Ухвала суду № 140153202, 18.09.2026, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/15007/26

Провадження №: 1-кс/755/4180/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" вересня 2026 р. слідча суддя Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого СВ Дніпровського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, з середньою освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026100040002214 від 17.09.2026 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.186 КК України,

в с т а н о в и л а :

слідчий СВ Дніпровського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_6 , за погодженням прокурора Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_7 , звернувся до слідчої судді із зазначеним клопотанням.

Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що у провадженні слідчого відділу Дніпровського УП ГУНП в м. Києві знаходяться матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12026100040002214 від 17.09.2026 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що на території України триває правовий режим воєнного стану, введений Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»» від 24.02.2022 № 2102-IX, строком на 30 діб, дія якого в подальшому неодноразово продовжувалася відповідними законами України і триває станом на час вчинення кримінального правопорушення та на теперішній час.

16 вересня близько 19 години 00 хвилин, раніше незнайомі ОСОБА_5 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 спільно розпивали алкогольні напої поблизу станції метро «Чернігівська», що за адресою: м. Київ, вул. Полуботка, 44.

В подальшому, а саме близько 20 год. 00 хв. цього ж дня, неподалік входу до станції метро «Чернігівська», а саме поблизу перетину проспекту Броварського та вулиці Гната Хоткевича, що у м. Києві, через раптово виниклий конфлікт між вищевказаними чоловіками почалась штовханина, в результаті чого ОСОБА_8 втратив рівновагу та опинився на землі.

В цей час у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану, обравши об`єктом свого злочинного посягання речі, що знаходяться у сумці, яка перебувала при ОСОБА_8 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та передбачаючи їх наслідки, з метою власного збагачення, повністю усвідомлюючи відкритий характер своїх дій, які є явними для потерпілого, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , скориставшись тим, що ОСОБА_8 перебуває на землі та не може чинити активний опір, ОСОБА_5 зняв сумку через плече, що була розміщена на потерпілому, в якій перебували грошові кошти у розмірі 2000 гривень та мобільний телефон Xiaomi Poco С75 Іmei 1: НОМЕР_1 , Imei 2: НОМЕР_2 , вартістю 4500 гривень.

Після чого, ОСОБА_5 , утримуючи сумку з вищевказаними речами при собі, ігноруючи вимоги ОСОБА_10 щодо повернення майна, побіг з місця вчинення злочину, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, завдавши ОСОБА_8 матеріального збитку у розмірі 6 500 гривень 00 копійки.

Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, тобто у вчиненні відкритого викрадення чужого майна (грабіж), вчиненого в умовах воєнного стану.

17.08.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному проваджені доказами: показами свідка ОСОБА_9 ; показами свідка ОСОБА_10 ; показами потерпілого ОСОБА_8 ; протоколом обшуку; протоколом впізнання за фотознімками; протоколом затримання особи в порядку ст. 208 КПУ України; протоколом огляду речей; іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Таким чином, про обґрунтованість підозри, пред`явленої підозрюваному та причетність його до вчиненого кримінального правопорушення, свідчать зазначені вище матеріали кримінального провадження у їх сукупності.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 , орган досудового розслідування вважає, що підозрюваний може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення, у тому числі аналогічні кримінальні правопорушення, у якому він підозрюється.

Про існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3 та 5 ч.1 ст.177 КПК України, свідчить наступне:

- тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, характер та суспільна небезпека вчиненого кримінального правопорушення - ч. 4 ст. 186 КК України - відповідно до ст. 12 КК України передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10-ти років. При цьому, підозрюваний ОСОБА_5 , достовірно розуміючи той факт, що вчинив злочин, за який законом передбачено покарання, пов`язане з позбавленням волі, з метою уникнення відповідальності за вчинені ним суспільно небезпечні винні діяння, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначається, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами, тобто наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

- підозрюваний ОСОБА_5 може незаконно впливати шляхом підбурювання, вмовляння, залякування на покази свідків у цьому ж кримінальному провадженні, а також осіб, яким відомі обставини вчинення кримінального правопорушення, та які будуть допитані у кримінальному провадженні, для того, щоб він зміг уникнути кримінальної відповідальності за кримінальне правопорушення, у якому останньому повідомлено про підозру, тобто наявний ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

- також, обґрунтованим є факт, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення, у тому числі аналогічні кримінальні правопорушення, у яких він підозрюється, тобто наявний ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Вказане підтверджуються тим, що ОСОБА_5 , зважаючи на відсутній стабільний матеріальний здобуток, є схильним до продовження злочинної діяльності, а матеріальні блага на прожиття задовольняє шляхом вчинення корисливих злочинів.

Обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання не забезпечить належної поведінки обвинуваченого, не зменшить наявність вищевказаних ризиків та не зможе перешкодити їх реалізації.

Не можливе і застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді особистої поруки, оскільки на даний момент не надійшло жодної заяви від осіб, які заслуговують на довіру, про обрання відносно підозрюваного ОСОБА_5 саме такого запобіжного заходу.

Застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді домашнього арешту, навіть із застосуванням електронних засобів контролю та при забороні цілодобово залишати житло не зможе унеможливити спробам переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків або вчинити інші кримінальні правопорушення. Підтвердженням цього є той факт, що ОСОБА_5 в рамках кримінального правадження № 12026100040002120 від 04 вересня 2026 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст 185 КК України та суддею Дніпровського районного суду у м. Києві ОСОБА_11 обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у визначий час доби з 23 години 00 хвилин по 06 годину 00 хв за адресою: АДРЕСА_1 .

Єдиним запобіжним заходом, який здатен забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_5 покладених на нього обов`язків та унеможливить реалізацію вищевикладених ризиків є запобіжний захід у виді тримання під вартою.

У судовому засіданні прокурор заявлене клопотання підтримав у повному обсязі. Просив задовольнити, обґрунтовуючи наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України.

Захисник ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, зазначив, підозрюваний ОСОБА_5 розкаюється у вчиненому, співпрацює зі слідством, перешкоджати будь яким чином не планує. Крім того, просив зазначити, що останній перебуває на програмі, лікується від наркозалежності, а також планує влаштовуватись на роботу.

Відтак, просив відмовити у задоволенні клопотання та застосувати більш м`який запобіжний захід.

Підозрюваний ОСОБА_5 підтримав свого захисника, пояснив, що не мав наміру тікати та переховуватись, зазначив, що за ним ніхто не біг.

Надав пояснення, що дійсно взяв сумку, однак обставини були випадковими, на той момент інші особи вживали алкоголь, а оскільки він на програмі лікування, він нічого не вживав. Після чого вони разом повертались додому і ОСОБА_8 , будучи у стані сп`яніння, не втримав рівновагу і впав, тобто його ніхто не штовхав. Потім підійшла жінка і сказала, що викличе поліцію.

ОСОБА_5 зазначив, що готовий співпрацювати зі слідством, що має постійне місце проживання, ця квартира йому дісталась від матері.

За таких обставин, слідча суддя, заслухавши думки сторін кримінального провадження, дослідивши надані матеріали, дійшла такого висновку.

За вказаним вище фактом 17 вересня 2026 року відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань та присвоєно реєстраційний номер № 12026100040002214.

До матеріалів клопотання додані копії документів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження та долучено розписки підозрюваного та захисника щодо вручення їм копій клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також копії матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу. Таким чином, слідчим виконані вимоги ч. 3 ст. 184 КПК України.

17.09.2026 о 13 год 24 хв ОСОБА_5 затримано у порядку ст. 208 КПК України.

17.09.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

Вирішуючи питання про наявність підстав обрання запобіжного заходу - тримання під вартою, слідча суддя враховує вимоги ст. 177 КПК України.

Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення, що у даному випадку стороною обвинувачення дотримано, оскільки наявні, на цей час докази у провадженні свідчать про об`єктивний зв`язок підозрюваного з цим злочином, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання істинних завдань КПК України визначених ст. 2.

Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідча суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування щодо ОСОБА_5 чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановила.

У судовому засіданні, на думку слідчої судді, встановлена наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, наявними у справі доказами, зокрема: показами свідка ОСОБА_9 ; показами свідка ОСОБА_10 ; показами потерпілого ОСОБА_8 ; протоколом обшуку; протоколом впізнання за фотознімками; протоколом затримання особи в порядку ст. 208 КПУ України; протоколом огляду речей та іншими матеріалами кримінального провадження у сукупності.

Водночас, слідча суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язана на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу, а тому, з огляду на наведені в клопотанні слідчого дані, з урахуванням долучених до клопотання доказів, слідча суддя має всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у причетності ОСОБА_5 до кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

Наявність же будь-яких обставин, що є суперечливими, або свідчать про наявність даних, які підлягають перевірці, є завданням органу досудового розслідування під час розслідування справи з метою підтвердження або спростування підозри, яка стала підставою для обрання запобіжного заходу, що повинно підтвердити або спростувати підозру.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

У межах вказаного кримінального провадження прокурор вказав на такі існуючі ризики, як:

п. 1 ст. 177 КПК України - підозрюваний ОСОБА_5 перебуваючи на свободі, будучи обізнаним тяжкістю покарання, яке йому загрожує у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, характер та суспільна небезпека вчиненого кримінального правопорушення - ч. 4 ст. 186 КК України, за яке відповідно до ст. 12 КК України передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10-ти років може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, з метою уникнення від кримінальної відповідальності за вчинені ним суспільно небезпечні винні діяння, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

Слідча суддя враховує, що запобігання ризику переховування підозрюваного ОСОБА_5 від органів досудового розслідування і суду та перешкоджання ним розгляду кримінального провадження, становить суспільний інтерес, який полягає в забезпеченні відправлення судочинства, а тому вважає такі дії цілком вірогідними з огляду на покарання, яке загрожує ОСОБА_5 оскільки він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до тяжких злочинів та за яке передбачено покарання до 10 років позбавлення волі.

п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - підозрюваний ОСОБА_5 перебуваючи на свободі, може незаконно впливати шляхом підбурювання, вмовляння, залякування на покази свідків у цьому ж кримінальному провадженні, а також осіб, яким відомі обставини вчинення кримінального правопорушення, та які будуть допитані у кримінальному провадженні, для того, щоб він зміг уникнути кримінальної відповідальності за кримінальне правопорушення, у якому останньому повідомлено про підозру.

Надаючи оцінку можливості підозрюваного ОСОБА_5 вплинути на свідків, а також осіб, яким відомі обставини вчинення кримінального правопорушення, слідча суддя враховує, що згідно чинного законодавства, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, а тому ризик впливу існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - підозрюваний ОСОБА_5 , перебуваючи на свободі може вчинити інше кримінальне правопорушення, зважаючи на відсутній стабільний матеріальний здобуток, схильність до продовження злочинної діяльності, та задоволення матеріальних благ на прожиття, шляхом вчинення корисливих злочинів.

Слідча суддя вважає цей ризик доведеним, враховуючи ту обставину, що у ОСОБА_5 немає офіційного стабільного доходу, та він перебуває у скрутному матеріальному становищі.

Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу, відповідно до ст. 178 КПК України, слідча суддя враховує, крім іншого, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі доведеності його вини в інкримінованому злочині, майновий стан підозрюваного, його вік, стан здоров`я, міцність його соціальних зв`язків, той факт, що він офіційно не працює, проживає у м. Києві, раніше не судимий.

Таким чином, враховуючи обставини, перераховані у ст. 178 КПК України, а також доведеність слідчим у клопотанні та прокурором під час судового розгляду, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, не може запобігти доведеним ризикам, клопотання слідчого необхідно задовольнити.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: 2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Крім того, задовольняючи клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідча суддя враховує вимоги ст. 183 КПК України та вважає за необхідне визначити підозрюваному заставу у розмірі, який буде достатнім для забезпечення виконання ним процесуальних обов`язків, з урахуванням вимог ст. 182 КПК України, а саме 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 133 120 (сто тридцять три тисяч сто двадцять) грн 00 коп. та покладенням обов`язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Відповідно до ст. 198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

Керуючись, ст. 176-178, 182-184, 186, 194, 196, 197, 309, 369-372 КПК України, слідча суддя

п о с т а н о в и л а :

клопотання слідчого СВ Дніпровського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Ухвала діє 60 (шістдесят) днів та підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Строк тримання під вартою ОСОБА_5 обчислюється з моменту його фактичного затримання - з 13 год 24 хв 17 вересня 2026 року по 15 листопада 2026 року включно, у межах строку досудового розслідування.

Визначити ОСОБА_5 заставу в розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 133 120 (сто тридцять три тисяч сто двадцять) грн 00 коп. у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Дніпровського районного суду м. Києва (Отримувач: ТУДСАУ в місті Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ, р/р №UA128201720355259002001012089).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі суду, протягом строку її дії.

У разі внесення застави зобов`язати ОСОБА_5 прибувати до слідчого за кожною вимогою у межах цього кримінального провадження та, у відповідності до положень ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти наступні обов`язки:

не відлучатись за межі місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження;

повідомляти слідчого, прокурора, суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання;

утриматись від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні.

Визначити 2 місячний термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня її внесення.

З моменту звільнення з-під варти, у зв`язку з внесенням застави, підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Будь-які твердження чи заяви підозрюваного, зроблені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не можуть бути використані на доведення його винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, або у будь-якому іншому правопорушенні.

Копію ухвали вручити прокурору, адвокату та підозрюваному.

Ухвала слідчої судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Визначити час проголошення повного тексту ухвали - 17 год 30 хв 22 вересня 2026 року.

Слідча суддя: ОСОБА_12