Ухвала суду № 140150509, 28.09.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у прийнятті звіту про виконання судового рішення

та зміну способу і порядку його виконання

28 вересня 2026 року м. Київ № 320/39594/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жука Р.В. розглянувши у письмовому провадженні звіт Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 28.02.2025 у справі № 320/39594/24

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві

про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 28.02.2025 у справі №320/39594/24 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені повністю.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019 на підставі нової довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по місту Києву» від 29.12.2021 №4314.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві з 01.12.2019 здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по місту Києву» від 29.12.2021 №4314, з урахуванням усіх складових грошового забезпечення, зазначених у цій довідці, та з урахуванням раніше виплачених сум.

Рішення суду набрало законної сили 01.04.2025.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.01.2026 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві подати звіт про виконання судового рішення в адміністративній справі № 320/39594/24 протягом 30 днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень цієї ухвали.

На виконання вимог зазначеної ухвали суду від Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві надійшов звіт про виконання рішення від 28.02.2025 у справі №320/39594/24, в якому зазначено, що виплату заборгованості за рішенням Київського окружного адміністративного суду від 28.02.2025 у справі № 320/39594/24 за період з 01.12.2019 по 31.07.2025 в сумі 240 197,16 грн. буде здійснено в межах бюджетних асигнувань виділених на цю мету.

Виплата заборгованості повному обсязі буде виплачена після надходження відповідного фінансування в межах коштів, передбачених у Державному бюджеті України на фінансування пенсійних програм, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 "Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень" (далі - Постанова №821).

Крім того, у звіті відповідач вказує, що згідно електронної пенсійної справи ОСОБА_1 в переліку підсистеми ПВП ДКГ обліковуються заборгованості нараховані на виконання рішень судів в сумі 240 197,16 грн. та підлягають виплаті в порядку постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821. Із загальної суми боргу, що становить 240 197,16 у 2025 - 2026 році здійснено виплату у розмірі 665,05 грн.

Відповідач зазначив, що видатки на виплату перерахованих пенсій за рішенням суду здійснюються в межах бюджетних асигнувань відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України на відповідну мету, які передбачені бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік, одержувачам, яких включено до переліку станом на 1 число місяця, що передує місяцю, в якому здійснюється виплата.

Для забезпечення виплат за рішеннями суду, передбачених пунктами 5 і 6 цього Порядку, виплата пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) проводиться в сумі, що визначається пропорційно виділеним на зазначені цілі бюджетним асигнуванням відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України, які передбачені бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік, але не більшій від належної до виплати суми, що обліковується в переліку.

Невиплачені протягом поточного бюджетного періоду суми нарахованих на виконання рішень суду сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) за минулий час і перерахованих пенсій за рішенням суду виплачуються в наступному бюджетному періоді в межах встановлених бюджетних асигнувань у порядку, передбаченому пунктами 5-7 цього Порядку.

Головне управління зазначає, що бюджет Пенсійного фонду України на 2025 рік затверджений постановою Кабінет Міністрів України від 17 вересня 2025 року №1152 «Деякі питання бюджету Пенсійного фонд України на 2025 рік». Бюджет враховує видатки на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, що розподілені за джерелами їх виплати (фінансування). Бюджет Пенсійного фонду України на 2026 рік, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 05 лютого 2026 року № 127.

Відповідач звертає увагу, що облік фінансових зобов`язань, що виникають внаслідок нарахування коштів на виконання судових рішень, здійснюється органами Пенсійного фонду України в автоматизованих системах обробки пенсійної документації (електронних пенсійних справах) та на їх підставі - в автоматизованій базі даних у підсистемі "Реєстр судових рішень" Інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України (далі - ІКІС ПФ).

Враховуючи означені обставини, відповідач вважає, що ним вжито всі можливі заходи, спрямовані на виконання рішення суду у справі №320/39594/24.

Вирішуючи питання щодо прийняття звіту Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про виконання судового рішення, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 382-2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд розглядає заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п`ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.

Вимоги до змісту та форми такого звіту визначені у нормах частин другої та третьої статті 382-2 КАС України.

Згідно з частинами першою-четвертою статті 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту.

Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.

Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.

У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України.

Наведене в сукупності дозволяє дійти висновку, що невиконання боржником рішення суду без поважних на те причин тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами статті 382-3 КАС України. А тому, вирішуючи питання щодо прийняття або відмови у прийнятті звіту про виконання судового рішення з подальшим застосуванням таких заходів судового контролю як встановлення нового строку для подання звіту й накладення штрафу на керівника суб`єкта владних повноважень (боржника) або за власною ініціативою розгляду питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення, суд має встановити факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.

Зокрема суд повинен з`ясувати чи вживалися суб`єктом владних повноважень (зокрема в особі його керівника) всі необхідні та вичерпні заходи для своєчасного і повного виконання судового рішення, та які саме заходи; чи діяв зазначений керівник при вжитті тих чи інших заходів добросовісно, пропорційно, своєчасно та обґрунтовано; чи існували документально підтверджені поважні обставини, які ускладнюють виконання судового рішення. Необхідність встановлення судом цих обставин під час розгляду звіту про виконання судового рішення, ухваленого у справі, яка стосується здійснення пенсійних (соціальних та ін.) виплат, випливає безпосередньо зі змісту частин другої і п`ятої статті 382-3 КАС України.

Проаналізувавши доводи Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, викладені у наданому звіті про виконання судового рішення, суд встановив, що рішення Київського окружного адміністративного суду від 28.02.2025 у справі №320/39594/24 в частині здійснення нарахування суми коштів виконане, але в частині погашення нарахованої виплати за період з 01.12.2019 по 31.07.2025 залишилося невиконаним, починаючи з дати набрання законної сили цим рішенням суду по теперішній час.

На переконання суду, вжиті Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві заходи для виконання рішення суду є недостатніми, виходячи з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, статями 14, 370 КАС України.

У відповідності до положень частини четвертої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Згідно з висновками Європейського суду з прав людини, які викладені у відповідних рішеннях ЄСПЛ, зокрема у пункті 54 Рішення Європейського суду з прав людини, справа «Юрій Миколайович Іванов проти України» (Заява N 40450/04), саме на державу покладено обов`язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, які перебувають у державній власності або контролюються державою, виконувалися відповідно до вимог Конвенції. Комітет міністрів розглянув заходи, запроваджені Урядом України для забезпечення виконання рішень Суду у справах, в яких порушується питання тривалого невиконання остаточних рішень національних судів.

Комітет міністрів ухвалив тимчасову резолюцію (СМ/Ке80ІІ(2008)1), у відповідних положеннях якої зазначено:

«Комітет міністрів висловлює особливу занепокоєність у зв`язку з тим, що, незважаючи на цілий ряд законодавчих та інших важливих ініціатив, до яких неодноразово приверталася увага Комітету міністрів, поки що досить мало зроблено для того, щоб подолати існуючу структурну проблему невиконання рішень національних судів; рекомендує органам влади: 1. Забезпечити ефективну реалізацію на практиці положень про відповідальність посадових осіб за невиконання рішень. 2. Призначити відшкодування за шкоду, спричинену затримками у виконанні рішень національних судів, безпосередньо на підставі положень Конвенції та практики Європейського суду, як це передбачено Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

Крім того, Європейський Суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (пункт 53 рішення у справі «Ковач проти України», пункт 59 рішення у справі «Мельниченко проти України», пункт 50 рішення у справі «Чуйкіна проти України», тощо).

Європейський суд з прав людини у рішенні від 19 березня 1997 року у справі «Горнсбі проти Греції» підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід`ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін.

Суд зазначає, що не може вважатись фактично виконаним рішення Київського окружного адміністративного суду від 28.02.2025 у справі №320/39594/24 шляхом здійснення виключно нарахування коштів позивачу, оскільки порядок та спосіб у який таке судове рішення мало бути виконано, встановлений у його резолютивній частині.

Застосування до позивача положень Порядку, затвердженого Постановою №821, на переконання суду, призводить до обмеження його конституційних прав на соціальний та судовий захист та на обов`язковість виконання судового рішення, яке набрало законної сили.

Суд зауважує, що Кабінет Міністрів України не наділений повноваженнями на встановлення порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій, перерахованих на виконання судових рішень шляхом звуження джерел виплати пенсій на виконання судових рішень до меж бюджетних асигнувань відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету ПФУ на відповідну мету.

Таким чином, звузивши джерела виплати пенсій на виконання судових рішень до меж бюджетних асигнувань відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету ПФУ на відповідну мету, Уряд де-факто змінив законодавчо встановлений порядок виконання рішення суду щодо погашення заборгованості з пенсійних виплат, у яких боржником виступає ПФУ, що, у свою чергу, дає підстави для висновку про врегулювання таких питань відповідачем поза межами наданих йому повноважень з огляду на наявність регулюючих такі правовідносини актів.

Наведені приписи Порядку №821 по суті встановлюють додаткові умови та часові параметри для отримання соціальної виплати у належному розмірі особами, порушені права яких були захищені у судовому порядку, що зміщує баланс від обов`язкового виконання у бік виконання за бюджетною можливістю. Такий підхід суперечить конституційній нормі, за якою порядок виконання судового рішення визначається законом, і не може бути змінений підзаконним актом.

