Ухвала суду № 140149099, 28.09.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

28 вересня 2026 року Справа №160/23839/26

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Конєва С.О., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

07.08.2026р. через систему "Електронний суд" ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та просить:

- визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 08.04.2026 року № 50000-56616125-2026-1 та від 05.06.2026 року № 50000-56616125-2026-2 про відмову у призначенні допомоги на проживання ВПО ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області виплатити ОСОБА_1 недоотриману допомогу на проживання ВПО за період з квітня 2026 року по серпень 2026 року включно у розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень 00 копійок на банківський рахунок IBAN: НОМЕР_1 ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області поновити виплату допомоги на проживання ВПО ОСОБА_1 з вересня 2026 року відповідно до Порядку № 332.

У зв`язку із великим навантаженням, а також перебуванням судді Конєвої С.О. з 24.08.2026р. по 18.09.2026р. включно у щорічній відпустці та з 21.09.2026р. по 25.09.2026р. включно на підготовці суддів, питання щодо можливості відкриття провадження у даній справі вирішується судом 28.09.2026р.

Вивчивши матеріали поданого адміністративного позову, суд приходить до висновку про те, що зазначений позов слід залишити без руху на підставі ч.1 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з наступного.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160,161, 172 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160,161 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху і встановлює строк для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позову без руху.

Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За приписами ч.1 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправними таких рішення, дій або бездіяльності та зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії.

Згідно до п.23 ч.1 ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що вимога щодо зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії (похідна вимоги) може розглядатися адміністративними судами лише за умови, що така вимога поєднана з вимогою про визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень (основною вимогою).

Як вбачається зі змісту заявленого позову позивач просить, зокрема, зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень поновити виплату допомоги на проживання ВПО ОСОБА_1 з вересня 2026 року відповідно до Порядку №332, при цьому, щодо даної позовної вимоги позивачем до відповідача не заявлені позовні вимоги публічно-правового характеру про визнання протиправними рішення, дій або бездіяльності відповідача - суб`єкта владних повноважень чи його посадової особи.

Окрім того, відповідно до п.5 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що в позовній заяві зазначаються, зокрема, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Разом з тим, у позовній заяві не зазначено викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги із зазначенням норм матеріального права, з урахуванням того, що посилання позивача у позові на пункти 131-134 Порядку надання допомоги на проживання ВПО є безпідставними, так як наведений Порядок таких пунктів не містить, в порушення вимог п.5 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України.

Частиною 3 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Так, у позові позивач зазначає про те що він звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 9 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" як внутрішньо переміщена особа.

Так, відповідно до п.9 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір", від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема, особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.

Разом з тим, позивачем до позову не додано доказів на підтвердження того, що він входить до кола осіб, визначених у п.9 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір".

При цьому, слід звернути увагу позивача на те, що наявність у нього статусу ВПО само по собі не створює у позивача право на звільнення від сплати судового збору, таких приписів ст.5 Закону України "Про судовий збір" не містить.

За приписами ст.4 Закону України Про судовий збір встановлені ставки судового збору, зокрема, за подання адміністративного позову немайнового характеру фізичною собою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 01.01.2026р. складає 3328,00 грн.

При цьому, згідно ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Згідно до ч.3 ст.6 Закону України "Про судовий збір", у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Тобто, за подання даного позову, який поданий в електронній формі за допомогою системи "Електронний суд", в якому об`єднані 2 вимоги немайнового характеру (визнання протиправними та скасування 2-х рішень від 08.04.2026 та від 05.06.2026), позивач повинен був сплатити судовий збір у загальному розмірі 2129,92 грн., виходячи із розрахунку: (3328,00 грн.*0,4)*2*0,8 (коефіцієнт для пониження ставки судового збору), однак позивачем до позову не додано доказів сплати судового збору у сумі 2129,92 грн., в порушення вимог ст.ст. 4, 6 Закону України "Про судовий збір", ч.3 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Частиною 4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Разом з тим, позивачем до позову не додано доказів на підтвердження того, що його фактичне місце проживання (перебування) є іншим, ніж в уповноваженої особи сім`ї, що передбачено Порядком №332, в порушення вимог ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч.7 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до заяви про визнання індивідуального акта протиправним додається також оригінал або копія оспорюваного акта.

