Рішення № 140149116, 22.09.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 року Справа № 160/23374/26 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіГорбалінського В.В. за участі секретаря судового засіданняФіліпенко А.С. за участі: представник позивача представник відповідача Логвінов С.С. Пономаренко О.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою Відповідальністю Виробниче об`єднання «Мінерали України» (49000, Дніпропетровська обл. місто Дніпро, вул. Юдіна, 15Б ЄДРПОУ 31008937) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-А ЄДРПОУ 44118658) про визнання протиправним та скасування рішення,

УСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою Відповідальністю Виробниче об`єднання «Мінерали України» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0380740703 від 07 липня 2026 року, прийняте Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що господарські операції між Товариством з обмеженою відповідальністю Виробниче об`єднання «Мінерали України» та фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ), фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 (код НОМЕР_2 ), фізичною особою підприємцем ОСОБА_3 (код НОМЕР_2 ) та фізичною особою підприємцем ОСОБА_4 (код НОМЕР_3 ) мали реальний характер, діяльність позивача була спрямована на отримання економічної вигоди від підприємницької діяльності, контрагенти ознак фіктивності на час здійснення господарської операції не мали, що зумовлює хибність викладених в акті перевірки висновків податкового органу, а відтак, вони не можуть бути покладені в основу оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, внаслідок чого останні є такими, що винесені з порушенням норм чинного законодавства України, а тому підлягають скасуванню та визнанню протиправними. Крім того, висновки відповідача також обґрунтовані недотриманням податкового законодавства іншими платниками податків - контрагентами позивача та іншими особами, з якими позивач не мав жодних відносин.

Також, представником позивача вказано, що відповідач не довів наявності передбачених законом підстав для застосування підпункту 140.5.11 пункту 140.5 статті 140 Податкового кодексу України, а тому відповідні висновки акта документальної перевірки є необґрунтованими та не можуть бути покладені в основу визначення позивачу грошових зобов`язань у визначеній частині.

Окремо, представник позивача звернув увагу на те, що контролюючий орган безпідставно збільшив суму витрат ще на 570 900 грн, які не підтверджуються бухгалтерськими регістрами позивача та не відповідають даним бухгалтерського обліку. Внаслідок цієї арифметичної помилки було безпідставно завищено суму фінансового результату до оподаткування, що, своєю чергою, призвело до необґрунтованого визначення додаткового грошового зобов`язання з податку на прибуток. При цьому, на думку представника позивача, відповідач у матеріалах перевірки не навів жодного розрахунку, який би пояснював походження показника 2 732 340 грн., не зазначив бухгалтерських документів, з яких він був отриманий, та не обґрунтував причини відхилення фактичних даних бухгалтерського обліку позивача. Подані до акта перевірки додатки також не містять розрахунку, який би підтверджував правильність використаного контролюючим органом показника.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.08.2026 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд останньої за правилами загального позовного провадження.

24.08.2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов відзив ГУ ДПС у Дніпропетровській області, в якому відповідач заперечив в повному обсязі проти позовних вимог та зазначив, що за результатами документальної планової виїзної перевірки податковий орган дійшов висновку, що взаємовідносини між Товариством з обмеженою відповідальністю Виробниче об`єднання «Мінерали України» та фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ), фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 (код НОМЕР_2 ), фізичною особою підприємцем ОСОБА_3 (код НОМЕР_2 ) та фізичною особою підприємцем ОСОБА_4 (код НОМЕР_3 ) не підтверджені належним чином первинними документами, а первинні документи, що складені на підтвердження господарських операцій, є неправомірно складеними, носять формальний характер та не можуть підтверджувати факт здійснення будь яких господарських операцій між вказаними контрагентами. Таким чином, оспорювані податкові повідомлення-рішення є правомірними та не можуть бути визнані протиправними.

Також, контролюючий орган вважає, що, на порушення п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, пп.140.5.4 п.140.5 ст.140 Податкового кодексу України, ТОВ ВО «МІНЕРАЛИ УКРАЇНИ» занижено різниці, на які збільшується фінансовий результат в частині здійснення неконтрольованих операцій з нерезидентом HK BEST PIPE FITTING CO., LTD, що, на думку відповідача, призвело до заниження загальної суми різниць, які виникають відповідно до Податкового кодексу України, що, в свою чергу, призвело до заниження об`єкту оподаткування податком на прибуток у загальному розмірі 3 850 887 грн.

Крім того, контролюючий орган вказав, що ТОВ ВО "МІНЕРАЛИ УКРАЇНИ" до перевірки не надавались акти огляду майна страховиками. ТОВ ВО "МІНЕРАЛИ УКРАЇНИ" в рамках дії вищезазначених укладених договорів добровільного страхування майна до перевірки не надано будь-якої інформації щодо звернення Страхувальника (ТОВ ВО "МІНЕРАЛИ УКРАЇНИ") при настанні страхових випадків до Страховиків щодо відшкодування збитків по страховим випадкам. До того, страхування фінансового ризику «дефолту» або «непоставки» щодо відомих світових виробників з високим кредитним рейтингом та реальними виробничими потужностями, не має розумної економічної причини (ділової мети).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.09.2026 року підготовче провадження у справі закрито та призначено розгляд справи по суті.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві, у відповіді на відзив та письмових поясненнях, які надавались на адресу суду, просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, посилаючись на письмовий відзив, заперечення на відповідь на відзив та письмові пояснення, що містяться в матеріалах справи, у зв`язку з чим у задоволенні позовної заяви просив відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п. 77.1, п. 77.4 ст. 77 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ із змінами та доповненнями, п. 2 частини 1 ст. 13 розділу ІV, п.п. 923 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08 липня 2010 року №2464 - VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (зі змінами), у зв`язку з включенням до плану - графіка проведення документальних планових перевірок суб`єктів господарювання на 2026 рік та на підставі наказу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 27.03.2026 № 1791-п «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ ВО «МІНЕРАЛИ УКРАЇНИ» контролюючим органом проведено планову виїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче Об`єднання «МІНЕРАЛИ УКРАЇНИ» за період з 01.07.2019 по 31.12.2025 з метою здійснення контролю за додержанням вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків, зборів та інших платежів, установлених законодавством, та з питань дотримання законодавства щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 31.12.2025.

За результатами перевірки податковим органом складено Акт №2297/04-36-07-03/31008937 від 27.05.2026 року «Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ ВО «МІНЕРАЛИ УКРАЇНИ» (код ЄДРПОУ 31008937), яким встановлені наступні порушення:

1. П(С)БО 15, П(С)БО 16, п.44.1, п.44.2 ст. 44, пп. 134.1.1, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, пп. 140.5.4, п.п. 140.5.11 п. 140.5 ст. 140 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 9 576 588 грн. в тому числі: - за 2-ге півріччя 2019 року на суму 398 224 грн. (наростаючим підсумком за 2019 рік), - за 2020 рік на суму 1 112 303 грн., - за 2021 рік на суму 1 704 693 грн., - за 2022 рік на суму 1 043 633 грн., - за 2023 рік на суму 1 442 134 грн., -за 2024 рік на суму 1 887 321 грн., - за 2025 рік на суму 1 988 280 грн.

2. п.п.16.1.5 п.16.1 ст.16, пп.20.1.6, п.20.1 ст.20, п.44.1, п.44.3 ст. 44, п.85.2 ст. 85 Податкового ненадання Кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями) за визначену до перевірки документів які підтверджують ціну на придбаний товар, а саме ціну, Податкового за принципом «витягнутої руки» відповідно до процедури встановленої ст.39 кодексу України та документального підтвердження результатів придбаних послуг нематеріального кодексу України.

3. пп. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49, п. 51.1 ст. 51, пп. "б" п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу від 02.12.2010 № 2755-VI та п.1 р. ІІ Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного зареєстрованим внеску, затвердженим наказом Міністерства фінансів України 13 січня 2015 року №4, в Міністерстві юстиції України 30 січня 2015р. за №111/26556, в редакції наказу Мінфіну від 15.12.2020 № 773, що призвело до несвоєчасного надання податкового розрахунку за ф. № 4ДФ за І квартал 2022 року.

4. пп. «б» п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI та пункту 4 розділу IV Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затвердженим наказом Міністерства фінансів України 13 січня 2015 року № 4, зареєстрованим в Міністерстві № юстиції України 30 січня 2015 р. за № 111/26556, в редакції наказу Мінфіну від 15.12.2020 773, що призвело до подання не у повному обсязі податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податку з ознакою доходу «157» «дохід, виплачений самозайнятій особі» на загальну суму 1000,00 грн., у тому числі: за IV квартал 2024 року у сумі доходу 1000,00 грн.

5. п.4 ч.2 ст.6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 року № 2464-VI, з урахуванням п.1 р. III Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - Порядок), затвердженого наказом міністерства фінансів України від 14 квітня 2015 року № 435, зареєстровано в міністерстві юстиції України 23.04.2015 за № 460/26905, що призвело до надання звітів по ЄСВ за березень 2016 року, за березень 2017 року з порушенням встановленого порядку.

ГУ ДПС у Дніпропетровській області за вказаними порушеннями було винесено податкове повідомлення рішення податкове повідомлення рішення № 0380740703 від 07.07.2026 (форми «Р») про збільшення грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток підприємств на суму 11 166 930,00 грн (з яких 9 576 588, 00 грн за основним платежем та 1 590 342,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями).

Підставами нарахування вказаного податкового зобов`язання стали висновки податкового органу про те, що взаємовідносини між Товариством з обмеженою відповідальністю Виробниче об`єднання «Мінерали України» та фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ), фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 (код НОМЕР_2 ), фізичною особою підприємцем ОСОБА_3 (код НОМЕР_2 ) та фізичною особою підприємцем ОСОБА_4 (код НОМЕР_3 ) не підтверджені належним чином первинними документами, а первинні документи, що складені на підтвердження господарських операцій, є неправомірно складеними, носять формальний характер та не можуть підтверджувати факт здійснення будь яких господарських операцій між вказаними контрагентами.

Також, контролюючий орган зробив висновок, що підлягають декларуванню показники по ряд. 3.1.6.1 «Сума 30 відсотків вартості товарів, у тому числі необоротних активів (крім активів з права користування за договорами оренди), робіт та послуг, придбаних у нерезидентів (у тому числі пов`язаних осіб нерезидентів), зареєстрованих у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу І Податкового кодексу України (підпункт 140.5.4 пункту 140.5 статті 140 розділу ІІІ Податкового кодексу України)» додатку РІ до декларації з податку на прибуток за 2024 рік в частині здійснення неконтрольованих операцій з нерезидентом HK BEST PIPE FITTING CO., LTD (Гонконг, Особливий адміністративний район Китаю) на 30% вартості таких послуг, що складає 1 239 186 грн. та за 2025 рік в частині здійснення неконтрольованих операцій з нерезидентом HK BEST PIPE FITTING CO., LTD (Гонконг, Особливий адміністративний район Китаю) на 30% вартості таких послуг, що складає 2 611 701 грн. (відповідно до приписів пп. 140.5.4 п.140.5 ст. 140 ПКУ).

Крім того, контролюючий орган вказав, що ТОВ ВО "МІНЕРАЛИ УКРАЇНИ" до перевірки не надавались акти огляду майна страховиками. ТОВ ВО "МІНЕРАЛИ УКРАЇНИ" в рамках дії вищезазначених укладених договорів добровільного страхування майна до перевірки не надано будь-якої інформації щодо звернення Страхувальника (ТОВ ВО "МІНЕРАЛИ УКРАЇНИ") при настанні страхових випадків до Страховиків щодо відшкодування збитків по страховим випадкам. До того, страхування фінансового ризику «дефолту» або «непоставки» щодо відомих світових виробників з високим кредитним рейтингом та реальними виробничими потужностями, не має розумної економічної причини (ділової мети).

Вказані висновки ґрунтуються на тих обставинах, що надані до перевірки документи не підтверджують фактичне виконання ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 , ФОП ОСОБА_5 послуг та не дають можливості встановити їх економічну, ділову доцільність, не підтверджують реальності операцій, які зумовлювали б зміни в структурі активів, зобов`язань та власного капіталу ТОВ ВО «МІНЕРАЛИ УКРАЇНИ».

Згідно поданої ТОВ ВО «МІНЕРАЛИ УКРАЇНИ» звітності з податку на прибуток річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за 2024 рік складає 61 026 100 грн. обсяг господарських операцій з нерезидентом HK BEST PIPE FITTING CO., LTD (Гонконг, Особливий адміністративний район Китаю) за 2024 рік складає 4 130 618,59 грн. Отже, обсяги здійснених операцій з вище визначеним іноземним контрагентом не підпадають під визначення «контрольовані». Тобто 30% вартості цих операцій складають 1 239 185,58 грн. (відповідно до приписів пп. 140.5.4, 140.5.51 п.140.5 ст. 140 ПКУ). Згідно поданої ТОВ ВО «МІНЕРАЛИ УКРАЇНИ» звітності з податку на прибуток річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за 2025 рік складає 82 240 797 грн., обсяг господарських операцій з нерезидентом HK BEST PIPE FITTING CO., LTD (Гонконг, Особливий адміністративний район Китаю) за 2025 рік складає 8 705 670,12 грн. Отже, обсяги здійснених операцій з вище визначеним іноземним контрагентом не підпадають під визначення «контрольовані». Тобто 30% вартості цих операцій складають 2 611 701,0 грн. (відповідно до приписів пп. 140.5.4 п.140.5 ст. 140 ПКУ).

У зв`язку із вищезазначеним, на думку контролюючого органу, підлягають декларуванню показники по ряд. 3.1.6.1 «Сума 30 відсотків вартості товарів, у тому числі необоротних активів (крім активів з права користування за договорами оренди), робіт та послуг, придбаних у нерезидентів (у тому числі пов`язаних осіб нерезидентів), зареєстрованих у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу І Податкового кодексу України (підпункт 140.5.4 пункту 140.5 статті 140 розділу ІІІ Податкового кодексу України)» додатку РІ до декларації з податку на прибуток за 2024 рік в частині здійснення неконтрольованих операцій з нерезидентом HK BEST PIPE FITTING CO., LTD (Гонконг, Особливий адміністративний район Китаю) на 30% вартості таких послуг, що складає 1 239 186 грн. та за 2025 рік в частині здійснення неконтрольованих операцій з нерезидентом HK BEST PIPE FITTING CO., LTD (Гонконг, Особливий адміністративний район Китаю) на 30% вартості таких послуг, що складає 2 611 701 грн. (відповідно до приписів пп. 140.5.4 п.140.5 ст. 140 ПКУ).

Вирішуючи правомірність податкового повідомлення-рішення №0380740703 від 07 липня 2026 року, прийнятого ГУ ДПС у Дніпропетровській області, суд застосовує принципи дослідження господарських операцій, закріплених постановами Верховного Суду, а саме:

- превалювання сутності над формою (операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми) (Постанова КАС ВС від 18.09.2025 року у справі № 140/3421/24);

- дослідження сукупності обставин та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій (Постанова КАС ВС від 06.06.2025 року у справі № 400/1646/20);

- принцип індивідуальної відповідальності платника податків (Постанова ВП ВС від 07 липня 2022 року у справі №160/3364/19);

- доцільності економічних рішень платника та питання ефективності використання платником власного капіталу (Постанова КАС ВС від 04.06.2026 року у справі № 380/10876/25);

Судом встановлено, що під час перевіряємого періоду ТОВ ВО «МІНЕРАЛИ УКРАЇНИ» мало господарські взаємовідносини з фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ), фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 (код НОМЕР_2 ), фізичною особою підприємцем ОСОБА_3 (код НОМЕР_2 ) та фізичною особою підприємцем ОСОБА_4 (код НОМЕР_3 ).

В силу приписів п. 44.1 ст. 44 ПК України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

При цьому, платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пунктом 44.2 ст. 44 ПК України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість включає наступне.

Встановлення факту здійснення господарської операції, а саме: дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції - договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо. Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, такі як: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення, приміщень для зберігання товарів тощо; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки, з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Згідно з пункту 198.1, статті 198 ПК України - право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до пункту 198.3, статті 198 ПК України - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних фондів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Згідно з п. 198.2, ст. 198 ПК України - датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пункту 198.6, статті 198 ПК України - не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 Кодексу

Пунктом 200.1 статті 200 ПК України встановлено, що сума податку, яка підлягає сплаті (перерахуванню) до Держбюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного періоду та сумою податкового кредиту такого звітного періоду.

Згідно з пунктом 200.2 статті 200 ПК України - при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з цим пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені розділом V Податкового кодексу, а при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з цим розділом

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Суд зазначає, що підставою для ведення бухгалтерського обліку господарських операцій та надання юридичної сили і доказовості є первинні документи, що повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також у п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, відповідно до якого первинні документи це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Первинні документи фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному місяці, в якому вони були здійснені.

Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів у разі фактичного здійснення господарської операції. При цьому наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їхньому оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце.

Взаємовідносини між ТОВ ВО «МІНЕРАЛИ УКРАЇНИ» та фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ) відбувались на підставі Договору надання юридичних послуг №01/1-19 від 01.01.2019 року.

Відповідно до умов Договору, ФОП ОСОБА_1 іменується в подальшому як «Виконавець», ТОВ ВО «МІНЕРАЛИ УКРАЇНИ» іменується в подальшому як «Замовник».

Виконавець приймає зобов`язання надати юридичні послуги Замовнику, а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити надані юридичні послуги.

Склад і обсяг надання юридичних послуг сторонами погоджено та визначено, що Виконавець зобов`язується надати Замовнику послуги щодо юридичного супроводження господарської діяльності підприємства, зокрема підготовка, укладання господарських договорів, складання інших документів, консультації, представництво в усіх установах та підприємствах, тощо.

На підтвердження господарських взаємовідносин надано: акти виконаних робіт за Договором надання юридичних послуг №01/1-19 від 01.01.2019 року за період 2019 2025 роки на суму 1 311 686,00 грн.

Взаємовідносини між ТОВ ВО «МІНЕРАЛИ УКРАЇНИ» та фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 (код НОМЕР_2 ) відбувались на підставі Договору №01/01/21-1 від 01.01.2021 року.

Відповідно до умов Договору, Виконавець (ФОП ОСОБА_2 ) забезпечує надання інформаційно-консультаційних послуг з юридичних і інших питань господарської діяльності підприємства на умовах, зазначених в цьому Договорі.

Виконавець зобов`язується надати Замовнику (ТОВ ВО «МІНЕРАЛИ УКРАЇНИ») наступні інформаційно- консультаційні послуги: - з питань організації імпорту товарів; - з питань роботи митних органів; - з питань надходження товарів від продавців - юридичних осіб; - з питань надходження товарів від приватних підприємців; - з питань закупівля продукції у населення; - з питань документообігу, а саме: документів, які є підставою для оприбуткування товарів; документів, що підтверджують відповідність товарів установленим нормам і стандартам.

Замовник зобов`язується оплатити Виконавцю послуги, на підставі акту виконаних робіт.

На підтвердження господарських взаємовідносин надано: акти надання послуг за період 2021 - 2023 роки на суму 623 108,00 грн.

Взаємовідносини між ТОВ ВО «МІНЕРАЛИ УКРАЇНИ» та фізичною особою підприємцем ОСОБА_3 (код НОМЕР_2 ) відбувались на підставі Договору № №001/2023 - К від 01.04.2023 року.

Відповідно до умов Договору, Виконавець (ФОП ОСОБА_2 ) забезпечує надання інформаційно-консультаційних послуг з юридичних і інших питань господарської діяльності підприємства на умовах, зазначених в цьому Договорі.

Виконавець зобов`язується надати Замовнику (ТОВ ВО «МІНЕРАЛИ УКРАЇНИ») наступні інформаційно- консультаційні послуги: - з питань організації імпорту товарів; - з питань роботи митних органів; - з питань надходження товарів від продавців - юридичних осіб; - з питань надходження товарів від приватних підприємців; - з питань закупівля продукції у населення; - з питань документообігу, а саме: документів, які є підставою для оприбуткування товарів; документів, що підтверджують відповідність товарів установленим нормам і стандартам.

Замовник зобов`язується оплатити Виконавцю послуги, на підставі акту виконаних робіт.

На підтвердження господарських взаємовідносин надано: акти надання послуг за період 2023 - 2025 роки на суму 1 029 873,30 грн.

Взаємовідносини між ТОВ ВО «МІНЕРАЛИ УКРАЇНИ» та фізичною особою підприємцем ОСОБА_4 (код НОМЕР_3 ) відбувались на підставі Договору №3 від 20.09.2021 року на надання послуг з розроблення пакету внутрішньої документації з охорони праці.

Відповідно до умов Договору, Предметом цього Договору є надання Виконавцем (ФОП ОСОБА_4 ) Замовнику (ТОВ ВО «МІНЕРАЛИ УКРАЇНИ») одноразової послуги (далі за текстом «Послуга») з розробки пакету внутрішньої документації, необхідної для створення на підприємстві Замовника системи охорони праці відповідно до вимог діючого законодавства України.

За названу послугу Замовник сплачує Виконавцю винагороду в розмірі, порядку та строки, встановлені розділом 4 цього Договору.

Перелік документації, яка має бути розроблена Виконавцем та передана Замовнику, наведено у Специфікації, що є невід`ємною частиною цього Договору.

Підписаний Сторонами Акт приймання-передачі виконаних послуг є підставою для взаємних розрахунків між Сторонами.

На підтвердження господарських взаємовідносин надано: специфікацію від 20.09.2021 року та акт приймання-передачі виконаної послуги від 05.10.2021 року на суму 4000,00 грн.

Також, взаємовідносини між ТОВ ВО «МІНЕРАЛИ УКРАЇНИ» та фізичною особою підприємцем ОСОБА_4 (код НОМЕР_3 ) відбувались на підставі Договору №4 від 20.09.2021 року на надання послуг з технічного контролю якості.

Предметом цього Договору є надання Виконавцем Замовнику послуг (далі за текстом «Послуги») з оперативного контролю якості продукції та послуг підприємства, які підприємство надає замовникам.

За названу послугу Замовник сплачує Виконавцю винагороду в розмірі, порядку та строки, встановлені розділом 4 цього Договору.

Перелік послуг, які має надавати Виконавець Замовнику, наведено у Специфікації, що є невід`ємною частиною цього Договору (додаток 1).

Підписаний Сторонами Акт приймання-передачі виконаних послуг є підставою для взаємних розрахунків між Сторонами.

На підтвердження господарських взаємовідносин надано: специфікацію від 20.09.2021 року та акт приймання-передачі виконаної послуги від 22.09.2021 року на суму 1000,00 грн.

Також, взаємовідносини між ТОВ ВО «МІНЕРАЛИ УКРАЇНИ» та фізичною особою підприємцем ОСОБА_4 (код НОМЕР_3 ) відбувались на підставі Договору б/н від 01.08.2023 року про надання послуг.

В порядку та на умовах, визначених цим Договором, Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов`язання по наданню послуг з питань інженерно-технічного забезпечення виробничої діяльності підприємства Замовника.

Перелік послуг, що надаються Виконавцем Замовнику за цим Договором:

Забезпечення виробничого процесу підприємства Замовника стандартними інструментами та пристосуваннями.

Перевірка (далі технічний контроль) готової продукції, виробленої підприємством Замовника на відповідність вимогам нормативно-технічної документації, за якою було вироблено таку продукцію.

Інші послуги Виконавця можуть погоджуватися Сторонами в додаткових угодах до цього Договору.

За надані послуги Замовник сплачує Виконавцю винагороду в розмірі, порядку та строки, встановлені цим Договором та додатковими угодами до нього.

Підтвердженням виконання умов цього Договору є підписання Сторонами Акту прийому передачі послуг, який складається Виконавцем в останній день місяця.

На підтвердження господарських взаємовідносин надано: Акти приймання-передачі послуг до Договору про надання послуг від 01.08.2023.

Також, взаємовідносини між ТОВ ВО «МІНЕРАЛИ УКРАЇНИ» та фізичною особою підприємцем ОСОБА_4 (код НОМЕР_3 ) відбувались на підставі Договору б/н від 03.01.2024 року про надання послуг.

В порядку та на умовах, визначених цим Договором, Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов`язання по наданню послуг з питань інженерно-технічного забезпечення виробничої діяльності дільниці механічної обробки, яка входить до складу механічного цеху Замовника (далі Послуги).

До послуг, що надаються Виконавцем за цим договором, не входить дільниця порізки механічного цеху Замовника.

Перелік послуг, що надаються Виконавцем Замовнику за цим договором:

Забезпечення необхідним інструментом та пристосуваннями для безперебійної роботи.

Розробка маршрутно-технологічних карт для виготовленої продукції та наданих послуг.

Перевірка (далі - технічний контроль) готової продукції та виконаних послуг на відповідність технічним регламентам.

За надані послуги Замовник сплачує Виконавцю винагороду в розмірі, порядку та строки, встановлені цим Договором та додатковими угодами до нього.

Інші послуги Виконавця можуть погоджуватися Сторонами в додаткових угодах до цього договору.

На підтвердження господарських взаємовідносин надано: Акти приймання-передачі послуг до Договору про надання послуг від 03.01.2024 року та звіти до таких Актів.

Також, взаємовідносини між ТОВ ВО «МІНЕРАЛИ УКРАЇНИ» та фізичною особою підприємцем ОСОБА_4 (код НОМЕР_3 ) відбувались на підставі Договору б/н від 01.01.2025 року про надання послуг.

В порядку та на умовах, визначених цим Договором, Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов`язання по наданню послуг з питань інженерно-технічного забезпечення виробничої діяльності механічного цеху Замовника (далі - Послуги).

Перелік послуг, що надаються Виконавцем Замовнику за цим договором:

Забезпечення необхідним інструментом та пристосуваннями для безперебійної роботи.

Розробка маршрутно-технологічних карт для виготовленої продукції та наданих послуг

Перевірка (далі технічний контроль) готової продукції та виконаних послуг на відповідність технічним регламентам

За надані послуги Замовник сплачує Виконавцю винагороду в розмірі, порядку та строки, встановлені цим Договором та додатковими угодами до нього.

Інші послуги Виконавця можуть погоджуватися Сторонами в додаткових угодах до цього договору.

На підтвердження господарських взаємовідносин надано: Акти приймання-передачі послуг до Договору про надання послуг від 01.01.2025 року та звіти до таких Актів.

В акті перевірки підтверджено відображення вказаних операцій в бухгалтерському обліку та оплату за вказані послуги.

Суд встановив, що позивачем було надано документи, які дають можливість дійти висновку про рух активів у процесі здійснення зазначених вище господарських операцій, наявність спеціальної податкової правосуб`єктності учасників господарських операцій та існування зв`язку між фактом придбання товарів (робіт, послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку та доказами на підтвердження отримання позивачем робіт.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази, що стосуються господарських операцій з контрагентами позивача, суд надає перевагу належним письмовим доказам, а саме документам первинного бухгалтерського обліку.

Отже, судом були досліджені первинні документи, на підставі яких формується бухгалтерський та податковий облік, які були складені на підставі договорів із зазначеним вище контрагентами позивача, та встановлено, що вказані господарські операції пов`язані з господарською діяльністю позивача, а первинні документи складені у відповідності до вимог Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, а тому, суд вважає висновки податкового органу, викладені в акті перевірки стосовно виконання умов досліджуваних договорів, необґрунтованими, оскільки правомірність формування податкового кредиту по вказаним контрагентам підтверджується долученими до матеріалів справи первинними документами.

На думку суду, надані позивачем первинні документи підтверджують формування показників податкової звітності позивача та вказують, що господарські операції, які є підставою для формування податкового обліку підприємства, відбулись.

Так, рух активів при здійсненні вище вказаних операцій підтверджується документами про оплату, накладними, укладеними договорами, документами податкового обліку, копії яких долучені до матеріалів справи та були досліджені судом.

Вищезазначені документи не мають дефектів форми, змісту або походження, які в силу 198, 201 Податкового кодексу України, ч.2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Крім цього, відповідно до п. 2 Розділу ІІ Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 року №727, акт документальної перевірки - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки, відображає її результати і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з п. 5 Розділу ІІ зазначеного Порядку, факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб`єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Водночас, як вже встановлювалося судом, контролюючим органом зазначено, що надані до перевірки акти виконаних робіт (послуг) за своїм змістом не грунтовні та не конкретні, містять лише загальні позначення наданих послуг, не містять ні детального змісту, ні обсягу наданих послуг, ні витраченого часу/ресурсів на надання вказаних послуг, які чинники впливали на визначення їх вартості, в чому полягала їх унікальність, внаслідок чого неможливо достовірно визначити їх об`єм, вартість, акти містять очевидні дефекти змісту, що також вказує на їх формальне оформлення а отже не відповідають вимогам ст. 9 Закону України від 16.07.99р. 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (із змінами та доповненнями) та п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за №168/704, а саме не містять обов`язкового реквізиту первинного документу: зміст та обсяг господарської операції. Надані до перевірки акти надання послуг не дозволяють перевірити правильність формування перевіряємим підприємством податкових вигод за такими операціями, а інших документів, які за звичайною діловою практикою супроводжують фактичне виконання такого роду операцій, реальні результати отриманих послуг ТОВ ВО «МІНЕРАЛИ УКРАЇНИ» надано не було.

На підставі зазначеного, контролюючий орган дійшов висновку про те, що надані до перевірки документи не підтверджують фактичне виконання ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 , ФОП ОСОБА_5 послуг та не дають можливості встановити їх встановити їх економічну, ділову доцільність, не підтверджують реальності операцій, які зумовлювали б зміни в структурі активів, зобов`язань та власного капіталу ТОВ ВО «МІНЕРАЛИ УКРАЇНИ».

Висновки щодо реального виконання господарської операції, що породжує право платника податків на податковий кредит та зменшення фінансового результату до оподаткування на суму витрат, зробила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 7 липня 2022 року по справі №160/3364/19. Велика Палата в цій постанові акцентувала увагу на тому, що відповідно до положень статті 90 КАС України обставини у справі підлягають встановленню адміністративними судами під час розгляду відповідних спорів по суті на підставі всіх належних і допустимих доказів, при чому жоден з доказів не має наперед установленої сили, у тому числі будь-які дані, отримані в межах кримінальних проваджень. Ці дані підлягають ретельній перевірці безпосередньо судом, що розглядає справу, в силу офіційності з`ясування обставин справи, а також якщо платник податків обґрунтовано заперечує достовірність відповідних даних.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, необхідно враховувати, що відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать про те, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, що враховуються при визначені об`єкта оподаткування, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої статті 77 КАС України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд звертає увагу, що економічний ефект, зокрема, але не виключно, передбачає приріст (збереження) активів платника податків та/або їх вартості, а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому. Тобто, ключовою ознакою ділової мети є намір платника одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності, який передбачає приріст (збереження) активів платника та/або їх вартості, а так само створення умов для такого приросту (збереження) у майбутньому.

Суд зазначає, що питання доцільності економічних рішень платника та питання ефективності використання платником власного капіталу, а також оцінка витрат платника у світлі їх доцільності та раціональності не належить до повноважень податкового органу. Податковий кодекс України не містить положень, що дають можливість контролюючому органу оцінювати здійснені платником операції з позиції їх доцільності, раціональності та ефективності господарських взаємовідносин.

Зазначене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 28 січня 2025 року у справі № 160/19323/23.

З цих підстав, суд вважає висновки контролюючого органу щодо господарських взаємовідносини Товариства з ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_4 необґрунтованими та безпідставними.

Щодо висновків контролюючого органу про необхідність збільшення позивачем фінансового результату до оподаткування за господарськими операціями з компанією HK BEST PIPE FITTING CO., LTD, суд зазначає про таке.

Судом встановлено, що ТОВ ВО «МІНЕРАЛИ УКРАЇНИ» у перевіряємий період мало господарські правовідносини із нерезидентом HK BEST PIPE FITTING CO., LTD (Гонконг) щодо придбання ТМЦ (фітинги для труб і трубок з вуглецевої сталі марки) в 2024 році на загальну фактурну вартість у розмірі 4 130 618,59 грн. та в 2025 році на загальну фактурну вартість у розмірі 8 705 670,12 грн.

Як зазначено контролюючим органом, під час перевірки, згідно поданої ТОВ ВО «МІНЕРАЛИ УКРАЇНИ» звітності з податку на прибуток річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за 2024 рік складає 61 026 100 грн. обсяг господарських операцій з нерезидентом НК BEST PIPE FITTING CO., LTD (Гонконг. Особливий адміністративний район Китаю) за 2024 рік складає 4 130 618,59 грн. та останній зробив висновок, що обсяги здійснених операцій з вище визначеним іноземним контрагентом не підпадають під визначення «контрольовані».

Також, контролюючий орган, в акті перевірки вказав, що згідно поданої ТОВ ВО «МІНЕРАЛИ УКРАЇНИ» звітності з податку на прибуток річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за 2025 рік складає 82 240 797 грн., обсяг господарських операцій з нерезидентом HK BEST PIPE FITTING CO., LTD (Гонконг, Особливий адміністративний район Китаю) за 2025 рік складає 8 705 670,12 грн. і також дійшов висновку, що обсяги здійснених операцій з вище визначеним іноземним контрагентом не підпадають під визначення «контрольовані».

Встановивши зазначене, контролюючий орган вказав, що до перевірки ТОВ ВО «МІНЕРАЛИ УКРАЇНИ» не надано документи які підтверджують ціну на придбаний товар, а саме ціну, визначену за принципом «витягнутої руки» відповідно до процедури встановленої статтею 39 ПКУ, у зв`язку з чим перевіряючими складено акт «Про ненадання документів для проведення планової виїзної перевірки» від 20.05.2026 №1345/04-36-07-03/31008937.

Враховуючи наведене, контролюючий орган, під час дослідження поданої ТОВ ВО «МІНЕРАЛИ УКРАЇНИ» звітності з податку на прибуток, зазначив, що фактично рядок 3.1.6.1 «Сума 30 відсотків вартості товарів, у тому числі необоротних активів (крім активів з права користування за договорами оренди), робіт та послуг, придбаних у нерезидентів (у тому числі пов`язаних осіб нерезидентів), зареєстрованих у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу І Податкового кодексу України (підпункт 140.5.4 пункту 140.5 статті 140 розділу ІІІ Податкового кодексу України)» додатку РІ до декларації з податку на прибуток за 2024 рік та за 2025 рік ТОВ ВО «МІНЕРАЛИ УКРАЇНИ» не заповнено.

Враховуючи вказане, контролюючий орган вказує, що на порушення п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, пп.140.5.4 п.140.5 ст.140 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями) ТОВ ВО «МІНЕРАЛИ УКРАЇНИ» занижено різниці, на які збільшується фінансовий результат, що призвело до заниження загальної суми різниць, які виникають відповідно до Податкового кодексу України, що, в свою чергу, призвело до заниження об`єкту оподаткування податком на прибуток у загальному розмірі 3 850 887 грн. (в одиницях податкової звітності).

Втім, суд не погоджується із такими доводами та твердженнями контролюючого органу, з огляду на наступне.

Фактично, виходячи зі змісту акту документальної перевірки, контролюючий орган дійшов висновку про необхідність збільшення фінансового результату до оподаткування на загальну суму 3 850 887 грн, у зв`язку з тим, що Товариством не здійснено коригування, передбачене підпунктом 140.5.4 пункту 140.5 статті 140 Податкового кодексу України.

Тобто, спірним питанням є застосування/не застосування коригування, передбаченого підпунктом 140.5.4 пункту 140.5 статті 140 Податкового кодексу України.

Відповідно до підпункту 140.5.4 пункту 140.5 статті 140 ПК України фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується:

на суму 30 відсотків вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг (крім операцій, зазначених у пункті 140.2 та підпункті 140.5.6 цього пункту, та операцій, визнаних контрольованими відповідно до статті 39 цього Кодексу), придбаних у:

неприбуткових організацій, внесених до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого придбання, крім випадків, коли сума вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг, придбаних у таких організацій, сукупно протягом звітного (податкового) року не перевищує 25 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, та крім бюджетних установ і неприбуткової організації, яка є об`єднанням страховиків, якщо участь страховика у такому об`єднанні є умовою проведення діяльності такого страховика відповідно до закону;

нерезидентів (у тому числі пов`язаних осіб - нерезидентів), зареєстрованих у державах (на територіях), зазначених у підпункті 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 цього Кодексу.

