме - шляхом відчуження належного їй на праві власності майна, на яке може бути накладено стягнення з метою відшкодування завданих збитків, що у подальшому, призведе до неможливості виконання однієї з ключових засад кримінального судочинства, такої як поновлення порушених прав потерпілого.

Крім того, на теперішній час підозрювана вже перешкоджає кримінальному провадженню іншим чином не прибуває на виклик до прокурора тим самим порушує покладені на неї процесуальні обов`язки визначені їй ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 22.07.2026 по справі №947/42421/25. Визначений запобіжний захід у вигляді застави підозрюваною не виконаний.

Так, підозрювана може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Зазначений ризик обґрунтовується тим, що підозрюваній повідомлено про підозру у вчиненні ряду злочинів, та не були добровільно припинені підозрюваною.

Вказані обставини підтверджують системність її кримінально протиправної діяльності, у зв`язку з чим, є підстави вважати, що підозрювана може продовжити свою злочинну діяльність.

З огляду на викладене, враховуючи розмір доходів, отриманих в якості заробітної плати, а також доходів, отриманих внаслідок системного вчинення кримінальних правопорушень, особливості «професійного середовища», а також майновий стан підозрюваної, з метою гарантування належного виконання підозрюваною покладених на неї обов`язків, враховуючи, що даний випадок є виключним, доцільно змінити підозрюваній запобіжний захід з застави на тримання під вартою із визначенням розміру застави 750 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 2 496 000 гривень.

Саме такий розмір застави буде тим стимулюючим фактором, який стримуватиме підозрюваного від реалізації наявних ризиків і такий розмір підозрюваний або інша особа (заставодавець) боятиметься втратити внаслідок невиконання процесуальних обов`язків. Такий розмір застави є розумним з огляду на необхідність виконання завдань кримінального провадження.

Також, захисник ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 звертається з клопотанням про зміну запобіжного заходу визначеного ухвалою слідчого судді 21.08.2026 року, застосувавши більш м`який запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, нічний домашній арешт, або зменшити розмір застави в межах 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, обґрунтовуючи його тим, що враховуючи матеріальний стан та отримані доходи підозрювана не має змоги сплатити заставу у розмірі 750 (сімсот п`ятдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 2 496 000 (два мільйона чотириста дев`яносто шість тисяч) гривень, навіть враховуючі внесену 22.07.2026 року заставу в розмірі 998 400 (дев`ятсот дев`яносто вісім тисяч чотириста) гривень у кримінальному провадженні №12020160250000233, що була сплачена на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 22.07.2026 року, справа №947/42421/25, провадження №1-кс/947/9342/26.

Крім того, зазначив, що ОСОБА_4 має хронічні захворювання, утримує неповнолітнього сина, наразі частково сплатила заставу у розмірі 30 000 грн та шукає можливість у банківських установах отримати кредит під заставу нерухомого майна, здійснює дії щодо продажу майна, що перебуває у неї у власності, визначений розмір застави наразі є непомірним для підозрюваної, у зв`язку з чим просив змінити запобіжний захід на більш м`який, не пов`язаний з триманням під вартою.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив задовольнити його, посилаючись на викладені доводи. Заперечував, щодо задоволення клопотання сторони захисту.

Захисник підозрюваної адвокат ОСОБА_5 заперечував, щодо задоволення клопотання прокурора, посилаючись на його необґрунтованість та недоведеність. Надав письмові заперечення в яких, на думку захисника, стороною обвинувачення не доведено, що його підзахисна порушувала покладені на неї обов`язки, зазначив, що підозра зі змінами є необґрунтованою, заснована на припущеннях сторони обвинувачення без наведення конкретних фактів причетності до злочинів ОСОБА_4 . Зауважив, що наразі відсутні підстави для застосування такого суворого запобіжного заходу, як тримання під вартою, оскільки ОСОБА_4 добросовісно і фактично виконала ухвалу слідчого судді, не мала наміру переховуватися від органу досудового розслідування та суду, однак наразі матеріальний стан останньої є таким, що не дає змогу сплатити такий непомірний розмір застави, що визначено ухвалою слідчого судді 21.08.2026 року. Наполягав на застосуванні більш м`якого запобіжного заходу, що не пов`язаний з триманням під вартою.

Підозрювана підтримала думку свого захисника у повному обсязі.

Вислухавши думку учасників судового засідання, дослідивши клопотання та додані до них матеріали, якими прокурор та захисник обґрунтовують їх клопотання, оцінивши надані докази у сукупності, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

Так, ОСОБА_7 за пособництва колишньої дружини ОСОБА_4 , яка виступила дарувальником, уклав договір на користь їх спільного неповнолітнього сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , організувавши 10.12.2024 укладання договору дарування на ім`я останнього.

Державним нотаріусом ОСОБА_9 19.03.2025 посвідчено договір дарування земельної ділянки з кадастровим номером 5121083900:01:003:0543, підписаний ОСОБА_4 в якості дарувальника та представником обдарованого неповнолітнього ОСОБА_8 самим ОСОБА_7 , а також проведено державну реєстрацію права власності на земельну ділянку на користь неповнолітнього ОСОБА_8 .

