Ухвала суду № 140151261, 28.09.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/20185/26

У Х В А Л А

з питань сплати судового збору

28 вересня 2026 року

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Костецького Н.В., розглянувши в письмовому провадженні клопотання представника позивача про звільнення позивача від сплати судового збору у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в:

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, у якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області № 913180122236 від 01 травня 2026 року про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 ;

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, яка полягає у неприйнятті рішення за заявою ОСОБА_1 від 22 квітня 2026 року № 1102 у частині вимоги про переведення її з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», на пенсію державного службовця;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області перевести ОСОБА_1 з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV, на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-XII (з урахуванням пунктів 10 і 12 розділу XI Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII), з 22 квітня 2026 року з дня подання заяви, з обчисленням розміру пенсії з урахуванням довідок Яворівської районної державної адміністрації Львівської області від 14.04.2026 № 20 та № 21;

- у разі якщо суд визнає неможливим задоволення вимоги, викладеної у пункті 4, зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 22 квітня 2026 року № 1102 у частині вимоги про переведення з одного виду пенсії на інший з урахуванням висновків суду, викладених у рішенні.

Разом із позовною заявою представником позивача подано клопотання про звільнення позивачки від сплати судового збору за подання даного позову до суду. Клопотання обґрунтоване тим, що єдиним джерелом доходу позивачки є пенсія у розмірі 4 228,49 грн. на місяць, що підтверджується листом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 06.02.2026 № 6539-4607/Х-02/8-1300/26, а розмір судового збору є для позивачки непомірним, оскільки позивачка не працює, не є суб`єктом підприємницької діяльності, не має у власності майна, яке приносило б їй дохід, і не отримує жодних інших виплат, крім пенсії.

Вирішуючи вказане клопотання, суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (далі Закон № 3674-VI) враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або

2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю; або

4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

При визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.

Таким чином, Законом № 3674-VI визначений перелік осіб, які можуть бути звільнені від сплати судового збору у всіх інстанціях у силу закону, який наділяє їх певним статусом, або виходячи із чітко визначеного предмета спору. Цей перелік визначений у статті 5 зазначеного Закону та є вичерпним.

Отже, звільнення від сплати судового збору є дискреційним правом, а не обов`язком суду, можливість реалізації якого пов`язується з майновим станом особи.

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2005 у справі «Княт проти Польщі» (Kniat v. Poland), заява №71731/01; пункти 63-64 рішення Європейського суду з прав людини від 26.07.2005 у справі «Єдамскі та Єдамска проти Польщі» (Jedamski and Jedamska v. Poland), заява №73547/01).

Суд зауважує, що Законом №3674-VI чітко визначено, як одну з умов для звільнення від сплати судового збору, обов`язок доведення заявником обставин, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача фізичної особи за попередній календарний рік. Для звільнення від сплати судового збору заявник має довести існування фінансових труднощів та такого майнового стану, що надає підстави вважати за можливе звільнити таку особу від сплати судового збору.

Таким чином, саме на заявника покладається обов`язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про звільнення (відстрочення) від сплати судового збору; обов`язок сплатити судові збори, встановлений відповідно до закону, має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно; застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов`язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для заявника можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 27.06.2023 у справі №120/3505/22, від 20.09.2023 у справі №120/722/23 та від 02.11.2023 у справі №120/6039/22.

На підтвердження неможливості позивачкою сплатити судовий збір, до позовної заяви долучено копію листа ГУ ПФУ у Львівській області від 06.02.2026 №6539-4607/Х-02/8-1300/26, згідно якого розмір пенсії з 01.01.2026 складає 4228,49 грн.

Суд зазначає, що Закон № 3674-VI не містить вичерпного й чіткого визначеного переліку документів, які можливо вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.

Втім, уставленим у правозастосовній практиці судів є підхід, відповідно до якого належним доказом для указаних цілей є довідки/відомості з реєстрів, що адмініструються Державною податковою службою України та Пенсійним фондом України (їхніми територіальними органами).

Верховний Суд у постанові від 23.11.2023 у справі №215/7312/20 зазначив, що вирішуючи питання про звільнення від сплати судового збору, суд ураховує майновий стан сторони, який є оціночним і залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Такими доказами можуть слугувати: довідка органу Пенсійного фонду України про розмір виплаченої пенсії за попередній календарний рік разом із довідкою органу доходів і зборів про відсутність інших доходів за попередній календарний рік.

У постанові від 29.09.2021 у справі №160/12251/20 Верховний Суд вказав, що документом, який відображає всю суму доходу позивача за попередній календарний рік може бути, зокрема, довідка про суми виплачених доходів та утриманих податків, яка формується на підставі відомостей, що містяться у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків.

Крім цього, особа, яка заявляє клопотання, про відстрочення та/або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, згідно з частиною 1 статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті судового збору у встановленому законом порядку і розмірі.

Обґрунтування обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору, а також, подання доказів на підтвердження того, що майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку, розмірі і в строки покладається на особу, яка подає заяву або скаргу.

Викладене узгоджується із позицією Верховного Суду в ухвалі від 18.03.2021 у справі №824/1571/19-а, у постанові від 08.11.2023 у справі №120/969/23.

Проте, до клопотання про звільнення позивачки від сплати судового збору не долучено будь-яких доказів, які відображають всю суму доходу позивачки за попередній календарний рік. Надана копія листа ГУ ПФУ у Львівській області від 06.02.2026 №6539-4607/Х-02/8-1300/26 свідчить лише про розмір пенсії позивачки з 01.01.2026, а не доходу в цілому за попередній календарний рік.

З огляду на викладене, суд робить висновок, що позивачкою не надано до суду всіх належних та допустимих доказів, які підтверджують наявність підстав для звільнення її від сплати судового збору, встановлених статтею 5 Закону України «Про судовий збір».

Як наслідок, у задоволенні клопотання представника позивача про звільнення позивачки від сплати судового збору слід відмовити.

Керуючись статтями 132, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

у задоволенні клопотання представника позивача про звільнення позивача від сплати судового збору у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги у п`ятнадцятиденний строк з дати складання ухвали.

Повний текст ухвали складено 28.09.2026 року.

Суддя Костецький Н.В.