Ухвала суду № 140145707, 09.09.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

09.09.2026Справа № 910/15415/25

За позовомКерівника Звенигородської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Відділу освіти Звенигородської міської радидоТовариства з обмеженою відповідальністю "Євро Трейд Енерджі"провизнання додаткових угод недійсними та про стягнення 97676,82 грн

Суддя Смирнова Ю.М.

Представники учасників справи:

прокурорКозуб К.О.від позивача від відповідача (керівник) від відповідача від відповідачане з`явилися Кудим О.В. Троян О.О. Войчук В.А.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Керівник Звенигородської окружної прокуратури звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом в інтересах держави в особі Відділу освіти Звенигородської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Трейд Енерджі", в якому просить суд:

- визнати недійсними додаткові угоди №1 від 16.08.2024, №2 від 20.09.2024, №3 від 11.10.2024 та №3/1 від 15.10.2024 до договору №230 про постачання електричної енергії споживачу від 02.07.2024, укладеного між відділом освіти Звенигородської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Євро Трейд Енерджі";

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Трейд Енерджі" на користь Відділу освіти Звенигородської міської ради кошти у сумі 97676,82 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оспорювані додаткові угоди не відповідають вимогам п.п.7 п.19 Особливостей, ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі" та ч.ч.2, 3 ст.632 Цивільного кодексу України, а відтак є підстави для визнання зазначених правочинів недійсними та повернення безпідставно сплачених бюджетних коштів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.12.2025 у справі №910/15415/25 позовну заяву залишено без руху.

Прокурором строк, встановлений судом, усунуто недоліки позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.01.2026 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №910/15415/25, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи; встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов - протягом 20 днів з дня вручення даної ухвали та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив; встановлено строк для подання позивачем відповіді на відзив - протягом п`яти днів з дня отримання відзиву на позов.

16.01.2026 від відповідача надійшов відзив на позов, в якому відповідач проти заявлених позовних вимог заперечив.

05.02.2026 від прокуратури надійшли письмові пояснення по суті позовних вимог.

23.02.2026 від відповідача надійшло клопотання про відшкодування витрат на правову допомогу.

11.03.2026 від прокуратури надійшло клопотання про долучення додаткових доказів.

13.03.2026 від відповідача надійшли заперечення на клопотання прокуратури про долучення додаткових доказів, а також заперечення проти прийняття до розгляду письмових пояснень прокуратури по суті позовних вимог від 04.02.2026.

25.03.2026 від відповідача надійшло клопотання, в якому він просить здійснювати розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, а також залучити до участі у справі Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.03.2026 задоволено клопотання відповідача в частині розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін; розгляд клопотання в частині залучення до участі у справі третьої особи відкладено судом до проведення судового засідання; судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 06.05.2026.

У судовому засіданні 06.05.2026 представник відповідача підтримав раніше подане клопотання про залучення до участі у справі Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача. Позивач проти вказаного клопотання заперечив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.05.2026 вирішено здійснювати розгляд справи №910/15415/25 за правилами загального позовного провадження; у задоволенні клопотання відповідача про залучення до участі у справі Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача відмовлено; встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив - до 20.05.2026; встановлено відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзив - до 02.06.2026; підготовче засідання у справі призначити на 10.06.2026.

19.05.2026 від позивача надійшла заява про розгляд справи без участі його представника.

19.05.2026 від прокуратури надійшла відповідь на відзив та клопотання про надання доступу до матеріалів справи в електронному вигляді.

19.05.2026 від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі №910/15415/25 до ухвалення Конституційним Судом України рішення у справі №3-78/2026(178/26).

25.05.2026 від прокурора надійшли заперечення на клопотання про зупинення провадження у справі.

29.05.2026 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.

09.06.2026 від відповідача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання.

У підготовчому засіданні 10.06.2026 суд задовольнив клопотання відповідача про відкладення підготовчого засідання та відклав підготовче засідання на 22.06.2026, про що позивача та відповідача повідомлено відповідною ухвалою суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.06.2026 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі; закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 12.08.2026.

12.08.2026 від відповідача надійшли письмові пояснення по справі.

У підготовчому засіданні 12.08.2026 оголошувалася перерва до 09.09.2026, про що позивача повідомлено відповідною ухвалою суду.

24.08.2026 від відповідача надійшла заява про долучення доказів надсилання письмових пояснень з додатками на адресу позивача.

02.09.2026 від відповідача надійшла заява про залишення позовної заяви Керівника Звенигородської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Відділу освіти Звенигородської міської ради без розгляду, посилаючись на відсутність у прокурора передбачених законом підстав для представництва інтересів держави у цій справі.

Також 02.09.2026 від відповідача надійшла заява про застосування положень ст. 216 Цивільного кодексу України про двосторонню реституцію.

03.09.2026 від прокуратури надійшли заперечення на письмові пояснення відповідача.

08.09.2026 від прокуратури надійшли заперечення на заяву відповідача про застосування положень ст. 216 Цивільного кодексу України про двосторонню реституцію.

Позивач у підготовче засідання 09.09.2026 представників не направив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Розглянувши заяву відповідача про залишення позову без розгляду, суд зазначає таке.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з ч.3 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Частиною 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до ч. 5 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Питання представництва прокурором інтересів держави в суді врегульовано також ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

Відповідно до ч.1 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Частиною 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Рішенням Другого сенату Конституційного Суду України від 03.12.2025 № 6-р(II)/2025 окремі приписи абз. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), саме в тій частині, в якій вони надають прокуророві можливість здійснювати представництво інтересів держави в суді у зв`язку з нездійсненням або неналежним здійсненням захисту таких інтересів органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

Пунктом 3 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 03.12.2025 № 6-р(ІІ)/2025 визначено, що окремі приписи абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру», визнані неконституційними, втрачають чинність з 01.01.2027.

Конституційний Суд України у зазначеному Рішенні виходив із того, що передбачене п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України представництво інтересів держави в суді має виключний характер.

Зокрема, Конституційний Суд України зазначив, що словосполучення «у виключних випадках», яке міститься у п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України, вказує на обмежувальний характер відповідного конституційного припису, не наділяє прокуратуру універсальними повноваженнями щодо представництва інтересів держави в суді та не встановлює для неї загальної чи альтернативної компетенції.

Конституційний Суд України також зазначив, що такі випадки мають бути об`єктивно винятковими, чітко обмеженими, зведеними до мінімально необхідних та обумовленими особливими обставинами.

Обставин, які відповідно до Конституції України та закону могли б свідчити про наявність виключного випадку для здійснення прокурором представництва інтересів держави у цій справі, прокурором у позовній заяві не наведено, а судом не встановлено.

У відповідь на лист прокурора щодо надання інформації стосовно укладання спірних угод позивач зазначив, що не має спроможності вживати заходи, в тому числі і у судовому порядку, щодо визнання угод недійсними та стягнення коштів.

Однак, недостатнє фінансування органу державної влади для сплати судового збору не свідчить про наявність виключного випадку, за якого прокурор може представляти інтереси держави в суді.

Конституційний Суд України у вищевказаному рішенні наголосив, що підстави та способи отримання прокурором інформації, потрібної для здійснення представництва інтересів держави в суді, мають бути чітко, вичерпно та конкретно визначені законом задля унеможливлення довільного тлумачення чи розширення меж відповідної функції прокуратури. Такі способи можуть охоплювати, зокрема, отримання прокурором інформації безпосередньо під час здійснення процесуального керівництва досудовим розслідуванням або іншої визначеної Конституцією та законами України форми участі прокурора у кримінальному провадженні, зі звернень уповноважених або заінтересованих суб`єктів (органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, фізичних осіб, громадських об`єднань тощо), а також з інших джерел, визначених законом.

Водночас прокурор на виконання цієї конституційної функції прокуратури не може бути уповноважений законами України самостійно ініціювати пошук або здійснювати збір інформації поза межами визначених законом процедур, оскільки це суперечитиме конституційно встановленим межам цієї функції і фактично міститиме ознаки повноважень органів досудового розслідування або загального нагляду, що не відповідає приписам статті 131-1 Конституції України.

Як зазначив прокурор у поданому ним позові, ним, у порядку визначеному ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», за результатами моніторингу порталу оприлюднення інформації про публічні закупівлі, виявлено факт порушення вимог законодавства України про публічні закупівлі під час укладення додаткових угод до договору постачання електричної енергії, чим порушено інтереси держави.

Проте, жодних пояснень щодо правових підстав здійснення такого моніторингу в позовній заяві прокурор не навів.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати.

Таким чином, з огляду на встановлену судом відсутність у прокурора передбачених законом підстав для представництва інтересів держави у цій справі, позовна заява Керівника Звенигородської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Відділу освіти Звенигородської міської ради підлягає залишенню без розгляду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.

Згідно з ч. 2 ст.123 Господарського процесуального кодексу України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: 1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; 2) повернення заяви або скарги; 3) відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі; 4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням); 5) закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Оскільки позов Керівника Звенигородської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Відділу освіти Звенигородської міської ради залишений без розгляду, у зв`язку з тим, що заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, наявні підстави для повернення Черкаській обласній прокуратурі судового збору, сплаченого за подання цієї позовної заяви.

Керуючись статтями 53, 226, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Позов Керівника Звенигородської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Відділу освіти Звенигородської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Трейд Енерджі" про визнання додаткових угод недійсними та про стягнення 97676,82 грн залишити без розгляду.

2. Повернути Черкаській обласній прокуратурі (18015, Черкаська обл., місто Черкаси, Бульвар Шевченка, будинок 286, ідентифікаційний код 02911119) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 12112,00 (дванадцять тисяч сто дванадцять) грн 00 коп., сплачений відповідно до платіжної інструкції № 2578 від 19.11.2025.

3. Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та відповідно до ст.ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складено: 28.09.2026

Суддя Ю.М. Смирнова