Рішення № 140146783, 29.09.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

_____________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" вересня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/3392/26

Господарський суд Одеської області у складі судді Литвинової В.В., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЯСНО+"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вімексім Логістік"

про стягнення 533 033,21 грн

До суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ЯСНО+ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вімексім Логістік" про стягнення 533033,21грн заборгованості за договором про постачання електричної енергії споживачу №77720250124ПВ від 10.12.2024, з яких 519423,77 грн основного боргу, 5595,56грн 3% річних та 8013,88грн інфляційних.

Ухвалою від 20.08.2026 суд відкрив провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без призначення засідань. Встановив відповідачу строк протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі (ст. 251, 252 ГПК України) подати до суду відзив на позов з документальним обґрунтуванням викладених в ньому обставин, заяви з процесуальних питань (за наявності), належним чином засвідчені копії статутних та реєстраційних документів; для подання заперечень встановив строк 5 днів від дня отримання відповіді на відзив.

Відповідач отримав ухвалу 21.08.2026 в електронному кабінеті, тому останнім днем для подання відзиву - 07.09.2026.

11.09.2026 відповідач подав відзив та клопотання про поновлення строку для подання відзиву, посилаючись на складну безпекову ситуацію в м. Одесі та Одеській області через постійні обстріли, через що цивільне населення змушене перебувати в укриттях задля збереження життя.

Суд відповідно до ст. 119 ГПК України визнає причини пропуску строку для подання відзиву поважними та поновлює строк для його подання.

Відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що він не заперечує виникнення заборгованості за спожиту електричну енергію, але зазначає, що триває перемовна процедура з врегулювання спірних питань за договором до 31.12.2026. Також просить відмовити в стягненні річних та інфляційних, а також перевірити їх розрахунок, враховуючи часткове погашення боргу. Крім того, відповідач повідомив суд, що він вже частково сплатив борг і вважає, що позивач передчасно звернувся до суду.

16.09.2026 позивач подав відповідь на відзив, в якому заперечує проти поновлення строку для подання відзиву, оскільки складна безпекова ситуація стосується всіх учасників процесу. Позивач зазначає, що при зверненні з позовом він врахував всі оплати, і часткову сплату боргу відповідач здійснив вже після подання позову. Крім того, позивач зазначає, що він не позбавлений права відразу звернутись за захистом своїх прав до суду, через що він відхиляє посилання відповідача на передчасність звернення з позовом. Позивач наполягає на тому, що ним здійснено правильно розрахунок боргу, в той час як відповідач не надав свого контррозрахунку.

21.09.2026 позивач подав заяву про зменшення розміру позовних вимог у зв`язку з частковим погашенням боргу відповідачем, якою просить стягнути 189288,35грн основного боргу, 5595,56грн 3% річних та 8013,88грн інфляційних, всього 202897,79грн.

Згідно з ст. 46 ГПК України суд приймає заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог і розглядає справу в межах нової ціни позову 202897,79грн.

Відповідно до ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі, крім випадку, передбаченого частиною другою цієї статті.

Розглянувши матеріали справи, суд

встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЯСНО+» (далі Позивач, Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВІМЕКСІМ ЛОГІСТІК» (далі Відповідач, Споживач) укладено Договір про постачання електричної енергії споживачу № 77720250124ПВ від 10.12.2024 (далі Договір), додатком 2 до якого є Комерційна пропозиція «Лояльна» постачальника електричної енергії ТОВ «ЯСНО+» (далі Комерційна пропозиція).

Також як додаток 3 до Договору сторонами підписано Угоду про електронний документообіг, яка врегульовує відносини сторін, пов`язані з обміном інформацією та документами з використанням електронних комунікаційних систем.

Крім того, Сторонами було підписано Додаткову угоди № 2 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 77720250124ПВ від 10.12.2024, відповідно до якої було внесено зміни до Комерційної пропозиції «Лояльна» в частині порядку оплати.

Вищевказані договірні документи підписано сторонами за допомогою сервісу «Вчасно» з накладанням електронних підписів.

Договір є чинним, в судовому порядку не визнавався недійсним.

Відповідно до п. 2.1 Договору Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Згідно з абз. 1 п. 5.1 Договору Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією.

Пункт 5.5 Договору визначає, що розрахунковим періодом за Договором є календарний місяць.

Відповідно до п. 5.1 Комерційної пропозиції (з урахуванням внесених змін Додатковою угодою № 2) остаточний розрахунок за фактичним обсягом споживання здійснюється після здійснення нарахування Постачальником, на підставі рахунку за фактичне споживання наданого Постачальником, до 15 числа місяця наступного за розрахунковим періодом.

Згідно з п. 6.3 Комерційної пропозиції рахунок на оплату фактично спожитого у розрахунковому періоді обсягу електричної енергії надається, як правило, до 10 числа місяця наступного за розрахунковим (після отримання звіту Споживача про покази засобу обліку Постачальником або після отримання Постачальником від Оператора системи розподілу даних про обсяги споживання Споживача) і надається (направляється) Споживачу доступними каналами зв`язку, зокрема передбаченими в п. 10.4 Комерційної пропозиції.

Позивачем формувалися та видавалися рахунки на оплату фактично спожитої електричної енергії відповідно до даних комерційного обліку (інформація про обсяги споживання), які надавалися оператором системи розподілу АТ «ДТЕК Одеські електромережі» у відповідності до вимог п. 4.3, 4.12, пп. 31 п. 5.1.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 (далі ПРРЕЕ), та глави 9.14 Розділу IХ, глави п. 12.3 Розділу ХІІ Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 311.

Відповідна інформація додатково підтверджена листом АТ «ДТЕК Одеські електромережі» № 101/29/03-9653 від 31.07.2026.

На підставі отриманих даних про спожиті Відповідачем обсяги електроенергії у відповідності до п. 6.3 та 10.4 Комерційної пропозиції в інтернет-сервісі «Особистий кабінет» було сформовано та видано рахунки за розрахункові періоди «лютий 2026 р.» - «квітень 2026 р.»:

- від 01.03.2026 № 77720250124/2/1 на суму 283 135,42 грн;

- від 01.04.2026 № 77720250124/3/1 на суму 162 898,50 грн;

- від 01.05.2026 № 77720250124/4/1 на суму 73 114,51 грн.

Вказані рахунки разом із актами прийняття-передавання товарної продукції підписано сторонами за допомогою сервісу «Вчасно» з накладанням електронних підписів.

Крім того, на підставі даних одержаних від оператора системи розподілу про коригування обсягів спожитої Відповідачем електричної енергії, Позивачем у відповідності до п. 10.4 Комерційної пропозиції в інтернет-сервісі «Особистий кабінет» було сформовано та видано рахунок № Y100001493336 від 22.07.2027, яким здійснено донарахування за розрахунковий період «квітень 2026 р.» на суму 275,34 грн.

Відповідачем не було здійснено жодної оплати в рахунок погашення нарахувань заявленого періоду, що стало приводом для звернення позивача з даним позовом.

Так, за період 01.02.2026 30.04.2026 (розрахункові періоди «лютий 2026р.» - «квітень 2026р.») Відповідачу нараховано (з урахуванням коригування) 519 423,77 грн, а сплачено 0,00 грн, що підтверджується довідкою про надходження коштів від Споживача. Станом на дату подачі позовної заяви заборгованість за Договором становить 519 423,77 грн.

Також Відповідачу, у відповідності до п. 10.4 Комерційної пропозиції, направлено вимогу про сплату заборгованості за електричну енергію від 28.07.2026 № 24/5/11/5/36531 на вищенаведену суму заборгованості на електронну пошту. Станом на дату подачі заяви відповідну вимогу Відповідачем не було виконано.

Вищенаведене свідчить про порушення Відповідачем умов Договору, а також цивільного та господарського законодавства України.

Відповідно до ст. 526 Цивільного Кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Після подання позовної заяви відповідач частково сплатив заборгованість за спожиту електричну енергію, через що позивач подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, якою просить стягнути 189288,35грн основного боргу, 5595,56грн 3% річних та 8013,88грн інфляційних, всього 202897,79грн.

Відповідач не надав доказів сплати 189288,35грн основного боргу, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Також, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобов`язання.

Позивач просить стягнути 5595,56грн 3% річних, нарахованих станом на 12.08.2026, та 8013,88грн інфляційних, нарахованих станом на 31.05.2026.

Перевіривши розрахунок річних і інфляційних, здійснений позивачем, суд дійшов висновку, що він виконаний правильно, тому позовні вимоги про стягнення 5595,56грн 3% річних та 8013,88грн інфляційних підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку задовольнити позовні вимоги.

Щодо судового збору, то позивач сплатив 6396,52грн судового збору, в той час як повинен був сплатити 6396,40 грн. Тобто позивач переплатив 0,12 грн судового збору.

Крім того, позивач зменшив розмір позовних вимог на 330135,42грн.

Згідно з ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

У зв`язку із зменшенням розміру позовних вимог позивачу підлягає поверненню за ухвалою суду 330135,42*0,015*0,8=3961,63грн судового збору.

Отже, з відповідача підлягає стягненню 6396,52грн-0,12грн -3961,63грн=2434,77грн судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 232-240, Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вімексім Логістік" (код 45332525, м. Кілія Одеської області, вул. Портова 4) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЯСНО+" (код 45179093, м. Київ, вул. Гарета Джонса, 8, літера 20Д)

- 189288,35грн основного боргу на рахунок IBAN НОМЕР_1 ,

- 5595,56грн 3% річних, 8013,88грн інфляційних та 2434,77грн судового збору на рахунок IBAN НОМЕР_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Південно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 29 вересня 2026 р.

Суддя В.В. Литвинова