Рішення № 140150591, 28.09.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2026 року Київ Справа № 320/46740/25

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сас Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціальної та ветеранської Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Рух справи.

Позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з вимогами:

- Визнати противоправним та скасувати рішення Управління соціальної та ветеранської політики Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації від 11.09.2025 № 6, яким мені - ОСОБА_1 відмовлено призначенні грошової компенсації за найм (оренду) житлових приміщень мені відмовлено, на підставі абзацу 4 пункту 11 Порядку, затвердженого Постановою КМУ №252/2025.

- Зобов`язати Управління соціальної та ветеранської політики Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації призначити мені ОСОБА_1 грошову компенсацію за найм (оренду) житлових приміщень, передбачену Порядком, затвердженим Постановою КМУ № 252/2025 та здійснити її виплату з дати звернення, а саме з 04.08.2025.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.09.2025 відкрито провадження в адміністративній справі, призначено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Аргументи учасників справи.

Так, в обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він є внутрішньо переміщеною особою, учасником бойових дій, який у 2014 році перемістився з м. Родакове Луганської області у зв`язку з проведенням антитерористичної операції.

Позивач зазначає, що у 2018 році йому було призначено грошову компенсацію за належне для отримання житлове приміщення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18.04.2018 № 280, за рахунок якої у січні 2022 року ним було придбано квартиру в м. Сєвєродонецьку Луганської області.

Після початку повномасштабного вторгнення та окупації м. Сєвєродонецька позивач був змушений залишити придбане житло та переміститися на підконтрольну Україні територію, а у 2023 році до м. Києва, де змушений орендувати житлове приміщення.

У зв`язку з відсутністю можливості користуватися належним йому житлом позивач 04.08.2025 звернувся до Управління соціальної та ветеранської політики Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації із заявою про призначення грошової компенсації за найм (оренду) житлового приміщення відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.03.2025 № 252.

Рішенням від 11.09.2025 № 6 відповідач відмовив у призначенні зазначеної компенсації, у зв`язку з попереднім отриманням позивачем грошової компенсації за належне для отримання житлове приміщення.

Позивач вважає таку відмову протиправною, оскільки придбане за рахунок попередньої компенсації житло розташоване на тимчасово окупованій території України та фактично не може використовуватися ним для проживання, у зв`язку з чим він позбавлений можливості реалізувати своє право на житло.

З огляду на викладене позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 11.09.2025 № 6, а також зобов`язати відповідача призначити та виплатити йому грошову компенсацію за найм (оренду) житлового приміщення з 04.08.2025.

Відповідач проти позову заперечує, вважає його необґрунтованим з огляду на таке.

Відповідач вказує, що позивач є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 06.11.2015, та має статус внутрішньо переміщеної особи.

Відповідно до наданих документів, позивач у 2021 році отримав грошову компенсацію за належне для отримання жиле приміщення відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.04.2018 № 280, за рахунок якої 17.01.2022 придбав квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , яка розташована на тимчасово окупованій території.

Водночас, згідно з інформацією з Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, позивач повторно перебуває на обліку як внутрішньо переміщена особа у Святошинському районі м. Києва з 04.08.2025.

Відповідач зазначає, що 04.08.2025 позивач звернувся із заявою про призначення грошової компенсації за найм (оренду) житлового приміщення відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.03.2025 № 252.

За результатами розгляду заяви рішенням Управління від 11.09.2025 № 6 позивачу відмовлено у призначенні такої компенсації у зв`язку з тим, що він раніше отримав грошову компенсацію за належне для отримання жиле приміщення.

На думку відповідача, оскільки позивач уже отримав грошову компенсацію для придбання житла відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 280, правові підстави для призначення йому грошової компенсації за найм (оренду) житлового приміщення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 252 відсутні.

Також відповідач посилається на те, що позивач не має права на отримання компенсації за найм житла з огляду на положення пункту 11 Порядку № 252, оскільки ним раніше було отримано грошову компенсацію за належне для отримання житлове приміщення.

З огляду на викладене відповідач вважає, що оскаржуване рішення прийнято в межах наданих повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства, а тому просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

У відповіді на відзив позивач вказує, що не погоджується з доводами відповідача та вважає оскаржуване рішення протиправним, оскільки грошову компенсацію за належне для отримання жиле приміщення він отримав у 2021 році відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.04.2018 № 280, за рахунок якої придбав квартиру в м. Сєвєродонецьку Луганської області, яка з 2022 року перебуває на тимчасово окупованій території України.

