Рішення № 140143088, 28.09.2026, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 630/718/26

Провадження № 2/639/2698/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 року м. Харків

Новобаварський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Борисенка О.О.,

секретаря судового засідання Пивоварової Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 630/718/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

у с т а н о в и в:

До Новобаварського районного суду міста Харкова за підсудністю з Люботинського міського суду Харківської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» до ОСОБА_1 , в якій позивач просив стягнути на його користь з відповідача заборгованість за договором № 2391200 про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort» від 23.06.2025 в сумі 171199,98 грн та судові витрати в розмірі 2662,40 грн.

Матеріали позовної заяви сформовані в системі «Електронний суд» та підписані представником позивача Малиш Тетяною Олександрівною, яка діє на підставі довіреності (а.с.8).

Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що 23.06.2025 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір № 2391200 про надання споживчого кредиту, за умовами якого його сторони погодили такі умови: сума кредиту 4000,00 грн, строк кредиту 360 днів; періодичність платежів зі сплати процентів кожні 15 днів; стандартна процентна ставка становить 1% в день. Кошти кредиту в рамках та відповідно до укладеного договору перераховані на платіжну картку відповідача, реквізити якої були вказані останнім. В порушення умов кредитного договору відповідач свої зобов`язання належним чином не виконав, внаслідок чого у нього перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 171199,09 грн, у тому числі: 39999,98 грн заборгованість за тілом кредиту; 111200,00 грн заборгованість по процентах; 20000,00 грн заборгованість за штрафними санкціями.

15.07.2026 ухвалою Новобаварського районного суду міста Харкова прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження, призначено судове засідання (а.с.76).

30.07.2026 суд постановив ухвалу про повернення без розгляду відповідачу відзиву на позовну заяву, що надійшов до суду 29.07.2026, як такого, що не відповідає вимогам п. 2 ч. 5 ст. 178, п. 7 ч. 1 ст. 183 ЦПК України (а.с.80-89).

11.08.2026 суд постановив ухвалу про повернення без розгляду відповідачу заперечення на відповідь на відзив, що надійшли до суду 10.08.2026, як такі, що не відповідають вимогам п. 2 ч. 5 ст. 178, п. 7 ч. 1 ст. 183 ЦПК України (а.с.120-127).

28.09.2026 суд на місці постановив ухвали про долучення до матеріалів справи: відзив відповідача на позовну заяву, що надійшов до суду 31.07.2026; відповіді сторони позивача на відзив, що надійшла до суду 07.08.2026; заперечення відповідача на відповідь на відзив, що надійшли до суду 11.08.2026 (а.с.91-103,104-119,129-136).

У відзиві на позовну заяву відповідач просила відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на те, що позивачем не доведено факту укладення електронного кредитного договору та належної ідентифікації; факту надання кредитних коштів, оскільки за відсутності належних доказів належності відповідачу платіжної картки та доказів фактичного зарахування кредитних коштів саме на її рахунок, лист ТОВ «Пейтек» не підтверджує виникнення у відповідача грошового зобов`язання. Крім того, на думку відповідача, складений розрахунок заборгованості не відповідає вимогам належності, допустимості і достовірності, оскільки містить виключно кінцеві цифрові показними та не містить жодного математичного обґрунтування їх визначення тощо.

У відповіді на відзив сторона позивача просила позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись на те, що відповідач є постійною клієнткою ТОВ «Селфі Кредит», і Інформаційно-комунікаційній системі Товариства була вперше зареєстрована 15.11.2023. Під час укладення договору відповідач вчинила певну сукупність дій, спрямованих на отримання кредиту від Товариства, заповнила заявку на отримання кредиту на сайті Товариства, погодилася з пропозицію (офертою) позивача укласти електронний договір, ввела надісланий Товариством на номер телефону відповідача, вказаний нею при заповненні заяви на отримання кредиту, одноразовий ідентифікатор, яким підписала договір. Перед укладення договору Товариством була здійснена ідентифікація та верифікація споживача шляхом використання інструменту покладання, відповідно до договору, укладеного між Товариством та АТ «Приватбанк», як банком-ідентифікатором. Кредитні кошти були перераховані на картковий рахунок відповідача, номер якого міститься в договорі, ТОВ «Пейтек», який надає Товариству послуги з переказу грошових коштів відповідно до договору. На виконання умов договору відповідач здійснювала платежі, що свідчить про визнання нею існування договірних правовідносин та отримання кредитних коштів. Відповідач не надала докази того, що вказані відомості є недостовірними. Розрахунок заборгованості, який долучено до позовної заяви, сформовано у повній відповідності до умов договору, та містить інформацію про щоденне нарахування процентів; щодо здійснених відповідачем платежів в рахунок погашення заборгованості; щодо нарахованих штрафних санкцій.

