Єдиний державний реєстр судових рішень Суддя Попова В. О.
Справа № 644/12184/25
Провадження № 2/644/1376/26
22.09.2026
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 вересня 2026 року Індустріальний районний суд міста Харкова у складі:
головуючого судді Попової В.О.,
за участю секретаря судового засідання Плаксій К.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному провадженні в приміщенні Індустріального районного суду міста Харкова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 , Виконавчий комітет Роганської селищної ради Харківського району Харківської області, про визнання батьківства
У С Т А Н О В И В:
Представник позивача - адвокат Дерев`янченко Я.Ю., який діє на підставі ордера на надання правничої допомоги серії АН № 1867771 від 18.12.2025, звернувся до Індустріального районного суду м.Харкова через підсистему «Електронний суд» з позовом, в якому просить Визнати ОСОБА_1 батьком дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зобов`язати Виконавчий комітет Роганської селищної ради Харківського району Харківської області (як орган державної реєстрації актів цивільного стану) внести відповідні зміни до актового запису № 06 від 14 лютого 2022 року про народження ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилася у м. Харків Харківська область, шляхом виключення з актового запису про народження відомостей про батька ОСОБА_2 та внесення в актовий запис нових відомостей із зазначенням батьком дитини ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , громадянина України), змінивши прізвище та по батькові дитини на ОСОБА_5 ; зобов`язати Виконавчий комітет Роганської селищної ради Харківського району Харківської області видати нове свідоцтво про народження дитини.
На обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 у місті Харкові. Її народження зареєстровано Виконавчим комітетом Роганської селищної ради Харківського району Харківської області 14 лютого 2022 року, про що складено актовий запис № 06 та видано свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 . Батьком дитини у актовому записі про народження та в свідоцтві про народження дитини зазначений ОСОБА_2 . Сторона позивача посилається на те, що у період зачаття дитини її мати ОСОБА_3 фактично не проживала однією сім`єю з ОСОБА_2 , а між ними тривав процес припинення шлюбу. Рішенням Дворічанського районного суду Харківської області від 17 вересня 2021 року у справі № 618/614/21 шлюб між ними розірвано. Оскільки дитина народилася до спливу десяти місяців після припинення шлюбу, відомості про ОСОБА_2 як батька були внесені на підставі презумпції походження дитини від подружжя. Також позивач зазначив, що у 2021-2023 роках проживав однією сім`єю з ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 . Після народження дитини він забирав матір з дитиною з пологового будинку, надалі піклувався про доньку, матеріально її утримував, брав участь у вихованні та забезпеченні потреб дитини. На підтвердження свого біологічного батьківства позивач надав висновок молекулярно-генетичного експертного дослідження від 01.11.2024 № 45066 Медико-генетичного центру «Мама Папа», згідно з яким ймовірність того, що ОСОБА_1 є біологічним батьком ОСОБА_4 , становить 99,999999 %.
Ухвалою судді Індустріального районного суду міста Харкова від 26 грудня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 23 лютого 2026 року задоволено клопотання представника позивача про призначення судової медико-генетичної експертизи, проведення якої доручено експертам Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України. На вирішення експертів поставлено питання про наявність кровного споріднення між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , а також про те, чи є ОСОБА_1 біологічним батьком дитини та з якою вірогідністю. Провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.
17 березня 2026 року через підсистему «Електронний суд» від представника ОСОБА_3 адвоката Вдовиченка О.І., який діє на підставі ордера на надання правничої допомоги серії АН № 1936488 від 16.03.2026, надійшла заява про вступ у справу, в якій просить залучити його в якості представника ОСОБА_3 та надати доступ до електронної справи.
18 березня 2026 року представнику ОСОБА_3 адвокату Вдовиченку О.І. було надано доступ до цієї справи.
18 червня 2026 року до суду надійшли матеріали цивільної справи разом з висновком експерта за результатами проведеної судової молекулярно - генетичної експертизи № СЕ-19/121-26/8074 від 27.05.2026.
Ухвалою суду від 18 червня 2026 року поновлено провадження у справі, призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 27 липня 2026 року підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду по суті.