Позивач наголошує, що фактично втратив можливість користуватися придбаним житлом, а тому отримання ним компенсації у 2021 році не може бути підставою для відмови у призначенні грошової компенсації за найм (оренду) житлового приміщення відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.03.2025 № 252.

На думку позивача, відповідач неправильно застосував положення абзацу четвертого пункту 11 зазначеного Порядку, оскільки метою виплати компенсації є забезпечення житлових потреб ветеранів, які втратили можливість користуватися житлом унаслідок збройної агресії.

Також позивач посилається на положення Конституції України, Закону України № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та зазначає, що відмова у призначенні компенсації порушує його право на житло та соціальний захист. У зв`язку з цим просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Обставини встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

ОСОБА_1 , є громадянином України та відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 від 06.11.2015 є учасником бойових дій.

Відповідно до довідки Головного управління Національної поліції в Луганській області від 16.07.2018 № А-13664 про безпосередню участь особи в Антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України ОСОБА_1 в період з 08.08.2014 по 07.11.2015, з 07.11.2015 по 30.04.2018 безпосередньо брав участь в Антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності Україні в районі/районах проведення Антитерористичної операції на території Луганської області.

30 червня 2019 року був звільнений зі служби в поліції.

Відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, за позивачем зареєстровано право власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , яка перебуває на тимчасово окупованій території України.

Позивач є внутрішньо переміщеною особою та перебуває на обліку у Святошинському районі міста Києва з 04 серпня 2025 року. До цього він перебував на обліку як внутрішньо переміщена особа в м. Ірпінь Київської області у період з 12 серпня 2024 року по 04 серпня 2025 року.

01 серпня 2025 року між позивачем та наймодавцем укладено договір найму (оренди) житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_2 .

У зв`язку з наймом житлового приміщення позивач звернувся до Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації із заявою про виплату грошової компенсації за найм (оренду) житлового приміщення відповідно до Порядку виплати грошової компенсації особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, за найм (оренду) ними житлових приміщень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 березня 2025 року № 252.

Відповідно до рішення №6 від 11.09.2025 Управління соціальної та ветеранської політики Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації відмовило ОСОБА_1 в призначенні грошової компенсації відповідно до абзацу 4 пункту 11 Порядку виплати грошової компенсації особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, за найм (оренду) ними житлового приміщення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.03.2025 №252, у зв`язку з виплатою йому раніше грошової компенсації за належне для отримання житлове приміщення.

Не погоджуючись із рішенням відповідача позивач звернувся із цим позовом до суду.

Норми права та мотиви їх застосування.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 19 частини першої статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до учасників бойових дій належать, зокрема, військовослужбовці (резервісти, військовозобов`язані, добровольці Сил територіальної оборони) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, особи рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань, особи начальницького складу Національного антикорупційного бюро України, особи, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 07 березня 2025 року № 252 затверджено Порядок виплати грошової компенсації особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, за найм (оренду) ними житлових приміщень (далі - Порядок № 252).

Відповідно до пункту 1 Порядку № 252 цей Порядок визначає механізм виплати грошової компенсації за найм (оренду) житлових приміщень (далі - грошова компенсація) особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України.

Згідно з пунктом 2 Порядку № 252 у цьому Порядку терміни вживаються у значенні, наведеному в Законі України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (далі - Закон) та інших нормативно-правових актах, з урахуванням того, що в цілях цього Порядку термін "особи, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України" (далі - Захисники та Захисниці) охоплює:

осіб, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 р. № 65 "Про загальну мобілізацію", затвердженого Законом України від 3 березня 2022 р. № 2105-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про загальну мобілізацію", брали безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, і які на момент найму (оренди) житлового приміщення звільнені з військової служби та ще не набули статусу учасника бойових дій або особи з інвалідністю внаслідок війни;

осіб, які проходили військову службу і яким встановлено статус учасника бойових дій відповідно до пункту 19 частини першої статті 6 Закону та/або статус особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пункту 11 частини другої статті 7 Закону та на момент найму (оренди) житлового приміщення звільнені з військової служби;