За пособництва ОСОБА_4 , Маяківському сільському голові ОСОБА_7 , який діяв за попередньою змовою із начальником відділу землевпорядкування вказаної ради ОСОБА_10 , а також за пособництва ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 вдалось довести злочинний намір до кінця із заволодіння земельною ділянкою комунальної власності з кадастровим номером 5121083900:01:03:0543, спричинивши збитки Маяківській сільській територіальній громаді.

06.08.2026 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених:

- ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 191 КК України, тобто в пособництві у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому в умовах воєнного стану;

- ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 191 КК України, тобто в пособництві у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому повторно, вчиненому в умовах воєнного стану;

- ч. 1 ст. 209 КК України, а саме у розпорядженні майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, вчинення правочину з таким майном, вчиненому особою, яка знала, що таке майно прямо, повністю одержано злочинним шляхом;

- ч. 2 ст. 209 КК України, а саме у розпорядженні майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, вчинення правочину з таким майном, вчиненому особою, яка знала, що таке майно прямо, повністю одержано злочинним шляхом, вчиненому повторно.

03.07.2026 слідчий звернувся до слідчого судді із клопотанням погодженим прокурором, про застосування відносно підозрюваної ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

22.07.2026 ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Одеси про застосування запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою до підозрюваної ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 29 серпня 2026 року включно. Визначено розмір застави, як альтернативного запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язків, передбачених КПК України в сумі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 998 400 (дев`ятсот дев`яносто вісім тисяч чотириста) гривень, покладені обов`язки передбачені ч.5 ст.194 КПК України.

Того ж дня, ОСОБА_4 внесено розмір застави та звільнено з-під варти.

21.08.2026 ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Одеси збільшено розмір застави, визначено її в сумі 750 (сімсот п`ятдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 2 496 000 (два мільйона чотириста дев`яносто шість тисяч) гривень.

Так, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за якій законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від п`яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

Так, на теперішній час відносно підозрюваної продовжує діяти запобіжний захід у вигляді застави, з покладенням обов`язків.

Між тим, оскільки на даний час слідчому судді необхідно встановити, чи допустила підозрювана порушення покладених на неї обов`язків в період часу, коли ухвала слідчого судді діяла, слідчий суддя бере до уваги та надає правову оцінку наступним відомостям.

Стороною обвинувачення доведено наявність ризиків, передбачених п.п.1,3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме, з метою уникнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду та впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів у цьому кримінальному провадженні.

На переконання слідчого судді, стороною обвинувачення не доведена наявність інших зазначених у клопотанні ризиків.

Що стосується посилання захисника на необґрунтованість підозри, слідчий суддя зазначає наступне.

Згідно ч.5 ст.9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського Суду з прав людини (далі ЄСПЛ).

Відповідно до практики ЄСПЛ «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 §1(с) Конвенції». За визначенням ЄСПЛ «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 §1(с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» («K.-F. проти Німеччини», 27 листопада 1997, §57).

У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Аналогічна правова позиція ЄСПЛ відображена усправі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, в якому також зазначено, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

У п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.07 року ЄСПЛ зазначив: «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».

В рішенні ЄСПЛ «Ферарі-Браво проти Італії», Суд зазначив, що затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.

У справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23.10.1994 року ЄСПЛ зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

При цьому, обставини здійснення підозрюваною конкретних дій та доведеність її винуватості, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Таким чином, відповідно до практики ЄСПЛ, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Зважаючи на дані, які містяться в наданих слідчому судді матеріалах, а також приймаючи до уваги п.175 рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.07.2011 року, згідно якого термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, слідчий суддя вважає доведеним у судовому засіданні прокурором наявність обґрунтованої підозри за фактом вчинення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 191, ч.ч.1,2 ст.209 КК України.

Слідчий суддя зазначає, що на даній стадії кримінального провадження, не встановлюється винуватість чи не винуватість ОСОБА_4 у скоєнні кримінальних правопорушень, а лише вирішується питання про обґрунтованість підозри та наявність ризиків для зміни запобіжного заходу, а тому слідчий суддя не може давати остаточну оцінку допустимості та належності доказів, а також їх сукупності для висновку про винуватість особи, або її невинуватість, оскільки справа не розглядається судом по суті пред`явленого обвинувачення.

Крім того, відповідно до положень ч.2 ст.94 КПК, жоден доказ не має наперед встановленої сили, та всі докази в даному кримінальному провадженні підлягають ретельній перевірці з наступною їх оцінкою згідно положень ч.1 ст.94 КПК.

Відповідно до ст.ст. 89, 94 КПК, оцінка допустимості та належності доказів буде надана судом першої інстанції при розгляді кримінального провадження по суті.

Докази, які містяться в матеріалах кримінального провадження вказують на те, що на даній стадії досудового розслідування існує обґрунтована підозра можливої причетності ОСОБА_4 до вчинення інкримінованих їх кримінальних правопорушень.

