Рішення № 140149177, 28.09.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 року Справа №160/12728/24 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маковської О.В., розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМФІ ТРЕЙД» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, Державної податкової служби України, треті особи: Головне управління ДПС у Житомирській області; Головне управління ДПС у Рівненській області; Головне управління ДПС у Чернівецькій області; Головне управління ДПС у Кіровоградській області; Головне управління ДПС у Львівській області; Головне управління ДПС у Волинській області; Головне управління ДПС в Івано - Франківській області; Головне управління ДПС у Сумській області; Головне управління ДПС у Дніпропетровській області; Головне управління ДПС в Одеській області; Головне управління ДПС у Полтавській області; Головне управління ДПС у Чернігівській області, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

16.05.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМФІ ТРЕЙД" доСхідного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків та Державної податкової служби України, в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати Податкові повідомлення-рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 20.02.2024: №103/32-00-07-08-20, №104/32-00-07-08-20, №105/32-00-07-08-20, №106/32-00-07-08-20, №107/32-00-07-08-20, №108/32-00-07-08-20, №109/32-00-07-08-20, №110/32-00-07-08-20, №111/32-00-07-08-20, №112/32-00-07-08-20,

- визнати протиправним та скасувати Податкові повідомлення-рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 26.02.2024: №122/32/00-07-08-20, №123/32/00-07-08-20, №124/32/00-07-08-20, №125/32/00-07-08-20, №126/32/00-07-08-20, №127/32/00-07-08-20, №128/32/00-07-08-20,

- визнати протиправним та скасувати Податкові повідомлення-рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 27.02.2024: №143/32/00-07-08-20, №144/32/00-07-08-20, №146/32/00-07-08-20.

-визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової служби України про результати розгляду скарги від 09.05.2024 року вих. №13560/6/99-00-06-03-01-06.

В обгрунтування позовних вимог вказано, що спірні ППР є протиправними та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства. Зі змісту наказів про проведення фактичних перевірок неможливо визначити конкретні підстави призначення цих перевірок, крім посилань на норми, що їх регулюють. Відповідачем також було допущено порушення прав позивача щодо інформування останнього про час та дату розгляду заперечень, а також можливість прийняти участь при розгляді заперечень на Акт перевірки. Окрім іншого, представник позивача вказав на неналежності та недопустимості доказів застосованих представниками ДПС у висновках, наведених в Акті.

Ухвалою від 29.05.2024 прийнято позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Комфі Трейд» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та відкрити провадження в адміністративній справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

18.06.2024 року представником Відповідача-1 подано відзив на позовну заяву, яким заперечується проти задоволення позовних вимог у повному обсязі, так як ППР відповідають вимогам законодавства.

18.06.2024 року представником Позивача подано відповідь відзив на позовну заяву, яким Позивач підтримує позовні вимоги, та повністю не погоджується з позицією Відповідача-1.

18.06.2024 року представником Відповідача-2 подано відзив на позовну заяву, яким заперечується проти задоволення позовних вимог у повному обсязі, так як ППР відповідають вимогам законодавства.

19.06.2024 року представником Позивача подано відповідь відзив на позовну заяву, яким Позивач підтримує позовні вимоги, та повністю не погоджується з позицією Відповідача-2.

Ухвалою від 20.06.2024 задоволено клопотання Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про залучення до розгляду справи №160/12728/24 третіх сторін на стороні Відповідача. Даною Ухвалою було залучено до участі у справі третіх сторін на стороні Відповідача: Головне управління ДПС у Житомирській області; Головне управління ДПС у Рівненській області; Головне управління ДПС у Чернівецькій області; Головне управління ДПС у Кіровоградській області; Головне управління ДПС у Львівській області; Головне управління ДПС у Волинській області; Головне управління ДПС в Івано - Франківській області; Головне управління ДПС у Сумській області; Головне управління ДПС у Дніпропетровській області; Головне управління ДПС в Одеській області; Головне управління ДПС у Полтавській області; Головне управління ДПС у Чернігівській області.

Від залучених до справи третіх осіб до суду було надіслано пояснення по справі.

Ухвалою від 06.08.2024 року відмовлено у задоволенні клопотання Державної податкової служби України про закриття провадження по справі №160/12728/24 у частині позовних вимог про скасування рішення Державної податкової служби України про результати розгляду скарги від 09.05.2024 року №13560/6/99-00-06-03-01-06.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 12.09.2024 позов задовольнив: визнав протиправними та скасував податкові повідомлення - рішення Відповідача - 1 від 20 лютого 2024 року №103/32-00-07-08-20, №104/32-00-07-08-20, №105/32-00-07-08-20, №106/32-00-07-08-20, №107/32-00-07-08-20, №108/32-00-07-08-20, №109/32-00-07-08-20, №110/32-00-07-08-20, №111/32-00-07-08-20, №112/32-00-07-08-20, від 26 лютого 2024 року №122/32/00-07-08-20, №123/32/00-07-08-20, №124/32/00-07-08-20, №125/32/00-07-08-20, №126/32/00-07-08-20, №127/32/00-07-08-20, №128/32/00-07-08-20, від 27 лютого 2024 року: №143/32/00-07-08-20, №144/32/00-07-08-20, №146/32/00-07-08-20; визнав протиправним та скасував рішення ДПС про результати розгляду скарги від 9 травня 2024 року вих. №13560/6/99-00-06-03-01-06.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 12.06.2025 частково задоволено апеляційні скарги Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Волинській області, Головного управління ДПС у Житомирській області, Головного управління ДПС в Одеській області, Головного управління ДПС у Сумській області, Головного управління ДПС у Рівненській області, Головного управління ДПС у Кіровоградській області та заяву Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про приєднання до апеляційної скарги Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків.

Скасовано рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.09.2024.

Ухвалено нове судове рішення.

Позовні вимоги задоволено частково.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення СМУ ДПС ВПП від 20 лютого 2024 року №103/32-00-07-08-20, №104/32-00-07-08-20, №105/32-00-07-08-20, №106/32-00-07-08-20, №108/32-00-07-08-20, №109/32-00-07-08-20, №111/32-00-07-08-20, №112/32-00-07-08-20, №107/32-00-07-08-20 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у загальному розмірі 1 117 613,00 грн та №110/32-00-07-08-20 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у загальному розмірі 40 032 285,75 грн.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення СМУ ДПС ВПП від 26 лютого 2024 року №122/32/00-07-08-20, №123/32/00-07-08-20, №124/32/00-07-08-20, №125/32/00-07-08-20, №126/32/00-07-08-20, №127/32/00-07-08-20, №128/32/00-07-08-20.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення СМУ ДПС ВПП 27 лютого 2024 року №143/32/00-07-08-20, №144/32/00-07-08-20, №146/32/00-07-08-20.

В решті позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 23.06.2025 виправлено в четвертому абзаці резолютивної частині постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 12.06.2025 у справі №160/12728/24, допущену очевидну арифметичну помилку, зазначивши в тексті замість неправильної суми штрафних (фінансових) санкцій у податковому повідомленні-рішенні від 20.02.2024 №107/32-00-07-08-20 «у загальному розмірі 1 117 613,00 грн (один мільйон сто сімнадцять тисяч шістсот тринадцять гривень нуль копійок)», вірну суму « 1 154 362,50 грн» (один мільйон сто п`ятдесят чотири тисячі триста шістдесят дві гривні п`ятдесят копійок).

Постановою Верховного Суду від 17.12.2025 касаційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками, до якої приєдналися Головне управління ДПС у Сумській області, Головне управління ДПС в Івано-Франківській області, Головне управління ДПС у Житомирській області та Головне управління ДПС у Кіровоградській області та касаційні скарги Головного управління ДПС у Житомирській області, Головного управління ДПС у Волинській області, Головного управління ДПС в Одеській області, Головного управління ДПС у Рівненській області задоволено частково.

Скасовано рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.09.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 12.06.2025 в частині податкових повідомлень - рішень Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків: від 20 лютого 2024 року: №103/32-00-07-08-20, №104/32-00-07-08-20, №105/32-00-07-08-20, №106/32-00-07-08-20, №107/32-00-07-08-20 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у загальному розмірі 1 154 362,50 грн (один мільйон сорок чотири тисячі сто чотирнадцять гривень нуль копійок), №108/32-00-07-08-20, №109/32-00-07-08-20, №110/32-00-07-08-20 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у загальному розмірі 40 032 285,75 грн (сорок мільйонів тридцять дві тисячі двісті вісімдесят п`ять гривень сімдесят п`ять копійок), №111/32-00-07-08-20, №112/32-00-07-08-20; від 28 лютого 2024 року №122/32/00-07-08-20, №123/32/00-07-08-20, №124/32/00-07-08-20, №125/32/00-07-08-20, №126/32/00-07-08-20, №128/32/00-07-08-20; від 27 лютого 2024 року №143/32/00-07-08-20, №144/32/00-07-08-20, №146/32/00-07-08-20.

Направлено справу в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.

В решті постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 12.06.2025 залишено без змін.

Справа №160/12728/24 надійшла до Дніпропетровського окружного адміністративного суду та протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями передано на новий розгляд судді Маковській О.В. 08.05.2026.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.05.2026 прийнято до свого провадження адміністративну справу №160/12728/24 в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків: від 20 лютого 2024 року: №103/32-00-07-08-20, №104/32-00-07-08-20, №105/32-00-07-08-20, №106/32-00-07-08-20, №107/32-00-07-08-20 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у загальному розмірі 1 154 362,50 грн (один мільйон сорок чотири тисячі сто чотирнадцять гривень нуль копійок), №108/32-00-07-08-20, №109/32-00-07-08-20, №110/32-00-07-08-20 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у загальному розмірі 40 032 285,75 грн (сорок мільйонів тридцять дві тисячі двісті вісімдесят п`ять гривень сімдесят п`ять копійок), №111/32-00-07-08-20, №112/32-00-07-08-20; від 28 лютого 2024 року №122/32/00-07-08-20, №123/32/00-07-08-20, №124/32/00-07-08-20, №125/32/00-07-08-20, №126/32/00-07-08-20, №128/32/00-07-08-20; від 27 лютого 2024 року №143/32/00-07-08-20, №144/32/00-07-08-20, №146/32/00-07-08-20.

Підготовче засідання призначено на 10.06.2026.

Від представника третьої особи Головного управління ДПС у Волинській області надійшла заява про проведення судового засідання у режимі відеоконференції.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.05.2026 заяву представника третьої особи Головного управління ДПС у Волинській області про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду через систему відеоконференцзв`язку задоволено.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.06.2026 заяви представників третіх осіб Головного управління ДПС у Чернівецькій області та Головного управління ДПС у Полтавській області про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду через систему відеоконференцзв`язку задоволено.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.06.2026 заяви представників третіх осіб Головного управління ДПС у Кіровоградській області та Головного управління ДПС у Рівненській області про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду через систему відеоконференцзв`язку задоволено.

05.06.2026 на адресу суду від ГУ ДПС у Одеській області надійшли пояснення, відповідно до яких в ході проведення перевірки встановлено системні факти продажу товарів Позивачем не на повну суму їх вартості. При цьому зазначає, що вказане порушення полягає в тому, що товар пропонувався до продажу за цінами зазначеними в ціннику, однак в ході фіскалізації їх продажу розрахункові операції через РРО проведено не на повну суму вартості таких товарів, а саме: вартість товарів зменшувалась на суму вартості послуги «Комплект книг в ел.вигляді "Книгозбірня від COMFY». Стверджує, що у випадку притягнення суб`єкта господарювання до фінансової відповідальності за невиконання обов`язку, встановленого пунктом 1 статті 3 Закону Про РРО, перевірці підлягають обставини безпосереднього здійснення розрахункової операції, а саме, її непроведення через РРО, та/або здійснення розрахункової операції на більшу суму, ніж проведено через РРО.

08.06.2026 на адресу суду від ГУ ДПС у Чернівецькій області надійшли пояснення, відповідно до яких позивачем пропонується до продажу товар за цiною зазначеною на цiннику у грошовiй одиницi України, однак в ходi фiскалiзацiї такого продажу, розрахункова операцiя через реєстратор розрахункових операцiй проводиться не на повну суму вартості проданих товарiв.

08.06.2026 на адресу суду від Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків надійшли пояснення, відповідно до яких пункт 12 статті 3 Закону №265/95-ВР зобов`язує суб`єктів господарювання (як юридичних осіб, так і фізичних осіб-підприємців (за виключенням перелічених в абзаці 3 цієї норми осіб)) вести облік товарних запасів і у разі проведення перевірки надати документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження тих товарних запасів, які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті). При цьому до 01 січня 2022 року суб`єкт господарювання зобов`язаний був надати такі документи під час проведення перевірки, а після цієї дати такий обов`язок має бути виконаним саме на початок її проведення». Покликається на те, що отримання коштів за повернення товару - це також розрахункова операція. А отже, на думку Відповідача 1, суд повинен врахувати поняття «розрахункової операції» та погодитися з висновком податкового органу, що в даному випадку має місце повторне вчинення порушення, за яке пунктом 1 статті 17 Закону Про РРО передбачена відповідальність у розмірі 150 відсотків. Стверджує, що за операцією з продажу (реалізації) подарункового сертифіката, податкові зобов`язання з податку на додану вартість нараховуються на дату "першої події", визначеної відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України. Та за такою операцією на дату виникнення податкових зобов`язань з ПДВ платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН у встановлені ПК України терміни. Відповідно продаж (постачання) подарункових сертифікатів є продажем (постачанням) товарів та є об`єктом оподаткування податком на додану вартість. А отже, на думку Відповідача 1, оскільки подарункові сертифікати, мають ціну, номінальну вартість та реалізуються покупцям Позивач повинен вести їх облік. Зазначає, що у Позивача були відсутні докази того, що ціна товару співпадала з чеками, виданими та роздрукованими ТОВ «КОМФІ ТРЕЙД» по операціях зазначених в актах перевірок. При цьому, Позивачем до суду не надавались ні копії цінників на товар, ні копії чеків на цей товар. Наголошує, що ним до суду апеляційної інстанції надавались додаткові пояснення від 4 квітня 2025 року, в яких було зазначено наступне: «Позивач стверджує, що в цінниках на вказаний товар було зазначено ціну товару, що відповідає інформації, зазначеній у фіскальному чеку. При цьому, жодного доказу на підтвердження своєї позиції, а саме документу щодо встановлення цін реалізації, який визначений відповідно до облікової політики позивача, ТОВ «Комфі Трейд» до суду так і не було надано.». Але, за твердженням Відповідача 1, правової оцінки вказаним поясненням апеляційним судом надано не було, документи від Позивача на підтвердження його позиції не витребовувались. Також Відповідач 1 в обґрунтування своєї позиції покликається на ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 21 серпня 2024 року у кримінальному провадженні 72024000110000031 у справі №201/5190/24, судове провадження 1-кп/201/757/2024, відповідно до якої заступника генерального директора з ведення проектів, реєстрацію ТОВ «Комфі Трейд» звільнено від кримінальної відповідальності на підставі частини четвертої статті 212 Кримінального кодексу України, оскільки до притягнення останнього до кримінальної відповідальності було сплачено податки (обов`язкові платежі), а також відшкодовано шкоду, завдану державі їх несвоєчасною сплатою (фінансові санкції) на загальну суму 46 025 245 грн. При цьому звертає увагу на те, що судом у справі №201/5190/24 було встановлено, що заступник генерального директора з ведення проектів, реєстрацію ТОВ «Комфі Трейд «сформував відомості бухгалтерського та податкового обліку ТОВ «Комфі Трейд», які враховуються при внесенні показників в рядку 5 Податкової декларації з податку на додану вартість «Операції, що не є об`єктом оподаткування, операції з постачання послуг за межами митної території України та послуг, місце постачання яких визначено відповідно до пунктів 186.2, 186.3 статті 186 ПК України за межами митної території України, операції, які звільнені від оподаткування» на загальну суму 230 126 229 грн, за рахунок операцій з реалізації комплектів електронних книг, які не відповідають вимогам ДСТУ 3017: 2015 «Видання. Основні види. Терміни та визначення», які не підлягають звільненню від оподаткування податком на додану вартість, в результаті чого до державного бюджету України не надійшли податки на загальну суму 46 025 245 грн.

08.06.2026 на адресу суду від ГУ ДПС у Дніпропетровській області надійшли пояснення, відповідно до яких отримання коштів за повернення товару - це також розрахункова операція. А отже, на думку Відповідача 1, Суд повинен врахувати поняття «розрахункової операції» та погодитися з висновком податкового органу, що в даному випадку має місце повторне вчинення порушення, за яке пунктом 1 статті 17 Закону Про РРО передбачена відповідальність у розмірі 150 відсотків. Зазначає, що відсутність обов`язкового реквізиту у фіскальних чеках згідно з Положенням №13, зокрема QR коду, тягне за собою неприйнятність такого документа як розрахункового, тобто, свідчить, що розрахункова операція проведена без роздрукування розрахункового документа і без видачі такого покупцю, що утворює склад правопорушення, передбаченого пунктом 2 статті 3 Закону Про РРО , і є підставою для притягнення Позивача до відповідальності на підставі пункту 1 статті 17 зазначеного Закону. При цьому вказало, що аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 2 лютого 2023 року у справі №500/6845/21. Вказав, що продаж (постачання) подарункових сертифікатів є продажем (постачанням) товарів. Водночас Позивачем на вимогу перевіряючих надати відповідні документи на підставі яких ведеться облік «подарункових карток» - надано письмове пояснення, за підписом фінансового директора ТОВ «Комфі Трейд» про відсутність обліку вказаного товару («подарункових карток») на підприємстві взагалі.

09.06.2026 на адресу суду від ГУ ДПС у Волинській області надійшли пояснення, відповідно до яких в ході проведення перевірки встановлено системні факти продажу товарів Позивачем не на повну суму їх вартості. При цьому зазначають, що вказане порушення полягає в тому, що товар пропонувався до продажу за цінами зазначеними в ціннику, однак в ході фіскалізації їх продажу розрахункові операції через РРО проведено не на повну суму вартості таких товарів, а саме: вартість товарів зменшувалась на суму вартості послуги «Комплект книг в ел.вигляді "Книгозбірня від COMFY».

10.06.2026 підготовче засідання відкладено на 01.07.2026.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.06.2026 заяви представників третіх осіб Головного управління ДПС в Одеській області та Головного управління ДПС у Житомирській про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду через систему відеоконференцзв`язку задоволено.

01.07.2026 від позивача надійшло клопотання про виклик в якості свідків інспекторів податкових органів, які проводили фактичні перевірки.

01.07.2026 від позивача надійшли пояснення, відповідно до яких ТОВ «Комфі Трейд» було надано до податкового органу усі первинні документи, що підтверджують облік та походження товарів, які реалізовувались в магазинах, а отже відсутні підстави для застосування штрафних (фінансових) санкцій передбачених статті 20 Закону Про РРО. Зауважує, що висновок апеляційного суду про відсутність ознак повторності у випадку здійснення повернення коштів за товар є правомірним, оскільки фактично дві операції (купівля товару і його повернення) є частиною однієї цілісної дії. Спочатку відбулась купівля товару за чеком №64887. Потім, замість того щоб вважати це завершеною операцією, її було анульовано через повернення коштів, що зафіксовано видатковим чеком №64973. Вказані два документи стосуються однієї й тієї самої події з одним і тим самим товаром, а не двох окремих порушень. два чеки - це лише документальне підтвердження однієї завершеної розрахункової операції. Стверджує, що подарункова картка не є товаром, а виступає в якості документа, що підтверджує здійснену попередню оплату за майбутні покупки у мережі магазинів Comfy. В бухгалтерському обліку підприємство враховує отримані від клієнта кошти, як передплату. Отримані кошти будуть ураховані в рахунок сплати товару (послуги), що відвантажуватиметься в майбутньому. А отже, на думку Позивача, подарункова картка не є товаром, а є підтвердженням права вимоги на отримання товарів або послуг у майбутньому на певну суму, це авансовий платіж від покупця. Вказує, що контролюючи орган на рівні законодавства не обґрунтовує твердження про те, що ТОВ «Комфі Трейд» здійснювало продаж товарів не на повну суму вартості товарів та не надає жодних доказів, які б це могли підтвердити. При цьому вказує, що за результатами здійсненої службовими особами контролюючого органу контрольної розрахункової операції їм було видано відповідні розрахункові документи, а саме фіскальні чеки за якими повна сума внесених грошових коштів була оприбуткована належним чином. Водночас в акті перевірки результати такої контрольно розрахункової операції відображено не було, а саме відповідність ціни на ціннику та здійсненому ними платежу на повну суму, та належне оприбуткування цієї суми. Зазначає, що обставини, описані Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська в ухвалі від 21 серпня 2024 року у справі №201/5190/24 взагалі не стосуються фактичних перевірок ТОВ «КОМФІ ТРЕЙД», предметом якої є дотримання платником податку порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій; про що взагалі не згадується судом в ухвалі. Відзначає, що ТОВ «КОМФІ ТРЕЙД» добровільно виконано постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2025 року у цій справі та сплачено нараховані штрафні санкції за податковими повідомленнями-рішеннями від 20 лютого 2024 року №107/32-00-07-08-20 в сумі 73 499,00 грн (за відсутність на фіскальних чеках QR-кодів, як обов`язкових реквізитів) та від 20 лютого 2024 року №110/32-00-07-08-20.

01.07.2026 підготовче засідання відкладено на 22.07.2026.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.07.2026 заяву представника третьої особи Головного управління ДПС в Івано - Франківській області про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду через систему відеоконференцзв`язку задоволено.

20.07.2026 на адресу суду від ГУ ДПС у Львівській області надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні 22.07.2026 суд відмовив у задоволенні клопотання ГУ ДПС у Львівській області про відкладення розгляду справи та відмовив у задоволенні клопотання позивача про виклик в якості свідків інспекторів податкових органів, які проводили фактичні перевірки. Представником Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків заявлено клопотання про витребування доказів, а саме: наказу про облікову політику. Суд ухвалив відкласти розгляд клопотання про витребування доказів, судове засідання відкладено на 14.08.2026.

29.07.2026 від позивача надійшло клопотання про долучення доказів, а саме: листа-відповіді Департаменту цивільного захисту та охорони здоров?я населення Рівненської обласної державної адміністрації Nєвих-3993/26 від 06.07.2026 та протоколу огляду інформації, розміщеної на офіційному сайті Державної податкової служби України щодо фіскальних чеків № 64887 та № 64973.

В судовому засіданні 14.08.2026 суд задовольнив клопотання Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про витребування доказів, розгляд справи було відкладено на 25.08.2026.

21.08.2026 на адресу суду від ГУ ДПС у Рівненській області надійшли пояснення, відповідно до яких в ході проведення перевірки встановлено системні факти продажу товарів Позивачем не на повну суму їх вартості. При цьому зазначають, що вказане порушення полягає в тому, що товар пропонувався до продажу за цінами зазначеними в ціннику, однак в ході фіскалізації їх продажу розрахункові операції через РРО проведено не на повну суму вартості таких товарів, а саме: вартість товарів зменшувалась на суму вартості послуги «Комплект книг в ел.вигляді "Книгозбірня від COMFY». Головне управління ДПС у Рівненській області також покликалось на правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 7 лютого 2024 року у справі №280/6422/22, що: «первинні документи на товари мають зберігатися в місці продажу (господарському об`єкті) до моменту вибуття (реалізації, списання тощо) останньої одиниці товару, відображеної в таких первинних документах». При цьому вказувало, що аналогічна правова позиція викладена також в постановах Верховного Суду від 11 січня 2024 року у справі № 420/12275/22, від 27 серпня 2024 року у справі № 300/2879/22, від 15травня 2025 року у справі №380/9233/24. Водночас зазначало, що ненадання до перевірки документів, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу, є самостійною підставою для застосування штрафної санкції на підставі статті 20 Закону Про РРО.

21.08.2026 від позивача надійшло клопотання про долучення наказів про облікову політику Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМФІ ТРЕЙД».

25.08.2026 суд закінчив підготовче провадження та ухвалив продовжити розгляд справи в порядку письмового провадження.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява та відзив на позовну заяву, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив наступне.

Уповноваженими особами Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, Головного управління ДПС у Житомирській області, Головного управління ДПС у Рівненській області, Головного управління ДПС у Чернівецькій області, Головного управління ДПС у Кіровоградській області, Головного управління ДПС у Львівській області, Головного управління ДПС у Волинській області, Головного управління ДПС в Івано - Франківській області, Головного управління ДПС у Сумській області, Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Головного управління ДПС в Одеській області, Головного управління ДПС у Полтавській області, Головного управління ДПС у Чернігівській області було проведено фактичні перевірки ТОВ «Комфі Трейд» з метою перевірки дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платником податків розрахункових операцій, у тому числі порядку ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, ведення касових операцій, наявності свідоцтв, ліцензій, у тому числі про виробництво, обіг та зберігання підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), контролю щодо встановлених фіксованих цін, граничних цін та граничних рівнів торгівельної надбавки (націнки).

За результатами перевірок були складені акти фактичних перевірок:

- від 26 січня 2024 року №1438/06/25/РРО/36962487 (ГУ ДПС у Житомирській області) та №1302/ж5/25-01-07-05-01 (ГУ ДПС у Чернігівській області), 19 січня 2024 №2325/13/03/РРО/36962487 року (ГУ ДПС у Львівській області), від 24 січня 2024 року №944/16/31/РРО/36962487 (ГУ ДПС у Полтавській області), від 24 січня 2024 року №2608/15/32/РРО/36962487 (ГУ ДПС у Одеській області), від 26 січня 2024 року №55/32-00-07-08-07/36962487 (Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків), від 26 січня 2024 року №1913/09/15/РРО/36962487 та №1923/09/15/РРО/36962487 (ГУ ДПС в Івано-Франківській області), якими встановлено порушення пункту 1 статті 3 Закону Про РРО, від 24 січня 2024 року № 661/11/28/РРО/36962487 (ГУ ДПС у Кіровоградській області), від 19 січня 2024 року №582/Ж5-24-13-07-04-36962487 (ГУ ДПС у Чернівецькій області), якими встановлено порушення пункту 2 статті 3 Закону Про РРО, від 19 січня 2024 року №2333/13/03/РРО/36962487 (ГУ ДПС у Львівській області від), від 26 січня 2024 року №845/18/19/РРО/36962487 (ГУ ДПС у Сумській області), 26 січня 2024 року №1641/03-20-07-05/36962487 (ГУ ДПС у Волинській області), якими встановлено порушення пунктів 1, 2 статті 3 Закону Про РРО, а саме: проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів. Порушення полягає у наступному: товар до продажу пропонується за ціною, зазначеною на ціннику, однак в ході фіскалізації його продажу ТОВ «КОМФІ ТРЕЙД» вартість товару зменшувало на суму вартості комплекту книг в електронному вигляді.

- від 19 січня 2024 року №88/04-36-07-08-РРО/36962487 ( ГУ ДПС у Дніпропетровській області), яким встановлено порушення пунктів 1, 2, 11, 12 статті 3 Закону Про РРО, а саме: проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів на загальну суму 73 499,00 грн.; проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (5 100,00 грн.); 11 січня 2024 року при отриманні товару та проведенні розрахункової операції через РРО на суму 73 499,00 грн. (чек №64887) видано розрахунковий документ, в якому відсутній обов`язковий реквізит як QR код та при поверненні товару видано видатковий чек №64973, в якому також відсутній такий обов`язковий реквізит як QR код; здійснення реалізації товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надано під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті) на загальну суму 1 044 114,00 грн.

- від 25 січня 2024 року №985/16/31/РРО/36962487 (ГУ ДПС у Полтавській області) встановлено порушення пунктів 1 та 11 статті 3 Закону Про РРО, а саме: проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів на загальну суму 26 688 190,50 грн; проведення розрахункових операцій через РРО та/або ПРРО без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (5 100,00 грн.);

- від 22 січня 2024 року №792/ж5/17-00-07-05-17/36962487, 18 січня 2024 року №705/Ж5/17-00-07-05-17/36962487 (ГУ ДПС у Рівненській області), яким встановлено порушення пунктів1, 2, 12 статті 3 Закону Про РРО, а саме: проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів; здійснення реалізації товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надано під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті).

- 24 січня 2024 року №2585/15/32/РРО/36962487 (ГУ ДПС у Одеській області), яким встановлено порушення пунктів 1, 7, 9 статті 3 Закону Про РРО, а саме: проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів; не створено у паперовій та/або електронній формі фіскальні звітні чеки від 20 квітня 2023 року (РРО фіск.№3000339231) та 20 жовтня 2023 року (РРО фіск.№3000339232) у той час, як нечітке друкування чеків не є підставою для не створення та не роздрукування вказаних фіскальних звітних чеків, тому що технічно це було можливо зробити, що підтверджує створення та роздрукування вказаних фіскальних звітних чеків працівником ЦСО ТОВ «ТЦ УКРСЕРВІС» ще до розпломбування та проведення ремонтно-профілактичних робіт термопринтерів відповідних РРО, про що свідчать надані Позивачем копії відповідних актів виконаних робіт та фіскальних звітних чеків.

- від 24 січня 2024 року №2607/15/53/РРО/36962487 та №2608/15/32/РРО/36962487 (ГУ ДПС у Одеській області), яким встановлено порушення: пункту статті 3 Закону Про РРО, а саме: проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів; статті 44, пункту 85.2 статті 85 ПК України, а саме платником податків не надано посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки.

Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків на підставі зазначених акті перевірки прийнято податкові повідомлення - рішення, якими застосовано штрафні (фінансові) санкції:

- від 20 лютого 2024 року: №103/32-00-07-08-20 на суму 59 937 097,52 грн за порушення пункті 1 статті 3 Закону Про РРО; №104/32-00-07-08-20 суму 62 097 987,00 грн за порушення пункті 1 статті 3 Закону Про РРО; №105/32-00-07-08-20 на суму 40 611 070,50 грн за порушення пунктів 1, 2 статті 3 Закону Про РРО; №106/32-00-07-08-20 на суму 33 369 994,50 грн за порушення пункту 2 статті 3 Закону Про РРО, пункту 2 розділу ІІ Положення № 13; №107/32-00-07-08-20 на суму 1 232 961,50 грн за порушення пунктів 2, 11, 12 статті 3 Закону Про РРО, пункту 2 розділу ІІ Положення № 13; №108/32-00-07-08-20 на суму 13 784 800,50 грн, за порушення пунктів 1, 2 статті 3 Закону Про РРО; №109/32-00-07-08-20 на суму 54 367 093,50 за порушення пункті 1 статті 3 Закону Про РРО; №110/32-00-07-08-20 на суму 40 037 385,75 грн за порушення пункті 1,11 статті 3 Закону Про РРО, №111/32-00-07-08-20 на суму 28315955,50 грн за порушення пунктів 1, 2,12 статті 3 Закону Про РРО, №112/32-00-07-08-20 на суму 25 026 059,00 грн за порушення пунктів 1, 2,12 статті 3 Закону Про РРО;

- від 26 лютого 2024 року: №122/32/00-07-08-20 на суму 25 026 059,00 грн за порушення пунктів 1, 2 статті 3 Закону Про РРО; №123/32/00-07-08-20 на суму 36 697 631,25 грн за порушення пунктів 1, 7, 9 статті 3 Закону Про РРО; №124/32/00-07-08-20 на суму 54 124 138,50 грн за порушення пунктів 1, 2 статті 3 Закону Про РРО; №125/32/00-07-08-20 суму 46 877 910,00 грн за порушення пунктів 1, 2 статті 3 Закону Про РРО, пункту 2 розділу ІІ Положення № 13; №126/32/00-07-08-20 на суму 15 191 149,50 грн за порушення пункту 1 статті 3 Закону Про РРО, №127/32/00-07-08-20 на суму 1 020,00 грн за порушення пункту 85.2 статті 85 ПК України; №128/32/00-07-08-20 на суму 29 091 439,50 грн за порушення пункту 1 статті 3 Закону Про РРО

- від 27 лютого 2024 року -№143/32/00-07-08-20 на суму 18 218 150,25 грн, -№144/32/00-07-08-20 на суму 17 162 151,75 грн. та -№146/32/00-07-08-20 на суму 30 922 933,50 за порушення пункту 1 статті 3 Закону Про РРО.

Позивач скористався правом на оскарження зазначених податкових повідомлень-рішень до ДПС України, скарга Позивача була залишена ДПС України без задоволення рішенням від 9 травня 2024 року вих. №13560/6/99-00-06-03-01-06.

Вважаючи податкові повідомлення-рішення протиправним, Позивач звернувся до суду із позовною заявою.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 12.09.2024 позов задовольнив: визнав протиправними та скасував податкові повідомлення - рішення Відповідача 1 від 20 лютого 2024 року №103/32-00-07-08-20, №104/32-00-07-08-20, №105/32-00-07-08-20, №106/32-00-07-08-20, №107/32-00-07-08-20, №108/32-00-07-08-20, №109/32-00-07-08-20, №110/32-00-07-08-20, №111/32-00-07-08-20, №112/32-00-07-08-20, від 26 лютого 2024 року №122/32/00-07-08-20, №123/32/00-07-08-20, №124/32/00-07-08-20, №125/32/00-07-08-20, №126/32/00-07-08-20, №127/32/00-07-08-20, №128/32/00-07-08-20, від 27 лютого 2024 року: №143/32/00-07-08-20, №144/32/00-07-08-20, №146/32/00-07-08-20; визнав протиправним та скасував рішення ДПС про результати розгляду скарги від 9 травня 2024 року вих. №13560/6/99-00-06-03-01-06.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2025 року частково задоволено апеляційні скарги Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Волинській області, Головного управління ДПС у Житомирській області, Головного управління ДПС в Одеській області, Головного управління ДПС у Сумській області, Головного управління ДПС у Рівненській області, Головного управління ДПС у Кіровоградській області та заяву Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про приєднання до апеляційної скарги Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків: суд скасував рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2024 року; ухвалив нове судове рішення; позовні вимоги задовольнив частково; визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення СМУ ДПС ВПП від 20 лютого 2024 року №103/32-00-07-08-20, №104/32-00-07-08-20, №105/32-00-07-08-20, №106/32-00-07-08-20, №108/32-00-07-08-20, №109/32-00-07-08-20, №111/32-00-07-08-20, №112/32-00-07-08-20, №107/32-00-07-08-20 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у загальному розмірі 1 117 613,00 грн та №110/32-00-07-08-20 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у загальному розмірі 40 032 285,75 грн; визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення СМУ ДПС ВПП від 26 лютого 2024 року №122/32/00-07-08-20, №123/32/00-07-08-20, №124/32/00-07-08-20, №125/32/00-07-08-20, №126/32/00-07-08-20, №127/32/00-07-08-20, №128/32/00-07-08-20; визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення СМУ ДПС ВПП 27 лютого 2024 року №143/32/00-07-08-20, №144/32/00-07-08-20, №146/32/00-07-08-20; в решті позовних вимог відмовив.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 23.06.2025 виправлено в четвертому абзаці резолютивної частині постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 12.06.2025 у справі №160/12728/24, допущену очевидну арифметичну помилку, зазначивши в тексті замість неправильної суми штрафних (фінансових) санкцій у податковому повідомленні-рішенні від 20.02.2024 №107/32-00-07-08-20 «у загальному розмірі 1 117 613,00 грн (один мільйон сто сімнадцять тисяч шістсот тринадцять гривень нуль копійок)», вірну суму « 1 154 362,50 грн» (один мільйон сто п`ятдесят чотири тисячі триста шістдесят дві гривні п`ятдесят копійок).

Постановою Верховного Суду від 17.12.2025 касаційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками, до якої приєдналися Головне управління ДПС у Сумській області, Головне управління ДПС в Івано-Франківській області, Головне управління ДПС у Житомирській області та Головне управління ДПС у Кіровоградській області та касаційні скарги Головного управління ДПС у Житомирській області, Головного управління ДПС у Волинській області, Головного управління ДПС в Одеській області, Головного управління ДПС у Рівненській області задоволено частково.

Скасовано рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2025 року в частині податкових повідомлень - рішень Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків: від 20 лютого 2024 року: №103/32-00-07-08-20, №104/32-00-07-08-20, №105/32-00-07-08-20, №106/32-00-07-08-20, №107/32-00-07-08-20 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у загальному розмірі 1 154 362,50 грн (один мільйон сорок чотири тисячі сто чотирнадцять гривень нуль копійок), №108/32-00-07-08-20, №109/32-00-07-08-20, №110/32-00-07-08-20 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у загальному розмірі 40 032 285,75 грн (сорок мільйонів тридцять дві тисячі двісті вісімдесят п`ять гривень сімдесят п`ять копійок), №111/32-00-07-08-20, №112/32-00-07-08-20; від 28 лютого 2024 року №122/32/00-07-08-20, №123/32/00-07-08-20, №124/32/00-07-08-20, №125/32/00-07-08-20, №126/32/00-07-08-20, №128/32/00-07-08-20; від 27 лютого 2024 року №143/32/00-07-08-20, №144/32/00-07-08-20, №146/32/00-07-08-20. Направлено справу в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції. В решті постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2025 року залишено без змін.

Направляючи справу на новий розгляд в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №103/32-00-07-08-20, №104/32-00-07-08-20, №105/32-00-07-08-20, №106/32-00-07-08-20, №108/32-00-07-08-20, №109/32-00-07-08-20, №110/32-00-07-08-20 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у загальному розмірі 40 032 285,75 грн (сорок мільйонів тридцять дві тисячі двісті вісімдесят п`ять гривень сімдесят п`ять копійок), №111/32-00-07-08-20, №112/32-00-07-08-20, від 26.02.2024: №122/32/00-07-08-20, №123/32/00-07-08-20, №124/32/00-07-08-20, №125/32/00-07-08-20, №126/32/00-07-08-20, №128/32/00-07-08-20, від 27.02.2024: №143/32/00-07-08-20, №144/32/00-07-08-20 та №146/32/00-07-08-20, Верховний Суд зазначив, що судами попередніх інстанцій не було зазначено на підстави чого ними було встановлено, що під час перевірок співставлення з цінниками товарів, що перебували у продажу, співставлення із первинними бухгалтерськими документами, в яких зафіксовано ціни на товари, та відомостями у фіскальних чеках не проводилися та фахівці контролюючого органу обмежилися лише здійсненням відбірки фіскальних чеків за перевіряємий період. Водночас, ґрунтуючи свою позицію на тому, що у матеріалах фактичних перевірок є перелік фіскальних чеків, з аналізу яких вбачається, що продажів нижче ціни придбання за ними не було, суди попередніх інстанцій водночас не врахували те, що позиція контролюючого органу ґрунтується не на невідповідності суми коштів сплачених покупцем та сумі відображеній у фіскальному чеку, а на тому, що саме вартість товару, придбання якого здійснювалась, є нижчою за ту, яка відображена у фіскальному чеку. Суд погоджується з тим, що сам по собі факт включення до фіскального документу товару «комплект електронних книг», ще не свідчить про свідоме заниження суми покупки та неповне відображення такої суми чи невідповідність ціни придбаного товару, вказаній на ціннику. Водночас при цьому має бути перевірено чи відображена у фіскальному чеку вартість товару, придбання якого здійснюється, відповідає його заявлені продавцем вартості та яким саме чином відповідні обставини були встановлені контролюючим органом під час проведення перевірки. Однак судами попередніх інстанцій відповідних обставин встановлено не було, як і не було надано ним правову оцінку.

