Рішення № 140149256, 29.09.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 рокуСправа №160/13038/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу №160/13038/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду в Рівненській області, третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

15.05.2026 року ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 18.11.2025 за № 046050025932, яким ОСОБА_1 було відмовлено в призначені пенсії за віком; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області зарахувати ОСОБА_1 до загального страхового стажу період роботи з 01.01.2004 по 29.02.2004 на ТОВ «КВЕСТОР»; з 01.03.2004 по 30.06.2004 на ПП «Легіс»; з 01.07.2004 по 29.12.2004 у ВАТ «Рудозбагачення»; з 04.01.2005 по 11.10.2006 у ВАТ «Північний гірничозбагачувальний комбінат»; з 13.10.2006 по 04.06.2007 у ВАТ «Кременчуцький сталеливарний завод»; 3 03.07.2007 по 24.07.2009 у ВАТ «Інгулецький ГЗК»; з 27.07.2009 по 31.05.2010 на ЗАТ «Криворізький завод гірничого обладнання»; з 01.06.2010 по 04.04.2018 на ПАТ «Центрально-Гірничо-збагачувальний комбінат»; з 08.04.2020 по 20.04.2021 у комунальній установі «Будинок милосердя» КМР; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області перерахувати кількість страхового стажу під час перебування ОСОБА_1 на обліку у Дніпропетровському обласному центрі зайнятості; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненські області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 11.11.2025 про призначення пенсії за віком та прийняти рішення із врахуванням висновків суду по даній справі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач 11.11.2025 року звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області їй було відмовлено у призначенні пенсії. Вважаючи рішення про відмову в призначенні пенсії протиправним, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.05.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 160/13038/26. Розглядати справу вирішено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

19.05.2026 року відповідачем отримано копію ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.05.2026 року, однак у строки встановлені ухвалою суду відзиву на позовну заяву надано не було.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 11.11.2025 року ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком.

Заяву позивача про призначення пенсії за віком розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області та прийнято рішення від 18.11.2025 року за № 046050025932, яким відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" через відсутність необхідного страхового стажу 32 роки.

У рішенні зазначено, що вік заявника 60 років 01 місяць 18 днів, страховий стаж становить 22 роки 03 місяці 05 днів, до страхового стажу зараховано всі періоди згідно поданих документів.

Позивач, вважаючи протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про відмову в призначенні пенсії за віком, звернулась до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Правовідносини, що виникли між сторонами врегульовано нормами Конституції України, Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Так, стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з частиною 1 статті 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідно до частини 2 статті 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

За приписами частини 4 статті 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

На час первісного заповнення трудової книжки позивача діяла Інструкція про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах та організаціях, затверджена постановою Держкомпраці СССР від 20.06.1974 №162 (Інструкція №162).

Відповідно до пунктів 2.11 та 2.12 Інструкції відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім`я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами) і дата народження вказуються на підставі паспорту або свідоцтва про народження.

Після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей. Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка.

Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок №637).

Відповідно до пунктів 1-2 Порядку №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших-документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Отже, за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній застосовуються норми Порядку №637 щодо підтвердження трудового стажу.

Позивачем надано трудову книжку видану на ім`я ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 , яка містить записи про її трудову діяльність у спірні періоди. Зазначені записи внесені належними посадовими особами, засвідчені підписами уповноважених осіб та скріплені печатками. При цьому під час розгляду заяви позивача відповідачем не було встановлено будь-яких істотних недоліків в оформленні трудової книжки чи внесених до неї записів.

З форми рс-право вбачається, що позивачу до страхового стажу не враховано періоди роботи з 01.01.2004 по 29.02.2004; з 01.03.2004 по 30.06.2004; з 01.07.2004 по 29.12.2004; з 04.01.2005 по 11.10.2006; з 13.10.2006 по 04.06.2007; 3 03.07.2007 по 24.07.2009; з 27.07.2009 по 31.05.2010; з 01.06.2010 по 04.04.2018; з 08.04.2020 по 20.04.2021, оскільки у графі «Стаж на право» зазначені періоди не відображені у вигляді відповідного обрахунку їх тривалості, а саме не визначено кількість років, місяців та днів страхового стажу, що підлягає врахуванню.

В свою чергу відповідно до Індивідуальних відомостей про застраховану особу (Форма ОК-5), у спірні періоди страховий стаж позивача наявний за всі спірні місяці.

В даному випадку, надана суду форма РС-право свідчить про не включення зазначених періодів до страхового стажу позивача, оскільки не містить відомостей щодо їх обчислення для визначення стажу, який враховується при встановленні права на пенсію.

При цьому оскаржуване рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про відмову у призначенні пенсії за віком не містить жодного обґрунтування причин неврахування зазначених періодів роботи при обчисленні страхового стажу позивача та не містить посилань на норми законодавства, які б обумовлювали таке неврахування.

Отже, Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області протиправно не здійснило зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періодів роботи з 01.01.2004 по 29.02.2004, з 01.03.2004 по 30.06.2004, з 01.07.2004 по 29.12.2004, з 04.01.2005 по 11.10.2006, з 13.10.2006 по 04.06.2007, 3 03.07.2007 по 24.07.2009, з 27.07.2009 по 31.05.2010, з 01.06.2010 по 04.04.2018, з 08.04.2020 по 20.04.2021 а тому такі періоди підлягають обов`язковому зарахуванню.

Щодо перерахунку кількості страхового стажу під час перебування на обліку у Дніпропетровському обласному центрі зайнятості.

В тексті позовної заяви позивач вказує, що з алгоритму розрахунку від 18.11.2025, довідок ОК-5 та ОК-7 та довідки про страховий стаж з 01.01.2004 по 31.12.2025, яка була сформована 15.01.2026 вбачається, що позивач перебувала на обліку у Дніпропетровському обласному центрі зайнятості і отримувала допомогу по безробіттю. Проте, всі вищезазначені довідки містять різну кількість страхового стажу за період перебування позивача на обліку в Дніпропетровському обласному центрі зайнятості.

Суд зазначає, що відповідно до записів у трудовій книжці позивача відсутні відомості щодо перебування її на обліку як безробітної та отримання нею допомоги по безробіттю у спірний період. Будь-яких інших доказів на підтвердження факту призначення чи виплати позивачу допомоги по безробіттю матеріали справи не містять.

Відповідно пункту 3 Порядку №637, за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Інформація наявна в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відповідає даним розрахунку рс-право позивача та зарахована відповідачем до страхового стажу повністю саме на підставі таких даних.

Позивач, заявляючи про незгоду з обрахунком періоду отримання допомоги по безробіттю, не зазначає який саме період мав бути зарахований до страхового стажу позивача та які саме обрахунки відповідачем зроблено невірно.

В свою чергу, як було встановлено судом, трудова книжка позивача не містить записів про отримання нею допомоги по безробіттю.

Позивачем в свою чергу, ані пенсійному органу, ані суду не було надано жодних документів, які підтверджують спірний період отримання допомоги по безробіттю.

В той же час, позивач мала можливість отримати довідку, яка б підтверджувала період отримання нею допомоги по безробіттю у спірний період. Доказів неможливості надання такої довідки не надала та підстав, які б свідчили про поважність причин ненадання таких доказів в позовній заяві не зазначила.

Отже позовні вимоги в цій частині є необгрунтованими та не підлягають задоволенню.

У зв`язку із зазначеним, суд дійшов висновку, що незарахування відповідачем під час вирішення питання про призначення позивачу пенсії до страхового стажу окремих періодів її роботи носить формальний характер і не відповідає вимогам пенсійного законодавства. Відповідачем не було забезпечено розгляду наданої позивачем заяви про призначення пенсії за віком шляхом всебічного, повного та об`єктивного розгляду всіх поданих документів, у зв`язку з чим позовні вимоги в частині скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 18.11.2025 року № 046050025932 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо обраного способу захисту порушеного права.

Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Разом з цим, суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, вихід за межі позовних вимог можливий, але повинен бути пов`язаний із захистом саме тих прав, на захист яких поданий позов.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що належним та ефективним способом захисту прав позивача є зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періодів роботи з 01.01.2004 по 29.02.2004, з 01.03.2004 по 30.06.2004, з 01.07.2004 по 29.12.2004, з 04.01.2005 по 11.10.2006, з 13.10.2006 по 04.06.2007, 3 03.07.2007 по 24.07.2009, з 27.07.2009 по 31.05.2010, з 01.06.2010 по 04.04.2018, з 08.04.2020 по 20.04.202 та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 11.11.2025 року про призначення пенсії за віком з урахуванням зарахованих до страхового стажу періодів роботи.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, та з урахуванням того, що позивачем доведено обґрунтованість пред`явленого позову, суд доходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Положеннями частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Водночас суд зауважує, що на користь позивача підлягає відшкодуванню вся сума судового збору, адже незважаючи на часткове задоволення позовних вимог, суд визнав порушення законних прав позивача внаслідок протиправного рішення суб`єкта владних повноважень, і спір по суті вирішено на користь позивача.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивач сплатила судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 1331,20 грн., що документально підтверджується квитанцією від 12.05.2026 року.

Отже, судовий збір у розмірі 1331,20 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області.

Керуючись статтями 2, 242-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (33028, м. Рівне, вул. Борисенка Олександра, 7, код ЄДРПОУ 21084076), третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 18.11.2025 року № 046050025932 року про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 01.01.2004 по 29.02.2004, з 01.03.2004 по 30.06.2004, з 01.07.2004 по 29.12.2004, з 04.01.2005 по 11.10.2006, з 13.10.2006 по 04.06.2007, 3 03.07.2007 по 24.07.2009, з 27.07.2009 по 31.05.2010, з 01.06.2010 по 04.04.2018, з 08.04.2020 по 20.04.2021.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 11.11.2025 року про призначення пенсії за віком з урахуванням зарахованих до страхового стажу періодів роботи.

В іншій частині заявлених позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору у розмірі 1331,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.І. Озерянська