Рішення № 140152184, 29.09.2026, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2026 р. № 400/5660/25 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ярощука В.Г., при секретарі судового засідання Друца Т.О., розглянувши за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Військової академії (м. Одеса) до ОСОБА_1 про стягнення 700435,28 грн

За участю:

представника позивача Газовського Богдана Олеговича

представниці відповідача Жовтої Анни Сергіївни

ВСТАНОВИВ:

02 червня 2025 року до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Військової академії (м. Одеса) (далі позивач) до ОСОБА_1 (далі відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача витрати, пов`язані з утриманням у вищому навчальному закладі, у розмірі 700435,28 гривні.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у період з 28.08.2023 по 02.05.2025 відповідач проходив військову службу у Військовій академії (м. Одеса). З ним було укладено контракт на час навчання до присвоєння військового звання «лейтенант». Проте, відповідно до наказу начальника Військової академії (м. Одеса) від 02.05.2025 № 48-РС відповідача було відраховано з числа курсантів через «небажання продовжувати навчання (власне бажання)» та розірвано з ним контракт проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України «у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем». Тому відповідач зобов`язаний відшкодувати позивачу витрати, пов`язані з його утриманням у вищому навчальному закладі, в загальній сумі 700435,28 гривні. Проте, відповідач відмовився добровільно сплатити позивачу вказані витрати.

У відзивах на позовну заяву від 29.10.2025 і від 10.03.2026 відповідач заперечив проти позову і просив у його задоволенні відмовити повністю. Відзиви умотивовано тим, що, по-перше, позов є передчасним і поданим з порушенням порядку, оскільки позивач не встановив для нього строк для добровільного відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням у вищому навчальному закладі, не направляв йому вимоги й не отримував його письмової відмови. Довідка-розрахунок, складена позивачем, не містить дату її складання та кінцеву дату для добровільного відшкодування витрат. По-друге, відповідач до вступу на навчання до позивача проходив військову службу, а тому отримане ним у встановленому порядку грошове забезпечення не підлягає відшкодуванню (поверненню). По-третє, відповідач мав право на безоплатне навчання як учасник бойових дій і особа, яка була звільнена з полону. По-четверте, позивач не надав до суду належних і допустимих доказів.

01.11.2025 і 20.03.2026 позивач подав до Миколаївського окружного адміністративного суду відповіді на відзив, в яких підтримав свої позовні вимоги. У них він акцентував увагу на тому, що відповідно до контракту відповідач узяв зобов`язання відшкодувати витрати, пов`язані з утриманням, у випадку дострокового відрахування. Йому було запропоновано добровільно відшкодувати витрати протягом року як зазначено у контракті. Відповідач виявив незгоду з цією пропозицією. Встановлені законодавством гарантії та пільги для здобуття вищої безоплатної освіти не поширюються на осіб, які навчаються у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання або військових підрозділів вищих навчальних закладів, для яких передбачено окремий порядок відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням певних категорій здобувачів вищої освіти у таких вищих навчальних закладах. Позивач також переконаний, що відшкодуванню також підлягають витрати на грошове забезпечення, яке було виплачено відповідачу під час його навчання. На думку позивача, подані ним до суду докази є належними і допустимими.

У запереченнях від 07.11.2025, від 20.04.2026 і в поясненнях від 14.04.2026 відповідач вказав на те, що він не надав відмову від добровільного відшкодування, акт про відмову позивачем не був складений. Він вказав лише на не згоду з довідкою-розрахунком. У цій довідці не було зазначено кінцевої дати здійснення такого відшкодування. Подані позивачем документи є неналежними доказами, оскільки в них відсутні дати і відбитки печаток. Крім того, включення до розрахунку відшкодування сум грошового забезпечення за період проходження військової служби є прямим порушенням норм чинного законодавства, бо таке забезпечення виплачується як винагорода за службу державі, а не як елемент витрат на утримання особи у вищому військовому навчальному закладі, враховуючи той факт, що до вступу до позивача відповідач вже здійснював у статусі військовослужбовця.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ, ЗАЯВИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

05.06.2025 Миколаївський окружний адміністративний суд постановив ухвалу про залишення позовної заяви без руху та надання позивачу десятиденного строку з дня вручення цієї ухвали для подання до суду доказу сплати судового збору у розмірі 3399,06 гривні.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 18.06.2025 позовну заяву повернуто.

25.09.2025 П`ятий апеляційний адміністративний суд ухвалив постанову про задоволення апеляційної скарги позивача, про скасування ухвали Миколаївського окружного адміністративного суду від 18.06.2025 і про направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

22.10.2025 ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі № 400/5660/25 та вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Справа № 400/5660/25 перебувала у провадженні головуючого судді ОСОБА_2 .

Відповідно до наказу голови Миколаївського окружного адміністративного суду від 17.02.2026 № 33-к суддю ОСОБА_2 відраховано зі штату Миколаївського окружного адміністративного суду у зв`язку зі звільненням його на підставі рішенням Вищої ради правосуддя від 17.02.2026 № 215/0/15-26 у відставку.

Згідно з розпорядженням керівника апарату Миколаївського окружного адміністративного суду від 19.02.2026 № 273/02-10 «Про призначення повторного автоматизованого розподілу справи № 400/5660/25» було здійснено повторний автоматизований розподіл цієї справи.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.02.2026 головуючим суддею для розгляду цієї справи визначено суддю Ярощука В.Г.

25.02.2026 Миколаївський окружний адміністративний суд постановив ухвалу про прийняття справи № 400/5660/25 до свого провадження, про її розгляд спочатку за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

10.03.2026 до Миколаївського окружного адміністративного суду від представниці відповідача надійшло клопотання від 09.03.2026 про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, у задоволенні якого ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 12.03.2026 відмовлено.

20.07.2026 Миколаївський окружний адміністративний суд постановив ухвалу про перехід до розгляду адміністративної справи № 400/5660/25 за правилами загального позовного провадження.

11.08.2026 позивач подав клопотання про долучення доказів, яке ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 11.08.2026 задоволено (пункт 79 протоколу судового засідання в режимі конференції від 11.08.2026 № 6902974).

11.08.2026 Миколаївський окружний адміністративний суд постановив ухвалу про закриття підготовчого засідання, призначення справи до судового розгляду по суті та про проведення судового засідання 29.09.2026 (пункт 119 протоколу судового засідання в режимі конференції від 11.08.2026 № 6902974).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Розглянувши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив наступне.

Згідно з даними військового квитка відповідача він проходив військову службу у Збройних Силах України за контрактом з 30.07.2021 по 02.05.2025.

Відповідач має статус учасника бойових дій, що підтверджується посвідченням серія НОМЕР_1 , виданого Управлінням персоналу штабу Командування ВМС ЗС України 31.01.2024.

Відповідно до Довідки Служби безпеки України від 10.03.2023 № 33/8-ш-38вд відповідач в період з 20.05.2022 по 16.02.2023 перебував у місцях несвободи внаслідок збройної агресії проти України.

27.07.2023 відповідач уклав з позивачем Контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами вищого військового навчального закладу, військового підрозділу вищої освіти (далі Контракт про проходження військової служби (навчання)) (а.с. 15, зворотній бік, 16), абзацом шостим пунктом 1 якого відповідач зобов`язався відшкодувати Міністерству оборони України витрати, пов`язані з утриманням в вищому військовому навчальному закладі, військовому підрозділі закладу вищої освіти, в якому проходить військову службу (навчання), в разі дострокового розірвання Контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість чи відмови від подальшого проходження військової служби вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти у випадках, визначених частиною десятою статті 25 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Згідно абзацом третім пункту 3 Контракт про проходження військової служби (навчання)) (а.с. 15, зворотній бік, 16) у випадку, передбачених частиною десятою статті 25 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», курсант зобов`язується відшкодувати Військовій академії (м. Одеса) витрати, пов`язані з утриманням у вищому військовому навчальному закладі, з моменту пред`явлення письмової вимоги Військовою академією (м. Одеса) та у будь-якому разі не пізніше 1 (одного) року з моменту розірвання даного контракту.