22 вересня 2026 року через підсистему «Електронний суд» від представника позивача адвоката Дерев`янченка Я.Ю. надійшла заява, в якій просить розгляд справи проводити у його відсутність та відсутність позивача. Просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі; проти ухвалення заочного рішення не заперечують.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання повторно не з`явився, про дату та час судового засідання повідомлявся належним чином та своєчасно шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України. Заяв про відкладення судового розгляду тощо до суду не надходило. Причини неявки суду не повідомив.
Представник третьої особи - Виконавчого комітету Роганської селищної ради Харківського району Харківської області правом участі в судовому засіданні не скористався, про дату та час підготовчого судового засідання повідомлявся належним чином та своєчасно. 08 липня2026 року через канцелярію суду засобами поштового зв`язку від заступника Роганського селищного голови з питань діяльності виконавчого комітету Роганської селищної ради Котелевця М. надійшла заява про розгляд справи без участі сторони, в якій просить розгляд справи проводити без їх представника. Також зазначає щодо вирішення спору Виконавчий комітет Роганської селищної ради Харківського району Харківської області покладається на розсуд суду та просить прийняти рішення відповідно до вимог чинного законодавства.
Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання повторно не з`явилась, про дату та час судового засідання повідомлялась належним чином та своєчасно шляхом направлення судових повісток за зареєстрованим місцем проживання/перебування. Заяв про відкладення судового розгляду тощо до суду не надходило. Причини неявки суду не повідомила.
Відомості про дати та час судових засідань знаходяться у вільному доступі на офіційному сайті Судової влади за адресою в мережі Інтернет https://court.gov.ua/fair/ та сайті Індустріальний районного суду м. Харкова.
Відповідач процесуальним правом на подачу відзиву не скористався. Заяв, клопотань та заперечень до суду не надходило.
Відповідно до вимог ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Беручи до уваги ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Ради Європи від 4 листопада 1950 року, що набрала чинності для України 11.09.1997 року, яка передбачає право кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, також беручи до уваги те, що відповідач обґрунтованих клопотань про відкладення судового засідання суду не надав, в силу положень ст. 223 ч. 1 ЦПК України, суд вважає за доцільне продовжити судовий розгляд за відсутності відповідача.
За таких обставин, з письмової згоди сторони позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України, на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ч. 1 ст. 281 ЦПК України про заочний розгляд справи суд постановляє ухвалу. Ухвалою Індустріального районного суду міста Харкова від 22 вересня 2026 року постановлено проводити розгляд цієї цивільної справи в порядку заочного розгляду.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановивши відповідні обставини і визначивши відповідні до них правовідносини, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За правилами статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до частини першої статті 110 ЦПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом з іншими доказами за правилами статті 89 цього Кодексу.
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , видане Виконавчим комітетом Роганської селищної ради Харківського району Харківської області 14 лютого 2022 року, ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що внесено відповідний актовий запис № 06. Батьками дитини вказано: батько ОСОБА_2 , мати ОСОБА_3 (а.с. 13).
Відповідно до висновку експерта Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України № СЕ-19/121-26/8074-БД від 27.05.2026, між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та малолітньою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 є біологічна спорідненість, ймовірність такої події становить 99,99907 %. За результатами дослідження експерт дійшов висновку, що ОСОБА_1 може бути біологічним батьком ОСОБА_4 (а.с. 81-94).
Вказаний висновок складений судовим експертом у межах призначеної судом експертизи, містить опис проведених досліджень і статистичних розрахунків, узгоджується з висновком молекулярно-генетичного дослідження від 01.11.2024 № 45066 та іншими наведеними позивачем обставинами щодо його участі у житті дитини. Доказів, які б спростовували результати судової молекулярно-генетичної експертизи, суду не надано.
У постанові Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 478/690/18 зазначено, що ДНК-тест є науковим методом точного встановлення батьківства щодо конкретної дитини, а доказова цінність результатів молекулярно-генетичного дослідження має істотне значення для встановлення походження дитини.
Для захисту порушеного права позивача суд застосовує наступні норми права.
У статті 121 СК України передбачено, що права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану у порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 122 СК України дитина, яка народжена до спливу десяти місяців після припинення шлюбу або визнання його недійсним, походить від подружжя. Саме ця законна презумпція стала підставою для зазначення ОСОБА_2 батьком дитини під час державної реєстрації її народження.
Частиною першою статті 129 СК України встановлено, що особа, яка вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала у шлюбі з іншим чоловіком, має право пред`явити до її чоловіка, якщо він записаний батьком дитини, позов про визнання свого батьківства.
Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2024 року у справі № 639/2026/17 наголосила на необхідності забезпечення особі, яка вважає себе біологічним батьком, можливості розгляду спору про батьківство по суті та застосування норм статей 128, 129 СК України відповідно до характеру спірних правовідносин.
Частиною другою статті 129 СК України до вимоги про визнання батьківства встановлено позовну давність в один рік, яка починається від дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про своє батьківство. Водночас відповідно до частини другої статті 20 СК України позовна давність у таких випадках застосовується судом відповідно до ЦК України, якщо інше не передбачено СК України.
Згідно з частиною третьою статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення. Відповідач ОСОБА_2 відзиву на позов не подав та із заявою про застосування позовної давності до суду не звертався. Тому правових підстав для застосування судом наслідків спливу позовної давності з власної ініціативи немає.
Вирішуючи спір, суд також враховує інтереси малолітньої дитини у достовірному визначенні її походження та юридичному оформленні родинного зв`язку з біологічним батьком. Встановлений судовою експертизою факт біологічного споріднення не спростований жодним належним доказом.
Відповідно до статті 134 СК України на підставі рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження та видає нове свідоцтво про народження.
Підпунктом 2.13.1 пункту 2.13 та підпунктом 2.16.4 пункту 2.16 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та припинення їхньої дії, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року № 96/5, передбачено, що рішення суду про визнання батьківства є підставою для внесення змін до актового запису, а разом із відомостями про батька вносяться пов`язані з цим інші зміни, зазначені у рішенні суду.
З урахуванням віку дитини, заявленого позивачем способу захисту, відсутності у наданих матеріалах заперечень матері дитини щодо зміни прізвища та по батькові, а також необхідності приведення актового запису у відповідність із встановленим походженням дитини, суд вважає обґрунтованими вимоги про зміну прізвища дитини з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_7 » та по батькові з « ОСОБА_8 » на « ОСОБА_9 ».
Оцінивши докази у їх сукупності, суд доходить висновку, що позивач довів факт свого біологічного батьківства щодо ОСОБА_4 , а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню документально підтверджені судові витрати. З матеріалів позовної заяви вбачається сплата судового збору у розмірі 968,96 грн, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 81, 89, 110, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В:
Задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 , Виконавчий комітет Роганської селищної ради Харківського району Харківської області, про визнання батьківства.
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, батьком малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: Україна, Харківська область, місто Харків.
Зобов`язати Виконавчий комітет Роганської селищної ради Харківського району Харківської області внести зміни до актового запису № 06 від 14 лютого 2022 року про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:
- виключити з актового запису відомості про ОСОБА_2 як батька дитини;
- зазначити батьком дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України;
- змінити прізвище дитини з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_7 », по батькові з « ОСОБА_8 » на « ОСОБА_9 », ім`я дитини, дату та місце її народження залишити без змін.
Після внесення змін до актового запису про народження видати нове свідоцтво про народження дитини.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) грн 96 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач та треті особи мають право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ;
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ;
Третя особа: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 А4
Третя особа: Виконавчий комітет Роганської селищної ради Харківського району Харківської області, код ЄДРПОУ 41054026, адреса: 62481, Харківська область, Харківський район, смт Рогань, вул. Тарасенка Георгія Героя України, буд. 1.
Вступна та резолютивна частини рішення складена 22.09.2026. Повний текст рішення складено 28.09.2026.
Суддя В.О. Попова
Судове рішення № 140143667, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова) було прийнято 22.09.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 644/12184/25. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: