Рішення № 140150425, 28.09.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2026 року м. Київ №320/1577/25

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши в електронній формі у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Голден Газ" до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду через підсистему "Електронний суд" звернулось ТОВ "Голден Газ" з позовом до Головного управління ДПС у Київській області, у якому просить суд:

- визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління ДПС у Київській області у видачі ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним за адресою місця роздрібної торгівлі пальним: 07400, Київська область, м. Бровари, вул. Київська 1а, АГЗП, яка оформлена листом від 20.11.2024 за вих. №8363/АП/10-36-09-04-08 «Про результати розгляду документів»;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Київській області видати Товариству з обмеженою відповідальністю «Голден Газ» (код платника податків за ЄДРПОУ 37502070) після набрання чинності рішення суду ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним за адресою місця роздрібної торгівлі пальним: 07400, Київська область, м. Бровари, вул. Київська 1а, АГЗП.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про те, що 01.11.2024 він звернувся до ГУ ДПС у Київській області із заявою про отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Київська, 1а, АГЗП. Разом із заявою подано необхідні документи, у тому числі платіжну інструкцію №1983 від 25.07.2024 про сплату 2 000 грн за ліцензію. Листом від 20.11.2024 №8363/АП/10-36-09-04-08 відповідач відмовив у видачі ліцензії, пославшись на те, що зазначений платіж зараховано як черговий платіж за раніше видану ліцензію №10290314201900402. Позивач вважає таку відмову протиправною, оскільки платіжною інструкцією №1983 від 25.07.2024 сплачено плату саме за отримання нової ліцензії після закінчення строку дії попередньої ліцензії, а тому правових підстав для зарахування цього платежу як чергового платежу за попередньою ліцензією не було. На думку позивача, відповідач не врахував подані разом із заявою документи та відомості щодо фактичного призначення платежу, у зв`язку з чим безпідставно відмовив у видачі ліцензії. Позивач просить визнати протиправною та скасувати зазначену відмову і зобов`язати ГУ ДПС у Київській області видати ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним за вказаною адресою.

Ухвалою суду відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.

Відповідач, не погоджуючись з позовними вимогами ТОВ «Голден Газ», надіслав відзив на позовну заяву, у якому зазначив про те, що ТОВ «Голден Газ» подало заяви про отримання ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним за двома адресами. До заяв були додані платіжні інструкції №1983 та №1984 від 25.07.2024 на суму по 2 000 грн. За даними інформаційних ресурсів ДПС, зазначені кошти були зараховані як чергові платежі за раніше видані ліцензії №10290314201900402 та №10060314201900403. У зв`язку з цим відповідач вважає, що передбачені статтею 15 Закону №481 підстави для видачі нових ліцензій були відсутні, та вказує на правомірність відмови у їх видачі. Відповідач також зазначає, що для отримання ліцензії заявник повинен подати передбачені законом документи та несе відповідальність за достовірність наведених у них даних. Ліцензія на право роздрібної торгівлі пальним видається за кожним окремим місцем торгівлі за умови дотримання встановлених законом вимог. З огляду на викладене, ГУ ДПС у Київській області вважає відмову у видачі ліцензій правомірною та просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Позивач у відповіді на відзив зазначає про те, що платіжна інструкція №1983 від 25.07.2024 на суму 2000 грн була сплачена саме для отримання нової ліцензії, а не як черговий платіж за попередньою ліцензією №10290314201900402. При цьому попередня ліцензія діяла до 04.07.2024, а черговий платіж за нею, на думку позивача, вже був здійснений платіжною інструкцією №1746 від 26.04.2024. Позивач посилається на дані електронного кабінету, відповідно до яких платіж від 26.04.2024 відображений як черговий платіж за 2024 рік, а платіж від 25.07.2024 як плата за отримання нової ліцензії. Відтак, на його думку, підстав для повторного зарахування останнього платежу за попередньою ліцензією не було. Також позивач зазначає, що відповідач у відзиві фактично навів додаткові підстави для відмови, які не були зазначені в оскаржуваному листі від 20.11.2024. На думку позивача, під час розгляду заяви відповідач не мав претензій до інших поданих документів, а тому не може розширювати мотиви відмови вже під час судового розгляду. Позивач вважає, що відповідач неналежно перевірив подані документи та не врахував інформацію з електронного кабінету, у зв`язку з чим просить задовольнити позов у повному обсязі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Товариства з обмеженою відповідальністю «Голден Газ» здійснювало діяльність з роздрібної торгівлі пальним за адресою: 07400, Київська область, м. Бровари, вул. Київська, 1А, АГЗП, на підставі ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним №10290314201900402, виданої 04.07.2019. Строк дії зазначеної ліцензії визначено до 04.07.2024.

26.04.2024 ТОВ «Голден Газ» здійснило платіж у сумі 2 000 грн згідно з платіжною інструкцією №1746. У призначенні платежу зазначено плату за ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним за адресою: м. Бровари, вул. Київська, 1А. Зазначений платіж був черговою ліцензійною оплатою за 2024 рік.

У подальшому, у зв`язку із закінченням строку дії раніше виданої ліцензії, ТОВ «Голден Газ» здійснило ще один платіж у сумі 2 000 грн згідно з платіжною інструкцією №1983 від 25.07.2024. Зазначену платіжну інструкцію товариство визначило як документ, що підтверджує внесення плати за отримання нової ліцензії.

01.11.2024 ТОВ «Голден Газ» звернулося до ГУ ДПС у Київській області із заявою про отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним за місцем торгівлі: 07400, Київська область, м. Бровари, вул. Київська, 1А, АГЗП, із зазначенням дати початку дії ліцензії 04.11.2024. Разом із заявою товариство подало необхідні документи, у тому числі платіжну інструкцію №1983 від 25.07.2024 на суму 2 000 грн.

Під час розгляду поданих документів ГУ ДПС у Київській області листом від 20.11.2024 №8363/АП/10-36-09-04-08 «Про результати розгляду документів» повідомило ТОВ «Голден Газ» про відмову у видачі ліцензії.

Підставою для відмови відповідач зазначив те, що відповідно до інформаційних ресурсів ДПС України кошти за платіжною інструкцією №1983 від 25.07.2024 у сумі 2 000 грн були зараховані як плата чергового платежу за раніше видану ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним №10290314201900402.

Позивач із такою відмовою не погоджується та звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Нормативно-правовим актом, який визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України, є Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (далі- Закон №481/95-ВР).

Положеннями ст. 15 Закону №481/95-ВР передбачено, що річна плата за ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним становить 2000 гривень на кожне місце роздрібної торгівлі пальним.

У листі ГУ ДПС у Київській області від 20.11.2024 №8363/АП/10-36-09-04-08 відповідач зазначив, що ТОВ «Голден Газ» разом із заявою подало платіжні інструкції від 25.07.2024 №1983 та №1984 на суму по 2 000,00 грн, однак, відповідно до інформаційних ресурсів ДПС України, зазначені кошти були зараховані як плата чергового платежу за ліцензіями на право роздрібної торгівлі пальним №10290314201900402 та №10060314201900403.

Водночас належних та допустимих доказів, які б підтверджували саме таке зарахування коштів та наявність у ТОВ «Голден Газ» заборгованості за зазначеними ліцензіями, відповідачем до суду не надано.

Відповідно до положень ст. 15 Закону №481/95-ВР у заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним додатково зазначаються адреса місця торгівлі, перелік реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), фіскальні номери програмних реєстраторів розрахункових операцій, які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку в податкових органах.

При цьому з поданої позивачем заяви вбачається, що у розділі 13 «Інформація про внесення платежу за ліцензію» прямо зазначено платіжну інструкцію №1983 від 25.07.2024 на суму 2 000,00 грн, а в переліку доданих документів ця платіжна інструкція визначена як документ про сплату за ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним.

Відповідно до положень статті 15 Закону №481/95-ВР для отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів:

документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об`єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об`єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення;

акт вводу в експлуатацію об`єкта або акт готовності об`єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об`єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального;

дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

Копії таких документів не подаються у разі їх наявності у відкритих державних реєстрах, якщо реквізити таких документів та назви відповідних реєстрів зазначено в заяві на видачу ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на зберігання пального.

Відповідальність за достовірність даних у документах, поданих разом із заявою, несе заявник.

У разі якщо зазначені документи видані (оформлені) іншій особі, ніж заявник, такий заявник додатково подає документи, що підтверджують його право на використання відповідного об`єкта.

Вимагати представлення інших документів, крім зазначених у цьому Законі, забороняється. Зазначені в цьому Законі документи (крім документів, які подаються заявником для отримання ліцензії на право виробництва пального, оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального) подаються в одному примірнику в копіях, засвідчених нотаріально або органом, який видав оригінал документа або посадовою особою органу ліцензування. Заява про видачу ліцензії та визначені цим Законом документи подаються уповноваженою особою заявника або надсилаються рекомендованим листом.

З аналізу вищевказаних норм чинного законодавства встановлено, що для отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним суб`єкт господарювання подає відповідну заяву та документи, перелічені у частині 41 статті 15 Закону №481/95-ВР.

У листі Головного управління ДПС у Київській області від 20.11.2024 №8363/АП/10-36-09-04-08, яким позивача повідомлено про прийняття оскаржуваного рішення, зазначено, що за результатами розгляду документів ТОВ «Голден Газ» встановлено подання разом із заявою копії платіжної інструкції від 25.07.2024 №1983 на суму 2 000,00 грн, яка, відповідно до інформаційних ресурсів ДПС України, була зарахована як плата чергового платежу за ліцензією на право роздрібної торгівлі пальним №10290314201900402.

