Рішення № 140150780, 29.09.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2026 року справа №320/30467/25

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МФ АКАНТА» до Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «МФ АКАНТА» (далі - позивач, ТОВ «МФ АКАНТА») звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової служби України (далі - відповідач-1, ДПС України) та Головного управління Державної податкової служби у Київській області (далі - відповідач-2, ГУ ДПС у Київській області), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби у Київській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 24.12.2024 №12256617/43017604 про відмову в реєстрації податкової накладної №323 від 28.12.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №323 від 28.12.2023, подану ТОВ «МФ АКАНТА», код ЄДРПОУ 43017604, за датою її фактичного подання на реєстрацію.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.07.2025 відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Позивач вважає оскаржуване рішення протиправним, посилаючись на те, що ним надано достатній обсяг документів, які підтверджують реальність господарських операцій та правомірність складання податкової накладної, тоді як контролюючим органом не наведено чіткого переліку документів, ненадання яких стало підставою для відмови в її реєстрації.

Відповідачі проти задоволення позову заперечують та зазначають, що оскаржуване рішення прийнято за результатами розгляду наданих позивачем пояснень і документів у зв`язку з їх ненаданням/частковим наданням на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній. Вважають, що Комісією ГУ ДПС у Київській області правомірно відмовлено в реєстрації податкової накладної, а заявлена позивачем вимога про її реєстрацію в ЄРПН не підлягає задоволенню судом.

Також відповідачами заявлено клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Розглянувши вказане клопотання, суд зазначає таке.

Частиною п`ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до частини шостої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, та якщо характер спірних правовідносин і предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Зміст заявленого відповідачами клопотання не дає підстав стверджувати, що повне та всебічне з`ясування обставин справи потребує проведення судового засідання чи заслуховування пояснень сторін.

Відповідачами не наведено конкретних обставин, встановлення яких є неможливим шляхом дослідження наявних у справі письмових доказів та які потребують безпосереднього заслуховування пояснень учасників справи.

Дослідивши клопотання, матеріали справи, беручи до уваги предмет та підстави позову, обставини, якими учасники справи обґрунтовують свої вимоги та заперечення, характер спірних правовідносин, обсяг та характер доказів у справі, суд не вбачає обґрунтованих підстав для розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та приходить до висновку, що в задоволенні клопотання відповідачів слід відмовити.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та з`ясувавши обставини справи, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю «МФ АКАНТА» є юридичною особою, код ЄДРПОУ 43017604, та зареєстроване як платник податку на додану вартість з 01.07.2019.

Основним видом діяльності позивача є виробництво меблів (коди КВЕД 31.01; 31.09). У межах своєї господарської діяльності ТОВ «МФ АКАНТА» здійснює випуск готової продукції за кодами УКТ ЗЕД 9401 «Меблі для сидіння (крім включених до товарної позиції 9402), які перетворюються або не перетворюються на ліжка» та 9403 «Інші меблі та їх частини», зокрема стелажів, столів, шаф-купе, фасадів до шаф-купе, кухонних гарнітурів, комодів, передпокоїв, вішаків тощо.

Для забезпечення виробничої діяльності позивач систематично придбаває необхідну сировину та матеріали, зокрема ДСП, кромку, конфірмати, саморізи, меблеву фурнітуру (ніжки, ручки, телескопічні направляючі), болти, профілі, мікроліфти, стопори, ролики, скло, дзеркала, ущільнювачі, фланці, труби, тканину тощо.

Матеріалами справи підтверджується, що господарську діяльність позивач здійснює за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Таращанська, 197. Для здійснення господарської діяльності позивачем укладено договор оренди нежитлових приміщень з ФОП ОСОБА_1 від 01.01.2022, подано відповідні відомості за формою 20-ОПП щодо об`єкта оренди та виробничого обладнання. Чисельність працюючих згідно зі штатним розписом становить 5 осіб. Для забезпечення виробничого процесу товариством укладено договір на виготовлення продукції з давальницької сировини з ФОП ОСОБА_2 від 01.01.2023.

