Рішення № 140150019, 29.09.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29 вересня 2026 року Справа № 280/1947/26 ПР/280/50/26 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Стрельнікової Н.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Державної митної служби України

про визнання дій протиправними та зобов`язання вичинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) до Державної митної служби України (далі відповідач), в якій позивач просить суд:

визнати протиправною відмову Державної митної служби України у проведенні перевірки законності та обґрунтованості постанови Запорізької митниці № 0151/11200/19 від 26.11.2019 у справі про порушення митних правил в порядку контролю, викладену в листі №20/20-02-02/10/211 від 03.03.2026;

зобов`язати Державну митну службу України здійснити перевірку законності та обґрунтованості постанови Запорізької митниці № 0151/11200/19 від 26.11.2019 у справі про порушення митних правил в порядку контролю з урахуванням Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15 червня 2021 року у справі №280/6230/19;

зобов`язати Державну митну службу України під час перевірки:

- визначити наявність або відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, події та/або складу порушення митних правил, які саме неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД, нею були надані;

- визначити об`єктивність та/або повноту провадження у справі або об`єктивність її розгляду, який саме склад правопорушення визначений у протоколі № 0151/11200/19 від 23.10.2019 та постанові № 0151/11200/19 від 26.11.2019, які саме неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД, було виявлено під час провадження у справі про порушення митних правил;

- визначити відповідність/невідповідність викладених у постанові № 0151/11200/19 від 26.11.2019 висновків фактичним обставинам справи, чому обчислення розміру штрафу зроблено на підставі протиправного Рішення про визначення коду товару №KT-UA112080-0110-2019;

- визначити наявність/відсутність обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду. Службовець Запорізької митниці Зарубін не розглянув заперечень ОСОБА_1 на протокол, формально пославшись на відсутність доказів. Яким чином цей службовець визначав перелік необхідних доказів, яких саме зажадав службовець доказів і яким чином витребовував їх від ОСОБА_1 ;

