Ухвала суду № 140154109, 29.09.2026, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 2/759/10583/26

ун. № 759/13156/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 року м. Київ

Святошинський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Горбенко Н.О., за участю секретаря судового засідання Чугай В.М., відповідача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві за правилами загального позовного провадження клопотання відповідача ОСОБА_1 про залишення позовної заяви без розгляду, заявлене у межах розгляду цивільної справи за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІРМА «РОЗДОЛ» до ОСОБА_1 про визнання права власності, -

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Святошинського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІРМА «РОЗДОЛ» до ОСОБА_1 про визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІРМА «РОЗДОЛ» право власності на будівлю загальною площею 743 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 3019576680000) та на будівлю загальною площею 168 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 3019592980000).

Під час судового засідання відповідач ОСОБА_1 заявив клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку із повторною неявкою представника позивача у судове засідання.

Позивач явку свого представника у судове засідання повторно не забезпечив без повідомлення причин такої неявки, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового розгляду.

Заслухавши доводи відповідача, дослідивши матеріали позовної заяви та доданих до неї документів, суд дійшов наступного.

За змістом статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Вирішуючи питання про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду, суд керується наступним.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

За змістом ч. 2 ст. 223 ЦПК суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки (п. 2 ч. 3 ст. 223 ЦПК).

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Верховний Суд виробив сталий підхід щодо застосування п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК і такі висновки враховуються у спірних правовідносинах відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК.

Так, Верховний Суд неодноразово наголошував, що залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв`язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому. Однією з підстав для залишення позову без розгляду є повторна, тобто двічі поспіль, неявка в судове засідання позивача, якщо від нього не надходило заяви про розгляд справи без його участі та існують перешкоди для такого розгляду. При цьому позивач має бути належним чином і в установленому порядку повідомлений про дату, час і місце як першого, так і другого судового засідання, в яке він не з`явився. Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого учасник справи самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо нез`явлення позивача є перешкодою для розгляду справи. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи. Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача (постанова Верховного Суду від 28 липня 2021 року у справі № 756/6049/19).

Також Верховний Суд звертав увагу, що повторною є друга поспіль неявка позивача, якщо він обидва рази був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Вирішуючи питання про залишення позову без розгляду, суд повинен врахувати всі підстави залишення заяви без розгляду у сукупності. Відсутність хоча б однієї із умов не дає права суду залишати позов без розгляду (постанова Верховного Суду від 17 вересня 2025 року у справі № 764/6846/24).

Як убачається із матеріалів справи, про судове засідання, призначене на 04 серпня 2026 року представник позивача - Спасібухов Н.І. був повідомлений особисто, про що у матеріалах справи наявна розписка про дату наступного судового засідання. Окрім зазначеного, ухвала про закриття підготовчого провадження від 18 червня 2026 року, у якій визначена дата судового розгляду по суті на 04 серпня 2026 року, отримана Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІРМА «РОЗДОЛ» та ОСОБА_2 у їх електронні кабінети, про що у матеріалах справи наявні відповідні довідки про доставку електронного документа, сформовані за допомогою автоматизованої системи документообігу суду.

Про судове засідання, призначене на 29 вересня 2026 року сторона позивача повідомлена шляхом отримання судових повісток у електронні кабінети Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІРМА «РОЗДОЛ» та ОСОБА_2 , про що у матеріалах справи наявні відповідні довідки про доставку електронного документа, сформовані за допомогою автоматизованої системи документообігу суду.

На жодне із вищезазначених судових засідань стороною позивача не забезпечено явки представника. Крім того, на адресу суду не надходили заяви про проведення судового засідання за відсутності позивача або про відкладення судового засідання.

Ураховуючи те, що позивач та його представник, будучи належним чином повідомленими про день, час та місце розгляду справи, повторно не з`явилися в судове засідання і не скористалися своїм правом подати заяву про розгляд справи за їхньої відсутності, суд дійшов висновку про залишення позову без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК.

Залишення заяви без розгляду не позбавляє особу права повторного звернення до суду за захистом своїх прав у загальному порядку (ч. 2 ст. 257 ЦПК).

Керуючись ст.ст. 3, 12, 13, 42, 58, п. 3 ч. 1 ст. 257, 258, 260, 353, 354 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання відповідача ОСОБА_1 про залишення позовної заяви без розгляду - задовольнити.

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІРМА «РОЗДОЛ» до ОСОБА_1 про визнання права власності - залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (складення).

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому даної ухвали суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається до Київського апеляційного суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею.

Повний текст ухвали складено 29 вересня 2026 року.

Суддя Н.О.Горбенко