Ухвала суду № 140152441, 23.09.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/20382/15-ц

Провадження № 4-с/752/104/26

У Х В А Л А

іменем України

23.09.2026 року суддя Голосіївського районного суду м. Києва Данілова Т.М. з участю секретаря Веселовської А.В., розглянувши у порядку письмового провадження скаргу ОСОБА_1 на дії (бездіяльність) приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Фесик Марії Олексіївни у виконавчому провадженні № НОМЕР_1, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Фесик Марія Олексіївна,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Фесик М.О., в якій просить визнати неправомірним незастосування виконавцем положень пункту 2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» та неповернення виконавчого документа стягувачу.

Скаргу обґрунтовано тим, що на примусовому виконанні у приватного виконавця перебуває виконавче провадження № НОМЕР_1, відкрите на підставі виконавчого листа № 752/20382/15-ц від 01.09.2022, виданого Голосіївським районним судом міста Києва, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 50 % спільних коштів, які знаходяться на депозитних рахунках боржника, у розмірі 1 229 131,31 грн та 50 % грошових коштів з поточних і карткових рахунків боржника у розмірі 98 384,46 грн. На переконання скаржника, 22.04.2026 ним подано приватному виконавцю клопотання про повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернуто стягнення, проте зазначене клопотання виконавцем залишено без розгляду, а виконавчий документ стягувачу не повернуто.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 16 червня 2026 року відкрито провадження у даній справі.

Приватний виконавець Фесик М.О. подала заперечення на скаргу, в якому зазначила, що скарга є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до статті 447 ЦПК України учасники виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи приватного виконавця порушено їхні права.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Судом встановлено, що в межах виконавчого провадження приватним виконавцем здійснено заходи щодо встановлення майнового стану боржника, за результатами яких з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань отримано відомості про те, що боржник ОСОБА_1 є засновником та/або кінцевим бенефіціарним власником восьми юридичних осіб, а саме: ТОВ «Вітера Україна» (внесок 6 000 000,00 грн), ЗАТ «Укрнафтоагротехсервіс» (17 575,00 грн), ТОВ «Геоагро-Консалт» (59 895,00 грн), ТОВ «Українські деревообробно-аграрні ресурси» (600,00 грн), ТОВ «КЛК-Агро» (768,00 грн), ТОВ «Ікараі Україна» (495 000,00 грн), ТОВ «Вітера Юкрейн» (500 000,00 грн) та ТОВ «Центр надання агротехнологічних послуг» (9 000,00 грн).

З метою здійснення опису, арешту та оцінки належних боржнику корпоративних прав приватним виконавцем 31.05.2024 та повторно 08.06.2026 направлено зазначеним юридичним особам повідомлення про намір звернути стягнення на частку учасника товариства з вимогою надання документів та відомостей, необхідних для оцінки корпоративних прав, частина з яких, за наявними в матеріалах справи доказами вручення поштового відправлення, отримана адресатами.

Відповідно до статті 190 Цивільного кодексу України майном як особливим об`єктом цивільних прав вважаються не лише речі, а й майнові права та обов`язки. Згідно з частиною першою статті 167 Господарського кодексу України корпоративними правами є права особи, частка якої визначається у статутному капіталі господарської організації. Статтею 53-1 Закону України «Про виконавче провадження» прямо передбачено можливість звернення стягнення на частку учасника товариства з обмеженою або додатковою відповідальністю.

Отже, встановлені виконавцем корпоративні права боржника у статутних капіталах юридичних осіб є майном, на яке відповідно до статей 10, 48 Закону України «Про виконавче провадження» може бути звернуто стягнення, а вжиті виконавцем заходи щодо їх виявлення та подальшої оцінки свідчать про результативність здійснюваного виконавцем розшуку майна боржника.

За таких обставин суд погоджується з доводами приватного виконавця про те, що на момент розгляду скарги були відсутні одночасно обидві умови, необхідні для застосування пункту 2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», а саме відсутність у боржника майна, на яке може бути звернуто стягнення, та безрезультатність заходів виконавця щодо його розшуку, а тому підстави для повернення виконавчого документа стягувачу відсутні.

Судом також враховано, що саме по собі подання боржником клопотання про повернення виконавчого документа стягувачу не покладає на виконавця обов`язку беззастережно задовольнити таке клопотання, а питання наявності підстав для повернення виконавчого документа вирішується виконавцем за результатами оцінки всіх обставин виконавчого провадження. Ознайомившись зі змістом клопотання боржника від 22.04.2026, доданого до матеріалів скарги, приватний виконавець надала боржнику обґрунтовану відповідь вих. № 6741 від 15.06.2026, роз`яснивши відсутність передбачених законом підстав для повернення виконавчого документа стягувачу, що спростовує доводи скаржника про залишення його клопотання без розгляду.

Доводи скаржника фактично зводяться до незгоди з висновками приватного виконавця щодо результатів перевірки майнового стану боржника, однак жодних належних і допустимих доказів на підтвердження відсутності у нього майна або незаконності дій приватного виконавця скаржником не надано.

За таких обставин суд дійшов висновку, що скарга ОСОБА_1 на дії приватного виконавця Фесик М.О. є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 447, 451, 258-260 ЦПК України, статтями 10, 18, 37, 48, 53-1 Закону України «Про виконавче провадження», суд

п о с т а н о в и в:

У задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії (бездіяльність) приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Фесик Марії Олексіївни у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя