Постанова № 140154591, 24.09.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/36285/26

Провадження № 3/761/6517/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2026 року суддя Шевченківського районного суду міста Києва Кваша А.В., розглянувши матеріали справи, які надійшли від Головного управління ДПС у м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ), директора ТОВ «ФК СОНАТА ФІНАНС», адреса місця проживання: АДРЕСА_1

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП

ВСТАНОВИЛА

До провадження Шевченківського районного суду міста Києва надійшла справа про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

Відповідно до обставин, викладених у протоколі за результатами проведеної документальної перевірки ТОВ «ФК СОНАТА ФІНАНС» ОСОБА_1 як керівник ТОВ вчинила порушення п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, ТОВ «ФК СОНАТА ФІНАНС» відмовлено у бюджетному відшкодуванні ПДВ на рахунок платника у банку за червень 20026 в розмірі 533333 грн.

Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.1 ст. 163-1 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не прибула, будучі повідомлена належним чином.

В судовому засіданні адвокат ОСОБА_1 - Гончарова Г.М. заперечила обставини викладені у протоколі та просила закрити провадження у справі через відсутність події та складу правопорушення, з приводу чого подала заперечення з додатками. так адвокат акцентувала на тому, що в основу протоколу покладено висновки Акта документальної позапланової виїзної перевірки № 66549/Ж5/26-15-07-04-02/41733894 від 19.08.2026 року. Згідно з висновками інспектора, ТОВ «ФК СОНАТА ФІНАНС» нібито безпідставно задекларувало суму бюджетного відшкодування ПДВ за червень 2026 року у розмірі 533 333 грн по контрагенту ТОВ «СЕЙЛ ТРАК» (код ЄДРПОУ 45993484) через начебто відсутність фактичної сплати станом на 30.06.2026 року. Такі висновки контролюючого органу є повністю хибними та прямо суперечать нормам ПКУ. Відповідно до підпункту «б» пункту 200.4 статті 200 ПКУ, за умови від`ємного значення суми ПДВ, така сума «підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України». На момент проведення та завершення податкової перевірки (яка тривала з 05.08.2026 по 13.08.2026) ТОВ «ФК СОНАТА ФІНАНС» у повному обсязі та задовго до складання Акта перевірки від 19.08.2026 № 66549/Ж5/26-15-07-04 02/41733894 провело розрахунки з контрагентом ТОВ «СЕЙЛ ТРАК» за придбаний автомобіль PORSCHE 911 TARGA 4 GTS (кузов НОМЕР_2 ) згідно з рахунком на оплату № 76 від 17.06.2026 року, що підтверджується такими документами: Платіжною інструкцією № 461 від 03.07.2026 року перераховано 2 500 000,00 грн, у тому числі ПДВ 20% - 416 666,67 грн; Платіжною інструкцією № 468 від 06.07.2026 року (остаточна оплата) перераховано 1 200 000,00 грн, у тому числі ПДВ 20% - 200 000,00 грн. Загальна сума фактично сплаченого постачальнику ПДВ становить 616 666,67 грн, що повністю закриває та значно перевищує суму нібито «несплаченого» ПДВ (533 333 грн), зазначену інспектором в Акті. Жодна норма статті 200 ПКУ не містить заборон чи обмежень щодо права платника на бюджетне відшкодування, якщо оплата контрагенту була здійснена після закриття звітного місяця, але до моменту початку чи завершення податкової перевірки. Головна матеріальна умова закону - факт реальної сплати коштів - підприємством повністю виконана. Відповідно до пункту 83.1 статті 83 ПКУ, для висновків під час перевірок контролюючі органи використовують, зокрема, первинні документи та реєстри бухгалтерського обліку. Податковий інспектор Постоловщенко І.П. мала безперешкодний доступ до банківських виписок підприємства, проте всупереч ст. 83 ПКУ проігнорувала надані платіжні інструкції, відобразивши в Акті недостовірні дані. Складені податковим органом матеріали містять суттєві процедурні вади, які нівелюють їх юридичну силу як належних доказів у розумінні ст. 251 КУпАП.

Суддя, дослідивши матеріали справи, врахувавши пояснення надані адвокатом, дослідивши подані до заперечень документи у клопотанні про закриття провадження у справі та долучені до клопотання документи дійшла наступних висновків.

Згідно ч. 1 ст. 163-1 КпАП України, відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України, - тягне за собою накладення штрафу у розмірі від п`яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст.245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що спричиняють вчиненню адміністративний правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно зі ст. 251 КпАП України доказами про справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких в передбаченому законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його скоєнні та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному вивченні справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

В той же час, ч. 2 ст. 251 КУпАП передбачено, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленим законом.

Стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.

Аналогічного роду положення закріплено і у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Відповідно до положень ст. 251 КУпАП, ст. 62 Конституції України вважаю такими, що не можуть бути визнані належними та допустимими доказами відомості, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення, у зв`язку з їх невідповідністю нормам ст. 256 КУпАП, виходячи з того, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи.

Наявна у матеріалах справи копія акту перевірки не може слугувати належним та допустимим доказом винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

При цьому суддя погоджується із доводами викладеними адвокатом Гончаровою Г.М. у запереченнях щодо відсутності складу адмінправопорушення в діях ОСОБА_1 .

Будь-яких інших доказів на підтвердження провини ОСОБА_1 матеріали провадження не містять.

Протокол про адміністративне правопорушення, без його належного правового аналізу, не може бути визнаний належними доказами по даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійними беззаперечним доказом, а обставини, викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.

У відповідності до ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Рішенням Конституційного Суду України від 26 травня 2015року у праві №5-рп/2015 визначено, що у наведених положеннях КУпАП визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачиться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

Наведені правові позиції закріплюють, що особа не вважається винною, доки її провина не буде доведена у встановленому законом порядку. Тобто, особа не повинна доказувати свою невинуватість і її поведінка вважається правомірною, доки не буде доведено зворотне.

При цьому суд наголошує, що не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, не може перебирати на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що призведе до порушення ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Таким чином, оскільки докази не можуть ґрунтуватись на припущеннях, а всі сумніви щодо винуватості тлумачяться на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, вважаю, що матеріалами справи не підтверджено в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

З огляду на викладене, справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, ст. 163-1, 247, 283-285 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИЛА

Провадження у справі відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП - закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва.

Суддя Антоніна Кваша