Ухвала суду № 140145362, 21.09.2026, Господарський суд Житомирської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

УХВАЛА

21 вересня 2026 р. м. Житомир Справа № 906/830/26

Господарський суд Житомирської області

Суддя Нестерчук С. С.

за результатами розгляду клопотання представника відповідача - адвоката Макіян Г. М. про закриття провадження у справі (вх.№9790/26 від 17.08.2026)

під час розгляду за правилами загального позовного провадження справи

за позовом заступника керівника Коростенської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Овруцької міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко Енерджі Хаус"

про стягнення 509 442,43 грн

за участю представників сторін:

прокурор - Толочко І. О.

від позивача - не з`явився

від відповідача - адвокат Макіян Г. М. (в режимі відеоконференції)

УСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду Житомирської області (далі - Суд) перебуває справа №906/830/26 за позовом керівника Коростенської окружної прокуратури (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Овруцької міської ради (далі - Міська рада) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко Енерджі Хаус" (далі - відповідач, ТОВ "Еко Енерджі Хаус") про стягнення заборгованості у розмірі 509 442,43 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язання щодо сплати орендної плати за Договором оренди землі від 01.11.2019, унаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 509 442,43 грн за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1824210100:01:008:0031 в період з 01.11.2019 по 01.05.2026.

Правові підстави: ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 93 Земельного кодексу України, ст. 15, 21 Закону України "Про оренду землі".

Ухвалою від 10.07.2026 Суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі № 906/830/26 та вирішив здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження з викликом учасників справи; підготовче засідання призначив на 18.08.2026.

Протокольною ухвалою від 18.08.2026 Суд відклав підготовче засідання на 31.08.2026.

Ухвалою Суду від 31.08.2026 підготовче засідання відкладено на 21.09.2026.

СУТЬ КЛОПОТАННЯ

17.08.2026 через підсистему "Електронний суд" представник відповідача подав відзив на позовну заяву (вх.№9790/26), у якому просив закрити провадженняу справі, посилаючись на те, що:

1) спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства, а має вирішуватись в порядку адміністративного судочинства;

2) позов подано особою, яка не має процесуальної дієздатності;

3) справа з аналогічним предметом спору знаходиться на розгляді іншого суду.

02.09.2026 через підсистему "Електронний суд" представник відповідача подав заперечення на відповідь на відзив (вх.№10365 від 03.09.2026), у яких уточнив обґрунтування клопотання про закриття провадження у справі, посилаючись на п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України

Зокрема, відповідач зазначив, що у провадженні Київського окружного адміністративного суду перебуває справа № 320/18576/26 за позовом Головного управління ДПС до ТОВ "Еко Енерджі Хаус" про стягнення податкового боргу з орендної плати за спірним Договором.

На думку відповідача, спір щодо стягнення заборгованості з орендної плати за земельну ділянку комунальної власності має публічно-правовий характер і підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, у зв`язку з чим провадження у цій справі підлягає закриттю.

Крім того, відповідач вказує, що одночасний розгляд двох судових справ, пов`язаних зі стягненням заборгованості з орендної плати за ту саму земельну ділянку, суперечить принципу юридичної визначеності та створює ризик ухвалення різних за змістом судових рішень.

ЗАПЕРЕЧЕННЯ

28.08.2026 через підсистему "Електронний суд" прокурор подав відповідь на відзив (вх.№ 10176/26), у якій заперечив проти клопотання відповідача про закриття провадження у справі та зазначив про відсутність передбачених законом підстав для його задоволення.

На обґрунтування своєї позиції прокурор зазначив, що посилання відповідача на розгляд Київським окружним адміністративним судом справи № 320/18576/26 не свідчить про тотожність спорів та не виключає розгляд цієї справи за правилами господарського судочинства.

Так, у справі № 320/18576/26 позивачем є Головне управління ДПС у Житомирській області, яке звернулося до адміністративного суду в межах реалізації владних повноважень щодо стягнення податкового боргу. Натомість у справі № 906/830/26 прокурор звернувся до суду в інтересах Овруцької міської ради, яка є орендодавцем земельної ділянки комунальної власності та вимагає виконання відповідачем майнового зобов`язання, що виникло з договору оренди землі.

