Рішення № 140147306, 25.09.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/18817/26

Провадження № 2/127/5392/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2026 рокум. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області у складі судді Іщук Т. П., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) осіб в місті Вінниці цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Нова » до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Іннова Нова» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання грошових коштів у кредит №6240321224 від 04 грудня 2024 року в розмірі 28138,00 грн. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 04 грудня 2024 року між ТОВ «Іннова Фінанс» (надалі змінило найменування на ТОВ «Іннова-Нова») і ОСОБА_1 було укладено договір про надання грошових коштів у кредит №6240321224. Цей договір разом із Правилами надання споживчих кредитів, затвердженими 17 листопада 2024 року, складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови та з яким позичальник була попередньо ознайомлена. Договір був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного та підписаного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до умов договору товариство зобов`язується надати позичальнику позику на суму 5500,00 грн шляхом перерахунку на поточний рахунок позичальника, включаючи використання реквізитів платіжної картки вказаної позичальником на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути позику у погоджений умовами договору строк або достроково та сплатити проценти за користування позикою нараховані згідно п.2.6.1., п.2.6.2. та 2.6.3. цього договору, його додатків. Основні умови договору щодо надання коштів у кредит: тип кредиту - кредит; мета отримання кредиту - споживчі (особисті) потреби; строк кредиту (строк дії договору) - 360 днів; дата надання кредиту 04 грудня 2024 року або наступний за ним календарний день; стандартна процентна ставка застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 2.5. цього договору, та становить 1% за кожен день користування, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дня укладення договору, 0,87 % - за кожен день користування кредитом, яка застосовується у період, починаючи з 181 календарного дня і до закінчення строку дії цього договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту (до тієї із дат яка настане раніше). Комісія за надання кредиту становить 15% від суми надання кредиту та нараховується на суму виданого за цим договором кредиту у день надання кредиту. Знижена процентна ставка 0,85% в день, яка застосовується на умовах визначених п. 2.6.2 договору.

Перерахування позичальнику кредитних коштів у розмірі 5500,00 грн в рамках виконання умов договору було здійснено шляхом грошового переказу, використовуючи реквізити платіжної картки вказаної відповідачкою під час укладання договору, що підтверджується довідкою про перерахування коштів виданою ТОВ ФК «Контрактовий Дім».

В той же час, відповідачка всупереч умовам договору свої зобов`язання за договором належним чином не виконала, суму кредиту не повернула, проценти за користування грошовими коштами не сплатила. Станом на дату підготовки позовної заяви, заборгованість відповідачки перед позивачем складає 28138,00 грн, з яких: 5500,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 11638,00 грн - заборгованість по процентам; 11000,00 грн сукупна сума пені, нарахована за порушення зобов`язань позичальником договору. З огляду на викладене позивач просив стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість за договором про надання грошових коштів у кредит №6240321224 від 04 грудня 2024 року в розмірі 28138,00 грн та судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 03 червня 2026 року було відкрите спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) осіб з роз`ясненням процесуальних прав учасників справи, зокрема, щодо надання у визначені строки відповідачем відзиву на позов, а також витребувано в АТ КБ «Приватбанк» додаткові докази.

Користуючись свої правом ОСОБА_1 надала відзив на позовну заяву, в якому просила відмовити у задоволенні позову повністю або частково. В обґрунтування своїх вимог зазначила, що після отримання кредитних коштів регулярно здійснювала платежі на користь позивача, а саме: 03 січня 2025 року - 1402,50 грн; 04 січня 2025 року - 825,00 грн та 55,00 грн; 02 лютого 2025 року - 1200,00 грн; 03 лютого 2025 року - 450,00 грн; 07 березня 2025 року - 1595,00 грн; 07 квітня 2025 року - 600,00 грн, 600,00 грн та 200,00 грн; 08 квітня 2025 року - 1650,00 грн та 1925,00 грн. Загальна сума здійснених нею платежів становить 10502,50 грн. Вважає, що сума заборгованості, заявлена позивачем до стягнення, є явно завищеною, оскільки фактично вона отримала кредит у розмірі 5500,00 грн, тоді як позивач просить стягнути з неї 28138,00 грн, що більш ніж у п`ять разів перевищує суму фактично отриманих кредитних коштів. На її думку, розрахунок заборгованості потребує детальної перевірки, оскільки з наданих позивачем документів неможливо встановити, які саме суми були зараховані в рахунок погашення заборгованості, чи враховані всі здійснені нею платежі, у якому порядку нараховувалися проценти та на яких правових і фактичних підставах сформовано заявлену до стягнення суму. Крім того, зазначила, що кредитний договір вона укладала з ТОВ «Іннова Фінанс», тоді як із позовною заявою до суду звернулося ТОВ «Іннова-Нова». У зв`язку з цим вважає, що матеріали справи повинні містити належні та допустимі докази, які підтверджують набуття ТОВ «Іннова-Нова» права вимоги за відповідним кредитним договором та, відповідно, його право на звернення до суду з даним позовом.

Позивач ТОВ «Іннова Нова» через систему «Електронний суд» надав відповідь відзив та просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, а також стягнути з відповідача сплачений судовий збір в розмірі 2662,40 грн. У відповіді на відзиві позивач зазначає, що відповідач не заперечує факт укладення з позивачем кредитного договору, отримання кредитних коштів, не виконання своїх зобов`язань з повернення цих коштів. Що стосується розрахунку заборгованості позивач зазначає, що крім процентів за користування кредитом, відповідачці було нарахована комісія за надання кредиту у розмірі 15 % від суми кредиту, що становить 825,00 грн, відповідно до пункту 2.7 договору. При цьому, кредитний договір укладено 04 грудня 2024 року, а тому правомірним є нарахування неустойки та інших платежів за прострочення виконання зобов`язань відповідно до чинного на той час законодавства. Вказує, що до спірних правовідносин як до таких, що виникли з договору споживчого кредиту, підлягають застосуванню положення Закону України «Про споживче кредитування». На думку позивача, відповідачка, укладаючи договір, була ознайомлена з його умовами та погодила розмір процентів за користування кредитними коштами, а тому такі умови відповідають принципу свободи договору, передбаченому статтею 627 ЦК України, і не є несправедливими в розумінні статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів». Що стосується статусу позивача, то останній зазначає, що 08 вересня 2025 року до ЄДРПОУ внесено зміни щодо його найменування з ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» на ТОВ «ІННОВА-НОВА». Разом з тим, зміна найменування не припиняє правоздатність юридичної особи та не впливає на чинність раніше виданих документів, що підтверджують повноваження її представника, зокрема договору та ордера на надання правничої допомоги, що відповідає правовій позиції Верховного Суду у справі № 923/37/20.

Відповідачка правом подання заперечень на відповідь на відзив не скористалась.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 30 липня 2026 року відмовлено в задоволенні клопотання відповідачки про витребування доказів та витребувано у останньої платіжні документи (квитанції, платіжні доручення, банківські виписки, чеки, платіжні інструкції та інші розрахункові документи, оформлені відповідно до вимог законодавства) про перерахування коштів на виконання умов договору про надання грошових коштів у кредит № 6240321224 від 04 грудня 2024 року щодо платежі за 07 квітня 2025 року в сумі 600,00 грн, 200,00 грн, 600,00 грн та 08 квітня 2025 року в сумі 1650,00 грн. Крім того, зобов`язано ТОВ «Іннова-Нова» надати інформацію щодо надходження/ненадходження на його рахунок вказаних коштів від ОСОБА_1 , 07 квітня 2025 року в сумі 600,00 грн, 200,00 грн, 600,00 грн та 08 квітня 2025 року в сумі 1650,00 грн, на виконання умов договору про надання грошових коштів у кредит № 6240321224 від 04 грудня 2024 року. В разі підтвердження таких надходжень надати первинні документи в підтвердження цих обставин.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов до наступного.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір ). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 7, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 зазначеного Закону встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису ( факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ. Норми статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором. Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа і не може визнаватися недійсним лише через його електронну форму.

Відповідно до ст. 1054-1055 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Такими обставинами (предметом доказування) у даній справі є наявність між сторонами договірних правовідносин, що випливають з кредитного договору, та належне (неналежне) виконання сторонами своїх зобов`язань відповідно до його умов та вимог ЦК України.

Судом встановлено, що 04 грудня 2024 року ОСОБА_1 заповнила анкету клієнта в інформаційно-телекомунікаційній системі https://finsfera.ua/ та ознайомилася із умовами стандартизованої форми Паспорта споживчого кредиту, підписанням якого підтвердила, що вона отримала та ознайомилася з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, надані виходячи із обраних нею умов кредитування; отримання нею всіх пояснень, необхідних для забезпечення можливості оцінити, чи адаптовано договір до її потреб та фінансової ситуації, зокрема шляхом роз`яснення наведеної інформації, в тому числі суттєвих характеристик запропонованих послуг та певних наслідків, які вони можуть мати, в тому числі в разі невиконання зобов`язань за таким договором.

Того ж дня, між ТОВ «Іннова Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено договір надання грошових коштів у кредит №6240321224, відповідно до умов якого позивач надає відповідачці кредит у розмірі 5500,00 грн, на особисті (споживчі) потреби, строком на 360 днів, з періодичністю платежів зі сплати процентів кожні 30 днів, останній платіж з періодом внесення 30 днів (п.п.2.3, 2.5, 2.8 договору). Тип процентної ставки фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов: стандартна процентна ставка становить: - 1% за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення цього договору. В цей період можливе використання позичальником право користування кредитом за зниженою процентною ставкою; - 0.87% за кожен день користування кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня з дати укладення цього договору і до закінчення строку дії цього договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту (до тієї із дат яка настане раніше). Знижена процентна ставка 0,85% в день та застосовується відповідно до наступних умов: якщо позичальник 03 січня 2025 року сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів позичальник, як учасник Програми лояльності, отримає від товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити позичальник за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою, а у випадку невиконання позичальником умов для отримання індивідуальної знижки від товариства, користування кредитом для позичальника здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим договором та доступні для інших позичальників, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки. При цьому, позичальник розуміє та погоджується, що застосування зниженої процентної ставки є виключно його правом отримання індивідуальної знижки лише як учасника Програми лояльності та лише за умови виконання ним вимог для її застосування, передбачених цим договором. Позичальник погоджується, повністю розуміє та поінформований, що у разі невикористання позичальником права на отримання знижки (невиконання умов для отримання знижки) застосовується стандартна процентна ставка, при цьому застосування стандартної процентної ставки без знижки, не є зміною процентної ставки, порядку її обчислення та порядку сплати у бік погіршення для позичальника, оскільки надання кредиту за цим договором здійснюється саме на умовах стандартної процентної ставки(п.2.6 договору).

Відповідно до п. 2.7 договору, комісія за надання кредиту становить 15 % від суми наданого кредиту та нараховується на суму виданого за цим договором кредиту у день надання кредиту.

Згідно з п.п. 2.9.1, 2.10.1, 2.11.2.1, 2.11.3.1 договору, орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом складає 3195,29% річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом - 24838,00 грн. Загальні витрати за кредитом (споживчим кредитом) на дату укладення договору складають за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 19338,00 грн. Денна процентна ставка на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 0,98%.

Згідно п.п. 3.1, 3.4 договору, кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок позичальника, уключаючи використання реквізитів платіжної картки: НОМЕР_1 . Кредит вважається наданим в день перерахування товариством суми кредиту (загального розміру) за реквізитами, згідно п. 3.1. договору.

Відповідно до п.п. 4.1 4.2 договору, проценти, що нараховуються за цим договором є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод факт/факт.

Згідно п. 6.1 договору, сторони домовились, що повернення кредиту, сплата комісії за надання кредиту (якщо умовами договору передбачено сплату комісії за надання кредиту) та процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно Графіка платежів, крім випадку визначеного в п. 6.3. договору.

