Рішення № 140146044, 29.09.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

29.09.2026Справа № 910/5832/26

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді: Ломаки В.С.,

за участю секретаря судового засідання: Видиш А.В.

розглянувши у порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецторг Трейд"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"

про стягнення 7 920 594,00 грн.,

Без виклику (повідомлення) представників сторін.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецторг Трейд" (далі - позивач, Товариство) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (далі - відповідач, Оператор ГТС) 7 920 594,00 грн. вартості товару, який підлягав поставці за договором про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) від 29.05.2023 року № 4600007595.

Слід зазначити, що у позовній заяві Товариство навело попередній (орієнтовний) розмір понесених ним витрат на оплату професійної правничої допомоги у даній справі, який склав 150 000,00 грн., а також вказало, що докази на підтвердження такого розміру будуть надані суду протягом передбаченого Господарським процесуальним кодексом України строку.

Ухвалою від 21.05.2026 року господарський суд міста Києва відкрив провадження у справі № 910/5832/26, вирішив здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 10.06.2026 року.

05.06.2026 року через систему "Електронний суд" надійшов відзив Оператора ГТС від 05.06.2026 року № ТОВВИХ-26-11429 на позовну заяву, в якому останній заперечив проти задоволення вимог позивача.

09.06.2026 року через систему "Електронний суд" надійшла відповідь Товариства від 09.06.2026 року на відзив на позовну заяву, в якій останнє навело мотиви на спростування висловлених Оператором ГТС заперечень проти позову.

У підготовчому засіданні 10.06.2026 року господарський суд міста Києва встановив відповідачу процесуальний строк на подання заперечень до 19.06.2026 року, а також відклав підготовче засідання на 15.07.2026 року.

22.06.2026 року через систему "Електронний суд" надійшли сформовані у цій системі 19.06.2026 року заперечення Оператора ГТС № ТОВВИХ-26-12625.

У підготовчому засіданні 15.07.2026 року господарський суд міста Києва постановив протокольну ухвалу про продовження строку проведення підготовчого провадження у справі № 910/5832/26 на 30 днів.

Ухвалою від 15.07.2026 року господарський суд міста Києва закрив підготовче провадження у справі № 910/5832/26 та призначив її до судового розгляду по суті на 12.08.2026 року.

11.08.2026 року через систему "Електронний суд" надійшло клопотання Оператора ГТС від 11.08.2026 року № ТОВВИХ-26-16546, в якому останній просив суд зупинити провадження у справі № 910/5832/26 до винесення Верховним Судом постанови у справі № 910/1712/25, предметом спору в якій є зобов`язання Оператора ГТС прийняти товар та стягнення коштів, що є аналогічним до предмета спору в даній справі, зокрема, в частині стягнення коштів.

До початку призначеного судового засідання 12.08.2026 року через систему "Електронний суд" надійшли заперечення Товариства від 12.08.2026 року № 12-08/7/26 проти задоволення клопотання відповідача про зупинення провадження у справі.

У судовому засіданні 12.08.2026 року суд постановив протокольну ухвалу про залишення без задоволення клопотання відповідача від 11.08.2026 року № ТОВВИХ-26-16546 про зупинення провадження у справі, а також оголосив перерву до 16.09.2026 року.

Рішенням від 16.09.2026 року в справі № 910/5832/26 господарський суд міста Києва задовольнив вимоги Товариства та стягнув з Оператора ГТС на користь позивача 7 920 594,00 грн. вартості товару, який підлягав поставці за договором про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) від 29.05.2023 року № 4600007595, а також 95 047,13 грн. витрат по сплаті судового збору.

21.09.2026 року через систему "Електронний суд" надійшла сформована у вказаній системі 20.09.2026 року заява позивача, в якій останній просив суд ухвалити додаткове рішення про стягнення з Оператора ГТС на користь Товариства витрат на професійну правничу допомогу в справі № 910/5832/26 у розмірі 90 000,00 грн. До цієї заяви Товариство долучило копію підписаного між ним та Адвокатським бюро "Мінченко та Партнери" акту надання послуг від 17.09.2026 року № 225 на суму 90 000,00 грн.

25.09.2026 року через систему "Електронний суд" надійшли заперечення Оператора ГТС від 25.09.2026 року № ТОВВИХ-26-20061, в яких останній вказав, що розмір заявлених позивачем до стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 90 000,00 грн. є надмірно завищеним та неспівмірним зі складністю справи і витраченим часом та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами). Разом із тим, дана справа про стягнення грошових коштів у розмірі вартості товару, який підлягав поставці за договором про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) від 29.05.2023 року № 4600007595, не є складною та не потребує витрат значного часу для підготовки процесуальних документів. Зважаючи на викладене, відповідач просив суд відмовити у задоволенні заяви Товариства про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування витрат на правову допомогу в справі № 910/5832/26 у повному обсязі.

Відповідно до приписів статті 221 Господарського процесуального кодексу України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, визначеному частиною першою цієї статті, суд вирішує питання про судові витрати без повідомлення учасників справи. Якщо суд вважатиме за необхідне, для вирішення питання про судові витрати він може призначити судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу

Згідно з частиною 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; судом не вирішено питання про судові витрати.

Положеннями частини 3 статті 244 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що суд, який ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

Враховуючи вищенаведені приписи, суд дійшов висновку про розгляд заяви позивача про відшкодування витрат на оплату професійної правничої допомоги у справі № 910/5832/26 без повідомлення учасників справи.

Розглянувши заяву позивача від 20.09.2026 року про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в справі № 910/5832/26, суд зазначає таке.

Згідно з частинами 1, 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 16 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості: ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація вказаного принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): подання заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України.

Як було зазначено вище, у позовній заяві Товариство вказало, що попередній (орієнтовний) розмір понесених ним витрат на оплату професійної правничої допомоги у даній справі складає 150 000,00 грн. Разом із тим, у заяві від 20.09.2026 року позивач просив суд стягнути з Оператора ГТС на його користь витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 90 000,00 грн.

На підтвердження розміру таких витрат позивач долучив до матеріалів справи копію укладеного 26.04.2024 року між ним (клієнт) та Адвокатським бюро "Мінченко та Партнери" (Бюро) договору про надання правової допомоги № 26-04/7 (далі - Договір), за умовами якого Бюро взяло на себе зобов`язання надавати клієнту правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим Договором, а клієнт зобов`язався оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання цього Договору.

Відповідно до пункту 1.2 Договору склад, обсяг та вартість надання правової допомоги визначаються на підставі Замовлення, що є невід`ємною частиною Договору.

У Замовленні від 05.05.2026 року № 05-05/26 до Договору клієнт та Бюро погодили, що правовою (правничою) допомогою є досудовий та/або судовий захист інтересів клієнта у справі за позовом Товариства до Оператора ГТС про стягнення вартості товару, який підлягав поставці за договором про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) від 29.05.2023 року № 4600007595, в порядку частини 4 статті 692 Цивільного кодексу України.

Сторони Договору також погодили, що фіксований розмір гонорару (винагороди) за надання правових (правничих) послуг визначено сторонами з урахуванням вимог статті 126 Господарського процесуального кодексу України, складності питань, виходячи із принципів розумності та з врахуванням часу (строку) виконання, які включають в себе, але не обмежуються: вивчення та аналіз документів, наданих клієнтом, пошук актуальної судової практики; надання юридичної консультації; підготовка позовної заяви; формування доказів; підготовка усіх необхідних клопотань, заяв, пояснень та інших процесуальних документів, які необхідні для захисту прав та законних інтересів клієнта; участь у судових засіданнях; супровід виконання судового рішення, - в суді першої інстанції фіксована сума в розмірі 90 000,00 грн.

У підписаному між Бюро та клієнтом акті надання послуг від 17.09.2026 року № 225 до Договору сторони цього правочину зафіксували, що Бюро надало, а позивач прийняв послуги з правової (правничої) допомоги: судовий захист інтересів клієнта за позовом Товариства до Оператора ГТС про стягнення вартості товару, який підлягав поставці за договором про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) від 29.05.2023 року № 4600007595, в порядку частини 4 статті 692 Цивільного кодексу України, в суді першої інстанції, судова справа № 910/5832/26, вартістю 90 000,00 грн.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

У той же час, при визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Однак, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Суд зазначає, що для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок іншої сторони у разі наявності її заперечень щодо співрозмірності заявленої суми компенсації має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати були необхідними, а їх розмір є розумним та виправданим. Тобто суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Судом враховано, що надані Товариством документи на підтвердження розміру понесених ним витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже їх розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію, зокрема, розумної необхідності таких витрат.

Аналогічна правова позиція викладена у додатковій постанові Верховного Суду від 11.12.2018 року в справі № 910/2170/18.

Так, у пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015 року, пунктах 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інші проти України" від 10.12.2009 року, пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006 року, пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004 року також зауважено, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір є розумним та обґрунтованим.

Відтак, при вирішенні питання про розподіл судових витрат на оплату професійної правничої допомоги в даній справі судом також враховано вищенаведені приписи.

Відповідно до частини 1 статті 15 Господарського процесуального кодексу України, пропорційність у господарському суді, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Зважаючи на вищенаведені обставини, з урахуванням предмету та підстав позову в даній справі, встановлених судом їх фактичних обставин, оцінюючи витрати позивача з урахуванням всіх аспектів і складності справи, беручи до уваги заперечення Оператора ГТС від 25.09.2026 року № ТОВВИХ-26-20061, а також те, що заявлена позивачем до стягнення сума судових витрат на правову допомогу в суді першої інстанції не повністю відповідає критеріям розумності, необхідності та неминучості, суд дійшов висновку про те, що справедливим та співрозмірним є стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 45 000,00 грн. (що складає 50 % від заявленої до стягнення суми таких витрат).

Керуючись статтями 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецторг Трейд" від 20.09.2026 року про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в справі № 910/5832/26 задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (03065, місто Київ, проспект Любомира Гузара, будинок 44; код ЄДРПОУ 42795490) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецторг Трейд" (04080, місто Київ, вулиця Оленівська, будинок 23; код ЄДРПОУ 40465034) 45 000 (сорок п`ять тисяч) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

3. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

4. У задоволенні решти вимог заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецторг Трейд" від 20.09.2026 року про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в справі № 910/5832/26 відмовити.

5. Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

6. Згідно з частиною 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) додаткове рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне додаткове рішення складено та підписано 29.09.2026 року

Суддя В.С. Ломака