Ухвала суду № 140151195, 25.09.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про закриття провадження у справі в частині позовних вимог

25 вересня 2026 рокусправа № 380/13122/26

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравціва О.Р. розглянув у порядку письмового провадження питання про закриття провадження в частині позовних вимог у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

До Львівського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі відповідач, ГУ ПФ України у Львівській області), в якому просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо здійснення із 01.05.2026 на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28.10.2025 у справі №380\118846\25 перерахунку пенсії без урахування індексації, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», здійснення такого, виходячи із 70%, а не 71% грошового забезпечення станом на 01.01.2023 та проведення щомісячних виплат перерахованої пенсії в неповному обсязі із застосуванням положень Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій та щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити із 01.05.2026 перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням індексації пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», виходячи із 71% грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023 та проводити щомісячні виплати пенсії в повному перерахованому обсязі, без застосуванням положень Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій та щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821, із врахуванням раніше проведених пенсійних виплат.

Ухвалою суду від 29.06.2026 відкрито спрощене провадження у справі без виклику сторін.

Предметом позову позивач визначив протиправні дії відповідача щодо зменшення з 01.05.2026 відсоткового значення від сум грошового забезпечення з 71% до 70% та припинення нарахування і виплати індексації пенсії за 2022 рік. А також, здійснення перерахованої на виконання рішення суду пенсії в повному перерахованому обсязі, без застосуванням положень Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій та щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821.

Під час розгляду справи суд встановив, що ГУ ПФ України у Львівській області на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28.10.2025 у справі №380/118846/25 здійснив перерахунок пенсії з 01.02.2023 на підставі довідки, виготовленої ІНФОРМАЦІЯ_1 від 04.08.2025 №1159/12/13414, про розмір грошового забезпечення за нормами чинними на 01.01.2023. Після проведеного перерахунку відповідач визначив основний розмір пенсії з 70% грошового забезпечення та припинив нарахування та виплату індексації за 2022 рік. При цьому, позивач вказав, що виплата пенсії здійснюється із застосуванням пункту 14 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» та із застосуванням Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій та щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821.

Отже, позивач оскаржив дії відповідача, зокрема щодо здійснення виплати пенсії, перерахованої на виконання рішення суду, із застосуванням Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій та щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821.

При вирішення питання про закриття провадження в частині позовних вимог, суд застосовує такі норми права.

Згідно з частиною 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Водночас поняття «позов, який не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства» необхідно тлумачити більш широко: вказане поняття стосується як позову, який не може розглядатися за правилами адміністративного судочинства, так і тих позовів, які не підлягають судовому розгляду.

Однією із підстав для звернення позивача до суду є те, що відповідач, виконуючи судове рішення від 28.10.2025 у справі №380/18846/25, застосував положення постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821, що, на переконання позивача, спричинило неправильне виконання рішення суду та порушення його прав.

Суд зауважує, що рішенням суду від 28.10.2025 у справі №380/118846/25, яке набрало законної сили, вирішено питання не лише перерахунку пенсії позивача, а й виплати пенсії.

Згідно зі статтею 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до вимог частин 2, 4 статті 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначено Законом України від 02.06.2016 №1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон №1404-VIII).

Частиною 1 статті 1 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження, та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частиною 1 статті 11 Закону №1404-VIII державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Частиною 1 статті 382 КАС України передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено постанову суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такої постанови суду або порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду.

Крім цього, судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 287 КАС України, якою передбачено оскарження рішення, дій чи бездіяльності органу державної виконавчої служби та приватного виконавця.

У постановах від 17.04.2019 (справа №355/1648/15-а), від 12.05.2020 (справа №815/2252/16), від 16.12.2021 (справа №170/167/17) Верховний Суд дійшов висновку, що «[…] зазначені вище правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення».

Отже, для виконання судового рішення не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.

Виконання судового рішення може відбуватися у добровільному та примусовому порядку, а судовий контроль за виконанням рішення суду здійснює суд, що його ухвалив.

Таким чином, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено способи забезпечення виконання судових рішень. Та обставина, що у КАС України є спеціальні норми, спрямовані на забезпечення виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів особи, на користь якої ухвалено рішення, шляхом подання окремого позову.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16.01.2019 у справі №686/23317/13-а дійшла висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не усуває юридичний конфлікт та не відповідає об`єкту порушеного права, а тому, в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним. При розгляді позовних вимог позивача стосовно невиконання окремого судового рішення у іншій справі, суд не може зобов`язувати виконувати рішення суду шляхом ухвалення нового судового рішення, оскільки виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження.

Подібна правова позиція викладена також в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2018 у справі №816/2016/17 та Верховним Судом в постанові від 08.06.2021 у справі №1.380.2019.004275.

Доводи позивача у справі фактично зводяться до того, що відповідач, виконуючи рішення суду, неправильно визначив порядок його реалізації, оскільки застосував постанову Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821, яка, на думку позивача, не підлягала застосуванню або була застосована помилково. Проте така обставина сама по собі не створює новий публічно-правовий спір.

Слід зазначити, що застосування постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 не є самостійним юридичним фактом, який породив нові публічно-правові відносини між сторонами. Застосування зазначеної постанови було лише способом, який обрав відповідач для реалізації покладеного на нього судовим рішенням обов`язку. Саме тому предметом незгоди позивача є не самостійна правомірність постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821, а правомірність її застосування відповідачем під час виконання судового рішення у справі №380/18846/25.

Так, застосування постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 відбулося під час виконання судового рішення у справі №380/18846/25, а позивач пов`язує порушення своїх прав саме з таким способом виконання рішення суду.

Суд зазначає, що питання щодо нарахування та виплати пенсії позивача, які виникли у зв`язку з виконанням рішення суду у справі №380/18846/25, перебувають у безпосередньому зв`язку з предметом спору у зазначеній справі та стосуються належності виконання покладеного на відповідача судовим рішенням обов`язку.

За таких обставин належним процесуальним способом судового захисту є звернення із заявою в порядку в порядку статей 382-383 КАС України. Подання окремого адміністративного позову у такому не відповідає спеціальному процесуальному механізму, визначеному КАС України, та фактично підміняє інститут судового контролю за виконанням судових рішень загальним позовним провадженням, що суперечить правовій природі цих процесуальних інститутів.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 15.09.2026 у справі №580/490/26.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету (частина 2 статті 238 КАС України).

Враховуючи викладене, суддя висновує, що вимоги позивача у цій частині не підлягають розгляду в окремому позовному провадженні, а тому, провадження у справі в частині заявлених позовних вимог слід закрити.

Керуючись статтями 238, 241-246, 248,256, 294 КАС України, суд

у х в а л и в :

1. Закрити провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо проведення щомісячних виплат перерахованої пенсії в неповному обсязі із застосуванням положень Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій та щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області проводити щомісячні виплати пенсії в повному перерахованому обсязі, без застосуванням положень Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій та щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821, із врахуванням раніше проведених пенсійних виплат.

2. Копію ухвали надіслати сторонам.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала суду може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту.

Суддя Кравців Олег Романович