У запереченнях на відповідь на відзив відповідач зазначила, що факт існування попередніх договорів, укладених між нею та позивачем, не є доказом укладення нею 23.06.2025 кредитного договору та отримання кредитних коштів; позивачем не доведено, що саме відповідач здійснювала електронну сесію 23.06.2025, мала доступ до телефону, на який було направлено одноразовий ідентифікатор тощо. Також, позивач не надав первинного банківського документу на підтвердження перерахування кредитних коштів; не доведено зв`язок між банківською ідентифікацією та кредитним договором від 23.06.2025. У зв`язку з чим просила відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Позивач в позовній заяві та у відповіді на відзив просив розглянути справу без участі позивача та його представника.

Згідно з ч. 8 ст. 128 ЦПК України, належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи відповідач, у судове засідання не з`явилася, про поважність причин неявки суду не повідомила.

Відповідно до ч. 2 ст. 43 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов`язані, зокрема, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи та виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Оскільки сторони виклали свою позицію щодо спірних правовідносин у заявах по суті: позовній заяві, відзиві на позов, відповіді на відзив та запереченнях на відповідь на відзив, суд доходить висновку, що неявка належним чином повідомлених про дату, час і місце судового засідання, сторін не є перешкодою для розгляду справи по суті.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, суд не здійснював.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив такі фактичні обставини та відповідні ним правовідносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За змістом ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

В силу ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд установив, що 23.06.2025 о 20:14:56 ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором «В875» підписала паспорт споживчого кредиту ТОВ «Селфі Кредит», що містить інформацію про основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, про порядок повернення кредиту тощо (а.с.38-39).

23.06.2025 о 20 год 15 хв між ТОВ «Селфі Кредит» (Товариство) та ОСОБА_1 (Споживач) в електронній формі за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи Товариства, з використанням електронного підпису з одноразовим ідентифікатором укладено договір № 2391200 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort», відповідно до умов якого, на умовах, встановлених Договором, Товариство надає Споживачу кошти у кредит в національній валюті України гривні, а Споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором (п.1.1). Сума кредиту (загальний розмір) складає: 40000,00 гривень. Тип кредиту кредит (п.1.2). Строк кредиту - 360 днів (п.1.3). Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 15 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується Графік платежів), первісна редакція якого наведена в Додатку №1 до цього Договору (п.1.4). Тип процентної ставки фіксована. За користування кредитом нараховуються стандартна процентна ставка становить 1 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього Договору (п.1.5). Мета отримання кредиту: на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника (п.1.6). Загальні витрати на дату укладення Договору складають: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 144000 грн (п.1.8). Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 2899.03 % річних (п.1.9). Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 184000 грн (п.1.10). Кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на рахунок Споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача № НОМЕР_1 (п.2.1). До періоду розрахунку процентів включається день надання та день фактичного повернення кредиту, але не включається перша дата сплати процентів, вказана в Графіку платежів (п.3.2). Сторони домовились, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно Графіка платежів, крім випадку визначеного в п.5.3. Договору (п.5.1). У випадку невиконання та/або неналежного виконання Споживачем зобов`язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, Споживач зобов`язаний сплатити Товариству штраф: у розмірі 6000,00 гривень на 3-й день такого невиконання та/або неналежного виконання; та у розмірі 1200,00 гривень починаючи з 4-го дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання (п.6.4) (а.с.30-32).

Відповідно до Додатку № 1 до договору № 2391200 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» (Графік платежів) від 23.06.2025, дата надання кредиту 23.06.2025; сума кредиту за договором 40000,00 грн, кількість платежів - 24 (кожні 15 днів), проценти за користування кредитом 144400,00 грн; всього сума платежів за розрахунковий період 184000,00 грн (а.с.33).

Договір та додаток до нього підписані ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором «А065» 23.06.2025 о 20:15:11.

