Рішення № 140148375, 22.09.2026, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

58601, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 52-47-40, inbox@cv.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 року Справа № 926/2711/26За позовом Чернівецької міської ради

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Хотинська Вежа"

про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 2 466 277,79 грн

Суддя Проскурняк О.Г.

Секретар судового засідання Пупеза Є.Д.

Представники сторін:

Від позивача Сьоміна І.В.

Від відповідача не з`явився.

СУТЬ СПОРУ: Чернівецька міська рада звернулась до Господарського суду Чернівецької області із позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Хотинська Вежа" про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 2 466 277,79 грн.

Позов обґрунтовано тим, що земельна ділянка перебуває у комунальній власності Чернівецької територіальної громади, а відповідач з 21 березня 2025 року є власником розташованих на ній нежитлових будівель і споруд.

Рішенням Чернівецької міської ради від 23.12.2025 № 2696 ділянку надано відповідачу в оренду строком на 49 років для обслуговування існуючих будівель. На виконання зазначеного рішення, між сторонами укладено договір оренди землі № 14118 від 13 січня 2026 року.

Водночас, договір підписано за протоколом розбіжностей у редакції відповідача, з якого виключено умови про плату за фактичне користування ділянкою до укладення договору.

Отже, на переконання позивача, у період з 21 березня 2025 року до 12 січня 2026 року відповідач був власником будівель на ділянці, але договору оренди землі з позивачем не мав, плату за користування нею не вносив.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30 червня 2026 року, судову справу № 926/2711/26 передано на розгляд судді Проскурняку О.Г.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 01 липня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 21 липня 2026 року.

Ухвалою суду від 21 липня 2026 року підготовче засідання по справі № 926/2711/26 відкладено на 12 серпня 2026 року; вирішено повідомити відповідача про дату, час і місце розгляду справи, розмістивши оголошення про виклик до суду на веб-порталі судової влади України, на офіційному веб-сайті Господарського суду Чернівецької області.

При цьому, підготовче судове засідання 12 серпня 2026 року не відбулось, у зв`язку з відсутністю інтернет-з`єднання в суді, про що складено відповідний Акт щодо знеструмлення електромережі суду, вихід з ладу сервера автоматизованої системи та інших умови, що впливають на безперебійність та функціонування автоматизованої системи.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 12 серпня 2026 року призначено підготовче засідання по справі № 926/2711/26 на 01 вересня 2026 року.

Ухвалою суду від 01 вересня 2026 року закрито підготовче провадження у справі № 926/2711/26; призначено справу до розгляду по суті на 22 вересня 2026 року.

Відповідач явку належного представника в судове засідання 22 вересня 2026 року вкотре не забезпечив, хоча належним чином повідомлявся про час, дату та місце судового засідання.

В силу приписів частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до частини 6 статті 6 ГПК України, адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

При цьому, відповідач як юридична особа, не виконав імперативні приписи статті 6 ГПК України щодо реєстрації в електронному кабінеті в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами.

Крім цього, відповідач повідомлявся, шляхом надіслання ухвал суду на його юридичну адресу зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, однак, поштова кореспонденція повернулась до суду неврученою.

Частиною 2 статті 17 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців визначено, що в Єдиному державному реєстрі містяться відомості щодо юридичної особи, зокрема, про місцезнаходження останньої.

За загальними вимогами п.91 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року №270, інформація про надходження реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу надсилається адресату у вигляді смс-повідомлення за номером мобільного телефону, зазначеним на поштовому відправленні, поштовому переказі, а у разі відсутності номера мобільного телефону - шляхом вкладення до абонентської поштової скриньки бланку повідомлення встановленого зразка.

У разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження, відправлення "EMS" - 14 календарних днів, міжнародні поштові перекази - відповідно до укладених угод. За письмовою заявою відправника/адресата строк зберігання поштових відправлень, внутрішніх поштових переказів може бути продовжений за додаткову плату до двох місяців з дня надходження до об`єкта поштового зв`язку місця призначення. У разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" або "Адміністративна послуга" рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою у порядку, визначеному у пунктах 99, 99-1, 99-2, 99-3, 106 та 114 цих Правил, із зазначенням причини невручення (п.116 правил).

Аналізуючи зазначені вище положення правил надання послуг поштового зв`язку, слід дійти висновку, що повернення судових рішень із проставленням у поштовому повідомленні відмітки про закінчення строку зберігання поштового відправлення, є підтвердженням відсутності особи адресата за адресою, а отже, день проставлення такої відмітки в поштовому повідомленні, слід вважати днем вручення судового рішення в порядку пункту 5 частини 6 статті 242 ГПК України.

Сам лише факт неотримання стороною справи кореспонденції, якою суд, з дотриманням вимог процесуального закону, надсилав копії судових рішень за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною пропуску строку на подання зокрема відзиву на позов, оскільки зумовлена не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження №11-268/заі18), а також Верховного Суду від 27.11.2019 року у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 року у справі № 24/260-23/52-б та від 18.03.2021 року у справі № 911/3142/19, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду.

Окрім того, відповідач додатково повідомлявся про дату, час і місце розгляду справи шляхом розміщення оголошення про виклик до суду на веб-порталі судової влади України, на офіційному веб-сайті Господарського суду Чернівецької області

Відповідно до змісту частини 4 статті 122 ГПК України, з опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Згідно частини 1 статті 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Частиною 2 статті 178 ГПК України визначено, що у разі ненаданням відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

З огляду на зазначене вище, суд констатує про належне повідомлення відповідача про час, дату та місце судового засідання. При цьому, відповідач не скористався свої право на подання відзиву на позов, участь в судових засіданнях, а відтак суд доходить висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

Представник позивача в судовому засіданні 22 вересня 2026 року підтримала позов та просила його задовольнити.

В порядку статей 8, 222 Господарського процесуального кодексу України, здійснювалося фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів.

На виконання вимог статті 223 Господарського процесуального кодексу України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до статті 219 Господарського процесуального кодексу України, вступну та резолютивну частину рішення у даній справі проголошено у судовому засіданні 22 вересня 2026 року.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

Статтею 14 Конституції України встановлено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Відповідно до положень статті 80 Земельного кодексу України, суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Відповідно до частини 2 статті 120 Земельного кодексу України, перехід прав на земельну ділянку, пов`язаний з переходом права на будинок, будівлю або споруду, регламентується Земельним кодексом України. Так, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Відповідно до інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно №№ 483039825, 483041056, відповідач з 21 березня 2025 року, був власником нежитлових будівель на вул. Хотинська, 4, м. Чернівці.

Опис об`єкта права власності, реєстраційних номер 2767046173060: - виробничий корпус, виробничі будівлі цехів літ. В 13 807,6 кв.м.; В1 1 589,9 кв.м.; В2 2 237,6 кв.м. В3 456,4 кв.м.; В4 2 547,8 кв.м. котельна та прибудова котла (ТЕЦ) літ. Е 3 512,9 кв.м.; будівля ГРП літ. З (3) 11, 3 кв.м., музатонасосна станція (мазутне господарство) літ. І 146,6 кв.м.; насосна мазуту (мазутне господарство) літ. І1 20,8 кв.м; виробнича будівля (мазутне господарство) літ. І3 22,2 кв.м.; баки мазуту V, VI, пожежний резервуар VII, естакада розгрузки VIII, огорожа № 3, 4, 8, 9, ворота № 6, 10, 11, 12, що складає 90/100 ідеальних часток.

Опис об`єкта права власності, реєстраційних номер 2767035173060: - будівля насосної (насосна патоки) літ. Д1 85,8 кв.м; склад (насосна станція) К2 222,5 кв.м.; гаражі літ. О4 185 кв.м.; будка для відпуска ПММ (склад ПММ) літ. О5 28,9 кв.м.; тарний склад зі стол. майст. (столярна майстерня) літ. П. 707,7 кв.м., навіс Я8, бочки (ГСМ) XII; автозаправні колонки XXV: огорожа № 7, 13, 15, 18, 26; ворота № 19, 25, 27 що складає 23/100 ідеальних часток.

Зазначене майно розміщене на земельній ділянці площею 4,5693 га (кадастровий номер 7310136900:40:006:0065) на вул. Хотинська, 4, 6И, м. Чернівці.

Як вбачається з витягу з Державного земельного кадастру України, земельна ділянка площею 4,5693 га, (кадастровий номер 7310136900:40:006:0065), що розташована на вул. Хотинська, 4, 6-И, м. Чернівці зареєстрована 27.02.2025. Цільове призначення земельної ділянки: землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення (11.02).

Згідно статей 122, 123, 124 Земельного кодексу України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі - продажу права оренди земельної ділянки.

Так, рішенням Чернівецької міської ради від 23 грудня 2025 року № 2696 (пункт 7) вирішено надати Товариству з обмеженою відповідальністю Хотинська Вежа земельну ділянку за адресою вул. Хотинська, 4, 6-И, площею 4,5693 га (кадастровий номер 7310136900:40:006:0065) в оренду термін на 49 років.

В подальшому, на виконання рішення міської ради, 13 січня 2026 року між Чернівецькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю Хотинська Вежа укладено Договір оренди землі № 14118.

При цьому, зазначений договір оренди укладено разом із протоколом розбіжностей, відповідно до якого з умов Договору оренди землі № 14118 виключено пункт 11.1, який передбачав обов`язок орендаря сплачувати плату за фактичне користування земельною ділянкою в еквіваленті орендної плати, розраховану згідно з Додатком 2 до цього Договору, у сумі 2 466 280,79 грн до 31.08.2026 року, а у разі дострокового розірвання або припинення договору оренди землі до дати його розірвання або припинення.

Відтак, у період з 21 березня 2025 року по 12 січня 2026 року зазначені вище об`єкти нерухомого майна перебували у власності відповідача та були розташовані на земельній ділянці комунальної власності територіальної громади міста Чернівців площею 4,5693 га, кадастровий номер 7310136900:40:006:0065 без належних правових підстав.

Згідно пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України, для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.

Розрахунок нормативної грошової оцінки земельної ділянки здійснено відповідно до Методики нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 1995 року №213 та затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2021 року №1147 (далі - Методика).

Згідно з Методики, нормативна грошова оцінка земель населених пунктів визначається за спеціальною формулою з урахуванням, зокрема, коефіцієнта, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (під житлову та громадську забудову, для промисловості, транспорту тощо).

Велика Палата Верховного Суду висловила свою правову позицію, яка викладена у постанові від 09.11.2021 у справі №905/1680/20, згідно з якою витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки - це роздруковані за допомогою програмного забезпечення актуальні дані про земельну ділянку, які є у Державному земельному кадастрі та технічній документації з нормативної грошової оцінки земель станом на певну дату.

Витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки може бути доказом проведення такої оцінки та визначати дані про таку оцінку як на момент його видачі, так за попередній період за умови, що нормативно- грошова оцінка земельної ділянки була сталою та не зазнала змін у цей період (пункт 7.19 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 09 листопада 2021 року по справі № 905/1680/20).

Згідно витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №№ НВ-9901894432026, HB-9990908972025, нормативна грошова оцінка земельної ділянки (кадастровий номер 7310136900:40:006:0065) у 2025 році становить 100 369 536,16 грн та у 2026 році становить 108 391 010,17 грн.

Відповідно до Розрахунку безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за землю за період з 21 березня 2025 року до 12 січня 2026 року, сума безпідставно збережених відповідачем коштів становить 2 466 277,79 грн.

Враховуючи несплату відповідачем безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за землю, Чернівецька міська рада звернулась з даним позовом до суду.

Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України, використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

За змістом глави 15 Земельного кодексу України, право користування земельною ділянкою комунальної власності реалізується через право постійного користування або право оренди.

Згідно статей 125, 126 Земельного кодексу України, право власності земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та обтяжень.

Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 629/4628/16-ц, фактичний користувач земельних ділянок, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цих ділянок зберіг у себе кошти, які мав сплатити власнику за користування ділянками, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельних ділянок на підставі частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України.

