Ухвала суду № 140149860, 28.09.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РУХУ

28 вересня 2026 року Справа № 280/10006/26 м.Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Татаринов Д.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) про визнання рішення протиправним та стягнення майнової шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( (далі - позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення уповноваженої службової особи Державної прикордонної служби України від 21 липня 2026 року про відмову ОСОБА_1 у перетинанні державного кордону України на виїзд з України;

- стягнути з Військової частини НОМЕР_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 69 894 (шістдесят дев`ять тисяч вісімсот дев`яносто чотири) гривні 00 копійок майнової шкоди, завданої протиправним рішенням про відмову у перетині державного кордону України

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Суддею встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтями 122, 160, 161 КАС України з огляду на наступне.

Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина 3 статті 122 КАС України).

Правові основи здійснення прикордонного контролю, порядок його здійснення, умови перетинання державного кордону України регулює Закон України від 05 листопада 2009 року №1710-VI «Про прикордонний контроль» (далі - Закон №1710-VI).

Частинами 1-3 статті 14 Закону №1710-VI передбачено, що іноземцю або особі без громадянства, які не відповідають одній чи кільком умовам перетинання державного кордону на в`їзд в Україну або на виїзд з України, зазначеним у частинах першій, третій статті 8 цього Закону, а також громадянину України, якому відмовлено у пропуску через державний кордон при виїзді з України у зв`язку з відсутністю документів, необхідних для в`їзду до держави прямування, транзиту, в передбачених законодавством випадках або у зв`язку з наявністю однієї з підстав для тимчасового обмеження його у праві виїзду за кордон, визначених статтею 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України», відмовляється у перетинанні державного кордону лише за обґрунтованим рішенням уповноваженої службової особи підрозділу охорони державного кордону із зазначенням причин відмови. Уповноважена службова особа підрозділу охорони державного кордону про прийняте рішення доповідає начальнику органу охорони державного кордону. Таке рішення набирає чинності невідкладно. Рішення про відмову у перетинанні державного кордону оформляється у двох примірниках. Один примірник рішення про відмову у перетинанні державного кордону видається особі, яка підтверджує своїм підписом на кожному примірнику факт отримання такого рішення. У разі відмови особи підписати рішення про це складається акт. Форма рішення про відмову у перетинанні державного кордону встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у справах охорони державного кордону. Особа, якій відмовлено у перетинанні державного кордону, має право протягом одного місяця з дня прийняття відповідного рішення у передбаченому законом порядку оскаржити його до органу Державної прикордонної служби України вищого рівня або до адміністративного суду за місцем розташування відповідного органу. Оскарження зазначеного рішення не зупиняє його дії.

Таким чином, строк на оскарження рішення про відмову у перетинанні кордону становить один місяць з дня його прийняття. Вказана норма є спеціальною відносно статті 122 КАС України і тому підлягає застосуванню у спірних правовідносинах.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 23 жовтня 2025 у справі №260/4150/24.

Як видно з матеріалів справи, позивач оскаржує рішення уповноваженої особи Державної прикордонної служби України (військової частини НОМЕР_3 ) від 21 липня 2026 року про відмову позивачу в перетині державного кордону України. З урахуванням норм Закону №1710-VI строк для оскарження таких рішень становить один місяць з моменту їх прийняття, відповідно останнім днем на звернення до суду із позовом про оскарження вищевказаного рішення є 22 серпня 2026 року.

Проте позивач звернувся до суду лише 19 вересня 2026 року, із порушенням встановленого законом місячного строку на звернення до суду. Клопотання про поновлення пропущеного строку на звернення до суду позивачем не подано.

Згідно з частиною першою статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно з частиною другою статті 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Окрім того, частиною 3 статті 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Зокрема, відповідно до приписів пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлено ставку судового збору - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою підприємцем встановлено ставку судового збору - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Згідно із приписами частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" від 19 листопада 2024 року №4059-IX року установлено з 01 січня 2026 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць - 3328,00 грн.

Ознайомившись із позовною заявою, суд зазначає, що позивачем заявлено дві основні вимоги немайнового характеру.

За таких обставин, судовий збір за одну вимогу немайнового характеру становить: 1331,20 грн. х 1 х 0,8 = 1064,96 грн., де:

1331,20 грн. - розмір ставки судового збору за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою;

1 - кількість позовних вимог немайнового характеру;

0,8 - понижуючий коефіцієнт.

Крім того, позивачем заявлено позовну вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача майнової шкоди у розмірі 69 894,00 грн.

Як було зазначено вище, відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою підприємцем встановлено ставку судового збору - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Оскільки позивачем заявлено вимогу майнового характеру про стягнення майнової шкоди на загальну суму 69 894,00 грн., судовий збір за таку вимогу відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб. З огляду на те, що 1 відсоток ціни позову є меншим за мінімальний розмір ставки, судовий збір підлягає сплаті у мінімальному розмірі з урахуванням коефіцієнта 0,8 та становить 1064,96 грн.

Таким чином, за подання цієї позовної заяви позивачу необхідно сплатити судовий збір у загальному розмірі 2129,92 грн. (1064,96 грн. + 1064,96 грн).

Проте, всупереч вимог частини 3 статті 161 КАС України, позивачем надано квитанцію про сплату судового збору у сумі 1331,20 грн.

Таким чином, позивачу необхідно надати оригінал квитанції про доплату судового збору у сумі 798,72 грн.

Такі обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам КАС України, а тому, згідно з частиною 1 статті 169 КАС України, вона підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.

Керуючись статтями 161, 169, 171, 241, 243, 248 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) про визнання рішення протиправним та стягнення майнової шкоди.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.

Недоліки позовної заяви можуть бути усунені шляхом подання до суду:

- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску;

- документ про сплату судового збору за звернення до суду з цим позовом в розмірі 798,72 грн. або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Реквізити для сплати судового збору: "Отримувач коштів: ГУК у Зап.обл/м.Зап. Дніпров./22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37941997; Банк отримувача - Казначейство України(ел. адм. подат.); Рахунок отримувача - UA538999980313131206084008512; Код класифікації доходів бюджету 22030101; Призначення платежу 101 _____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Запорізький окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа)».

Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, суд повертає позовну заяву у відповідності до пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Д.В. Татаринов