Рішення № 140154334, 29.09.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

С О Л О М ' Я Н С Ь К И Й Р А Й О Н Н И Й С У Д М І С Т А К И Є В А

вул. Максима Кривоноса, 25, м. Київ, 03037; тел. (044) 298-59-37

вул. Грушецька, 1, м. Київ, 03113; тел.: (044) 298-59-52

e-mail: inbox@sl.ki.court.gov.ua, web: https://sl.ki.court.gov.ua

код ЄДРПОУ: 02896762

________________

Провадження 2/760/6667/26

В справі 760/30526/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

І. Вступна частина

29 вересня 2026 року Солом`янський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Коробенка С.В. розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Мельник Юрій Олексійович, до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів.

ІІ. Описова частина

31 жовтня 2025 року ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Мельника Ю.О. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів.

Свої вимоги Позивачка мотивує наступним.

Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 26.09.2022 у справі №760/8397/22 шлюб між Позивачкою та Відповідачем було розірвано. У шлюбі у сторін народилося двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають разом з Позивачкою.

Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 20.03.2023 у справі №760/10191/22 вирішено стягувати з Відповідача аліменти на двох дітей у розмірі 4.000,00 грн щомісячно до досягнення старшою дитиною повноліття. Як зазначає Позивачка, при визначенні вказаного розміру аліментів було враховано, що Відповідач зазначив, що він здорова людина, інших дітей не має, не має на утриманні непрацездатних батьків, не страждає будь-якими захворюваннями та має можливість утримувати власних дітей.

Позивачка вказує, що з часу присудження аліментів через значні інфляційні процеси в Україні значно підвищилась вартість життя, у зв`язку з чим її майновий стан як отримувача аліментів значно погіршився.

Позивачка всі витрати на дітей вже довгий час (ще з періоду фактичного припинення шлюбних відносин подружжя) покриває самостійно. Відповідач жодної участі в житті дітей не здійснює, що, як зазначено у позові, підтверджується характеристиками на дітей з навчальних закладів. Жодної додаткової фінансової підтримки Відповідач не надає. Більше того, Відповідач не виконує в повній мірі свій обов`язок щодо сплати аліментів: станом на 26.02.2024 його заборгованість зі сплати аліментів становила 18.500,00 грн, а станом на 21.11.2024 - 25.000,00 грн.

Також Позивачка зазначає, що з метою підтримки фізичного та розумового розвитку дітей вона забезпечує відвідування ОСОБА_3 спортивної секції з футболу. В тому числі ОСОБА_4 бере участь у турнірах, зборах (які відбуваються за межами міста Києва), що, окрім щомісячної плати за відвідування секції, тягне за собою додаткові фінансові витрати. Разом з ОСОБА_5 вони також відвідують секцію з плавання, оскільки при народженні діти мали невелику вагу, а тому фізичний розвиток, за твердженням Позивачки, є вкрай важливим для підтримки життєдіяльності та розвитку їх організму.

Щомісячні витрати на забезпечення дітей харчуванням, одягом, іграшками для їх розвитку, спортивним інвентарем та всім необхідним для їх нормального фізичного та розумового розвитку, як вказує Позивачка, становлять близько 20.000,00 грн.

Крім того, у ОСОБА_3 було виявлено бронхіальну астму персистуючу, вперше виявлену, неконтрольовану, середньої тяжкості, що, на думку Позивачки, значно збільшило обсяг витрат на лікування та медикаментозне забезпечення.

Посилаючись на положення чинного законодавства, Позивачка вважає, що право вимагати зміни розміру аліментів шляхом зміни способу їх присудження не може заперечуватися, оскільки можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин не може обмежуватися разовим її здійсненням.

З огляду на наведене ОСОБА_1 просить стягувати з Відповідача на її користь аліменти на утримання дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку, але не менше одного прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно на кожну дитину, починаючи з дати набрання рішенням законної сили і до повноліття старшого сина.

03 листопада 2025 року автоматизованим розподілом судових справ між суддями головуючим у справі визначено суддю Коробенка С.В.

Ухвалою суду від 12.11.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати без повідомлення (виклику) учасників справи, Відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позов.

Відповідач відзиву на позов не подав. Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи до суду не надходило.