Вимоги цього підпункту не застосовуються платником податку, якщо операція не є контрольованою та сума таких витрат підтверджується платником податку за цінами, визначеними за принципом "витягнутої руки", відповідно до процедури, встановленої статтею 39 цього Кодексу, але без подання звіту.

При цьому, якщо ціна придбання товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг перевищує їх ціну, визначену відповідно до принципу "витягнутої руки", встановленого статтею 39 цього Кодексу, коригування фінансового результату до оподаткування здійснюється на розмір різниці між вартістю придбання та вартістю, визначеною виходячи з рівня ціни, визначеної за принципом "витягнутої руки";

Питання трансфертного ціноутворення регулюється статтею 39 ПК України, відповідно до підпунктів 39.1.1 - 39.1.4 пункту 39.1 платник податку, який бере участь у контрольованій операції, повинен визначати обсяг його оподатковуваного прибутку відповідно до принципу "витягнутої руки".

Обсяг оподатковуваного прибутку, отриманого платником податку, який бере участь в одній чи більше контрольованих операціях, вважається таким, що відповідає принципу "витягнутої руки", якщо умови зазначених операцій не відрізняються від умов, що застосовуються між непов`язаними особами у співставних неконтрольованих операціях.

Якщо умови в одній чи більше контрольованих операціях не відповідають принципу "витягнутої руки", прибуток, який був би нарахований платнику податків в умовах контрольованої операції, що відповідає зазначеному принципу, включається до оподатковуваного прибутку платника податку.

Встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" проводиться за методами, визначеними пунктом 39.3 цієї статті, з метою перевірки правильності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток підприємств.

За положеннями підпункту 39.2.1.3 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 ПК України для контрольованих операцій з вивезення у митному режимі експорту та/або ввезення у митному режимі імпорту товарів, що мають біржове котирування, встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" з метою оподаткування доходів (прибутку, виручки) платників податків, що є сторонами контрольованої операції, здійснюється за методом порівняльної неконтрольованої ціни.

Для встановлення відповідності умов контрольованих операцій принципу "витягнутої руки" використовується діапазон цін на такі товари, що склалися на товарній біржі. Перелік товарів, що мають біржове котирування, та світових товарних бірж для кожної групи товарів визначається Кабінетом Міністрів України. Діапазон цін розраховується згідно з порядком, визначеним в абзаці четвертому підпункту 39.3.2.3 цієї статті, на підставі біржових котирувань відповідного товару за декаду, що передує проведенню контрольованої операції, а в разі контрольованої операції, яка здійснюється на підставі форвардного або ф`ючерсного контракту, - на підставі форвардних або ф`ючерсних біржових котирувань відповідного товару за декаду, що передує даті укладення відповідного форвардного або ф`ючерсного контракту, за умови що платник податків повідомить центральний орган виконавчої влади, що реалізує податкову та митну політику, про укладення такого контракту з використанням засобів електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису протягом 10 робочих днів з дня укладення відповідного форвардного або ф`ючерсного контракту. Форма такого повідомлення затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Зазначені ціни підлягають коригуванню з урахуванням обсягу контрольованої операції, умов оплати та постачання товарів, якісних характеристик, транспортних витрат.

У разі застосування платником податків для встановлення відповідності умов таких операцій принципу "витягнутої руки" методів, зазначених у підпунктах 39.3.1.2-39.3.1.5 підпункту 39.3.1 пункту 39.3 статті 39 цього Кодексу, платник податків повинен до 1 травня року, що настає за звітним, подати до контролюючого органу, в якому він перебуває на обліку, письмову інформацію в довільній формі, в якій зазначаються дані про всіх пов`язаних з платником податків осіб, які брали участь у ланцюгу купівлі-продажу таких товарів (до першого непов`язаного контрагента).

Інформація повинна містити дані про рівень показників рентабельності пов`язаних осіб, які є найбільш доцільними виходячи із фактів та обставин здійснення операції, відповідно до застосованого платником податків методу встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки".

У разі коли платник податків не подасть таку інформацію або подана інформація не містить усіх даних, достатніх для перевірки відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки", контролюючий орган має право визначити рівень ціни контрольованої операції, що відповідає принципу "витягнутої руки", за методом порівняльної неконтрольованої ціни самостійно.

Судом встановлено, що відповідачем у акті перевірки не доведено і документально не підтверджено, що наданий позивачем експертний висновок Дніпропетровської торгово-промислової палати № ГО-715 від 25.05.2026, предметом якого стало дослідження відповідності ринковому рівню цін трубних фітингів із вуглецевої сталі, що поставлялися компанією HK BEST PIPE FITTING CO., LTDза зовнішньоекономічним контрактом № HK20230914 від 14.09.2023 не дає змоги найбільш обґрунтовано встановити відповідність умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки».

Також, контролюючим органом в акті перевірки самостійно не визначено рівень ціни операції, що відповідає принципу "витягнутої руки", за методом порівняльної неконтрольованої ціни, на виконання вимог приписів ст. 39 ПК України.

Згідно заключення експертного висновку Дніпропетровської торгово-промислової палати № ГО-715 від 25.05.2026 року, вартість водопровідних фітингів з вуглецевої сталі марки 20, отриманих згідно контракту № НК20230914 від 14.09.2023 за період 2024-2025 років відповідає кон`юнктурі ринку, що на переконання суду свідчить, що ціни, застосовані сторонами, відповідають принципу «витягнутої руки».

Протилежного контролюючим органом не доведено та не надано доказів до суду, які б доводили інші обставини.

Доказами в адміністративному судочинстві відповідно до положень частини першої статті 72 КАС України є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 75 КАС України).

Достатніми, відповідно до приписів частини першої статті 76 КАС України, є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно з вимогами частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Отже, враховуючи вищевказані норми, суд вказує на наступне.

Презумпція винуватості покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.

Потенційний обов`язок суб`єкта владних повноважень довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності в суді посилює його відповідальність при прийнятті рішень, вчиненні інших дій чи допущенні бездіяльності.

Презумпція винуватості суб`єкта владних повноважень відповідача також означає припущення, що повідомлені позивачем обставини у справі про рішення, дії, бездіяльність відповідача і про порушення права, свободи чи інтересу відповідають дійсності, доки відповідач їх не спростує на основі доказів.

Аналогічний правовий висновок, викладений у постанові Верховного суду від 20.02.2019 у справі №810/3212/16.

За таких обставин, суд доходить висновку про необґрунтованість та безпідставність висновків контролюючого органу про обов`язок позивача здійснити коригування фінансового результату за наведеними вище господарськими операціями із нерезидентом, відповідно до підпункту 140.5.4 пункту 140.5 статті 140 Податкового кодексу України.

Щодо доводів контролюючого органу про необхідність збільшення Товариством свого фінансового результату до оподаткування у зв`язку із здійсненням платежів на користь Дніпровської міської ради, суд зазначає про таке.

Під час проведення перевірки відповідач зробив висновок, що згідно наданих до перевірки регістрів бухгалтерського обліку, встановлено, що перевіряємим підприємством у 2025 році по Дебету рахунку 6851 «Розрахунки з іншими кредиторами» з Кредиту рахунку 31 «Розрахункові рахунки» відображено суму штрафів, сплачених Дніпровській міській раді за договором добровільного відшкодування збитків внаслідок використання земельної ділянки без оформлення договору оренди та її використання не за цільовим призначенням із заподіяння шкоди на суму 564 038,88 грн.

Контролюючий орган, зробивши висновок, що кошти у розмірі 564 038,88 грн. є штрафними санкціями (пенею) за безпідставне використання земельної ділянки позивачем на користь Дніпровської міської ради, вказав, що на порушення п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.п.140.5.11 п.140.5 ст.140 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями) ТОВ ВО «МІНЕРАЛИ УКРАЇНИ» занижено різниці, на які збільшується фінансовий результат, що призвело до заниження загальної суми різниць, які виникають відповідно до Податкового кодексу України, що, в свою чергу, призвело до заниження об`єкту оподаткування податком на прибуток.

Втім, суд зазначає про таке.

Згідно з п.п. 139.2.1 п. 139.2 ст. 139 ПК України фінансовий результат до оподаткування збільшується: на суму витрат на формування резерву сумнівних боргів або резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів) відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності; на суму витрат від списання дебіторської заборгованості понад суму резерву сумнівних боргів або понад резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів).

Таким чином, фінансовий результат до оподаткування збільшується у разі витрат від списання дебіторської заборгованості понад суму резерву сумнівних боргів, зокрема у разі зменшення корисності активів.

Відповідно до пп.140.5.11 п.140.5 ст.140 ПК України фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму витрат від визнаних штрафів, пені, неустойок, відшкодування збитків, компенсації неодержаного доходу (упущеної вигоди), нарахованих відповідно до цивільного законодавства та цивільно-правових договорів, у тому числі у сфері зовнішньоекономічної діяльності, на користь осіб, які не є платниками податку (крім фізичних осіб, які є платниками податку на доходи фізичних осіб), та на користь платників податку, які оподатковуються за ставкою 0 відсотків відповідно до пункту 44 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу, а також на суму штрафів, пені, нарахованих контролюючими органами та іншими органами державної влади за порушення вимог законодавства.

Вищенаведена законодавча норма чітко виписана законодавцем, не потребує додаткового роз`яснення чи окремого тлумачення. Передбачає, що фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується: на суму витрат від визнаних штрафів, пені, неустойок, відшкодування збитків, компенсації неодержаного доходу (упущеної вигоди), нарахованих відповідно до цивільного законодавства та цивільно-правових договорів.

Судом встановлено, що між ТОВ ВО «МІНЕРАЛИ УКРАЇНИ» та Дніпровською міською радою укладено Договір про добровільне відшкодування збитків від 08.01.2025 року.

Відповідно до умов Договору, відшкодування збитків, нанесених Стороною 2 Стороні 1 внаслідок використання земельної ділянки без оформлення договору оренди земельної ділянки, загальною площею 19 924 кв.м., яка розташована за адресою: м. Дніпро, вул. Танцюрина Балка, 15 Б (кадастровий номер 1210100000:08:514:0001) в період з 01.01.2021 по 17.10.2024 по фактичному розміщенню будівель та споруд.

Сторони, керуючись частиною 3 статті 631 Цивільного кодексу України, домовились, що всі умови цього Договору розповсюджують свою дію на відносини (які за своєю суттю є предметом договору), які виникли між Сторонами до його укладення.

Суд звертає увагу, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондиційними (зобов`язання із безпідставного придбання або збереження майна).

Згідно частин 2, 3 ст. 22 ЦК України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

Згідно ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Норма ст. 1212 ЦК України містить поняття «відшкодування шкоди», що утотожнюється з поняттям наведеним у пп. 140.5.11 п. 140.5 ст. 140 ПК України, яке передбачає, що фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується у разі «відшкодування збитків» нарахованих відповідно до цивільного законодавства.

Верховний Суд у постанові від 31.05.2022 року у cправі № 917/32/17 виклав правову позицію, згідно якої зміст приписів глав 82 і 83 Цивільного кодексу України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої. Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна. Наведена правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17.

Отже, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності.

Листом Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради від 07.07.2026 року № 7/11-439 підтверджено, що договір про добровільне відшкодування збитків від 08.01.2025 року укладено з метою врегулювання питання компенсації Дніпровській міській територіальній громаді вартості фактичного користування земельною ділянкою комунальної власності без оформленого договору оренди земельної ділянки.

Враховуючи наведене, оскільки сплачені Товариством на користь Дніпровської міської ради кошти в сумі 564 038,88 грн. є добровільно відшкодованими збитками, завданими за користування земельними ділянками без відповідних правовстановлюючих документів та розрахованими за ставками орендної плати, які діяли на момент виникнення таких збитків, суд висновків про правомірність їх віднесення до адміністративних витрат, так як фактично наведена сума є безпідставно збереженими коштами у розмірі орендної плати, які мають бути повернуті власнику земельної ділянки, який і зазнав збитків.

З огляду на викладене, доводи контролюючого органу, що сума 564 038,88 є штрафними санкціями та/або пенею, а тому вона повинна враховуватись товариством в рахунок збільшення фінансового результату до оподаткування, відповідно до вимог підпункту 140.5.11 пункту 140.5 статті 140 Податкового кодексу України, є необґрунтованими та безпідставними.

Щодо висновків контролюючого органу про безпідставне віднесення ТОВ ВО «МІНЕРАЛИ УКРАЇНИ» до складу витрат страхових платежів, сплачених за договорами добровільного страхування майна та фінансових ризиків, укладеними із ПАТ «Страхова компанія «АЛЬЯНС», ПАТ «Страхова компанія «Перемога», ПАТ «Джерело Страхування» та ПАТ «Страхова компанія «Ультра Альянс», суд зазначає про таке.

Судом встановлено, що в перевіряємому періоді ТОВ ВО «МІНЕРАЛИ УКРАЇНИ» уклало договори страхування майна, ризиків стихійних явищ, фінансових ризиків з ПАТ СК «АЛЬЯНС» (код ЄДРПОУ 32495221), ПАТ СК «УЛЬТРА АЛЬЯНС» (код ЄДРПОУ ПАТ СК «УЛЬТРА АЛЬЯНС»), ПАТ СК «ПЕРЕМОГА» (код ЄДРПОУ 19209435), ПАТ «ДЖЕРЕЛО СТРАХУВАННЯ» (код ЄДРПОУ 36018520).

Відповідно до умов таких Договорів, об`єктами страхування за цими Договорами є майнові інтереси Страхувальника, що не суперечать закону і пов`язані з фінансовими (матеріальними) збитками внаслідок порушення Контрагентами своїх Фінансових зобов`язань перед Страхувальником, передбачених умовами Контрактів.

Контролюючий орган зазначав, що проведеним аналізом наданих до перевірки додатків щодо переліку застрахованого майна встановлено, що це виключно промисловий металопрокат: труби стальні електрозварювальні, труби стальні безшовні холоднодеформовані, фланці стальні, відводи стальні, втулки (заготовки) тошо, жодного скляного виробу, вітрини, вікна чи крихкого елемента у переліках немає, окрім десятків тон сталі. Відповідно до Закону України «Про страхування» страховий ризик це певна подія, на випадок настання якої проводиться страхування, яка має ознаки вірогідності та випадковості. Подія «биття скляних елеметів» стосовно сталевиз безшовних труб чи сталевих фланців є технологічно та фізично неможливою (сталь не б`ється як скло). Кожен додатковий ризик у договорі страхування (пожежа, затоплення, крадіжка, і в тому числі бій скла збільшує страховий тариф (відсоток), від якого розраховується кінцева сума платежу, що її товариство сплачує страховій компанії. Оскільки вартість майна за додатками становить значні суми (десятки мільйонів гривень), навіть сота частина відсотка страхового тарифу за «ризик биття скла» претворюється на тисячі гривень штучно нарахованих витрат. Об`єктом страхування є товарно-матеріальні цінності що обліковуються на балансі підприємства (труби сталеві, фланці, переходи тощо) які призначені для реалізації в ході звичайної операційної діяльності ТОВ ВО "МІНЕРАЛИ УКРАЇНИ". По сутті перевіряємим підприємством здійснено сплату страхових платежів «наперед» виходячи зі статично зафіксованої суми майна. Водночас специфіка торгівлі передбачає постійний рух товару (реалізацію, відвантаження покупцям та нові надходження на склад).