Звідси, невиплата відповідачем у повному обсязі поточної пенсії, перерахованої на виконання рішення суду у цій справі, з посиланням на положення Порядку №821, свідчить про порушення пенсійним органом конституційного принципу обов`язковості судового рішення та зводить нанівець право особи на судовий захист, закріплене у статті 55 Основного Закону.

Крім того, суд звертає увагу на те, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2026 у справі №320/51895/25, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.06.2026, визнано протиправною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 "Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень".

За таких обставин, виплата позивачу пенсійним органом поточної пенсії у розмірі, меншому за розмір перерахованої на виконання рішення суду пенсії, свідчить про порушення відповідачем конституційного принципу обов`язковості судового рішення та, відповідно, унеможливлює прийняття звіту Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві від 10.03.2026 №2600-0904-8/37327.

Водночас, як вже зазначалось судом, у частині третій статті 382-3 КАС України вказано, що у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Частиною дев`ятою цієї ж статті передбачено, що суд розглядає питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення за правилами статті 378 цього Кодексу.

Так, статтями 129 та 129-1 Конституції України визначено обов`язковість рішень суду визначена як одна з основних засад судочинства. Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до частин другої та третьої статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Статтею 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Порядок та підстави зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовані статтею 378 КАС України.

Водночас, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» від 21 листопада 2024 року № 4094-IX, який набрав чинності 19 грудня 2024 року, внесені суттєві зміни до положень статті 378 КАС України, зокрема й у частині зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Так, в силу вимог КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Якщо судове рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, чи рішення, яке підлягає виконанню, набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв`язку з їх витребуванням судом апеляційної або касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, передбаченої абзацом першим цієї частини, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження.

Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

Наведене дозволяє суду дійти висновку, що з 19 грудня 2024 року статтю 378 КАС України доповнено самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання судового рішення, а саме: невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо, серед іншого, обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, протягом двох місяців з дня набрання таким рішенням законної сили; при чому зміна способу і порядку виконання такого судового рішення відбувається шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

У цій категорії справ зміна способу і порядку виконання рішення можлива шляхом зміни «зобов`язання здійснити перерахунок та провести виплату за перерахованою пенсією» на «стягнення коштів із державного органу боржника».

Судом встановлено, що на виконання рішення суду Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.12.2019 та здійснено нарахування коштів за період з 01.12.2019 по 31.07.2025 в сумі 240 197,16 грн. Надано інформацію щодо виплаченої заборгованості в розмірі 665,05 грн, невиплаченою залишається сума 239 532,11 грн.

Як вже зазначалось судом, рішенням Київського окружного адміністративного суду від 28.02.2025 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести перерахунок та виплату пенсії позивачу пенсії з 01.12.2019. Рішення суду набрало законної сили 01.04.2025.

Вказане рішення суду відповідачем в частині зобов`язання провести перерахунок пенсії позивачу виконано та здійснено такий перерахунок, внаслідок чого сума доплати після перерахунку складала 240 197,16 грн та станом на дату подання цієї заяви (з урахуванням вже проведених виплат) 239 532,11 грн.

В даному випадку, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання судового рішення є не виплата суми боргу протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням у справі № 320/39594/24.

Враховуючи імперативні вимоги частини третьої статті 378 КАС України (у редакції Закону України від 21 листопада 2024 року № 4094-IX, яка є чинною з 19 грудня 2024 року), судом встановлено, що з дати набрання рішенням суду законної сили пройшло більше двох місяців, тоді як заборгованість, нарахована на виконання судового рішення, позивачу не сплачена, тому наявні підстави для зміни способу виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 28.02.2025 у справі № 320/39594/24 та встановлення способу виконання рішення, шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на користь позивача нарахованої та невиплаченої заборгованості з пенсії в розмірі 239 532,11 грн.

Більш того, зважаючи, що загальновідомою є обставина відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів у територіальних органах Пенсійного фонду України, суд дійшов висновку, що накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захистить право особи на отримання бюджетних коштів, відтак, вважає за можливе звільнити начальника Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від сплати штрафу, передбаченого частиною третьою статті 382-3 КАС України.

Керуючись статтями 378, 382 - 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Головному управлінню Пенсійного фонду України в м. Києві у прийнятті звіту про виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 28.02.2025 у справі № 320/39594/24.

2. Змінити спосіб і порядок виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 28.02.2025 у справі № 320/39594/24, яке набрало законної сили 01.04.2025, в частині, що стосується зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з 01.12.2019 здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по місту Києву» від 29.12.2021 №4314, з урахуванням усіх складових грошового забезпечення, зазначених у цій довідці, та з урахуванням раніше виплачених сум на «стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на користь ОСОБА_1 заборгованості з пенсійних виплат в розмірі 239 532,11 грн (двісті тридцять дев`ять тисяч п`ятсот тридцять дві гривні 11 копійок)».

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя Жук Р.В.