Відповідно до наказу начальника Військової академії (по стройовій частині) від 29.07.2023 № 558 «Про зарахування курсантів на навчання до Військової академії (м. Одеса) у 2023 році» (а.с. 17, лицьовий бік) відповідач був зарахований з 29.07.2023 курсантом першого навчального курсу Військової академії денної форми навчання.

Згідно з наказом начальника Військової академії (по особовому складу) від 29.07.2023 № 43-РС (а.с. 17, зворотній бік) відповідача прийнято з 29.07.2023 на військову служб (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, укладено контракт на проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантом вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти та призначено на посаду «курсант».

Наказом начальника Військової академії (по стройовій частині) від 28.08.2023 № 283 (а.с. 18, лицьовий бік) відповідач зарахований з 28.08.2023 до списків особового складу та на всі види забезпечення курсантськими нормами.

Рішенням вченої ради Військової академії, оформленого протоколом засідання від 01.04.2025 № 10 (а.с. 15), ухвалено відрахувати позивача через небажання продовжувати навчання.

Згідно з наказом начальника Військової академії (по особовому складу) від 02.05.2025 № 48-РС (а.с. 18, зворотній бік; 19, лицьовий бік) відповідача відраховано з 02.05.2025 з числа курсантів Військової академії (м. Одеса) через «небажання продовжувати навчання (власне бажання)», розірвано Контракт про проходження військової служби (навчання) та звільнено у запас за підпунктом «д» пункту 3 частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» у зв`язку із звільненням з полону (якщо військовослужбовець не висловив бажання продовжувати військову службу) на підставі його рапорту від 20.03.2025, витягу з протоколу вченої ради Військової академії (м. Одеса) від 01.04.2025 № 10, дозволу ІНФОРМАЦІЯ_1 від 29.04.2025 № 116/7/40358.

Відповідно до наказу начальника Військової академії (по стройовій частині) від 04.05.2025 № 126 (а.с. 19, зворотній бік; 20) відповідача з 02.05.2025 знято з усіх видів забезпечення та виключено зі списків особового складу Військової академії (м. Одеса). Крім цього, цим наказом встановлено, що відповідач повинен відшкодувати витрати, пов`язані з його утриманням у Військовій академії (м. Одеса) за період з 28.08.2023 по 02.05.2025 в сумі 700435,28 гривні.

Згідно з Довідкою-розрахунком витрат, пов`язаних з утриманням курсанта ОСОБА_1 у Військовій академії (м. Одеса) (а.с. 10) загальна сума витрат пов`язаних з утримання відповідача у позивача з 28.08.2023 по 02.05.2025 становить 700435,28 гривень. У цьому розрахунку відповідач зробив запис, що з розрахунком не згоден, та скріпив його 02.05.2025 своїм особистим підписом.

З метою відшкодування вищевказаних витрат позивач звернувся до суду з цим позовом.

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН ТА ВИСНОВКИ СУДУ

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходив з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 17 частини першої статті 4 КАС України публічна служба це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі Закон № 2232-ХІІ) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Частиною шостою статті 2 Закону № 2232-ХІІ до одного з видів військової служби віднесено військову службу (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів та закладів вищої освіти, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти), а також закладів фахової передвищої військової освіти.

Частиною п`ятою статті 25 Закону № 2232-ХІІ встановлено, що з громадянами України курсантами закладу фахової передвищої військової освіти, вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти укладається контракт про проходження військової служби (навчання) на строки, передбачені абзацом четвертим частини другої статті 23 цього Закону. Контракт про проходження військової служби на посадах осіб сержантського і старшинського або офіцерського складу після закінчення навчання укладається між громадянином та державою, від імені якої виступає уповноважений орган військового управління Збройних Сил України або іншого військового формування, для потреб якого він проходить підготовку, на строк, передбачений абзацами п`ятим, восьмим і дев`ятим частини другої статті 23 цього Закону.

Відповідно до частини десятої статті 25 Закону № 2232-ХІІ курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану за його наявності), в інших випадках, передбачених законом, та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб сержантського, старшинського або офіцерського складу після закінчення відповідно закладу фахової передвищої військової освіти, вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п`яти років (десяти років - для осіб офіцерського складу, які оволоділи спеціальностями льотного складу авіації) після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу закладу вищої освіти відповідно до підпунктів «д», «е», «з», «и» пункту 1, підпунктів «д», «е», «ж», «з» пункту 2 та підпункту «в» пункту 3 частини п`ятої статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці заклади освіти, витрати, пов`язані з їх утриманням у закладі фахової передвищої військової освіти, вищому військовому навчальному закладі, військовому навчальному підрозділі закладу вищої освіти, відповідно до порядку та умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

Порядок відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 № 964 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 14.02.2025 № 167) (далі Порядок № 964), пунктом 6 якого визначено, що у разі відмови курсанта або особи офіцерського складу добровільно відшкодувати витрати таке відшкодування здійснюється в судовому порядку..

Згідно з пунктом 3 Порядку № 964 здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов`язаних із: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; перевезенням до місця проведення канікулярної відпустки та у зворотному напрямку; оплатою комунальних послуг.

Порядок розрахунку витрат встановлюється Міноборони та центральними органами виконавчої влади, яким підпорядковані заклади фахової передвищої військової освіти, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти.

На виконання вимог пункту 3 Порядку № 964 наказом Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України від 16.07.2007 № 419/831/240/605/537/219/534, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.07.2007 за № 863/14130, затверджено Порядок розрахунку витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах (далі Порядок № 419/831/240/605/537/219/534).

Відповідно до пункту 2.1 і абзацу першого підпункту 2.1.1 Порядку № 419/831/240/605/537/219/534 відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у ВНЗ, а саме витрат на: грошове забезпечення; продовольче забезпечення; речове забезпечення; медичне забезпечення; перевезення до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та назад; оплату комунальних послуг та спожитих енергоносіїв.

Витрати на грошове забезпечення є отримане курсантом щомісячне грошове забезпечення за весь період навчання.

Пунктом 2.3 Порядку № 419/831/240/605/537/219/534 встановлено, що у разі дострокового розірвання контракту відповідні служби (підрозділи) забезпечення навчального процесу здійснюють остаточний розрахунок фактичних витрат за відповідними видами забезпечення, складають довідки-розрахунки та подають їх до кадрового підрозділу ВНЗ.

Період навчання, за який здійснюється відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням, визначається з дня зарахування по день виключення курсанта зі списків особового складу ВНЗ.

У наказі про звільнення курсанта сума відшкодування відображається узагальнено та вноситься до книги обліку нестач ВНЗ.

У постановах від 01.02.2024 у справі № 280/3770/22, від 13.03.2024 у справі № 440/14068/21, від 12.02.2026 у справі № 520/6758/22 і від 04.06.2026 у справі № 280/8295/23 Верховний Суд сформував правовий висновок про те, що у разі дострокового розірвання контракту з курсантом, відшкодуванню підлягають усі понесені вищим навчальним закладом фактичні витрати за усіма видами забезпечення, зокрема і грошове забезпечення.

Таким чином, в разі дострокового припинення навчання у зв`язку з розірванням контракту курсант або особа офіцерського складу зобов`язані відшкодувати витрати, пов`язані з його утриманням у вищому навчальному закладі, зокрема грошове забезпечення не залежного від того, чи проходив військову службу до підписання такого контракту, чи ні.