При цьому інших зауважень щодо поданих ТОВ «Голден Газ» документів у вказаному листі відповідачем не наведено. Зокрема, у поданій позивачем заяві містяться відомості про реєстратор розрахункових операцій, а також до заяви додано документи, передбачені для отримання ліцензії, у тому числі платіжну інструкцію №1983 від 25.07.2024.

Отже, єдиною зазначеною відповідачем підставою для відмови у видачі ліцензії було зарахування сплачених позивачем коштів як чергового платежу за раніше виданою ліцензією.

Згідно з ч. 50 ст. 15 Закону №481/95-ВР, ліцензія або рішення про відмову в її видачі видається заявнику не пізніше 10 календарних днів (щодо пального - не пізніше 20 календарних днів) з дня одержання зазначених у цьому Законі документів. У рішенні про відмову у видачі ліцензії повинна бути вказана підстава для відмови з посиланням на відповідні норми законодавства.

Судом досліджено лист Головного управління ДПС у Київській області від 20.11.2024 №8363/АП/10-36-09-04-08 «Про результати розгляду документів», яким ТОВ «Голден Газ» повідомлено про відмову у видачі ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним.

У вказаному листі відповідач послався на положення статей 15, 16 Закону України №481/95-ВР, зазначивши, що разом із заявою позивач подав платіжну інструкцію від 25.07.2024 №1983 на суму 2 000,00 грн, однак, відповідно до інформаційних ресурсів ДПС України, зазначені кошти були зараховані як плата чергового платежу за раніше видану ліцензію №10290314201900402.

Інших конкретних підстав для відмови у видачі ліцензії у зазначеному листі відповідачем не наведено. Зокрема, у листі відсутнє посилання на невідповідність поданих позивачем документів іншим вимогам законодавства чи на відсутність будь-яких документів, необхідних для отримання ліцензії.

При цьому з поданої ТОВ «Голден Газ» заяви вбачається, що позивач зазначив відомості про місце роздрібної торгівлі пальним, наявний реєстратор розрахункових операцій та додав до заяви платіжну інструкцію №1983 від 25.07.2024 на суму 2 000,00 грн як документ, що підтверджує внесення плати за ліцензію.

Таким чином, мотивувальна частина листа відповідача фактично зводиться до посилання на зарахування сплачених позивачем коштів як чергового платежу за попередньою ліцензією, без наведення інших обставин, які перешкоджали б видачі ТОВ «Голден Газ» нової ліцензії.

Водночас посилання на відсутність у заяві відомостей щодо реєстраційного номера посвідчення реєстратора розрахункових операцій до цієї справи не застосовується, оскільки у поданій ТОВ «Голден Газ» заяві такі відомості зазначені у розділі 12, зокрема фіскальний номер РРО, номер реєстраційного посвідчення, дата його видачі та інші передбачені реквізити.

Відтак, викладену у листі Головного управління ДПС у Київській області від 20.11.2024 №8363/АП/10-36-09-04-08 підставу для відмови ТОВ «Голден Газ» у видачі ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним суд вважає необґрунтованою.

Зазначена правова позиція узгоджується з висновками Шостого апеляційного адміністративного суду, викладеними у постанові від 12.03.2025 у справі №580/10397/24, щодо необхідності належного обґрунтування рішення про відмову у видачі ліцензії та можливості зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити відповідні дії з урахуванням встановлених судом обставин.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у рішенні про відмову у видачі ліцензії повинна бути вказана підстава для відмови з посиланням на відповідні норми законодавства країни у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

У рішенні Європейського суду з прав людини (наприклад, рішення у справі «Suominen v. Finland», заява № 37801/97, пункт 36), відповідно до якої орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень; принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень полягає у тому, щоб рішенням було прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

Конституцією України та КАС України прямо передбачений обов`язок суб`єктів владних повноважень дотримуватися принципу належного урядування, відповідно, адміністративні суди під час розгляду та вирішення спорів, що виникають у сфері публічно-правових відносин, мають перевіряти дотримання цього принципу у всіх його аспектах з урахуванням конкретних обставин справи. Фактичне застосування принципу належного урядування є своєрідним «маркером» того як в Україні гарантуються статті 1, 3, 6, 8, 19, 55, 56, 124 Конституції України, а суди застосовують частину другу статті 2 КАС України та статті 3 і 4 Угоди про асоціацію з ЄС.