Договір містить інформацію про анкетні дані відповідача, її місце проживання, серію, номер паспорту, дату його видачі та орган, який видав, податковий номер, номери телефону, адресу електронної пошти.

Згідно з довідкою про ідентифікацію, ОСОБА_1 ідентифікована ТОВ «Селфі Кредит» у зв`язку з укладенням 23.06.2025 договору № 2391200, сума кредиту 40000,00 грн, строк кредитування 360 днів, процентна ставка 1%. Одноразовий ідентифікатор А065 направлено на фінансовий номер позичальника 380675748207 (а.с.29).

Послідовність дій сторін, спрямований на укладення кредитного договору підтверджується також LOG- файлом укладення електронного договору № 2391200 (а.с.41).

Відповідно до листа ТОВ «Пейтек» від 21.04.2026, ТОВ «Пкйтек» є фінансовою установою, що має право на надання платіжних послуг. Відповідно до отриманої ліцензії від Національного банку України (рішення від 29.05.2023 № 21/990-РК), що переоформлена Національним банком України 24.05.2024 (витяг Національного банку України із Державного реєстру фінансових установ про внесення 24.05.2024 запису до Державного реєстру фінансових установ про переоформлення ліцензій), Товариство надає послуги з переказу коштів без відкриття рахунку. Між Товариством та ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» було укладено Договір про надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку № НОМЕР_2 від 2024-04-01. Відповідно до зазначеного Договору було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта від ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ»: на суму 40000.00 грн. Номер транзакції в системі ТОВ «ПЕЙТЕК» - f0bbf8e4-2ee1-42ec-88ff-c2deb2ffbffb Номер транзакції в системі ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» 0377d87a5e1efcee666e15bbbbf6896e Session ID 032704832404 Сайт торгівця - http://selfiecredit.com.ua. Електронний платіжний засіб 4149499097440786. Код авторизації 434851. Банк-еквайр - АТ «ПУМБ». Дата і час створення - 2025-06-23 20:16:14. Дата і час прийняття в роботу - 2025-06-23 20:16:15. Дата і час виконання - 2025-06-23 20:16:17. Призначення платежу: Виконання фінансових зобов`язань відповідно до укладеного договору № 2391200 від 2025-06-23. (а.с.35).

Згідно з розрахунком заборгованості за договором № 2391200 від 23.06.2025, складеним ТОВ «Селфі Кредит» станом на 01.05.2026 за період з 23.05.2026 по 27.04.2026, у позичальника ОСОБА_1 наявна заборгованість в розмірі 171199,98 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 39999,98 грн, 111200,00 грн заборгованість за процентами, 20000,00 грн заборгованість за штрафними санкціями (а.с.42-43).

З цього розрахунку суд вбачає, що відсотки за користування кредитними коштами нараховані кредитодавцем у погодженому у договорі розмірі та у межах строку кредитування. На погашення заборгованості за кредитом відповідач сплачувала грошові кошти: 08.07.2025 та 23.07.2025, які розподілені позивачем по 6000,00 грн на погашення заборгованості за відсотками та по 0,01 грн на погашення заборгованості за кредитом.

Зобов`язання виникають з підстав, передбачених статтею 11 ЦК України, зокрема із договорів.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1 статті 530 ЦК України).

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до статті 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Частиною 1 статті 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Також, частинами 1, 2 статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Згідно зі статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

З договору № 2391200 від 23.06.2025 суд вбачає, що відповідно до вимог частини 1 статті 638 ЦК України між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору, який оформлений в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатору, і такі дії сторін відповідають приписам чинного законодавства.

Оскільки цей договір укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через веб-сайт або мобільний додаток, та відповідач підписав його електронним підписом одноразовим ідентифікатором, тому без отримання відповідного ідентифікатора, без здійснення входу до інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, такий договір не був би укладений.

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 07 жовтня 2020 року у справі № 132/1006/19 (провадження № 61-1602св20), від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20 (провадження № 61-2903св21), від 01 листопада 2021 року у справі № 234/8084/20 (провадження № 61-2303св21), від 14 червня 2022 року у справі № 757/40395/20 (провадження № 61-16059св21), від 08 серпня 2022 року у справі № 234/7298/20 (провадження № 61-2902св21).

Отже, відповідач уклав електронний договір № 2391200 від 23.06.2025 та підписав такий у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» (електронним підписом одноразовим ідентифікатором), а тому договір № 2391200 від 23.06.2025 укладений у формі електронного документу з електронними підписами сторін між кредитором ТОВ «Селфі Кредит» та позичальником ОСОБА_1 , є результатом домовленості сторін і відповідає загальним засадам цивільного законодавства, встановленим ст.3 ЦК України, а також ст. 1054 ЦК України, ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», оскільки позичальник був ознайомлений з умовами кредитування, сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності і волевиявлення учасників договорів було вільним.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Позикодавець наділений можливістю реалізувати своє право в порядку ч. 2 ст. 1050 ЦК України на дострокове повернення йому частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України, як шляхом пред`явлення досудової вимоги, так і судової.

За змістом ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, суд встановив, що між позивачем та відповідачем укладено договір про надання кредиту у формі електронного документу з електронними підписами сторін шляхом надсилання електронного повідомлення, підписаного електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Позичальник ОСОБА_1 отримала грошові кошти на погоджених нею умовах кредитування, проте свого обов`язку зі своєчасного повернення кредитних коштів не виконала.

Отримання відповідачем кредитних коштів шляхом їх зарахування на банківський рахунок відповідача підтверджується наданими позивачем доказами, та така обставина відповідачем не спростована.

Суд зауважує, що відповідач, будучи власником карткового рахунку, не зазначила про наявність доказів та не надала доказів, що кредитні кошти вона на свій рахунок не отримувала, або рахунок, на який перераховані кредитні кошти, їй не належить, або, що телефон, на номер якого позивач надіслав одноразовий ідентифікатор, вибув з володіння відповідача.

Обставини, на які відповідач посилалася у відзиві та запереченнях на відповідь на відзив на обґрунтування заперечень проти позову, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.

Відповідачем розрахунок заборгованості не спростований, контр розрахунку та належних й допустимих доказів, які б спростовували посилання позивача про наявність заборгованості та її розміру суду не надано.

Згідно з вимогами статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/202, затвердженим Верховною Радою України, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався, та наразі не скасовано.

Згідно з пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: 1) у періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; 2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, договір про споживчий кредит, тобто договори, відповідно до яких позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем); 3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання(невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тобто в період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки звільнення від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) кредитних зобов`язань.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 12.06.2024 у справі № 910/10901/23, який відповідно до положень частини 4 статті 263 ЦПК України, судом застосовується під час ухвалення судового рішення у подібній справі.

Отже, враховуючи, що на момент укладення договору та розгляду справи на території України діє воєнний стан, кредитодавець не мав права нараховувати відповідачу неустойку (штрафні санкції), а тому у задоволенні позовної вимоги в частині стягнення заборгованості за штрафними санкціями у розмірі 20000,00 грн суд відмовляє.

У зв`язку з викладеним, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, та стягує з відповідача на користь позивача заборгованість за договором № 2391200 від 23.06.2025 у розмірі 151199,98 грн, що складається з: 39999,98 грн заборгованість по тілу кредиту; 111200,00 грн заборгованість по процентам.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, №63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн, що підтверджується матеріалами справи (а.с.47,57).

Суд розподіляє судові витрати, відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (88,32%), та стягує з відповідача на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2351,43 грн.

Керуючись ст. 6, 7, 12, 13, 43, 76-81, 82, 89, 128, 131, 141, 223, 247, 258, 259, 263-265, 274-279, 354, 355, 435 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» (код ЄДРПОУ 43979069, рахунок IBAN НОМЕР_3 в АТ «Ідея Банк», МФО 336310) заборгованість за договором № 2391200 про надання споживчого кредиту від 23.06.2025 у розмірі 151199 (сто п`ятдесят одну тисячу сто дев`яносто дев`ять) грн 98 коп., з яких: 39999,98 грн заборгованість по тілу кредиту, 111200,00 грн заборгованість по процентам.

Відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості за штрафними санкціями в розмірі 20000,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» (код ЄДРПОУ 43979069, рахунок IBAN НОМЕР_3 в АТ «Ідея Банк», МФО 336310) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2351 (дві тисячі триста п`ятдесят одну) грн 43 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит», ЄДРПОУ 43979069, адреса місцезнаходження: м. Київ, Андріївський узвіз, буд. 1А.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повне рішення складено 28.09.2026.

Веб-адреса цього документу у Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua/ з посиланням на номер справи.

Суддя Олександр БОРИСЕНКО