Ухвала суду № 140153493, 28.09.2026, Оболонський районний суд міста Києва

28.09.2026 Справа № 756/7550/19

Справа № 756/7550/19

Провадження № 4-с/756/134/26

У Х В А Л А

про залишення скарги без розгляду в частині вимог

28 вересня 2026 року м. Київ

Суддя Оболонського районного суду міста Києва Шролик І.С., розглянувши питання про прийняття до розгляду скарги ОСОБА_1 на рішення, дії та бездіяльність посадових осіб Драбівського відділу державної виконавчої служби у Золотоніському районі Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України у виконавчому провадженні № НОМЕР_1, стягувач - ОСОБА_2 , у цивільній справі № 756/7550/19,

У С Т А Н О В И В :

У вересні 2026 року до суду надійшла скарга ОСОБА_1 на рішення, дії та бездіяльність посадових осіб Драбівського відділу державної виконавчої служби у Золотоніському районі Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа від 09.09.2020, виданого Оболонським районним судом міста Києва у справі № 756/7550/19 про стягнення аліментів.

Скаржник просив, зокрема: визнати неправомірними та скасувати постанови про арешт коштів боржника від 21.09.2023 та від 01.09.2026 і зобов`язати зняти арешти; визнати неправо4с/7550/19мірною та скасувати постанову про накладення штрафу від 15.06.2026; визнати неправомірними та скасувати постанови державного виконавця від 21.10.2022 про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України, у праві керування транспортними засобами, у праві користування зброєю, у праві полювання, про арешт майна боржника та про розшук майна боржника, визнати неправомірними дії щодо внесення відомостей про скаржника до Єдиного реєстру боржників і зобов`язати виключити ці відомості з реєстру, зобов`язати Відділ повідомити органи, яким постанови від 21.10.2022 направлено до виконання, про їх оскарження; визнати неправомірними дії щодо визначення заборгованості у розрахунку від 28.08.2026 та нарахування виконавчого збору; визнати протиправною бездіяльність щодо ненадіслання скаржнику постанов і розрахунків та нерозгляду його заяви від 30.07.2026 і клопотань від 07.08.2026; зобов`язати державного виконавця здійснити новий розрахунок заборгованості, надіслати скаржнику копії постанов та виправити його дату народження в автоматизованій системі виконавчого провадження; витребувати матеріали виконавчого провадження; постановити окрему ухвалу.

У скарзі зазначено, що про постанови від 21.10.2022 скаржник дізнався 03.09.2026 з листа Відділу від 28.08.2026 № 27096/20.5-43. Одночасно зі скаргою скаржник заявив клопотання про поновлення строку на її подання на випадок, якщо суд дійде іншого висновку щодо початку перебігу строку, пославшись на те, що постанови йому не надсилалися, доступ до матеріалів виконавчого провадження через застосунок «Дія» блокований помилкою в даті народження, а ідентифікатор доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження він одержав лише 03.09.2026.

Відповідно до ст. 447-1 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Згідно з п. «а» ч. 1 ст. 449 ЦПК України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи.

Відповідно до ч. 2 ст. 449 ЦПК України пропущений для подання скарги строк може бути поновлено судом за наявності поважних причин його пропуску на підставі клопотання особи, яка подає скаргу, що має бути заявлено одночасно зі скаргою. У разі подання скарги з пропуском строку і за відсутності поважних причин для його поновлення та клопотання особи, яка подає скаргу, така скарга залишається судом без розгляду.

Згідно з ч. 1 ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Відповідно до ч. 1 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.

Верховний Суд у постанові від 16.04.2026 у справі № 736/1003/24 зазначив, що «у разі подання скарги з пропуском строку і за відсутності поважних причин для його поновлення та клопотання особи, яка подає скаргу, така скарга залишається судом без розгляду; тобто не потрібно залишати скаргу без руху», а також що «пропуск строку на подання скарги на дії виконавця є підставою для залишення скарги без розгляду».

Вимоги скарги щодо постанов державного виконавця від 21.10.2022, дій щодо внесення відомостей про скаржника до Єдиного реєстру боржників та похідні від них вимоги стосуються рішень і дій виконавця, вчинених в один день, а не триваючої бездіяльності, тому до них застосовується строк, встановлений ст. 449 ЦПК України.

Дослідивши матеріали скарги, суд встановив, що про порушення своїх прав зазначеними рішеннями і діями скаржник дізнався значно раніше, ніж 03.09.2026.

