Рішення № 140150222, 29.09.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2026 року м. Київ справа №320/19436/26

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Білоноженко М.А.,

розглянувши у приміщені суду в м. Києві у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Дарекс-Енерго» (04073, м. Київ, вул. Серицька, буд. 9, офіс 234, код ЄДРПОУ 39423347)доГоловного управління Державної податкової служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19, код ЄДРПОУ 44116011)провизнання протиправним та скасування податкового-повідомлення рішення, зобов`язання вчинити діївстановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дарекс-Енерго» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, у якому просило суд, з урахуванням заяви про зміну предмету позову:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у місті Києві від 19.02.2026 року №123630407;

- зобов`язати Головне управління ДПС у м. Києві здійснити коригування даних в інформаційній системі органів ДПС, шляхом виключення з інтегрованої картки платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАРЕКС ЕНЕРГО» суми боргу (недоїмки) зі сплати податку на додану вартість у розмірі 10 886 210,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що контролюючим органом в порушення порядок проведення камеральної перевірки, оскільки позивач з 01.01.2026 переведено на облік до Центрального міжрегіонального ДПС по роботі з великими платниками податків.

Крім цього, наголошував на тому, що контролюючим органом в порушення положень п. 86.1 ст. 86 ПК України не дотримано процедури повідомлення позивача про проведену перевірку, а також позбавлено можливості надати свої заперечення щодо акту перевірки, більше того контролюючим органом порушено строки прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Також, представник позивача звертав увагу суду на той факт, що позивачем самостійно виправлено виявлені недоліки, а саме подано уточнюючий розрахунок, а про наявність акту перевірки та оскаржуваного податкового повідомлення позивачу стало відомо лише після отримання відповіді на адвокатський запит.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження у підготовчому судовому засіданні.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що з поданим позовом не погоджується, вважає його необґрунтованим, безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню. Вказує, що за результатами камеральної перевірки складено акт №2967/Ж5/26-15-04-07-01/39423347 від 21.01.2026 (направлено поштою 29.01.2026 трек номер №R067089308485) встановлено порушення податкового законодавства, а саме: ТОВ «ДАРЕКС-ЕНЕРГО» зобов`язане було відобразити в податковій декларації за листопад 2025 року №9400897875 від 22.12.2025 податкові зобов`язання у сумі 10 886 210,00 грн. На підставі вищевказаного акта прийнято податкове-повідомлення рішення від 19.02.2026 №123630407 (направлено поштою 20.02.2026 трек номер №R067105902864). Листи повернулись з позначкою за закінченням терміну зберігання. Відповідач зазначає, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника.

Також, представником відповідача наголошено на тому, що Декларація за листопад 2025 року зареєстрована та обліковується в інформаційних ресурсах ГУ ДПС у м. Києві. Саме тому технічна можливість і правовий обов`язок проведення камеральної перевірки цієї декларації покладаються виключно на відповідача, а не на новий орган обліку позивача.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті.

В призначених судових засіданнях представник позивача підтримав позовні вимоги та просив задовольнити останні.

В свою черг представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог, з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

За згодою представників учасників справи розгляд справи завершено у порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

22 жовтня 2025 року Позивачем було отримано Повідомлення №265750313628412 про включення до Реєстру великих платників податків, за змістом якого згідно з Наказом ДПС від 17.10.2025 №1014 «Про затвердження Реєстру ВПП на 2026 рік» на підставі досягнення критеріїв, визначених підпунктом 14.1.24 пункту 14.1 статті 14 Розділу І Податкового кодексу України платника податків включено до Реєстру великих платників податків на 2026 рік.

Позивачем подано податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2025 року (реєстраційний номер №9400897875 від 22.12.2025) Позивачем було помилково задекларувано суми ПДВ податкових зобов`язань (рядок 1.1) у розмірі 0 грн.

Головним управлінням ДПС у м. Києві на підставі пункту 200.10 статті 200, підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 та у порядку статті 76 підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу було проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за листопад 2025 року, поданої підприємством ТОВ «ДАРЕКС ЕНЕРГО», за результатами якої складено Акт №2967/Ж5/26-15-04-07-01/39423347 від 21.01.2026 року.

