Рішення № 140150022, 29.09.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29 вересня 2026 року (15:30)Справа № 280/6376/26 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Калашник Ю.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «АМТ» (69000, м. Запоріжжя, вул. Штабна, буд.13, прим.23; код ЄДРПОУ 42822115) до Тернопільської митниці (46400, м.Тернопіль, вул.Текстильна, буд.38; код ЄДРПОУ 43985576) про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

24.06.2026 через підсистему «Електронний суд» до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «АМТ» (далі позивач) до Тернопільської митниці (далі - відповідач), в якій позивач просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA403070/2026/000389/1 від 12.06.2026.

На обґрунтування позовних вимог позивач посилається на приписи Митного кодексу України та зазначає, що ним надано всі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості товару, який переміщується через митний кордон України, які відповідають характеру угоди, а посилання митного органу на виявлені під час перевірки поданих документів розбіжності є безпідставними. З урахуванням вищезазначеного просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою суду від 29.06.2026 відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін (у порядку письмового провадження).

09.07.2026 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. №38894), в якому представник відповідача позовні вимоги не визнає, зокрема зазначає, що в поданих позивачем документах на підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару було виявлено недоліки, у зв`язку з чим витребувано додаткові документи, які не були надані позивачем в повному обсязі. Зазначає, що позивачем не підтверджено заявлену митну вартості імпортованого товару, що зумовило відсутність підстав для оформлення товару за визначеною декларантом митною вартістю. Крім того, відповідач вказав на те, що митним органом у встановленому законом порядку було встановлено, що вартість імпортованого позивачем товару є вищою ніж заявлена, що зумовило прийняття рішення про коригування митної вартості товарів. З урахуванням вищезазначеного просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Згідно зі ст. 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.

Суд, оцінивши повідомлені обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

04.12.2023 ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «АМТ» (Покупець) укладено з компанією JIANGSU CHANGFA AGRICULTURAL EQUIPMENT CO., LTD (Китай) (Продавець) зовнішньоекономічний контракт №CF/15 на поставку в Україну товарів в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у Специфікаціях (Додатках), які є невід`ємною частиною даного контракту.

В подальшому, компанією JIANGSU CHANGFA AGRICULTURAL EQUIPMENT CO., LTD відповідно до умов даного зовнішньоекономічного контракту від 04.12.2023 №CF/15, специфікацій (Додатків) №2026-2 від 17.11.2025 та рахунку-фактури (інвойсу) №CF2026-2 від 07.01.2026 здійснено поставку товарів (трактори) на суму 48692,00 дол.США.

Товарна партія поставлялась на умовах FOB згідно міжнародних торговельних правил «ІНКОТЕРМС 2010», порт відвантаження SHANGHAI, China.

Таким чином, складовими митної вартості товару є інвойсна вартість товару та вартість перевезення (фрахту) товару в порт призначення (до кордону України).

02.06.2026, декларантом до митного контролю та митного оформлення надіслано засобами електронного зв`язку митну декларацію в режимі ІМ40 за №26UA403070006363U4 на товар, що зазначений в гр. 31 МД: «Трактор для сільськогосподарських робіт, колісний, новий, 14 шт, марка - ДТЗ, модель - 354U, тип двигуна - дизельний, робочий об`єм циліндрів - 1909 см3, потужність двигуна - 25.7 кВт/35к,с, номери шасі/заводські номери: НОМЕР_1 (двигун НОМЕР_2 ): НОМЕР_3 (двигун НОМЕР_4 ): НОМЕР_5 (двигун НОМЕР_6 ): НОМЕР_7 (двигун НОМЕР_8 ): НОМЕР_9 (двигун НОМЕР_10 ): НОМЕР_11 (двигун НОМЕР_12 ); НОМЕР_13 (двигун НОМЕР_14 ); НОМЕР_15 (двигун НОМЕР_16 ): НОМЕР_17 (двигун НОМЕР_18 ): НОМЕР_19 (двигун CF25015721): НОМЕР_20 (двигун НОМЕР_21 ): НОМЕР_22 (двигун CF25017509): НОМЕР_23 (двигун CF25015708): НОМЕР_24 (двигун НОМЕР_25 ), Календарний рік виготовлення - 2026. У частково розібраному стані, в комплекті з інструментом та приладдям для налагоджування та обслуговування. Виробник: TIANGSU CHANGFA AGRICULTURAL EQUIPMENT CO, LTD.».

Митна вартість зазначеного товару декларантом визначена відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України - за основним методом, який встановлений ст. 58 Митного кодексу України.

На підтвердження обґрунтованості заявленої позивачем митної вартості товару, зазначеної у митній декларації №26UA403070006363U4 від 02.06.2026, ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «АМТ» надано митному органу наступні документи: зовнішньоекономічний контракт №CF/15 від 04.12.2023; специфікація №2026-2; банківська платіжна інструкція №426 від 17.12.2025, рахунок-фактура (інвойс) №CF2026-2 від 07.01.2026; пакувальний лист б/н від 07.01.2026; прайс-лист від 03.11.2025; комерційна пропозиція від 03.11.2025; технічний опис товару від 07.01.2026; сертифікат про походження товару №26C3204B0702/00014 від 07.01.2026; список номерів шасі від 07.01.2026.

Для підтвердження транспортних витрат (фрахту) до кордону України ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «АМТ» надало митниці: договір транспортного експедирування №122 від 01.03.2024; заявку на перевезення №61 від 14.01.2026; коносамент №SMXM26010095 від 23.01.2026; рахунок на оплату послуг з перевезення: №F/26/04/15 від 05.04.2026; акт виконаних послуг №71 від 15.04.2026; довідку про транспортні витрати від 15.04.2026; залізничну накладну УМВС №637272 від 27.03.2026.

Так, при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, митний орган дійшов висновку, що документи, які надані до митного оформлення товару містять розбіжності та не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а саме:

1) Відповідно до рахунку від 15.04.2026 №F/26/04/15 на оплату транспортно-експедиторських послуг та акту виконаних робіт від 15.04.2026 №71 визначено витрати на транспортування партії товарів в п`ятьох контейнерах. Витрати на перевезення враховують: ТЄО за межами території України становить 150,00 доларів США; Фрахт з рахуванням перевалки та НРР, включаючи перевантаження по маршруту Шанхай, Китай- Пшемисль-Мостиська, Україна становить 17100,00 доларів США; Доставка по маршруту Пшемисль-Мостиська, Україна-Тернопіль, Україна становить 5100,00 доларів США. Загальна вартість наданих послуг за перевезення склала 22350,00 доларів США включаючи перевантаження контейнерів. Відповідно до пункту 12 заявки транспортно-експедиційне обслуговування №61 від 14.01.2026 додаткова послуга у вигляді перевантаження (overload) Замовником ТОВ «Торговий дім АМТ» у Експедитора «ІMOGATE SOLUTION Sp. z.o.o» не замовлялась, що не відповідає наданим до митного оформлення рахункам та акту виконаних робіт, де до вартості морського фрахту та міжнародної залізничної поставки включено навантажувально-розвантажувальні операції, перевантаження. У відповідності до відомостей, зазначених у митній декларації від 02.06.2026 № 26UA403070006363U4 та коносаменті №SMXM26010095 від 23.01.2026 поставку оцінюваної партії товару здійснено морським транспортом у контейнерах з порту SHANGHAI, CHINA до порту Gdansk, POLAND. Разом з цим, згідно із даних, наведених у накладній УМВС від 27.03.2026 №637272 товар переміщувався з порту Gdansk, POLAND до Пшемисль-Мостиська та до м. Тернопіль залізничним транспортом. Враховуючи вищезазначене, товар був перевантажений у порту Gdansk, що свідчить про наявність додаткових витрат, пов`язаних з перевантаженням товару з одного транспортного засобу на інший, що є складовими митної вартості товару. До митного оформлення надано супровідний документ Т1 від 25.03.2026 №26PL322080NSAAKEM3 та залізничну накладну УМВС від 27.03.2026 №637272. Тобто, з наведеного вбачається що товар знаходився на зберіганні з моменту вивантаження з судна та завантаження на потяг. Проте, у наданих до митного оформлення рахунках, акті виконаних робіт, заявці, довідці відсутні відомості щодо плати за зберігання контейнерів у порту призначення до перевантаження їх на потяг.

