Рішення № 140149077, 03.09.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2026 року Справа № 160/14328/26 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Озерянської С.І.

за участі секретаря судового засідання Буснюк В.В.

за участю:

представника позивача Різника С.Г.

представника відповідача Литовченко А.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу № 160/14328/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

27.05.2026 року ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправними дії Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області щодо нарахування ОСОБА_1 податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості за періоди з 2020 року по 2022 рік та з 2024 року по 2025 рік; скасувати акти індивідуальної дії Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області: податкове повідомлення-рішення № 2074916-2410-0462-UA12020010000033698 вiд 30.06.2025 (період 2020 рік) на суму 17 911,39 грн.; податкове повідомлення-рішення № 2074918-2410-0462-UA12020010000033698 вiд 30.06.2025 (період 2020 рік) на суму 1 888,02 грн.; податкове повідомлення-рішення № 2074917-2410-0462-UA12020010000033698 вiд 30.06.2025 (період 2020 рік) на суму 13 531,39 грн.; податкове повідомлення-рішення № 2074920-2410-0462-UA12020010000033698 вiд 30.06.2025 (період 2020 рік) на суму 10 595,26 грн.; податкове повідомлення-рішення № 2074919-2410-0462-UA12020010000033698 вiд 30.06.2025 (період 2020 рік) на суму 47 678,69 грн.; податкове повідомлення-рішення № 2074925-2410-0462-UA12020010000033698 вiд 30.06.2025 (період 2021 рік) на суму 30 339 грн.; податкове повідомлення-рішення № 2074926-2410-0462-UA12020010000033698 вiд 30.06.2025 (період 2021 рік) на суму 3 198 грн.; податкове повідомлення-рішення № 2074923-2410-0462-UA12020010000033698 вiд 30.06.2025 (період 2021 рік) на суму 22 920 грн.; податкове повідомлення-рішення № 2074924-2410-0462-UA12020010000033698 вiд 30.06.2025 (період 2021 рік) на суму 80 760 грн.; податкове повідомлення-рішення № 2074931-2410-0462-UA12020010000033698 вiд 30.06.2025 (період 2022 рік) на суму 32 867,25 грн.; податкове повідомлення-рішення № 2074929-2410-0462-UA12020010000033698 вiд 30.06.2025 (період 2022 рік) на суму 3 464,50 грн.; податкове повідомлення-рішення № 2074930-2410-0462-UA12020010000033698 вiд 30.06.2025 (період 2022 рік) на суму 24 830 грн.; податкове повідомлення-рішення № 2074932-2410-0462-UA12020010000033698 вiд 30.06.2025 (період 2022 рік) на суму 87 490 грн.; податкове повідомлення-рішення № 2074913-2410-0462 вiд 30.06.2025 (період 2024 рік) на суму 26 566,85 грн.; податкове повідомлення-рішення № 2074912-2410-0462-UA12020010000033698 вiд 30.06.2025 (період 2024 рік) на суму 2 800,38 грн.; податкове повідомлення-рішення № 2074914-2410-0462 вiд 30.06.2025 (період 2024 рік) на суму 20 070,28 грн.; податкове повідомлення-рішення № 2074911-2410-0462 вiд 30.06.2025 (період 2024 рік) на суму 143 349 грн.; податкове повідомлення-рішення № 0099203-2410-0462 вiд 17.02.2026 (період 2025 рік) на суму 29 934,48 грн.; податкове повідомлення-рішення № 0099202-2410-0462-UA12020010000033698 вiд 17.02.2026 (період 2025 рік) на суму 3 155,36 грн.; податкове повідомлення-рішення № 0099204-2410-0462 вiд 17.02.2026 (період 2025 рік) на суму 22614,40 грн.; податкове повідомлення-рішення № 0099201-2410-0462 вiд 17.02.2026 (період 2025 рік) на суму 161 520 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач в електронному кабінеті отримала податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за податкові періоди 2020 - 2022, 2024 - 2025 роки. Позивач зазначає про відсутність доказів направлення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень на поштову адресу, а також про визначену невірну ставку податку за 2024-2025 роки.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.06.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 160/14328/26. Розглядати справу ухвалено за правилами загального позовного провадження без повідомлення сторін.

17.06.2026 року Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області подано відзив на позовну заяву, в якому просить в задоволенні позову відмовити, зазначивши, що контролюючим органом направлено позивачу оскаржувані податкові повідомлення-рішення засобами поштового зв`язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення на адресу платника. Вказує, що відповідно року контролюючим органом при оподаткуванні об`єктів нежитлової нерухомості за 2020-2022 роки відповідно до рішення Дніпровської міської ради від 06.12.2017 №12/27 застосована ставка податку у розмірі 0,5%, при оподаткуванні об`єктів нежитлової нерухомості за 2024-2025 роки відповідно рішення Дніпровської міської ради № 4/52 від 06.19.06.2024 застосована ставка податку у розмірі 0,37%, за виключенням ППР при обрахуванні яких застосовано ставку податку 0,75%, а саме: ППР вiд 30.06.2025 №2074911-2410-0462 за 2024 рік на суму 143 349 грн.; ППР вiд 17.02.2026 №0099201-2410-0462 за 2025 рік на суму 161 520 грн.

01.07.2026 року до суду від позивача надійшли додаткові пояснення.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.07.2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача в судовому засіданні 03.09.2026 року позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 03.09.2026 року проти позовних вимог заперечувала, просила відмовити у їх задоволенні.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши та оцінивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, суд встановив та зазначає наступне.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ДПС у Дніпропетровській області як платник податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки.

За інформацією з Державного реєстру речових права на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно від 03.06.2026 року № 480224327 ОСОБА_1 є власником таких об`єктів:

- будівлі та споруди Літ. А-1 - будівля механізації, площа 1011,3 кв.м.; літ Б-1 - бокс ремонту тяжкої техніки, площа 143,8 кв.м.; літ. В-1 - приміщення 1,2 у будівлі автогаражу, площа 67,1 кв.м.; літ. Ж - сторожка (тимчасова); №1-4 огорожа; І-мостіння; літ аганок, за адресою: АДРЕСА_1 ;

- будівлі автогаражу літ.А-1, А1-1, загальною площею 764 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 д;

- будівлі, прохідної, загальною площею 106.6 кв.м., будівля прохідної літ. А-1, загальною площею 106,6 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 ;

- виробничої будівлі, загальною площею 2692 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 .

Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області були сформовані податкові повідомлення-рішення з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а саме: № 2074916-2410-0462-UA12020010000033698 вiд 30.06.2025 на суму 17 911,39 грн.; № 2074918-2410-0462-UA12020010000033698 вiд 30.06.2025 на суму 1 888,02 грн.; № 2074917-2410-0462-UA12020010000033698 вiд 30.06.2025 на суму 13 531,39 грн.; № 2074920-2410-0462-UA12020010000033698 вiд 30.06.2025 на суму 10 595,26 грн.; № 2074919-2410-0462-UA12020010000033698 вiд 30.06.2025 на суму 47 678,69 грн.; № 2074925-2410-0462-UA12020010000033698 вiд 30.06.2025 на суму 30 339 грн.; № 2074926-2410-0462-UA12020010000033698 вiд 30.06.2025 на суму 3 198 грн.; № 2074923-2410-0462-UA12020010000033698 вiд 30.06.2025 на суму 22 920 грн.; № 2074924-2410-0462-UA12020010000033698 вiд 30.06.2025 на суму 80 760 грн.; № 2074931-2410-0462-UA12020010000033698 вiд 30.06.2025 на суму 32 867,25 грн.; № 2074929-2410-0462-UA12020010000033698 вiд 30.06.2025 на суму 3 464,50 грн.; № 2074930-2410-0462-UA12020010000033698 вiд 30.06.2025 на суму 24 830 грн.; № 2074932-2410-0462-UA12020010000033698 вiд 30.06.2025 на суму 87 490 грн.; № 2074913-2410-0462 вiд 30.06.2025 на суму 26 566,85 грн.; № 2074912-2410-0462-UA12020010000033698 вiд 30.06.2025 на суму 2 800,38 грн.; № 2074914-2410-0462 вiд 30.06.2025 на суму 20 070,28 грн.; № 2074911-2410-0462 вiд 30.06.2025 на суму 143 349 грн.; № 0099203-2410-0462 вiд 17.02.2026 на суму 29 934,48 грн.; № 0099202-2410-0462-UA12020010000033698 вiд 17.02.2026 на суму 3 155,36 грн.; № 0099204-2410-0462 вiд 17.02.2026 на суму 22614,40 грн.; № 0099201-2410-0462 вiд 17.02.2026.

Вважаючи данні податкові повідомлення-рішення протиправними позивач звернулась до суду з даним адміністративним позовом.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюється Податковим кодексом України.

З 01 січня 2015 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28 грудня 2014 №71-VIII, згідно з яким, зокрема, статтю 266 Податкового кодексу України викладено в іншій редакції та введено новий вид податку - податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

За правилами статті 265 Податкового кодексу України податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю.

Отже, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, згідно з положеннями Податкового кодексу України є місцевим податком.

Відповідно до підпункту 266.1.1 пункту 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Відповідно до підпункту 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Згідно підпункту 14.1.129.1 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України будівлі, зареєстровані згідно із законодавством як об`єкти житлової нерухомості, а також їх складові частини, які є самостійними об`єктами нерухомого майна, зокрема, включають: а) житловий будинок - будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання. Житлові будинки поділяються на житлові будинки садибного типу та житлові будинки квартирного типу різної поверховості. Житловий будинок садибного типу - житловий будинок, розташований на окремій земельній ділянці, який складається із житлових та допоміжних (нежитлових) приміщень (передпокій, кухня, коридор, веранда, вбиральня, комора, приміщення для автономної системи опалення, пральня тощо); б) прибудова до житлового будинку - частина будинку, розташована поза контуром його капітальних зовнішніх стін, і яка має з основною частиною будинку одну (або більше) спільну капітальну стіну; в) квартира - ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання; г) котедж - одно-, півтораповерховий будинок невеликої житлової площі для постійного чи тимчасового проживання з присадибною ділянкою; ґ) кімнати у багатосімейних (комунальних) квартирах - ізольовані помешкання в квартирі, в якій мешкають двоє чи більше квартиронаймачів.

Відповідно до підпункту 14.1.129-1 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України об`єкти нежитлової нерухомості - будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду. У нежитловій нерухомості виділяють: а) будівлі готельні - готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку; б) будівлі офісні - будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей; в) будівлі торговельні - торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування; г) гаражі - гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки; ґ) будівлі промислові та склади; д) будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки); е) господарські (присадибні) будівлі - допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо; є) інші будівлі.

Згідно підпункту 266.3.2 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України база оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Відповідно до підпункту 266.4.2 пункту 266.4 статті 266 Податкового кодексу України, сільські, селищні, міські ради та ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об`єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями). Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об`єктів житлової нерухомості, для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів.

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об`єктів нежитлової нерухомості, встановлюються в залежності від майна, яке є об`єктом оподаткування.

Органи місцевого самоврядування до 1 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням об`єкта житлової нерухомості відомості стосовно пільг, наданих ними відповідно до цього підпункту.

Згідно підпункту 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 Податкового кодексу України ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує три відсотки розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Отже повноваження щодо встановлення ставок місцевих податків, зокрема, ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, а також пільг зі сплати наведеного податку, належать сільським, селищним, міським радам, радам об`єднаних територіальних громад.

Згідно підпункту 266.6.1 пункту 266.6 статті 266 Податкового кодексу України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Відповідно до підпункту 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об`єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

Згідно підпункту 266.7.1-1. пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України за наявності у власності платника податку об`єкта (об`єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи - платника податку, загальна площа якого перевищує 300 квадратних метрів (для квартири) та/або 500 квадратних метрів (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів "а"-"г" підпункту 266.7.1 цього пункту, збільшується на 25000 гривень на рік за кожен такий об`єкт житлової нерухомості (його частку).

