Рішення № 140150325, 28.09.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2026 року м.Київ № 640/3165/22

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши у порядку письмового провадження заяву позивача про прийняття додаткового рішення у межах адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Київської міської державної адміністрації, Департаменту територіального контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), Комунального підприємства "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Київської міської державної адміністрації (відповідач-1), Департамент територіального контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) (відповідач-2), Комунального підприємства "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (відповідач-3), в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Київської міської державної адміністрації, Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації);

- зобов`язати Департамент міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Комунальне підприємство «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) невідкладно здійснити демонтаж воріт, що перекрили в`їзд на вул. Садова 53;

- стягнути солідарно із Київської міської державної адміністрації, Департаменту територіального контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) та Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на користь позивача 1 000 000 грн. у якості відшкодування завданої моральної шкоди.

Київський окружний адміністративний суд рішенням від 11 грудня 2024 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2025 року, задовольнив частково позов: визнав протиправною бездіяльність КМДА, Департаменту та КП "Київблагоустрій" щодо непроведення демонтажу воріт, що перекрили в`їзд до вулиці Садової 53 у СТ "Сонячний" у Дарницькому районі м. Києва; зобов`язав Департамент та КП "Київблагоустрій" здійснити демонтаж воріт, що перекрили в`їзд до вулиці Садової 53 у СТ "Сонячний" у Дарницькому районі міста Києва; стягнув із КМДА, Департаменту та КП "Київблагоустрій" на користь ОСОБА_1 по 10 тис. грн з кожного на відшкодування моральної шкоди, та по 1 760,00 грн з кожного на відшкодування сплати судового збору.

09.04.2025 до Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Матвієвського Андрія Олександровича - із заявою про приєднання доказів та стягнення судових витрат у справі №640/3165/22. Заяву обґрунтовано понесенням позивачем судових витрат, зокрема судового збору, витрат на медичну консультацію та витрат на професійну правничу допомогу. Загальний розмір таких витрат, за твердженням позивача, становить 37 304,20 грн, у тому числі 13 000 грн витрат на правничу допомогу адвоката. На підтвердження цих витрат подано договір про надання правової допомоги, додаткову угоду, акт виконаних робіт, рахунки та платіжні документи, а також детальний опис виконаних адвокатом робіт. Згідно з детальним описом робіт, адвокатом за період з 21.01.2022 по 25.06.2024 надано правничу допомогу загальною тривалістю 94,5 робочих години.

При вирішенні питання про ухвалення додаткового рішення суду, суд виходить з такого.

Згідно з частиною першою статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Судом встановлено, що рішенням суду від 11.12.2024 не вирішено питання щодо розподілу витрат позивача на професійну правничу допомогу, а також не розподілено понесені позивачем витрати зі сплати судового збору за подання апеляційних та касаційних скарг у цій справі. У зв`язку з цим питання щодо розподілу зазначених судових витрат підлягає вирішенню шляхом ухвалення додаткового рішення суду.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (ч.3 ст.252 КАС України).

Згідно з ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У відповідності до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

До наданої суду заяви представником позивача долучено договір про надання правової допомоги №1/210122 від 21.01.2022 року, додаткову угоду №1 до вказаного договору від 23.11.2023 року, акт про надану правничу допомогу від 25.06.2024 року, а також рахунки та платіжні документи на підтвердження понесених витрат.

Наведеними доказами підтверджується понесення та оплата позивачем витрат на професійну правничу допомогу в сумі 13 000 грн 00 коп.

Крім того, відповідно до детального опису робіт адвокатом за період з 21.01.2022 року по 25.06.2024 надано правничу допомогу загальною тривалістю 94,5 години.

Суд звертає увагу, що при встановленні розміру гонорару за надання професійної правничої допомоги враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Беручи до уваги складність справи; час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт; обсяг наданих адвокатом послуг, часткове задоволення позову, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви представника заявника та стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом даної справи пропорційно задоволених вимог у розмірі 9 000 грн. 00 коп., тобто по 3000,00 грн з кожного відповідача.

Щодо вимоги позивача про відшкодування витрат у розмірі 1200,00 грн, понесених за консультацію психотерапевта, суд зазначає, що рішенням суду від 11.12.2024 року у справі №640/3165/22 встановлено факт заподіяння позивачу моральної шкоди, зокрема у зв`язку з психічним напруженням, розчаруванням та моральними стражданнями, спричиненими тривалим невиконанням відповідачами покладених на них обов`язків. За результатами розгляду справи на користь позивача присуджено відшкодування моральної шкоди у розмірі 30 000,00 грн.

Разом з тим, факт встановлення судом заподіяння позивачу моральної шкоди не свідчить про те, що витрати на консультацію психотерапевта є судовими витратами у розумінні статті 132 КАС України.

Як убачається з матеріалів справи, зазначені витрати понесені позивачем за консультацію психотерапевта 18.12.2021, тобто до звернення до суду з позовом у цій справі, та були пов`язані з необхідністю, на думку позивача, стабілізації його психоемоційного стану.