Відповідно до пункту 6 Порядку № 964 у разі відмови курсанта або особи офіцерського складу добровільно відшкодувати витрати таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

Верховний Суд у постановах від 06.04.2023 у справі № 400/4280/20 і від 30.09.2025 у справі № 520/27185/21 дійшов висновку, що саме із відмовою курсанта добровільно відшкодувати витрати на його утримання у вищому навчальному закладі, законодавцем пов`язано можливість звернення Міністерства оборони України та інших центральних органів виконавчої влади, яким підпорядковані відповідні навчальні заклади, із позовом про стягнення такого відшкодування у судовому порядку.

Із цільового тлумачення наведених правових норм слідує, що у вимірі спірних правовідносин позивач був зобов`язаний після отримання рапорту відповідача про припинення навчання здійснити розрахунок витрат, пов`язаних з його утриманням у цьому ВНЗ, відобразити узагальнену суму відшкодування у відповідному наказі про звільнення курсанта, а також надати йому час на добровільне відшкодування таких витрат. І лише, у разі відмови відповідача здійснити таке відшкодування у добровільному порядку, з наступного дня після спливу визначеного позивачем строку добровільного відшкодування, останній міг звернутися до суду.

Суд встановив, що у період з 28.08.2023 по 02.05.2025 відповідач навчався у позивача, що підтверджується наказами начальника Військової академії (по особовому складу) від 29.07.2023 № 43-РС (а.с. 17, зворотній бік), від 02.05.2025 № 48-РС (а.с. 18, зворотній бік; 19, лицьовий бік) і наказами начальника Військової академії (по стройовій частині) від 29.07.2023 № 558 «Про зарахування курсантів на навчання до Військової академії (м. Одеса) у 2023 році» (а.с. 17, лицьовий бік), від 04.05.2025 № 126 (а.с. 19, зворотній бік; 20).

25.02.2025 він подав рапорт про відрахування з навчання з НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ ГВАРДІЇ УКРАЇНИ через небажання продовжувати навчання (за власним бажанням) на підставі частини одинадцятої статті 25 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу». В цьому рапорті відповідач також зазначив, що з постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 № 964 «Про затвердження Порядку відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах» ознайомлений та згоден.

Згідно з Довідкою-розрахунком витрат, пов`язаних з утриманням курсанта ОСОБА_1 у Військовій академії (м. Одеса) (а.с. 10) загальна сума витрат пов`язаних з утримання відповідача у позивача з 28.08.2023 по 02.05.2025 становить 700435,28 гривень. У цьому розрахунку відповідач зробив запис, що з розрахунком не згоден, та скріпив його 02.05.2025 своїм особистим підписом.

Проте, у цій Довідці-розрахунку не вказано, який саме строк був наданий відповідачу для погашення заборгованості.

Відтак він фактично не був обізнаний про терміни, протягом яких він має добровільно сплатити витрати, пов`язані з його утримання у Військовій академії (м. Одеса).

За таких обставин, суд дійшов висновку про недоведення позивачем факту відмови відповідача від добровільного відшкодування витрат, пов`язаних з його утриманням у Військовій академії (м. Одеса), а отже, зважаючи на положення частини десятої статті 25 Закону № 2232-XII та пункту 6 Порядку № 964, у позивача були відсутні законні підстави для звернення до адміністративного суду з позовом про стягнення таких витрат. Тобто, у даному випадку, звернення позивача до суду є передчасним.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 03.07.2026 у справі № 520/27800/25.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

З огляду на те, що позивачу відмовлено у задоволенні позову, відсутні підстави для вирішення питання розподілу судових витрат відповідно до статті 139 КАС України.

Керуючись статтями 9, 22, 139, 241-246, 255, 295, 297 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Військової академії (м. Одеса) до ОСОБА_1 відмовити повністю.

2. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

3. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

4. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

5. Учасники справи:

позивач: Військова академія (м. Одеса) (вул. Фонтанська дорога, 10, м. Одеса, Одеський район, Одеська область, 65009; код ЄДРПОУ: 24983020);

відповідач: ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ).

6. Повний текст рішення суду складений 29.09.2026.

Суддя В.Г.Ярощук