стягнути з держави, в особі Державної митної служби України, на користь позивача 208 039,80 (двісті вісім тисяч тридцять дев`ять) грн. моральної шкоди, завданої відсутністю в Україні можливості реалізувати норми Конституції України та Митного кодексу України щодо зворотної дії у часі норм законів України, які пом`якшують або скасовують відповідальність; відсутністю в Україні можливості реалізувати встановленні судовими рішеннями обставини (що неправильну класифікацію здійснила саме митниця), через те, що МК України не передбачає можливість здійснення Держмитслужбою повторного перегляду своїх рішень.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 27.02.2026 звернулась до Державної митної служби України з пропозицією, в якій запропонувала в порядку контролю перевірити законність та обґрунтованість постанови Запорізької митниці по справі про порушення митних правил № 0151/11200/19 від 26.11.2019 та скасувати її. Заступник директора Департаменту боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Державної митної служби України Олексій Калинович листом №20/20-02-02/10/211 від 03.03.2026 відмовив заявнику по суті звернення. В листі повідомив, що Держмитслужбою прийнято рішення про залишення постанови у справі про порушення митних правил № 0151/11200/19 без змін, а скарги без задоволення (лист від 26.12.2019 No 20/20-01/12/1369). Перелічив хронологію судових оскаржень і послався на те, що МКУ не передбачено здійснення Держмитслужбою перегляду рішень, винесених нею за результатами перевірки законності та обґрунтованості постанови у справі про порушення митних правил, порядок якої визначений статтею 530 МКУ. Посадовець переплутав перевірку законності та обґрунтованості постанови митниці у справі про порушення митних правил в порядку контролю із переглядом раніше винесеного рішення. Це різні дії (розгляд скарги та перевірка в порядку контролю). Оскільки з прийняттям Запорізьким окружним адміністративним судом Рішення від 15 червня 2021 року у справі №280/6230/19 не можливо переглянути Рішення Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 01.07.2020 по справі No334/8470/19, перевірка Держмитслужбою законності та обґрунтованості постанови митниці у справі про порушення митних правил в порядку контролю залишається єдиною можливістю для скасування постанови Запорізької митниці по справі про порушення митних правил No 0151/11200/19 від 26.11.2019 р. Відмовляючись від проведення перевірки (в порядку контролю) Держмитслужба порушує права Позивача на виправлення помилок Запорізької митниці, причиною яких є їхня власна недбалість. За більшим рахунком, Відповідачу нічого не заважало і переглянути раніше прийняте рішення, МКУ цього не забороняє. Переглядаються ж рішення про корегування митної вартості. Так само може бути переглянуто рішення щодо розгляду скарги на постанову у справі про порушення митних правил. Тем паче, що для цього є вагомі підстави. Суд вже визнав протиправним рішення про визначення коду товару, яке було підставою для порушення справи про порушення митних правил і обчислення розміру штрафу. Тобто, суд вже зробив те, на що були не здатні службовці Відповідача (виявити протиправність зміни коду). Просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою судді від 16.03.2026 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву (від 30.03.2026) в якому зазначає, що позовною вимогою позивача є саме визнання протиправною відмову та зобов`язання Держмитслужби у проведенні перевірки … в порядку контролю. Законодавцем виокремлено підстави для проведення таких перевірок, що характеризує їх відмінність: у випадку подання скарги така перевірка проводиться з метою реагування на таку скаргу, на відміну від проведення перевірки в порядку контролю, яка характеризується самостійною ініціативою такої перевірки з боку суб`єкта владних повноважень. Станом на дату подання відзиву на позовну заява наведені у першому абзаці цього розділу судові рішення є чинними, не скасованими, такими, що набрали законної сили. Відповідно до статті 1291 Конституції України Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Таким чином, Позивач скористалась своїм правом, встановленим статтею 530 МК України, на подання скарги з метою перевірки законності та обґрунтованості постанови у справі про порушення митних правил, яка була розглянута Держмитслужбою. Зазначає про те, що МК України не передбачає можливість здійснення Держмитслужбою повторного перегляду своїх рішень, винесених за результатами розгляду скарги на постанову про порушення митних правил, порядок та підстави розгляду якої визначений статтею 530 МК України. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив від 06.04.2026, відповідно до якої зазначено, що сам по собі факт неправильного визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД не становить склад порушення митних правил, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України, оскільки об`єктивна сторона цього правопорушення полягає саме в заявленні декларантом у митній декларації неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД. Тем паче, що Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 15 червня 2021 року у справі №280/6230/19 встановлено відсутність неправильного визначення коду товару Позивачем. Це митниця неправильно визначила код товару. У відзиві зазначено: В свою чергу, центральний орган виконавчої влади, що реалізовує державну митну політику може здійснити таку перевірку на підставі скарги або в порядку контролю. Тобто, представник Держмитслужби усвідомлює, що існують дві (не залежні одна від іншої) підстави для здійснення перевірки: - на підставі скарги; - або в порядку контролю. І посилається на відсутність самостійної ініціативи для такої перевірки з боку суб`єкта владних повноважень. Позивач з 2021 року чекав, доки Держмитслужба проявить ініціативу. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 15 червня 2021 року у справі №280/6230/19 визнано протиправним і скасовано рішення митниці про визначення коду товару №KT-UA112080-0110-2019. А саме від цього рішення митниці тягнеться весь ланцюжок. Не дочекавшись самостійної ініціативи з бору Держмитслужби, Позивач звернувся до неї з пропозицією, щоб підштовхнути її до здійснення перевірки. Інакше можна і десять років чекати, доки Держмитслужба проявить ініціативу. А час іде, з Позивача стягують штраф, який є наслідком протиправного рішення митниці про визначення коду товару №KT-UA112080-0110-2019. При цьому представник Держмитслужби усвідомлює, що рішення місцевого суду не враховує обставину, що рішення митниці про визначення коду товару №KT-UA112080-0110-2019 було протиправним. Представник Держмитслужби наводить у відзиві обставини, що в Україні не існує механізму перегляду судових рішень ні за нововиявленими обставинами, ні за виключними обставинами. І тільки перевірка в порядку контролю дає змогу врахувати протиправність рішення митниці про визначення коду товару №KT-UA112080-0110-2019.