Відтак, невиконання суб`єктом владних повноважень законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Верховний Суд у постанові від 11 вересня 2023 року у справі №420/14943/21 сформулював правовий висновок про те, що критеріями обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень є:1) логічність та структурованість викладення мотивів, що стали підставою для прийняття відповідного рішення; 2) пов`язаність наведених мотивів з конкретно наведеними нормами права, що становлять легітимну основу такого рішення; 3) наявність правової оцінки фактичних обставин справи (поданих заявником документів, інших доказів), врахування яких є обов`язковим у силу вимог закону під час прийняття відповідного рішення суб?єкта владних повноважень; 4) відповідність висновків, викладених у такому рішенні, фактичним обставинам справи; 5) відсутність немотивованих висновків та висновків, які не ґрунтуються на нормах права.

Отже, рішення відповідача про відмову у видачі ліцензії, в якому вказується на відсутність документів, необхідних для отримання ліцензії, без зазначення конкретного пункту Закону №481/95-ВР, яким визначено перелік таких документів, а також без зазначення підстав, з яких відповідні документи не були прийняті відповідачем як документи, що зазначені у відповідному пункті, не можна вважати таким, що відповідає вимогам частини другої статті 2 КАС України, зокрема щодо обґрунтованості.

Відповідно до вимог ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на встановлені судом фактичні обставини справи та докази, надані позивачем на підтвердження обставин, якими він обґрунтовує свої вимоги, суд приходить до висновку, що лист Головного управління ДПС у Київській області від 20.11.2024 №8363/АП/10-36-09-04-08 «Про результати розгляду документів» не містить належних та обґрунтованих підстав для відмови у видачі ТОВ «Голден Газ» ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, що не узгоджується з вимогами частини 50 статті 15 Закону України №481/95-ВР.

З огляду на викладене, позовна вимога про визнання протиправною та скасування відмови Головного управління ДПС у Київській області у видачі ТОВ «Голден Газ» ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, оформленої листом від 20.11.2024 №8363/АП/10-36-09-04-08, підлягає задоволенню.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача видати позивачу ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним за адресою: 07400, Київська область, м. Бровари, вул. Київська, 1А, АГЗП, суд зазначає таке

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 5 КАС України способом захисту прав особи є, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта.

За приписами частини третьої статті 245 КАС України у разі скасування індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення порушених прав, свобод чи інтересів позивача.

Судом встановлено, що листом ГУ ДПС у Київській області від 20.11.2024 №8363/АП/10-36-09-04-08 позивачу фактично відмовлено у видачі ліцензії, однак зазначений лист не містить належного обґрунтування такої відмови та не відповідає вимогам частини п`ятдесятої статті 15 Закону №481 щодо зазначення підстави для відмови з посиланням на відповідні норми законодавства.

Разом з тим суд не вбачає підстав для безпосереднього зобов`язання відповідача видати позивачу ліцензію, оскільки питання про видачу ліцензії по суті належним чином відповідачем не було вирішено. Зокрема, відповідач фактично обмежився посиланням на зарахування платіжної інструкції №1983 від 25.07.2024 як чергового платежу за раніше виданою ліцензією, не надавши належної оцінки поданим позивачем документам та не навівши передбачених законом підстав для відмови.

За таких обставин суд вважає, що належним способом відновлення порушеного права позивача є зобов`язання ГУ ДПС у Київській області повторно розглянути заяву ТОВ «Голден Газ» від 01.11.2024 про отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним за адресою: 07400, Київська область, м. Бровари, вул. Київська, 1А, АГЗП, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

При повторному розгляді заяви відповідач має надати оцінку всім поданим позивачем документам, у тому числі платіжній інструкції №1983 від 25.07.2024, та прийняти за результатами такого розгляду вмотивоване рішення відповідно до вимог законодавства.

Отже, з урахуванням того, що позивач просив безпосередньо видати ліцензію, тоді як суд дійшов висновку про необхідність повторного розгляду заяви, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме в частині зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про отримання ліцензії.

Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення не виконав, відзиву на позов суду не надав.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, враховуючи положення ч.2 ст. 77, ч. 6 ст. 162, ч. 4 ст. 159 КАС України та матеріали справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити частково.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Зважаючи на те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, то судові витрати зі сплати судового збору, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Інших доказів понесених судових витрат, станом на час прийняття рішення, матеріали справи не містять.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління ДПС у Київській області у видачі товариству з обмеженою відповідальністю «Голден Газ» ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним за адресою: 07400, Київська область, м. Бровари, вул. Київська, 1А, оформлену листом від 20.11.2024 №8363/АП/10-36-09-04-08 «Про результати розгляду документів».

Зобов`язати Головне управління ДПС у Київській області повторно розглянути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Голден Газ» про отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним за адресою: 07400, Київська область, м. Бровари, вул. Київська, 1А, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні, та прийняти за результатами її розгляду вмотивоване рішення відповідно до вимог законодавства.

В іншій частині позовних вимог, - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Голден Газ» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2271 (дві тисячі двісті сімдесят одна) грн 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Лисенко В.І.