2) У договорі транспортно-експедиторського обслуговування від 01.03.2024 №122 експедитором зазначено «ІMOGATE SOLUTION Sp. z.o.o», згідно поданих до митного оформлення транспортних документів: коносаменту від 23.01.2026 №SMXM26010095, накладної УМВС від 27.03.2026 №637272 до перевезення вантажу морським та залізничним видами транспорту залучалися треті особи, безпосередні перевізники вантажу. Будь-яка інформація яка б підтверджувала причетність до перевезення вантажу морським та залізничним видами транспорту інших осіб, окрім коносаменту та накладних УМВС відсутня, а саме відсутні рахунки про перевезення, банківські платіжні документи та договори між експедитором «ІMOGATE SOLUTION Sp. z.o.o» та безпосередніми перевізниками вантажу. Таким чином, відповідно до частини 3 статті 53 МКУ, подані до митного оформлення документи не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а саме витрат на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до ввезення на митну територію України, передбачених частиною 10 статті 58 МКУ. У наданих до митного оформлення документах відсутні відомості щодо вартості витрат на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів. Враховуючи вищезазначені розбіжності, неможливо здійснити перевірку числового значення заявленої митної вартості оцінюваних товарів, транспортна складова не розраховується.

3) Відповідно до п.2 специфікації від 17.11.2025 №2026-2 строк поставки товару: лютий-березень 2026, а фактично товар доставлений у квітні 2026 року. Копія платіжної інструкції від 17.12.2025 №426 не містить обов`язкових реквізитів, а саме підпис(и) [власноручний(і)/електронний(і)] відповідальної(их) особи(іб) платника, яка(і) відповідно до законодавства України має (ють) право розпоряджатися рахунком (п.1 Порядку оформлення платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 №216).

4) Будь-яка легальна експортно-імпортна операція у Китаї супроводжується оформленням у митному відношенні та декларуванні товарів, що ввозяться або вивозяться. Це передбачено Законом КНР «Про порядок заповнення вантажної експортно-імпортної декларації», затвердженого маніфестом Головного митного управління КНР №52 (2008 року). На запит митниці декларантом не надано експортну декларацію відправника, яка надала б можливість митному органу впевнитися у заявлених відомостях про зовнішньоекономічну операцію, таких як судно перевезення, порт відправлення, порт призначення, відправник, отримувач, дата здійснення експортної операції, вагові, кількісні та вартісні характеристики товарів тощо.

12.06.2026 відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товару №UA403070/2026/000389/1, відповідно до якого, загальна митна вартість задекларованого товару скоригована митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2-г - резервний метод, згідно з положеннями ст.64 МК України.

У рішенні зазначено, що митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за основним методом визначення митної вартості товару. Митна вартість товарів визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно ст. 64 МКУ. За основу для обрахунку митної вартості взято інформацію щодо вартості товару за ЕМД від 13.05.2026 №26UA100440447852U0 на рівні 4483,92 дол. США/шт, товар- Трактор колісний, сільськогосподарський, (4-х колісний (колісна формула:4х4, новий- 2025р/в (молельний ряд 2023р.), 29.4 kw / 40hp, V=2544, 4wd, 4-циліндровий двигун потужністю 40 к.с., передні та задні противаги, дводискове зчеплення, ВВП, коробка передач: 8+8, шини: 7.5-16 / 12.2-24, гідровихід на 4 конектори, передні крила, система примусового опускання заднього гідронавісного пристрою, частково в розібраному стані, з ЗІП та інструкцією по експлуатації, не містить приймальних та приймально передавальних пристроїв, моделі: БУЛАТ 404R загальна кількість10шт; Трактор колісний, сільськогосподарський, (4-х колісний (колісна формула:4х4, новий- 2025р/в (молельний ряд 2023р.), з кабіною, 29.4 kw / 40hp, V=2544, 4wd, 4-циліндровий двигун потужністю 40 к.с., передні та задні противаги, дводискове зчеплення, ВВП, коробка передач: 8+8, шини: 7.5-16 / 12.2-24, гідровихід на 4 конектори, передні крила, система примусового опускання заднього гідронавісного пристрою, камера заднього виду, з ЗІП та інструкцією по експлуатації, не містить приймальних та приймально передавальних пристроїв, моделі: БУЛАТ 404RC загальна кількість 3шт; Торгівельна марка- БУЛАТ.Виробник: XINGTAI TRACTOR TRADING CO., LTD. Країна виробництва: CN, умови поставки FOB. Митну вартість скориговано з урахуванням: митної вартості товарів, ввезених на митну територію України у наближений до митного оформлення час, опису товару, країни виробництва, митне оформлення якого ґрунтується на раніше визнаній митними органами митній вартості товарів.

