Ухвала суду № 140150312, 28.09.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

28 вересня 2026 року м. Київ № 826/5470/15

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лисенко В.І., розглянувши в електронній формі в порядку письмового провадження заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у м. Києві, Головного управління ДФС у м. Києві про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивачка) звернулася до суду з позовом до Державної фіскальної служби України (далі - ДФС України, відповідач-1), Державної податкової служби України (далі - ДПС України, відповідач-2), Головного управління ДПС у м. Києві (далі - ГУ ДПС у м. Києві, відповідач-3), Головного управління ДФС у м. Києві (далі - ГУ ДФС у м. Києві, відповідач-4) з вимогами: визнати протиправним і скасувати наказ голови Комісії з реорганізації Міністерства доходів і зборів від 16 березня 2015 року №191-0, яким ОСОБА_1 було звільнено з посади заступника начальника Головного управління Міндоходів у м. Києві; зобов`язати Державну податкову службу України поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника ГУ ДПС у м. Києві ДПС України або на рівнозначній посаді в органах ДПС України з 17 березня 2015 року; стягнути з рахунків ГУ ДПС у м. Києві на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу в сумі 1 267 685,53 грн; зобов`язати ГУ ДПС у м. Києві: нарахувати та сплатити до Пенсійного фонду України страхові внески (єдиний соціальний внесок), пов`язані з виплатою заробітної плати, за період вимушеного прогулу; подати до органу Пенсійного фонду України та відповідного органу ДПС України скореговані відомості про помісячні суми заробітку ОСОБА_1 за весь час вимушеного прогулу та сплачені за нього страхові внески; внести до трудової книжки ОСОБА_1 відповідний запис про поновлення на роботі з моменту неправомірного звільнення; зобов`язати ДПС України поінформувати Міністерство юстиції України про відкликання відомостей про застосування до ОСОБА_1 заборони, передбаченої пунктом 3 статті 1 Закону України «Про очищення влади».

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 31.01.2024 адміністративний позов задоволено: стягнуто з Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ: 39292197, 04053, м. Київ, Львівська площа буд 8) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 1 336 261,84 грн. (один мільйон триста тридцять шість тисяч двісті шістдесят одна грн. 29 коп.).

02.04.2026 до Київського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 із заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 січня 2024 року у справі № 826/5470/15. Заявниця просить суд здійснити судовий контроль шляхом зобов`язання Державної фіскальної служби України подати звіт про стан виконання судового рішення, причини його невиконання та вжиті заходи, а також зобов`язати Державну казначейську службу України та Міністерство фінансів України надати інформацію щодо стану та порядку фінансування виконання зазначеного судового рішення. Заяву обґрунтовує тим, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 31.01.2024 у справі № 826/5470/15 з Державної фіскальної служби України на її користь стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 1 336 261,84 грн. На виконання вказаного рішення суду було видано виконавчий документ, який подано до Державної казначейської служби України. Заявниця зазначає, що листом Державної казначейської служби України від 22.07.2024 повідомлено про неможливість виконання судового рішення у порядку безспірного списання коштів у зв`язку з відсутністю бюджетних призначень та коштів на рахунках Державної фіскальної служби України. У зв`язку з цим 13.05.2024 виконавчий документ взято на облік для виконання за бюджетною програмою КПКВК 3504040 «Заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою». ОСОБА_1 вказує, що станом на день звернення до суду рішення залишається невиконаним, а його виконання фактично залежить від бюджетного фінансування та встановленої черговості. Заявниця зазначає, що судове рішення віднесено до другої черги виконання, у зв`язку з чим його виконання може бути відкладено на невизначений строк. Також у заяві зазначено, що Державна фіскальна служба України перебуває у стані припинення, тоді як її функції та повноваження у сфері податкової політики передані Державній податковій службі України. На думку заявниці, виконання грошової частини судового рішення залишилося за органом, який фактично не фінансується, що створює перешкоди для реального виконання рішення суду. З огляду на викладене, заявниця вважає, що наявні підстави для здійснення судом контролю за виконанням рішення та отримання від органів, які беруть участь у його виконанні або забезпечують його фінансування, інформації щодо фактичного стану виконання судового рішення, причин його невиконання та заходів, вжитих для його виконання.

Вирішуючи заяву про встановлення судового контролю суд застосовує такі норми права.

Відповідно до частин 1, 2 статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Згідно з статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Суд зауважує, що 19.12.2024 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» від 21.11.2024 №4094-IX (далі Закон №4094-ІХ), яким статтю 382 КАС України викладено у новій редакції, а КАС України доповнено статтями 381-1, 382-1, 382-2, 382-3.

Згідно із пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №4094-ІХ справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом, розглядаються з урахуванням особливостей, що діють після набрання чинності цим Законом.

При цьому, відповідно до частини 3 статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Отже, розгляд заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду здійснено з урахуванням особливостей, що діють після набрання чинності Законом №4094-ІХ.

Відповідно до положень статті 381-1 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції (частина 1).

Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу (частина 2).

Положеннями статті 382 КАС України передбачено, що суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

Згідно з частиною 1 статті 382-1 КАС України суд розглядає заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п`ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.

За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Відповідно до частини 3 статті 382-1 КАС України встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.

Суд може зобов`язати подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення особисто керівника суб`єкта владних повноважень (частина 4 статті 382-1 КАС України).

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу (частина 1 статті 382-3 КАС України).

З викладених норм права слід виснувати, що інститут судового контролю полягає у здійсненні судом контролюючої функції щодо суб`єкта владних повноважень з дотримання ним принципу обов`язковості судового рішення.

Водночас такі повноваження суду повинні реалізовуватися з урахуванням статті 129-1 Конституції України, і такі повноваження надані суду з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві.

Таким чином, при вирішенні питання щодо наявності чи відсутності підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, суд повинен з`ясувати, чи виконано судове рішення, причини, які спричинили невиконання такого рішення та чи є вони об`єктивними, а також оцінити ризики, які можуть існувати для позивача у випадку невиконання рішення суду.

Суд звертає увагу, що правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.

З доказів, долучених до заяви про встановлення судового контролю, суд встановив, що виконавчий документ, виданий на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 31.01.2024 у справі №826/5470/15, яким з Державної фіскальної служби України на користь ОСОБА_1 стягнуто кошти в сумі 1 336 261,84 грн, було пред`явлено до виконання до органу Казначейства.

Листом від 22.07.2024 орган Казначейства повідомив про неможливість здійснення безспірного списання коштів у зв`язку з відсутністю бюджетних призначень та коштів на рахунках Державної фіскальної служби України.

Водночас встановлено, що з 13.05.2024 виконавчий документ зареєстрований для виконання за бюджетною програмою КПКВК 3504040 «Заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою». Таким чином, виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому законодавством для виконання судових рішень за рахунок коштів державного бюджету та з урахуванням установленої черговості.

При цьому, як убачається з матеріалів заяви, станом на час її подання рішення суду від 31.01.2024 у частині стягнення на користь позивача 1 336 261,84 грн не виконано. Заявниця зазначає, що фактичне виконання рішення залежить від наявності відповідного фінансування та черговості виконання судових рішень за бюджетною програмою КПКВК 3504040, у зв`язку з чим строк повного виконання рішення залишається невизначеним.

Крім того, з матеріалів заяви вбачається, що Державна фіскальна служба України перебуває у стані припинення, а її функції передані Державній податковій службі України. Водночас грошове зобов`язання, встановлене рішенням суду у справі №826/5470/15, залишається невиконаним.

Отже, незважаючи на вжиття заходів щодо виконання судового рішення, його фактичне виконання в частині стягнення присуджених коштів не завершено. При цьому з моменту надходження виконавчого документа до органу Казначейства та його взяття на облік для виконання за бюджетною програмою КПКВК 3504040 минув значний строк, однак доказів повного виконання рішення суду або визначення конкретного строку його виконання до суду не надано.

З огляду на викладене, враховуючи тривале невиконання рішення суду в частині стягнення коштів, відсутність доказів його повного виконання та необхідність забезпечення реального виконання судового рішення, суд вважає за можливе встановити судовий контроль за його виконанням.

Відтак, у порядку частини першої статті 382 КАС України суд вважає за необхідне зобов`язати Державну фіскальну службу України подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 31.01.2024 у справі №826/5470/15.

Окрім того, згідно з частиною 3 статті 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Також, відповідно до частини 1 статті 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

При цьому, суд зауважує, що така ухвала є різновидом виконавчого документа, а тому, звіт про виконання рішення суду має містити інформацію щодо керівника суб`єкта владних повноважень, зокрема, передбачену пунктом 2 частини 2 статті 382-2 КАС України.

Водночас суд не вбачає підстав для задоволення заяви в частині вимог позивачки про зобов`язання органу Казначейства та Міністерства фінансів України надати інформацію щодо стану виконання судового рішення, черговості його виконання, обсягу бюджетних призначень, заходів, вжитих у зв`язку з недостатністю фінансування, а також відповідного листування.

Такі вимоги фактично спрямовані на отримання від інших суб`єктів інформації щодо стану та механізму виконання судового рішення, тоді як предметом судового контролю відповідно до статті 382 КАС України є саме виконання судового рішення суб`єктом владних повноважень, на якого покладено відповідний обов`язок.

Встановлення судового контролю не передбачає покладення на суд у межах розгляду заяви за статтею 382 КАС України обов`язку витребовувати від інших органів державної влади інформацію, яку позивачка вважає необхідною для з`ясування обставин виконання рішення.

Крім того, наявні у матеріалах справи документи вже містять відомості щодо пред`явлення виконавчого документа до виконання, його реєстрації за бюджетною програмою КПКВК 3504040 та причин невиконання рішення, пов`язаних із відсутністю відповідного фінансування.

За таких обставин вимоги позивачки про зобов`язання органу Казначейства та Міністерства фінансів України надати зазначену інформацію задоволенню не підлягають.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що заяву позивача про встановлення судового контролю слід задовольнити частково.

У зв`язку із перебуванням судді у відпустці ухвала суду прийнята 02.09.2026.

Керуючись статтями 241-243, 248, 256, 294, 295, 370, 382-382-3 КАС України суд

у х в а л и в :

Заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду задовольнити частково.

Зобов`язати Державну фіскальну службу України подати до Київського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 31.01.2024 у справі №826/5470/15 у строк 30 днів з дня отримання цієї ухвали, відповідно до приписів частини другої статті 382-2 КАС України.

У задоволенні заяви ОСОБА_1 в частині зобов`язання органу Казначейства та Міністерства фінансів України надати інформацію щодо стану виконання судового рішення, черговості його виконання, бюджетних призначень, заходів, вжитих у зв`язку з недостатністю фінансування, а також листування з питань фінансування виконання судового рішення, - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Суддя Лисенко В.І.