Щодо доводів сторони захисту про визнання доказів недопустимими та недостовірними слідчий суддя зазначає, що слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, щодо зміни запобіжного заходу відносно підозрюваної особи у вчиненні кримінального правопорушення не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою.

Щодо доводів сторони захисту, щодо належного виконання процесуальних обов`язків покладених на підозрювану, зазначаю наступне.

Слідчим суддею встановлено порушення обов`язку здати на зберігання до ГУ ДМС України в Одеській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну та порушення обов`язку за першою вимогою з`являтися до слідчого прокурора.

Щодо посилання захисника на наявність у підозрюваної на утриманні неповнолітньої дитини, позитивну характеристику та хронічні хвороби, слідчий суддя зазначає, що дані обставини були вже досліджені при розгляді питання щодо застосування запобіжного заходу підозрюваній.

За таких обставин, на думку слідчого судді, на теперішній час наявні підстави для зміни підозрюваній ОСОБА_4 міри запобіжного заходу з застави, на запобіжний захід у вигляді у вигляді тримання під вартою, оскільки процесуальна поведінка підозрюваної в рамках даного кримінального провадження свідчить про недостатність дії відносно останньої міри запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 2 496 000 (два мільйона чотириста дев`яносто шість тисяч) гривень, яка не була внесена останньою, в повному обсязі, на відповідний розрахунковий рахунок.

Підозрюваній роз`яснено, що вона або заставодавець мають обов`язок внести несплачену частину застави в сумі 1 497 600 (один мільйон чотириста дев`яносто сім) грн протягом п`яти днів на розрахунковий рахунок №UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача ДКСУ м.Київ, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.

Відповідно до абзацу 1 ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

При цьому, відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.

Між тим, на думку слідчого судді, оскільки фактично визначений раніше відносно підозрюваної ОСОБА_4 розмір застави у вигляді 2 496 000 (два мільйона чотириста дев`яносто шість тисяч) гривень є непомірним для підозрюваної, на думку слідчого судді відносно останньої слід визначити заставу у розмірі 700 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 2 329 000 (два мільйона триста двадцять дев`ять тисяч) гривень, врахувавши внесену 22.07.2026 року заставу в розмірі 998 400 (дев`ятсот дев`яносто вісім тисяч чотириста) гривень у кримінальному провадженні №12020160250000233, що була сплачена на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 22.07.2026 року, справа №947/42421/25, провадження №1-кс/947/9342/26, що на думку слідчого судді, у випадку її внесення, буде стримувати підозрювану ОСОБА_4 від можливого допущення неналежної поведінки в рамках даного кримінального провадження.

На підставі викладеного, слідчий суддя вважає, що подане стороною обвинувачення клопотання підлягає частковому задоволенню.

Доводи сторони захисту про те, що існують обставини, які виникли після прийняття рішення про застосування запобіжного заходу, а саме загострення хронічних хвороб підозрюваної та утримання неповнолітньої дитини, слідчий суддя не бере до уваги оскільки такі посилання сторони захисту не свідчать про зникнення або зменшення ризиків, встановлених в ухвалі слідчого судді при застосуванні/зміні запобіжного заходу.

Разом з тим, враховуючи вищевикладене, взявши до уваги матеріальний стан підозрюваної, слідчий суддя приходить до переконання, що заявлене стороною захисту клопотання підлягає частковому задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.110, 131, 132,135, 138, 176-178, 182, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 369-372, 392-395 КПК України, слідчий суддя , -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу в рамках кримінального провадження №12020160250000233 від 16.04.2020 року відносно ОСОБА_4 - задовольнити частково.

Клопотання адвоката ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу в рамках кримінального провадження №12020160250000233 від 16.04.2020 року відносно ОСОБА_4 - задовольнити частково.

Змінити застосований до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 29 жовтня 2026 року включно з утриманням в умовах ДУ «Одеський слідчий ізолятор».

Визначити розмір застави, як альтернативного запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язків, передбачених КПК України в сумі 700 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 2 329 000 (два мільйона триста двадцять дев`ять тисяч) гривень.

Врахувати внесену 22.07.2026 року заставу в розмірі 998 400 (дев`ятсот дев`яносто вісім тисяч чотириста) гривень у кримінальному провадженні №12020160250000233, що була сплачена на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 22.07.2026 року, справа №947/42421/25, провадження №1-кс/947/9342/26.

Роз`яснити підозрюваній, що вона або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок №UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача - ДКСУ м.Київ, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.

У разі внесення застави підозрюваного звільнити з-під варти негайно та покласти на підозрюваного ОСОБА_4 обов`язки строком до 29 жовтня 2026 року включно, передбачені ч.5 ст.194 КПК України:

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора;

- кожного четверга прибувати до слідчого, який здійснює досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні;

- повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до ГУ ДМС України в Одеській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваній ОСОБА_4 , що відповідно до ч.8, ч.10, ч.11 ст.182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя ОСОБА_1