Постанова № 140153387, 28.09.2026, Оболонський районний суд міста Києва

28.09.2026 Справа № 756/17431/25

Номер справи 756/17431/25

Номер провадження 2-а/756/30/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 року суддя Оболонського районного суду Белоконна І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 інспектора 1 взводу 2 роти 4 батальйону полку - 1 Управління патрульної поліції в місті Києві, Департаменту патрульної поліції про оскарження постанови про адміністративне правопорушенняпро визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Ліпатова І.А. звернулася до суду з позовом, в якому просила: визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕНА № 4781684 від 21 травня 2025 року, винесену інспектором 1 взводу 2 роти 4 батальйону полку - 1 Управління патрульної поліції у м. Києві лейтенантом поліції Захватовим В.В. про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч. 6 ст. 122 КУпАП; закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення; стягнути судові витрати.

Позивач вважає постанову протиправною та незаконною посилаючись на те, що вона не керувала транспортним засобом TESLA MODEL Y, державний номер НОМЕР_1 , 21.05.2025, а сам транспортний засіб їй не належить (за даними самої постанови, власником зазначено ОСОБА_3 ). Вона не була повідомлена про час і місце розгляду справи, справу розглянуто за її відсутності, копія постанови їй особисто не вручалася, а запис про отримання копії постанови у пункті 9 постанови є недостовірним. Про існування постанови їй стало відомо лише 15.10.2025 через застосунок «Дія», а з повним текстом постанови та матеріалами виконавчого провадження представник позивача ознайомився лише 24.10.2025. Єдиним доказом на підтвердження події правопорушення є суб`єктивні пояснення (внутрішнє переконання) інспектора, жодних об`єктивних доказів (відеозапису, пояснень свідків) не надано, а Управління патрульної поліції у відповіді на адвокатський запит підтвердило відсутність технічної можливості надати відеозапис у зв`язку зі спливом строку його зберігання.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 22.12.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 22.12.2025 задоволено заяву представника позивача - адвоката Ліпатова І.А. про забезпечення позову, зупинено стягнення на підставі постанови серії ЕНА № 4781684 від 21.05.2025 про накладення адміністративного стягнення відносно ОСОБА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 122 КУпАП, шляхом зупинення виконавчого провадження № НОМЕР_3, відкритого Оболонським відділом державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

12.01.2026 представник Департаменту патрульної поліції - Бабатенко Г.П. надіслала до суду відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнала, просила відмовити у їх задоволенні повністю, зазначивши, зокрема, що факт учинення позивачем адміністративного правопорушення встановлено інспектором особисто, на підставі внутрішнього переконання, під час патрулювання. Сам факт відсутності права власності позивача на транспортний засіб не спростовує факту керування ним у відповідний час. Постанову винесено у присутності позивача на місці вчинення правопорушення відповідно до ст. 276 КУпАП, права роз`яснено, копію постанови надано на підписання, проте від підпису позивач відмовилась. Відповідач також заперечив співмірність заявленого розміру витрат на професійну правничу допомогу. У тексті відзиву дату вчинення правопорушення помилково зазначено як 21.07.2025.

13.01.2026 представник позивача подав відповідь на відзив, у якій зазначив, зокрема, що до відзиву не додано жодного належного доказу (відеозапису) на підтвердження обставин, викладених відповідачем, лист Управління патрульної поліції у м. Києві від 30.10.2025 № 2225аз/41/11/4/2025 підтверджує відсутність технічної можливості надати відеозапис. У відзиві допущено суперечність щодо дати вчинення правопорушення (21.07.2025 замість 21.05.2025), відповідачем не надано доказів роз`яснення позивачу права на юридичну допомогу та проведення розгляду справи в її присутності, крім самого тексту постанови.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. Оскільки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи не надходило, а наявні у справі матеріали є достатніми для розгляду позову, суд вважає можливим розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглядаючи справу, суд забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів та обґрунтування своїх вимог і заперечень.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено, що 21.05.2025 об 11:05:25 інспектором 1 взводу 2 роти 4 батальйону полку - 1 Управління патрульної поліції в м. Києві лейтенантом поліції Захватовим В.В. складено постанову серії ЕНА № 4781684, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 122 КУпАП з накладенням штрафу у розмірі 1700,00 грн за вчинену за адресою м. Київ, просп. Степана Бандери, 26В, зупинку транспортного засобу TESLA MODEL Y, державний номер НОМЕР_1 , на місці, призначеному для транспортних засобів осіб з інвалідністю.

Відповідно до пункту 5 самої оскаржуваної постанови зазначений транспортний засіб зареєстрований за ОСОБА_3 .

