Ухвала суду № 140154398, 29.09.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/30026/26

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

29 вересня 2026 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Бездрабко О.І., перевіривши виконання вимог статей 160, 161 КАС України за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАР СТЕПУ" до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язанням вчинити певні дії,

встановив:

Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАР СТЕПУ" звернулося з позовною заявою до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України, в якій просить:

- визнати незаконним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 14.10.2025 р. № 13362590/45170305 про відмову в реєстрації податкової накладної, складеної ТОВ "ДАР СТЕПУ", № 1 від 10.10.2024 р.;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену ТОВ "ДАР СТЕПУ" податкову накладну № 1 від 10.10.2024 р. датою її подання на реєстрацію;

- визнати незаконним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 14.10.2025 р. № 13362591/45170305 про відмову в реєстрації податкової накладної, складеної ТОВ "ДАР СТЕПУ", № 2 від 17.10.2024 р.;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену ТОВ "ДАР СТЕПУ" податкову накладну № 2 від 17.10.2024 р. датою її подання на реєстрацію

Положеннями ч.1 ст.171 КАС України визначено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Дослідивши позовну заяву, суддею встановлено, що вона не відповідає вищевказаним вимогам виходячи з наступного.

Частинами 1, 2 статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод чи інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.4 ст.122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Отже, КАС України передбачено тримісячний строк для звернення до суду у разі, коли позивач скористався досудовим порядком вирішення спору.

Верховний Суд у постанові від 11.10.2019 р. у справі № 640/20468/18 сформував правовий висновок про те, що інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:

а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;

б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.

З матеріалів справи слідує, що позивач скористався правом на оскарження рішень комісії регіонального рівня від 14.10.2025 р. № 113362590/45170305, № 13362591/45170305 в адміністративному порядку шляхом подачі скарги, рішення за результатами розгляду яких прийнято ДПС України 31.10.2025 р.

Таким чином, тримісячний строк звернення до суду з позовною заявою про визнання протиправними та скасування рішень від 14.10.2025 р. № 113362590/45170305, № 13362591/45170305 про відмову в реєстрації податкової накладної від 10.10.2024 р. № 1, від 17.10.2024 р. № 2 в Єдиному реєстрі податкових накладних сплинув 31.01.2026 р.

З позовною заявою ТОВ "ДАР СТЕПУ" звернулося до суду 25.09.2026 р., тобто з пропуском встановленого ч.4 ст.122 КАС України строку.

У позовній заяві позивачем заявлено клопотання про визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду та поновлення строку звернення до суду. В обґрунтування клопотання позивач вказує на те, що ТОВ "ДАР СТЕПУ" протягом майже двох років (у період з 29.10.2024 р. по 21.07.2026 р.0 безпідставно перебувало у статусі ризикового платника податків на підставі Порядку № 1165. Перебування у даному статусі створювало для товариства ситуацію правової непевності та штучного блокування всієї поточної господарської діяльності, оскільки контролюючий орган в автоматичному режимі зупиняв реєстрацію будь-яких податкових накладних. Наявність цього "штучного" статусу створила для позивача умови тривалої та правової непевності, де будь-які спроби захистити права по окремих накладних до усунення першопричини (самого статусу ризиковості) були процесуально неефективними. Лише 21.07.2026 р. комісією регіонального рівня було прийнято рішення № 8133 про виключення ТОВ "ДАР СТЕПУ" з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості. Зміна правового статусу товариства та відновлення його податкової доброчесності відбулася лише близько двох місяців тому, що остаточно усунуло стан правової невизначеності. Після цього позивач, діючи добросовісно та без невиправданих зволікань, негайно розпочав підготовку матеріалів та звернувся до суду за захистом своїх прав щодо скасування заблокованих накладних, складених у період дії цього неправомірного статуту.

Оцінюючи наведені позивачем причини пропуску зазначеного строку, суддя враховує, що згідно з вимогами ч.1 ст.121 КАС України суд поновлює процесуальний строк, якщо визнає причини його пропуску поважними. Водночас поважність причин повинен доводити скаржник.

Дана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10.09.2020 р. у справі № 806/2321/16.

Причина пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Тобто поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

Відтак поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.

Водночас не звернення до суду з позовом за захистом свої прав через неналежне використання своїх процесуальних прав не є поважною причиною пропуску строку.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.09.2020 р. у справі № 640/12324/19.

Як на підставу поважності пропуску строку звернення до суду позивач посилається на те, що протягом майже двох років ТОВ "ДАР СТЕПУ" перебувало у статусі ризикового платника податків, що створювало для товариства ситуацію правової невизначеності.

В той же час вказані доводи є безпідставними, оскільки перебування у статусі ризикових платників податків жодним чином не перешкоджає зверненню до суду з позовом щодо оскарження рішень про відмову в реєстрації податкових накладних.

При цьому, у разі незгоди із рішенням контролюючого органу про віднесення товариства до ризикових платників податків позивач не був позбавлених права на його оскарження в адміністративному або судовому порядку. Тривале перебування ТОВ "ДАР СТЕПУ" у даному статусі (з 29.10.2024 р. по 21.07.2026 р.) навпаки свідчить про невжиття самим позивачем заходів щодо скасування такого статусу.

Отже, вказані причини пропуску строку звернення до суду не є тими об`єктивно непереборними обставинами, які перешкоджали позивачу звернутися до суду з цим позовом у встановлений законом строк.

Згідно з рішенням ЄСПЛ від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до іншої практики ЄСПЛ (справи "Пелевін проти України", № 24402/02, рішення від 20 травня 2010 року, п. 27; "Наталія Михайленко проти України", № 49069/11, рішення від 30 травня 2013 року, п. 31) право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Враховуючи наведене, суддя приходить до висновку, що клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду не підлягає задоволенню, так як позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів поважності причин його пропуску.

За приписами ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків, а саме позивачу необхідно надати до суду мотивовану заяву про поновлення строку звернення до суду з позовом та докази поважності причин його пропуску.

Керуючись ч.1 ст.169 КАС України, суддя -

ухвалив:

Відмовити у задоволенні клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду.

Залишити позовну заяву без руху.

Позивачу усунути недоліки позовної заяви у десятиденний строк з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Після усунення недоліків позовної заяви документи до суду направляти із вказівкою на номер справи № 420/30026/26 та зазначенням прізвища судді, який прийняв ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

У разі невиконання цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала окремо не оскаржується.

Суддя О.І. Бездрабко