Згідно Акту при перевірці було використано податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2025 року (реєстраційний номер №9400897875 від 22.12.2025). Перевіркою встановлено декларування суми ПДВ податкових зобов`язань (рядок 1.1) у розмірі 0 грн, за даними ЄРПН постачальником ТОВ «ДАРЕКС-ЕНЕРГО» зареєстровано податкових накладних, виписаних у листопаді 2025 року на загальну суму ПДВ 10 886 210,00 грн, відхилення становить 10 886 210,00 грн.

У відповідності до Акту перевіркою встановлено порушення пункту 187.1 ст. 187 Кодексу, що призвело до заниження в декларації з ПДВ за листопад 2025 року позитивних нарахувань, які підлягають сплаті до бюджету, на суму 10 886 210,00 грн.

На підставі Акту Відповідачем було винесено податкове повідомлення рішення форми «Р» від 19 лютого 2026 року №123630407, яким встановлено порушення п. 198.6 ст. 198 та п. 201.1, п. 201.10, п. 201.15 ст. 201 Податкового кодексу України, та збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) 3014060100 на 11 974 831 грн.

Проте Позивачем, у відповідності до норм Податкового кодексу, було самостійно виправлено виявлені помилки та подано Уточнюючий розрахунок (реєстраційний номер №9046378524 від 28.02.2026), яким задекларовано суми ПДВ податкових зобов`язань у розмірі 10 886 210,00 грн.,що відповідно було відображено у даних Електронного кабінету платника податків.

23 березня 2026 року Адвокатом Зоц А.О. було подано адвокатський запит вих. №85 до ЦМУ ДПС по роботі з ВПП щодо надання копій ППР та матеріалів перевірки, на який отримано відповідь № 3990/6/31-00-04-01-05-06 від 25 березня 2026 року. Зі змісту даної відповіді вбачається, що ЦМУ ДПС по роботі з ВПП запитуване ППР не виносилось, при передачі облікової справи від Відповідача зазначене ППР та матеріали перевірки не передавались.

27 березня 2026 року Адвокатом Зоц А.О. було подано адвокатський запит вих. №86 до Відповідача щодо надання копій ППР, матеріалів перевірки та доказів їх направлення, на який отримано відповідь № 28212/6/26-15-04-04-06 від 02 квітня 2026 року. Відповідач повідомив, що відповідно до даних інформаційного ресурсу ДПС України, станом на 01.04.2026 року, ТОВ «ДАРЕКС-ЕНЕРГО» не перебуває на обліку в ГУ ДПС у м. Києві, з 01.01.2026 року основне місце реєстрації ЦМУ ДПС по роботі з ВПП, а також те, що матеріали контрольно-перевірочних заходів зокрема, ППР № 123630407 від 19.02.2026 передані до ЦМУ ДПС по роботі з ВПП.

Отримавши такі відповіді, 07 квітня 2026 року за вих. №89 Адвокатом Зоц А.О. було подано адвокатський запит до ЦМУ ДПС по роботі з ВПП щодо надання копій ППР, матеріалів перевірки та доказів їх направлення, а також адвокатський запит за вих. №90 до Відповідача.

Відповіддю №5015/6/31-00-04-01-05-06 від 13 квітня 2026 року ЦМУ ДПС по роботі з ВПП надало копії матеріалів перевірки, які були отримані 31 березня 2026 року від ГУ ДПС у м. Києві, а саме Акт та ППР з доказами направлення на адресу підприємства. Саме 13 квітня 2026 року уповноважений представник Позивача ознайомилась зі змістом складеного Акту та оскаржуваного ППР.

Вважаючи прийняте відповідачем рішення протиправним, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Вирішуючи спір суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає ПК України.

Згідно змісту ст. 62 ПК України одним із способів здійснення податкового контролю є перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Згідно із положеннями ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах, повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним п. 2, 3 ч. 1 та п. 10 ч. 2 ст. 5 Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», своєчасність та повнота сплати узгодженої суми грошового зобов`язання у вигляді авансового внеску з податку на прибуток підприємств, визначеного відповідно до пункту 141.13 статті 141 цього Кодексу, на підставі даних Реєстру пунктів обміну іноземної валюти.

Згідно з пунктом 76.1 статті 76 ПКУ камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов?язкова.

Відповідно до пункту 76.2 статті 76 ПКУ порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Пунктом 76.3 статті 76 Податкового кодексу України передбачено, що камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

3 аналізу вказаних положень Податкового кодексу України слідує, що камеральна перевірка є одним з видів податкових перевірок, нормативно встановлених пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, та за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства на підставі декларацій та інших документів податкової звітності, одержаних від платника.