Водночас такі витрати не були необхідними для підготовки, подання чи розгляду адміністративної справи, не пов`язані з вчиненням позивачем процесуальних дій та не є витратами на отримання доказів у справі.

Отже, незважаючи на встановлення судом факту заподіяння позивачу моральної шкоди, витрати на консультацію психотерапевта не є витратами, пов`язаними з розглядом справи, а тому не підлягають відшкодуванню за правилами статті 132 КАС України. У цій частині заяви слід відмовити.

Щодо заявленої позивачем до відшкодування суми судового збору, сплаченого за подання апеляційних та касаційної скарг на процесуальні судові рішення, суд зазначає таке.

Як убачається з матеріалів справи, позивачем сплачено судовий збір за подання апеляційної та касаційної скарг на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.01.2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.06.2022 року по 2481,00 грн за кожну скаргу, в загальному розмірі 4 962,00 грн, за подання апеляційної скарги на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.10.2022 року - 2 481,00 грн та за подання апеляційної скарги на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 23.11.2023 року - 2 684,00 грн.

Таким чином, загальний розмір судового збору, сплаченого позивачем за оскарження зазначених процесуальних судових рішень, становить 10 127,00 грн.

Зазначені витрати безпосередньо пов`язані з розглядом цієї адміністративної справи та були понесені позивачем у зв`язку з необхідністю реалізації права на судовий захист. При цьому оскаржувані ухвали не вирішували спір по суті, а стосувалися процесуальних питань, які перешкоджали подальшому розгляду справи.

За результатами апеляційного та касаційного перегляду відповідні процесуальні судові рішення були скасовані, що забезпечило можливість продовження розгляду справи судом першої інстанції. Водночас судами апеляційної та касаційної інстанцій питання про розподіл понесених позивачем витрат зі сплати судового збору за подання відповідних скарг не було вирішено.

Верховний Суд у своїй практиці виходить із того, що у випадку, коли суд апеляційної чи касаційної інстанції не ухвалює нового рішення по суті спору, а скасовує судове рішення та направляє справу для продовження або нового розгляду, питання розподілу судових витрат, пов`язаних із розглядом справи у відповідній інстанції, вирішується судом, який остаточно розглядає справу. Частина шоста статті 139 КАС України прямо передбачає зміну розподілу судових витрат судом апеляційної чи касаційної інстанції лише у випадку, якщо такий суд, не повертаючи справу на новий розгляд, змінює судове рішення або ухвалює нове.

Разом із тим суд враховує, що за результатами розгляду справи позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. У зв`язку з цим судовий збір, сплачений за подання первісної позовної заяви, вже був розподілений судом у рішенні від 11.12.2024 року з урахуванням результату розгляду позовних вимог.

Водночас витрати у сумі 10 127,00 грн виникли не у зв`язку з поданням та розглядом позовних вимог, які в подальшому були задоволені частково, а у зв`язку з оскарженням процесуальних рішень, якими було створено перешкоди для розгляду справи по суті. Усі зазначені процесуальні рішення були оскаржені позивачем та скасовані за результатами відповідного перегляду.

Отже, суд вважає, що підстав для повторного застосування до зазначених витрат пропорції, яка була визначена з огляду на часткове задоволення позовних вимог, немає. Зменшення суми 10 127,00 грн пропорційно до розміру задоволених позовних вимог фактично означало б поширення результату розгляду матеріально-правових вимог на витрати, понесені позивачем для усунення процесуальних перешкод у доступі до розгляду справи судом.

Таким чином, суд доходить висновку, що документально підтверджені витрати позивача зі сплати судового збору за подання зазначених апеляційних та касаційної скарг у загальному розмірі 10 127,00 грн підлягають розподілу між відповідачами без додаткового зменшення у зв`язку з частковим задоволенням позову.

З урахуванням того, що спірні процесуальні рішення стосувалися правовідносин між позивачем та всіма трьома відповідачами, а рішенням суду від 11.12.2024 року судові витрати зі сплати первісного судового збору розподілено між відповідачами в рівних частинах, суд вважає обґрунтованим покласти зазначені витрати також у рівних частинах на відповідачів.

Відтак з Київської міської державної адміністрації, Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню по 3 375,67 грн судового збору, сплаченого за подання апеляційних та касаційної скарг.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі №640/3165/22, - задовольнити частково.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Київської міської державної адміністрації на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 (три тисячі) грн 00 коп. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 3375 (три тисячі триста сімдесят п`ять) грн 67 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 (три тисячі) грн 00 коп. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 3375 (три тисячі триста сімдесят п`ять) грн 67 коп.

Стягнути з Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 (три тисячі) грн 00 коп. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 3375 (три тисячі триста сімдесят п`ять) грн 66 коп.

В іншій частині у задоволенні заяви відмовити.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини додаткового рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту додаткового рішення.

Суддя Лисенко В.І.