Ухвалою суду від 03.04.2026 адміністративну справу №280/1947/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до Державної митної служби України про визнання дій протиправними та зобов`язання вичинити певні дії, - передано на розгляд до Дніпровського районного суду м. Запоріжжя (вулиця Незалежної України, буд. 2, м. Запоріжжя, 69000).

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 03.07.2026 по справі №280/1947/26 скасовано ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 03.04.2026, а справу направлено до Запорізького окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

09.09.2026 матеріали адміністративної справи №280/1947/26 надійшли до Запорізького окружного адміністративного суду.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 09.09.2026 матеріали адміністративної справи №280/1947/26 передані на розгляд судді Стрельніковій Н.В.

Ухвалою суду від 10.09.2026 продовжено розгляд справи №280/1947/26 за позовом ОСОБА_1 до Державної митної служби України про визнання дій протиправними та зобов`язання вичинити певні дії, за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою суду від 10.09.2026 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та/або в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Ухвалою суду від 10.09.2026 прийнято до розгляду заяву про збільшення позовних вимог від 06.04.2026.

Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву від 18.09.2026 (з урахуванням поданої заяви про збільшення позовних вимог), в якому зазначає, що 02.12.2019 до Державної фіскальної служби України надійшла скарга ОСОБА_1 від 02.12.2019 на постанову Запорізької митниці ДФС від 26.11.2019 у справі про порушення митних правил № 0151/11200/19, яка була розглянуто Держмитслужбою як правонаступником Державної фіскальної служби України. Тобто, у відповідності до статті 530 МК України, перевірка законності та обґрунтованості Запорізької митниці ДФС від 26.11.2019 у справі про порушення митних правил № 0151/11200/19 була здійснена, за результатами якої було прийнято відповідне рішення. Проте, позовною вимогою Позивача є саме визнання протиправною відмову та зобов`язання Держмитслужби у проведенні перевірки … в порядку контролю. Законодавцем виокремлено підстави для проведення таких перевірок, що характеризує їх відмінність: у випадку подання скарги така перевірка проводиться з метою реагування на таку скаргу, на відміну від проведення перевірки в порядку контролю, яка характеризується самостійною ініціативою такої перевірки з боку суб`єкта владних повноважень. Станом на дату подання відзиву на позовну заява наведені у першому абзаці цього розділу судові рішення є чинними, не скасованими, такими, що набрали законної сили. Відповідно до статті 1291 Конституції України Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Таким чином, Позивач скористалась своїм правом, встановленим статтею 530 МК України, на подання скарги з метою перевірки законності та обґрунтованості постанови у справі про порушення митних правил, яка була розглянута Держмитслужбою. Зазначаємо про те, що МК України не передбачає можливість здійснення Держмитслужбою повторного перегляду своїх рішень, винесених за результатами розгляду скарги на постанову про порушення митних правил, порядок та підстави розгляду якої визначений статтею 530 МК України. Крім того, необхідно враховувати позицію Третього апеляційного адміністративного суду, викладену в постанові від 03.07.2026 у цій справі. Суд апеляційної інстанції вказав, що Верховний Суд неодноразово зазначав, що розгляд митницею заяв про проведення перевірок законності постанов у порядку контролю є її внутрішньою компетенцією. Відмова у проведенні такої перевірки не створює нових юридичних обов`язків чи обмежень для заявника. Така відмова є лише повідомленням про те, що митниця не знайшла підстав для здійснення перевірки в порядку контролю. Зазначає, що відсутні підстави для стягнення моральної шкоди в рамках спірних правовідносин, які розглядаються у цій справі, оскільки фактичні обставини справи не свідчать про завдання позивачу страждань або принижень вчиненими діями та/або прийнятими рішеннями Держмитслужби. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив від 23.09.2026, відповідно до якої зазначено, що факт того, що адміністративний суд визнав кодування правильним і скасував рішення митниці про зміну коду (справа №280/6230/19), означає, що першопричина штрафу повністю ліквідована. Оскільки адміністративний суд визнав, що кодування товару було правильним, дії митниці щодо складання протоколу за ст. 485 МКУ та накладення штрафу автоматично є неправомірними. Після ліквідації першопричини штрафу Відповідач мав можливість здійснити систематичний контроль за власною ініціативою, але протягом п`яти років не спромігся цього зробити. Суд має присудити компенсацію за душевні страждання, стрес, тривалу невизначеність та удар по діловій репутації Позивача через безпідставне звинувачення у контрабандних діях (ухиленні від сплати податків) та очевидну бездіяльність Відповідача щодо реалізації дискреційного права вищого митного органу (Держмитслужби) у здійсненні перевірок постанов у порядку контролю (ст. 530 Митного кодексу України).