поліцейських, осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, які брали безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, і які на момент найму (оренди) житлового приміщення звільнені із служби та ще не набули статусу учасника бойових дій або особи з інвалідністю внаслідок війни;

осіб, яких було позбавлено особистої свободи державою-агресором, її органами, підрозділами, формуваннями, іншими утвореннями у зв`язку із захистом державного суверенітету, незалежності, територіальної цілісності і недоторканності України внаслідок збройної агресії проти України, які належать до складу сил безпеки і сил оборони України та до однієї з категорій осіб, визначених Женевською конвенцією про поводження з військовополоненими від 12 серпня 1949 року та Додатковим протоколом до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол I), від 8 червня 1977 року;

осіб, зазначених в абзацах другому, третьому і п`ятому цього пункту, які отримують реабілітаційну допомогу в амбулаторних умовах поза межами адреси задекларованого/зареєстрованого місця проживання, розташованого на відстані понад 15 кілометрів від адреси задекларованого/зареєстрованого місця проживання.

Відповідно до пункту 4 Порядку №252 одержувачами грошової компенсації є Захисники та Захисниці, які наймають (орендують) житлові приміщення.

За приписам пункту 6 Порядку №252 грошова компенсація призначається один раз з дати звернення Захисника та Захисниці за виплатою грошової компенсації на строк дії договору найму (оренди) житлового приміщення, але не більш як на шість місяців, у щомісячному розмірі, який не перевищує:

у мм. Дніпрі, Києві, Львові, Одесі - двох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року;

в обласних центрах - півтора розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року;

в інших населених пунктах - одного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року.

Договір найму (оренди) житлового приміщення укладається згідно з вимогами Цивільного кодексу України у письмовій формі і обов`язково містить його істотні умови, а саме: найменування сторін, предмет договору, характеристики житла, строк, на який укладається договір, розмір, спосіб, форма і строки внесення орендних платежів та умови їх перегляду, умови дострокового розірвання договору, права та зобов`язання сторін, відповідальність сторін та інші умови, визначені законом.

Якщо Захисник та Захисниця прожили менше одного календарного місяця у найнятому (орендованому) житловому приміщенні, розмір грошової компенсації у такому разі розраховується пропорційно кількості днів їх проживання.

У разі коли ціна договору найму (оренди) житлового приміщення перевищує розмір грошової компенсації, визначений цим пунктом, Захисник та Захисниця самостійно здійснюють оплату додаткових коштів у сумі, якої не вистачає для виконання зазначеного договору.

У разі коли ціна договору найму (оренди) житлового приміщення є меншою за розмір грошової компенсації, визначений цим пунктом, грошова компенсація виплачується у розмірі, встановленому зазначеним договором.

Грошова компенсація Захисникам та Захисницям може бути призначена повторно, але не більш як на шість місяців, у порядку та на умовах, передбачених цим Порядком, якщо вони продовжують отримувати реабілітаційну допомогу, не набули іншої адреси задекларованого/зареєстрованого місця проживання та/або відсутні підстави для відмови у виплаті грошової компенсації, визначені у пункті 11 цього Порядку.

Згідно з пунктом 8 Порядку № 252 для отримання грошової компенсації Захисник та Захисниця, зокрема за сприяння фахівця із супроводу (за наявності), подають місцевому органу за адресою найманого житлового приміщення заяву про виплату грошової компенсації у паперовій чи в електронній формі (за наявності технічної можливості) за формою згідно з додатком.

Відповідно до частини першої пункту 9 Порядку №252 місцевий орган розглядає поданні документи, визначені у пункті 8 цього Порядку, проводить їх перевірку та за участю фахівця із супроводу (за наявності) протягом десяти робочих днів приймає рішення про виплату або відмову у виплаті грошової компенсації та визначає розмір грошової компенсації з урахуванням положень пункту 6 цього Порядку.

