Рішення № 140152286, 28.09.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/32537/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пекного А.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивач), в інтересах якого діє адвокат Подберезська Наталія Валеріївна, звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі відповідач, ГУ ПФУ в Одеській області), в якому просить:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області з відмови, листом №25923-24982/К-02/8-1500/25 від 11.09.2025, у поновленні права ОСОБА_1 на отримання з 01.02.2023, з 01.03.2023, з 01.03.2024, з 01.03.2025 та з 01.09.2025 основної пенсії у розмірі 90% грошового забезпечення, яке зазначено в довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 №ЮО92766 від 07.02.2025, пенсійної виплати без обмеження максимальним розміром, з урахуванням індексації за 2022 рік, яка нарахована відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» та без застосування з 01.03.2025 та з 01.09.2025 обмежувальних коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2025 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період дії воєнного стану»;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області поновити шляхом проведення перерахунків пенсії з 01.02.2023, з 01.03.2023, з 01.03.2024, з 01.03.2025 та з 01.09.2025 порушене право ОСОБА_1 на отримання основної пенсії у розмірі 90% грошового забезпечення, яке зазначено в довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 №ЮО92766 від 07.02.2025, пенсійної виплати без обмеження максимальним розміром, з урахуванням індексації за 2022 рік, яка нарахована відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» та без застосування з 01.03.2025 та з 01.08.2025 обмежувальних коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2025 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період дії воєнного стану».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є пенсіонером Міністерства оборони України, перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Одеській області та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Рішенням Одеського окружного адміністративного суду у справі № 420/26180/21 відновлено право позивача на отримання основної пенсії у розмірі 90 % грошового забезпечення. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду у справі № 420/13795/25 відповідача зобов`язано провести позивачу з 01.02.2023 перерахунок та виплату пенсії на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 № ЮО92766 від 07.02.2025, виданої станом на 01.01.2023. Листом від 18.08.2025 № 23190-21527/К-02/8-1500/25 відповідач повідомив про виконання вказаного рішення та надав копії перерахунків пенсії станом на 01.02.2023, 01.03.2023, 01.03.2024, 01.03.2025 та 01.09.2025, з яких позивач дізнався, що основний розмір його пенсії визначено виходячи з 70 % грошового забезпечення, нараховану пенсію обмежено максимальним розміром, а з 2025 року до пенсії застосовано коефіцієнти, встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1; крім того, при перерахунку не враховано нараховану за 2022 рік індексацію пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118.

Позивач зазначає, що зменшення основного розміру пенсії з 90% до 70% грошового забезпечення при перерахунку суперечить статті 58 Конституції України та порушує право, відновлене рішенням суду у справі № 420/26180/21, а також зменшує вже досягнутий рівень пенсійного забезпечення. Обмеження пенсії максимальним розміром вважає протиправним з огляду на рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 та висновки Верховного Суду, зокрема у постанові від 16.12.2021 у справі № 400/2085/19. Застосування коефіцієнтів на підставі статті 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 вважає протиправним, оскільки відповідно до частини третьої статті 1-1 Закону № 2262-XII зміна умов і норм пенсійного забезпечення здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону, а законом про Державний бюджет України не можна змінювати, зупиняти чи скасовувати дію інших законів. Щодо індексації за 2022 рік позивач вказує, що нарахована індексація була складовою його пенсійної виплати до перерахунку на виконання рішення суду у справі № 420/13795/25, є досягнутим рівнем пенсійного забезпечення, а висновки Великої Палати Верховного Суду у зразковій справі № 400/6254/24 до спірних правовідносин, на думку позивача, не застосовуються.

У серпні 2025 року позивач звернувся до відповідача із заявою про поновлення зазначених прав шляхом проведення відповідних перерахунків, однак листом від 11.09.2025 № 25923-24982/К-02/8-1500/25 відповідач відмовив у задоволенні заяви.

