Рішення № 140143258, 23.09.2026, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Провадження № 2/641/3653/2026 Справа № 753/14356/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 року м. Харків

Слобідський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Чайка І.В.,

за участю секретаря Шумейко С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу № 753/14356/25 за позовною заявою Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування в порядку суброгації,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» (далі ТДВ «Експрес Страхування») звернулося до Дарницького районного суду міста Києва з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просило стягнути з останньої суму страхового відшкодування в порядку суброгації в розмірі 62 803,22 грн., 3% річних від простроченої суми в розмірі 113,56 грн., та судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між ТДВ «Експрес Страхування» та ОСОБА_2 укладено договір страхування наземних транспортних засобів № 208.24.04851. Предметом договору страхування є страхування транспортного засобу «Toyota RAV4», д.н.з. НОМЕР_1 . 16.02.2025 року за адресою: м. Київ, вул. Тростянецька, 49, відбулась ДТП за участю застрахованого ТЗ «Toyota RAV4», д.н.з. НОМЕР_1 та ТЗ «Hyundai», д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 . Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 28.03.2025 року, відповідача визнано винною у вчиненні зазначеного ДТП. У результаті ДТП було пошкоджено ТЗ «Toyota RAV4», д.н.з. НОМЕР_1 . 18.02.2025 року до позивача звернулася страхувальник ОСОБА_2 із заявою про виплату страхового відшкодування. Згідно п. 13 Договору страхування, страхувальником обрано опцію пріоритет СТО. Відповідно до рахунка фактури від 20.02.2025 року ТОВ «Автосаміт Укравто», вартість відновлювального ремонту ТЗ «Toyota RAV4», д.н.з. НОМЕР_1 становить 62 803,22 грн. На підставі отриманих документів, позивачем затверджено страховий акт №3.25.00704-1 від 04.03.2025 року на суму 62 803,22 грн., яка була виплачена відповідно до платіжної інструкції від 04.03.2025 року № 9821321. Цивільно-правова відповідальність відповідача є незастрахованою. Таким чином, відповідач зобов`язаний відшкодувати позивачу шкоду в порядку суброгації.

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 26.01.2026 року цивільну справу передано для розгляду до Слобідського районного суду міста Харкова.

02.06.2026 матеріали цивільної справи надійшли до Слобідського районного суду міста Харкова.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.06.2026 справу передано для розгляду судді Чайка І.В.

Ухвалою Слобідського районного суду міста Харкова від 04.06.2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

10.08.2026 року представником відповідача через систему Електронний суд подано відзив на позовну заяву, в якому вона просила відмовити у задоволенні позову. Зазначила, що відповідачем добровільно було частково відшкодовано власнику пошкодженого транспортного засобу шкоду в розмірі 20 000 грн., однак остання про вказану обставину страховика не повідомила. Вказала, що оскільки матеріали справи не містять доказів розміру відновлювального ремонту, заявлені вимоги є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають. Крім цього, стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафних санкцій у вигляді 3% від простроченої суми зазначила, що матеріали справи не містять належних доказів підтвердження факту досудового направлення відповідачу вимоги про сплату заборгованості, а отже встановити момент початку відліку строку для виконання зобов`язання неможливо, що робить нарахування 3% річних передчасним та необґрунтованим. Також, у разі задоволення позову, представник відповідача просила розстрочити відповідачу виконання судового рішення на один рік з огляду на скрутне матеріальне становище відповідача.

13.08.2026 року представником позивача через систему Електронний суд подано відповідь на відзив, в якій він наполягав на задоволенні позову в повному обсязі. Вважав обставини, викладені у позові, та відповідно позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Зазначив, що представником відповідача не надано належних доказів на спростування доводів позовної заяви. Заперечував проти задоволення заяви про розстрочення виконання рішення суду з огляду на те, що зазначені відповідачем обставини не доводять автоматично неможливість виконання рішення суду.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позов підтримав та просив задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явилась, подала до суду заяву про розгляд справи без її участі та за відсутності позивача, просила відмовити у задоволенні позову.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є невід`ємною частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.

Згідно з частиною 1 статті 4, частиною 1 статті 5 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

В силу положень частини 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що постановою Дарницького районного суду міста Києва від 28.03.2025 року у справі № 753/3929/25, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124, 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, що становить 3 400 грн.

Зазначена постанова набрала чинності 07.04.2025 року.

Вказаною постановою судом встановлено, що 16.02.2025 року о 22 год. 00 хв. за адресою: м. Київ, вул. Тростянецька, 49, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Hyundai», д.н.з. НОМЕР_2 , під час руху заднім ходом не врахувала дорожню обстановку, стан дорожнього покриття та не впевнилась, що це буде безпечно внаслідок чого здійснила наїзд на транспортний засіб «Toyota», д.н.з. НОМЕР_1 , що призвело до механічних пошкоджень транспортного засобу, після чого місце дорожньо транспортної пригоди залишила, чим вчинила адміністративні правопорушення, передбачені ст. 124, ст. 122-4 КУпАП.

Згідно частини 6 статті 82 ЦПК України постанова суду у справі по адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчиненні вони цією особою.

З матеріалів справи вбачається, що 05.08.2024 року між Товариством з додатковою відповідальністю «Експрес страхування» та ОСОБА_2 укладено договір страхування наземних транспортних засобів № 208.24.04851, відповідно до умов якого було застраховано транспортний засіб Toyota RAV4, д.н.з. НОМЕР_1 , умовами якого визначено строки та порядок виплати страхового відшкодування при настанні страхового випадку.

17.02.2025 року власник пошкодженого транспортного засобу Toyota RAV4, д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_2 звернулася до ТДВ «Експрес страхування» із заявою про страхову подію.

18.02.2025 року ОСОБА_2 звернулася до позивача із заявою на виплату страхового відшкодування.

На підставі акту огляду транспортного засобу (дефектна відомість) від 18.02.2025 року, рахунку фактури від 20.02.2025 року № 2025003211, страхового акту № 3.25.00704-1 від 04.03.2025 року та акту наданих послуг № 2025004041 від 18.03.2025 року, потерпілій було визначено страхове відшкодування у розмірі 62 803,22 грн.

Позивачем здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 62 803,22 грн., що підтверджується платіжною інструкцією від 04.03.2025 року № 9821321.

Згідно з роздруківкою з централізованої бази даних МТСБУ щодо перевірки чинності поліса внутрішнього страхування за параметрами пошуку «Поліс» на ТЗ д.н.з. НОМЕР_2 станом на 16.02.2025 року, поліс не знайдено.

Згідно частини 1 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до статті 102 Закону України «Про страхування» здійснення страхової виплати проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника і рішення страховика про визнання випадку страховим та здійснення страхової виплати (страхового акта).

Статтею 108 Закону України «Про страхування» визначено, що страховик, який здійснив страхову виплату за договором страхування майна, має право вимоги до особи, відповідальної за заподіяні збитки, у розмірі здійсненої страхової виплати та інших пов`язаних із нею фактичних витрат.

Якщо договором страхування майна не передбачено інше, до страховика, який здійснив страхову виплату, в межах такої виплати переходить право вимоги (суброгація), яке страхувальник або інша особа, визначена договором страхування або законом, що одержала страхову виплату, має до особи, відповідальної за заподіяні збитки.

Відповідно до статті 993 ЦК України до страховика, який здійснив страхову виплату (відшкодування) за договором страхування майна, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхову виплату (відшкодування), має до особи, відповідальної за завдані збитки.

При суброгації нового зобов`язання з відшкодування збитків не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого в деліктному зобов`язанні.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Новий кредитор набуває прав та обов`язків свого попередника.

Таким чином, заміною кредитора деліктне зобов`язання не припиняється, оскільки відповідальна за спричинену шкоду особа свій обов`язок з відшкодування шкоди не виконала.

Позивач (який є страховиком потерпілої особи) виконав свої зобов`язання за договором страхування наземних транспортних засобів, відповідно до умов, визначених у ньому, здійснивши відшкодування завданих збитків у повному обсязі. У зв`язку з виплатою позивачем страхового відшкодування до цієї особи (як до страховика потерпілої особи) перейшло право вимоги до заподіювача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування, тобто відбулася заміна кредитора у деліктних відносинах, що виникли у зв`язку із завданням шкоди відповідачем, в порядку суброгації (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 28.09.2022 у справі № 727/182/21 (провадження № 61-11749св21)).

У порядку суброгації страховик може стягнути із заподіювача шкоди лише ту суму, яку він сам виплатить страхувальнику (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 30.01.2018 у справі №910/12500/17).

Верховний Суд у постанові від 25.07.2018 року у справі № 922/4013/17 виклав позицію, в якій вказав, що висновки судів попередніх інстанцій про те, що єдиним належним доказом розміру заподіяної внаслідок ДТП матеріальної шкоди є висновок експерта про розмір збитків, у тому числі з урахуванням коефіцієнту зносу, заподіяних внаслідок пошкодження автомобіля, є неправильними, оскільки звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається можлива, але не кінцева сума, що витрачена на відновлення транспортного засобу. Реальним же підтвердженням виплати суми страхового відшкодування страхувальнику є саме платіжне доручення, яким оплачена виставлена станцією технічного обслуговування сума вартості відновлювального ремонту транспортного засобу.

Таким чином, оскільки ТДВ «Експрес страхування» виконало свої зобов`язання за договором страхування наземних транспортних засобів № 208.24.04851 від 05.08.2024 року, виплативши страхове відшкодування власнику пошкодженого транспортного засобу Toyota RAV4, д.н.з. НОМЕР_1 , до позивача перейшло право вимоги до винуватця ДТП - заподіювача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування, тобто, відбулася заміна кредитора у деліктних відносинах, що виникли у зв`язку із завданням шкоди відповідачем, в порядку суброгації.

За змістом статті 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Суд не може прийняти платіжні інструкції на загальну суму 20 000 грн. в якості доказів сплати відповідачем ОСОБА_1 власнику пошкодженого транспортного засобу шкоди, оскільки з їх змісту неможливо встановити за що саме відповідачем були перераховані кошти.

Отже, оскільки відповідач є відповідальною за завдані нею внаслідок ДТП збитки, свою цивільно-правову відповідальність не застрахувала та не надала інформації про наявність в неї пільгового документу, який би звільняв від відшкодування шкоди, суд дійшов до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача сплаченого позивачем страхового відшкодування у розмірі 62 803,22 грн

Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 % від простроченої суми в розмірі 113,56 грн., суд зазначає таке.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, серед яких: договори та інші правочини; створення об`єктів інтелектуальної власності; завдання шкоди; інші юридичні факти.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Отже, прострочення настає: з дня, наступного за останнім днем строку, встановленого: рішенням суду; договором / мировою угодою; якщо строк не визначено після пред`явлення письмової вимоги про оплату.

Позивач, заявляючи вимогу про стягнення з відповідача штрафних санкцій у вигляді 3 % від простроченої суми, зазначив, що ним на адресу відповідача ОСОБА_1 рекомендованим листом було направлено заяву про виплату страхового відшкодування 25.05.2025 року та на підтвердження цього надано копію трекінгу Укрпошти та поштову квитанцію.

Згідно з пунктом 8 Правил надання послуг поштового зв?язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2023 р. № 1071) (далі Правила), оператори поштового зв`язку надають послуги з пересилання внутрішніх та міжнародних поштових відправлень, поштових переказів. Поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на прості та реєстровані. Реєстровані поштові відправлення поділяються на відправлення без оголошеної цінності (рекомендовані) та відправлення з оголошеною цінністю.

Пунктом 11 Правил передбачено, що внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою, згідно з тарифами оператора поштового зв`язку. Послуга опису вкладення до поштового відправлення полягає в підтвердженні у визначеному оператором поштового зв`язку порядку відповідно до технологічного процесу здійснення такої операції вмісту вкладення до поштового відправлення із зазначенням індивідуальних ознак відповідного вкладення (конкретний вид, кількість тощо), що відрізняє його від інших речей.

Суд не може прийняти надані позивачем копію поштової квитанції та копію трекінгу Укрпошти як докази направлення відповідачу та відповідно отримання нею заяви про виплату страхового відшкодування, оскільки з їх змісту не вбачається можливим встановити на яку адресу було направлено поштове відправлення та яке вкладення цього поштового відправлення, тобто що саме було направлено.

Таким чином, позивачем не надано доказів пред`явлення вимоги до відповідача про сплату страхового відшкодування.

Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для задоволення позову в частині стягнення з відповідача штрафних санкцій у вигляді 3 % від простроченої суми в розмірі 113,56 грн.

Стосовно заяви відповідача про розстрочення виконання рішення суду, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Частинами 3, 4, 5 ст. 435 ЦПК України передбачено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

В обґрунтування заяви про розстрочення виконання рішення суду представником відповідача зазначено, що з початком повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України, відповідач опинилась у скрутній фінансовій ситуації, залишившись без роботи, вимушена була припинити здійснювати підприємницьку діяльність. Крім цього, відповідач має малолітню дитину, якій ще немає трьох років, була вимушена покинути місто Харків переїхавши до іншого міста, відповідно отримала статус внутрішньо переміщеної особи. Єдиним доходом відповідача є виплати як внутрішньо перемішеній особі, допомога при народженні дитини та аліменти, які сплачує батько дитини в добровільному порядку.

На підтвердження зазначених вище обставин представником відповідача надано копію актового запису про народження дитини № 597, з якого вбачається, що відповідач ОСОБА_1 має дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , копію відомостей з Державного реєстру фізичних осіб платників податків від 31.07.2026 року з яких вбачається, що єдиним джерелом доходу відповідача ОСОБА_1 є соціальні виплати в розмірі 5 860 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне задовольнити частково заяву відповідача ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення, та розстрочити виконання зазначеного рішення суду на шість місяців.

Згідно з частиною 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами частин 1, 2 статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За змістом статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частина 1 статті 89 ЦПК України).

Враховуючи викладене, на підставі внутрішнього переконання, яке ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наданих суду доказів, суд дійшов висновку про достатність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Питання щодо судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України, та з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме в розмірі 3 022,25 грн. з розрахунку: 62 803,22 грн. (розмір задоволених позовних вимог) х 100%/62 916,78 грн (розмір заявлених позовних вимог) = 99,81 % задоволених позовних вимог; 3 028 грн (ставка судового збору) х 99,81 %/100% = 3 022,25 грн.

Керуючись ст. 12, 13, 81, 82, 89, 141, 264-265, 268, 274-275, 279, 280-282 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування в порядку суброгації задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» страхове відшкодування в порядку суброгації у розмірі 62 803 (шістдесят дві тисячі вісімсот три) грн. 22 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 022 (три тисячі двадцять дві) грн. 25 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду задовольнити частково.

Розстрочити ОСОБА_1 виконання рішення Слобідського районного суду міста Харкова від 23 вересня 2026 року в частині стягнення суми страхового відшкодування у розмірі 62 803 (шістдесят дві тисячі вісімсот три) грн. 22 коп., рівними щомісячними платежами, починаючи з дати набрання рішенням суду законної сили.

В іншій частині заяви відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з додатковою відповідальністю «Експрес страхування», код ЄДРПОУ 36086124, м. Київ, пр-т С. Бандери, 22.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення суду виготовлено 28.09.2026 року.

Суддя І.В.Чайка