Основними постачальниками сировини позивач зазначає ТОВ «ЄВРО-ГЛАСС», ТОВ «БУСОЛ», ТОВ «САМОДЕЛКІН» та інших суб`єктів господарювання, а покупцями готової продукції є, зокрема, ТОВ «ЕПІЦЕНТР-К», ТОВ «Ясен-Поділля», ТОВ «НАВЧАЛЬНО ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ «МЕБЛЕВИЙ ЕКСПЕРТ», ТОВ «СТРОЙСЕРВІС-ЧОРНОМОР 22», ТОВ «Чернігівторг» та інші юридичні та фізичні особи-підприємці.

01 серпня 2019 року між ТОВ «МФ АКАНТА» та ТОВ «Чернігівторг» укладено договір поставки товару (меблі) №7.

У межах виконання умов зазначеного договору 28 грудня 2023 року ТОВ «МФ АКАНТА» здійснило відвантаження меблевої продукції ТОВ «Чернігівторг» на загальну суму 405033,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що за видатковою накладною №419 від 28.12.2023 та товарно-транспортною накладною №932617 від 28.12.2023 здійснено відповідне відвантаження товару, за результатами якого за правилом першої події позивачем складено податкову накладну №323 від 28.12.2023.

Згідно з наданими позивачем документами, сума операції за відповідною поставкою становила 405033,00 грн, а оплату проведено 08.01.2024 та 09.01.2024, що підтверджується банківськими виписками.

Податкову накладну №323 від 28.12.2023 позивачем направлено на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Її реєстрацію було зупинено.

Як вбачається із матеріалів справи, підставою для зупинення реєстрації податкової накладної визначено пункт 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, оскільки коди УКТ ЗЕД/ДКПП товару/послуг 9401, 9403 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), а їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання.

На виконання вимог Порядку №1165 та Порядку №520 позивачем подано контролюючому органу пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній.

Зокрема, позивачем подано договор поставки №7 від 01.08.2019, видаткову накладну №419 від 28.12.2023, ТТН №932617 від 28.12.2023, банківські виписки від 08.01.2024 та 09.01.2024, договори з постачальниками, первинні документи щодо придбання сировини за листопад-грудень 2023 року, банківські виписки щодо сплати постачальникам, штатний розпис, оборотно-сальдові відомості по рахунках 361 та 201, накладні про передачу сировини в переробку, звіти про використання сировини, накладну про отримання готової продукції з переробки від 28.12.2023 №51, договір на виготовлення продукції з давальницької сировини з ФОП ОСОБА_2 від 01.01.2023, акти передачі сировини на переробку, прибуткову накладну готової продукції, звіт про використання матеріалів, переданих в переробку, регістри бухгалтерського обліку та інші документи.

При цьому з матеріалів справи вбачається, що контролюючим органом направлено позивачу повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів.

За результатами розгляду поданих матеріалів Комісією ГУ ДПС у Київській області 24.12.2024 прийнято рішення №12256617/43017604 про відмову в реєстрації податкової накладної №323 від 28.12.2023.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Правовідносини, що виникли між сторонами, врегульовані нормами Податкового кодексу України, Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (далі - Порядок №1246), Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі - Порядок №1165), та Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520 (далі - Порядок №520).

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або дата відвантаження товарів.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з абзацами першим, другим, п`ятим та десятим пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування визначає Порядок №1165.

Нормами пунктів 3, 4, 5, 7, 10 Порядку №1165 встановлено, що направлена для реєстрації податкова накладна в автоматичному режимі перевіряється на відповідність ознакам безумовної реєстрації. У випадку якщо податкова накладна не відповідає жодній з ознак безумовної реєстрації, контролюючий орган здійснює автоматизований моніторинг такої податкової накладної щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку та показникам, за якими визначається позитивна податкова історія.

У разі коли за результатами моніторингу встановлено відповідність господарської операції хоча б одному критерію ризиковості здійснення операцій, реєстрація податкової накладної зупиняється.

При цьому пунктом 10 Порядку №1165 визначено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної платнику податку надсилається квитанція, в якій, зокрема, зазначається критерій ризиковості здійснення операцій, на підставі якого зупинено реєстрацію податкової накладної, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку, а також пропозиція щодо надання пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної або відмову в її реєстрації.

Пунктом 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, затверджених у встановленому Порядком №1165 порядку, до ознак ризиковості здійснення операцій віднесено, зокрема, відсутність товару/послуги, зазначеного в податковій накладній, у таблиці даних платника податку на додану вартість як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та перевищення обсягу постачання відповідного товару/послуги величини залишку, визначеного відповідно до встановленої формули.

