Ухвала суду № 140153237, 24.09.2026, Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

УХВАЛА

Справа № 495/8730/26

Номер провадження 1-кп/495/825/2026

24 вересня 2026 рокум. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

із секретарем судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши у підготовчому судовому засіданні у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР №12026162240000186 від 09.02.2026 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК Україн, клопотання прокурора Білгород-Дністровської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_7 продовження обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою

ВСТАНОВИВ:

01.06.2026 до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні ЄРДР №12026162240000186 від 09.02.2026 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України. Відносно обвинуваченого ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб який діє до 23 год. 59 хв. 25.09.2026

Одночасно з обвинувальним актом до суду надійшло клопотання прокурора Білгород-Днівстровської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3 про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 .

У підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав подане ним клопотання та просив продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 днів. Клопотання мотивував тим, що ОСОБА_4 обвинувачується у скоєнні тяжкого кримінального правопорушення, може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, перешкоджати іншим чином шляхом невиконання або неналежного виконання обов`язків, покладених на нього як на обвинуваченого у кримінальному провадженні в разі обрання йому більш м`якого виду запобіжного заходу (ризики за пунктами 1, 3, 4 частини першої статті 177 КПК України).

Захисник ОСОБА_5 щодо задоволення клопотання прокурора заперечив. Просив відмовити у задоволенні клопотання та змінити запобіжний захід ОСОБА_6 на цілодобовий домашній арешт, оскільки у підзахисного наявні міцні соціальні зв`язки та постійне місце проживання, його цивільна дружина затримана у Респубіці Грузія за вчинення кримінального правопорушення, а їх спільні п`ятеро малолітніх дітей на даний час залишились без нагляду.

Обвинувачений ОСОБА_6 щодо задоволення клопотання прокурора заперечив та просив обрати йому запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту за місцем його фактичного проживання. На запитання суду повідомив, що має задовільний стан здоров`я, офіційно не працює, однак періодично працює за наймом, офіційно не одружений, однак проживає разом з цивільною дружиною ОСОБА_8 за вказаною у обвинувальному акті адресою, виховує п`ятьох малолітніх дітей, проте запис про батька дітей було здійснено на підставі ст.135 СК України, він батьком не зазначений.

Суд, заслухавши думки учасників судового провадження, дослідивши матеріали клопотання та кримінального провадження, встановив наступне.

Відповідно до вимог ст.315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст. 184 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу подається до місцевого загального суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, і повинно містити:

1) короткий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, в якому підозрюється або обвинувачується особа;

2) правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;

3) виклад обставин, що дають підстави підозрювати, обвинувачувати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини;

4) посилання на один або кілька ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу;

5) виклад обставин, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини;

6) обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів;

7) обґрунтування необхідності покладення на підозрюваного, обвинуваченого конкретних обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу.

Копія клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, надається підозрюваному, обвинуваченому не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання.

До клопотання додаються:

1) копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання;

2) перелік свідків, яких слідчий, прокурор вважає за необхідне допитати під час судового розгляду щодо запобіжного заходу;

3) підтвердження того, що підозрюваному, обвинуваченому надані копії клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу.

Одночасно із цим, відповідно до ч. 4 ст. 291 КПК України, надання суду інших матеріалів чи документів, окрім обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування, до початку судового розгляду суворо заборонено. Це правило спрямоване на забезпечення неупередженості судді, щоб уникнути формування упередженої думки про винуватість особи до початку судового розгляду

Відтак, суд вважає клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, таким що відповідає вимогам КПК України та підлягає розгляду судом.

Згідно із ст.29 Конституції України, кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Пункт 1 ст. 5 Європейської конвенції з прав людини визначає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Разом з цим, тримання під вартою може бути виправдане тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважує принцип поваги до свободи особистості.

Як встановлено із обвинувального акту та доданих матеріалів, ОСОБА_9 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України, який відноситься до тяжких злочинів, та криміналного проступку, передбаченого ч.3 ст.358 КК України.

Згідно з положеннями статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, його зміни чи його продовження, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Аналізуючи положення ст.194 КПК України разом із загальними положеннями КПК України щодо судового провадження в суді першої інстанції, можна дійти висновку, що суд не надає оцінку наявності обґрунтованої підозри під час вирішення питання продовження дії заходів забезпечення кримінального провадження, бо це передбачає оцінку доказів, яка може бути надана судом лише в нарадчій кімнаті на стадії ухвалення остаточного рішення.

Зазначене свідчить про те, що на стадії підготовчого судового засідання суд не може робити висновок щодо обґрунтованості підозри чи то обвинувачення безпосередньо шляхом надання оцінки доказів у справі, а повинен виходити з поняття наявності відомостей, які здатні переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа могла вчинити це кримінальне правопорушення. Цими відомостями, на думку суду, є висунуте в передбаченому законом порядку обвинувачення, яке є предметом дослідження суду у майбутньому.

Судом встановлено, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, санкція статті якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк понад 5 років.

Прокурором доведено, відповідно до ст.194 КПК України, наявність достатніх підстав вважати, що існує передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України ризик, а саме переховуватися від суду.

Надаючи оцінку можливості обвинуваченого переховуватися від суду береться до уваги, що існує певна ймовірність того, що обвинувачений з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину, може вдатися до відповідних дій.

Також суд вважає доведеним наявність ризику незаконного впливу на свідків у даному кримінальному провадженні, оскільки кримінальне проваження перебуває на стадії підготовчого судового засідання та свідки судом безпосередньо не допитані.

Ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином суд до уваги не бере та вважає недоведеним, оскільки такий прокурором не конкретизований.

При обранні (продовженні) запобіжного заходу у виді тримання під вартою суд враховує тяжкість злочину, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років, вік обвинуваченого та стан його здоров`я, міцність соціальних зв`язків, стадію судового розгляду, наявність заявлених прокурором ризиків, визначених частиною першою статті 177 КПК України.

Згідно із ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України. При цьому більш м`якими запобіжними заходами по відношенню до нього є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт. Метою ж застосування того чи іншого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання встановленим в ході розгляду клопотання ризикам (ч. 1 ст. 177 КПК України).

Розглядаючи клопотання прокурора про продовження строку такого запобіжного заходу суд враховує, що кримінальне провадження перебуває на стадії підготовчого судового засідання, у справі не досліджені докази, свідки та потерпілі судом не допитані, тощо. Суду не надано доказів наявності у ОСОБА_6 міцних соціальних зв`язків.

Обставин, передбачених ч.2 ст.183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не встановлено.

Підстав для застосування інших більш м`яких запобіжних заходів відносно обвинуваченого ОСОБА_6 в судовому засіданні на даний час встановлено не було, зокрема, застосування запобіжного заходу у вигляді застави, домашнього арешту та особистого зобов`язання є недоцільним, з огляду на м`якість, а також встановлені в судовому засіданні ризики, не забезпечать належне виконання підозрюваним обов`язків.

При обранні запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_6 слідчим суддею Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_10 визначено розмір застави в межах розмірів, пердбачених п.2 ч.5 ст.182 КПК України, а саме у виді 80 мінімальних прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266 240 гривень. Суд вважає, що саме такий розмір застави є пропорційним щодо обвинуваченого, необхідним і достатнім для забезпечення виконання ним покладених на нього обов`язків та досягненню завдань кримінального провадження, відтак вважає за доцільне залишити обвинуваченому ОСОБА_6 раніше визначений розмір застави.

Керуючись ст. ст. 176-178, 182, 183, 193, 194, 196, 314-315 КПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів з 24 вересня 2026 року по 22 листопада 2026 року включно, з утриманням його в Державній установі «Ізмаїльський слідчий ізолятор».

Залишити обвинуваченому ОСОБА_6 раніше визначений розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України, у розмірі 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 266240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_6 , що він або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу на розрахунковий рахунок № UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) 26302945, банк отримувача ДКСУ м. Київ, отримувач Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області, призначення платежу: застава за ОСОБА_6 у справі № 495/8730/26 згідно з ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 24 вересня 2026 року.

У разі внесення застави покласти на обвинувачого ОСОБА_6 такі обов`язки, які діють протягом строку дії цієї ухвали - до 22 листопада 2026 року включно:

-п. 1 прибувати до прокурора, суду за першою вимогою;

-п. 2 не відлучатися за межі Білгород-Дністровського району Одеської області без дозволу прокурора, суду;

-п. 3 повідомляти прокурора, суд про зміну свого місця проживання/роботи;

-п. 4 утримуватися від спілкування зі свідками у справі;

-п. 5 здати на зберігання до Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну (за наявності).

Роз`яснити обвинуваченому, заставодавцю, що у разі внесення застави у визначеному цією ухвалою розмірі, оригінал документа з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення зобов`язана негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області.

Роз`яснити заставодавцю :

- що обвинувачений ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна;

- що на обвинуваченого ОСОБА_6 цією ухвалою покладено обов`язки, зазначені у пунктах 15 цієї резолютивної частини, належне виконання яких заставодавець зобов`язаний забезпечити;

- що відповідно до частини восьмої статті 182 КПК України, у разі невиконання заставодавцем цього обов`язку, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до прокурора, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава в сумі 266240 грн звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Роз`яснення заставодавцю, передбачене цим пунктом, здійснюється уповноваженою службовою особою місця ув`язнення одночасно з прийняттям документа, що підтверджує внесення застави, з відібранням у заставодавця письмового підтвердження про ознайомлення із зазначеними відомостями, яке невідкладно долучається до матеріалів цього кримінального провадження.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної цією ухвалою, обвинувачений та заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави, протягом строку дії цієї ухвали, з урахуванням його подальшого продовження судом.

Копію ухвали для виконання направити начальнику Державної установи «Ізмаїльський слідчий ізолятор».

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і підлягає негайному виконанню. Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Дата та час проголошення повного тексту ухвали: 28.09.2026 о 16.50 год.

Суддя ОСОБА_1