Прокурор також наголосив на відмінності предметів заявлених вимог. У справі № 320/18576/26 заявлено до стягнення податковий борг у загальному розмірі 20 388,54 грн, який складається з 11 621,61 грн штрафної санкції та 8 766,93 грн пені. Натомість у справі № 906/830/26 заявлено вимогу про стягнення 509 442,43 грн основної заборгованості зі сплати орендної плати за договором оренди земельної ділянки.

При цьому, за інформацією Головного управління ДПС у Житомирській області від 24.08.2026 № 7281/5/06-30-13-05, до суми позовних вимог у справі № 320/18576/26 не включено заборгованість з орендної плати за договором оренди земельної ділянки кадастровий номер 1824210100:01:008:0031 площею 0,9965 га, яка утворилася за період з 01.11.2019 по 01.05.2026. Відповідні обставини, за твердженням прокурора, підтверджуються також копією позовної заяви Головного управління ДПС у Житомирській області з доданими до неї документами, за результатами розгляду якої відкрито провадження у справі № 320/18576/26.

Отже, на думку прокурора, адміністративна та господарська справи відрізняються за суб`єктним складом, предметом позову та безпосередніми правовими підставами заявлених вимог, а стягнення у справі № 320/18576/26 пені та штрафної санкції не охоплює заявленої у цій справі вимоги про стягнення основної заборгованості з орендної плати.

Щодо посилання відповідача на статтю 61 Конституції України прокурор зазначив, що передбачена цією нормою заборона стосується повторного притягнення особи до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Вимога про стягнення основної суми заборгованості за договором оренди спрямована на примусове виконання невиконаного грошового зобов`язання та не є заходом юридичної відповідальності у вигляді штрафу чи пені.

Тому, на думку прокурора, одночасний розгляд адміністративної справи про стягнення податкових санкцій та цієї господарської справи про стягнення основної договірної заборгованості не свідчить про подвійне притягнення відповідача до юридичної відповідальності та не створює підстав для закриття провадження у справі № 906/830/26.

`? New Roman CYR BoldBold`? New Roman Greek BoldBoldМОТИВИ СУДУ

Суд, заслухавши у підготовчому засіданні доводи та заперечення учасників справи, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання про закриття провадження, про що постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання 21.09.2026 згідно із ч. 5 ст. 233 ГПК України з таких мотивів.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

За змістом статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, установленим законом.

Відповідно до частини третьої статті 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх юрисдикції.

Господарський процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах (ст. 1 ГПК України).

Відповідно до висновку, викладеного у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13.04.2023 у справі №908/933/22, ознаками спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду, є: наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Предметна та суб`єктна юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена статтею 20 ГПК України.

Пунктом 1 частини першої статті 20 ГПК України до юрисдикції господарських судів віднесено, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Критеріями належності справи до господарського судочинства за загальними правилами є одночасно суб`єктний склад учасників спору та характер спірних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Для вирішення питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і господарських справ недостатньо застосування виключно формального критерію - визначення складу учасників справи. Визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір. При визначенні предметної та/або суб`єктної юрисдикції справ суди повинні виходити із прав та/або інтересів, за захистом яких звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, їх змісту та правової природи.

Натомість публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (стаття 19 Кодексу адміністративного судочинства України).

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають, зокрема, у зв`язку зі здійсненням суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій; на публічно-правові спори, у тому числі на спори фізичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово вказувала на те, що орендна плата за користування землею комунальної власності має "подвійну" правову природу як договірного платежу й обов`язкового платежу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 635/4233/19). Отже, відносини щодо сплати орендної плати за користування землею комунальної власності є одночасно і публічними, і цивільними. Тому для правильного вибору законодавства необхідно встановити, яким є превалюючий характер відносин.

У цій справі прокурор в інтересах Овруцької міської ради звернувся з вимогою про стягнення з ТОВ "Еко Енерджі Хаус" 509 442,43 грн заборгованості з орендної плати за користування земельною ділянкою комунальної власності на підставі укладеного сторонами договору оренди.

Заявлена вимога ґрунтується на невиконанні відповідачем грошового зобов`язання, що виникло з договору оренди земельної ділянки. Овруцька міська рада у цих правовідносинах виступає не як суб`єкт, наділений владними управлінськими повноваженнями щодо відповідача, а як орендодавець - сторона договірного майнового правовідношення.

Предметом спору не є законність рішення, дії чи бездіяльності органу місцевого самоврядування або іншого суб`єкта владних повноважень, визначення податкового зобов`язання відповідача чи правомірність реалізації контролюючим органом владних повноважень у сфері оподаткування.

Отже, у спірних правовідносинах Овруцька міська рада та відповідач виступають як юридично рівні учасники договірних відносин, а заявлена вимога спрямована на примусове виконання грошового зобов`язання, що виникло з договору оренди землі. За таких обставин у цих правовідносинах превалює цивільний (господарський) характер, а спір відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 ГПК України підлягає вирішенню за правилами господарського судочинства.

Суд також враховує правовий висновок Судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладений у постанові від 15.12.2025 у справі № 925/1692/20, згідно з яким несплата орендної плати є порушенням не публічних обов`язків, а господарського договору оренди, а в аспекті стягнення превалює цивільна (господарська) сторона відносин з боржником.

Посилання відповідача на перебування у провадженні Київського окружного адміністративного суду справи № 320/18576/26 наведеного висновку не спростовує.

Як убачається з наданої суду копії позовної заяви Головного управління ДПС у Житомирській області та доданих до неї документів, у справі № 320/18576/26 контролюючий орган звернувся до ТОВ "Еко Енерджі Хаус" у межах реалізації передбачених податковим законодавством владних повноважень із вимогою про стягнення податкового боргу у загальній сумі 20 388,54 грн, яка складається з 11 621,61 грн штрафної санкції та 8 766,93 грн пені.

Натомість у цій справі заявлено вимогу про стягнення на користь Овруцької міської ради 509 442,43 грн основної заборгованості зі сплати орендної плати, яка виникла у зв`язку з невиконанням відповідачем умов договору оренди земельної ділянки.

За інформацією Головного управління ДПС у Житомирській області від 24.08.2026 № 7281/5/06-30-13-05, заборгованість з орендної плати за договором оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1824210100:01:008:0031 площею 0,9965 га, яка утворилася за період з 01.11.2019 по 01.05.2026, до складу позовних вимог у справі № 320/18576/26 не включена.

Таким чином, справа № 320/18576/26 та ця справа не є тотожними за суб`єктним складом, предметом та підставами позову: у першій контролюючий орган реалізує публічно-владні повноваження щодо стягнення податкового боргу у вигляді штрафу та пені, тоді як у цій справі заявлено майнову вимогу орендодавця про виконання орендарем основного грошового зобов`язання за договором.

Суд додатково враховує, що відповідно до пункту 3 частини першої статті 226 ГПК України перебування у провадженні цього чи іншого суду іншої справи може бути підставою для залишення позову без розгляду лише за умови одночасної тотожності сторін, предмета та підстав позову.

Установлені Судом обставини свідчать про відсутність такої тотожності. Сам лише зв`язок обох спорів із платежами за користування тією самою земельною ділянкою не свідчить про тотожність судових проваджень та не створює передбачених процесуальним законом перешкод для розгляду цієї справи.

Необґрунтованим є також посилання відповідача на статтю 61 Конституції України.

За частиною першою статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Водночас заявлена у цій справі вимога про стягнення основної суми заборгованості з орендної плати спрямована на примусове виконання невиконаного грошового зобов`язання за договором та не є заходом юридичної відповідальності у вигляді штрафу чи пені.

Натомість предметом адміністративної справи № 320/18576/26, за наданими Суду матеріалами, є штрафна санкція та пеня, застосовані контролюючим органом у межах податкових правовідносин.

Отже, вимоги, заявлені у цих двох судових провадженнях, не є повторним притягненням відповідача до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, а тому положення статті 61 Конституції України не створюють перешкод для розгляду цієї справи.

З урахуванням наведеного Суд дійшов висновку, що спір у справі № 906/830/26 виник із договірних майнових правовідносин між юридичними особами щодо виконання договору оренди земельної ділянки та відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 ГПК України належить до юрисдикції господарських судів.

Тому підстави для закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 231 ГПК України відсутні.

Керуючись ст. 231, 233-235 ГПК України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволені клопотання представника відповідача - адвоката Макіян Г. М. про закриття провадження у справі (вх.№9790/26 від 17.08.2026) відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає окремо від рішення суду.

Повна ухвала складена та підписана 28.09.2026

Суддя С. НЕСТЕРЧУК