У пункті 8 постанови зазначено про роз`яснення прав передбачених ст. 268 та строку оскарження за ст. 289 КУпАП; у пункті 9 міститься запис про відмову в отримання копії постанови, вчиненим від імені ОСОБА_1 . Водночас графа постанови щодо надсилання копії постанови рекомендованим листом залишена незаповненою, а будь-яких інших доказів (поштового повідомлення, відеофіксації вручення) на підтвердження факту й дати особистого вручення копії постанови позивачу до матеріалів справи не додано.

11.07.2025 постанову як виконавчий документ передано (за реєстром № 21293/41/11/4/2025) до Оболонського РВДВС у зв`язку з відсутністю інформації про сплату штрафу або його оскарження, що підтверджується листом Управління патрульної поліції у м. Києві від 30.10.2025 № 2225аз/41/11/4/2025. 23.10.2025 Оболонським ВДВС у м. Києві відкрито виконавче провадження № НОМЕР_3 про стягнення зі ОСОБА_1 подвоєного розміру штрафу в сумі 3400,00 грн на підставі статей 307, 308 КУпАП.

15.10.2025 позивач через застосунок «Дія» дізналась про існування постанови, у зв`язку з чим того ж дня її представник звернувся з адвокатським запитом до Управління патрульної поліції у м. Києві щодо надання копії постанови, матеріалів справи та відеозапису.

24.10.2025 представник позивача ознайомився з текстом постанови та матеріалами виконавчого провадження. 30.10.2025 отримано відповідь Управління патрульної поліції у м. Києві № 2225аз/41/11/4/2025, згідно з якою надання відеозапису з нагрудної камери інспектора (моделі Video Badge VB-400) неможливе у зв`язку зі спливом установленого технічними характеристиками обладнання 30-денного строку зберігання цифрового запису.

Частиною другою статті 289 КУпАП встановлено, що скарга на постанову у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, може бути подана протягом десяти днів з дня винесення постанови; за частиною третьою цієї ж статті пропущений з поважних причин строк може бути поновлений.

Постанова датована 21.05.2025, десятиденний строк оскарження спливав 31.05.2025. Разом з тим відповідач не надав жодних доказів фактичного вручення чи надіслання копії постанови позивачу саме в цей строк: графа постанови щодо надсилання копії рекомендованим листом не заповнена, а наявна у пункті 9 постанови відмова від імені позивача у отриманні постанови, за відсутності інших незалежних підтверджень (поштового повідомлення, відеофіксації самого моменту вручення), не спростовує послідовних пояснень позивача про те, що про існування постанови їй стало відомо лише 15.10.2025, а з її текстом вона (в особі представника) ознайомилася 24.10.2025. Відповідач у відзиві не навів жодних доказів, які б спростовували саме ці обставини, обмежившись загальним твердженням про присутність позивача при розгляді справи.

З огляду на викладене та враховуючи, що позов подано протягом трьох днів після ознайомлення з повним текстом постанови, суд вважає причини пропуску десятиденного строку оскарження поважними, а клопотання позивача про поновлення строку - обґрунтованим, що відповідає вимогам ст. 121 КАС України та частини третьої статті 289 КУпАП.

Відповідно до частини першої статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Відсутність хоча б одного з елементів складу правопорушення (об`єкта, об`єктивної сторони, суб`єкта, суб`єктивної сторони) виключає адміністративну відповідальність.

Частиною 6 статті 122 КУпАП відповідальність за зупинку чи стоянку транспортного засобу на місці, призначеному для водіїв з інвалідністю, покладається саме на водія, який керував таким транспортним засобом. Отже, суб`єктом цього правопорушення може бути лише особа, яка фактично здійснювала керування транспортним засобом у момент і в місці вчинення порушення.

Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Водночас за частиною другою цієї ж статті в адміністративних справах про протиправність рішень суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача. Постанова про адміністративне правопорушення є індивідуальним актом суб`єкта владних повноважень, правомірність якого за наявності спору має довести відповідач (аналогічний підхід застосовано у правовій позиції Великої Палати Верховного Суду у справі № 520/2261/19).

Предметом доказування у цій справі є не сам факт складення постанови чи дотримання процедури розгляду справи, роз`яснення прав і вручення копії постанови, а факт вчинення саме позивачем порушення підпункту 5.42.1 пункту 5 розділу 33 та пункту 1.35 розділу 34 ПДР, а саме факт керування нею транспортним засобом TESLA MODEL Y, державний номер НОМЕР_1 , та здійснення нею зупинки на місці, призначеному для водіїв з інвалідністю, оскільки саме це, а не процедурні дії, складає об`єктивну та суб`єктну сторони правопорушення, передбаченого частиною 6 статті 122 КУпАП.