Відповідно до п.п. 7.3 -7.6 договору, у разі невиконання або неналежного виконання позичальником зобов`язань згідно договору, уключаючи прострочення виконання зобов`язань зі сплати платежів, визначених Графіком платежів, з наступного календарного дня позичальник повинен виплатити товариству штраф у розмірі 28% від суми простроченого платежу (частини суми кредиту, визначеної Графіком платежів, та нарахованих процентів), за кожен факт такого прострочення. За порушення позичальником строків повернення кредиту та/або прострочення сплати процентів у строки, визначені договором, кредитодавець має право стягнути з позичальника пеню за кожен день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення, але не більше ніж 15% від суми простроченого платежу. Позичальник зобов`язується сплатити нараховану пеню у день закінчення строку дії цього договору або в день дострокового повернення кредиту у повному обсязі. Нарахування неустойки здійснюється Товариством з урахуванням обмежень встановлених Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про захист прав споживачів». Нарахування процентів за користування кредитом в ІКС товариства відбувається щоденно, починаючи з першого дня надання кредиту до останнього дня надання коштів в кредит за цим договором.

Підписуючи вищевказаний договір, позичальник підтвердила, зокрема, що перед укладенням цього договору їй була в чіткій та зрозумілій формі надана інформація: а) за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту) відповідно до ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування»; б) вказана в ст. 7 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» та розміщена на вебсайті; інформація надана товариством з дотриманням вимог законодавства України та забезпечує правильне розуміння позичальником суті фінансової послуги без нав`язування її придбання (п. 10.9 договору).

Невід`ємною частиною цього договору є Правила та Паспорт споживчого кредиту, що надано позичальнику до укладення договору. Уклавши цей договір, позичальник підтверджує, що вона ознайомлена, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись Правил, текст яких розміщений на веб-сайті товариства: https://finsfera.ua/ (п. 10.10 договору).

Додатком № 1 до вищевказаного договору його сторони узгодили графік платежів, виходячи з припущення, що позичальник виконає свої обов`язки на умовах та у строки, визначені договором.

Договір укладений в електронній формі. При укладенні кредитного договору відповідачка сама надала відомості, які її ідентифікують: прізвище, ім`я, по батькові, паспортні дані, ідентифікаційний номер, адресу проживання, номер телефону, картку. Саме на вказаний нею номер телефону позивачем було направлено одноразовий ідентифікатор, яким відповідачка скористалася, ввівши у відповідне поле на сайті товариства, тим самим підписавши договір.

З матеріалів справи слідує, що відповідачка вчинила ряд дій, спрямованих на укладення кредитного договору, і 04 грудня 2024 року о 10.29 год підписала договір надання грошових коштів у кредит №6240321224 електронним підписом одноразовим ідентифікатором 6923. В свою чергу позикодавцем було проведено ідентифікацію та верифікацію клієнта - відповідачки.

Суд бере до уваги, що без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт фінансової установи за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між кредитодавцем та відповідачкою не був би укладений. Відповідно, укладення кредитного договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідачки, цей правочин відповідно до закону вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Факт укладення спірного договору відповідачка не заперечує.

При цьому, вказаний кредитний договір відповідачем підписано особисто, недійсним в судовому порядку не визнавався, а відтак є чинним і підлягає до виконання його сторонами. Відповідач під час укладення кредитного договору, ознайомилася з його текстом та істотними умовами кредитування а саме: сумою кредиту, процентною ставкою, строком кредитування, графіком платежів та порядком погашення заборгованості, що підтверджується особистим підписом позичальника. Оскільки, вказаний договір був підписаний відповідачем без будь-яких застережень та відповідач не заперечує факту його підписання, суд дійшов висновку, що остання погодилася з його умовами та зобов`язалася виконувати їх.

Отже, судом установлено, що між позивачем та відповідачем укладений договір надання грошових коштів у кредит №6240321224 від 04 грудня 2024 року в електронній формі та сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов договору.

08 вересня 2025 року загальними зборами учасників ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» затверджено рішення про зміну найменування Товариство з обмеженою відповідальністю з «ІННОВА ФІНАНС» на Товариство з обмеженою відповідальністю з «ІННОВА-НОВА», відповідні зміни внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань. Товариство також змінило місцезнаходження. При цьому, як встановлено судом, організаційно-правова форма даної юридичної особи і її ідентифікаційний код залишились незмінними, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, доступ до якого є публічним.

Суд бере до уваги, що сама по собі зміна найменування юридичної особи та її місцезнаходження не свідчить про її реорганізацію, якщо при цьому не відбувається зміна її організаційно-правової форми. Отже, такі зміни не зумовлюють припинення юридичної особи та не свідчать про вибуття її з відповідних правовідносин.

З огляду на наведене доводи відповідача про те, що матеріали справи не містять належних доказів набуття ТОВ «Іннова-Нова» права вимоги за відповідним кредитним договором, суд оцінює критично.

Позивач свої зобов`язання виконав, що підтверджуються листом ТОВ «ФК «Контрактовий дім» № 484956-1520716898-19052026 від 19 травня 2026 року зі змісту якого слідує, що 04 грудня 2024 року о 10.29 год на картковий рахунок № НОМЕР_2 були перераховані кошти в сумі 5500,00 грн, номер транзакції 1520716898, платник ТОВ «Іннова Фінанс», призначення платежу: «видача кредитних коштів».

Згідно правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 12 лютого 2025 року по справі №679/1103/23, довідка про перерахування за допомогою платіжної системи кредиту на вказану позичальником картку є належним доказом отримання відповідачем кредитних коштів.

Вказані обставини також підтверджується листом АТ КБ «Приватбанк» №20.1.0.0.0/7-260609/119706-БТ від 13 червня 2026 року, наданого на виконання ухвали суду.

Ці докази є достатніми та свідчать про належне виконання позивачем своїх зобов`язань за договором щодо надання кредитних коштів відповідачці.

Відповідач також не заперечує факту отримання кредитних коштів.

Натомість відповідач свої зобов`язання належними чином не виконує.

Згідно з розрахунком заборгованості, наданим позивачем, заборгованість відповідачки перед позивачем за договором надання грошових коштів у кредит №6240321224 від 04 грудня 2024 року станом на 29 листопада 2025 року становить 28138,00 грн, з яких: 5500,00 грн тіло кредиту; 11638,00 грн - проценти, 11000,00 грн пеня.

Як слідує з розрахунку заборгованості, розмір основної суми кредиту (тіла кредиту) становить 5500,00 грн, позивачем здійснено нарахування процентів за користування кредитними коштами в сумі 18265,50 грн, комісії - 825,00 грн та пені - 11000,00 грн. Проценти за користування кредитними коштами нараховувалися у період з 04 грудня 2024 року до 02 січня 2025 року за зниженою процентною ставкою у розмірі 0,85 % за кожен день користування кредитом відповідно до пункту 2.6.2 кредитного договору, що становило 46,75 грн за один день. У період з 04 січня 2025 року до 02 червня 2025 року проценти нараховувалися за стандартною процентною ставкою, визначеною пунктом 2.6.1 кредитного договору, у розмірі 1 % за кожен день користування кредитом протягом перших 180 календарних днів, що становило 55,00 грн за один день. Починаючи з 03 червня 2025 року до 29 листопада 2025 року, тобто з 181-го календарного дня і до дати повернення кредиту, проценти нараховувалися за стандартною процентною ставкою у розмірі 0,87 % за кожен день користування кредитом, що становило 47,85 грн за один день, відповідно до пункту 2.6.1 кредитного договору.

Отже, розмір нарахованих процентів за договором надання грошових коштів у кредит №6240321224 від 04 грудня 2024 року повністю узгоджується із розрахунками заборгованості долученим позивачем до матеріалів справи та умовами кредитного договору.

З розрахунку заборгованості позивача слідує, що відповідач на виконання умов кредитного договору сплатила 7452,50 грн, з яких: 6627,50 грн зараховано в рахунок погашення процентів та 825,00 грн у рахунок сплати комісії. Оплати мала місце: 03 січня 2025 року у сумі 1402,50 грн, 04 січня 2025 року у сумі 880,00 грн, 02 лютого 2025 року у сумі 1200,00 грн, 03 лютого 2025 року у сумі 450,00 грн, 07 березня 2025 року у сумі 1595,00 грн, 08 квітня 2025 року у сумі 1925,00 грн.

