Рішення № 140149345, 29.09.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 рокуСправа №160/22864/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ремез К. І., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпро заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі № 160/22864/26 за позовною заявою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Енергетичної митниці про визнання протиправним та скасування рішення, -

УСТАНОВИВ:

30.07.2026 за допомогою підсистеми «Електронний суд» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Енергетичної митниці, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA903150/2026/000273;

- визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості від 15.06.2026 року № UA903000/2026/000267/2.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.09.2026 у справі № 160/22864/26 адміністративний позов задоволено: визнано протиправними та скасовано рішення Енергетичної митниці про коригування митної вартості товарів від 15.06.2026 № UA903000/2026/000267/2 і картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA903150/2026/000273, стягнуто на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 064,96 грн.

Питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу цим рішенням не вирішувалося, оскільки позивач у позовній заяві повідомив, що докази розміру цих витрат будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

27.09.2026 через підсистему «Електронний суд» представник позивача адвокат Кандела Яна Володимирівна подала заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій просить поновити строк на подання доказів на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, долучити ці докази до матеріалів справи та ухвалити додаткове рішення, яким стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Енергетичної митниці витрати на правничу допомогу у сумі 30 000,00 грн. Клопотання про поновлення строку обґрунтовано тим, що рішення суду від 18.09.2026 фактично отримано позивачем 24.09.2026.

Відповідно до частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви; в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати, додаткове рішення ухвалюється без повідомлення учасників справи (частина третя статті 252 цього Кодексу).

Щодо строку подання доказів розміру витрат, суд зазначає таке.

Відповідно до частини сьомої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідну заяву позивач зробив у позовній заяві, де повідомив, що докази щодо розміру витрат на правничу допомогу адвоката будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, та навів попередній (орієнтовний) розрахунок цих витрат - 30 000,00 грн.

Рішення у справі ухвалено в порядку письмового провадження, тому датою його ухвалення відповідно до частини п`ятої статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України є дата складення повного судового рішення - 18.09.2026.

Верховний Суд у постанові від 13 березня 2025 року у справі № 520/4930/24 зазначив, що стаття 139 Кодексу адміністративного судочинства України прямо не пов`язує перебіг п`ятиденного строку для подання доказів понесених судових витрат із моментом вручення судового рішення учаснику справи, тому такий строк обчислюється з дня ухвалення судового рішення. Отже, п`ятиденний строк для подання доказів сплив 23.09.2026, а докази подано 27.09.2026, тобто з його пропуском.

Водночас відповідно до частини першої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Неможливості поновлення строку, встановленого частиною сьомою статті 139 цього Кодексу, закон не передбачає. Одночасно із заявою про поновлення строку позивач подав і самі докази, як того вимагає частина четверта статті 121 цього Кодексу.

Згідно з доданою до заяви карткою руху документа в підсистемі «Електронний суд» рішення від 18.09.2026 доставлено до електронного кабінету представника позивача 24.09.2026, тобто вже після спливу п`ятиденного строку, встановленого частиною сьомою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України. Отже, в межах цього строку позивач не мав об`єктивної можливості ознайомитися з рішенням, а докази розміру витрат подав через три дні після його отримання. У справі № 520/4930/24 Верховний Суд виходив із того, що судове рішення було доставлено до електронного кабінету учасника справи і він мав належну можливість ознайомитися з ним та вчасно подати докази понесених судових витрат; у цій справі такої можливості в межах п`ятиденного строку позивач не мав з причин, які від нього не залежали.

За таких обставин суд визнає причини пропуску строку поважними і вважає за необхідне поновити позивачу строк на подання доказів розміру витрат на професійну правничу допомогу.

Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Пунктом першим частини третьої статті 132 цього Кодексу визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом пункту 1 частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Згідно з частиною четвертою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини шостої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 цього Кодексу).

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивач надав суду: разом із позовною заявою витяг з договору про надання правової (правничої) допомоги від 03.02.2020 № 03-02/14, укладеного з Адвокатським об`єднанням «Біднягін і партнери», додаткову угоду № 15 від 21.07.2026 до цього договору та ордер на надання правничої допомоги серії АЕ № 1471660 від 21.07.2026; разом із заявою про ухвалення додаткового рішення акт № 01 приймання-передачі виконаних робіт від 24.09.2026 на суму 30 000,00 грн, детальний опис робіт (наданих послуг) та звіт про надані послуги (роботи) станом на 24.09.2026, рахунок № 84-1 від 24.09.2026 на суму 30 000,00 грн та платіжну інструкцію від 25.09.2026 на суму 30 000,00 грн, якою позивач перерахував Адвокатському об`єднанню «Біднягін і партнери» оплату за послуги згідно з рахунком № 84-1 від 24.09.2026.

Правничу допомогу позивачу надавала адвокат Кандела Яна Володимирівна (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 5435 від 01.07.2022), повноваження якої підтверджені зазначеним ордером.

Пунктом 2 додаткової угоди № 15 від 21.07.2026, предметом якої є підготовка, подання адміністративного позову та представництво інтересів позивача при оскарженні картки відмови № UA903150/2026/000273 та рішення про коригування митної вартості від 15.06.2026 № UA903000/2026/000267/2, гонорар за супровід та представництво в суді першої інстанції визначено у фіксованому розмірі 30 000,00 грн. Сума гонорару перераховується клієнтом згідно з актами наданих послуг на підставі виставленого рахунку (пункт 3 додаткової угоди). Послуги прийнято позивачем за актом № 01 від 24.09.2026, гонорар сплачено в повному обсязі.

Водночас детальний опис робіт (наданих послуг) складено «по судовій справі № 160/16699/26», а остання позиція і цього опису, і звіту про надані послуги - «В рамках судової справи № 160/16699/26, підготовлений відзив по судовій справі та подано до Дніпропетровського окружного адміністративного суду» (5 годин). Справа № 160/16699/26 є іншою справою, а у цій справі позивач відзиву не подавав і подати не міг, оскільки відзив є заявою по суті справи відповідача. Отже, ця позиція з розглядом цієї справи не пов`язана (пункт 1 частини дев`ятої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України). Водночас вартість окремих позицій опис не містить у ньому зазначено лише кількість годин, а гонорар визначено фіксованою сумою, тому виокремити з неї вартість робіт, які стосуються саме цієї справи, неможливо.

Відповідач клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу не заявляв, тому підстав для їх зменшення за частиною шостою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України немає. Водночас за пунктами 1, 2 частини дев`ятої статті 139 цього Кодексу при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд самостійно враховує, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи та чи є їх розмір обґрунтованим і пропорційним до предмета спору.

Справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, судові засідання не проводилися, участі в них адвокат не брав. З боку позивача подано позовну заяву та відповідь на відзив. Спір щодо рішення про коригування митної вартості товарів і картки відмови належить до категорії, у якій правова позиція Верховного Суду є сформованою, а позовна заява за змістом є типовою для цієї категорії. З огляду на це, а також на те, що вартість послуг визначена фіксованою сумою без розподілу за видами робіт, а частина описаних робіт стосується іншої справи, суд уважає обґрунтованим і пропорційним до предмета спору розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 3 000,00 грн, а в решті цієї вимоги - відмовляє.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

За таких обставин заява про ухвалення додаткового рішення підлягає задоволенню частково: на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Енергетичної митниці належить стягнути витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн, а в задоволенні решти вимог заяви - відмовити.

Керуючись статтями 73-77, 90, 121, 132, 134, 139, 143, 241, 245, 246, 250, 252, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Поновити Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 строк на подання доказів розміру витрат на професійну правничу допомогу.

Заяву представника Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 адвоката Кандели Яни Володимирівни про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково.

Стягнути на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн (три тисячі гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Енергетичної митниці (04215, м. Київ, вул. Світлицького, 28А, код ЄДРПОУ 44029610).

У задоволенні решти вимог заяви - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.І. Ремез