Єдиним доказом, на який посилається відповідач на підтвердження факту керування позивачем транспортним засобом, є власне безпосереднє спостереження інспектора ОСОБА_2 , зафіксоване виключно в тексті самої оскаржуваної постанови, тобто в акті, складеному тим самим суб`єктом владних повноважень, правомірність рішення якого оспорюється.

Жодних незалежних доказів - відеозапису, пояснень свідків чи інших учасників події, протоколу перевірки документів - на підтвердження факту керування позивачем транспортним засобом відповідачем не надано.

Листом Управління патрульної поліції у м. Києві від 30.10.2025 № 2225аз/41/11/4/2025 підтверджено, що надання відеозапису з нагрудної камери інспектора об`єктивно неможливе у зв`язку зі спливом установленого технічними характеристиками обладнання 30-денного строку зберігання цифрового запису. Однак відсутність технічної можливості надати доказ не звільняє відповідача від обов`язку довести правомірність постанови іншими належними доказами, а покладає ризик недоведеності обставин справи на суб`єкта владних повноважень, який ухвалив оскаржуване рішення.

Транспортний засіб TESLA MODEL Y, державний номер НОМЕР_1 , як прямо зазначено у пункті 5 самої оскаржуваної постанови, зареєстрований за третьою особою - ОСОБА_3 , а не за позивачем. Сама по собі відсутність права власності позивача на транспортний засіб не є безумовним доказом того, що вона не керувала ним, однак у поєднанні з відсутністю будь-яких незалежних доказів ідентифікації водія ця обставина посилює обґрунтованість сумнівів щодо достовірності висновку інспектора, зробленого виключно на підставі суб`єктивного спостереження.

Позивач заперечувала факт керування нею зазначеним транспортним засобом 21.05.2025. Відповідачем ці заперечення не спростовано жодними належними, допустимими і достатніми доказами.

З урахування вище наведеного, суд доходить висновку, що відповідач не довів належними, допустимими і достатніми доказами обставини, на яких ґрунтується правомірність оскаржуваної постанови, а саме факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 6 статті 122 КУпАП.

Доводи відповідача про дотримання процедури розгляду справи на місці події (стаття 276 КУпАП), роз`яснення прав та вручення копії постанови, навіть якщо вважати їх доведеними, не спростовують наведеного висновку, оскільки предметом доказування у цій справі є не дотримання процедури оформлення постанови, а сам факт вчинення правопорушення.

Відповідно до статей 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких встановлюється наявність чи відсутність правопорушення та винність особи; ці дані оцінюються за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності. Оцінюючи в такому порядку сукупність наявних у справі доказів, суд приходить до висновку, що вона є недостатньою для визнання доведеним факту вчинення позивачем інкримінованого їй правопорушення, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закриттю.

Відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких згідно з частиною третьою цієї статті належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Судовий збір у розмірі 605,60 грн сплачено позивачем відповідно до квитанції від 27.10.2025, що підтверджується платіжним документом, наявним у матеріалах справи.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову особи, яка не є суб`єктом владних повноважень, судові витрати стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі. З огляду на задоволення позовних вимог про скасування постанови, судовий збір у розмірі 605,60 грн підлягає стягненню з Департаменту патрульної поліції на користь позивача.

Згідно ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Положеннями ч. 4 ст. 134 КАС України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно частини 7 статті 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Щодо заявленої вимоги про стягнення 15000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу суд враховує, що відповідно до частини сьомої статті 139 та частини четвертої статті 134 КАС України розмір таких витрат встановлюється судом на підставі поданих стороною доказів (договору про надання правничої допомоги, детального опису наданих послуг, акта виконаних робіт тощо), які подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що відповідну заяву було зроблено до закінчення судових дебатів; за відсутності таких доказів заява залишається без розгляду. Оскільки в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження обсягу, вартості та фактичного здійснення витрат на професійну правничу допомогу, а позивач лише зазначив про намір надати такі докази додатково, вимога про стягнення 15000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу залишається без розгляду до подання відповідних доказів у визначений законом строк.

Керуючись статтями 5-7, 9, 77, 139, 241-246, 268, 271, 286 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк на оскарження постанови серії ЕНА № 4781684 від 21.05.2025.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 інспектора 1 взводу 2 роти 4 батальйону полку - 1 Управління патрульної поліції в місті Києві, Департаменту патрульної поліції про оскарження постанови про адміністративне правопорушенняпро визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕНА № 4781684 від 21.05.2025, винесену інспектором 1 взводу 2 роти 4 батальйону полку-1 Управління патрульної поліції в м. Києві лейтенантом поліції Захватовим Віталієм Вікторовичем, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 6 статті 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700,00 грн.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за частиною 6 статті 122 КУпАП закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції (місцезнаходження: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, будинок 3, код ЄДРПОУ 40108646) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.В. Белоконна