Ухвалою суду від 29.09.2026 відмовлено у задоволенні клопотання представника Державної митної служби України про залишення позову без розгляду.

Відповідно до частини 5 статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з частини 4 статті 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Отже, відповідно до вищевказаних приписів КАС України, суд розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

26.11.2019 за результатами розгляду справи про порушення митних правил №0151/11200/19 Запорізькою митницею ДФС притягнуто декларанта ТОВ "ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ" до адміністративної відповідальності за ст. 485 Митного кодексу України із застосуванням адміністративного стягнення у вигляді адміністративного штрафу розміром 300% несплаченої суми митних платежів, що складає 41607,96 грн.

02.12.2019 до Державної фіскальної служби України надійшла скарга позивача на постанову Запорізької митниці ДФС від 26.11.2019 у справі про порушення митних правил №0151/11200/19. За результатами розгляду прийнято рішення про залишення постанови у справі про порушення митних правил №0151/11200/19 без змін, а скарги позивача без задоволення.

З Єдиного державного реєстру судових рішень судом установлено, що рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 01.07.2020 по справі №334/8470/19, яке набрало законної сили 07.10.2020, у задоволенні адміністративного позову про скасування постанови Запорізької митниці ДФС 26.11.2019 в справі про порушення митних правил №0151/11200/19, відмовлено у повному обсязі.

На підставі відомостей комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» встановлено, рішенням Запорізького окружного а дміністративного суду від 15.06.2021 по справі №280/6230/19 задоволено позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Технохімреагент» до Дніпровської митниці держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення.

Визнано протиправним та скасувати рішення про визначення коду товару від 16 жовтня 2019 року №KT-UA112080-0110-2019.

Рішення Запорізького окружного а дміністративного суду від 15.06.2021 по справі №280/6230/19 набрало законної силши 09.09.2021.

З Єдиного державного реєстру судових рішень судом установлено, що ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 14.02.2022 по справі №334/8470/19, яка набрала законної сили 02.03.2022, у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за ново виявленими обставинами по адміністративній справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Запорізької митниці ДФС про скасування постанови від 26.11.2019 в справі про порушення митних правил №0151/11200/19 відмовлено.

Позивач листом від 27.02.2026 звернувся з пропозицією до відповідача щодо проведення перевірки в порядку контролю законності та обґрунтованості постанови Запорізької митниці від 26.11.2019 у справі про порушення митних правил №0151/11200/19 та скасування вказаної постанови.

Листом від 03.03.2026 №20/20-02-02/10/211 відповідач повідомив позивача про відсутність правових підстав для вирішення по суті питання, порушеного в листі від 27.02.2026.