Вважаючи вказані дії відповідача протиправними, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалою від 29.09.2025 провадження у справі відкрите, розгляд справи призначений за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Також вищенаведеною ухвалою суду зобов`язано відповідача протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали надати до суду засвідчені належним чином копії матеріалів, які містяться в пенсійній справі позивача.

14.10.2025 відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, зі змісту якого вбачається, що останній позов не визнає.

Зокрема, свою позицію відповідач обґрунтовує тим, що згідно зі статтею 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 № 3668-VI максимальний розмір пенсії, призначеної (перерахованої) відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; вказаний Закон є чинним з 01.10.2011 та неконституційним не визнавався. Також відповідач зазначає, що статтею 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» передбачено застосування у 2025 році у період дії воєнного стану коефіцієнтів до пенсій, розмір яких перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, а постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 визначено розміри і порядок застосування таких коефіцієнтів, тому обмеження застосовані до позивача правомірно. На думку відповідача, перерахунок пенсії позивачу здійснено відповідно до вимог законодавства, що діяло на момент виникнення права на такий перерахунок, і виплата пенсії здійснюється відповідно до вимог чинного законодавства.

З огляду на викладене відповідач просить відмовити у задоволенні позову.

14.10.2025 від відповідача надійшли заява про залучення Міністерства соціальної політики України до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, та заява про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням Верховного Суду у справі № 240/1202/25.

Ухвалою суду від 20.10.2025 клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про залучення Міністерства соціальної політики України в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, залишено без задоволення.

Ухвалою суду від 20.10.2025 клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про зупинення провадження у справі № 420/32537/25 залишено без задоволення.

Враховуючи, що учасниками справи подані необхідні для розгляду справи заяви по суті спору та докази, суд вважає за можливе ухвалити у справі рішення.

Рішення ухвалюється судом в межах строку розгляду справи з урахуванням періодів тривалої відсутності електроенергії в будівлі суду внаслідок ракетних обстрілів збройними угрупуваннями російської федерації та тривалості повітряних тривог, оголошених в м. Одесі.

Розглянувши надані сторонами документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства, які регулюють спірні відносини, суд приходить до таких висновків.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Одеській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII (далі Закон № 2262-XII).

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 16.02.2022 у справі № 420/26180/21, яке набрало законної сили 21.03.2022, визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Одеській області щодо зменшення основного розміру пенсії позивача з 90 % грошового забезпечення до 70 % грошового забезпечення при проведенні з 01.04.2019 її перерахунку на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 № ЮО92766 від 29.12.2020 та зобов`язано відповідача здійснити з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії позивача виходячи з її основного розміру 90 % відповідних сум грошового забезпечення, з урахуванням раніше проведених виплат.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20.10.2023 у справі № 420/20920/23, яке набрало законної сили 21.11.2023, визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Одеській області щодо відмови позивачу листом від 10.06.2023 № 15100-13708/К-02/8-1500/23 у перерахунку його пенсії з 01.03.2023 та з 01.04.2023 без обмеження максимальним розміром та зобов`язано відповідача здійснити з 01.03.2023 та з 01.04.2023 перерахунок та виплату пенсії позивача без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням виплачених сум.

На виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01.10.2024 у справі № 420/23714/24 ІНФОРМАЦІЯ_2 видано довідку про розмір грошового забезпечення позивача № ЮО92766 від 07.02.2025, у тому числі станом на 01.01.2023, складену відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», згідно з якою грошове забезпечення позивача складається з посадового окладу, окладу за військове звання, надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, надбавки за таємність, надбавки за класну кваліфікацію та премії.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 05.06.2025 у справі № 420/13795/25, яке набрало законної сили 08.07.2025, визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Одеській області щодо відмови у здійсненні позивачу перерахунку та виплати пенсії на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 № ЮО92766 від 07.02.2025, виданої станом на 01.01.2023, та зобов`язано відповідача провести з 01.02.2023 перерахунок та виплату пенсії позивача на підставі вказаної довідки з урахуванням раніше проведених виплат. У задоволенні вимоги про перерахунок пенсії без обмеження її максимального розміру відмовлено як передчасної, оскільки перерахунок пенсії на підставі нової довідки на час ухвалення рішення проведений не був.