Відповідачем відмовлено у митному оформленні митної декларації МД №26UA403070006363U4 від 02.06.2026 , та складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA403070/2026/000554.

16.06.2026 позивачем з урахуванням рішення №UA403070/2026/000389/1 від 12.06.2026 до митного органу подано митну декларацію №26UA403070007063U6, загальна різниця митних платежів між митною вартістю, визначеною підприємством, та митною вартістю, скоригованою митницею, складає 95308,25 грн, на покриття якої позивачем застосовано індивідуальну гарантію №26UA1200120001509 від 08.06.2026.

Вважаючи прийняте відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів №UA403070/2026/000389/1 від 12.06.2026 протиправним, позивач звернувся до суду із позовом про його скасування.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з того, що згідно з ч.1 ст.246 Митного кодексу України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до ч.1 ст.248 Митного кодексу України, митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Згідно з ч.1 ст.257 Митного кодексу України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.

Відповідно до ст.49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Згідно ч.1 ст.51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною 1 ст.52 Митного кодексу України визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до ч.2 ст.52 Митного кодексу України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;

2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з ч.1 ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Такими документами є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч.2 ст.53 Митного кодексу України).

Відповідно до ч.3 ст.53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Аналіз вказаних норм дозволяє дійти висновку, що до виключної компетенції митних органів відноситься вирішення питання перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, а також самостійного її визначення у встановлених Законом випадках. Даний висновок узгоджується з основним принципом оцінки товарів для митних цілей, закріпленим у ст.VII Генеральної асамблеї з тарифів і торгівлі «Оцінка товарів для митних цілей», згідно з яким оцінка імпортованого товару для митних цілей має базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на якій розраховується мито, або аналогічного товару.

Суд зазначає, що відповідно до приписів ст.53 Митного кодексу України, митниця має право запитувати додаткові документи в разі виявлення під час митного оформлення розбіжностей в документах, перелік яких визначений ч.2 даної статті.

При цьому, суд зазначає, що підставою для витребування додаткових документів не є наявність недоліків (описок, помилок, тощо), як таких, а наявність саме недоліків, які впливають на правильність визначення митної вартості товару.

Щодо покликань митного органу на те, що відповідно до пункту 12 заявки транспортно-експедиційне обслуговування №61 від 14.01.2026 додаткова послуга у вигляді перевантаження (overload) Замовником ТОВ «Торговий дім АМТ» у Експедитора «ІMOGATE SOLUTION Sp. z.o.o» не замовлялась, що не відповідає наданим до митного оформлення рахункам та акту виконаних робіт, де до вартості морського фрахту та міжнародної залізничної поставки включено навантажувально-розвантажувальні операції, перевантаження. У відповідності до відомостей, зазначених у митній декларації від 02.06.2026 № 26UA403070006363U4 та коносаменті №SMXM26010095 від 23.01.2026 поставку оцінюваної партії товару здійснено морським транспортом у контейнерах з порту SHANGHAI, CHINA до порту Gdansk, POLAND. Разом з цим, згідно із даних, наведених у накладній УМВС від 27.03.2026 №637272 товар переміщувався з порту Gdansk, POLAND до Пшемисль-Мостиська та до м. Тернопіль залізничним транспортом. Враховуючи вищезазначене, товар був перевантажений у порту Gdansk, що свідчить про наявність додаткових витрат, пов`язаних з перевантаженням товару з одного транспортного засобу на інший, що є складовими митної вартості товару. До митного оформлення надано супровідний документ Т1 від 25.03.2026 №26PL322080NSAAKEM3 та залізничну накладну УМВС від 27.03.2026 №637272. Тобто, з наведеного вбачається що товар знаходився на зберіганні з моменту вивантаження з судна та завантаження на потяг. Проте, у наданих до митного оформлення рахунках, акті виконаних робіт, заявці, довідці відсутні відомості щодо плати за зберігання контейнерів у порту призначення до перевантаження їх на потяг.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Так, у довідці про транспортні витрати від 15.04.2026, яка була надана митниці разом з ЕМД під час митного оформлення спірної товарної партії, прямо зазначено: «Перевалка включена у вартість». Отже, всі операції, пов`язані з перевантаженням вантажу в порту Гданськ, були охоплені загальною вартістю фрахту та ТЕО, погодженою сторонами в Заявці №61 від 14.01.2026. Жодних окремих витрат на зберігання декларант не ніс і не мав нести, оскільки технологічний час перевалки, як правило, покривається безоплатним періодом («free time»), що надається терміналом. Відтак, у декларанта відсутній обов`язок подавати документи про неіснуючу послугу, а вимога митниці про їх надання є безпідставною та виходить за межі переліку, визначеного ч. 2 ст. 53 МК України.