Щодо податкового повідомлення-рішення №107/32-00-07-08-20 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 110 248,50 грн. штрафних санкцій за невидачу (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового чеку, що підтверджує виконання розрахункової операції, як таку, що вчинена повторно, та в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1 044 114,00 грн. за здійснення реалізації товарів, які необліковані у встановленому законодавством порядку, та або не надано під час проведення перевірки документів, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті), Верховний Суд зазначив, що формуючи висновок про відсутність ознак повторності суд апеляційної інстанції виходив з того, що придбання товару мало місце за чеком №64887 на суму 73 499,00, а потім здійснено повернення цих коштів, про що видано видатковий чек №64973. Водночас з чеку №64887 вбачається, що оплата була здійснена як готівковими коштами, так і за рахунок подарункової карти. Водночас суд апеляційної інстанції, обмежившись лише констатацією факту здійснення повернення коштів, не дослідив зміст видаткового чеку та не встановив деталі проведеної операції. Судом першої інстації обставини щодо видачі видаткового чеку №64973 не встановлювались та оцінка їм не надавалась. Водночас того, як було встановлено судом першої інстанції Позивачу було видано технічний висновок виданий ТОВ «ТЦ УКРСЕРВІС», згідно з яким з 2 червня 2021 року РРО Datecs FP-320 зав. №СП802001700 ФН 3000721732 було запрограмовано на друк QR-коду у фіскальних чеках, але у подальшому процесі експлуатації, в наслідок програмного збою, РРО перестав друкувати QR-код, 11 січня 2024 року друк QR-коду у фіскальних чеках було відновлено. При цьому суд першої інстанції лише встановив зазначений факт, а суд апеляційної інстанції взагалі про вказану обставину не зазначив, як і не перевірив чи мав Позивач технічну можливість уникнути видачі розрахункового документу без відсутності такого реквізиту як QR код. Таким чином судами попередніх інстанцій належним чином не встановлено обставин видачі видаткового чеку №64973, а отже належним чином і не встановлено обставин, які входять у предмет доказування.

Щодо податкового повідомлення-рішення №107/32-00-07-08-20 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1 044 114,00 грн. за здійснення реалізації товарів, які необліковані у встановленому законодавством порядку, та або не надано під час проведення перевірки документів, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті), Верховний Суд зазначив, що позивачем за період з 1 жовтня 2023 року по 17 січня 2024 року через РРО здійснено продаж «подарункових карток» на загальну суму 1 044 114,00 грн.. Облік таких карток не здійснено, документи згідно вимог перевіряючих не надано. Судами попередніх інстанцій не було досліджено та надано оцінку Правилам користування подарунковою карткою COMFY та подарункового электронного сертифікату COMFY з метою встановлення сутності поняття «подарункова картка», умов їх продажу, їх використання, здійснення розрахунку за їх допомогою що є ключовим для визначення їх статусу. Крім того, суди попередніх інстанцій констатуючи, що фактично «подарункові картки» є підтвердженням передплати, авансового платежу для майбутніх покупок, а не самостійним товаром не дослідили порядок обліку Позивачем грошових сум сплачених за «подарункові картки» та порядок здійснення обліку розрахункових операцій проведених з їх використанням.

Щодо податкового повідомлення-рішення №112/32-00-07-08-20, Верховний Суд зазначив, що судами попередніх інстанцій встановлено, що 18 січня 2024 року уповноваженими особами контролюючого органу проведено зняття залишків товарів, що знаходяться в реалізації позивача за адресою м. Рівне, вул. Володимира Стельмаха, 9 на загальну суму 1104326,00 грн та 22 січня 2024 року проведено зняття залишків товарів, що знаходяться в реалізації Позивача за адресою м. Рівне, вул. Кулика і Гудачека, буд. 23 на загальну суму 1069915,00 грн. За змістом актів вбачається, що під час проведення перевірки документів, які підтверджують облік даних товарів, що знаходяться у місці продажу (накладні, акти прийому-передачі, акти переміщення тощо), не надано. Суди попередніх інстанцій не погодились з зазначеними висновками контролюючого органу. Судом апеляційної інстанції встановлено, що в акті перевірки від 22 січня 2024 року міститься зауваження представника Позивача - товарознавця, в якому висловлена незгода з висновками перевіряючих, вказано, що всі накладні на переміщення товару на магазин були надані перевіряючим у оригіналах в приміщенні магазину. Також судами попередні інстанцій встановлено, що Позивачем на адресу ГУ ДПС у Рівненській області було направлено лист вих. №120/12-00/24 від 18 січня 2024 року о 12:43, в якому він висловив готовність надати всі документи та просив надати час у рамках перевірки на їх підготування. Також в листі Позивачем було зазначено про наступне: запит на отримання документів вручено керуючому магазину о 10:55; накладні на переміщення товарів з центрального складу на магазин будуть надані в оригіналах у приміщенні магазину; документи щодо походження товару, що знаходиться на реалізації, будуть надані в електронному вигляді; від отримання копій документів на флешці представники ДПС відмовились, ознайомлюватись з оригіналами документів відмовились; об 11.43 18 січня 2024 року було оголошено повітряну тривогу, представники ДПС озвучили, що не можуть очікувати завершення повітряної тривоги і пішли. Відповіді контролюючого органу на даний лист до матеріалів справи суду надано не було. Судом також встановлено, що при наданні заперечень на акти перевірок від 22 січня 2024 року №792/ж5/17-00-07-05-17/36962487 та від 18 січня 2024 року №705/Ж5/17-00-07-05-17/36962487, Позивачем були додані до опрацювання первинні документи, що підтверджують походження товару та його облік на 340 та 185 аркушах відповідно. У своїй відповіді на заперечення до акту перевірки контролюючий орган взагалі не навів підстав для не врахування поданих документів. Водночас виходячи з відсутності підстав для накладення на Позивача санкцій, передбачених статтею 20 Закону Про РРО у зв`язку з поданням ним разом із запереченням на акти перевірки та до суду первинних документів, що підтверджують походження товару, суди попередніх інстанцій не перевірили за яке саме з двох порушень відповідальність, за яке передбачена вказаною статтею на Позивача, накладено штрафні санкції. Крім того, оскільки ненадання на початок проведення перевірки документів, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу, є самостійною підставою для застосування штрафної санкції, то встановленню та перевірці також підлягають обставини на які покликається Позивач листі вих. №120/12-00/24 від 18 січня 2024 року, та зауваження викладені в акті перевірки від 22 січня 2024 року, у тому числі шляхом допиту службових осіб, які безпосередньо проводили фактичну перевірку та товарознавця який був присутній на ній.

Щодо податкового повідомлення-рішення №123/32/00-07-08-20, яким застосовано штрафні санкції за не створення у паперовій та/або електронній формі фіскальних звітних чеків 20.04.2023 (РРО фіск.№3000339231) та 20.10.2023 (РРО фіск.№3000339232), Верховний Суд зазначив, що встановлюючи відсутність складу правопорушень, визначених пунктами 7 та 9 статті 3 Закону Про РРО входячи з позиції Позивача, що несправність РРО ФН 3000339231 та РРО ФН 3000339232 унеможливлювала друк Z-звітів, суди попередні інстанцій водночас не надали оцінку зазначених доводам Відповідача, не перевірили та не надали оцінку тому, чи дійсно була наявна технічна можливість друку фіскальних звітних чеків та чи наявність відповідної можливості у повному обсязі забезпечувала можливість своєчасного дотримання Позивачем вимог пунктів 7 та 9 статті 3 Закону Про РРО.

Розглянувши матеріали справи з урахуванням висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 17.12.2025, шодо податкових повідомлень-рішень №103/32-00-07-08-20, №104/32-00-07-08-20, №105/32-00-07-08-20, №106/32-00-07-08-20, №108/32-00-07-08-20, №109/32-00-07-08-20, №110/32-00-07-08-20 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у загальному розмірі 40 032 285,75 грн (сорок мільйонів тридцять дві тисячі двісті вісімдесят п`ять гривень сімдесят п`ять копійок), №111/32-00-07-08-20, №112/32-00-07-08-20, від 26.02.2024: №122/32/00-07-08-20, №123/32/00-07-08-20, №124/32/00-07-08-20, №125/32/00-07-08-20, №126/32/00-07-08-20, №128/32/00-07-08-20, від 27.02.2024: №143/32/00-07-08-20, №144/32/00-07-08-20 та №146/32/00-07-08-20 суд зазначає наступне.

Згідно з висновками, викладеними в актах фактичних перевірок (акт фактичної перевірки ГУ ДПС у Житомирській області від 26.01.2024 №1438/06/25/РРО/36962487, акт фактичної перевірки ГУ ДПС у Чернігівській області від 26.01.2024 №1302/ж5/25-01-07-05-01, акт фактичної перевірки ГУ ДПС у Львівській області від 19.01.2024 №2333/13/03/РРО/36962487, акт фактичної перевірки ГУ ДПС у Кіровоградській області від 24.01.2024 № 661/11/28/РРО/36962487, акт фактичної перевірки ГУ ДПС у Львівській області від 19.01.2024 №2325/13/03/РРО/36962487, акт фактичної перевірки ГУ ДПС у Полтавській області від 24.01.2024 №944/16/31/РРО/36962487, акт фактичної перевірки ГУ ДПС у Полтавській області від 25.01.2024 №985/16/31/РРО/36962487, акт фактичної перевірки ГУ ДПС у Рівненській області від 22.01.2024 №792/ж5/17-00-07-05-17/36962487, акт фактичної перевірки ГУ ДПС у Рівненській області від 18.01.2024 №705/Ж5/17-00-07-05-17/36962487, акт фактичної перевірки ГУ ДПС у Чернівецькій області від 19.01.2024 №582/Ж5-24-13-07-04-36962487, акт фактичної перевірки ГУ ДПС у Одеській області від 24.01.2024 №2585/15/32/РРО/36962487, акт фактичної перевірки ГУ ДПС у Сумській області від 26.01.2024 №845/18/19/РРО/36962487, акт фактичної перевірки ГУ ДПС у Волинській області від 26.01.2024 №1641/03-20-07-05/36962487, акт фактичної перевірки ГУ ДПС у Одеській області від 24.01.2024 №2607/15/53/РРО/36962487, акт фактичної перевірки Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 26.01.2024 №55/32-00-07-08-07/36962487, акт фактичної перевірки ГУ ДПС в Івано-Франківській області від 26.01.2024 №1913/09/15/РРО/36962487, акт фактичної перевірки ГУ ДПС в Івано-Франківській області від 26.01.2024 №1923/09/15/РРО/36962487), Позивачем у своїй діяльності допущено порушення пунктів 1, 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР (далі - Закон № 265/95-ВР).

Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Згідно з висновком, викладеним в акті фактичної перевірки, Товариством у своїй діяльності допущено порушення пунктів 1, 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

За приписами вказаних положень Закону, суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані:

1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Використання програмних реєстраторів розрахункових операцій при оптовій та/або роздрібній торгівлі пальним забороняється;

2) надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

З аналізу зазначених норм вбачається, що на суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі зобов`язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій, а також в обов`язковому порядку надавати особі, яка отримує товар (послугу) розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі.

Невиконання вимог пунктів 1, 2 статті 3 Закону №265/95-ВР передбачає відповідальність у вигляді фінансових санкцій. Зокрема, відповідно до пункту 1 статті 17 Закону №265/95-ВР за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання:

- 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше;

- 150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.

Предметом доказування у справах, пов`язаних із притягненням суб`єкта господарювання до відповідальності на підставі пункту 1 статті 17 Закону №265/95-ВР, є встановлення на підставі належних і допустимих доказів фактів, з якими контролюючий орган пов`язує допущення порушення суб`єктом господарювання вимог пункту 1 та/або 2 статті 3 Закону №265/95-ВР. У випадку притягнення суб`єкта господарювання до фінансової відповідальності за невиконання обов`язку, встановленого пунктом 1 статті 3 Закону №265/95-ВР, перевірці підлягають обставини безпосереднього здійснення розрахункової операції, однак, її непроведення через РРО, та/або здійснення розрахункової операції на більшу суму, ніж проведено через РРО. У випадку притягнення суб`єкта господарювання до фінансової відповідальності за невиконання обов`язку, встановленого пунктом 2 статті 3 Закону №265/95-ВР перевірці підлягають як обставини видачі/невидачі розрахункового документа, так і обставини відповідності такого вимогам щодо форми і змісту.

При цьому, відповідальність суб`єкта господарювання за порушення вимог Закону №265/95-ВР наступає у разі, якщо фактичною перевіркою встановлено, що розрахункові операції на повну суму не проведено через РРО, або розрахунковий документ (фіскальний чек) створено лише на частину проданих товарів (не повну суму проведеної операції) та/або його не надано покупцю товару.

У цій справі позивача притягнуто до фінансової відповідальності за невиконання обов`язків, встановлених пунктами 1 та 2 статті 3 Закону №265/95-ВР.

Висновки актів фактичних перевірок щодо проведення позивачем розрахункових операцій не на повну суму покупки були зроблені контролюючим органом на підставі відомостей фіскальних чеків ПРРО позивача, які містяться в інформаційній базі СОД РРО. Порушення Позивачем пунктів 1, 2 статті 3 Закону Про РРО відповідно до Актів полягає в тому, що Позивачем товар пропонується для продажу за ціною зазначеною в ціннику. Однак в ході фіскалізації продажу Позивачем розрахункову операцію через ПРРО проведено не на повну суму вартості товарів, а саме вартість товару зменшено на суму вартості послуги доступу до комплектів електронних примірників аудіокниг, озвучених українською мовою. При цьому загальна сума покупки у фіскальному чеку відповідає ціні товару, зазначеній у ціннику. Покупці послуги «Комплектів електронних примірників аудіокниг, озвучених українською мовою» не замовляли, вони були включені до фіскального чеку без попереднього погодження з покупцем, що підтверджується наявною інформацією покупцями товарів у соціальних мережах, мережі "Інтернет".

Досліджуючи акти фактичних перевірок на предмет обґрунтованості висновків про встановлені порушення та розрахунку вартості проданих з порушеннями товарі, суд встановив, що Позивач здійснює торгівлю непродовольчими товарами, що є публічною пропозицією для покупців товарів укласти з ТОВ «Комфі-Трейд» договір купівлі-продажу товару. Згода покупця на придбання у продавця товарів за договірною вартістю, встановленою сторонами в момент укладання угоди, є акцептом та підтверджується передачею коштів в якості оплати придбаного товару. Заявлена на ціннику ціна товару є публічною пропозицією продавця укласти з ним договір, за однією із умов договору та не є остаточною ціною товару, оскільки може до моменту фактичного укладення договору змінитися залежно від різних факторів, зокрема наявності спеціальних (акційних) умов на придбання окремих товарів та послуг.

При цьому товари, що реалізуються Позивачем, не підпадають під державне регулювання цін, тож ціни на такі товари є вільними, встановлюються суб`єктом господарювання самостійно. Наведені обставини діяльності Позивача відповідають положенням статей 627, 632, 633, 638, 642, 699 Цивільного кодексу України та статей 1, 3, 11 Закону України "Про ціни і ціноутворення". Вказані обставини контролюючим органом не заперечувалися.

Позивач, реалізуючи товари за місцезнаходженням об`єктів торгівлі, надає покупцям можливість придбати у нього товари за різними акційними умовами, зокрема проводить різноманітні маркетингові акції за умовами яких покупцям надається можливість придбати товар за зниженою (акційною) ціною. Умови придбання товарів за зниженими (акційними) цінами доводяться до відома покупців шляхом розміщення в торговому залі магазинів затверджених наказом керівника Позивача офіційних правил участі в акції. Крім того, інформація про можливість придбання товарів за умовами тих чи інших акційних пропозицій доводиться до відмова покупців на цінниках, інформаційних покажчиках та безпосередньо продавцями. Жодна з акційних пропозицій, запропонованих Позивачем, не є обов`язковою для прийняття покупцями. Покупець самостійно приймає рішення щодо придбання товару.

Твердження Відповідача про ненадання споживачами згоди на придбання у Позивача одного із товарів - комплектів електронних примірників аудіокниг, озвучених українською мовою, судами попередніх інстанцій обґрунтовано не взято до уваги, оскільки такі не ґрунтуються на жодних доказах, зокрема, на відомостях звернень чи скарг покупців про невідповідність умов укладених між ними та Позивачем публічних договорів купівлі-продажу в частині узгодженої вартості чи кількості отриманих та сплачених ними товарів. Посилання контролюючого органу на наявність інформації в мережі "Інтернет", про те, що покупці не замовляли відповідних електронних примірників аудіокниг при покупці товарів, проте такі комплекти включалися до фіскального чеку, суди попередніх інстанцій оцінили з дотриманням вимог процесуального законодавства та не прийняли їх до уваги, оскільки жодних доказів наведеному надано не було, а інформація з мережі "Інтернет" не є належним та допустимим доказом в розумінні норм процесуального Закону.

З актів фактичних перевірок встановлено, що третіми особами здійснювалась перевірка суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків, однак не виявлено жодних надлишків/нестачі (розбіжностей) між сумами грошових коштів визначених у розрахункових документах та залишками готівкових коштів у касі магазину. Відомостей про здійснення в ході проведення даної фактичної перевірки хронометражу господарських операцій позивача чи його об`єкту торгівлі в акті перевірки не наведено. Актами перевірки не встановлено фактів отримання позивачем від покупців грошових коштів у кількості більшій ніж зазначено в розрахункових документах (фіскальних чеках ПРРО).

Відповідачем та третіми особами не заперечується, що у досліджених фіскальних чеках містяться відомості про узгоджену сторонами ціну укладеного публічного договору, найменування товару, вартість кожної одиниці товару окремо, дату укладення договору, суму сплачених покупцем та отриманих позивачем грошових коштів, а також спосіб проведення розрахунків (готівка).

Отже, здійснюючи господарську діяльність, позивач не обмежений в праві зменшувати ціну товару під час його продажу надавати покупцям знижки.

Знижкою (знижувальним коефіцієнтом) є зменшення ціни товару виробником (постачальником) під час його продажу (реалізації), що установлено ч. 1 п. 6 ст. 1 Закону України «Про ціни і ціноутворення».

Судом встановлено, що під умовною назвою «Комплект аудіо книг» у спірному періоді позивач пропонував покупцям придбати у нього товари за акційними цінами. Позивач надавав покупцям можливість придбати за акційною ціною будь-який товар в разі одночасного придбання будь-якого з наявних в реалізації комплектів примірників аудіо книг, озвучених українською мовою одним фіскальним чеком (єдиним набором/комплектом). В разі одночасного придбання вказаних товарів (здійснення оплатити за одним фіскальним чеком), покупець сплачував повну вартість комплекту електронних примірників аудіо книг, озвучених українською мовою та акційну вартість (ціну) обраного товару. Позивачем зазначено, що з метою інформування споживачів про ціну, умови та правила придбання товарів за умовами Акції, затверджено зразок цінників, які містять відомості про звичайну ціну акційних товарів, акційну ціну товарів в разі придбання їх одночасно з комплектом електронних примірників аудіокниг, а також акційну ціну таких комплектів. Факт проведення позивачем акції під умовною назвою «Комплект аудіо книг» не заперечувався в ході розгляду справи, ані відповідачем, ані третіми особами.

В судову засіданні було встановлено, що ТОВ КОМФІ ТРЕЙД внесено до державного реєстру видавців, виготовлювачів і розповсюджувачів видавничої продукції, що підтверджується свідоцтвом про внесення суб`єкта видавничої справи до державного реєстру видавців, виготовлювачів і розповсюджувачів видавничої продукції серія ДК №7726 від 26.01.2023 року.

В ході розгляду даної справи, відповідачем та третіми особами не спростовано, що фіскальні чеки ПРРО позивача, які досліджувалися в ході проведення фактичної перевірки й відображені в інформаційній базі СОД РРО, були видані позивачем за наслідком здійснення товарів за умовами акції.

Контролюючим органом всупереч вимог процесуального закону (частина 2 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України) не доведено належними та допустимими доказами правомірності висновків, зафіксованих в актах перевірки та покладених в основу прийнятих спірних податкових повідомлень - рішень. Відповідачем не надано доказів на підтвердження наведених в акті обставин та висновків, зокрема, що Товариством через РРО проведено операцію на не повну суму вартості проданих товарів, чи що фіскальний чек сформовано не на всю суму коштів, які було отримано від покупця за придбаний товар. Матеріали справи не містять жодних доказів, зокрема цінників, пояснень покупців, зафіксованої належним чином податкової інформації, про яку йдеться в акті та на яку посилається контролюючий орган. Також відповідачем не досліджувалось та не приймалось до уваги особливості здійснення Товариством роздрібної торгівлі товарами з урахуванням акційних пропозицій.

Не заслуговують на увагу і доводи відповідача про неотримання покупцями знижки, оскільки за умовами акції споживач отримав й оплатив не один, а два і більше товарів, а тому загальна вартість сплачених покупцем коштів включає вартість всіх отриманих товарів, з урахуванням отриманої знижки.

За вказаних обставин, суд доходить висновку про відсутність з боку позивача порушень вимог пунктів 1, 2 статті 3 Закону №265/95-ВР, та як наслідок, відсутність підстав для застосування до позивача штрафних санкцій відповідно до статті 17 Закону №265/95-ВР.

Аналогічна правова позиція міститься в постановах Верховного Суду від 11.08.2026 у справі № 320/41361/24 та від 12.03.2026 у справі № 320/41353/24.

Щодо податкового повідомлення-рішення №107/32-00-07-08-20 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 110 248,50 грн. штрафних санкцій за невидачу (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового чеку, що підтверджує виконання розрахункової операції, як таку, що вчинена повторно, суд зазначає наступне.

Порушення п.2 ст.3 Закону №265-ВР, зафіксоване у акті фактичної перевірки ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 19.01.2024 №88/04-36-07-08-РРО/36962487.

Так, порушення полягає у тому, що 11.01.2024 при отриманні товару та проведенні розрахункової операції через РРО на суму 73 499,00 грн. (чек №64887) видано розрахунковий документ, в якому відсутній обов`язковий реквізит як QR код. 11.04.2024 року при поверненні товару видано видатковий чек №64973, в якому також відсутній обов`язковий реквізит як QR код. Загальна сума виданих документів невстановленої форми 146 998,00грн.

Згідно з положеннями статті 2 Закону № 265/95-ВР реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів та з приймання готівки для виконання платіжних операцій. До реєстраторів розрахункових операцій належать: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор, комп`ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо; розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця; фіскальна пам`ять - запам`ятовуючий пристрій у складі реєстратора розрахункових операцій, призначений для одноразового занесення, зберігання і багаторазового зчитування підсумкової інформації про обсяг розрахункових операцій, яку неможливо змінити або знищити без пошкодження самого пристрою; розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну; фіскальний звітний чек - документ встановленої форми, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний фіскальний звітний чек) реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, що містить дані денного звіту, під час створення якого інформація про обсяг виконаних розрахункових операцій заноситься відповідно до фіскальної пам`яті реєстратора розрахункових операцій або фіскального сервера контролюючого органу.

Відповідно до пункту 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР (порушення якого встановлено та зазначено контролюючим органом у вказаних актах перевірки, за які застосовано відповідні штрафні санкції за оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями) суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані:

2) надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Відповідно до пункту 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР, за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:

1) у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання: 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше; 150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що пункт 1 статті 17 Закону №265/95-ВР встановлює відповідальність за невиконання суб`єктом господарювання щонайменше одного з трьох обов`язків:

1) непроведення розрахункової операції через РРО;

2) проведення розрахункової операції через РРО, однак, на неповну суму покупки;

3) невидача відповідного (тобто такого, що відповідає вимогам щодо форми і змісту) розрахункового документа.

При цьому, перші два обов`язки суб`єкта господарювання випливають зі змісту пункту 1 статті 3 Закону № 265/95-ВР, а третій - з пункту 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР.

Відповідно, наявність будь-якої з таких обставин (у сукупності або окремо) і утворює склад правопорушення.

Предметом доказування у справах, пов`язаних із притягненням суб`єкта господарювання до відповідальності на підставі пункту 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР, є встановлення на підставі належних і допустимих доказів фактів, з якими контролюючий орган пов`язує допущення порушення суб`єктом господарювання вимог пункту 2 статті 3 Закону №265/95-ВР.

При цьому, у випадку притягнення суб`єкта господарювання до фінансової відповідальності за невиконання обов`язку, встановленого пунктом 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР перевірці підлягають як обставини видачі/невидачі розрахункового документа, так і обставини відповідності такого вимогам щодо форми і змісту.

Суд звертає увагу, що у цій справі позивача притягнуто до фінансової відповідальності за невиконання обов`язків, встановлених пунктом 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР.

Відповідно до статті 8 Закону №265/95-ВР форма, зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, а також форма та порядок подання звітності, пов`язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій чи використанням розрахункових книжок, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Положенням про форму та зміст розрахункових документів, затверджене наказом Міністерством фінансів України №13 від 21.01.2016 (зі змінами) визначено форму і зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, які в обов`язковому порядку мають надаватися особам, які отримують або повертають товар, отримують послуги або відмовляються від них, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням інтернету, при здійсненні розрахунків суб`єктами господарювання для підтвердження факту: продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів у сфері торгівлі, ресторанного господарства та послуг; здійснення операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, якщо такі операції виконуються не в касах банків; здійснення операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів; приймання комерційними агентами банків та небанківськими фінансовими установами готівки для подальшого її переказу з використанням програмно-технічних комплексів самообслуговування (далі - ПТКС), за винятком ПТКС, що дають змогу користувачеві здійснювати виключно операції з отримання коштів (пункт 1 розділу І).

Згідно з положеннями пункту 2 розділу ІІ Положення № 13 фіскальний чек має містити такі обов`язкові реквізити: найменування суб`єкта господарювання (рядок 1); назва господарської одиниці - найменування, яке зазначене в документі на право власності або користування господарською одиницею і відповідає довіднику «Типи об`єктів оподаткування» та повідомлене ДПС формою 20-ОПП (рядок 2); адреса господарської одиниці - адреса, яка зазначена в документі на право власності чи користування господарською одиницею (назва населеного пункту, назва вулиці, номер будинку/офісу/квартири) та повідомлена ДПС формою 20-ОПП (рядок 3); для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ,- індивідуальний податковий номер платника ПДВ, який надається згідно з Кодексом; перед номером друкуються великі літери «ПН» (рядок 4); для СГ, що не є платниками ПДВ,- податковий номер або серія та номер паспорта / номер ID картки (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відповідну відмітку в паспорті), перед яким друкуються великі літери «ІД» (рядок 5); якщо кількість придбаного товару (обсяг отриманої послуги) не дорівнює одиниці виміру,- кількість, вартість одиниці виміру придбаного товару (отриманої послуги) (рядок 6); код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 7); цифрове значення штрихового коду товару (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством, а у разі непередбачення - за бажанням платника) (рядок 8); цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 9) назва товару (послуги), вартість, літерне позначення ставки ПДВ (рядок 10); ідентифікатор еквайра та торгівця або інші реквізити, що дають змогу їх ідентифікувати (рядок 11); ідентифікатор платіжного пристрою (рядок 12); сума комісійної винагороди (у разі наявності) (рядок 13); вид операції (рядок 14); реквізити електронного платіжного засобу (платіжної картки), допустимі правилами безпеки платіжної системи, перед якими друкуються великі літери «ЕПЗ» (рядок 15); напис «ПЛАТІЖНА СИСТЕМА» (найменування платіжної системи, платіжний інструмент якої використовується, код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію в платіжній системі та/або код транзакції в платіжній системі, значення коду) (рядок 16); підпис касира (якщо це передбачено правилами платіжної системи), перед яким друкується відповідно напис «Касир» (рядок 17); підпис держателя електронного платіжного засобу (платіжної картки) (якщо це передбачено правилами платіжної системи) в окремих рядках, перед якими друкуються відповідно написи «Касир» та «Держатель ЕПЗ» (рядок 18); позначення форми оплати (готівкою, електронним платіжним засобом, у кредит, тощо), суму коштів за цією формою оплати та валюту операції (рядок 19); загальна вартість придбаних товарів (отриманих послуг) у межах чека, перед якою друкується слово «СУМА» або «УСЬОГО» (рядок 20); для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ,- окремим рядком літерне позначення ставки ПДВ, розмір ставки ПДВ у відсотках, загальну суму ПДВ за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкуються великі літери «ПДВ» (рядок 21); для СГ роздрібної торгівлі, що здійснюють реалізацію підакцизних товарів та зареєстровані платниками акцизного податку (СГ, що зареєстровані платниками іншого податку, крім ПДВ),- окремим рядком літерне позначення, розмір ставки такого податку, загальна сума такого податку за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкується назва такого податку (рядок 22). У реквізиті «Акцизний податок» його назва наводиться згідно з Кодексом. За потреби дозволяється використовувати скорочення; заокруглення (рядок 23); до сплати (рядок 24); фіскальний номер касового чека / фіскальний номер електронного касового чека, дату (день, місяць, рік) та час (година, хвилина, секунда) проведення розрахункової операції (рядок 25); QR-код, який містить у собі код автентифікації повідомлення (МАС) цього чеку, дату і час здійснення розрахункової операції, фіскальний номер касового чека / фіскальний номер електронного касового чека, суму розрахункової операції, фіскальний номер РРО / фіскальний номер ПРРО) (рядок 26); для касового чека, що створюється програмним реєстратором розрахункових операцій: позначку щодо режиму роботи (офлайн/онлайн), в якому створений касовий чек програмним реєстратором розрахункових операцій (рядок 27), контрольне число, сформоване в режимі офлайн (рядок 28); заводський номер реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери «ЗН». Заводський номер для програмних реєстраторів розрахункових операцій не зазначається (рядок 29); фіскальний номер реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери «ФН» або фіскальний номер програмного реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери «ФН ПРРО» (рядок 30); напис «ФІСКАЛЬНИЙ ЧЕК» та графічне зображення найменування або логотипу виробника (рядок 31).

При цьому, згідно з положеннями пунктів 4, 5 розділу ІІ Положення № 13 рядки 11-18 фіскального чека заповнюються у разі застосування під час проведення розрахунків з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) платіжного терміналу, з`єднаного або поєднаного з реєстратором розрахункових операцій. Рядки 15, 16, 18 фіскального чека повторюються відповідно до кількості електронних платіжних засобів, з використанням яких здійснюється оплата.

Суд звертає увагу, що відповідно до пункту 3 розділу І Положення № 13 установлені в цьому Положенні вимоги до змісту розрахункових документів визначають обов`язкові реквізити розрахункових документів/електронних розрахункових документів.

У разі відсутності в документі хоча б одного з обов`язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий.

Верховний Суд неодноразово зазначав у своїх постановах, що розрахунковим може вважатися лише документ, який відповідає вимогам зазначеного вище Положення № 13, тому відсутність обов`язкових реквізитів у фіскальних касових чеках на товари (послуги) є свідченням створення суб`єктом господарювання невідповідних розрахункових документів, відповідно, проведення розрахункових операцій через РРО без видачі розрахункового документа встановленої форми та змісту тягне за собою застосування фінансової санкції, передбаченої Законом № 265/95-ВР.

Отже, суд зазначає, що Закон № 265/95-ВР встановлює безпосередній зміст обов`язку суб`єктів господарювання і порядок його виконання, а Положення № 13 - форму його реалізації (форму і зміст документів, які є складовими звітності).

За змістом норм Положення № 13 слід розрізняти недолік реквізиту у розрахунковому документі від відсутності відповідного реквізиту взагалі. У першому випадку дійсно неможливо стверджувати, що документ втрачає статус розрахункового, натомість, у другому випадку безпосередньо Положення № 13 вказує, що такий документ не прийматиметься як розрахунковий. Отже, відсутність такого реквізиту у фіскальному чеку на товари (послуги), виданому суб`єктом господарювання як QR-код позбавляє такий документ статусу розрахункового, відповідно, створення і роздрукування, а так само видача покупцеві документу з таким недоліком не може вважатися належним виконанням обов`язку, встановленого пунктом 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постановах від 02.03.2023 у справі № 500/6845/21 та від 27.03.2025 у справі № 560/15692/23.

Суд зазначає, що Верховний Суд у постанові від 18.03.2025 наголошував, що оскільки у цій справі позивача притягнуто до фінансової відповідальності на підставі пункту 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР за невиконання обов`язків, встановлених як пунктом 1, так і пунктом 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР, для правильного її вирішення, судам необхідно було насамперед встановити на підставі належних і допустимих доказів наявність/відсутність фактів з якими контролюючий орган пов`язує допущення порушення позивачем (суб`єктом господарювання) вимог пункту 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР.

В поясненнях позивач зазначає, що РРО було запрогромовано на друк QR-код на фіскальних чеках, проте в подальшому стався технічний збій в роботі програмного забезпечення, що спричинив деякі невідповідності та ці недоліки були усунені після їх виявлення позивачем і відповідного звернення до сервісного центру ТОВ «ТЦ УКРСЕРВІС».

В контексті викладеного, суд зазначає, що технічний висновок ТОВ «ТЦ УКРСЕРВІС`від 24.01.2024 не містить інформації (даних) щодо дотримання/недотримання позивачем вказаних вимог статті 3 Закону № 265/95-ВР при здійсненні ним господарської діяльності в контексті спірних правовідносин, зокрема, щодо наявності/відсутності у відповідних розрахункових документах обов`язкових реквізитів передбачених вимогами Положення № 13 до таких. Проте, саме на платника податків покладено обов`язок виконувати чинні вимоги по товарно-касовому обліку при оформленні операції оплати (повернення), в тому числі відповідність розрахункового документу вимогам пункту 2 розділу ІІ Положення № 13.

Також, зміст технічного висновку ТОВ «ТЦ УКРСЕРВІС`від 24.01.2024 свідчить, що ТОВ «ТЦ УКРСЕРВІС» здійснює виключно сервісне обслуговування РРО, а не налаштування програмного забезпечення, в тому числі програмування реквізитів, передбачених Положенням № 13.

Аналогічна правова позиціія міститься в постанові Верховного Суду від 09.04.2026 у справі №380/20009/23.

Щодо ознак вчинення правопорушення повторно необхідно зазначити, що придбання товару мало місце за чеком №64887 на суму 73 499,00, а потім здійснено повернення цих коштів, про що видано видатковий чек №64973.

Відповідно до пункту 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані: надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Таким чином, вимоги цієї норми встановлюють проведення розрахункової операції у разі отримання товару та проведення розрахункової операції у разі його повернення як окремі розрахункові операції.

Крім того, суд враховує те, що розрахункова операція з повернення товару відбулась не у звязку з неможливістю видати покупцю розрахунковий документ, який відповідає вимогам зазначеного вище Положення № 13 (оскільки повернення здійснювалось через 3 місяці після отримання товару), що також свідчить про повторність порушення проведення розрахункових операцій.

Таким чином, суд зазначає, що з урахуванням встановлених у цій справі фактичних обставин, обґрунтованими є висновки контролюючого органу про повторне порушення п.2 ст.3 Закону №265-ВР, зафіксоване у акті фактичної перевірки ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 19.01.2024 №88/04-36-07-08-РРО/36962487, тому податкове повідомлення-рішення №107/32-00-07-08-20 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 110 248,50 грн. штрафних санкцій за невидачу (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового чеку, що підтверджує виконання розрахункової операції, як таку, що вчинена повторно винесено правомірно та не підлягає скасуванню.

Щодо податкового повідомлення-рішення №107/32-00-07-08-20 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1 044 114,00 грн. за здійснення реалізації товарів, які необліковані у встановленому законодавством порядку, та або не надано під час проведення перевірки документів, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті), суд зазначає наступне.

Порушення п.12 ст.3 Закону № 265/95-ВР також було відображено у акті фактичної перевірки ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 19.01.2024 №88/04-36-07-08-РРО/36962487.

Пункт 12 ст.3 вказаного Закону визначає обов`язок суб`єкта господарювання вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку.

В акті перевірки йдеться про те, що позивачем за період з 01.10.2023 по 17.01.2024 через РРО здійснено продаж «подарункових карток» на загальну суму 1 044 114,00 грн. Облік таких карток не здійснено, документи згідно вимог перевіряючих не надано.

Спірним податковим повідомленням-рішенням від 20.02.2024 №107/32-00-07-08-20 на підставі ст. 20 Закону № 265/95-ВР до позивача застосовані фінансові санкції у розмірі вартості товарів, які не обліковані у встановленому порядку - 1 044 114,00грн..

Відповідно до статті 20 Закону №265/95, до суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За змістом наведеної норми суб`єкт господарювання несе відповідальність за (окремо або в сукупності):

1) здійснення реалізації товарів, які не обліковані у встановленому порядку;

2) ненадання під час перевірки документів, які підтверджують саме облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті).

Кожне із цих порушень є самостійною підставою для застосування штрафної санкції на підставі статті 20 Закону № 265/95-ВР.

При цьому, нормами пунктів 85.6, 85.7 статті 85 ПК України встановлено загальний порядок дій контролюючого органу у випадку, коли платник податків відмовляється від надання до перевірки запитуваних контролюючим органом документів. А саме на випадок відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис. Отримання копій документів оформляється описом. Копія опису, складеного посадовими (службовими) особами контролюючого органу, вручається під підпис платнику податків або його законному представнику. Якщо платник податків або його законний представник відмовляється від засвідчення опису або від підпису про отримання копії опису, то посадові (службові) особи контролюючого органу, які отримують копії, роблять відмітку про відмову від підпису.

Вказана позиція викладена Верховним Судом, зокрема, в постановах від 11.04.2024 у справі № 420/12275/22, від 29.09.2025 у справі № 380/12025/24, від 14.04.2026 у справі №160/13547/25, від 29.07.2026 у справі № 300/2443/22.

Згідно з пунктом 121.1 статті 121 ПК України незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.

У даній ситуації, як з`ясовано судом, позивач наполягав на наявності під час проведення перевірок у місцях продажу документів на внутрішнє переміщення товарів, що знаходилися в реалізації.

Ці документи додано позивачем і до заперечень на акти фактичних перевірок у порядку пункту 44.6 статті 44, пункту 86.7 статті 87 ПК України.

При цьому, судом встановлено, що у вину позивача не ставилося ненадання під час перевірки (на початок перевірки) документів, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті). А відповідачами, у свою чергу, не надано беззаперечних доказів неподання позивачем під час перевірки накладних на переміщення товару, оскільки акти про ненадання документів для проведення фактичної перевірки в порушення пункту 85.6 статті 85 ПК України не підписані уповноваженими особами позивача, а записи про відмову у підписанні таких документів також відсутні.

Контролюючий орган вважає «подарункові картки» за товар, що має обліковуватись за місцем продажу.

У ст. 656 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зазначено, що предметом договору купівлі-продажу можуть бути: майно (товар); майнові права; права вимоги.

За змістом норми ч.1 ст.190 ЦК України визначено, що майном, як особливим об`єктом вважаються: окрема річ, сукупність речей, а також майнові права й обов`язки.

Річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права й обов`язки (ст. 179 ЦК України).

Згідно з п.п. 14.1.105 ПК України поняття майно для потреб ПК України вживається у значенні, наведеному в ЦК України.

Відповідно до п.п. 14.1.244 ПК України, товари - матеріальні та нематеріальні активи, у тому числі земельні ділянки, земельні частки (паї), а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення.

За позицією позивача, подарункова картка не є товаром, для його покупця це не матеріальний носій, а документ, який підтверджує сплату грошових коштів наперед в рахунок майбутніх покупок, цей документ можна обміняти на товар/послугу. Товариство використовує подарункові картки, як на пластику (за наявності), так і у вигляді окремого коду, який відображається у нефіскальній частині чеку споживача. Активація цього коду відбувається шляхом його озвучення касиру на касі магазину. В бухгалтерському обліку підприємство враховує отримані від клієнта кошти, як передплату. Отримані кошти будуть зараховані в рахунок сплати товару (послуги), що відвантажуватиметься в майбутньому.

Відповідно до ПРАВИЛ ВИКОРИСТАННЯ ПОДАРУНКОВОЇ КАРТКИ COMFY ТА ЕЛЕКТРОННОГО ПОДАРУНКОВОГО СЕРТИФІКАТУ COMFY подарункова картка COMFY (надалі, - Подарункова картка COMFY або Картка) являє собою неперсоніфіковану пластикову картку, виготовлену ТОВ «КОМФІ ТРЕЙД», на яку нанесено коди (на лицьовий бік - з 19 символів (код карти), на зворотній бік з 8 символів (секретний код)), номінал якої відповідає сумі грошових коштів, внесених до каси/на рахунок ТОВ «КОМФІ ТРЕЙД». Розмір, зовнішній вигляд, дизайн Подарункової картки COMFY визначається Товариством самостійно на власний розсуд (п .3 Правил).

Подарункову картку COMFY/Подарунковий сертифікат COMFY можна використати для оплати вартості будь-яких товарів в магазинах Товариства, на сайті Товариства https://comfy.ua, у Мобільному додатку COMFY.UA у відповідності до положень даних Правил (п. 6 Правил).

Подарункова картка COMFY/ Подарунковий сертифікат COMFY стають придатними до використання (активуються) наступного календарного дня після внесення їх номіналу, як це передбачено умовами даних Правил (п. 12 Правил).

За позицією Верховного Суду України, викладеною в постанові від 30.03.2016 у справі №6-265цс16 зазначалось, що майнове право за своєю природою є правом очікування і засвідчує, що його власник може отримати право власності на майно у майбутньому. Відповідно, такий сертифікат дає його власникові право отримати від продавця-емітента товар в обмін на подарунковий сертифікат.

Фактично подарункова картка підтверджує зобов`язання продавця в майбутньому надати його пред`явнику товари, роботи чи послуги на суму, зазначену в сертифікаті. Водночас, цей документ надає власнику право скористатися таким зобов`язанням.

Таким чином, внесення коштів та отримання подарункової картки на цю суму покупцем за своєю правовою природою є операцією з внесення авансу для подальшої можливості отримати товар, який буде обраний в майбутньому.

Згідно п.6 НП(С)БО 15 Дохід Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку №290 від 29.11.1999, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за №860/4153, не визнаються доходами, зокрема, суми попередньої оплати продукції (товарів, робіт, послуг) та суми авансу в рахунок оплати продукції (товарів, робіт, послуг).

Це обґрунтовується тим, що товари або послуги фактично ще не передані покупцю, тому отримані гроші відображаються як зобов`язання підприємства перед власником сертифіката, а операція купівлі-продажу товару є не виконаною: товар не обраний та не переданий покупцеві.

Позивач отримує передплату від покупців в магазинах роздрібної торгівлі і через веб-сайт. Подарункові картки мають дату закінчення строку дії і їх потрібно використати протягом визначеного періоду часу. Після отримання передплати Компанія визнає аванси, отримані від клієнтів. Доходи від подарункових карток (передплати) переносяться на майбутні періоди і визнаються на першу подію із наступного: (І) викупу товарів клієнтом за подарунковою карткою; (ІІ) закінчення строку дії подарункової картки.

Відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України 30.11.1999 №291, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 21.12.1999 за №893/4186 на рахунку 33 "Інші кошти" ведеться узагальнення інформації про наявність та рух грошових документів (у національній та іноземній валюті), які знаходяться в касі підприємства (поштових марок, марок гербового збору, сплачених проїзних документів, сплачених путівок до санаторіїв, пансіонатів, будинків відпочинку тощо), електронних грошей та про кошти в дорозі, тобто грошові суми, внесені в каси банків, ощадні каси або поштові відділення для подальшого їх зарахування на розрахункові або інші рахунки підприємства.

Тому на субрахунку 331 Грошові документи в національній валюті ведеться облік оплачених проїзних документів, оплачених путівок до санаторіїв, пансіонатів, будинків відпочинку тощо, які знаходяться в касі.

Суд звертає увагу на те, що у зазначеній Iнструкції наведений перелік грошових документів не є вичерпним (наприкінці переліку є слово «тощо»), а тому обліку на субрахунку 331 Грошові документи в національній валюті підлягають і подарункові картки, оскільки вони мають вигляд бланка з визначеною вартістю товарів/послуг, які можна буде за ним отримати, що виключає наявність правових підстав обліковувати подарункові сертифікати як товар на синтетичному рахунку 28 Товари та прирівнювати їх продаж до розрахункової операції з продажу товарів.

Відповідно до п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» передбачено, що суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку.

З огляду на зміст указаної норми, вимога з приводу продажу тих товарів, що відображені в обліку, стосується лише розрахункових операцій при продажу товару, яка у даному випадку не відбулась.

Згідно ст.20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» до суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Суд не погоджується з висновками, викладеними контролюючим органом у акті перевірки, щодо відсутності обліку подарункових карток, як товару. Фактично подарункові картки є підтвердженням передплати, авансового платежу для майбутніх покупок, а не самостійним товаром. При цьому, контролюючий орган під час перевірки не співставляв відображення позивачем, як продацем, внесення такого авансу по бухгалтерським документам. Доказів зворотнього суду надано не було.

Суд бере до уваги той факт, що податковий орган не навів переліку товарів, які були передані в обмін на подарункові сертифікати, та які не були належним чином обліковані, на його думку, як товарні запаси в розумінні п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а тому посилання на порушення в цій частині є безпідставними, що свідчить про необґрунтоване застосування до позивача штрафних санкцій.

Тому, висновки контролюючого органу про порушення позивачем вимог п.12 ст.3 Закону № 265/95-ВР суд визнає помилковими та не доведеними належними та допустимими доказами, а нарахування санкцій за таке порушення безпідставне та протиправне.

Щодо податкового повідомлення-рішення №111/32-00-07-08-20 та №112/32-00-07-08-20, якими застосовано штрафи за порушення позивачем п.1, 2 та 12 ст.3 Закону України №265/95-ВР, суд зазначає наступне.

Уповноваженими особами контролюючого органу 18.01.2024 проведено зняття залишків товарів, що знаходяться в реалізації позивача за адресою м. Рівне, вул. Володимира Стельмаха, 9 на загальну суму 1 104 326,00 грн та 22.01.2024 проведено зняття залишків товарів, що знаходяться в реалізації Позивача за адресою м. Рівне, вул. Кулика і Гудачека, буд. 23 на загальну суму 1 069 915,00 грн. За змістом актів вбачається, що під час проведення перевірки документів, які підтверджують облік даних товарів, що знаходяться у місці продажу (накладні, акти прийому-передачі, акти переміщення тощо), не надано.

За змістом актів вбачається, що під час проведення перевірки документів, які підтверджують облік даних товарів, що знаходяться у місці продажу (накладні, акти прийому-передачі, акти переміщення тощо), не надано.

В той же час, в акті перевірки від 22.01.2024 міститься зауваження представника позивача - товарознавця, в якому висловлена незгода з висновками перевіряючих, вказано, що всі накладні на переміщення товару на магазин були надані перевіряючим у оригіналах в приміщенні магазину.

Позивачем подавався лист вих. №120/12-00/24 від 18.01.2024, який було направлено на адресу ГУ ДПС у Рівненській області, де позивач висловив свою готовність надати всі документи, та просив надати час у рамках перевірки на їх підготування. В листі йдеться про те, що запит на отримання документів вручено керуючому магазину о 10:55. Позивач зазначив, що накладні на переміщення товарів з центрального складу на магазин будуть надані в оригіналах у приміщенні магазину, а документи щодо походження товару, що знаходиться на реалізації, будуть надані в електронному вигляді. Від отримання копій документів на флешці представники ДПС відмовились, ознайомлюватись з оригіналами документів відмовились. Об 11.43 18.01.2024 року було оголошено повітряну тривогу, представник ДПС озвучили, що не можуть очікувати завершення повітряної тривоги і пішли.

Відповіді контролюючого органу на даний лист до матеріалів справи суду надано не було.

Судом також встановлено, що при наданні заперечень на акти перевірок, позивачем було додані до опрацювання первинні документи, що підтверджують походження товару та його облік на 340 та 185 аркушах відповідно. У своїй відповіді на заперечення до акту перевірки контролюючий орган взагалі не навів підстав для не врахування поданих документів.

Позивачем були надані і суду до матеріалів справи первинні документи, що підтверджують походження товару та його облік.

Відповідно до статті 20 Закону №265/95, до суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За змістом наведеної норми суб`єкт господарювання несе відповідальність за (окремо або в сукупності):

1) здійснення реалізації товарів, які не обліковані у встановленому порядку;

2) ненадання під час перевірки документів, які підтверджують саме облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті).

Кожне із цих порушень є самостійною підставою для застосування штрафної санкції на підставі статті 20 Закону № 265/95-ВР.

При цьому, нормами пунктів 85.6, 85.7 статті 85 ПК України встановлено загальний порядок дій контролюючого органу у випадку, коли платник податків відмовляється від надання до перевірки запитуваних контролюючим органом документів. А саме на випадок відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис. Отримання копій документів оформляється описом. Копія опису, складеного посадовими (службовими) особами контролюючого органу, вручається під підпис платнику податків або його законному представнику. Якщо платник податків або його законний представник відмовляється від засвідчення опису або від підпису про отримання копії опису, то посадові (службові) особи контролюючого органу, які отримують копії, роблять відмітку про відмову від підпису.

Вказана позиція викладена Верховним Судом, зокрема в постановах від 11.04.2024 у справі № 420/12275/22, від 29.09.2025 у справі № 380/12025/24, від 14.04.2026 у справі №160/13547/25, від 29.07.2026 у справі № 300/2443/22.

Факт відмови надання платником податків документів під час податкової перевірки повинен фіксуватися у визначений законом спосіб, а саме шляхом складання акта про відмову у наданні документів, про що Верховний Суд неодноразово вказував, зокрема, у постановах від 26.01.2021 у справі №814/3617/14, від 03.03.2021 у справі №824/638/18-а, від 08.09.2022 у справі №640/26351/20, від 11.07.2023 у справі №822/554/17, від 10.01.2023 у справі №814/876/16 тощо.

Згідно з пунктом 121.1 статті 121 ПК України незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.

У розглядуваній ситуації, як з`ясовано судом, позивач наполягав на наявності під час проведення перевірок у місцях продажу документів на внутрішнє переміщення товарів, що знаходилися в реалізації.

Ці документи додано позивачем і до заперечень на акти фактичних перевірок у порядку пункту 44.6 статті 44, пункту 86.7 статті 87 ПК України.

При цьому, судом встановлено, що у вину позивача не ставилося ненадання під час перевірки (на початок перевірки) документів, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті). А відповідачами, у свою чергу, не надано беззаперечних доказів неподання позивачем під час перевірки накладних на переміщення товару, оскільки акти про ненадання документів для проведення фактичної перевірки в порушення пункту 85.6 статті 85 ПК України не підписані уповноваженими особами позивача, а записи про відмову у підписанні таких документів також відсутні.

Щодо податкового повідомлення-рішення №123/32/00-07-08-20, суд зазначає наступне.

Актом фактичної перевірки ГУ ДПС у Одеській області від 24.01.2024 №2585/15/32/ РРО/36962487 зафіксовано порушення п. 7, 9 ст.3 Закону № 265, а саме: не створено у паперовій та/або електронній формі фіскальні звітні чеки 20.04.2023 (РРО фіск.№3000339231) та 20.10.2023 (РРО фіск.№3000339232).

Позивачем надано пояснення, відповідно до якого 20.04.2023 року РРО ФН 3000339231 вийшов з ладу, погано друкував інформацію на чеках, розгледіти інформацію Z-звіту неможливо. 21.04.2023 року ТОВ «ТЦ УКРСЕРВІС» було усунуто несправність, що підтверджується актом виконаного ремонту №29 від 21.04.2023 року. Z-звіт №1921 за 20.04.2023 року було виконано і подано до контролюючого органу. 20.10.2023 року РРО ФН 3000339232 вийшов з ладу, погано друкував інформацію на чеках, розгледіти інформацію Z-звіту неможливо. 23.10.2023 року ТОВ «ТЦ УКРСЕРВІС» було усунуто несправність, що підтверджується актом виконаного ремонту №35 від 23.10.2023 року. Z-звіт №339 за 20.10.2023 року було виконано і подано до контролюючого органу.

Відповідач стверджує, що нечітке друкування чеків не є підставою для не створення та не роздрукування вказаних фіскальних звітних чеків, тому що технічно це було можливо зробити, що підтверджує створення та роздрукування вказаних фіскальних звітних чеків працівником ЦСО ТОВ «ТЦ УКРСЕРВІС» ще до розпломбування та проведення ремонтно-профілактичних робіт термопринтерів відповідних РРО, про що свідчать надані ТОВ копії відповідних актів виконаних робіт та фіскальних звітних чеків.

Статтею 2 Закону 265/95-ВР визначено, що фіскальний звітний чек - документ встановленої форми, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний фіскальний звітний чек) реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, що містить дані денного звіту, під час створення якого інформація про обсяг виконаних розрахункових операцій заноситься відповідно до фіскальної пам`яті реєстратора розрахункових операцій або фіскального сервера контролюючого органу.

Відповідно до пункту 2 Вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2002 року № 199 (надалі Вимоги №199), Z-звіт - денний звіт з обнуленням інформації в оперативній пам`яті та внесенням її до фіскальної пам`яті реєстратора.

Пунктом 14 Вимог №199 визначено, що чеки всіх звітів повинні містити такі загальні реквізити:

- назву і адресу господарської одиниці;

- індивідуальний номер платника, перед яким друкуються великі літери "ПН". У разі коли суб`єкт підприємницької діяльності не зареєстрований як платник ПДВ, замість індивідуального номера платника повинен бути надрукований ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ (для юридичних осіб) або ідентифікаційний номер згідно з ДРФО (для фізичних осіб), а замість літер "ПН" - літери "ІД";

- фіскальний номер реєстратора, перед яким друкуються великі літери "ФН";

- заводський номер реєстратора;

- логотип виробника.

У відповідності до положень пункту 17 Вимог 199, чек Z-звіту - фіскальний звітний чек повинен додатково містити такі дані (всі підсумки та суми обчислюються за зміну):

- підсумок розрахункових операцій за реалізовані товари (надані послуги) за кожною ставкою ПДВ окремо;

- літерні позначення та відповідні ставки ПДВ у відсотках, а також дати їх останнього занесення (якщо таке занесення проводилося у день друкування даного фі-скального звітного чека);

- суми ПДВ за кожною ставкою;

- підсумок розрахункових операцій за реалізовані товари (надані послуги), продаж яких не підлягає обкладенню ПДВ;

- загальний підсумок розрахункових операцій за реалізовані товари (надані послуги) з розбивкою за формами оплати;

- підсумок розрахункових операцій та суми ПДВ відповідно до абзаців другого, четвертого, п`ятого, шостого цього пункту за сумами коштів, виданих покупцям (споживачам послуг), якщо такий підсумок не дорівнює нулю;

- суми готівки за операціями "службового внесення" та "службової видачі";

- кількість касових чеків (квитанцій), виданих за зміну, окремо за реалізованими товарами (наданими послугами) та виданими коштами;

- номер, дату і час друкування фіскального звітного чека;

- повідомлення про обнулення регістрів денних підсумків оперативної пам`яті та дійсність фіскального звітного чека.

Згідно положень пункту 2 Вимог №199 фіскальна інформація інформація про обсяг розрахункових операцій, проведених через реєстратор у фіскальному режимі роботи, інформація, що міститься в розрахункових документах, інформація, що вноситься до оперативної пам`яті реєстратора за підсумками розрахункової операції, інформація, що вноситься до фіскальної пам`яті за підсумками зміни, контрольна стрічка в електронній формі та контрольно-звітна інформація, яка передається до системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій.

Фіскалізація це перехід від нефіскального до фіскального режиму роботи реєстратора.

Статтею 2 Закону 265/95-ВР визначено, що фіскальний режим роботи це режим роботи опломбованого належним чином реєстратора розрахункових операцій, який забезпечує безумовне виконання ним фіскальних функцій.

Згідно пункту 3 Вимог №199 фіскалізація проводиться один раз за весь період експлуатації реєстратора. При цьому реєстратор повинен забезпечити неможливість подальшого виходу з фіскального режиму роботи.

Відповідно до пункту 6 Вимог №199 усі документи, що друкуються реєстратором у фіскальному режимі роботи, повинні мати логотип виробника, зазначений в експлуатаційній документації на конкретну модель (модифікацію) реєстратора, який виводиться на друк тільки після закінчення друкування фіскальних даних. Логотип виробника друкується у вигляді графічного зображення. Не дозволяється друкування логотипа символами, що застосовуються для друкування документа.

Реєстратор повинен забезпечувати ідентичність фіскальної інформації в копіях документів, що зберігаються в носії контрольної стрічки в електронній формі, такій інформації у відповідних документах, створених в паперовій та/або електронній формі.

Аналіз вищенаведених норм дозволяє дійти висновку, що суб`єкт господарювання повинен створювати та друкувати Z-звіт кожного дня, протягом якого він здійснював розрахункові операції, не пізніше 24:00 цього дня. Оскільки в добі всього 24 години (тобто, день триває з 0 години ранку та закінчується 24 годиною ночі), при щоденній роботі з РРО Z-звіт необхідно виконувати щодня.

Аналогічного правової позиції дійшов Верховний Суд в постановах від 14.06.2016 у справі № 0870/11140/12, від 02.12.2025 № 826/10212/18, де зазначено, що суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції, повинні друкувати Z-звіти щодня, тобто кожен робочий день після закінчення зміни, але не пізніше 24 години цього самого дня.

Особливості роботи РРО повинні забезпечувати створення у паперовій та/або електронній формі фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) за кожний робочий день.

Відповідно до пункту 2 Вимог №199, Z-звіт це денний звіт з обнуленням інформації в оперативній пам`яті та внесенням її до фіскальної пам`яті реєстратора.

Зміна це період роботи реєстратора від реєстрації першої розрахункової операції після виконання Z-звіту до виконання наступного Z-звіту.

У примітках до формату і розрядності даних, що зберігаються у фіскальній пам`яті (додаток до Вимог №199), зазначено, що максимальна тривалість зміни РРО не повинна перевищувати 24 години.

Отже, законодавець чітко закріпив за суб`єктом господарювання обов`язок щоденно створювати у паперовій та/або електронній формі реєстраторами розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) або програмними реєстраторами розрахункових операцій фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій. При цьому, Z-звіт повинен бути створений та надрукований до кінця дня, але не пізніше 24 години цього дня.

Судом встановлено, що позивачем до матеріалів справи додані наступні Z звіти: за 20.04.2023 було виконано і подано до контролюючого органу 21.04.2023 та за 20.10.2023 було виконано і подано до контролюючого органу 23.10.2023.

Вказані Z звіти мають всі обов`язкові реквізити, визначені Вимогами №199, зокрема, номер, дату і час друкування, фіскальний номер реєстратора, повідомлення про обнулення регістрів денних підсумків оперативної пам`яті тощо.

Відповідно до пункту 10 статті 17 Закону №265/95-ВР за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції, за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: тридцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі неподання до контролюючих органів звітності, пов`язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків з реєстраторів розрахункових операцій через дротові або бездротові канали зв`язку в разі обов`язковості її подання.

В контексті викладеного, суд зазначає, що акт виконаного ремонту №29 від 21.04.2023 та №35 від 23.10.2023 не містять інформації (даних) щодо неможливості позивачем рохдрукувати Z звіти: за 20.04.2023 та за 20.10.2023. Натомість, надані ТОВ копії відповідних актів виконаних робіт та фіскальних звітних чеків, підтверджують створення та роздрукування вказаних фіскальних звітних чеків працівником ЦСО ТОВ «ТЦ УКРСЕРВІС» ще до розпломбування та проведення ремонтно-профілактичних робіт термопринтерів відповідних РРО.

Згідно наданої довідки про опломбування РРО ФН 3000339231 від 21.04.2023 №289088/У розпломбування вказаного РРО було здійснено о 11 год. 30 хв., а створення та роздрукування фіскального звітного чеку №1921 було виконано працівником ЦСО ТОВ «ТЦ УКРСЕРВІС» 21.04.2023 о 11 год. 22 хв., що свідчить про технічну можливість створення та роздрукування даного фіскального звітного чеку з даною вадою без проведення додаткових дій.

Оскільки неподання до контролюючих органів по дротовим або бездротовим каналам зв`язку електронні копії розрахункових документів і фіскальних чеків, які містяться на контрольній стрічці в пам`яті реєстраторів розрахункових операцій або в пам`яті модемів, які до них приєднані; та щоденно нестворення у паперовій та/або електронній формі реєстраторами розрахункових операцій фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій, суд доходить висновку про правомірність застосування до позивача штрафних санкцій на підставі пункту 10 статті 17 Закону №265/95-ВР за порушення вимог пунктів 7 та 9 статті 3 Закону №265/95-ВР.

Як зазначено в пункті 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи зазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, суд доходить висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 цього Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене вище, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору в розмірі 566 562,42 грн, що документально підтверджується платіжною інструкцією від від 14.05.2024 №588742 та платіжною інструкцією від 24.05.2024 №591236.

ТОВ «Комфі Трейд» оскаржено податкові повідомлення - рішення, прийняті Східним МУ ДПС на загальну суму 637 988 364,52 грн. Отже, сума судового збору за подання до суду позову про скасування податкових повідомлень-рішень повинна складати: 637 988 364,52 х 1 = 637 988 364,52, але не більше 3028 х 10 = 30 280,00 грн.

Сума в 536 282,42 грн. є переплатою позивачем судового збору при зверненні до суду з даним позовом. Ухвалою суду від 04.07.2025 повернуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМФІ ТРЕЙД» надмірно сплачений судовий збір у розмірі 536 282,42 грн, сплачений згідно із платіжною інструкцією від 24.05.2024 року №591 236.

В судовому порядку скасовано податкових зобовязань на суму 637 792 887 грн., що складає 99,97% від ціни позову. Отже, сума судового збору, що підлягає стягненню з відповідача складає 30 270,92 грн.

З урахуванням частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає відшкодуванню позивачу сума судового збору у розмірі 30 270,92 грн.

Керуючись ст.2, 12, 72-77, 139, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМФІ ТРЕЙД» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, Державної податкової служби України, треті особи: Головне управління ДПС у Житомирській області; Головне управління ДПС у Рівненській області; Головне управління ДПС у Чернівецькій області; Головне управління ДПС у Кіровоградській області; Головне управління ДПС у Львівській області; Головне управління ДПС у Волинській області; Головне управління ДПС в Івано - Франківській області; Головне управління ДПС у Сумській області; Головне управління ДПС у Дніпропетровській області; Головне управління ДПС в Одеській області; Головне управління ДПС у Полтавській області; Головне управління ДПС у Чернігівській області, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків:

від 20.02.2024 №103/32-00-07-08-20, №104/32-00-07-08-20, №105/32-00-07-08-20, №106/32-00-07-08-20, №107/32-00-07-08-20 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1 044 114,00 грн., №108/32-00-07-08-20, №109/32-00-07-08-20, №110/32-00-07-08-20 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у загальному розмірі 40032285,75 грн, №111/32-00-07-08-20, №112/32-00-07-08-20

від 26.02.2024 №122/32/00-07-08-20, №123/32/00-07-08-20 в частині застосування штрафних санкцій на суму 36697121,25 грн., №124/32/00-07-08-20, №125/32/00-07-08-20, №126/32/00-07-08-20, №128/32/00-07-08-20,

від 27.02.2024 №143/32/00-07-08-20, №144/32/00-07-08-20 та №146/32/00-07-08-20.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (ЄДРПОУ 43968079) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю КОМФІ ТРЕЙД (ЄДРПОУ 36962487) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 30 270,92 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Маковська