Вважаючи вищевказану відмову відповідача протиправною, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розділом XIX Митного кодексу України (далі МК України) визначено порядок провадження у справах про порушення митних правил, процесуальні дії та порядок їх проведення, оскарження постанов у справах про порушення митних правил.

Частиною 1 ст. 529 Митного кодексу України визначено, що постанова митниці у справі про порушення митних правил може бути оскаржена до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, або до місцевого загального суду як адміністративного суду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 530 МК України законність та обґрунтованість постанови митниці у справі про порушення митних правил можуть бути перевірені судом у зв`язку з поданням позовної заяви або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, - у зв`язку з поданням скарги або в порядку контролю.

Законність та обґрунтованість постанови центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, можуть бути перевірені судом у зв`язку з поданням позовної заяви.

За результатами перевірки центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, що проводив перевірку, приймає одне з таких рішень:

1) про залишення постанови без змін, а скарги - без задоволення;

2) про скасування постанови і надіслання справи на новий розгляд;

3) про скасування постанови та закриття справи;

4) про зміну виду адміністративного стягнення в межах відповідальності, передбаченої за відповідне порушення митних правил, з тим, однак, щоб це стягнення не було посилено.

Центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, рішення, зазначені у частині другій цієї статті, приймаються шляхом винесення постанов.

Копія рішення по скарзі на постанову у справі про порушення митних правил протягом трьох днів з дня його винесення надсилається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, особі, стосовно якої винесено постанову, поштовим відправленням з повідомленням про вручення.

У разі скасування постанови у справі про порушення митних правил суми штрафів повертаються особам, які притягалися до адміністративної відповідальності за це правопорушення з державного бюджету органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, за поданням відповідних митних органів.

Перевірка законності та обґрунтованості постанови у справі про порушення митних правил судом здійснюється у порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.

Отже, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 530 МК України законність та обґрунтованість постанови митниці у справі про порушення митних правил можуть бути перевірені судом у зв`язку з поданням позовної заяви або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, - у зв`язку з поданням скарги або в порядку контролю.

Позивач листом від 27.02.2026 звернувся з пропозицією до відповідача щодо проведення перевірки в порядку контролю законності та обґрунтованості постанови Запорізької митниці від 26.11.2019 у справі про порушення митних правил №0151/11200/19 та скасування вказаної постанови.

Суд наголошує, що перевірка законності та обґрунтованості постанови у справі про порушення митних правил центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну митну політику в порядку контролю характеризується самостійною ініціативою такої перевірки з боку суб`єкта владних повноважень.

Слід зазначити, що поняття дискреційних повноважень наведене у Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до якої під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта. Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.

Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.

Отже, розгляд заяв про перевірку постанов у порядку контролю (ст. 530 Митного кодексу України) є дискреційним правом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику (Державної митної служби України), а не його безумовним обов`язком проводити перевірку на вимогу заявника.

Листом від 03.03.2026 №20/20-02-02/10/211 відповідач повідомив позивача про відсутність правових підстав для вирішення по суті питання, порушеного в листі від 27.02.2026.

Водночас, вказана відмова відповідача у проведенні перевірки в порядку контролю не створює нових юридичних обов`язків чи обмежень для заявника, оскільки, є лише повідомленням про те, що митниця не знайшла підстав для здійснення відповідної перевірки.

Більш того, позивач вже скористався свої правом на подання скарги до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику та позовної заяви до суду про скасування постанови Запорізької митниці ДФС 26.11.2019 в справі про порушення митних правил №0151/11200/19.

За результатами розгляду скарги позивача від 02.12.2019 Державною фіскальною службою України прийнято рішення про залишення постанови у справі про порушення митних правил №0151/11200/19 без змін, а скарги позивача без задоволення.

З Єдиного державного реєстру судових рішень судом установлено, що рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 01.07.2020 по справі №334/8470/19, яке набрало законної сили 07.10.2020, у задоволенні адміністративного позову про скасування постанови Запорізької митниці ДФС 26.11.2019 в справі про порушення митних правил №0151/11200/19, відмовлено у повному обсязі.

Тобто, у відповідності до статті 530 МК України, перевірки законності та обґрунтованості постанови Запорізької митниці ДФС від 26.11.2019 у справі про порушення митних правил №151/11200/19 були здійсненні, за результатами яких були прийняті відповідні рішення.

Таким чином, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову в частині позовних вимог про визнання протиправною відмову відповідача у проведенні перевірки законності та обґрунтованості постанови Запорізької митниці № 0151/11200/19 від 26.11.2019 у справі про порушення митних правил в порядку контролю, викладену в листі №20/20-02-02/10/211 від 03.03.2026.

Стосовно вимоги позивача про стягнення з держави, в особі Державної митної служби України, на користь позивача 208 039,80 (двісті вісім тисяч тридцять дев`ять) грн. моральної шкоди, завданої відсутністю в Україні можливості реалізувати норми Конституції України та Митного кодексу України щодо зворотної дії у часі норм законів України, які пом`якшують або скасовують відповідальність; відсутністю в Україні можливості реалізувати встановленні судовими рішеннями обставини (що неправильну класифікацію здійснила саме митниця), через те, що МК України не передбачає можливість здійснення Держмитслужбою повторного перегляду своїх рішень, суд зазначає наступне.

В обгрунутвання вказаного представником позивача зазначено, що моральне приниження позивача полягає у тому, що Держмитслужба не бажає виправляти помилки Запорізької митниці. На Позивача наклали штраф в розмірі 41607,96 грн., це річна його пенсія. А якщо б здійснювалось митне оформлення не контейнеру, а вагону, розмір штрафу сягнув би пенсії позивача за 200 років. Із 2021 року Держмитслужба не спромоглася здійснити систематичний контроль а ні за власною ініціативою, а ні за зверненням позивача. Буде справедливим компенсувати позивачу моральні втрати в розмірі 208039.80 грн., тобто по одному розміру накладеного на позивача штрафу за кожен з п?яти років бездіяльності Держмитслужби.

Згідно з частини 5 статті 21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Відповідно до статті 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Згідно з частини 1 статті 1173 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Пунктом 3 Постанови Пленум Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31.03.1995 № 4 встановлено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Пунктами 4, 5 Постанови визначено, що у позовній заяві про відшкодування моральної шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, яким неправомірними діями чи бездіяльністю заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами підтверджується. Обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суди, зокрема, повинні з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Тобто, позивач повинен довести факт завдання йому моральної шкоди, надати належні докази того, що саме дії та/або бездіяльність відповідача призвела до матеріальних втрат і душевних страждань.

При цьому, позивач не обґрунтував наявність безпосереднього причинного зв`язку між шкодою та відмовою відповідача у проведенні перевірки законності та обґрунтованості постанови Запорізької митниці №0151/11200/19 від 26.11.2019 у справі про порушення митних правил в порядку контролю, а також, позивач не довів факту завдання йому шкоди, та не надав належних доказів того, що саме дії відповідача призвели до матеріальних втрат і душевних страждань.

Суд зазначає, що позивачем не надано жодних доказів заподіяння йому душевних страждань, зокрема, доказів погіршення здоров`я або настання інших втрат немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, що настали внаслідок незаконних дій (бездіяльності) відповідача. Крім того, позивач не довів, у чому полягає завдана йому моральна шкода.

Таким чином, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову у вказаній частині позовних вимог.

Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28.08.2018 (справа № 802/2236/17-а).

Приписами частини першої статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина 2 статті 77 КАС України).

На підставі системного аналізу положень законодавства України та доказів наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення даного адміністративного позову.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі відмови в задоволенні позову судові витрати не присуджуються на користь сторони за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Керуючись ст.ст. 9, 72-90, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної митної служби України (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 11Г, код ЄДРПОУ 43115923) про визнання дій протиправними та зобов`язання вичинити певні дії, відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Стрельнікова