Ухвала суду № 140149381, 29.09.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

29 вересня 2026 рокуСправа №160/30331/26

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Турлакова Н.В., перевіривши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЛАН-ПАК" до Південно-Східної митниці про визнання рішень протиправними,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду за допомогою підсистеми "Електронний суд" надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЛАН-ПАК" до Південно-Східної митниці, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 05.05.2026 №UA110130/2026/000041/1.

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 05.05.2026 №UA110130/2026/000040/2.

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 04.05.2026 №UA110130/2026/000039/1.

Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам ст. ст. 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.

Згідно із частиною першою статті 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Відповідно до пункту 4 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Згідно статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Великою Палатою Верховного Суду у справі №640/7310/19 (ЄДРСР 94394125) зазначено: особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв`язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб`єкт владних повноважень (а якщо відповідачем може бути суб`єкт господарювання, то який саме) порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать. Закон не передбачає вимог щодо обсягу, повноти чи слушності доводів позовної заяви, але приписує щонайменше сформулювати суть (зміст) порушення, яким чином воно негативно позначилось на правах особи, яка звертається з позовом, яким чином може бути відновлено порушене право. Зміст та обсяг порушеного права та викладення обставин, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку можуть різнитися, але принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові межі події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне з обов`язкових процесуальних рішень, пов`язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.

Зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові рамки події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне із обов`язкових процесуальних рішень, пов`язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.

У контексті наведеного суд наголошує, що позовна заява повинна містити максимально чітко і зрозуміло сформовані позовні вимоги.

Предмет позову має бути визначений чітко та конкретизовано в прохальній частині позовної заяви.

Згідно прохальної частини позову позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 05.05.2026 №UA110130/2026/000041/1; визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 05.05.2026 №UA110130/2026/000040/2; визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 04.05.2026 №UA110130/2026/000039/1.

Проте в обґрунтування позовних вимог позивачем викладені обставини щодо винесення відповідачем: рішення про коригування митної вартості товарів від 19.05.2026 №UA110130/2026/000046/1, рішення про коригування митної вартості товарів від 19.05.2026 №UA110130/2026/000048/1, рішення про коригування митної вартості товарів від 25.05.2026 №UA110130/2026/000050/1, рішення про коригування митної вартості товарів від 25.05.2026 №UA110130/2026/000049/1.

До позовної заяви долучено копії рішення про коригування митної вартості товарів від 19.05.2026 №UA110130/2026/000046/1, від 19.05.2026 №UA110130/2026/000048/1, від 25.05.2026 №UA110130/2026/000050/1.

З огляду на зазначене прохальна частини позову не узгоджується із викладеним обґрунтуванням позовної заяви та долученими копіями рішень про коригування митної вартості товарів.

Предмет позову має бути визначений чітко та конкретизовано в прохальній частині позовної заяви.

Відповідно до ч.2 ст.9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

За таких обставин позивачу необхідно надати суду уточнену позовну заяву, в якій уточнити прохальну частину позову та належним викладенням обгрунтування позовної заяви.

Так, ч.3 ст.161 КАС України встановлено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору.

Згідно з ч.1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Абзацом 4 ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" від 03.12.2025 року № 4695-IX, визначено, що у 2026 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2026 року становить 3328,00 грн.

Розміри ставок судового збору визначені у ст. 4 Закону України "Про судовий збір".

За подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою, збір становить - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно ч. 3 ст.4 Закону №3674-VI при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

З позовних матеріалів вбачається, що позивачем заявлено три вимоги майнового характеру (визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів), проте оскільки позовна заява та її прохальна частина є неточними, суд не може визначити різницю митних платежів, що підлягали сплаті із врахуванням митної вартості, розрахованої декларантом, та митної вартості, розрахованої митним органом в оскаржуваних рішень.

Відтак, позивачу необхідно зазначити різницю митних платежів, що підлягали сплаті із врахуванням митної вартості, розрахованої декларантом, та митної вартості, розрахованої митним органом щодо оскаржуваного рішення (ціна позову) та сплатити збір 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб виходячи з ціни позову кожного оскаржуваного рішення.

До позовної заяви позивачем долучено платіжне доручення №14378 від 09.09.2026 року про сплату судового збору в розмірі 3743,06 грн.

Згідно інформаційної довідки Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.09.2026 №1689, матеріали справи №160/30331/26 (суддя Турлакова Н.В.) за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЛАН-ПАК» до Південно-Східної митниці про визнання протиправними та скасування рішень, містять платіжну інструкцію про сплату судового збору від 09.09.26 №14378 АТ "Прокредит Банк" на суму 3743,06 грн., за подання адміністративного позову до Дніпропетровського окружного адміністративного суду. Станом на 25.09.26 зазначена вище платіжна інструкція прикріплена та обліковується в КП "ДСС" за адміністративною справою №160/28141/26, яка перебуває в провадженні судді Кисильової Є.О. у якій ухвалою суду від 14.09.26 позовну заяву повернуто позивачу.

Відтак, дане платіжне доручення не підтверджує сплату судового збору в межах позовної заяви поданої позивачем 24.09.2026 (вх.№84094/26, справа №160/30331/26).

Таким чином, за звернення з даною позовною заявою позивачу необхідно сплатити судовий збір в розмірі - 1064,96 грн. за наступними реквізитами: отримувач коштів: УК у Чечел.р.м.Дніпра/Чечел.р/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UA368999980313141206084004632; код класифікації доходів бюджету: 22030101; призначення платежу: *;101; РНОКПП; Судовий збір, за позовом (ПІБ), Дніпропетровський окружний адміністративний суд.

За таких обставин, суд вважає за необхідне дану позовну заяву залишити без руху, із наданням позивачу строку для усунення недоліків.

Відповідно до ч.3 ст.169 КАС, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 160, 161, 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЛАН-ПАК" до Південно-Східної митниці про визнання рішень протиправними, - залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, а саме надати:

- уточнений позов, із уточненням прохальної частини позову щодо оскаржуваних рішень та викладенням належного обґрунтування щодо заявлених позовних вимог;

- документ про сплату судового збору у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб виходячи з ціни позову кожного оскаржуваного рішення.

Роз`яснити, що відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачу, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями) відповідно до ст.256 КАС України.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.

Суддя Н.В. Турлакова