Так, у поясненнях та клопотаннях від 07.08.2026, адресованих старшому державному виконавцю Відділу та врученому Відділу 11.08.2026, скаржник зазначив, що його «банківські рахунки в АТ «Універсал Банк» та АТ КБ «ПриватБанк» перебувають під арештом, накладеним у цьому провадженні з 21.10.2022», а також що «на момент виїзду тимчасове обмеження права виїзду не існувало».

У скарзі в порядку підпорядкованості від 26.08.2026, адресованій начальнику Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, скаржник зазначив, що Відділ після звернення стягувача здійснив ретроспективний перерахунок заборгованості до 121 163,14 грн, тобто на ту саму суму, в межах якої постановами від 21.10.2022 накладено арешт і визначено суму звернення стягнення.

Крім того, як вбачається зі скарги, 02.03.2023 з рахунку скаржника за платіжною вимогою Відділу від 15.02.2023 списано 1 777 грн, при цьому в призначенні платежу залишок заборгованості зазначено у розмірі 143 941,02 грн. У поясненнях від 07.08.2026 скаржник також послався на безпосереднє письмове спілкування з посадовими особами Відділу у 2023 році та на повідомлення начальника Відділу від 21.03.2023 щодо порядку сплати аліментів.

Отже, щонайменше з березня 2023 року скаржник повинен був дізнатися, а станом на 07.08.2026 достовірно знав про застосування у виконавчому провадженні заходів примусового виконання, вжитих 21.10.2022 на підставі перерахунку заборгованості. Навіть якщо обчислювати строк від 26.08.2026, останнім днем строку з урахуванням ч. 3 ст. 124 ЦПК України було 07.09.2026. Скаргу подано 11.09.2026, тобто з пропуском строку, встановленого ст. 449 ЦПК України.

Наведені скаржником причини пропуску строку суд не визнає поважними.

Закон пов`язує початок перебігу строку на оскарження з днем, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, а не з днем одержання копії оскаржуваної постанови. Ненадіслання скаржнику копій постанов від 21.10.2022 не перешкоджало йому, обізнаному про арешт рахунків і обмеження, звернутися до Відділу за копіями постанов та ідентифікатором доступу до виконавчого провадження і до суду зі скаргою у встановлений строк.

З відповідною заявою до Відділу скаржник звернувся лише 30.07.2026, тобто більш ніж через три роки після примусового списання коштів з його рахунку. Відсутність у скаржника станом на серпень 2026 року ідентифікатора доступу до виконавчого провадження та помилка в даті його народження в автоматизованій системі виконавчого провадження не є обставинами, які об`єктивно, незалежно від його волі перешкоджали оскарженню рішень і дій, про які він знав щонайменше з 07.08.2026.

За таких обставин клопотання про поновлення строку в частині вимог щодо постанов від 21.10.2022 задоволенню не підлягає, а скарга в цій частині підлягає залишенню без розгляду на підставі ч. 2 ст. 449 ЦПК України.

Питання про прийняття до розгляду скарги в частині інших вимог, дотримання строку щодо них та клопотання скаржника про витребування доказів вирішується окремою ухвалою відповідно до ч. 6 ст. 448 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 123, 124, 126, 127, 258-260, 353, 354, 447-449 ЦПК України, суддя -

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на звернення до суду зі скаргою в частині вимог щодо постанов державного виконавця від 21.10.2022 у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 - відмовити.

Скаргу ОСОБА_1 на рішення, дії та бездіяльність посадових осіб Драбівського відділу державної виконавчої служби у Золотоніському районі Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в частині вимог про визнання неправомірними та скасування постанов державного виконавця від 21.10.2022 у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України, у праві керування транспортними засобами, у праві користування зброєю, у праві полювання, про арешт майна боржника та про розшук майна боржника, про визнання неправомірними дій щодо внесення відомостей про ОСОБА_1 до Єдиного реєстру боржників, зобов`язання виключити ці відомості з реєстру та зобов`язання Драбівського відділу державної виконавчої служби у Золотоніському районі Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України повідомити органи, яким постанови від 21.10.2022 направлено до виконання, про їх оскарження - залишити без розгляду.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що залишення скарги без розгляду в цій частині не перешкоджає повторному зверненню до суду після усунення обставин, що стали підставою для її залишення без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її підписання.

Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Ірина ШРОЛИК