Листом від 18.08.2025 № 23190-21527/К-02/8-1500/25 відповідач повідомив позивача про виконання рішення суду у справі № 420/13795/25 та надав копії перерахунків пенсії станом на 01.02.2023, 01.03.2023, 01.03.2024, 01.03.2025 та 01.09.2025.

Згідно з наданими перерахунками основний розмір пенсії позивача визначено виходячи з 70 % грошового забезпечення; з 01.02.2023 пенсію позивача з урахуванням надбавок і доплат визначено в сумі 53121,53 грн, проте з урахуванням обмеження максимальним розміром до виплати визначено 39055,21 грн; з 01.03.2023 відповідно 54688,53 грн та 42571,71 грн; з 01.03.2024 відповідно 34924,07 грн та 31245,61 грн; з 01.03.2025 та з 01.09.2025 пенсію позивача визначено в сумі 56188,53 грн, з урахуванням максимального розміру 42571,71 грн, а до виплати із застосуванням коефіцієнтів, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1, 29999,44 грн.

Позивач звернувся до відповідача із заявою про поновлення з 01.02.2023, з 01.03.2023, з 01.03.2024, з 01.03.2025 та з 01.09.2025 права на отримання основної пенсії у розмірі 90 % грошового забезпечення, зазначеного в довідці № ЮО92766 від 07.02.2025, та пенсійної виплати без обмеження її розміру, з урахуванням індексації за 2022 рік та без застосування коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1.

Листом від 11.09.2025 № 25923-24982/К-02/8-1500/25 відповідач повідомив позивача, що у зв`язку з набранням законної сили рішенням у справі № 420/13795/25, яким установлено нові види грошового забезпечення, які не були враховані при перерахунку пенсії за рішенням суду у справі № 420/26180/21 у розмірі 90 % грошового забезпечення згідно з довідкою станом на 05.03.2019, перерахунок пенсії проведено у розмірі 70 % грошового забезпечення, що передбачено статтею 13 Закону № 2262-XII, з урахуванням довідки № ЮО92766 від 07.02.2025; у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення для нарахування сум індексації пенсії відповідно до постанов № 118 та № 168 правові підстави відсутні; на виконання рішення у справі № 420/20920/23 розмір пенсії з 01.03.2023 визначено в сумі 42571,71 грн; відповідно до статті 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 із застосуванням коефіцієнтів до відповідних сум перевищення позивачу з січня 2025 року пенсія виплачується у розмірі 29999,44 грн.

Не погоджуючись із такими діями відповідача, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд враховує наступні приписи законодавства.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною п`ятою статті 17 Конституції України встановлено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Відповідно до статті 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно з частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Статтею 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Частиною другою статті 64 Конституції України встановлено, що в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень.

Відповідно до статті 3 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 - 34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції України. Отже, у період дії в Україні воєнного стану не обмежені конституційні права і свободи людини і громадянина, які встановлені статтею 46 Конституції України.

Абзацом третім преамбули Закону № 2262-XII встановлено, що держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Згідно з частинами першою і третьою статті 1-1 Закону № 2262-XII законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів. Зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Статтею 13 Закону № 2262-XII у первинній редакції передбачалося, що загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, 100 процентів, до категорії 2 95 процентів.

Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 № 3668-VI (далі Закон № 3668-VI), який набрав чинності 01.10.2011, у частині другій статті 13 Закону № 2262-XII цифри « 90» замінено цифрами « 80». Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27.03.2014 № 1166-VII (далі Закон № 1166-VII) у частині другій статті 13 Закону № 2262-XII цифри « 80» замінено цифрами « 70»; ці зміни набрали чинності з 01.05.2014.

Відповідно до частини третьої статті 43 Закону № 2262-XII пенсії особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, оклади та/чи доплати за військове (спеціальне) звання, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку (доплату) за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з частиною другою статті 51 Закону № 2262-XII перерахунок пенсій, призначених особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.

Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону № 2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Статтею 64 Закону № 2262-XII у редакції Закону України від 15.02.2022 № 2040-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення пенсійного законодавства» передбачено, що у разі якщо пенсії, призначені військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, та членам їх сімей у попередньому календарному році та до дати індексації пенсії включно у році, в якому проводиться індексація пенсій, не перераховувалися відповідно до частини четвертої статті 63 цього Закону, для забезпечення їх індексації проводиться перерахунок пенсій у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Сума індексації враховується під час подальшого перерахунку пенсії відповідно до статті 63 цього Закону.

Відповідно до пункту 4 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 (далі Порядок № 45), перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі Постанова № 704) у редакції, чинній з 29.01.2020 (після набрання законної сили постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18), передбачено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Частиною сьомою статті 43 Закону № 2262-XII передбачалося, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними); зазначені положення втратили чинність з дня ухвалення цього Рішення.

Статтею 2 Закону № 3668-VI передбачено, що максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих), зокрема, відповідно до Закону № 2262-XII, не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Рішенням Конституційного Суду України від 12.10.2022 № 7-р(II)/2022 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), приписи статті 2 Закону № 3668-VI в тім, що вони поширюють свою дію на Закон № 2262-XII; визнані неконституційними приписи втратили чинність через шість місяців із дня ухвалення цього Рішення.

Статтею 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 19.11.2024 № 4059-IX установлено, що у 2025 році у період дії воєнного стану пенсії, призначені (перераховані), зокрема, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких (пенсійної виплати) перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням до суми перевищення коефіцієнтів у розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» (далі Постанова № 1) установлено, що у період воєнного стану у 2025 році пенсії (пенсійні виплати), призначені (перераховані), зокрема, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням коефіцієнтів до відповідних сум перевищення: до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, 0,5; до частини пенсії, що перевищує 11 та не перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, 0,4; до частини пенсії, що перевищує 13 та не перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, 0,3; до частини пенсії, що перевищує 17 та не перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, 0,2; до частини пенсії, що перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, 0,1.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» (далі Постанова № 118) установлено, що з 01.03.2022 перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 № 124, проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,14.

Відповідно до пункту 2 Постанови № 118 з 01.03.2022 розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2021 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений абзацом другим пункту 1 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом. Підвищення пенсії, передбачене цим пунктом, враховується під час подальших перерахунків пенсії відповідно до частини четвертої статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Згідно з абзацом третім пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» (далі Постанова № 168) підвищення на коефіцієнт збільшення застосовується також у разі перерахунку пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім перерахунків у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за зазначеним Законом.

Відповідно до частини третьої статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Щодо визначення основного розміру пенсії позивача виходячи з 70 % грошового забезпечення суд зазначає таке.

Стаття 13 Закону № 2262-XII регулює порядок призначення пенсій, а стаття 63 цього Закону визначає підстави, умови і порядок їх перерахунку. Зміни до статті 63 Закону № 2262-XII ні Законом № 3668-VI, ні Законом № 1166-VII у частині підстав, умов, розміру або порядку перерахунку пенсій не вносилися. Порядок № 45 також не містить жодних положень про зміну відсоткового значення розміру призначених пенсій при їх перерахунку.

Системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що внесені Законом № 3668-VI та Законом № 1166-VII зміни до статті 13 Закону № 2262-XII щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом, у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення.

Верховний Суд у рішенні від 04.02.2019 у зразковій справі № 240/5401/18, залишеному без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019, дійшов висновку, що при перерахунку пенсії відповідно до статті 63 Закону № 2262-XII відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 Закону № 2262-XII, яка застосовується саме при призначенні пенсії; при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної в особи вислуги років, є незмінним.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Згідно з частиною третьою статті 291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні у зразковій справі.