ІІІ. Мотивувальна частина

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Згідно з ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд встановив наступні обставини.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 20.03.2023 у справі №760/10191/22 (провадження №2/760/398/23) встановлено, що шлюб між ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований 29.08.2015 відділом державної реєстрації актів цивільного стану Солом`янського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис №2581, розірвано рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 26.09.2022. Цим же рішенням встановлено, що згідно зі свідоцтвами про народження серії НОМЕР_1 від 17.02.2016 та серії НОМЕР_2 від 09.04.2019 сторони є батьками ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позивачка у справі №760/10191/22 мала прізвище ОСОБА_1, що вбачається зі збігу її дати народження та реєстраційного номера облікової картки платника податків (РНОКПП НОМЕР_3 ), зазначених у рішенні суду від 20.03.2023 та у поданій позовній заяві.

Вказаним рішенням суду позов ОСОБА_6 задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі 4.000,00 грн щомісячно, починаючи з 12.07.2022 до досягнення повноліття старшою дитиною. При цьому суд врахував, що Відповідач зазначив, що він здорова людина, інших дітей не має та не має на утриманні непрацездатних батьків. Цим же рішенням суд роз`яснив Позивачці право на звернення до суду з позовом про стягнення додаткових витрат на дітей.

Згідно з доданими до позову копіями розрахунку заборгованості станом на 26.02.2024 та постанови про звернення стягнення від 22.11.2024, рішення суду про стягнення аліментів перебуває на примусовому виконанні, а Відповідач має заборгованість зі сплати аліментів, яка станом на 21.11.2024 становила 25.000,00 грн.

Діти проживають разом з Позивачкою, що підтверджується копіями витягів про місце проживання та не спростовано Відповідачем. ОСОБА_3 навчається у Ліцеї №64, ОСОБА_10 відвідував заклад дошкільної освіти (ясла-садок) №714, про що свідчать копії характеристик, виданих вказаними закладами.

З копій медичних документів вбачається, що у ОСОБА_3 діагностовано бронхіальну астму персистуючу (J45.9), вперше виявлену, неконтрольовану, середньої тяжкості.

Відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 №789-ХІІ, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Відповідно до ч. 1 ст. 3 Конвенції в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Статтею 141 Сімейного кодексу України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини. Згідно зі ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Згідно з ч. 1 ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 Сімейного кодексу України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 183 Сімейного кодексу України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Відповідно до ст. 192 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

У постанові від 19.02.2025 у справі №367/10126/19 (провадження №61-17218св24) Верховний Суд виснував, що Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження. З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 Сімейного кодексу України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини, на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки). При розгляді позовів, заявлених із зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки ст. 192 Сімейного кодексу України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (ст.ст. 182-184 Сімейного кодексу України). Верховний Суд зазначив, що такий підхід узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 05.02.2014 у справі №6-143цс13, і неодноразово підтримувався Верховним Судом, зокрема у постановах від 30.06.2020 у справі №343/945/19, від 12.01.2022 у справі №545/3115/19, від 23.05.2022 у справі №752/26176/18.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Оцінюючи доводи Позивачки, суд виходить з того, що вибір способу стягнення аліментів та ініціювання його зміни в судовому порядку є правом того з батьків, з ким проживають діти. Оскільки у цій справі зміна способу стягнення аліментів з твердої грошової суми на частку від заробітку (доходу) Відповідача має наслідком і зміну розміру аліментів, суд оцінює обставини, передбачені ст.ст. 182, 192 Сімейного кодексу України.

Судом встановлено, що після ухвалення рішення суду від 20.03.2023 у малолітнього ОСОБА_3 вперше виявлено хронічне захворювання - бронхіальну астму, що об`єктивно потребує лікування та медикаментозного забезпечення і збільшує витрати на утримання дитини. Крім того, з часу ухвалення попереднього рішення діти стали старшими, обидва на час розгляду справи належать до вікової групи від 6 до 18 років, що зумовлює зростання їхніх потреб, пов`язаних з навчанням, харчуванням, фізичним розвитком та дозвіллям, зокрема відвідуванням спортивних секцій.

Відповідач доказів на спростування вказаних обставин не надав, як і доказів наявності у нього інших дітей чи непрацездатних осіб, яких він зобов`язаний утримувати, незадовільного стану його здоров`я або інших обставин, які б унеможливлювали сплату аліментів у частці від його заробітку (доходу). При цьому наявність у Відповідача заборгованості зі сплати аліментів свідчить про неналежне виконання ним обов`язку з утримання дітей навіть у визначеному судом розмірі.