Відповідно до частини третьої пункту 9 Порядку №252 протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення про виплату (відмову у виплаті) грошової компенсації місцевий орган надсилає Захиснику та Захисниці копію такого рішення із зазначенням розміру призначеної грошової компенсації або причин відмови, а також надсилає обласній та Київській міській держадміністраціям (військовим адміністраціям) для розподілу субвенції у порядку, визначеному пунктом 9-1 Порядку та умов надання у 2025 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на забезпечення діяльності фахівців із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб та окремі заходи з підтримки осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 липня 2024 р. № 779 (Офіційний вісник України, 2024 р., № 65, ст. 3906, № 99, ст. 6317), - із змінами, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 24 січня 2025 р. № 67 і від 7 березня 2025 р. № 252.

Пунктом 11 Порядку № 252 визначено підстави, за наявності яких грошова компенсація не виплачується.

Так, відповідно до пункту 11 Порядку №252 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) місцевий орган відмовляє Захиснику та Захисниці у виплаті грошової компенсації у разі:

наявності у Захисника та Захисниці житлового приміщення, яке відповідає встановленим санітарним і технічним вимогам, площа якого відповідає мінімальним нормам, визначеним житловим законодавством, на підконтрольній Україні території, крім випадку, визначеного в абзаці четвертому пункту 4 цього Порядку;

забезпечення Захисника та Захисниці службовим житлом, житловим приміщенням для постійного проживання;

виплати Захиснику та Захисниці грошової компенсації за належне для отримання житлове приміщення;

отримання Захисником та Захисницею допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам відповідно до Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 р. № 332 "Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам" (Офіційний вісник України, 2022 р., № 26, ст. 1418; 2023 р., № 69, ст. 3990), або субсидії на оплату вартості або частини вартості найму (оренди) житлового приміщення відповідно до Порядку реалізації експериментального проекту щодо надання субсидії на оплату вартості або частини вартості найму (оренди) житлового приміщення та компенсації частини податку на доходи фізичних осіб або єдиного податку та військового збору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 жовтня 2024 р. № 1225 "Про реалізацію експериментального проекту щодо надання субсидії на оплату вартості або частини вартості найму (оренди) житлового приміщення та компенсації частини податку на доходи фізичних осіб або єдиного податку та військового збору" (Офіційний вісник України, 2024 р., № 100, ст. 6397; 2025 р., № 8, ст. 645);

виплати Захиснику та Захисниці компенсації за пошкоджені/знищені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України;

отримання реабілітаційної допомоги в амбулаторних умовах поза межами адреси задекларованого/зареєстрованого місця проживання, розташованого на відстані до 15 кілометрів від місця проживання;

подання Захисником та Захисницею недостовірних відомостей;

наявність обвинувального вироку суду у зв`язку із вчиненням Захисником та Захисницею злочину проти України.

Оцінка аргументів учасників справи та висновки суду.

Як встановлено судом із матеріалів справи спір між сторонами виник у зв`язку з відмовою відповідача у призначенні позивачу грошової компенсації за найм (оренду) житлового приміщення відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.03.2025 № 252, з підстави попереднього отримання ним грошової компенсації за належне для отримання житлове приміщення.

Вирішуючи спір, суд виходить із того, що відповідно до частини другої статті 19 Конституції України правомірність рішення суб`єкта владних повноважень оцінюється з огляду на дотримання ним установлених законом підстав, меж повноважень та порядку прийняття такого рішення.

Насамперед суд відзначає, що постанова Кабінету Міністрів України від 07.03.2025, якою затверджено Порядок № 252 не містить чіткого зазначення на виконання яких саме законодавчих приписів вона прийнята.

Проте у Порядку № 252 зазначається, що терміни у ньому вживаються у значенні, наведеному в Законі України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII.

Між тим зазначений Закон прямо не врегульовує питання виплати грошової компенсації особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, за найм (оренду) ними житлових приміщень.

Фактично затвердивши Порядок № 252 Уряд встановив додаткову компенсаційну виплату, здійснивши правотворчу діяльність, зокрема, визначивши підстави для відмови в її виплаті.

Отже, для вирішення питання про правомірність оскаржуваного рішення необхідно встановити, чи існувала передбачена Порядком № 252 підстава для відмови у виплаті грошової компенсації, чи підтверджується вона належними доказами та чи дотримався відповідач установленої процедури розгляду заяви позивача.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивач є учасником бойових дій, раніше проходив службу в органах Національної поліції України та був звільнений зі служби 30.06.2019.