Відповідно до підпункту 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Контролюючі органи за місцем проживання (реєстрації) платників податку в десятиденний строк інформують відповідні контролюючі органи за місцезнаходженням об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості про надіслані (вручені) платнику податку податкові повідомлення-рішення про сплату податку у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

З огляду на наведені положення Податкового кодексу України, база оподаткування об`єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з частиною 5 статті 12 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою до моменту державної реєстрації припинення таких прав, обтяжень у порядку, передбаченому цим Законом. Відомості про речові права, обтяження речових прав, що містяться в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та Державному реєстрі іпотек, що є невід`ємною архівною складовою частиною Державного реєстру прав, використовуються як актуальні виключно в разі, якщо відомості про право власності на відповідне нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва не внесені до Державного реєстру прав, а відомості про інші речові права, відмінні від права власності, та/або обтяження речових прав не внесені та не припинені в Державному реєстрі прав.

Аналіз наведених положень податкового законодавства дає підстави вважати, що при отриманні інформації про наявність у власності фізичної особи об`єктів оподаткування податком на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, контролюючим органом виносяться податкові повідомлення-рішення.

Так судом встановлено, що позивач є власником об`єктів нежитлової нерухомості:

- будівлі та споруди Літ. А-1 - будівля механізації, площа 1011,3 кв.м.; літ Б-1 - бокс ремонту тяжкої техніки, площа 143,8 кв.м.; літ. В-1 - приміщення 1,2 у будівлі автогаражу, площа 67,1 кв.м.; літ. Ж - сторожка (тимчасова); №1-4 огорожа; І-мостіння; літ аганок, за адресою: АДРЕСА_1 ;

- будівлі автогаражу літ.А-1, А1-1, загальною площею 764 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 ;

- будівлі, прохідної, загальною площею 106.6 кв.м., будівля прохідної літ. А-1, загальною площею 106,6 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 ;

- виробничої будівлі, загальною площею 2692 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 .

Досліджуючи правильність нарахування відповідачем податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, судом встановлено наступне.

Для обчислення розміру податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки у 2020-2022, 2024-2025 роках контролюючим органом використано розміри ставок згідно рішень Дніпровської міської ради, а саме від 6 грудня 2017 року №12/27 «Про ставки та пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території міста», від 26 травня 2021 року № 10/7 «Про внесення змін до рішення міської ради від 06.12.2017 №12/27 «Про ставки та пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території міста» та від 13 липня 2022 року № 2/24 «Про внесення змін до рішення міської ради від 06.12.2017 №12/27 «Про ставки та пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території міста»; від 19 червня 2024 року №4/52 «Про ставки та пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на території міста».

Судом досліджено розрахунки наведених податкових-рішень та встановлено, що за податковими повідомленнями-рішеннями вiд 30.06.2025 року № 2074916-2410-0462-UA12020010000033698, № 2074918-2410-0462-UA12020010000033698, № 2074917-2410-0462-UA12020010000033698, № 2074920-2410-0462-UA12020010000033698, № 2074919-2410-0462-UA12020010000033698, № 2074925-2410-0462-UA12020010000033698, № 2074926-2410-0462-UA12020010000033698, № 2074923-2410-0462-UA12020010000033698, № 2074924-2410-0462-UA12020010000033698, № 2074931-2410-0462-UA12020010000033698, № 2074929-2410-0462-UA12020010000033698, № 2074930-2410-0462-UA12020010000033698 № 2074932-2410-0462-UA12020010000033698, № 2074913-2410-0462, № 2074912-2410-0462-UA12020010000033698, № 2074914-2410-0462, вiд 17.02.2026 року № 0099203-2410-0462, № 0099202-2410-0462-UA12020010000033698, № 0099204-2410-0462 вiд 17.02.2026 на суму 22614,40 грн. податковим органом позивачу правильно здійснено нарахування податкового зобов`язання згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо вищевказаних об`єктів нерухомості. При розрахунку податкового зобов`язання вірно визначено ставку податку на нерухоме майно відповідно наведених рішень місцевої ради у спірні періоди.

Судом встановлено, що наведені оскаржувані податкові повідомлення-рішення містять інформацію щодо підстав нарахування податкового зобов`язання з плати по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, посилання на норми Податкового кодексу України, граничні строки сплати грошового зобов`язання, попередження про наслідки несплати грошового зобов`язання, граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

Позивачем в свою чергу, не заперечується вірність зробленого податковим органом розрахунку податкового зобов`язання за вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, вказуючи в якості підстави для скасування таких податкових повідомлень-рішень порушення порядку їх направлення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що під час винесення спірних рішень податковий орган діяв на підставі та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України.

Щодо податкових повідомлень-рішень № 2074911-2410-0462 вiд 30.06.2025 року, № 0099201-2410-0462 вiд 17.02.2026 року, суд зазначає наступне.

За податковим повідомленням-рішенням № 2074911-2410-0462 вiд 30.06.2025 року позивачу нараховано податок у розмірі 143349,00 грн. за 2024 рік за об`єкт нерухомого майна, загальною площею 2692 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , з урахуванням рішення Дніпровської міської ради від 19 червня 2024 року №4/52 «Про ставки та пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на території міста», яким встановлено ставку податку для промислових будівель: будівель, що використовуються для промислового виробництва, наприклад, фабрики, майстерні, бойні, пивоварні тощо, що перебувають у власності фізичних осіб - у розмірі 0,75 відсотка мінімальної заробітної плати, встановленої на 01.01.2024 року (0,75%*7100,00 грн. = 53,25 грн./кв.м.), загальною площею 2692 кв.м., з урахуванням періоду нарахування 12 міс.

За податковим повідомленням-рішенням № 0099201-2410-0462 вiд 17.02.2026 року позивачу нараховано податок у розмірі 161520,00 грн. за 2025 рік за об`єкт нерухомого майна, загальною площею 2692 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , з урахуванням рішення Дніпровської міської ради від 19 червня 2024 року №4/52 «Про ставки та пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на території міста», яким встановлено ставку податку для промислових будівель: будівель, що використовуються для промислового виробництва, наприклад, фабрики, майстерні, бойні, пивоварні тощо, що перебувають у власності фізичних осіб - у розмірі 0,75 відсотка мінімальної заробітної плати, встановленої на 01.01.2025 року (0,75%*8000,00 грн. = 60,0 грн./кв.м.), загальною площею 2692 кв.м., з урахуванням періоду нарахування 12 міс.

Однак Головним управлінням ДПС в Дніпропетровській області при нарахуванні податку невірно враховано ставку для промислових будівель: будівель, що використовуються для промислового виробництва, наприклад, фабрики, майстерні, бойні, пивоварні, що перебувають у власності фізичних осіб, а саме замість ставки податку 0,370, застосовано ставку 0,750.

Враховуючи викладене, оскільки податковим органом неправильно визначено суму податкового зобов`язання позивача за податковим повідомленням-рішенням № 2074911-2410-0462 вiд 30.06.2025 року в частині 72 630,16 грн (143349,00 грн. 70 718,84 грн.), за податковим повідомленням-рішенням № 0099201-2410-0462 вiд 17.02.2026 року в частині 81 836,80 грн (161520,00 грн. 79 683,20 грн.), зазначені податкові повідомлення-рішення підлягають визнанню протиправними та скасуванню саме в цій частині.

Щодо вимоги позивача визнати протиправними дії Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області щодо нарахування ОСОБА_1 податку задоволеню не підлягають, оскільки в даному випадку нарахування відбулось на підставі податкових повідомлень-рішень, визнання протиправними та скасування яких в частині є належним способом захисту порушених прав.

Обґрунтовуючи протиправність всіх оскаржуваних податкових повідомлень-рішень позивач посилається на недотримання контролюючим органом законодавчо встановлених вимог щодо направлення та вручення оскаржуваних рішень.

З даного питання суд зазначає наступне.

Згідно з пунктами 42.2, 42.5 статті 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Водночас, жодна норма податкового законодавства не зобов`язує податковий орган здійснювати заходи для з`ясування причин невручення податкової вимоги чи податкового повідомлення-рішення, чи для вжиття додаткових заходів (як-то електронні засоби зв`язку, кур`єрська доставка тощо) щодо вручення податкової вимоги чи податкового повідомлення-рішення.

При цьому, суд зазначає, що добросовісний платник податків зобов`язаний забезпечити отримання ним кореспонденції за адресою місцезнаходження, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. У разі невиконання цього обов`язку, платник не вправі посилатися на неотримання ним документів як на обставину, що звільняє його від настання у зв`язку з цим негативних для такого платника наслідків.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 24.09.2019 р. у справі №825/1109/16, від 20 жовтня 2020 року у справі №140/30/20, 21 жовтня 2021 року у справі №360/4692/19, від 14 липня 2022 року у справі № 120/479/21-а, від 26 липня 2022 року у справі № 640/3437/21.

Крім того, суд зазначає, що контролюючий орган, не маючи інших правових механізмів для отримання персональних даних про платника податків, вправі розраховувати на актуальність (відповідність) даних облікової картки та, відповідно, у випадку недотримання платником податків приписів закону та невиконання обов`язку інформувати податковий орган про зміну своїх персональних даних, має нести ризик настання негативних наслідків такої поведінки.

Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 27 жовтня 2020 року по справі № 813/3922/17.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 14.07.2022 року по справі №120/479/21-а, в якій суд зазначив, що добросовісний платник податків, зобов`язаний забезпечити отримання кореспонденції, у разі невиконання цього обов`язку, платник не вправі посилатись на неотримання ним документів, як на обставину, що звільняє його від настання у зв`язку з цим негативних наслідків.

В свою чергу, згідно із пунктом 45.1 статті 45 Податкового кодексу України, платник податків - фізична особа зобов`язаний визначити свою податкову адресу.

Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.

Таким чином, вказаними нормами чинного законодавства передбачено обов`язок фізичної особи-платника податків повідомляти податкові органи про зміну податкової адреси.

Так, спірні податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області направлені позивачу на адресу АДРЕСА_2 .

Докази повідомлення позивачем податкових органів та надання заяви 5ДР про зміну податкової адреси в матеріалах справи відсутні.

З огляду на зазначене, оскаржувані податкові повідомлення-рішення надсилалась Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області з дотриманням вимог Податкового кодексу України.

Окрім того, суд зазначає, що порушення порядку направлення податкових повідомлень-рішень не свідчить про їх протиправність та не є підставою для скасування.

Щодо доводів позивача про відсутність у податкових повідомленнях-рішеннях, відображених в особистому кабінеті платника податків, підпису посадової особи та печатки контролюючого органу, суд зазначає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення сформовані в автоматичному режимі та відображаються в електронній формі. Відсутність графічного зображення підпису та печатки в електронному відображенні документа сама по собі не свідчить про порушення вимог пунктів 58.1, 58.1.1 статті 58 Податкового кодексу України та не є підставою для визнання таких рішень протиправними.

За вказаних обставин, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частини 1 та 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб?єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб?єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

При зверненні до суду позивачем сплачено суму судового збору у розмірі 6300,00 грн, що підтверджується квитанцією від 28.05.2026 року.

Отже на користь позивача підлягає відшкодуванню сума судового збору в розмірі 1695,93 грн., рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Дніпропетровській області, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 243, 245-247, 250, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-А, ЄДРПОУ 44118658) про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 2074911-2410-0462 вiд 30.06.2025 року в частині нарахованого податкового зобов`язання у сумі 72 630,16 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 0099201-2410-0462 вiд 17.02.2026 року в частині нарахованого податкового зобов`язання у сумі 81 836,80 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 1695,93 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення складено 11.09.2026 року.

Суддя С.І. Озерянська