Наведене свідчить про обов?язковий характер камеральної перевірки, яка проводиться у випадку подання платником звітних документів до контролюючого органу, тому камеральною перевіркою охоплюються лише ті показники документів, які належать до податкової звітності та мають значення для правильності обчислення платником об?єкта оподаткування та суми податку, що підлягає сплаті до бюджету.

Фактично предмет камеральної перевірки передбачає встановлення повноти, своєчасності поданій платником податкової звітності, візуальну перевірку правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення усіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), перевірку правильності складення розрахунків за податковими платежами (арифметичний підрахунок остаточних сум податків, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування).

Виходячи з наведених норм Податкового кодексу України, предметом камеральної перевірки є лише податкова звітність, тобто відомості, зазначені у відповідній податковій звітності та їх відповідність інформації, яка міститься в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Тобто, під час проведення камеральної перевірки не можуть перевірятися інші питання, крім перевірки податкової звітності суцільним рядком. Документами, що мають відношення до такої перевірки, є саме податкові декларації (розрахунки) і ніякі інші. Якщо ж під час проведення камеральної перевірки буде виявлено порушення податкового законодавства, податковий орган має право призначити та провести документальну (виїзну, невиїзну або планову чи позапланову) перевірку платника податків.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах, зокрема, від 10.04.2018 у справі №826/13195/16 та від 09.08.2022 №640/23486/21.

На момент подачі декларації з ПДВ за листопад 2025 року (подано 22.12.2025 року), Позивач знаходився на обліку в ГУ ДПС у м. Києві. Взяття Позивача на облік до ЦМУ ДПС по роботі з великими платниками відбулося лише з 01.01.2026 року, тобто вже після завершення звітного періоду, за який подавалась декларація. Виходячи з вищезазначеного, Позивач, подаючи декларацію за листопад 2025 року, звітував перед ГУ ДПС у м. Києві.

Право на проведення камеральної перевірки декларації з ПДВ за листопад 2025 року виникло у контролюючого органу (ГУ ДПС у м. Києві) з дня її подання (22.12.2025 року), коли платник ще перебував на обліку та зберігалось протягом 30 днів, відповідно до п. 76.3 ст. 76 ПК України. Отже, момент виникнення права на перевірку передує моменту переходу платника до ЦМУ ДПС по роботі з великими платниками податків.

Тому, доводи позивача про те, що перевірка відповідачем проведена не в межах наданих йому повноважень спростовується вище викладеним.

Щодо решти доводів учасників справи, суд зазначає наступне.

Стаття 86 ПК України врегульовує питання оформлення результатів перевірок.

Згідно із абзацом 1 пункту 86.1 статті 86 ПК України, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Відповідно до пункту 86.2 статті 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Згідно із пунктом 86.7 статті 86 ПК України, у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).

Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід`ємною частиною матеріалів перевірки.

Відповідно до підпункту 86.7.1 пункту 86.7 статті 86 ПК України, акт перевірки, заперечення до акта перевірки та/або додаткові документи і пояснення, у разі їх подання платником податку у визначеному цим пунктом порядку (далі - матеріали перевірки), розглядаються комісією такого контролюючого органу з питань розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок (далі - комісія з питань розгляду заперечень), яка є постійно діючим колегіальним органом контролюючого органу. Склад комісії та порядок її роботи затверджуються наказом керівника контролюючого органу.

Розгляд матеріалів перевірки здійснюється комісією з питань розгляду заперечень контролюючого органу протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів і пояснень відповідно до цього пункту (днем завершення перевірки, проведеної у зв`язку з необхідністю з`ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у запереченнях, додаткових документах та поясненнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

За правилами підпункту 86.7.2 пункту 86.7 статті 86 ПК України, у разі отримання від платника податків у визначеному цим пунктом порядку заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів і пояснень контролюючий орган зобов`язаний повідомити платника податків про дату, час та місце/спосіб розгляду матеріалів перевірки, у тому числі в режимі відеоконференції. Таке повідомлення надсилається платнику податків протягом двох робочих днів з дня отримання від нього заперечень та/або додаткових документів і пояснень, але не пізніше ніж за чотири робочі дні до дня їх розгляду. Інформація (повідомлення) про розгляд контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, матеріалів перевірки в режимі відеоконференції надсилається платнику податків в електронному вигляді в електронний кабінет.

За абзацом 1 підпунктом 86.7.3 пункту 86.7 статті 86 ПК України платник податків має право брати участь у розгляді матеріалів перевірки особисто або через свого представника, у тому числі в режимі відеоконференції, про що зазначає у поданих запереченнях. Безпосередньо під час розгляду матеріалів перевірки платник податків має право надавати письмові (крім випадків розгляду матеріалів перевірки у режимі відеоконференції) та/або усні пояснення з приводу предмета розгляду.

У підпункті 86.7.4 пункту 86.7 статті 86 ПК України деталізовано питання, які підлягають вирішенню під час розгляду матеріалів перевірки комісією з питань розгляду заперечень, та передбачено, що за результатами розгляду матеріалів перевірки комісія з розгляду заперечень приймає висновок, що є невід`ємною частиною матеріалів перевірки.

Відповідно до підпункту 86.7.5 пункту 86.7 статті 86 ПК України, податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу на підставі висновку комісії контролюючого органу з питань розгляду заперечень протягом п`яти робочих днів, наступних за днем прийняття такого висновку комісією і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків, у порядку, визначеному підпунктом 86.7.1 цього пункту.

Контролюючим та іншим державним органам забороняється використовувати акт перевірки як підставу для висновків стосовно взаємовідносин платника податків з його контрагентами, якщо за результатами складання акта перевірки податкове повідомлення-рішення не надіслано (не вручено) платнику податків або воно вважається відкликаним відповідно до підпунктів 60.1.2 та 60.1.4 пункту 60.1 статті 60 цього Кодексу.

Згідно із пунктом 86.8 статті 86 ПК України, податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

За наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та додаткових документів і пояснень, зокрема документів, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, поданих у порядку, встановленому цією статтею, податкове повідомлення-рішення приймається в порядку та строки, визначені пунктом 86.7 цієї статті.

Про можливість надання податковому органу додаткових документів після закінчення перевірки вказують і положення пунктів 44.6, 44.7 статті 44 ПК України.

Так, пункт 44.6 статті 44 ПК України також передбачає, що, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в пункті 86.7 статті 86 цього Кодексу платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає в порядку пункту 86.7 статті 86 цього Кодексу документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки, такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

У справі, що розглядається, Товариства з обмеженою відповідальністю «Дарекс-Енерго» посилається на порушення Головним управлінням ДПС у м. Києві порядку направлення акту перевірки та можливості позивача подати заперечення на такий акт перевірки, передбаченого п. 86.2 ст. 86 ПК України.

Дійсно, з матеріалів справи вбачається, що контролюючим органом було складено акт за результатами камеральної перевірки від 21.01.2026 № 2967/Ж5/26-15-04-07-01/39423347, а направлено такий акт засобами поштового зв`язку лише 29.01.2026 (створено відправлення 28.01.2026) за номером №R067089308485, тобто з пропуском триденного терміну на відправку такого акта.

Як вбачається з матеріалів справи, зазначене вище поштове відправлення було повернуто адресу за закінченням встановленого терміну зберігання 17.02.2026 року.

В той же час, оскаржуване податкове повідомлення-рішення було прийнято позивачем вже 19.02.2026 року.

Одним із прав платника податків є право бути присутнім під час проведення перевірок та надавати пояснення з питань, що виникають під час таких перевірок, та за власною ініціативою пояснення з питань, що не запитувалися контролюючим органом, ознайомлюватися та отримувати акти (довідки) перевірок, проведених контролюючими органами, перед підписанням актів (довідок) про проведення перевірки, у разі наявності зауважень щодо змісту (тексту) складених актів (довідок) підписувати їх із застереженням та подавати контролюючому органу письмові заперечення в порядку, встановленому цим Кодексом (підпункт 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 ПК України).

Для подання заперечень на акт перевірки платник податків може скористатись за своїм вибором наступними способами їх подання: (1) безпосередньо до відповідного контролюючого органу, (2) надіслати поштою через установи поштового зв`язку, (3) в електронній формі за допомогою електронного кабінету платника в порядку, встановленому статтями 42, 42-1 ПК України.

У першому випадку закінчення робочого дня, у розумінні пункту 86.7 статті 86 ПК України, співпадатиме із закінченням робочого часу у відповідному територіальному органі Державної податкової служби України, в другому випадку - із закінченням робочого часу відповідного поштового оператора. У випадку обрання платником податків шляху подання заперечень на акт перевірки в електронній формі через електронний кабінет платника закінчення строку, передбаченого пунктом 86.7 статті 86 ПК України, припадатиме на двадцять четверту годину останнього (десятого) робочого дня строку.

За приписами пункту 86.7 статті 86 ПК України у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення та/або додаткові документи розглядаються контролюючим органом протягом семи робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв`язку з необхідністю з`ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податків (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень та/або додаткових документів, про що такий платник податків зазначає у запереченнях та/або листі про надання додаткових документів в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу.

У разі якщо платник податків виявив бажання брати участь у розгляді його заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів, зазначивши про це в запереченні та/або листі про надання додаткових документів у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, контролюючий орган зобов`язаний повідомити такому платнику податків про місце і час проведення такого розгляду. Таке повідомлення надсилається платнику податків не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від нього заперечень та/або листа про надання додаткових документів у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, але не пізніше ніж за чотири робочі дні до дня їх розгляду. Повідомлення має бути надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Участь керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу у розгляді заперечень платника податків до акта перевірки є обов`язковою. Такі заперечення є невід`ємною частиною акта (довідки) перевірки.

Рішення про визначення грошових зобов`язань приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). Платник податків або його законний представник може бути присутнім під час прийняття такого рішення.

Відповідно до пункту 86.8 статті 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

З наведеного вбачається, що контролюючи органом не дотримано процедуру винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, а саме: порушено терміни направлення акту камеральної перевірки на адресу позивача (граничний термін направлення 26.02.2026, фактично направлено 29.02.2026 (поштове відправлення створено 28.02.2026), а також порушено право позивача на подання заперечень щодо акту камеральної перевірки, оскільки оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято через два дня після повернення поштового відправлення за закінченням встановленого терміну зберігання (прийнято на другий день після повернення поштового відправлення 19.02.2026, а встановлений законом термін на подання заперечень щодо акту камеральної перевірки у позивача мав сплинути лише 28.02.2026, з урахуванням того, що поштове відправлення повернулось до контролюючого органу за закінченням встановленого терміну зберігання (фактично не вручено позивача) лише 17.02.2026.

Поряд з цим, не вирішуючи наперед результат розгляду контролюючим органом наданих позивачем документів та пояснень, та їх позитивний чи негативний вплив на встановлені перевіркою обставини, колегія суддів вважає, що податкове повідомлення-рішення, з приводу правомірності якого виник спір, не відповідає вимовам частини другої статті 2 КАС України, оскільки прийнятне без урахування усіх обставин, що мають значення для його рішення (пункт 3), та без урахування права особи (в даному випадку платника податку) на участь у процесі прийняття рішення (пункт 9). Неврахування контролюючим органом при прийнятті податкового повідомлення-рішення можливості позивача надати свої заперечень на акт перевірки є підставою для його скасування

Верховним Судом вже неодноразово зроблено правовий висновок щодо такого застосування норм пункту 86.7 статті 86 ПК України у подібних правовідносинах у постановах від 15 січня 2019 року у справі №826/3576/15, від 28 вересня 2020 року у справі №520/2305/19, від 15 січня 2021 року у справі 824/563/19-а, 24 лютого 2022 року, у справі №560/15865/24 від 11.05.2026.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому суд зазначає, що одним з принципів податкового законодавства України відповідно до норм статті 4, пункту 56.21 статті 56 ПК України є принцип презумпції добросовісності дій, рішень платника податків.

Такий підхід національного законодавства також узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, викладеною в пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції. Суд визначив, що адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.

Відповідно до частин 1, 2 статті 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини, яка сформувалась з питань імперативності правила про прийняття рішення на користь платників податків, встановлено, що у разі існування неоднозначності у тлумаченні прав та/чи обов`язків платника податків належить віддавати перевагу найбільш сприятливому тлумаченню національного законодавства та приймати рішення на користь платника податків (справи "Серков проти України" (заява №39766/05), "Щокін проти України" (заяви №23759/03 та №37943/06), які відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини підлягають застосуванню судами як джерела права.

Предметом регулювання статті 1 Першого протоколу до Конвенції є втручання держави у право на мирне володіння майном. У практиці ЄСПЛ (серед багатьох інших, наприклад, рішення ЄСПЛ у справах "Спорронґ і Льоннрот проти Швеції" від 23 вересня 1982 року, "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства" від 21 лютого 1986 року, "Щокін проти України" від 14 жовтня 2010 року, "Сєрков проти України" від 7 липня 2011 року, "Колишній король Греції та інші проти Греції" від 23 листопада 2000 року. "Булвес"АД проти Болгарії" від 22 січня 2009 року, "Трегубенко проти України" від 2 листопада 2004 року, "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання у право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції, а саме: чи є втручання законним; чи має воно на меті "суспільний", "публічний" інтерес; чи є такий захід (втручання у право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

За таких умов, зважаючи на принцип «якості закону» у поєднанні з пріоритетністю позиції платника податку у відносинах з контролюючими органами (підпункт 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 ПК України) в аспекті наведених вище висновків ЄСПЛ, тлумачення контролюючим органом пункту 86.7 статті 86 ПК України у запропонований ними спосіб має несприятливий та обмежувальний наслідок для платника податків.

За таких обставин, оскаржуване податкове повідомлення-рішення не відповідає вимогам частини 2 статті 2 КАС України, внаслідок чого є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

При цьому, суд зазначає, що інші доводи сторін по справі, наведені у заявах по суті, вищезазначених висновків суду не спростовують.

За наведених вище обставин, суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваного податкового-повідомлення рішення від 19.02.2026 №123630407.

Стосовно позовної вимоги про зобов`язання Головне управління ДПС у м. Києві здійснити коригування даних в інформаційній системі органів ДПС, шляхом виключення з інтегрованої картки платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАРЕКС ЕНЕРГО» суми боргу (недоїмки) зі сплати податку на додану вартість у розмірі 10 886 210,00 грн, суд зазначає таке.

Так, зокрема, Верховний Суд у постанові від 19.02.2019 у справі №825/999/17 дійшов висновку, що при визначенні питання про правомірність нарахування платнику податків пені належним способом захисту, що відносить порушені права, є коригування в інформаційній системі органів ДФС даних інтегрованої картки, шляхом виключення неправомірно нарахованих сум пені.

У даному випадку, факти нарахувань в інтегрованій картці позивача до сплати спірних сум недоїмки та штрафних санкцій безпосередньо вплинули на стан розрахунків платника, що у подальшому зумовило формування та облік боргу по сплаті податків.

Пунктом п`ятим розд. І Порядком ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 №422 (даний наказ втратив чинність лише з 05.04.2021, далі - Порядок №422) передбачалося, що при виявленні некоректних базових записів структурними підрозділами за напрямами роботи готується коригуючий документ з обов`язковим посиланням на первинний документ, показники якого виправляються. Коригування даних в інформаційній системі органів ДФС здійснюється підрозділами, відповідальними за введення таких даних з первинних документів, за поточною датою. У разі необхідності коригування облікових показників ІКП у ручному режимі таке коригування здійснюється виключно за рішенням керівника (заступника керівника) органу ДФС, підготовленим відповідним структурним підрозділом за напрямом роботи.

Аналогічні положення містить нині діючий Порядок ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 №5.

Беручи до уваги зазначене, суд вбачає наявність правових підстав для задоволення позовних вимог в цій частині, шляхом зобов`язання Головного управління ДПС у м. Києві здійснити відповідні коригування даних інформаційних систем ДПС, шляхом виключення з інтегрованої картки платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАРЕКС ЕНЕРГО» суми боргу (недоїмки) зі сплати податку на додану вартість у розмірі 10 886 210,00 грн.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Згідно із частиною 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 72 КАС України).

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки за результатами розгляду адміністративної справи суд прийшов до висновку про задоволення позовним вимог, то з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 26623,40 грн.

Керуючись статтями 2, 77, 241-246, 251 Кодексу адміністративного судочинства України, Київський окружний адміністративний суд

в и р і ш и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Дарекс-Енерго» (04073, м. Київ, вул. Серицька, буд. 9, офіс 234, код ЄДРПОУ 39423347) задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у місті Києві від 19.02.2026 року №123630407.

Зобов`язати Головне управління ДПС у м. Києві здійснити коригування даних в інформаційній системі органів ДПС, шляхом виключення з інтегрованої картки платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАРЕКС ЕНЕРГО» суми боргу (недоїмки) зі сплати податку на додану вартість у розмірі 10 886 210,00 грн.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дарекс-Енерго» (04073, м. Київ, вул. Серицька, буд. 9, офіс 234, код ЄДРПОУ 39423347) понесені судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 26623,40 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19, код ЄДРПОУ 44116011).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Білоноженко М.А.