Твердження митного органу про те, що з дат коносамента та залізничних накладних нібито «вбачається зберігання», є хибним, оскільки ґрунтується на неправильному тлумаченні технологічного процесу міжнародних перевезень. Наявність, часового проміжку між датою прибуття судна (коносамент №SMXM26010095 від 23.01.2026) та датою відправлення залізничним транспортом (накладна від 27.03.2026) зумовлена об`єктивною необхідністю виконання комплексу вантажно-розвантажувальних робіт у порту Гданськ, а саме: вивантаження контейнерів з судна, їх тимчасове розміщення на терміналі (що є невід`ємною частиною перевалки, а не окремою послугою зберігання) та подальше завантаження на залізничні платформи.

Щодо висновку про зберігання з дат документів Т1 та залізничних накладних. Це зауваження не враховує специфіки міжнародних мультимодальних перевезень. Документи Т1 є транзитними деклараціями, що супроводжують вантаж під час його переміщення територією ЄС. Дата цих документів (25.03.2026) та дати залізничних накладних (27.03.2026) свідчать виключно про етапи оформлення та руху вантажу, а не про надання послуги зберігання як окремої господарської операції. Сам по собі часовий розрив не є доказом виникнення витрат на зберігання. Більше того, як уже зазначалося, Довідкою про транспортні витрати від 15.04.2026 підтверджено, що перевалка (комплекс робіт, який включає тимчасове розміщення вантажу в порту) є складовою узгодженої вартості. Отже, відсутність окремих документів на зберігання є цілком закономірною, оскільки такі витрати не виділялися і не оплачувалися окремо.

Частина 10 статті 58 МК України вимагає додавання до ціни товару витрат на транспортування, якщо вони не були включені. У даному випадку вони були включені до загальної суми транспортних витрат і додані до митної вартості. Вимога ж окремо виділяти вартість вантажно-розвантажувальних робіт не ґрунтується на жодній нормі Митного кодексу України. Стаття 53 МК України містить вичерпний перелік документів, які підтверджують митну вартість, і деталізація внутрішніх витрат експедитора (скільки саме він заплатив порту за перевалку) до цього переліку не входить.

Таким чином, митний орган мав у своєму розпорядженні всі необхідні документи для перевірки числового значення заявленої митної вартості, а твердження про неможливість такої перевірки є безпідставним.

Щодо покликань митного органу на те, що у договорі транспортно-експедиторського обслуговування від 01.03.2024 №122 експедитором зазначено «ІMOGATE SOLUTION Sp. z.o.o», згідно поданих до митного оформлення транспортних документів: коносаменту від 23.01.2026 №SMXM26010095, накладної УМВС від 27.03.2026 №637272 до перевезення вантажу морським та залізничним видами транспорту залучалися треті особи, безпосередні перевізники вантажу. Будь-яка інформація яка б підтверджувала причетність до перевезення вантажу морським та залізничним видами транспорту інших осіб, окрім коносаменту та накладних УМВС відсутня, а саме відсутні рахунки про перевезення, банківські платіжні документи та договори між експедитором «ІMOGATE SOLUTION Sp. z.o.o» та безпосередніми перевізниками вантажу. Таким чином, відповідно до частини 3 статті 53 МКУ, подані до митного оформлення документи не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а саме витрат на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до ввезення на митну територію України, передбачених частиною 10 статті 58 МКУ. У наданих до митного оформлення документах відсутні відомості щодо вартості витрат на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів. Враховуючи вищезазначені розбіжності, неможливо здійснити перевірку числового значення заявленої митної вартості оцінюваних товарів, транспортна складова не розраховується.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Так, зазначене твердження митниці не може вважатись розбіжністю у наданих документах, яка має вплив на правильність визначення митної вартості з огляду на те, що в даному випадку міжнародне перевезення задекларованого товару здійснювалось відповідно до укладеного договору транспортного експедирування №122 між ТОВ «ТД «АМТ», як Замовником та компанією ««IMOGATE SOLUTION Sр.Zо.о.», як Експедитором.

Відповідно до пункту 1.1 Договору №122 від 01.03.2024, предметом цього договору є надання Експедитором Клієнту послуг з транспортно-експедиторського обслуговування (ТЕО) експортних, імпортних, транзитних та інших вантажів Клієнта, в тому , числі з організації перевезень різними видами транспорту, перевалки в портах і надаиня інших узгоджених Сторонами послуг.

Відповідно до п.2.1.2 договору ТЕО, Експедитор має право укладати від свого імені або від імені Клієнта та за рахунок Кліента договори з портами, перевізниками та іншими організаціями на перевезення, перевалку, зберігання вантажів та інші послуги, пов`язані з ' виконанням даного договору, в т.ч. перепакування, перемаркування, ремонт тари, завантаження і розвантаження контейнерів, відбір проб і зразків, зважування, фумігацію, дезактивацію, визначення ; кількості і якості, сертифікацію, страхування вантажів і контейнерів.

Зазначення в залізничній накладній безпосереднього перевізника контейнерів залізницею ніяк не свідчить про договірні відносини між ТОВ «ТД АМТ» та цим експедитором.

Адже, відповідно до п.2.1.2 договору ТЕО Експедитор, користуючись своїми правами за договором ТЕО, залучив третю особу для перевезення вантажу залізничним транспортом, для виконання умов цього договору.

Отже, можна дійти висновку, що єдині договірні відносини це між ТОВ «ТД «АМТ» та «IMOGATE SOLUTION Sp.zo.o».

Залучення експедитором будь-яких суб`єктів (на виконання обов`язку "організувати перевезення") характеризує лише обраний експедитором спосіб виконання наявних у нього зобов`язань, який не змінює розмір відповідної складової митної вартості для позивача, який розрахунки здійснював виключно з експедитором.

Відповідно до Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення», при заповненні графи 20 декларації митної вартості: для підтвердження витрат на транспортування декларантом, відповідно до частини 2 статті 53 МКУ, подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка- фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Таким чином, митне законодавство України прямо зазначає що документи, які підтверджують транспортні витрати повинні надаватись від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиторських послуг.

З приводу залучення Експедитором для виконання послуг з ТЕО інших осіб Верховний суд у постанові від 13.08.2020 у справі №804/4963/16 висловив наступну правову позицію: «…Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що за умовами договору передбачено право експедитора укладати договори з іншими перевізниками з метою виконання умов договору експедирування та здійснює оформлення перевізних документів, як - то товарно-транспортні накладні та коносаменти.

Суд погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій, що вказана обставина спростовує висновки митного органу щодо відсутності документального підтвердження наявності договірних відносин з безпосереднім перевізником товару за коносаментом N GCL/MER/ODS/160091 від 05.03.2016, а саме "GLC International Transportation Logistics Container Services Co.Ltd", адже позивач не зобов`язаний мати безпосередні господарські відносини з вказаною компанією- перевізником, адже всі обов`язки щодо належного, своєчасного перевезення вантажу та оформлення необхідних транспортних документів покладено на ТОВ «Фосдайк Груп»….».

Щодо покликань митного органу на те, що копія платіжної інструкції від 17.12.2025 №426 не містить обов`язкових реквізитів, а саме підпис(и) [власноручний(і)/електронний(і)] відповідальної(их) особи(іб) платника, яка(і) відповідно до законодавства України має (ють) право розпоряджатися рахунком (п.1 Порядку оформлення платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 №216).

З цього приводу суд зазначає наступне.

Наразі, всі стосунки між підприємствами та банківськими установами в Україні здійснюються за допомогою системи "Клієнт-Банк", яка представляє собою програмно-технічний комплекс, який дозволяє підприємству керувати своїм рахунком з комп`ютерів, встановлених в офіс підприємства. Основною функцією системи є надання можливості підприємству здійснювати платежі з свого поточного рахунку в банку, не відвідуючи банк, з офісу підприємства використовуючи в тому числі електронний підпис керівника, отриманий у встановленому порядку.

Саме таким способом, за допомогою системи "Клієнт-Банк" здійснене перерахування валютних коштів за банківською платіжною інструкцією №426 від 17.12.2025, що і обумовлює відсутність на наданій інструкцій реквізитів (підписів, печаток) уповноважених працівників підприємства та банку.

Зазначена інструкція надана в банк відповідно до "Положення про порядок виконання надавачем платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах", затвердженого постановою Правління НБУ від 28 липня 2008 року №216 та мають всі реквізити, передбачені пунктом 14 частини 2 "Порядок оформлення платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах Постанови №216.

Банківська установа за цією інструкцією здійснила відповідне перерахування валютних коштів нерезиденту, що вже підтверджує відповідність вищезазначеної платіжної інструкції вимогам вищезазначеного нормативного акту.

З урахуванням Постанови № 216 надавач платіжних послуг має право відмовитися від виконання платіжної інструкції платника в іноземній валюті або банківських металах та повернути її платнику, якщо операція, яку проводить платник, не відповідає вимогам валютного законодавства України та законодавства України у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

Надавач платіжних послуг платника повертає платіжні інструкції платника в іноземній валюті або банківських металах без виконання із зазначенням причини їх повернення.

Щодо покликань митного органу на те, що будь-яка легальна експортно-імпортна операція у Китаї супроводжується оформленням у митному відношенні та декларуванні товарів, що ввозяться або вивозяться. Це передбачено Законом КНР «Про порядок заповнення вантажної експортно-імпортної декларації», затвердженого маніфестом Головного митного управління КНР №52 (2008 року). На запит митниці декларантом не надано експортну декларацію відправника, яка надала б можливість митному органу впевнитися у заявлених відомостях про зовнішньоекономічну операцію, таких як судно перевезення, порт відправлення, порт призначення, відправник, отримувач, дата здійснення експортної операції, вагові, кількісні та вартісні характеристики товарів тощо.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 53 МК України, експортна митна декларація країни відправлення не входить до вичерпного переліку документів, які є обов`язковими для подання з метою підтвердження заявленої митної вартості. Закон не покладає на декларанта безумовного обов`язку надавати цей документ під час митного оформлення товарів за основним методом.

Дійсно, за умовами FOB обов`язок щодо здійснення митних формальностей для експорту та сплата відповідних мит і зборів покладається виключно на Продавця. Проте саме з цього випливає, що ТОВ «ТД «АМТ» (Покупець) не є суб`єктом декларування в країні експорту, не бере участі в митному очищенні товару в Китаї, не складає експортну декларацію та об`єктивно не є її власником чи розпорядником. Витрати на експортне оформлення вже включені Продавцем до загальної вартості товару, що належним чином зафіксовано в комерційному інвойсі. Чинне законодавство України не зобов`язує українського імпортера витребовувати у контрагента-нерезидента його внутрішні митні документи для цілей декларування в Україні.

Відповідно до частини 3 статті 53 МК України, митний орган має право письмово запитати додаткові документи (до яких належить копія митної декларації країни відправлення) виключно у тому разі, якщо подані обов`язкові документи містять розбіжності, ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості. Проте, відповідач не навів жодних об`єктивних доказів наявності дефектів у поданому пакеті первинних документів. Формальне посилання митниці на право «упевнитися у заявлених відомостях» відповідно до ч.5 ст.54 МК України не може бути самостійною та достатньою підставою для витребування додаткових документів, оскільки всі ці відомості вже містяться у наданих коносаменті, специфікації, пакувальному листі та інвойсі.

У постанові Верховного Суду від 12.02.2026 у справі №460/5068/24 суд касаційної інстанції прямо зазначив, що митна декларація країни відправлення є документом продавця, покупець жодним чином не може впливати на її зміст, а відтак відсутність цього додаткового документа не може розцінюватись як підстава для сумнівів в обґрунтованості визначеної декларантом митної вартості товару.

Такий самий правовий висновок закріплено у постанові Верховного Суду від 19.03.2019 у справі №810/4116/17, де зазначено, що ненадання позивачем митної декларації країни відправлення не може бути підставою для невизнання заявленої вартості товару, оскільки така вартість підтверджується поданими первинними документами, а надання експортної декларації за таких обставин не є обов`язковим.

Таким чином, відсутність у декларанта додаткового документа, складеного іноземним суб`єктом за правилами іноземного законодавства, не спростовує достовірності заявленої митної вартості та не надає митному органу права застосовувати резервний метод її визначення.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач надав митному органу усі необхідні документи, які надають можливість перевірити та підтвердити заявлену митну вартість товару. Суттєвих недоліків поданих до митного органу документи не містили, а відповідно у відповідача не було підстав для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Відтак, суд вважає, що митний орган мав можливість пересвідчитись у достовірності митної вартості заявленої декларантом за ціною договору.

Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. Відповідно до частини 3 цієї ж статті за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з пунктом другим частини 6 статті 54 Митного кодексу України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, зокрема у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Суд зазначає, що відповідно до вимог ч.3 ст.53 Митного кодексу України, додаткові документи надаються декларантом за наявності, відтак, саме по собі подання таких документів не в повному обсязі не може бути підставою для коригування митної вартості товару.

Стаття 57 Митного кодексу України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (ст. 64 МК України) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Як вбачається з оскарженого рішення про коригування митної вартості в самому рішення зазначено лише номер та дата митної декларації, яка стала джерелом інформації для коригування митної вартості. Приймаючи оскаржене рішення про коригування митної вартості митницею у графі 33, крім номеру та дати митної декларації, яка були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваного товару, не надано пояснень щодо зроблених коригувань на обсягів партії подібних товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та не зазначена докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваного товару із застосуванням другорядного методу.

Такий підхід для формування оскаржуваного рішення про коригування митної вартості прямо суперечать цитованим вище положенням законодавства, що є самостійною підставою для його скасування. Вказана позиція підтверджується уставленою судовою практикою Верховного суду у складі Касаційного адміністративного суду викладеної в постанові від 21.12.2018 у справі №815/1670/17.

Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Відповідно до усталеної правової позиції Верховного Суду, висловленої у постановах: від 30.01.2018 по справі №813/7903/14, від 18.12.2018 по справі №826/15706/13-а, від 29.01.2019 по справі №815/6827/17, від 16.04.2019 по справі №815/6698/17, митна вартість товарів, відкорегована за резервним методом має ґрунтуватися на митній вартості, раніше визнаній (визначеній) митними органами, що міститься в Єдиній автоматизованій інформаційній системі (далі - ЄАІС). При цьому, у такій ситуації митний орган повинен не просто зазначити, зокрема, обставину відсутності в нього інформації щодо оформлення ідентичних та подібних товарів (як на підставу незастосування методів за ціною договору щодо ідентичних товарів та за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів), а навести цінову інформацію з ЄАІС про оформлення товарів, що мають ознаки, найбільш схожі на ознаки задекларованих товарів та пояснити з урахуванням положень статей 59, 60 МК України, чому ця інформація не може бути взята за основу для визначення митної вартості, чого в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості, відповідач не зазначив.

Верховний Суд у постанові від 29.09.2020 у справі №520/7041/19 звернув увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України, якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервним методом.

Під час митного оформлення позивач подав усі визначені статтею 53 Митного кодексу України документи, перелік яких є вичерпним, що підтверджують заявлену ним митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Отже, митний орган не довів, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, та не надані достатні докази, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за ціною договору. Відтак, наявність належних та беззаперечних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

Тому суд доходить висновку, що позивач при подачі документів надав всі необхідні та достатні документи, що дають змогу визначити всі складові митної вартості товару, та містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару.

Разом з тим, відповідач, приймаючи рішення про коригування митної вартості, не вказав, яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості, що свідчить про порушення відповідачем вимог частини другої статті 55 Митного кодексу України щодо обґрунтованості прийнятого рішення.

З наведеного вбачається, що позивачем надано усі необхідні документи, що стосуються числового значення митної вартості товару або методу її визначення, документи містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, у зв`язку із чим дійшов висновку, що рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UA403070/2026/000389/1 від 12.06.2026 є таким, що підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідачем не доведено правомірність прийнятих рішень.

Митним органом не доведено за допомогою належних та допустимих доказів, що митна вартість імпортованого позивачем була визначена необґрунтовано, що б в свою чергу надавало митному органу права на коригування митної вартості товару.

При розгляді справи суд дійшов висновку, що при прийнятті оскаржуваного рішення відповідач діяв необґрунтовано, тобто без врахування всіх обставин, які мають значення при прийнятті рішень, що зумовлює висновок суду про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. При зверненні до суду з даним позовом, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн, який слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 241, 243-246, 250 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «АМТ» (69000, м. Запоріжжя, вул. Штабна, буд.13, прим.23; код ЄДРПОУ 42822115) до Тернопільської митниці (46400, м.Тернопіль, вул.Текстильна, буд.38; код ЄДРПОУ 43985576) про визнання протиправним та скасування рішення, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товарів №UA403070/2026/000389/1 від 12.06.2026.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «АМТ» за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 29.09.2026.

Суддя Ю.В. Калашник