Разом з тим, позивачем до позову не додано копій оспорюваних актів індивідуальної дії - рішень Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 08.04.2026 року № 50000-56616125-2026-1 та від 05.06.2026 року № 50000-56616125-2026-2 про відмову у призначенні допомоги на проживання ВПО ОСОБА_1 , в порушення ч.7 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позивачем позов поданий без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому даний позов підлягає залишенню без руху із встановленням позивачеві строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позову без руху.

Вищезазначені недоліки позовної заяви мають бути усунені позивачем у п`ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позову без руху шляхом надання до суду:

1) адміністративного позову, оформленого відповідно до вимог ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України та та з дотриманням вимог ч.1, ч.2 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме:

- із зазначенням у позові вимоги публічно-правового характеру про визнання протиправними рішення, дій або бездіяльності відповідача - суб`єкта владних повноважень чи його посадової особи (основної вимоги) щодо похідної позовної вимоги позивача про зобов`язання відповідача поновити виплату допомоги на проживання ВПО ОСОБА_1 з вересня 2026 року відповідно до Порядку №332, у відповідності до вимог ст.ст.2, 4, 5 Кодексу адміністративного судочинства України;

- із зазначенням у позові викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги із зазначенням норм матеріального права, з урахуванням того, що посилання позивача у позові на пункти 131-134 Порядку надання допомоги на проживання ВПО є безпідставними, так як наведений Порядок таких пунктів не містить, у відповідності до вимог п.5 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України;

2) доказів на підтвердження того, що його фактичне місце проживання (перебування) є іншим, ніж в уповноваженої особи сім`ї, що передбачено Порядком №332, у відповідності до вимог ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;

3) копій оспорюваних рішень Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 08.04.2026 року № 50000-56616125-2026-1 та від 05.06.2026 року № 50000-56616125-2026-2 про відмову у призначенні допомоги на проживання ВПО ОСОБА_1 , у відповідності до ч.7 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.

4) оригіналу документу про сплату судового збору в сумі 2129,92 грн. або копію документу, який підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, у відповідності до вимог ст.ст. 4, 6 Закону України Про судовий збір, ч.3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 4, 5, п.5 ч.5 ст.160, ч.3, ч.4, ч.7 ст.161, ч.1 ст.169, ст.ст. 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Позивачеві у п`ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позову без руху усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду:

1) адміністративного позову, оформленого відповідно до вимог ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України та та з дотриманням вимог ч.1, ч.2 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме:

- із зазначенням у позові вимоги публічно-правового характеру про визнання протиправними рішення, дій або бездіяльності відповідача - суб`єкта владних повноважень чи його посадової особи (основної вимоги) щодо похідної позовної вимоги позивача про зобов`язання відповідача поновити виплату допомоги на проживання ВПО ОСОБА_1 з вересня 2026 року відповідно до Порядку №332, у відповідності до вимог ст.ст.2, 4, 5 Кодексу адміністративного судочинства України;

- із зазначенням у позові викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги із зазначенням норм матеріального права, з урахуванням того, що посилання позивача у позові на пункти 131-134 Порядку надання допомоги на проживання ВПО є безпідставними, так як наведений Порядок таких пунктів не містить, у відповідності до вимог п.5 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України;

2) доказів на підтвердження того, що його фактичне місце проживання (перебування) є іншим, ніж в уповноваженої особи сім`ї, що передбачено Порядком №332, у відповідності до вимог ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;

3) копій оспорюваних рішень Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 08.04.2026 року № 50000-56616125-2026-1 та від 05.06.2026 року № 50000-56616125-2026-2 про відмову у призначенні допомоги на проживання ВПО ОСОБА_1 , у відповідності до ч.7 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.

4) оригіналу документу про сплату судового збору в сумі 2129,92 грн. або копію документу, який підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, у відповідності до вимог ст.ст. 4, 6 Закону України Про судовий збір, ч.3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Реквізити, на які підлягає сплаті судовий збір: р/р отримувача №UA368999980313141206084004632 ГУК у Дніпропетровській області/Чечелівський район, код ЄДРПОУ 37988155, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, код класифікації доходів бюджету 22030101.

Роз`яснити позивачеві, що відповідно до п.1 ч.4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Ухвала суду не підлягає оскарженню окремо від ухвали про повернення заяви згідно до вимог ст.ст.294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили у строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.О. Конєва