Відповідно до абзаців другого - п`ятого пункту 25, абзацу першого пункту 26 Порядку №1165 комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Механізм прийняття таких рішень визначено Порядком №520.

Пунктами 2-5 Порядку №520 передбачено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії регіонального рівня.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній.

Пунктом 5 Порядку №520 визначено перелік документів, які можуть бути подані платником податку, зокрема договори, первинні документи щодо постачання/придбання товарів, зберігання і транспортування, рахунки-фактури, інвойси, акти приймання-передачі товарів, накладні, розрахункові документи та/або банківські виписки, а також документи щодо підтвердження відповідності продукції.

Відповідно до пункту 11 Порядку №520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної у разі ненадання платником податку письмових пояснень щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, та/або ненадання копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку, та/або надання копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Суд зазначає, що наведені норми не надають контролюючому органу необмеженого права вимагати від платника податків будь-які документи на власний розсуд.

Можливість платника податків надати вичерпний перелік документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної безпосередньо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного критерію ризиковості та конкретних документів, необхідних для усунення сумнівів щодо відповідної господарської операції.

Водночас сам факт зупинення реєстрації податкової накладної не є безумовною підставою для подальшої відмови в її реєстрації.

Механізм, передбачений Порядком №1165, передбачає можливість платника податку після зупинення реєстрації податкової накладної надати контролюючому органу документи та пояснення для підтвердження реальності відповідної операції.

Отже, на цьому етапі контролюючий орган має дослідити надані платником документи, оцінити їх у сукупності та встановити, чи усувають вони ті сумніви, які стали підставою для зупинення реєстрації податкової накладної.

Як встановлено судом, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної №323 від 28.12.2023 зазначено пункт 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій та запропоновано надати пояснення і копії документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної.

Позивач скористався наданим йому правом та подав контролюючому органу пояснення і значний обсяг документів на підтвердження господарської операції.

Зокрема, позивачем надано документи, що підтверджують наявність договірних відносин із покупцем, здійснення відвантаження, оформлення первинних документів, транспортування товару, проведення розрахунків, а також документи, що характеризують господарську діяльність позивача та джерела походження товару.

Таким чином, надані документи стосувалися безпосередньо господарської операції, за результатами якої складено податкову накладну №323.

Суд звертає увагу, що позивач не обмежився наданням лише податкової накладної або видаткової накладної, а надав контролюючому органу документи, які у своїй сукупності розкривають зміст господарської діяльності та відповідної операції.

Водночас спірне рішення містить загальне формулювання про ненадання платником податку копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних, без належної конкретизації того, які саме документи не були надані, які саме документи були надані частково, які конкретно недоліки цих документів встановлено та яким чином такі недоліки перешкоджали реєстрації відповідної податкової накладної.

Суд зазначає, що рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути достатньо мотивованим, щоб особа могла зрозуміти причини його прийняття та реалізувати право на ефективне оскарження такого рішення.

У цьому випадку із самого змісту спірного рішення неможливо встановити, які саме документи контролюючий орган вважав ненаданими або недостатніми для підтвердження господарської операції.

Саме посилання на «ненадання» документів без конкретизації їх переліку не дає можливості встановити, чи була Комісією належним чином оцінена вся сукупність поданих позивачем документів.

Суд також враховує, що у матеріалах справи наявні докази направлення позивачем до контролюючого органу значного обсягу документів, у тому числі договору поставки №7 від 01.08.2019, видаткової накладної №419 від 28.12.2023, товарно-транспортної накладної №932617 від 28.12.2023, банківських виписок, документів щодо придбання сировини, документів щодо виробничої діяльності та бухгалтерського обліку.

При цьому відповідачами не наведено конкретних обставин, які б свідчили про те, що зазначені документи є недостовірними, містять суперечливі відомості або складені з порушенням законодавства.

Щодо доводів відповідачів про недостатність наданих первинних документів суд зазначає наступне.

Наявність або відсутність окремого реквізиту чи документа має оцінюватися у сукупності з іншими первинними документами та з урахуванням характеру конкретної господарської операції.

Сам по собі недолік оформлення окремого документа не може автоматично свідчити про нереальність господарської операції та бути безумовною підставою для відмови в реєстрації податкової накладної, якщо контролюючим органом не встановлено, що відповідний недолік унеможливлює підтвердження факту поставки товару.

У цій справі відповідачами не наведено належного обґрунтування того, яким саме чином надані позивачем документи є недостатніми для підтвердження факту здійснення поставки, оформленої видатковою накладною №419, а також не наведено доказів того, що зазначена поставка фактично не відбулася.

Крім того, податковий орган не обмежений лише оцінкою одного документа, оскільки предметом розгляду при вирішенні питання про реєстрацію податкової накладної є оцінка поданих платником документів у їх сукупності.

Суд звертає увагу, що податкову накладну №323 складено за господарською операцією з покупцем - ТОВ «Чернігівторг», у межах чинного договору поставки №7 від 01.08.2019, а відомості про поставку узгоджуються з видатковою накладною, товарно-транспортною накладною та іншими поданими документами.

Наведені обставини свідчать про наявність документального підтвердження послідовності здійснення господарської операції.

Суд при цьому не встановлює у межах цієї справи питання правильності формування податкового кредиту покупцем, повноти сплати податків чи інших питань, які можуть бути предметом окремого податкового контролю.

Предметом судового розгляду є правомірність рішення Комісії про відмову в реєстрації податкової накладної та наявність передбачених законодавством підстав для його прийняття.

Суд зазначає, що прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної не передбачає проведення повної податкової перевірки господарської діяльності платника податків.

Змістовна перевірка господарських операцій платника податків на предмет їх реальності, правильності формування податкових показників та повноти сплати податків може здійснюватися контролюючим органом у межах відповідних процедур податкового контролю.

Водночас у процедурі зупинення реєстрації податкової накладної контролюючий орган повинен перевірити надані платником документи саме з метою вирішення питання про можливість реєстрації конкретної податкової накладної.

Суд також враховує, що згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень суд перевіряє, чи прийняті вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо; добросовісно; розсудливо; пропорційно.

Згідно з частинами першою та другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, саме на відповідачів покладається обов`язок довести правомірність прийняття оскаржуваного рішення та наявність передбачених законом підстав для відмови у реєстрації податкової накладної.

Натомість відповідачами не доведено, що подані позивачем документи є недостатніми саме з огляду на конкретний критерій ризиковості, який став підставою для зупинення реєстрації податкової накладної.

Суд звертає увагу, що пункт 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій був визначений як підстава для зупинення реєстрації податкової накладної. Проте після подання платником значного обсягу документів контролюючий орган мав надати оцінку цим документам та чітко зазначити, які саме обставини залишилися непідтвердженими.

Натомість спірне рішення не містить такого обґрунтування.

Верховний Суд у своїй практиці неодноразово звертав увагу на те, що можливість платника податків надати вичерпний перелік документів залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного виду критерію ризиковості та необхідності надання документів відповідно до такого критерію.

Отже, платник податків не може бути поставлений у ситуацію, коли після подання значного обсягу документів контролюючий орган формально зазначає про їх ненадання, не конкретизуючи, які саме документи відсутні та які обставини вони повинні були підтвердити.

Суд також враховує, що надані позивачем документи узгоджуються між собою за датами, контрагентами та змістом господарської операції.

Так, договір поставки №7 від 01.08.2019 підтверджує договірні відносини між позивачем та ТОВ «Чернігівторг»; видаткова накладна підтверджує оформлення передачі товару; товарно-транспортна накладна стосується його транспортування; банківські документи підтверджують проведення розрахунків; документи щодо придбання сировини та виробничої діяльності позивача підтверджують його можливість здійснювати відповідний вид господарської діяльності.

При цьому відповідачами не наведено доказів того, що зазначені документи є підробленими, недостовірними або суперечать один одному.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем-2 не доведено наявність передбачених пунктом 11 Порядку №520 підстав для відмови у реєстрації податкової накладної №323 від 28.12.2023.

Спірне рішення Комісії ГУ ДПС у Київській області від 24.12.2024 №12256617/43017604 є необґрунтованим, оскільки не містить належної конкретизації документів, яких не було надано позивачем, не містить достатнього мотивування причин, з яких надані позивачем документи не були враховані, та не дає можливості встановити конкретні обставини, які стали підставою для відмови у реєстрації податкової накладної.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо обґрунтованості та вмотивованості індивідуального акта є підставою для визнання такого рішення протиправним та його скасування.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про необхідність визнання протиправним та скасування рішення Комісії ГУ ДПС у Київській області від 24.12.2024 №12256617/43017604 про відмову в реєстрації податкової накладної №323 від 28.12.2023.

Щодо позовних вимог про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну №323 від 28.12.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних суд зазначає таке.

Відповідно до вимог підпункту 201.1, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов`язків платника податків.

У той же час наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної механізм її подальшої реєстрації в ЄРПН є іншим.

Згідно з пунктами 19, 20 Порядку №1246 податкова накладна, реєстрацію якої зупинено, реєструється, зокрема, у день набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію відповідної податкової накладної.

Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог Порядку №1246.

Отже, реєстрація в ЄРПН податкової накладної, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням Державної податкової служби України.

Частиною третьою статті 245 КАС України передбачено, що у разі скасування індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Суд погоджується з тим, що суд не повинен перебирати на себе повноваження суб`єкта владних повноважень та приймати рішення замість такого органу, якщо законодавством передбачено декілька можливих варіантів управлінського рішення.

Разом з тим у спірних правовідносинах судом вже встановлено протиправність рішення Комісії про відмову в реєстрації податкової накладної, а також встановлено, що подані позивачем документи підтверджують здійснення господарської операції та не дають підстав для висновку про існування законних перешкод для реєстрації відповідної податкової накладної.

За таких обставин повторне направлення питання на розгляд контролюючого органу без визначення способу відновлення порушеного права позивача не забезпечить ефективного судового захисту.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну є належним та ефективним способом захисту порушеного права платника податку у випадку встановлення судом протиправності рішення контролюючого органу про відмову в її реєстрації.

Зокрема, відповідні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 03.11.2021 у справі №360/2460/20, від 27.10.2022 у справі №360/3253/20, від 25.11.2022 у справі №320/3484/21.

Судом встановлено відсутність обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкової накладної №323 від 28.12.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Враховуючи висновки суду про протиправність рішення Комісії ГУ ДПС у Київській області та відсутність законодавчо визначених перешкод для реєстрації податкової накладної, суд вважає, що належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну №323 від 28.12.2023 датою її фактичного подання на реєстрацію.

Суд також зазначає, що відповідно до пункту 19 Порядку №1246 податкова накладна, реєстрацію якої зупинено, реєструється у день набрання законної сили відповідним рішенням суду за умови надходження такого рішення до ДПС.

Таким чином, визначення судом обов`язку ДПС України здійснити реєстрацію відповідної податкової накладної не є втручанням у дискреційні повноваження контролюючого органу, а є способом відновлення порушеного права позивача після встановлення судом протиправності рішення про відмову в її реєстрації.

Щодо доводів відповідачів про необхідність проведення додаткової перевірки документів суд зазначає, що відповідачами мали можливість здійснити оцінку поданих документів у межах процедури, передбаченої Порядком №520, однак не довели належного виконання такого обов`язку.

Після встановлення судом протиправності рішення Комісії та відсутності конкретних законних підстав для відмови у реєстрації податкової накладної повторне направлення справи на розгляд контролюючого органу з можливістю повторного застосування тих самих формальних підстав не відповідало б принципу ефективності судового захисту.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір, що підтверджується відповідним платіжним документом, наявним у матеріалах справи.

Оскільки позов підлягає задоволенню, понесені позивачем витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Київській області, оскільки саме рішення Комісії регіонального рівня зумовили виникнення спірних правовідносин.

При цьому суд враховує, що вимоги до ДПС України щодо реєстрації податкової накладної є похідними від вимог про скасування рішення Комісії ГУ ДПС у Київській області, у зв`язку з чим судовий збір підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Київській області.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 5, 9, 72-77, 90, 132, 139, 143, 241-246, 250, 251, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у Київській області від 24.12.2024 №12256617/43017604 про відмову в реєстрації податкової накладної №323 від 28.12.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

3. Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену Товариством з обмеженою відповідальністю «МФ АКАНТА» податкову накладну №323 від 28.12.2023 датою її фактичного подання на реєстрацію.

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МФ АКАНТА» судовий збір у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Київській області.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Щавінський В.Р.