Суд також враховує, що Конституційним Судом України у рішеннях від 06.07.1999 № 8-рп/99, від 20.03.2002 № 5-рп/2002 та від 11.10.2005 № 8-рп/2005 сформовано правову позицію, згідно з якою Конституція України відокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави, до яких належать, зокрема, громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави. У рішенні від 20.03.2002 № 5-рп/2002 Конституційний Суд України зазначив, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. У рішенні від 22.05.2008 № 10-рп/2008 Конституційний Суд України зазначив, що однією з конституційних гарантій прав і свобод людини і громадянина є недопущення їх скасування чи звуження їх змісту та обсягу при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів.

Крім того, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 16.02.2022 у справі № 420/26180/21, яке набрало законної сили, вже встановлено протиправність зменшення основного розміру пенсії позивача з 90 % до 70 % грошового забезпечення при здійсненні її перерахунку на підставі довідки про розмір грошового забезпечення та зобов`язано відповідача здійснювати перерахунок пенсії позивача виходячи з її основного розміру 90 % відповідних сум грошового забезпечення. Відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Посилання відповідача на те, що рішенням у справі № 420/13795/25 установлено нові види грошового забезпечення, у зв`язку з чим перерахунок проведено у розмірі 70 % грошового забезпечення відповідно до статті 13 Закону № 2262-XII, суд відхиляє. Урахування при перерахунку пенсії інших складових грошового забезпечення, зазначених у новій довідці уповноваженого органу, змінює лише розмір грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, однак не перетворює перерахунок пенсії в її нове призначення і не створює правових підстав для застосування частини другої статті 13 Закону № 2262-XII у редакції Закону № 1166-VII. Пенсія позивачу не призначалася заново, а перераховувалася відповідно до статті 63 Закону № 2262-XII на виконання рішення суду у справі № 420/13795/25.

Отже, при перерахунку пенсії позивача з 01.02.2023, з 01.03.2023, з 01.03.2024, з 01.03.2025 та з 01.09.2025 на підставі довідки № ЮО92766 від 07.02.2025 відсоткове значення основного розміру пенсії позивача не підлягало зміні та мало становити 90 % відповідних сум грошового забезпечення, а тому дії відповідача щодо визначення основного розміру пенсії позивача виходячи з 70 % грошового забезпечення є протиправними.

Щодо обмеження пенсії позивача максимальним розміром суд зазначає таке.

Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 визнано неконституційними положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, які встановлювали максимальний розмір пенсії на рівні десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Відтак з 20.12.2016 стаття 43 Закону № 2262-XII не передбачає положень про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, а будь-яких змін до Закону № 2262-XII щодо обмеження виплати пенсії особам, які мають право на пенсію за цим Законом, законодавцем не вносилося.

Згідно з правовою позицією Конституційного Суду України обмеження максимального розміру пенсії та призупинення виплати призначеної пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом № 2262-XII, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п`ятою статті 17 Конституції України, які зобов`язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканість України (абзац десятий підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 20.12.2016 № 7-рп/2016).

Питання щодо застосування статті 2 Закону № 3668-VI в частині обмеження максимальним розміром пенсії, призначеної згідно із Законом № 2262-XII, неодноразово було предметом розгляду Верховного Суду, зокрема у постановах від 03.10.2018 у справі № 127/4267/17, від 16.10.2018 у справі № 522/16882/17, від 05.02.2020 у справі № 815/357/18, від 16.12.2021 у справі № 400/2085/19, від 21.12.2021 у справі № 120/3552/21-а, від 18.05.2022 у справі № 380/12337/20, від 12.12.2022 у справі № 620/5701/20, від 04.07.2023 у справі № 420/10528/21. Верховний Суд виходив з того, що норма статті 2 Закону № 3668-VI в частині обмеження розміру пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII, є тотожною нормі частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, яка визнана такою, що не відповідає Конституції України, та, відповідно, не підлягає застосуванню; з 20.12.2016 в законодавстві України про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, відсутні норми, якими обмежується максимальний розмір пенсії, а будь-яке обмеження максимального розміру пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII, є протиправним. Аналогічний правовий підхід застосовано П`ятим апеляційним адміністративним судом у постановах від 05.05.2026 у справі № 420/18031/25 та від 13.04.2026 у справі № 420/15431/25.

