Ухвала суду № 140153162, 28.09.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/5645/26

УХВАЛА

28 вересня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Радчука А.А., розглянувши заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду від 03.07.2026 року, -

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала справа №420/5645/26 за позовом Головного управління ДПС в Одеській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 03.07.2026 року адміністративний позов задоволено.

Суд вирішив: Стягнути з фізичної особи-підприємця Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) суму заборгованості:

з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 213 194, (двісті тринадцять тисяч сто дев`яносто чотири) грн. 86 коп. на бюджетний рахунок UA198999980314090699000015744, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код отримувача 37607526, отримувач коштів ГУК в Од.обл./м. Одеса/18050400;

з військового збору, що сплачується фізичними особами-підприємцями, які перебувають на спрощеній системі оподаткування у розмірі 21710 (двадцять одна тисяча сімсот десять) грн. 41 коп. на бюджетний рахунок UA478999980313060198000015001, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код отримувача 37607526, отримувач коштів ГУК в Од.обл./Одеська обл./11011700.

Зазначене рішення суду набрало законної сили 04.08.2026 року.

06.08.2026 року від відповідача по справі надійшла заява про розстрочення виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03.07.2026 року строком на 1 (один) рік, встановивши наступний графік погашення залишку заборгованості у розмірі 129 905,27 грн., а саме з вересня 2026 по липень 2027 рр. по 10825, 00 грн. щомісячно, серпень 2027 р. 10 830,27 грн.

В обґрунтування поданої заяви зазначено, що 09.06.2026 року після звернення відповідача до суду, проте до ухвалення рішення у даній справі, відповідач добровільно сплатив кошти в рахунок погашення боргу у розмірі 105 000, 00 грн., що свідчить про сумлінний намір виконати рішення суду в повному обсязі та відсутність спроб ухилення від сплати податкового боргу. Крім того, відповідач не оскаржував судове рішення. З урахуванням часткової сплати залишок заборгованості за рішенням суду станом на дату подання цієї заяви становить 129 905,27 грн. (234 905,27 грн. 105 000,00 грн.).

Щодо наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення, у заяві зазначено, що заявник має тяжке матеріальне становище. З початку 2026 року фактично не здійснює підприємницьку діяльність як фізична особа-підприємець та не отримує доходів від такої діяльності. Ця обставина підтверджується копією податкової звітності, яка додаються до цієї заяви. З квітня 2026 року працює за наймом на посаді водія у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Юнілоджістікс», де у квітні 2026 року нараховано заробітну плату у розмірі 36 802,34 грн., у травні 2026 року 39 082,00 грн., у червні 2026 року 37 337,00 грн. Будь-яких інших джерел доходу, крім заробітної плати не має. Зазначені відомості підтверджуються копією довідки за формою ОК-5, що також додається до цієї заяви. Таким чином, заявник вказує, що розмір заробітної плати є недостатнім для одноразової сплати залишку заборгованості у розмірі 129 905,27 грн. без істотного погіршення матеріального становища його сім`ї. Заявник вказує, що на його утриманні повністю перебувають його дружина - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка не працює, не має самостійного доходу; неповнолітній син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Таким чином, заявник не має фінансової можливості для одноразового погашення заборгованості.

07.09.2026 року від Головного управління ДПС в Одеській області надійшли заперечення на заяву про розстрочення виконання рішення у справі №420/5645/26.

Відповідно до ч. 2 ст. 378 КАС України, заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

У судове засідання, призначене на 17.09.2026 року 11:00 год., повідомлені у встановленому законом порядку про дату, час і місце розгляду заяви, учасники справи не з`явились.

Згідно з ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи, що неявка у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду заяви, поданої в порядку ст. 378 КАС України, не перешкоджає судовому розгляду, суд ухвалив продовжити розгляд заяви за відсутності учасників справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 КАС України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Розглянувши заяву про розстрочення виконання рішення суду по справі №420/5645/26, суд дійшов наступного.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

За приписами ч.ч. 1-2 ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 378 КАС України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Згідно з ч. 3 ст. 378 КАС України, підставою для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Згідно з ч. 4 ст. 378 КАС України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім`ї, її матеріальне становище;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відповідно до ч. 5 ст. 378 КАС України, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови.

Зі змісту наведених норм слідує, що суд за заявою сторони у справі може розстрочити виконання судового рішення. При цьому, таке розстрочення здійснюється виключно у виняткових випадках, за умови, якщо суд встановить наявність обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо). Необхідною умовою для розстрочення виконання рішення суду є наявність виняткових обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Отже, підставою для розстрочення виконання судового рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим у строк встановлений судом, а тому, всі ці обставини повинні бути доведені заявником.

При розгляді заяв щодо розстрочення виконання судового рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності. Наявність підстав для відтермінування має бути доведена боржником. Строки відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку для повного виконання рішення суду. Надання такого не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника, натомість повинне базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників.

Оцінюючи доводи заяв про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, суди повинні враховувати, що ці заходи не повинні створювати боржнику можливість ухилятися від виконання судового рішення. До уваги повинні братися не лише реальний майновий стан боржника, але й його наміри, що свідчать про бажання виконати рішення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.01.2020 у справі № 819/150/17.

Отже, розстрочення виконання судового рішення є винятковим заходом, який має базуватися на принципах співмірності та пропорційності.

При цьому, надання розстрочки є правом, а не обов`язком суду.

Оцінюючи доводи заявника про скрутне матеріальне становище, внаслідок отримання заробітної плати, яка не дає можливості для одноразового погашення заборгованості, суд звертає увагу, що відповідач зареєстрований фізичною особою-підприємцем та не довів, що не має інших джерел погашення заборгованості.

Згідно з пунктом 87.1 статті 87 Податкового кодексу України, джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Згідно з пунктом 87.2 статті 87 Податкового кодексу України, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Стаття 67 Конституції України встановлює обов`язок кожного сплачувати податки і збори.

З урахуванням викладене, суд дійшов висновку, що наведені заявником доводи не підтверджують існування об`єктивних та виключних обставин, які істотно ускладнюють виконання судового рішення, а тому не можуть бути підставою для розстрочення його виконання.

Факт добровільної сплати скаржником частини боргу в розмірі 105 000,00 грн. свідчить про його належну процесуальну поведінку, проте не є самостійною правовою підставою для обов`язкового розстрочення решти суми боргу.

Водночас, суд вважає необхідним зазначити, що відповідач має право звернутись до податкового органу та скористатись можливістю розстрочення податкового боргу у порядку, встановленому нормами Податкового кодексу України (Стаття 100 Розстрочення та відстрочення грошових зобов`язань або податкового боргу платника податків).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 205, 248, 256, 293, 370, 378 КАС України,

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03.07.2026 року по справі №420/5645/26 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з дати її прийняття.

Ухвала може бути оскаржена до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя А.А. Радчук