Ухвала суду № 140143403, 23.09.2026, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/20450/26

Провадження № 1-кс/643/7501/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.09.2026 м. Харків

Слідчий суддя Салтівського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , представника заявника скарги - адвоката ОСОБА_3 , представника заявника скарги - адвоката ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , слідчого ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Салтівського районного суду міста Харкова скаргу адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_7 , на постанову прокурора другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань обласної прокуратури ОСОБА_5 від 16.09.2026 та на постанову старшого слідчого в ОВС 3 відділення СВ УСБУ в Харківській області підполковника юстиції ОСОБА_6 від 16.09.2026 у кримінальному провадженні № 42024220000000194 від 16.09.2024, -

встановив:

До слідчого судді Салтівського районного суду міста Харкова надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_7 , на постанову прокурора другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань обласної прокуратури ОСОБА_5 від 16.09.2026 про часткову відмову у задоволенні клопотання сторони захисту та на постанову старшого слідчого в ОВС 3 відділення СВ УСБУ в Харківській області підполковника юстиції ОСОБА_6 від 16.09.2026 у кримінальному провадженні № 42024220000000194 від 16.09.2024 про часткову відмову у задоволенні клопотання сторони захисту.

В обґрунтування своєї позиції зазначає, що зазначені постанови стосуються вирішення суто арифметичних питань щодо перерахунку різниці в ціні та розміру надлишкової переплати, виходячи з ринкової вартості, «визначеної у висновку № 4195/4196». Тобто вихідні (оспорювані) ціни беруться як незаперечна даність, а дослідження первинних бухгалтерських документів, перевірка джерел цінової інформації, врахування умов закупівлі та дат фактичного отримання товару, а також розмежування питання факту від питання права в предмет цієї експертизи не входять. Із шести наведених вад та помилок нова експертиза не усуває жодної. При цьому саме обов`язок органу досудового розслідування забезпечити належне встановлення шкоди, заподіяної в результаті кримінально-протиправного діяння.

Сторона захисту зазначає, що експертиза була проведена не за коректною спеціальністю, оскільки лише на підставі аналізу документів бухгалтерського обліку за спеціальностями 11.1 та 11.2 повинен визначатися розмір матеріальних збитків, тобто шляхом проведення судово-економічної експертизи. Проте експертиза було проведена за спеціальністю 12.1, тобто товарознавча.

При проведення дослідження експертом було застосовано джерела цінової інформації, які не є офіційними, а також в темпоральному аспекті не могли бути релевантними тим вихідним даним, аналіз котрих міг би забезпечити об`єктивний висновок. Зокрема вихідні дані бралися з сайту, літерально схожого на сайт Мінфіну, однак останній свої листом спростував свою дотичність до нього.

Ухвалою слідчого судді Салтівського районного суду міста Харкова від 22.09.2026 за скаргою відкрито провадження, призначено дату та час судового засідання, від слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, витребувано матеріали кримінального провадження № 42024220000000194 від 16.09.2024.

Через канцелярію витребувані матеріали кримінального провадження надійшли до слідчого судді 23.08.2025 (вх. № 62519/26).

Представники заявника скарги ОСОБА_7 адвокати ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у судовому засіданні виступили з промовами, в яких навели аргументи, тотожні викладеним в скарзі, скаргу підтримали, просили задоволити.

Слідчий у судовому засіданні аргументів проти задоволення скарги не наводив.

Прокурор у судовому засіданні проти задоволення скарги заперечила, оскільки вважає, що підлягає виправленню лише допущена експертом арифметична помилка.

Слідчий суддя, заслухавши учасників розгляду скарги, ознайомившись з матеріалами скарги, дослідивши матеріали витребуваного кримінального провадження, оцінивши докази, дійшов до наступних висновків.

Згідно ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Стаття 9 КПК України передбачає, що слідчий зобов`язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Згідно норми ч. 3 ст. 26 КПК України, слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Слідчим суддею встановлено, слідчим відділом УСБ України в Харківській області за процесуального керівництва Харківської обласної прокуратури проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42024220000000194 від 16.09.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КПК України.

У кримінальному провадженні за постановою від 16.03.2026 прокурора другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань обласної прокуратури ОСОБА_5 про призначення комплексної судової товарознавчої та економічної експертизи за матеріалами кримінального провадження № 42024220000000194 від 16.09.2024 було проведено вказану експертизу, висновки якої формалізовано у документі, складеному 22.04.2026.

Не погоджуючись із зазначеним вище висновком експерта, стороною захисту 14.09.2026 було подано клопотання про призначення повторної судово-економічної експертизи.

За результатами розгляду клопотання сторони захисту 16.09.2026 слідчим та прокурором було винесено дві тотожні постанови про часткову відмову у задоволенні клопотання сторони захисту та 17.09.2026 винесено постанову про призначення судової економічної експертизи.

При цьому сторона обвинувачення з усіх аргументів сторони захисту, викладених у клопотанні від 14.09.2026, взяла до уваги лише аргумент щодо наявності арифметичної помилки, що безпосередньо вплинула на результат висновку, який в грошовому вимірі становить похибку в сумі 509 600,00 грн.

Сторона обвинувачення не врахувала інші аргументи сторони захисту та не пояснила причину залишення їх поза увагою, не навела у постановах контраргументів на їх спростування, що може свідчити про принцип мовчазної згоди, котрий у кримінальному процесі становить собою процесуальну бездіяльність, котра підлягає оскарженню.

Слідчий суддя, ознайомившись з первинними документами, наявними у матеріалах кримінального провадження, зокрема положеннями договорів про закупівлю від 28.05.2024 № 183 та № 184, дійшов наступних висновків.

На вирішення експерту було поставлено питання щодо визначення ринкової вартості бензину А-95 та дизельного палива за 1 л без системного аналізу положень договорів.

Ціна це істотна умова договору, без досягнення сторонами договору згоди по якій, такий договір не може бути укладений.

Водночас процедура укладення договорів шляхом тендерної закупівлі чітко регламентується нормами Закону України «Про публічні закупівлі», з урахуванням Постанови КМУ від 12.10.2022 № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України Про публічні закупівлі, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» (надалі Особливостей).

Так пунктом 19 Особливостей визначено, що істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10, 9-2 (крім підпункту 2 пункту 9-2 цих особливостей, за винятком договору про закупівлю, зазначеного в абзацах другому, третьому частини першої статті 41 Закону), 80, 86, 88, 89, 91 цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, узгодженого сторонами збільшення ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку, що відбулося з дня укладення договору про закупівлю (у разі збільшення ціни за одиницю товару за цим підпунктом вперше) або з дня останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни (у разі збільшення ціни за одиницю товару за цим підпунктом вдруге і далі), за умови документального підтвердження такого коливання. Такі зміни до договору про закупівлю можуть бути внесені не раніше 90 днів з дня підписання договору про закупівлю або внесення до нього змін щодо збільшення ціни за одиницю товару за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю. Обмеження стосовно строків внесення змін до договору про закупівлю щодо збільшення ціни за одиницю товару не застосовується у разі зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії. Обмеження щодо збільшення ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків застосовується щодо кожного окремого випадку збільшення ціни за одиницю товару (без обмеження кількості змін). Змінена ціна за одиницю товару не повинна перевищувати ціну за одиницю товару, що передбачена в початковому договорі про закупівлю, більше ніж на 50 відсотків.

Тобто на законодавчому рівні закріплено можливість хеджування ціни в спосіб визначеної процедури та за умови об`єктивних передумов.

Таким чином, сторона захисту слушно наводить аргументи щодо нерелевантності взятих експертом до уваги вихідних даних вихідних даних, а також взяття інформації з непідтверджених джерел.

Разом з тим, слідчих суддя критично оцінює аргумент сторони захисту щодо виходу експертом за межі своєї компетенції, так як при цьому сторона захисту посилається на ст. 22 ЦК України, явно не розмежовуючи поняття «шкода», яке має значення в деліктних зобов`язаннях, а також становить категорію площини публічних правовідносин, та поняття «збитки», котре являє собою ознаку неналежного виконання договірних зобов`язань та перебуває виключно у площині приватних правовідносин.

У судовому засіданні було встановлено та підтверджується матеріалами кримінального провадження, відсутність зауважень Держаудитслужби до вказаної закупівлі.

Слідчому судді у матеріалах скарги не надано нових доводів, яким би не була надана оцінка, не міститься таких і в матеріалах витребуваного кримінального провадження.

У кожному окремому випадку слідчий суддя оцінює предмет звернення та застосовує до особи таку належну процедуру, перспектива застосування якої дасть змогу досягти завдань конкретного кримінального провадження та не дозволить витратити процесуальний ресурс держави без належних на то підстав.

Нормою ст. 242 КПК України закріплено, що експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження або слідчий суддя за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених статтею 244 цього Кодексу, якщо для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Не допускається проведення експертизи для з`ясування питань права. Слідчий або прокурор зобов`язані забезпечити проведення експертизи щодо, зокрема, визначення розміру матеріальних збитків, якщо потерпілий не може їх визначити та не надав документ, що підтверджує розмір такої шкоди, розміру шкоди немайнового характеру, шкоди довкіллю, заподіяного кримінальним правопорушенням.

На сьогоднішній день досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні відновлено та триває до мети досягнення завдань кримінального провадження.

Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Завдання кримінального провадження превалюють над будь-якими міркуваннями, припущеннями та неперевіреними відомостями.

Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться принцип публічності, відповідно до якого прокурор, слідчий зобов`язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення (за виключенням випадків, коли кримінальне провадження може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого) або в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.

Відповідно до системного аналізу норм ст. ст. 36, 40 КПК України випливає, що прокурор та слідчий є самостійними у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.

Тобто способи судового контролю обмежені визначеною кримінальним процесуальним законом процедурою, яка передбачає, в тому числі, чіткий розподіл повноважень і недопустимість заміщення слідчим суддею, як і судом, функцій органів державного обвинувачення та досудового розслідування (постанова ВП ВС від 04.04.2019 у провадженні № 11-945сап18).

Наведене цілком узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який у рішенні по справі «Аль Фаєд проти Франції» (заява № 38501/02) від 02.10.2007 зазначив, що розбіжності, що виникали між слідчими та заявником, не вказували на існування недоліків чи перешкод, які б завадили компетентним органам з`ясувати ці обставини. Окрім того, невдоволення заявника рішеннями, схвалюваними суддями, слідчими під час провадження, не були достатньою підставою для визнання несправедливості процесу у контексті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З матеріалів скарги та матеріалів кримінального провадження не вбачається необхідності відходу слідчим суддею від усталеної практики судового контролю.

Згідно норми ч. 2 ст. 307 КПК України, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов`язання припинити дію; 3) зобов`язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.

Враховуючи викладене вище, керуючись загальними засадами кримінального провадження, з метою виконання його завдань в рамках належної правової процедури, слідчий суддя прийшов до висновку, що постанова слідчого від 16.09.2026 та постанова прокурора від 16.09.2026 про часткову відмову у задоволенні клопотання сторони захисту є необґрунтованими, так як їх висновки не базуються на аналізі актуального процесуального матеріалу, а відтак такі постанови підлягають скасуванню, у зв`язку з чим клопотання сторони захисту підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 2, 7, 22, 26, 110, 242-244, 284, 303-307, 309 КПК України, слідчий суддя -

постановив:

Скаргу задоволити.

Постанову прокурора другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань обласної прокуратури ОСОБА_5 від 16.09.2026 у кримінальному провадженні № 42024220000000194 від 16.09.2024 за ч. 5 ст. 191 КК України про часткову відмову у задоволенні клопотання сторони захисту - скасувати.

Постанову старшого слідчого в ОВС 3 відділення СВ УСБУ в Харківській області підполковника юстиції ОСОБА_6 від 16.09.2026 у кримінальному провадженні № 42024220000000194 від 16.09.2024 за ч. 5 ст. 191 КК України про часткову відмову у задоволенні клопотання сторони захисту - скасувати.

Зобов`язати старшого слідчого в ОВС 3 відділення СВ УСБУ в Харківській області підполковника юстиції ОСОБА_6 повторно розглянути клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_3 від 14.09.2026 про призначення повторної комплексної судово-економічної та товарознавчої експертизи.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали проголошено 28.09.2026 о 10:10.

Слідчий суддя ОСОБА_1