Відповідач не погоджується із зазначеним позивачем розміром здійснених нею платежів. Зазначає, що фактично нею було сплачено грошові кошти на загальну суму 10502,50 грн, а саме: 03 січня 2025 року - 1402,50 грн; 04 січня 2025 року - 825,00 грн та 55,00 грн; 02 лютого 2025 року - 1200,00 грн; 03 лютого 2025 року - 450,00 грн; 07 березня 2025 року - 1595,00 грн; 07 квітня 2025 року - 600,00 грн, 600,00 грн та 200,00 грн; 08 квітня 2025 року - 1650,00 грн та 1925,00 грн. В підтвердження викладених обставин надає скріншоти з особистого кабінету сервісу «Finsfera».

Разом з тим, суд зазначає, що скріншоти з особистого кабінету сервісу «Finsfera» не є доказами на підтвердження здійснення платежів на виконання спірного кредитного договору. Зазначені скріншоти лише відображають інформацію, яка міститься в особистому кабінеті користувача, однак самі по собі не підтверджують факту ініціювання та успішного виконання платіжної операції, зарахування грошових коштів на рахунок кредитора, а також не дають можливості встановити призначення платежу, реквізити платника й отримувача та інші істотні обставини здійснення платежу.

Такими доказами, зокрема, можуть бути платіжні документи, квитанції, платіжні доручення, виписки з банківського рахунку або інші документи, що містять відомості про відповідну платіжну операцію та дають можливість ідентифікувати її як виконання зобов`язання за конкретним кредитним договором.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 30 липня 2026 року витребувано у відповідача банківські виписки, платіжні інструкції, квитанції чеки або інші платіжні документи, що підтверджують перерахування нею грошових коштів на виконання умов договору щодо платежів, які не визнає позивач, а саме: за 07 квітня 2025 року в сумі 600,00 грн, 200,00 грн, 600,00 грн та 08 квітня 2025 року в сумі 1650,00 грн. Водночас відповідачкою не надано належних та допустимих доказів на підтвердження зазначених обставин. У додаткових поясненнях відповідачка зазначила, що не має можливості надати відповідні докази у зв`язку з їх відсутністю.

Суд зазначає, що основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, змагальність сторін та диспозитивність (пункт 4 та 5 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частина перша, третя статті 13 ЦПК України).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частини перша, третя, четверта статті 12, частини перша, п`ята, шоста статті 81 ЦПК України).

Таким чином, посилання учасника справи на певні обставини саме по собі не є достатнім для визнання їх встановленими. Обставини, на які сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, підлягають доведенню належними, допустимими та достовірними доказами, а ризик не доведення таких обставин несе сторона, яка на них посилається.

З огляду на викладене доводи відповідача щодо здійснення нею платежів 07 квітня 2025 року у розмірі 600,00 грн, 200,00 грн та 600,00 грн, а також 08 квітня 2025 року у розмірі 1650,00 грн не підтверджуються належними та допустимими доказами. Посилання відповідача, що вона не має можливості надати відповідні докази у зв`язку з їх відсутністю, не спростовує покладеного на неї процесуального обов`язку щодо доказування обставин, на які вона посилається як на підставу своїх заперечень проти позову.

При цьому суд зауважує, що встановлення обставин щодо фактичного здійснення платежів не може ґрунтуватися виключно на твердженнях відповідачки, оскільки такий підхід суперечив би передбаченим цивільним процесуальним законодавством принципам змагальності сторін та доказування і фактично звільняв би сторону від виконання покладеного на неї обов`язку щодо доведення обставин, на які вона посилається.

За таких обставин суд дійшов висновку, що доводи відповідача щодо здійснення платежів на загальну суму 10502,50 грн не знайшли свого підтвердження належними, допустимими та достовірними доказами, у зв`язку з чим підстави для врахування зазначеної суми при визначенні розміру фактично сплачених відповідачем коштів відсутні.

Що стосується доводів відповідача щодо розбіжності у сумі платежу, здійсненого 08 квітня 2025 року, а саме посилання на те, що в ухвалі суду від 30 липня 2026 року зазначено суму 1650,00 грн, тоді як у відповіді на відзив відповідач зазначає 1925,00 грн, суд зазначає наступне.

Ухвалою суду від 30 липня 2026 року витребувано у відповідача платіжні документи, що підтверджують перерахування нею грошових коштів на виконання умов кредитного договору щодо платежів, факт здійснення яких не визнається позивачем, а саме: 07 квітня 2025 року в розмірі 600,00 грн, 200,00 грн та 600,00 грн, а також 08 квітня 2025 року у розмірі 1650,00 грн.

Необхідність витребування зазначених доказів була зумовлена тим, що у відзиві на позовну заяву відповідач зазначила про здійснення нею, серед інших, 08 квітня 2025 року двох платежів на виконання умов спірного кредитного договору у розмірі 1650,00 грн та 1925,00 грн. При цьому позивач визнав факт здійснення платежу у розмірі 1925,00 грн, натомість факт здійснення платежу у розмірі 1650,00 грн не визнав.

Отже, судом витребовувалися докази щодо платежу у розмірі 1650,00 грн саме як такого, що заперечувався позивачем. Водночас платіж у розмірі 1925,00 грн позивачем визнавався та не був предметом витребування.

Таким чином, зазначення в ухвалі суду від 30 липня 2026 року суми 1650,00 грн, а у відповіді на відзив відповідачем 1925,00 грн не свідчить про наявність розбіжності щодо одного й того самого платежу, оскільки йдеться про два окремі платежі, один з яких не підтверджується належними доказами.

Що стосується стягнення з відповідача на користь позивача пені в сумі 11000,00 грн, суд зазначає наступне.

Нарахування пені на підставі п. 7.3 та п. 7.4 договору за своїм змістом є мірою відповідальності позичальника, що відповідає положенню ст. 549 ЦК України.

За ч.1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року № 3498-ІХ, внесено зміни до Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» та виключено пункт 6-1, що передбачав звільнення споживача від відповідальності перед кредитодавцем за прострочення виконання зобов`язання за договором про споживчий кредит, а саме: від обов`язків сплачувати кредитодавцю неустойку (штраф, пеню) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором у разі такого прострочення у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк з дня його припинення або скасування.

В той же час, відповідно до п. 18. Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (не виконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

На час розгляду справи положення пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України є чинними.

Відповідно до статті 4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово виснувала, що якщо Цивільний кодекс України та інший нормативно-правовий акт, який має юридичну силу закону України, містять однопредметні приписи різного змісту, то пріоритетними є приписи Цивільного кодексу України (постанови від 22 червня 2021 року у справі № 334/3161/17 (пункт 17), від 18 січня 2022 року у справі № 910/17048/17 (пункт 78), від 29 червня 2022 року у справі № 477/874/19 (пункт 69)).

Беручи до уваги, що заборгованість у виді неустойки (штрафу, пені) в сумі 11000,00 грн за договором надання грошових коштів у кредит №6240321224 від 04 грудня 2024 року нарахована в період дії в Україні воєнного стану, тому в силу вищевказаних положень чинного законодавства позичальник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку (штраф, пеню) за таке прострочення та відповідно позов в частині стягнення з відповідачки на користь позивача 11000,00 грн неустойки (штрафу, пені) за цим кредитним договором задоволенню не підлягає.

В решті сума заборгованості за цим кредитним договором встановлена на підставі наданих суду доказів. При цьому, суд звертає увагу, що відповідачка доказів щодо спростування розміру суми заборгованості не надала, а тому суд дійшов висновку про неналежне виконання позичальником своїх зобов`язань, внаслідок чого права позивача порушенні, існує заборгованість за кредитним договором в розмірі 17138,00 грн, з яких: 5500,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 11638,00 грн - заборгованість за відсотками, які і підлягають стягненню з відповідачки.

Окрім того, згідно положень ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 1621,59 грн судового збору (пропорційно розміру задоволених вимог).

На підставі викладеного, керуючись ст. 526, 527, 530, 536, 610-611, 625, 628, 629, 634, 638, 639, 1048, 1049, 1050, 1054, 1055 ЦК України, Законів України «Про електронну комерцію», «Про споживче кредитування», ст. 12, 13, 81, 141, 263-265, 279, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» (код ЄДРПОУ 44127243) заборгованість за договором надання грошових коштів у кредит №6240321224 від 04 грудня 2024 року в сумі 17138,00 грн, з яких: 5500,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 11638,00 грн заборгованість по процентам, а також 1621,59 грн судового збору.

У решті вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова», код ЄДРПОУ 44127243, місцезнаходження: вул. Верхній Вал, 10, м. Київ;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя: