Рішення № 140149349, 29.09.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 рокуСправа №160/2379/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сластьон А.О. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного провадження адміністративну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Конкорд» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Суть спору: 03.02.2026 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Конкорд» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:

-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 23.01.2026 №0036980407 Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем протиправно, оскільки АТ «АКБ «Конкорд» з 02.08.2023 перебуває у процедурі ліквідації у зв`язку з відкликанням банківської ліцензії. Відповідно до частини 3 статті 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» №4452-VI під час здійснення ліквідації у банку не виникає жодних додаткових зобов`язань, у тому числі зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури, а вимоги за зобов`язаннями банку зі сплати податків і зборів, що виникли під час проведення ліквідації, пред`являються тільки в межах ліквідаційної процедури та погашаються у сьому чергу згідно зі статтею 52 цього Закону. Позивач також посилається на пункт 8 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №4452-VI, за яким законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються лише в частині, що не суперечить цьому Закону. У зв`язку з чим стверджує, що до спірних правовідносин підлягають пріоритетному застосуванню норми Закону №4452-VI як спеціального акта. Позивач зазначає, що податкові зобов`язання зі сплати земельного податку за 2024 рік у розмірі 678875,06 грн та за 2025 рік у розмірі 142563,87 грн акцептовані Фондом гарантування вкладів фізичних осіб за сьомою чергою кредиторських вимог і погашені відповідно до платіжних інструкцій від 29.10.2024, 17.02.2025, 26.05.2025, 19.08.2025, 14.10.2025 та 09.12.2025, а тому підстави для застосування до позивача штрафних санкцій за порушення строків сплати, встановлених Податковим кодексом України, відсутні.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2026 року відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.

16.02.2026 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено про те, що 19.12.2025 ГУ ДПС у Дніпропетровській області було проведено камеральну перевірку щодо порушення термінів сплати (перерахування) плати за землю (земельний податок). За результатами перевірки податковий орган склав акт камеральної перевірки про порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з плати за землю (земельний податок з юридичних осіб) від 19.12.2025 №68562/04-36-04-07/34514392. Платнику акт доставлено засобами поштового зв`язку, який був отриманий 24.12.2025. За результатом проведеної камеральної перевірки встановлено, що станом на 19.12.2025 відповідно до аналізу даних інтегрованої картки платника податків у АТ «АКБ «Конкорд» виник податковий борг зі сплати земельного податку з юридичних осіб у сумі 1179,29 грн у зв`язку з несплатою самостійно задекларованого податкового зобов`язання за грудень 2023 року згідно з податковою декларацією від 17.02.2023 №9027407350; у сумі 661898,20 грн у зв`язку з несплатою самостійно задекларованого податкового зобов`язання за січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2024 року згідно з податковою декларацією від 20.02.2024 №9034450500; у сумі 132739,05 грн - у зв`язку з несплатою самостійно задекларованого податкового зобов`язання за січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень 2025 року згідно з податковою декларацією від 19.02.2025 №9037597073. Відповідач зазначає, що норма частини 3 статті 46 Закону №4452-VI унеможливлює виникнення лише нових (додаткових) зобов`язань банку у процедурі ліквідації, тоді як спірні податкові зобов`язання зі сплати земельного податку позивач продовжував самостійно декларувати та повинен був сплачувати у строки, встановлені пунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України, а тому нарахування штрафу за порушення цих строків на підставі статті 124 Податкового кодексу України є правомірним.

АТ «АКБ «Конкорд» направлено заперечення від 06.01.2026 №4 (вх. ГУ ДПС у Дніпропетровській області №1968/6 від 08.01.2026) до акта перевірки від 19.12.2025 №68562/04-36-04-07/34514392 з питання порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з плати за землю (земельний податок). Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області листом від 09.01.2026 №486/6/04-36-04-05-07 повідомлено платника про місце і час проведення розгляду матеріалів перевірки, платник участі у розгляді не приймав. Згідно із запереченнями АТ «АКБ «Конкорд» останній не погоджується з висновками акта камеральної перевірки від 19.12.2025 №68562/04-36-04-07/34514392 та заперечує проти застосування фінансової відповідальності, посилаючись на те, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 01.08.2023 №932 розпочав ліквідацію АТ «АКБ «Конкорд» строком на три роки з 02.08.2023 до 01.08.2026 включно. За результатами розгляду заперечення АТ «АКБ «Конкорд» встановлено, що висновки, викладені в акті перевірки від 19.12.2025 №68562/04-36-04-07/34514392 з питання порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов`язання зі сплати земельного податку з юридичних осіб, відповідають нормам чинного законодавства. Винесене податкове повідомлення-рішення від 23.01.2026 №0036980407 на суму 79581,63 грн. вважає правомірним. З цих підстав просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «Акціонерний комерційний банк «Конкорд», (Ідентифікаційний код: 34514392, місцезнаходження: 49001, Україна, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, площа Троїцька, будинок, 2) зареєстроване 03.08.2006.

Основним видом економічної діяльності є: Код КВЕД: 64.19 Інші види грошового посередництва.

З матеріалів справи вбачається, що Правлінням Національного банку України 01.08.2023 прийнято рішення №265-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АКЦІОНЕРНИЙ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «КОНКОРД».

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 01.08.2023 №932 розпочато процедуру ліквідації АТ «АКБ «КОНКОРД», призначено Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Грошову С.В. та делеговано всі повноваження ліквідатора АТ «АКБ «КОНКОРД».

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 15.01.2024 №63 з 18.01.2024 призначено Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Федорченка Андрія Володимировича.

19.12.2025 на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 розділу І, пункту 75.1 статті 75 розділу II Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, із змінами та доповненнями (далі Кодекс, ПК України), у порядку, визначеному пунктом 76.2 статті 76 розділу II Кодексу, головним державним інспектором відділу податків і зборів з юридичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юлією Мальцевою в приміщенні відділу податків і зборів з юридичних осіб у галузі операцій з нерухомим майном проведено камеральну перевірку щодо порушення термінів сплати (перерахування) плати за землю (земельний податок).

За результатами проведеної перевірки було складено Акт про результати камеральної перевірки щодо порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з плати за землю (земельний податок) від 19.12.2025 №68562/04-36-04-07/34514392, яким встановлено порушення пункту 287.3 статті 287 ПК України щодо термінів сплати узгоджених сум грошових зобов`язань з плати за землю (земельний податок).

Не погодившись з актом перевірки, позивачем було подано заперечення, які відповідачем залишено без задоволення.

Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області винесено податкове повідомлення-рішення від 23.01.2026 №0036980407 у зв`язку з порушенням термінів сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з плати за землю (земельний податок).

Судом також установлено, що кредиторські вимоги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області зі сплати земельного податку з юридичних осіб за 2024 рік у розмірі 678875,06 грн та за 2025 рік у розмірі 142563,87 грн акцептовані за сьомою чергою реєстру акцептованих вимог кредиторів АТ «АКБ «Конкорд» та погашені відповідно до платіжних інструкцій №158869 від 29.10.2024, №96820 від 17.02.2025, №111490 від 26.05.2025, №93790 від 19.08.2025, №71502 від 14.10.2025 та №273275 від 09.12.2025, тобто саме в порядку та в межах ліквідаційної процедури, встановлених статтею 52 Закону №4452-VI, що підтверджується матеріалами справи та відповідачем не спростовано.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд виходить з аткого.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 67 Конституції України встановлений обов`язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються ПК України.

Підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України установлено, що податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.

Пунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 14.1.39. пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Підпунктом 1.3 пункту 3 статті 1 ПК України визначено, що цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов`язань або стягнення податкового боргу, зокрема, з банків, на які поширюються норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», та погашення зобов`язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, зборів на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.

Згідно з підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 124.1. статті 124 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Згідно з пунктом 57.3 статті 57 ПК України, встановлено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, що настають за днем такого узгодження.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (надалі - Закон №4452-VI), цим Законом встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

Пунктом 8 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №4452-VI визначено, що законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.

Оскільки Податковий кодекс України прийнято 02.12.2010, тобто до набрання чинності Законом №4452-VI, до відносин, пов`язаних із виконанням банком, щодо якого запроваджено процедуру ліквідації, податкового обов`язку, підлягають пріоритетному застосуванню норми Закону №4452-VI як спеціального акта.

Відносини, що виникають у зв`язку із створенням і функціонуванням системи гарантування вкладів фізичних осіб, виведенням неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків, регулюються цим Законом, іншими законами України, нормативно-правовими актами Фонду та Національного банку України (частина 3 статті 1 Закону №4452-VI).

Пунктами 2, 6, 16, 17 статті 2 Закону №4452-VI визначені такі поняття:

виведення неплатоспроможного банку з ринку - заходи, які здійснює Фонд стосовно банку, віднесеного до категорії неплатоспроможних, щодо виведення його з ринку одним із способів, визначених статтею 39 цього Закону;

ліквідація банку - процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства;

тимчасова адміністрація - процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом;

уповноважена особа Фонду - працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.

Згідно з частиною 1 статті 36 Закону №4452-VI, з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.

Пунктом 3 частини 5 статті 36 Закону №4452-VI передбачено, що під час тимчасової адміністрації не здійснюється: нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), а також зобов`язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов`язань банку.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000 №2121-III (далі - Закон №2121-III), банк може бути ліквідований у разі відкликання Національним банком України банківської ліцензії з власної ініціативи або за пропозицією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Національний банк України не пізніше дня, наступного за днем прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, повідомляє про це банк та надсилає рішення до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (частина 5 статті 77 Закону №2121-III).

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб у день отримання рішення Національного банку України про ліквідацію банку набуває прав ліквідатора банку та розпочинає процедуру його ліквідації відповідно до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (частина 6 статті 77 Закону №2121-III).

Частиною 5 статті 45 Закону №4452-VI визначено, що протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку кредитори мають право заявити Фонду про свої вимоги до банку.

Згідно з пунктом 3 частини 2 статті 46 Закону №4452-VI, з дня початку процедури ліквідації банку строк виконання всіх грошових зобов`язань банку та зобов`язання щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) вважається таким, що настав.

Відповідно до частини 3 статті 46 Закону №4452-VI під час здійснення ліквідації у банку не виникає жодних додаткових зобов`язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів)), крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

Вимоги за зобов`язаннями банку із сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), що виникли під час проведення ліквідації, пред`являються тільки в межах ліквідаційної процедури та погашаються у сьому чергу згідно зі статтею 52 цього Закону.

Суд зазначає, що частина 5 статті 36 Закону №4452-VI, на яку посилається відповідач, регулює наслідки саме тимчасової адміністрації банку - самостійної та відмінної від ліквідації процедури виведення банку з ринку, тоді як наслідки ліквідації банку, включно з наслідками для виконання банком податкових зобов`язань, врегульовані окремою статтею 46 цього Закону, а станом на час прийняття оскаржуваного рішення позивач перебував саме у процедурі ліквідації, а не тимчасової адміністрації.

Відповідно до наведених норм строки погашення податкового боргу, встановлені Податковим кодексом України, на відносини, пов`язані з ліквідацією банку, не поширюються; погашення податкових зобов`язань банку в цей період здійснюється в порядку та строки, передбачені Законом №4452-VI.

Матеріалами справи підтверджується, що спірні податкові зобов`язання за 2024-2025 роки погашені позивачем саме в межах ліквідаційної процедури та в порядку черговості, встановленому статтею 52 Закону №4452-VI, а не за правилами, визначеними Податковим кодексом України.

Зазначені обставини спростовують доводи відповідача про те, що нарахований штраф є санкцією за порушення строку сплати вже узгодженого податкового зобов`язання, на яку нібито не поширюється дія частини 3 статті 46 Закону №4452-VI, оскільки погашення податкового боргу відбувалося виключно в межах ліквідаційної процедури, встановленої цим Законом.

Ліквідацію банку-позивача розпочато з 02.08.2023, а граничні строки сплати спірних податкових зобов`язань з огляду на щомісячний період нарахування земельного податку припадали на 2024-2025 роки, тобто вже після початку процедури ліквідації банку.

Тобто порушення строків сплати узгоджених податкових зобов`язань виникло у позивача вже після початку процедури ліквідації банку.

Відтак, відповідач під час вирішення питання про застосування до позивача штрафних санкцій та пені на підставі оскаржуваного рішення повинен був врахувати наведені положення Закону №4452-VI.

Визначальним у цій справі є період, протягом якого не виникає жодних додаткових зобов`язань банку, а відповідно до абзацу першого частини третьої статті 46 Закону №4452-VI таким періодом є весь строк проведення ліквідації банківської установи.

Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 04.12.2018 у справі № 826/11017/16.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відсутні правові підстави для застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату грошових зобов`язань у період перебування платника - банку у процедурі ліквідації, а тому податкове повідомлення-рішення від 23.01.2026 №0036980407 є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 241-250 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Конкорд» (місцезнаходження: площа Троїцька, 2, м. Дніпро, 49000; ідентифікаційний код: 34514392) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (адреса: вул. Сімферопольська, 17-А, м. Дніпро, 49005; ідентифікаційний код: 44118658) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 23.01.2026 №0036980407.

Стягнути на користь Акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Конкорд» (місцезнаходження: площа Троїцька, 2, м. Дніпро, 49000; ідентифікаційний код: 34514392) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (адреса: вул. Сімферопольська, 17-А, м. Дніпро, 49005; ідентифікаційний код: 44118658) судові витрати у розмірі 3 328,00 (три тисячі триста двадцять вісім гривень) гривень 00 копійок.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя А.О. Сластьон