Згідно частини 2, 3 статті 1212 Цивільного кодексу України, положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Відповідно до положень статті 377 Цивільного кодексу України та статті 120 Земельного кодексу України, до особи, яка набула право власності на жилий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Відповідно до правових висновків Верховного Суду, що знайшли своє відображення у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 629/4628/16-ц та від 20 листопада 2018 року у справі №922/3412/17, до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.

Не сплачуючи орендну плату за земельну ділянку, власник нерухомості фактично зберігає кошти та збільшує свій дохід за рахунок власника земельної ділянки, який втратив належне йому майно (кошти від орендної плати). Вина власника нерухомості у несплаті орендної плати не має значення, сам факт несплати коштів за користування земельною ділянкою у встановленому законодавчими актами розмірі, свідчить про втрату власником земельної ділянки певної суми коштів.

Відповідно до частини 1 статті 79 Земельного кодексу України, земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Такими чином, орендна плата сплачується за певну визначену конкретну земельну ділянку.

За змістом частин 1, 3, 4, 9 статті 79-1 Земельного кодексу України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру; сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера; земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Статтею 1214 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна. Особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, має право вимагати відшкодування зроблених нею необхідних витрат на майно від часу, з якого вона зобов`язана повернути доходи.

З приписів наведеної норми вбачається, що земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номеру та реєстрації її в Державному земельному кадастрі.

Земельна ділянка площею 4,5693 га (кадастровий номер 7310136900:50:006:0065) сформована як об`єкт цивільних прав 27 лютого 2025 року, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-7300039842026.

Таким чином, з огляду на встановлені судом обставини щодо набуття відповідачем права власності на розташовані на спірній земельній ділянці об`єкти нерухомого майна, фактичного користування цією земельною ділянкою та відсутності у відповідача у спірний період оформленого права користування нею, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для застосування до спірних правовідносин положень статті 1212 Цивільного кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, перевіривши розрахунок безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за землю за користування без належних на те правових підстав, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Стосовно розподілу судових витрат.

Частиною 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Підпунктом 2.1. частини 2 статті 4 вказаного Закону України Про судовий збір унормовано, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставку судового збору встановлено у такому розмірі: 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Станом на 1 січня 2026 року статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2026 рік встановлений прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3 328,00 грн.

Так, за подання позовної заяви про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 2 466 277,79 грн, позивачем сплачено 36 994,17 грн судового збору, що підтверджується платіжною інструкцією № 875 від 25 червня 2026 року.

Згідно положень пункту 2 частини 1 статті 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи зазначене вище, з огляду на задоволення позову, сплачений судовий збір у розмірі 36 994,17 грн слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 2, 4, 5, 13, 73 79, 86, 123, 129, 194, 219, 222 - 240 Господарського процесуального кодексу України суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Хотинська Вежа (58007, Чернівецька обл., Чернівецький р-н, місто Чернівці, вул. Хотинська, буд. 4, код ЄДРПОУ) безпідставно збережені кошти в розмірі орендної плати за землю в сумі 2 466 277,79 грн на користь Чернівецької міської ради (58002, Чернівецька обл., м. Чернівці, пл. Центральна, буд. 1, Чернівецьке ГУК/Чернівецька ТГ/24062200, код ЄДРПОУ 37836095, р/р UA618999980314010611000024405, Казначейство України (ЕАП), код платежу 24062200).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Хотинська Вежа (58007, Чернівецька обл., Чернівецький р-н, місто Чернівці, вул. Хотинська, буд. 4, код ЄДРПОУ) сплачений судовий збір в сумі 36 994,17 грн на користь Чернівецької міської ради (58002, Чернівецька обл., м. Чернівці, пл. Центральна, буд. 1, р/р Виконавчий комітет міської ради, UA708201720344220102000042806, ДКСУ м. Києва, код 04062216).

Повний тест рішення складено та підписано 29 вересня 2026 року

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Західного апеляційного господарського суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О.Г. Проскурняк