Крім того, у 2018 році позивачу було призначено грошову компенсацію за належне для отримання житлове приміщення відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.04.2018 № 280, за кошти якої позивач 17.01.2022 придбав квартиру за адресою: АДРЕСА_1 . Право власності на зазначену квартиру зареєстровано за позивачем.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується не лише факт попереднього отримання позивачем грошової компенсації за належне для отримання житло, а й факт реалізації ним права на таку компенсацію шляхом придбання житлового приміщення.

Проте, суд бере до уваги доводи позивача про те, що придбана квартира розташована на тимчасово окупованій території України, у зв`язку з чим він фактично позбавлений можливості користуватися нею та проживати в ній. Зазначені обставини свідчать про наявність у позивача об`єктивних перешкод для фактичного користування належним йому житлом, однак самі собою не спростовують встановленого факту отримання ним раніше грошової компенсації за належне для отримання житлове приміщення.

Разом із тим наявність у позивача зареєстрованого права власності на квартиру, розташовану на тимчасово окупованій території України, не може ототожнюватися з фактичною можливістю користуватися цим житлом.

Однак у межах цього спору визначальним є те, чи пов`язує Порядок № 252 виникнення підстави для відмови саме з фактом попередньої виплати компенсації незалежно від подальшої можливості користування придбаним житлом.

З огляду на наведене суд зазначає, що положення пункту 11 Порядку № 252 на момент виникнення спірних правовідносин встановлює спеціальне обмеження щодо виплати грошової компенсації особам, які раніше отримали компенсацію за належне для отримання житлове приміщення. При цьому відповідне положення не пов`язує застосування зазначеної підстави для відмови з тим, чи має особа фактичну можливість користуватися придбаним житлом.

За таких обставин суд вважає, що обставини, на які посилається позивач, зокрема розташування квартири на тимчасово окупованій території України та неможливість фактичного проживання в ній, не спростовують наявності передбаченої пунктом 11 Порядку № 252 підстави для відмови у виплаті компенсації.

Водночас суд наголошує, що встановлення факту попереднього отримання компенсації не звільняє суб`єкта владних повноважень від обов`язку належним чином розглянути заяву особи, перевірити подані документи та прийняти вмотивоване рішення відповідно до вимог законодавства.

У цій справі судом встановлено, що відповідач розглянув заяву позивача про призначення грошової компенсації за найм (оренду) житлового приміщення та прийняв рішення про відмову, посилаючись на факт попереднього отримання позивачем компенсації за належне для отримання житло.

Отже, за умови відповідності позивача категорії осіб, визначених пунктом 2 Порядку № 252, суд доходить висновку, що відмова у призначенні компенсації з підстави, передбаченої пунктом 11 цього Порядку, є правомірною.

Водночас, суд відхиляє покликання позивача на факт взяття його на облік, як особи яка потребує поліпшення житлових умов за новим місцем проживання, як підстави для висновку про "скасування правових наслідків, нівілювання статусу та підтверджує нікчемність" раніше проведеної виплати на підставі Положення № 280/2018, як такі що не ґрунтуються на правовому регулюванні, а виражають його суб`єктивну думку.

Суд вважає, що задоволення інтересу позивача без внесення відповідних змін до Порядку № 252 не вбачається можливим.

При цьому суд звертає увагу, що зобов`язання відповідача призначити та виплатити позивачу грошову компенсацію з 04.08.2025 є похідною позовною вимогою, яка залежить від встановлення протиправності оскаржуваного рішення. Оскільки підстав для визнання такого рішення протиправним судом не встановлено, відсутні й правові підстави для задоволення вимоги про зобов`язання відповідача призначити та виплатити відповідну компенсацію.

Таким чином, оцінивши доводи сторін, дослідивши наявні у справі докази та застосувавши положення законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.

Підстави для розподілу судових витрат, відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.

Керуючись статтями 242-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В:

1. У задоволенні адміністративного позову - відмовити.

2. Надіслати учасникам справи (їх представникам) копію судового рішення в порядку, передбаченому ч. 5 ст. 251 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення та набирає законної сили в порядку встановленому статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

Відповідач: Управління соціальної та ветеранської Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації (03148, м. Київ, вул. Гната Юри, 14-Б, код ЄДРПОУ 37498541).

Суддя Сас Є.В.