До того ж Рішенням Конституційного Суду України від 12.10.2022 № 7-р(II)/2022 приписи статті 2 Закону № 3668-VI в частині їх поширення на Закон № 2262-XII визнано неконституційними, у зв`язку з чим з 13.04.2023 вказані приписи є нечинними.

Таким чином, спеціальний закон, який регулює пенсійне забезпечення позивача, Закон № 2262-XII обмеження пенсії максимальним розміром не встановлює, а норми, які таке обмеження передбачали, визнані неконституційними та, як виснував Верховний Суд, не підлягають застосуванню до пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII, і до втрати ними чинності.

Посилання відповідача на те, що стаття 2 Закону № 3668-VI є чинною та неконституційною не визнавалася, суд відхиляє з наведених вище підстав, оскільки воно не узгоджується ні з Рішенням Конституційного Суду України від 12.10.2022 № 7-р(II)/2022, ні з наведеною усталеною практикою Верховного Суду.

Суд також враховує, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20.10.2023 у справі № 420/20920/23, яке набрало законної сили, вже встановлено протиправність обмеження пенсії позивача максимальним розміром з 01.03.2023. Перерахунок пенсії позивача з 01.03.2023 на підставі нової довідки № ЮО92766 від 07.02.2025 не змінює правового регулювання, яке виключає обмеження пенсії позивача максимальним розміром, а тому визначення відповідачем розміру пенсії позивача з 01.03.2023 на рівні 42571,71 грн, тобто з урахуванням обмеження максимальним розміром, не відповідає ані закону, ані встановленим судовим рішенням обставинам. Водночас відмова у задоволенні вимоги про перерахунок пенсії без обмеження максимальним розміром у рішенні від 05.06.2025 у справі № 420/13795/25 мотивована виключно передчасністю такої вимоги на час ухвалення рішення, а не її необґрунтованістю по суті, тому вказане рішення не перешкоджає захисту права позивача після фактичного проведення перерахунку.

За таких обставин обмеження відповідачем пенсії позивача максимальним розміром з 01.02.2023, з 01.03.2023, з 01.03.2024, з 01.03.2025 та з 01.09.2025 здійснене без правової підстави, встановленої законом, а тому є протиправним.

Щодо застосування до пенсії позивача з 01.03.2025 та з 01.09.2025 коефіцієнтів, встановлених Постановою № 1, суд зазначає таке.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та Постановою № 1 установлено додаткові підстави для обмеження шляхом застосування коефіцієнтів розміру пенсій, призначених на підставі Закону № 2262-XII, що прямо заборонено частиною третьою статті 1-1 Закону № 2262-XII.

У рішеннях від 09.07.2007 № 6-рп/2007, від 22.05.2008 № 10-рп/2008 та від 30.11.2010 № 22-рп/2010 Конституційний Суд України дійшов висновку, що законом про Державний бюджет України не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об`єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві; у разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх нечинними мають використовуватися окремі закони. В абзаці третьому пункту 4 мотивувальної частини рішення від 28.08.2020 № 10-р/2020 Конституційний Суд України вкотре наголосив на тому, що скасування чи зміна законом про Державний бюджет України обсягу прав і гарантій та законодавчого регулювання, передбачених у спеціальних законах, суперечить статті 6, частині другій статті 19, статті 130 Конституції України.

Відповідно до першого речення частини третьої статті 8 Конституції України норми Конституції України є нормами прямої дії. Отже, у разі суперечності між правовими нормами закону про Державний бюджет України та правовими нормами спеціальних законів України, якими врегульовано ті ж самі правовідносини, застосуванню підлягають правові норми спеціальних законів України.

Оскільки Законом № 2262-XII і Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» не передбачено обмеження розміру пенсій, розмір яких (пенсійної виплати) перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, шляхом застосування до суми перевищення коефіцієнтів, до спірних правовідносин не підлягають застосуванню положення статті 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» і Постанови № 1.