Суд також враховує, що присудження аліментів у частці від заробітку (доходу) за своєю природою забезпечує співмірність розміру аліментів з фактичними доходами платника, а тому не може становити для нього надмірного тягаря, водночас дозволяючи дітям отримувати утримання відповідно до реальних матеріальних можливостей батька. Розмір частки у 1/3 заробітку (доходу) на двох дітей узгоджується і з орієнтиром, визначеним законодавцем у ч. 5 ст. 183 Сімейного кодексу України для стягнення аліментів у наказному провадженні.

З огляду на викладене суд вважає обґрунтованою вимогу Позивачки про зміну способу стягнення аліментів та визначення їх у розмірі 1/3 частини усіх видів заробітку (доходу) Відповідача щомісячно на утримання обох дітей.

Разом з тим, суд не вбачає підстав для визначення нижньої межі аліментів у розмірі одного прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, як про це просить Позивачка.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 Сімейного кодексу України мінімальний рекомендований розмір аліментів у розмірі прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку може бути присуджений судом лише у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Проте Позивачка не надала суду жодних доказів щодо розміру заробітку (доходу) Відповідача, наявності у нього майна, майнових прав або витрат, що перевищують його доходи (п.п. 3-1, 3-2 ч. 1 ст. 182 Сімейного кодексу України). Сама лише працездатність Відповідача, врахована судом при ухваленні рішення від 20.03.2023, не свідчить про достатність його доходу для сплати аліментів у розмірі не менше одного прожиткового мінімуму на кожну дитину, а наявність заборгованості зі сплати аліментів у значно меншому розмірі вказує радше на протилежне. Висновок про достатність доходу Відповідача за таких обставин ґрунтувався б на припущеннях, що є неприпустимим.

Водночас мінімальний гарантований розмір аліментів, визначений ч. 2 ст. 182 Сімейного кодексу України, - не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину - є імперативною гарантією держави та підлягає застосуванню незалежно від розміру доходу платника аліментів. Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років з 01.01.2026 становить 3.512,00 грн, отже, мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину цієї вікової групи становить 1.756,00 грн.

Суд зазначає, що Позивачка не позбавлена права у разі отримання доказів зміни матеріального становища Відповідача звернутися до суду з позовом про збільшення розміру аліментів у порядку ст. 192 Сімейного кодексу України, а також з позовом про стягнення додаткових витрат на дитину, викликаних особливими обставинами, зокрема хворобою дитини, в порядку ст. 185 Сімейного кодексу України.

Щодо періоду стягнення аліментів суд виходить з меж заявлених позовних вимог, згідно з якими Позивачка просить стягувати аліменти у зміненому розмірі з дня набрання рішенням законної сили. Відповідно до ч. 2 ст. 183 Сімейного кодексу України єдина частка на утримання двох дітей стягується до досягнення найстаршою дитиною - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Враховуючи сукупність наявних у справі доказів, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню шляхом зміни способу стягнення аліментів, визначеного рішенням суду від 20.03.2023, та стягнення з Відповідача аліментів на утримання дітей у розмірі 1/3 частини усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення старшою дитиною повноліття.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.

Згідно з ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду. Позовна заява подана у 2025 році, прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2025 становив 3.028,00 грн, а ставка судового збору за подання фізичною особою позовної заяви немайнового характеру - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 1.211,20 грн.

Оскільки Позивачкою заявлено одну вимогу немайнового характеру, яка задоволена по суті (спосіб стягнення аліментів змінено), а часткове задоволення стосується лише мінімальної межі аліментів, з Відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1.211,20 грн.

IV. Резолютивна частина

Керуючись ст.ст. 180-183, 192 Сімейного кодексу України, ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 89, 141, 178, 259, 263-265, 268, 273, 274, 279 ЦПК України, суд вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

Змінити спосіб стягнення аліментів з ОСОБА_2 , визначений рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 20 березня 2023 року у справі №760/10191/22 (провадження №2/760/398/23), та стягувати, починаючи з дня набрання цим рішенням законної сили, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, щомісячно до досягнення старшою дитиною - ОСОБА_3 повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 .

2. Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1.211,20 грн.

3. Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

4. Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Суддя: