Вирок № 140154672, 09.09.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/36099/24

Провадження №1-кп/761/566/2026

В И Р О К

іменем України

09 вересня 2026 року місто Київ

Суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 ,

при секретарях судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Шевченківського районного суду міста Києва, обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12024100100003838, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.09.2024, за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Соснове Рівненської області, українця, громадянина України, із середньою освітою, неодруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , відбуваючого покарання у ДУ «Покровська виправна колонія (№ 17)», неодноразово судимий, останній раз:

- 12.05.2026 вироком Чутівського районного суду Полтавської області за ч. 1 ст. 122, ч. 4 ст. 185, ст. 70 КК України до 5 (п`яти) років та 6 (шести) місяців позбавлення волі;

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції),

установив:

27.09.2024 до Шевченківського районного суду міста Києва від прокурора Шевченківської окружної прокуратури ОСОБА_5 надійшов (Вх. № 91712) обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12024100100003838, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.09.2024, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.09.2024 головуючим суддею у справі визначено ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 01.10.2024 призначено підготовче судове засідання у цьому кримінальному провадженні.

Ухвалою суду від 10.06.2026 призначено судовий розгляд на підставі обвинувального акта.

Так, 22.09.2024, приблизно о 01 год 05 хв тобто в період дії воєнного стану запровадженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ затвердженого Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні, яким введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, та останній раз продовжено Указом Президента України від 07.08.2024 № 469/2024 з 05 години 30 хвилин 12 серпня 2024 року строком на 90 діб ОСОБА_4 перебував в кімнаті №1 хостелу «777» за адресою: м. Київ., вул. С. Петлюри, 23/126, де у нього виник злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна вчиненого в умовах воєнного стану, а саме грошових коштів які належать ОСОБА_7 .

Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна в умовах воєнного стану, діючи з корисливим мотивом, 22.09.2024 приблизно о 01 год. 09 хв., ОСОБА_4 , переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає і скориставшись моментом, що ОСОБА_7 лягла спати, підійшов до шафи №25 де взяв сумку чорного кольору в якій знаходились грошові кошти які належать ОСОБА_7 .

В подальшому ОСОБА_4 разом з сумкою підійшов до свого ліжка, та дістав з неї грошові кошти, а саме: 840 дол. США (на момент вчинення кримінального правопорушення, загальна сума в грн. за офіційним курсом НБУ становила 34692 грн.), з яких 8 купюр по 100 дол. США з серійними номерами: №LL369449FL12, №LL504777140L12, №LL50477702DL12, №LD46635365DD4 №LL36944976FL12, №LD77220929BG7, №LL50477702DL12, №LL50477812DL12, 3 купюри по 10 дол. США з серійними номерами: №JB24459121CB2, №JL53808493AL12, №IL95420940AL12, 220 ЄВРО (на момент вчинення кримінального правопорушення, загальна сума в грн. за офіційним курсом НБУ становила 10120 грн.), з яких 4 купюри по 50 ЄВРО з серійними номерами: №VB1896496319, №SB5519437492, №VB0646039685, №VB2984160942, 1 купюра 20 ЄВРО, 115 турецьких лір (на момент вчинення кримінального правопорушення, загальна сума в грн. за офіційним курсом НБУ становила 140 грн.), серед яких 1 купюра 100 турецьких лір з серійними номером №D322876628, одна купюра 10 турецьких лір з серійним номером №С336279764, 1 купюра 5 турецьких лір з серійним номером №С323037708. Після чого ОСОБА_4 вищезазначені грошові кошти помістив собі в лівий рукав своєї кофти, однак розпорядитися викраденим на власний розсуд не зміг, так як його протиправні дії було зупинено потерпілою.

Таким чином, ОСОБА_4 вчинив закінчений замах (виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, однак злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі) на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), в умовах воєнного стану, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав у повному обсязі та вказав, що дійсно, за вказаних в обвинувальному акті обставин, він вчинив це кримінально каране діяння.

Показання обвинуваченого ОСОБА_4 відповідають фактичним обставинам справи, які ним не оспорюються, є послідовними, логічними і правдивими, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченого змісту обставин правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Після роз`яснення учасникам судового розгляду наслідків застосування ч. 3 ст. 349 КПК України, вони підтвердили відсутність оспорюваних ними обставин у справі та погодилися, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому стороною обвинувачення кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, який надійшов до провадження суду, обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності його позиції, із врахуванням заяви прокурора про відмову від допиту в судовому засіданні свідків, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються та вирішив обмежитись допитом обвинуваченого та дослідженням характеризуючих матеріалів.

Таким чином, суд вважає поза розумним сумнівом доведеним пред`явлене ОСОБА_4 обвинувачення та кваліфікує дії останнього за ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, як закінчений замах (виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, однак злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі) на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненому в умовах дії воєнного стану.

Відповідно до ст. 65 КК України суд призначає покарання враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Так, вирішуючи питання про призначення ОСОБА_4 покарання, суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує:

- ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно приписів ст. 12 КК України, відповідно є тяжким злочином (ч. 4 ст. 185 КК України);

- особу винного, який на обліку у лікаря-психіатра та під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом не перебуває, раніше неодноразово судимий;

- обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Так, згідно зі ст. 66 КК України суд визнає пом`якшуючою обставиною щире каяття обвинуваченого ОСОБА_4 .

Обвинувачений повністю визнав свою вину, висловив щирий жаль з приводу вчинених дій та осуд своєї поведінки, проявив готовність понести кримінальну відповідальність за вчинене, обіцяв у майбутньому нічого протиправного не вчиняти.

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України не встановлено.

Підстав для застосування положень ст. 69 КК України суд не знаходить.

При призначенні покарання, суд також враховує особливості й обставини вчинення кримінального правопорушення: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали.

Суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_4 , який раніше неодноразово судимий, належних висновків для себе не зробив, суспільно корисною працею не займався, що свідчить про його відверте небажання стати на шлях виправлення та характеризує його з негативного боку, вказує на схильність до неправомірної асоціальної поведінки та вчинення кримінальних правопорушень.

На підставі викладеного, враховуючи обставини вчиненого кримінального правопорушення, наведені вище дані про особу обвинуваченого, його ставлення до вчиненого, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне, призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років 4 (чотири) місяці.

Визначаючи такий розмір покарання за замах на вчинення злочину, суд враховує вимоги ч. 3 ст. 68 КК України, за якими за вчинення замаху на кримінальне правопорушення строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу.

Таким чином, вимоги ч. 3 ст. 68 КК України обмежують максимальний розмір покарання, який може бути призначений за незакінчений злочин. Ця норма має імперативний характер і тому суд зобов`язаний її дотримуватися у всіх випадках призначення покарання за замах на злочин.

Крім того, як встановлено в судовому засіданні, на момент ухвалення цього вироку суду, вироком Чутівського районного суду Полтавської області від 12.05.2026 у справі № 550/202/24 ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122, ч. 4 ст. 185, ст. 70 КК України та призначено йому остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років та 4 (чотири) місяці.

Відповідно до роз`яснень, викладених у правовому висновку Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 01.06.2020 справа № 766/39/17 при визначенні того, які з правил призначення остаточного покарання (за сукупністю злочинів чи за сукупністю вироків) підлягають застосуванню за наявності іншого обвинувального вироку (вироків) щодо цієї ж особи, слід керуватися саме часом постановлення попереднього вироку, а не часом набрання ним законної сили: а) якщо злочин (злочини), за який (які) засуджено особу в цьому кримінальному провадженні, було вчинено до постановлення попереднього вироку, то остаточне покарання призначається за правилами, передбаченими ч. 4 ст. 70 КК України (за сукупністю кримінальних правопорушень).

Зважаючи, що кримінальне правопорушення, за вчинення якого ОСОБА_4 визнається винуватим цим вироком ним вчинено до постановлення вироку Чутівського районного суду Полтавської області від 12.05.2026 у справі № 550/202/24, суд вважає за необхідне частково скласти покарання призначене цим вироком з покаранням, призначеним ОСОБА_4 за вироком Чутівського районного суду Полтавської області від 12.05.2026 за правилами, передбаченими ч.ч. 1, 4 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання покарання.

Таким чином, суд вважає необхідним призначити обвинуваченому ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років та 4 (чотири) місяці.

Отже, призначене покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , на думку суду, перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного та особою винного, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню.

Саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Відповідно до ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта. А тому, процесуальні витрати, пов`язані із проведенням експертиз, підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Питання щодо вирішення речових доказів у судовому засіданні не ставилося.

Керуючись статтями 2, 7, 84, 349, 368 - 371, 373, 374, 376, 532 Кримінального процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років та 4 (чотири) місяці.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за правилами, визначеними ч. 1 ст. 70 КК України, частково скласти покарання, призначене ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,за вироком Чутівського районного суду Полтавської областівід 12.05.2026у справі № 550/202/24 з покаранням призначеним цим вироком, остаточно призначивши ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,покарання у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років 4 (чотири) місяці.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,рахувати з моменту проголошення вироку, а саме з 09.09.2026.

У строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,зарахувати покарання, відбуте частково за вироком Чутівського районного суду Полтавської областівід 12.05.2026у справі № 550/202/24.

Стягнути на користь держави з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,витрати на залучення експерта для проведення експертизи № CE-19/111-24/55086-Д від 25.09.2024 у сумі 2 387 (дві тисячі триста вісімдесят сім) гривень 70 копійок.

Речові докази у кримінальному провадженні, а саме 840 дол. США, з яких 8 купюр по 100 дол. США з серійними номерами: №LL369449FL12, №LL504777140L12, №LL50477702DL12, №LD46635365DD4 №LL36944976FL12, №LD77220929BG7, №LL50477702DL12, №LL50477812DL12, 3 купюри по 10 дол. США з серійними номерами: №JB24459121CB2, №JL53808493AL12, №IL95420940AL12, 220 ЄВРО, з яких 4 купюри по 50 ЄВРО з серійними номерами: №VB1896496319, №SB5519437492, №VB0646039685, №VB2984160942, 1 купюра 20 ЄВРО, 115 турецьких лір, серед яких 1 купюра 100 турецьких лір з серійними номером №D322876628, одна купюра 10 турецьких лір з серійним номером №С336279764, 1 купюра 5 турецьких лір з серійним номером №С323037708 - залишити у володінні власника.

Вирок може бути оскаржено, з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 України до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити учасникам судового провадження.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після його ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_9