Відповідач вказав, що ТОВ ВО "МІНЕРАЛИ УКРАЇНИ" до перевірки не надавались акти огляду майна страховиками. ТОВ ВО "МІНЕРАЛИ УКРАЇНИ" в рамках дії вищезазначених укладених договорів добровільного страхування майна до перевірки не надано будь-якої інформації щодо звернення Страхувальника (ТОВ ВО "МІНЕРАЛИ УКРАЇНИ") при настанні страхових випадків до Страховиків щодо відшкодування збитків по страховим випадкам.

З цих підстав, контролюючий орган вказав про відсутність економічного ефекту від укладених договорів страхування.

Водночас, суд повторно звертає увагу на те, що питання доцільності економічних рішень платника та питання ефективності використання платником власного капіталу, а також оцінка витрат платника у світлі їх доцільності та раціональності не належить до повноважень податкового органу. Податковий кодекс України не містить положень, що дають можливість контролюючому органу оцінювати здійснені платником операції з позиції їх доцільності, раціональності та ефективності господарських взаємовідносин.

Зазначене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 28 січня 2025 року у справі № 160/19323/23.

Водночас, окремо, суд зазначає і про таке.

В акті перевірки контролюючий орган зазначив, що Позивачем у 2025 році до складу витрат включено витрати на страхування у сумі 7 042 848 грн, саме цю суму було використано для здійснення податкового коригування фінансового результату. Разом з тим аналіз бухгалтерських регістрів та облікових даних свідчить, що зазначений показник визначений неправильно. Безпосередні витрати на страхування, відображені у складі адміністративних витрат, становлять: ПрАТ «СК Ультра Альянс» 524 672 грн; ТДВ «СК Джерело Страхування» 2 826 998 грн; ПрАТ «СК Перемога» 958 838 грн. Загальна сума таких витрат становить 4 310 508 грн. Крім того, до витрат 2025 року підлягали віднесенню лише суми списання витрат майбутніх періодів із рахунку 39, які відповідно до бухгалтерських регістрів становлять 2 161 440 грн.

Таким чином фактична сума витрат на страхування, яка вплинула на фінансовий результат підприємства у 2025 році, становить: 4 310 508 грн + 2 161 440 грн = 6 471 948 грн. Натомість контролюючий орган використав інший показник, а саме: 4 310 508 грн + 2 732 340 грн = 7 042 848 грн.

Отже, на переконання суду, контролюючий орган безпідставно збільшив суму витрат ще на 570 900 грн, які не підтверджуються даними бухгалтерського обліку.

Суд погоджується із доводами позивача, що внаслідок цієї арифметичної помилки було безпідставно завищено суму фінансового результату до оподаткування, що, своєю чергою, призвело до необґрунтованого визначення додаткового грошового зобов`язання з податку на прибуток.

При цьому матеріали справи не містять обґрунтованості розрахунку на підтвердження показника 2 732 340 грн.

У справі, що розглядається, суд встановив, що контролюючий орган на порушення вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, не довів та не надав належних, достатніх та допустимих доказів, які б свідчили, що наявні в контрагента трудові ресурси та матеріально-технічне забезпечення тощо були недостатніми для проведення господарської діяльності, оскільки такі висновки контролюючий орган зробив на підставі податкової інформації, наявної в АІС "Податковий блок", зокрема, на підставі аналізу зібраної та опрацьованої узагальненої податкової інформації, однак така податкова інформація носить виключно інформативний характер. Посилання контролюючого органу на таку інформацію, як критерій оцінки реальності господарських операцій, є безпідставними, оскільки така інформація сама собою не доводить та не може свідчити про наявність податкових правопорушень, на які посилається відповідач. Також, суд виходив з того, що контролюючий орган також не довів та не надав належні докази, які б свідчили про наявність фактів протиправної поведінки позивача та про обізнаність платника податків щодо протиправної поведінки його контрагента і злагодженості дій між ними.

Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов`язаний суб`єкт владних повноважень.

У пункті 53 рішення у справі "Федорченко та Лозенко проти України" ЄСПЛ зазначив, що суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Так, наведені інспекцією аргументи не є достатньо вагомими, чіткими та узгодженими доказами, що спростовують реальність господарських операцій між позивачем та контрагентом, факт чого підтверджується належними та допустимими доказами в розумінні положень статті 74 КАС України. Чинним законодавством України на сторону господарських операцій - покупця товару (робіт, послуг), який є платником податків, не покладено обов`язку в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії постачальників товару (послуг) зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на формування валових витрат та податкового кредиту.

Контролюючим органом не подано доказів, які однозначно свідчили б про неправдивість одержаних від платника документів, підтверджували б фіктивний характер спірних операцій та недобросовісність позивача як платника податків, відповідачем не надано суду жодних доказів, які підтверджували б те, що вчинення правочину (укладення договору), на підставі якого виникли взаємовідносини між позивачем та контрагентом не відповідали дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав та обов`язків чи свідчили б про незвичність цін за спірними операціями, або про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності товариства, господарській меті з метою досягнення правових наслідків та які порушують публічний порядок, суперечать моральним засадам суспільства та спрямовані на заволодіння майном держави.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 14 березня 2018 року у справі №803/1198/16 та від 14 грудня 2022 року у справі № 640/18058/19.

Згідно з ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Під час перевірки правомірності оскаржуваних рішень суд враховує, чи прийняті вони з використанням повноважень та спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискредитації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь яким несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінюючи докази надані сторонами, суд відзначає, що позивачем надано належні та допустимі докази на підтвердження заявлених позовних вимог, у той час як відповідачем не надано належних доказів на підтвердження законності спірних рішень.

Отже, за сукупності вказаних обставин висновки контролюючого органу не знайшли свого підтвердження у ході судового розгляду справи, у зв`язку із чим спірне податкове повідомлення-рішення підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду не те, що позовні вимоги були задоволені в повному обсязі, судовий збір, сплачений позивачем за подачу адміністративного позову до суду, в розмірі 26 624,00 грн. підлягає стягненню з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст. ст.139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою Відповідальністю Виробниче об`єднання «Мінерали України» (49000, Дніпропетровська обл. місто Дніпро, вул. Юдіна, 15Б ЄДРПОУ 31008937) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-А ЄДРПОУ 44118658) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0380740703 від 07 липня 2026 року, прийняте Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області.

Стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17А, код ЄДРПОУ 44118658) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою Відповідальністю Виробниче об`єднання «Мінерали України» (49000, Дніпропетровська обл. місто Дніпро, вул. Юдіна, 15Б ЄДРПОУ 31008937) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 26 624,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтею 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 29 вересня 2026 року.

Суддя В.В. Горбалінський