Рішення № 140143197, 28.09.2026, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/2425/26

н/п 2/953/2325/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 року

Київський районний суд м. Харкова у складі головуючого судді Вітюка Р.В.,

за участю секретаря судового засідання Глазько С.О.,

учасники справи у судове засідання не з`явились

розглянув у м. Харкові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторинг Партнерс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, ціна позову 42 075,00 грн

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст заявлених вимог

Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторинг Партнерс" (далі - Товариство) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) про стягнення заборгованість за договором № 3686932 від 17.02.2021 у розмірі 42 075,00 грн. Також просить стягнути судовий збір в сумі 2 662,40 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 16 000 грн.

Позовна заява мотивована тим, що позивач отримав права вимоги до відповідача відповідно до договору факторингу за договором споживчого кредиту № 3686932 від 17.02.2021, зобов`язання за якими відповідач належним чином не виконував, у зв`язку з чим у нього є заборгованість перед новим кредитором.

Виклад позиції відповідача

04.05.2026 від відповідача надійшов відзив на позов, в якому сторона заперечила проти позову та просила відмовити в його задоволенні.

Відзив на позов обґрунтовано таким:

-позивач не надав належних та допустимих доказів підтвердження факту підписання кредитного договору. Позивач не надав до матеріалів справи оригіналу електронного договору, а наданий договір у паперовому вигляді сам по собі не є беззаперечним доказом існування правовідносин між відповідачем та первісним кредитором та не підтверджує автентичність, цілісність і незмінність електронного документа;

-позивач не надав належних та допустимих доказів підтвердження факту передачі грошових коштів відповідачу за кредитним договором. Наданий позивачем лист № 1579/26-Е від 09.02.2026 та лист від 06.02.2026 № 20142 ТОВ "ФК "Контрактовий дім" не є первинними документами в розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність";

-сума заборгованості не відповідає наданим доказам та нарахована поза межами строку кредитування і нараховані відсотки є незаконним. Пунктом 1.4. договору передбачено строк кредиту 5 днів, строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах визначених в розділі 4 договору. Матеріали справи не містять доказів, що відповідач надав згоду на автопролонгацію щодо продовження строку дії договору;

-розрахунок заборгованості є одностороннім поглядом кредитора;

-позивач не надав доказів сплати ТОВ "ФК "ЄАПБ" на користь ТОВ "АВЕНТУС Україна" грошових коштів, витяг з реєстру не містить усіх сторінок, а тому не надано доказів переходу права вимоги;

-позивач не виконав зобов`язань з повідомлення боржника про невиконання зобов`язань, а отже позов є передчасним.

Інші пояснення учасників справи

06.05.2026 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій він підтримав позов та вказав:

- алгоритм укладення договору в електронній формі. Зазначає, що без введення одноразового ідентифікатора укладення договору є технічно неможливим; сам факт існування укладеного договору підтверджує проходження процедури підписання; система функціонує таким чином, що акцепт без електронного підпису не відбувається;

- надання коштів підтверджується листом від 06.02.2026 № 20142 ТОВ "ФК "Контрактовий дім, відповідно до якого за номером транзакції 913331716 відповідачу було перераховано кредитні кошти у розмірі 15 000,00 на карту НОМЕР_1 ;

- відповідно до пп. 4.3.1 кредитного договору сторони домовились, що у випадку, якщо у Споживача на дату закінчення строку кредиту (нового строку кредиту після пролонгації або автопролонгації) наявна заборгованість за кредитом, строк кредиту продовжується кожен раз на один наступний календарний день, що слідує за днем закінчення такого строку, але не більше ніж на 90 календарних днів поспіль;

- відповідно до п. 1.2. договору № 26082021 перехід прав вимоги заборгованості відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників. Такий було складено, відповідно право вимоги перейшло;

- не повідомлення про наявність заборгованості не вказує на відсутність права звернення з позовом. Наведене норма стосується випадку дострокового звернення із вимогою, а тому не підлягає застосуванню.

12.05.2026 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких він заперечив проти позову та просив відмовити в його задоволенні з таких підстав:

- у матеріалах справи відсутні належні та допустимих доказів підтвердження факту підписання кредитного договору, а також позивач жодним чином не бере до уваги нормативні визначення метаданих;

- позивачем не надано належних та допустимих доказів підтвердження на яких підставах посередник перераховує грошові кошти позивача;

- сума заборгованості нарахована поза межами строку кредитування і нараховані відсотки є незаконними;

- розрахунок заборгованості є одностороннім поглядом кредитора, а як наслідок сума заборгованості має бути зменшена;

- позивач уникає відповіді на аргумент, що за Кредитним договором № 3686932 про надання споживчого кредиту укладеного між відповідачем та ТОВ "АВЕНТУС Україна", ТОВ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" не набуло права вимог і в договорі факторингу прямо зазначено обов`язок нового кредитора повідомити боржника про невиконання зобов`язань і відступлення права вимоги;

- витрати на правничу допомогу є необґрунтованими, оскільки представництво інтересів у справі здійснює директор, а не адвокат.

Процесуальні дії у справі

Суд ухвалою суду від 25.03.2026 відкрив провадження у справі, призначив її до розгляду у загальному позовному провадженні, за клопотанням позивача витребував у банку інформацію щодо вчинення банківських операцій стосовно відповідача.

Суд ухвалою від 20.05.2026 задовольнив клопотання позивача, витребував у Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" докази виконання умов договору факторингу № 26082021 від 26.08.2021, а саме документи, що підтверджують здійснення оплати від ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" на користь ТОВ "АВЕНТУС Україна" в межах зазначеного договору, а саме банківські документи, платіжні доручення, виписки з рахунків, що підтверджують факт розрахунків між сторонами договору факторингу № 26082021 від 26.08.2021.

01.07.2026 від АТ КБ "Приват Банк" надійшла запитувана інформація (відомості щодо зарахування коштів та виписка по рахунку відповідача).

15.09.2026 від ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" надано витребувані документи.

Розгляд справи відкладався, зокрема, до 28.09.2026.

28.09.2026 учасники справи у судове засідання не з`явились. Про дату, час та місце судових засідань повідомлялись належним чином, шляхом направлення ухвал та судових повісток до електронних кабінетів, що підтверджується довідками суду та вважається належним повідомленням в розумінні ст. 128, 272 ЦПК України.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч. 1 ст. 223 ЦПК України).

Суд, ураховуючи належне повідомлення учасників справи, відсутність клопотань про неможливість розгляду справи, дійшов висновку про розгляд справи у відсутність учасників справи.

Судовий розгляд справи здійснювався без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу через неявку в судове засідання всіх учасників справи (частина друга статті 247 ЦПК України).

Фактичні обставини, встановлені судом

17.02.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Авентус Україна" і ОСОБА_1 уклали про надання споживчого кредиту № 3686932 (далі - договір кредиту). У розділі реквізити сторін наявні дані щодо відповідача та зазначено про підписання правочину електронним підписом одноразовим ідентифікатором M251849, 17.02.2021 21:51:14.

Відповідно до п. 1.2. договору на умовах, встановлених Договором, Товариство надає Споживачу кредит у гривні, а Споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.

Пунктами 1.3. - 1.5. договору сторони узгодили: сума кредиту(загальний розмір) складає: 15 000,00 гривень (п. 1.3.); строк кредиту 5 днів. Дата повернення кредиту вказується в Графіку платежів, що є Додатком № 1 до цього Договору. Строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах визначених в Розділі 4 цього Договору (п. 1.4.); стандартна процентна ставка становить 1,90 % в день та застосовується: у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.4 цього Договору; у межах нового строку кредиту, якщо відбулася пролонгація за ініціативою Споживача, відповідно до п. 4.2 Договору; у межах нового строку кредиту, якщо відбулася автопролонгація, відповідно до п. 4.3 Договору (п. 1.5.).

Згідно з п. 4.2. договору 4.2. порядок продовження строку кредиту за ініціативою Споживача: 4.2.1. Споживач, у випадку якщо заборгованість за кредитом складає не менше 400 гривень (включно) може ініціювати продовження строку користування кредитом, відповідно до пп.4.2.2. Договору; 4.2.2. Пропозиція (оферта) Споживача щодо продовження строку користування кредитом вчиняється шляхом здійснення платежу на користь Товариства у розмірі не менше суми нарахованих та несплачених на дату платежу процентів, відповідь на яку Товариство може надати протягом 24 годин з моменту вчинення вказаних дій Споживачем.

Відповідно до п. 4.3. Порядок автопролонгації строку кредиту. 4.3.1 Сторони домовились, що у випадку, якщо у Споживача на дату закінчення строку кредиту (нового строку кредиту після пролонгації або автопролонгації) наявна заборгованість за кредитом, строк кредиту продовжується кожен раз на один наступний календарний день, що слідує за днем закінчення такого строку, але не більше ніж на 90 (дев`яносто) календарних днів поспіль, крім випадку, якщо в цей день повинна відбутися пролонгація строку кредиту за ініціативою Споживача, відповідно до пп. 4.2.2 - 4.2.4. Договору. Тобто в даному випадку кожен день автопролонгації є новою датою повернення кредиту. 4.3.2. Споживач, дає згоду на автопролонгацію строку кредиту на умовах передбачених в пп. 4.3.1 Договору. Споживач вважається таким, що прострочив повернення кредиту, якщо після закінчення періоду автопролонгації у Споживача наявна заборгованість за кредитом та не відбулося продовження строку кредиту за ініціативою Споживача, у порядку передбаченому п.4.2.Договору.

Сторони домовились, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно Графіка платежів, крім випадку визначеного в пп.6.1.1 Договору (п. 6.1. договору).

Згідно з графіком платежів до договору дата повернення кредиту та сплати нарахованих процентів: 22.01.2021, сума нарахованих процентів 997,50 грн.

До позову долучено також паспорт споживчого кредиту, який містить відмітку про підпис позичальником одноразовим ідентифікатором M251849.

Відповідно до інформації наданої АТ КБ "Приват Банк" на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ). Ідентифікаційні дані власника картки: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , серія та номер паспорта НОМЕР_5 , контактні дані номер телефону НОМЕР_6 знаходиться/знаходився в анкетних даних. Номер телефону на який відправляється інформація про підтвердження операцій станом на 22.06.2026: фінансовий номер телефону НОМЕР_6 . Повідомлено, що по рахунку(ах) НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ) було зарахування коштів на суму 15 000 UAH за період 17.02.2021 - 27.02.2021 від 17.02.2021. на підтвердження надано виписку у ( НОМЕР_3 ) за період з 17.02.2021 - 27.02.2021.

26.08.2021 ТОВ "Авентус Україна" і ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" уклали договір № 26082021, відповідно до п. 1.1. якого Фактор зобов`язується передати грошові кошти розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту. Перелік Боржників, підстави виникнення Права грошової Вимоги до Боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі Боржників, який формується згідно Додатку № 1 та є невід`ємною частиною Договору.

Відповідно до реєстру боржників (додаток № 1) передано право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 3686932: 15 000,00 грн основна сума боргу, 27 075,00 грн проценти, разом 42 075,00 грн.

На підтвердження оплати за договором надано копію платіжного доручення № 17404 від 28.08.2021, сума 721 053,62 грн.

23.05.2024 ТОВ "ФК "Європейська Агенція з повернення боргів" і ТОВ "Факторинг Партнерс" уклали договір № 23/05/24, відповідно до п. 1.1. якого Фактор передає грошові кошти, що дорівнюють Ціні Продажу, в розпорядження Клієнта за плату, а Клієнт відступає Факторові Права Вимоги до Боржників, зазначених в Реєстрі Заборгованостей (Додаток № 1 до цього Договору), в розмірі Портфеля Заборгованості.

Відповідно до реєстру заборгованостей (додатку № 1) передано право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 3686932: 15 000,00 грн основна сума боргу, 27 075,00 грн проценти, разом 42 075,00 грн.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

Суд дійшов висновку про доцільність розгляду справи у змішаній формі з метою процесуальної економії, дотримання розумних строків та уникнення зволікань, що відповідає принципам та завданням цивільного судочинства.

Згідно з частиною першою статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першою статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України (частина перша статті 1048 ЦК України).

Електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі (пункт 5 частини першої статті 3 Закону України "Про електронну комерцію").

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (стаття 11 Закону України "Про електронну комерцію").

Абзац 2 частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до абзацу третього частини першої статті 12 Закону України "Про електронну комерцію" якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Верховний Суд у постанові від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 дійшов висновку, що електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і літер, або тільки цифр, або тільки літер, яку заявник отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі "логін-пароль", або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення. Оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачем за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто укладення між сторонами спірного правочину підтверджено належними та допустимими доказами (указана позиція є сталою, постанови Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19, від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19, від 16.12.2020 у справі № 561/77/19.

Також суд враховує висновок Верховного Суду викладений у постанові від 04.02.2026 у справі № 758/14925/23, на який посилається відповідач.

Суд касаційної інстанції у вказаній постанові зазначив, якщо порівнювати електронний підпис одноразовим ідентифікатором із КЕП та УЕП, то основною і єдиною вимогою до першого є забезпечення ідентифікації особи підписувача, тоді як вимоги до КЕП і УЕП стосуються також забезпечення цілісності і незмінюваності даних, що ними підписуються. Тому КЕП і УЕП з технічної точки зору прикріплюються до підписуваних ними даних так, що факт їх використання є очевидним - таке використання змінює формат підписуваного файлу і вимагає застосування спеціальних програмних засобів для перевірки цих підписів і відкриття підписаного з їх допомогою файлу. Натомість електронний підпис одноразовим ідентифікатором не обов`язково повинен поєднуватися із підписуваними ним даними певним чином - він може додаватися до них у будь-який спосіб. Головне, щоб спосіб його додавання до підписаних даних надавав можливість установити, що за його допомогою були підписані ті чи інші дані особою, яка в них указана в якості підписувача.

У разі використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором цей ідентифікатор може бути прикріплений до даних, які ним підписуються, в будь-якій формі і в будь-який спосіб, який надає змогу установити, що за його допомогою були підписані ті чи інші дані саме тією особою, яка в них указана в якості підписувача. Цей ідентифікатор технічно може існувати окремо від підписуваних за його допомогою даних, однак логічно з ними поєднуватися, що може бути встановлено при огляді інформаційно-комунікаційної системи особи, яка згенерувала і надіслала одноразовий ідентифікатор підписувача. Факт поєднання одноразового ідентифікатора з підписаними за його допомогою даними може підтверджуватися тим, що: (а) особа, яка підписала ті чи інші дані, певним чином ідентифікувалася в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта елеткронної комерції, і залишила там свої контактні дані; (б) особа отримала цей ідентифікатор за тими контактними даними, які лишила, і ввела цей ідентифікатор у спеціально відведене поле; (в) ці дії особи були пов`язані саме з її наміром укласти певний договір, що може підтверджуватися тим, що текст договору або посилання на нього візуально розміщувалися поряд із тими полями, в які мав бути введений одноразовий ідентифікатор.

Суд зазначає, що у справі, яка розглядається, встановлено наявність у кредитному договорі та паспорті споживчого кредиту наявність одноразового ідентифікатора M251849. При цьому в кредитному договорі вказано номер мобільного телефону НОМЕР_6 , який відповідає контактним даним наданим АТ КБ "Приват Банк", як фінансовий номер.

Крім того, суд також враховує, що договір містить особисті дані відповідача (дані реєстрації, паспорту, РНОКПП, номери мобільних телефонів). При цьому відповідач не вказував про неправомірне отримання таких первісним кредитором та не надав доказів звернення до правоохоронного органу щодо неправомірного використання таких даних.

Також суд зазначає, що згідно з усталеною практикою Верховного Суду не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами. Якщо дії сторін свідчать про те, що договір фактично був укладений, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності цього договору вимогам закону (див. до прикладу постанову Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17).

Так, суд враховує, що АТ КБ "Приват Банк" надав докази зарахування переказу на рахунок відповідача 17.02.2021 у розмірі 15 000,00 грн, що відповідає даті укладення кредитного договору та розміру кредиту узгодженого сторонами. Надалі, згідно з виписки по рахунку, яка є первісним бухгалтерським документом у розумінні статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", відповідач використав такі кошти. Тобто докази виконання кредитного договору. З цих підстав суд відхиляє заперечення відповідача щодо неукладеності договору. Жодних доказів неправомірності дій первісного кредитора щодо використання даних відповідача, звернення до правоохоронного органу відповідач не надав.

Суд зазначає, що поведінка відповідача у такому випадку має відповідати таким засадам цивільного законодавства, як справедливість, добросовісність та розумність (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України).

Отже, первісний кредитор виконав взяті на себе зобов`язання щодо надання боржнику коштів у користування, однак в порушення ст. 509, 525, 1048, 1049, 1054 ЦК України та умов договору відповідач зобов`язання належним чином не виконував, внаслідок чого у останнього утворилась заборгованість.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

З матеріалів справи вбачається, що позивач отримав права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором відповідно до договорів факторингу, а тому з дати відступлення прав вимоги, а саме з 23.05.2024 ТОВ "Факторинг Партнерс" стало новим кредитором за вказаними кредитними договорами на підставі ст. 512 ЦК України.

Суд відхиляє заперечення відповідача щодо не доведення переходу права вимоги до позивача, оскільки наданими договорами відступлення права вимоги передбачено відступлення права вимоги з моменту складання актів приймання-передавання. Також до матеріалів справи долучено докази розрахунків за договорами відступлення права вимоги. При цьому відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Доказів виконання зобов`язання перед первісним кредитором відповідач не надав, а тому посилання відповідача щодо його неповідомлення, як підстава для відмови в позові визнається судом необґрунтованою.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що вимоги про стягнення тіла кредиту є обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню.

Щодо процентів за користування кредитом.

Пунктом 1.3. договору сторони узгодили, що строк кредиту 5 днів, а п. 1.5. визначено процентну ставку - 1,9. При цьому суд також враховує супутні документи до договору, зокрема, графік повернення кредиту, в якому датою повернення кредиту визначено - 22.01.2021 (тобто строк кредитування 5 днів), розмір процентів 997,50 грн.

Верховний Суд у постанові від 07.09.2026 у справі № 552/672/23 сформував висновок, що суд без позовної вимоги споживача може застосовувати такий правовий засіб коригування процентів за користування кредитом в договорі про споживчий кредит як тлумачення умов договору про споживчий кредит, в разі наявності в договорі нечітких або двозначних положень. Оскільки при застосуванні умов договору при вирішенні спору суд здійснює тлумачення змісту договору, навіть за відсутності позовної вимоги про тлумачення змісту договору.

Нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача (частина восьма статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів").

За таких обставин, суд враховує, що сторонами у договорі було узгоджено строк кредитування 5 днів за процентною ставкою 1,9 %, такий же підхід відображено у графіку повернення кредиту, які є чіткими. Натомість положення про пролонгацію та автопролонгацію є нечіткими є містять суперечності з іншими пунктами, зокрема, п. 6.1. договору, а тому суд не вбачає підстав для їх застосування, відповідно у вказаній частині приймаються заперечення відповідача.

Отже, суд вважає, що правомірними до стягнення є проценти в розмір 997,50 грн, як це було узгоджено сторонами договору. В решті вимог про стягнення процентів слід відмовити за необґрунтованістю, що повністю узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 07.09.2026 у справі № 552/672/23.

Висновки за результатами розгляду заяви

Отже, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторинг Партнерс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягають частковому задоволенню у розмірі 15 997,50 грн, з яких 15 000,00 грн - тіло кредиту, 997,50 грн - проценти, в решті слід відмовити.

Судові витрати

Позивач в позовній заяві просить стягнути з відповідача судовий збір та витрати на професійну правову допомогу у розмірі 2 662,40 грн і 16 000, відповідно.

Судовий збір згідно зі ст. 141 ЦПК України підлягає пропорційному відшкодування до розміру задоволених вимог.

Щодо вимог про стягнення витрат на професійну правову допомогу

Позивач на підтвердження розміру понесених витрат на правничу допомогу до позовної заяви додав (в копіях):

- договір про надання правової допомоги № 02-07/2024 від 02.07.2024;

- витяг з акту № 27 про надання юридичної допомоги від 30.01.2026, відповідно до якого надано такі послуги: надання усної консультації з вивченням документів - 4 000,00 грн; складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду - 12 000,00 грн.

Правила розподілу судових витрат унормовано статтею 141 ЦПК України.

У постанові Верховного Суду від 10.08.2023 у справі № 759/17885/19 сформовано висновок, що випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною другою статті 141 ЦПК України, також визначені положеннями частин четвертої, п`ятої, дев`ятої статті 141 цього Кодексу.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами третьою - п`ятою та дев`ятою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами третьою - п`ятою, дев`ятою статті 141 ЦПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Суд враховує, що розмір заявлених позивачем витрат на правничу допомогу є непропорційним до предмету спору. Позивач заявив до стягнення 42 075,00 грн, а витрати на правову допомогу у розмірі 16 000 грн. При цьому справа, що розглядається не є складною (предметом є стягнення кредитної заборгованості, яка не потребує формування складної правової позиції). А тому заявлена до стягнення сума витрат на правову допомогу визнається судом непропорційною до предмету спору, що, враховуючи дані, конкретні обставини справи та часткового задоволення позову, є підставою для часткової відмови у задоволенні таких вимог (14 000,00 грн), а до стягнення підлягає сума у розмірі 2 000,00 грн.

Керуючись статтями 2, 4, 13, 19, 76 - 81, 141, 263 - 265, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторинг Партнерс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторинг Партнерс" заборгованість за кредитним договором № 3686932 від 17.02.2021 у розмірі 15 997,50 грн та судовий збір у розмірі 1 012,28грн.

У решті позову відмовити.

3. Заву Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторинг Партнерс" про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторинг Партнерс" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 000 гривень.

У решті заяви відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасники справи мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення даного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено та підписано 28.09.2026.

Учасники справи

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Факторинг Партнерс" (03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6; офіс 521, код 42640371).

Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 ).

Суддя Роман ВІТЮК