Рішення № 140150905, 29.09.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2026 року м. Київ справа №320/35307/25

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Леонтович А.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Київське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Авіа Квартал"

про стягнення адміністративно-господарських санкцій,

в с т а н о в и в:

I. Зміст позовних вимог

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Київське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (далі - позивач) з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Авіа Квартал" (далі - відповідач), в якому просить суд:

- стягнути з ОБ`ЄДНАННЯ СПІВВЛАСНИКІВ БАГАТОКВАРТИРНОГО БУДИНКУ «АВІА КВАРТАЛ» за невиконання нормативу, встановленого частиною 1 статті 19 Закону № 875-ХІІ, на користь Київського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю грошову суму в рахунок адміністративно-господарських санкцій та пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 123839,90 грн.

II. Позиція позивача та заперечення відповідача

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскільки відповідачем не виконано вимоги статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» щодо сплати адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу щодо працевлаштування осіб з інвалідністю у встановлений законодавством строк, то такі санкції підлягають стягненню з відповідача в судовому порядку.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якій заперечував проти позовних вимог.

III. Процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 17.07.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «АВІА КВАРТАЛ» є юридичною особою, код ЄДРПОУ 44419924, місцезнаходження: 08132, Київська область, Бучанський район, м. Вишневе, вул. Вітянська, буд. 2.

Київське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю вважає, що відповідачем у 2024 році не виконано норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, встановлений статтею 19 Закону України від 21.03.1991 №875-XII «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні».

Інформація про невиконання відповідачем у 2024 році нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю надійшла позивачу від Пенсійного фонду України відповідно до частини шостої статті 19 Закону №875-XII та Порядку надання Пенсійним фондом України Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю інформації з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 10.03.2023 №14-2, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 15.03.2023 за №457/39513.

На підставі отриманих відомостей в автоматизованому режимі сформовано розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням ОСББ «АВІА КВАРТАЛ» нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2024 рік. На розрахунок накладено електронний підпис керівника позивача та направлено його у формі електронного документа через електронний кабінет відповідача на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України.

За даними вказаного розрахунку середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу відповідача за 2024 рік становила 10 осіб, середньооблікова чисельність штатних працівників, яким відповідно до законодавства встановлено інвалідність, 0 осіб, норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю 1 особа.

Позивач виходив із того, що ОСББ «АВІА КВАРТАЛ» у 2024 році не виконало норматив одного робочого місця для працевлаштування особи з інвалідністю.

Разом з тим, відповідач зазначив, що у 2024 році ним було працевлаштовано особу з інвалідністю ОСОБА_1 , який працював в ОСББ «АВІА КВАРТАЛ» починаючи з 14.08.2024. Факт працевлаштування зазначеної особи позивачем не заперечується.

За розрахунком позивача середньооблікова кількість працюючих осіб з інвалідністю у відповідача протягом 2024 року помісячно становила: січень 0, лютий 0, березень 0, квітень 0, травень 0, червень 0, липень 0, серпень 1, вересень 1, жовтень 1, листопад 1, грудень 1. Виходячи із зазначених показників, позивачем наведено розрахунок: (0+0+0+0+0+0+0+1+1+1+1+1) : 12 = 0,41.

У зв`язку з невиконанням, за твердженням позивача, встановленого частиною першою статті 19 Закону №875-XII нормативу, відповідачу нараховано адміністративно-господарські санкції у розмірі 120 819,40 грн.

Строк самостійної сплати адміністративно-господарських санкцій визначено до 15.04.2025. Станом на дату звернення позивача до суду вказану суму відповідачем сплачено не було.

У зв`язку з порушенням строку сплати адміністративно-господарських санкцій позивачем з 16.04.2025 нараховано пеню. Розрахунок пені здійснено станом на 04.06.2025 виходячи з облікової ставки Національного банку України 15,5 %, 120 відсотків річних такої ставки та 365 календарних днів у році. Одноденний розмір пені визначено на рівні 0,05 %, а загальний розмір пені 3 020,50 грн.

Таким чином, за розрахунком позивача загальна сума адміністративно-господарських санкцій та пені, що підлягає сплаті відповідачем, становить 123 839,90 грн, з яких 120 819,40 грн адміністративно-господарські санкції та 3 020,50 грн пеня.

У зв`язку з несплатою відповідачем у добровільному порядку адміністративно-господарських санкцій та пені Київське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звернулося до суду з позовною заявою від 04.06.2025 №05/914/25 про стягнення з ОСББ «АВІА КВАРТАЛ» 123 839,90 грн адміністративно-господарських санкцій та пені.

V. Норми права, які застосував суд

Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантування їм рівних з усіма іншими громадянами можливостей для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами врегульовані Законом України від 21.09.1991 № 875-XII «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» (далі - Закон № 875-XII у редакцій, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до статті 18 Закон № 875-XII забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, де настала інвалідність, з урахуванням побажань особи з інвалідністю, наявних у неї професійних навичок і знань, а також рекомендацій медико-соціальної експертизи.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для таких осіб умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Статтею 19 Закон № 875-XII передбачено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті та з урахуванням вимог статті 18 цього Закону, і здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативу робочих місць. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно із частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичною особою, яка використовує найману працю, осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним.

До виконання підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, нормативу робочих місць, визначеного згідно із частиною першою цієї статті, зараховується забезпечення роботою осіб з інвалідністю на підприємствах, в організаціях громадських об`єднань осіб з інвалідністю шляхом створення господарських об`єднань підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, та підприємствами, організаціями громадських об`єднань осіб з інвалідністю з метою координації виробничої, наукової та іншої діяльності для вирішення спільних економічних та соціальних завдань.

Пенсійний фонд України у порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, надає Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю інформацію: про працевлаштованих осіб з інвалідністю; про створення підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю; необхідну для обчислення кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті.

Отримана від Пенсійного фонду України інформація, яка містить ознаки порушень законодавства про створення робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю, є підставою для проведення перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю.

Отримана від Пенсійного фонду України інформація про працевлаштованих осіб з інвалідністю використовується в Централізованому банку даних з проблем інвалідності для визначення в автоматичному режимі осіб з інвалідністю, які можуть бути працевлаштовані.

Порядок контролю за виконанням нормативу робочих місць та перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі шляхом його зарахування, визначається Кабінетом Міністрів України.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, здійснює перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі шляхом його зарахування.

Керівники підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, у разі незабезпечення виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю несуть відповідальність у встановленому законом порядку.

Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю щороку до 10 березня в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності здійснює визначення підприємств, установ та організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, які не забезпечили виконання у попередньому році нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною першою цієї статті, та надсилає їм розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, обчислених відповідно до статті 20 цього Закону.

Розрахунок надсилається у формі електронного документа через електронні кабінети підприємств, установ та організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України у формі та порядку, визначених Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю спільно з Пенсійним фондом України.

Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності здійснює визначення осіб з інвалідністю, які можуть бути працевлаштовані, та надсилає інформацію про таких осіб до Державного центру зайнятості для проведення роботи з їх працевлаштування.

Порядок визначення осіб з інвалідністю, які можуть бути працевлаштовані, форма та порядок надсилання інформації про таких осіб визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері зайнятості населення та трудової міграції.

За приписами статті 20 Закону № 875-XII, підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов`язкових платежів).

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

У разі несплати адміністративно-господарських санкцій або пені чи неможливості їх сплати за рішенням суду їх стягнення в примусовому порядку може бути звернено на майно підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичної особи, яка використовує найману працю, в порядку, передбаченому законом.

VI. Оцінка суду

Оцінюючи доводи сторін та надані ними докази у сукупності, суд виходить із такого.

Правові, економічні та організаційні засади забезпечення прав осіб з інвалідністю визначені Законом України від 21.03.1991 №875-XII «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні». При вирішенні цього спору підлягають застосуванню положення зазначеного Закону у редакції, чинній протягом спірного 2024 року. Офіційна база законодавства Верховної Ради України підтверджує відповідну редакцію Закону станом на 01.01.2024 та подальшу редакцію від 18.12.2024.

Частиною першою статті 19 Закону №875-XII установлено для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб у кількості одного робочого місця.

За змістом частини другої статті 19 Закону №875-XII підприємства, установи, організації та фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, та здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок такого нормативу. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Як установлено з матеріалів справи, Київським обласним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю на підставі інформації, отриманої від Пенсійного фонду України, в автоматизованому режимі сформовано розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій за невиконання ОСББ «АВІА КВАРТАЛ» нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2024 рік. Позивач зазначає, що інформація отримана відповідно до частини шостої статті 19 Закону №875-XII та Порядку надання Пенсійним фондом України Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю інформації з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 10.03.2023 №14-2, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 15.03.2023 за №457/39513.

Відповідно до сформованого розрахунку середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу ОСББ «АВІА КВАРТАЛ» за 2024 рік становила 10 осіб, середньооблікова чисельність штатних працівників, яким установлено інвалідність, визначена як 0 осіб, а норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю 1 особа. Виходячи із зазначених показників, Фонд дійшов висновку про невиконання відповідачем нормативу одного робочого місця.

Суд ураховує, що кількісні показники щодо загальної середньооблікової чисельності працівників та установленого для відповідача нормативу в одне робоче місце відповідач фактично не заперечує, що також відображено у відповіді позивача на відзив.

Отже, з огляду на середньооблікову чисельність штатних працівників ОСББ «АВІА КВАРТАЛ» у кількості 10 осіб, на відповідача протягом 2024 року поширювався передбачений частиною першою статті 19 Закону №875-XII норматив у кількості одного робочого місця для працевлаштування особи з інвалідністю.

Щодо доводів відповідача про те, що ОСББ «АВІА КВАРТАЛ» є неприбутковою організацією відповідно до пункту 133.4 статті 133 Податкового кодексу України, у зв`язку із чим не здійснює господарську діяльність з метою одержання прибутку, суд зазначає таке.

У відзиві відповідач дійсно посилається на свій статус неприбуткової організації та зазначає, що його діяльність пов`язана з утриманням і обслуговуванням спільного майна співвласників.

Водночас диспозиція частини першої статті 19 Закону №875-XII пов`язує виникнення обов`язку щодо дотримання нормативу насамперед із фактом використання найманої праці та відповідною кількістю штатних працівників. Закон не містив виключення із кола суб`єктів виконання нормативу лише з тієї підстави, що юридична особа має статус неприбуткової організації.

Більше того, частина перша статті 20 Закону №875-XII прямо передбачала спеціальний виняток щодо застосування відповідних санкцій до підприємств, установ та організацій, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів. Матеріали справи, надані суду, не містять доказів того, що ОСББ «АВІА КВАРТАЛ» належить саме до цієї категорії суб`єктів. Сам по собі статус неприбуткової організації не є тотожним повному утриманню за рахунок державного або місцевого бюджету.

За таких обставин відповідний довід відповідача не спростовує поширення на нього вимог статті 19 Закону №875-XII.

Окремо суд оцінює посилання відповідача на фактичне працевлаштування у 2024 році особи з інвалідністю.

Як убачається з матеріалів справи та не заперечується самим позивачем у відповіді на відзив, відповідач повідомив про працевлаштування ОСОБА_1 починаючи з 14.08.2024. Позивач не заперечує самого факту роботи зазначеної особи, однак наголошує, що загальна кількість осіб з інвалідністю, які перебували у трудових відносинах із роботодавцем протягом року, не є тотожною показнику середньооблікової чисельності штатних працівників з інвалідністю за рік.

Такий довід позивача суд вважає обґрунтованим.

Порядок визначення середньооблікової кількості штатних працівників регулюється Інструкцією зі статистики кількості працівників, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005 №286.

Відповідно до підпунктів 3.2.5, 3.2.6 пункту 3.2 Інструкції №286 середньооблікова кількість штатних працівників за період з початку року, у тому числі за рік, визначається шляхом підсумовування середньооблікової кількості штатних працівників за всі місяці відповідного періоду та ділення отриманої суми на кількість місяців у такому періоді.

З огляду на встановлену дату початку роботи ОСОБА_1 14.08.2024 позивач у відповіді на відзив визначив відповідні помісячні показники таким чином: січень 0, лютий 0, березень 0, квітень 0, травень 0, червень 0, липень 0, серпень 1, вересень 1, жовтень 1, листопад 1, грудень 1. Відповідний річний показник позивач визначив за формулою (0+0+0+0+0+0+0+1+1+1+1+1):12=0,41.

Таким чином, сам по собі факт прийняття особи з інвалідністю на роботу з 14.08.2024 не є достатнім для висновку про виконання відповідачем нормативу за весь 2024 рік, оскільки стаття 19 Закону №875-XII оперує саме показником середньооблікової чисельності штатних працівників за рік, а не фактом перебування хоча б однієї особи з інвалідністю у трудових відносинах з роботодавцем на певну дату або станом на кінець календарного року.

При цьому суд звертає увагу, що у відповіді на відзив при викладенні наведеної формули позивачем зазначено «за 2022 рік», хоча спірним звітним періодом у цій справі є 2024 рік. Зі змісту самого розрахунку, зазначених місяців та попереднього і наступного викладу документа однозначно вбачається, що розрахунок наведено стосовно трудових відносин з ОСОБА_1 у 2024 році. Тому сама по собі така описка не змінює фактичного змісту наведеного позивачем розрахунку.

Щодо доводу відповідача про відсутність перевірки органом Держпраці та акта такої перевірки суд зазначає таке.

Відповідач посилається на постанову Верховного Суду від 21.11.2022 у справі №400/3957/21, у якій Верховний Суд виходив із повноважень Держпраці щодо перевірки виконання роботодавцями нормативу робочих місць та оцінював звернення Фонду до суду за відсутності встановленого перевіркою порушення. Саме на цій підставі відповідач стверджує, що відсутність у матеріалах справи доказів направлення Фондом інформації до органу Держпраці та проведення останнім перевірки виключає можливість стягнення санкцій.

Проте наведена правова позиція сформована щодо правовідносин, які регулювалися законодавством до зміни механізму визначення невиконання нормативу Законом України від 18.10.2022 №2682-IX.

Після внесення Законом №2682-IX змін до статті 19 Закону №875-XII законодавцем запроваджено автоматизований механізм обміну інформацією між Пенсійним фондом України та Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю та автоматизованого визначення роботодавців, які не забезпечили виконання нормативу.

Зокрема, частиною дванадцятою статті 19 Закону №875-XII передбачено щорічне визначення Фондом в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності роботодавців, які не забезпечили виконання нормативу за попередній рік, та направлення їм розрахунку адміністративно-господарських санкцій.

Саме такий механізм застосовано позивачем у цій справі. Розрахунок санкцій сформований в автоматизованому режимі на підставі відомостей Пенсійного фонду України та направлений відповідачу через електронний кабінет на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України.

Тому відсутність окремого акта перевірки Держпраці сама по собі не спростовує сформованого відповідно до нового законодавчого механізму розрахунку та не є самостійною підставою для звільнення відповідача від відповідальності.

Щодо доводів позивача про виникнення у відповідача обов`язку сплатити адміністративно-господарські санкції суд зазначає таке.

Частиною першою статті 20 Закону №875-XII передбачено, що підприємства, установи, організації та фізичні особи, які використовують найману працю, у яких середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом статті 19 цього Закону, сплачують відповідним відділенням Фонду адміністративно-господарські санкції.

При цьому для роботодавців, у яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарської санкції за одне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю та не зайняте такою особою, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі чи організації.

Оскільки середньооблікова чисельність штатних працівників відповідача за 2024 рік становила 10 осіб, а встановлений норматив одного робочого місця за наслідками року не виконаний, позивачем визначено адміністративно-господарську санкцію у розмірі 120 819,40 грн.

Відповідно до частини четвертої статті 20 Закону №875-XII відповідач повинен був самостійно сплатити визначену суму адміністративно-господарських санкцій до 15.04.2025, однак станом на дату звернення позивача до суду санкція сплачена не була. Саме такі обставини та суму наведено в позовній заяві.

Стосовно вимоги про стягнення пені суд виходить із того, що частиною другою статті 20 Закону №875-XII передбачено нарахування пені у разі порушення строку сплати адміністративно-господарських санкцій.

Позивачем пеню нараховано з 16.04.2025 по 04.06.2025, виходячи із суми заборгованості 120 819,40 грн, облікової ставки Національного банку України 15,5 %, 120 відсотків такої ставки та кількості днів у році 365. За наведеним у позові розрахунком одноденний розмір пені становить 0,05 %, а загальна сума пені станом на 04.06.2025 3 020,50 грн. Загальна заявлена до стягнення сума становить 123 839,90 грн, з яких 120 819,40 грн адміністративно-господарська санкція та 3 020,50 грн пеня.

Належних доказів сплати зазначених сум матеріали, надані суду, не містять.

При цьому суд не приймає довід відповідача про те, що саме працевлаштування ОСОБА_1 з 14.08.2024 виключає застосування санкції в повному обсязі, оскільки Закон №875-XII не встановлює пропорційного помісячного зменшення адміністративно-господарської санкції залежно від кількості місяців, протягом яких відповідне робоче місце було зайняте особою з інвалідністю. Юридично значущим для застосування частини першої статті 20 Закону №875-XII є співвідношення встановленого нормативу із середньообліковою чисельністю працюючих осіб з інвалідністю за рік.

Суд також враховує, що запроваджений Законом №2682-IX автоматизований механізм не змінює суті нормативу, встановленого статтею 19 Закону №875-XII, а змінює порядок отримання та опрацювання відомостей, на підставі яких установлюється його виконання або невиконання. Тому доводи про необхідність обов`язкового попереднього встановлення порушення актом Держпраці не узгоджуються із законодавчим регулюванням, чинним у спірному 2024 році.

Разом із тим суд наголошує, що автоматизований розрахунок Фонду сам по собі не позбавляє відповідача права спростовувати відомості, покладені в його основу, належними та допустимими доказами. У цій справі відповідач дійсно довів факт роботи особи з інвалідністю з 14.08.2024, і ця обставина не заперечується позивачем. Однак зазначений факт з огляду на правила обчислення середньооблікової чисельності не доводить виконання річного нормативу в одну особу.

Таким чином, досліджені судом матеріали підтверджують, що у 2024 році середньооблікова чисельність штатних працівників ОСББ «АВІА КВАРТАЛ» становила 10 осіб, у зв`язку із чим норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю становив одну особу; працевлаштування ОСОБА_1 лише з 14.08.2024 не забезпечило виконання такого нормативу за результатами календарного року; статус відповідача як неприбуткової організації не звільняв його від виконання вимог статей 19, 20 Закону №875-XII; відсутність акта перевірки Держпраці за законодавчим механізмом, чинним у 2024 році, сама по собі не виключала можливості автоматизованого визначення Фондом невиконання нормативу та розрахунку санкції.

За таких обставин суд доходить висновку, що заявлені Київським обласним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю вимоги про стягнення з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «АВІА КВАРТАЛ» адміністративно-господарських санкцій у розмірі 120 819,40 грн та пені у розмірі 3 020,50 грн, а всього 123 839,90 грн, є обґрунтованими.

VII. Висновок суду

Згідно із частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).

Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову.

VIII. Розподіл судових витрат

Відповідно до частини першої статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Оскільки спір вирішено на користь суб`єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з ОБ`ЄДНАННЯ СПІВВЛАСНИКІВ БАГАТОКВАРТИРНОГО БУДИНКУ «АВІА КВАРТАЛ» (ЄДРПОУ: 44419924, місцезнаходження: 08132, Київська область, Бучанський район, м. Вишневе, вул. Вітянська, буд. 2) за невиконання нормативу, встановленого частиною 1 статті 19 Закону № 875-ХІІ, на користь Київського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (ЄДРПОУ: 19023989, місцезнаходження: 04050, м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 72) грошову суму в рахунок адміністративно-господарських санкцій та пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 123839,90 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Леонтович А.М.