Верховний Суд у постанові від 11.09.2025 у справі № 120/1081/25 дійшов висновку про протиправність застосування коефіцієнтів, запроваджених статтею 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та Постановою № 1, до пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII, виходячи з того, що Конституція України не надає закону про Державний бюджет України вищої юридичної сили стосовно інших законів, а зміни до Закону № 2262-XII у частині обмеження граничним (максимальним) розміром пенсії та застосування до суми перевищення коефіцієнтів не вносилися. Цей висновок Верховний Суд підтримав у постанові від 17.09.2025 у справі № 240/1202/25, залишивши без змін судові рішення, якими визнано протиправним застосування до пенсії, призначеної відповідно до Закону № 2262-XII, як коефіцієнтів, встановлених Постановою № 1, так і обмеження пенсії максимальним розміром. Суд зауважує, що саме до вирішення Верховним Судом справи № 240/1202/25 відповідач просив зупинити провадження у цій справі.

Суд також зазначає, що у період дії воєнного стану право на соціальний захист, гарантоване статтею 46 Конституції України, обмеженню не підлягає, а тому посилання відповідача на запровадження коефіцієнтів у період воєнного стану не спростовує наведених висновків.

Отже, застосування відповідачем при визначенні розміру пенсії позивача, що підлягає виплаті, з 01.03.2025 та з 01.09.2025 коефіцієнтів, встановлених Постановою № 1, є протиправним.

Щодо вимоги про перерахунок пенсії з урахуванням індексації за 2022 рік, нарахованої відповідно до Постанови № 118, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. Частиною п`ятою статті 2 вказаного Закону в редакції Закону № 2040-IX визначено, що індексація пенсій проводиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом про Державний бюджет України на відповідний рік, на 1 січня календарного року, з урахуванням пункту 4 Постанови № 704 у редакції, чинній з 29.01.2020, в осіб з числа військовослужбовців виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-XII, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців. Такий перерахунок проводиться відповідно до статей 43, 63 Закону № 2262-XII, а підвищення пенсії, здійснене на підставі Постанови № 118, за її ж пунктом 2 враховується під час подальших перерахунків пенсії відповідно до частини четвертої статті 63 Закону № 2262-XII, що узгоджується з приписом статті 64 Закону № 2262-XII про врахування суми індексації під час подальшого перерахунку пенсії.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.03.2025 у справі № 400/6254/24, залишивши без змін рішення Верховного Суду від 16.12.2024 у зразковій справі № 400/6254/24, сформулювала такий висновок: перерахунок пенсії військовослужбовця на підставі рішення суду з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2021 року, 1 січня 2022 року, 1 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704, є таким перерахунком пенсії з підвищенням, який відповідно до абзацу третього пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» та постанов Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 і від 24.02.2023 № 168 є правомірною підставою для невиплати доплати до пенсії в розмірі 2000,00 грн та індексації за 2022, 2023 роки (пункт 112 постанови).

При цьому Велика Палата Верховного Суду наголосила, що у такому випадку не має значення, чи перерахунок пенсії здійснено на виконання рішення суду, чи безпосередньо на підставі поданої уповноваженим органом довідки; ключовим фактором є саме підвищення пенсії після її перерахунку у зв`язку з підвищенням розміру грошового забезпечення військовослужбовців внаслідок зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (пункти 84, 85 постанови).

Судом встановлено, що довідку № ЮО92766 від 07.02.2025 про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023 видано на виконання рішення суду у справі № 420/23714/24 відповідно до Постанови № 704, тобто з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2023 року. Саме на підставі цієї довідки відповідач на виконання рішення суду у справі № 420/13795/25 провів перерахунок пенсії позивача з 01.02.2023, внаслідок чого розмір пенсії позивача збільшився.

Отже, перерахунок пенсії позивача з 01.02.2023 є перерахунком у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, який відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду у справі № 400/6254/24 є правомірною підставою для невиплати індексації за 2022 рік, передбаченої Постановою № 118.

Аналогічного висновку дійшов П`ятий апеляційний адміністративний суд у постанові від 05.08.2025 у справі № 420/37051/24, яким скасовано рішення суду першої інстанції про задоволення позову щодо поновлення виплати пенсії з урахуванням індексації відповідно до постанов № 118 та № 168 після перерахунку пенсії у зв`язку зі зростанням прожиткового мінімуму та відмовлено у задоволенні позову.

Доводи позивача про те, що висновки Великої Палати Верховного Суду у справі № 400/6254/24 не підлягають застосуванню до спірних правовідносин, оскільки у зразковій справі перерахунок пенсії проводився з 01.01.2021, з 01.01.2022 та з 01.01.2023, а у цій справі лише з 01.02.2023, суд відхиляє. Правовий висновок Великої Палати Верховного Суду поширюється на перерахунок пенсії з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом, зокрема, на 1 січня 2023 року, тобто саме на той вид перерахунку, який проведено позивачу. Та обставина, що позивачу перерахунок на підставі довідок станом на 01.01.2021 та 01.01.2022 не проводився, не змінює правової природи перерахунку з 01.02.2023 як перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення.

Посилання позивача на правову позицію Конституційного Суду України щодо збереження досягнутого рівня пенсійного забезпечення суд також не приймає до уваги, оскільки підвищення пенсії відповідно до Постанови № 118 за змістом пункту 2 цієї постанови та статті 64 Закону № 2262-XII має тимчасовий характер до перерахунку пенсії у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення і враховується під час такого перерахунку. Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону № 2262-XII та пункту 4 Порядку № 45 гарантією від зменшення рівня пенсійного забезпечення є збереження раніше встановленого розміру пенсії у разі, якщо внаслідок перерахунку розмір пенсії зменшується; натомість у цій справі внаслідок перерахунку розмір пенсії позивача збільшився.

Таким чином, дії відповідача щодо невключення до розміру пенсії позивача, перерахованої з 01.02.2023, індексації за 2022 рік, нарахованої відповідно до Постанови № 118, є правомірними, а позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Щодо способу захисту порушених прав позивача суд зазначає таке.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом, без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Відповідно до частини другої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

З урахуванням викладеного належним та достатнім способом захисту порушених прав позивача є визнання протиправними дій відповідача щодо відмови, викладеної в листі від 11.09.2025 № 25923-24982/К-02/8-1500/25, у перерахунку пенсії позивача з 01.02.2023, з 01.03.2023, з 01.03.2024, з 01.03.2025 та з 01.09.2025 виходячи з основного розміру пенсії 90 % грошового забезпечення, зазначеного в довідці № ЮО92766 від 07.02.2025, без обмеження максимальним розміром та без застосування з 01.03.2025 та з 01.09.2025 коефіцієнтів, встановлених Постановою № 1, та зобов`язання відповідача здійснити такий перерахунок і виплату пенсії позивача з урахуванням раніше виплачених сум.

Відповідно до частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Приписами частини першої статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина друга статті 77 КАС України).

Відповідач не довів правомірності своїх дій щодо визначення основного розміру пенсії позивача виходячи з 70 % грошового забезпечення, обмеження пенсії максимальним розміром та застосування коефіцієнтів, встановлених Постановою № 1.

У пункті 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи часткове задоволення позову, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1211 грн 20 коп.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови, викладеної в листі від 11.09.2025 № 25923-24982/К-02/8-1500/25, у перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2023, з 01.03.2023, з 01.03.2024, з 01.03.2025 та з 01.09.2025 виходячи з основного розміру пенсії 90 % грошового забезпечення, зазначеного в довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 № ЮО92766 від 07.02.2025, без обмеження максимальним розміром та без застосування з 01.03.2025 та з 01.09.2025 коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 20987385) здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з 01.02.2023, з 01.03.2023, з 01.03.2024, з 01.03.2025 та з 01.09.2025 виходячи з основного розміру пенсії 90 % грошового забезпечення, зазначеного в довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 № ЮО92766 від 07.02.2025, без обмеження пенсії максимальним розміром, а з 01.03.2025 та з 01.09.2025 також без застосування коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану», з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 20987385) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1211 грн 20 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.С. Пекний